• Стабілізація груднино-реберного комплексу при обширних флотуючих переломах ребер у дітей: огляд літератури та власний досвід
ua До змісту Повний текст статті

Стабілізація груднино-реберного комплексу при обширних флотуючих переломах ребер у дітей: огляд літератури та власний досвід

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.4(61):25-30; doi 10.15574/PS.2018.61.25

Аксельров М. О., Сативалдаєв М. Н., Бродер І. А.
ФБДОЗ ВО «Тюменський державний медичний університет» Міністерства охорони здоров’я РФ
ДБЗОЗ Тюменської області «Обласна клінічна лікарня №1», м. Тюмень, РФ
ДБЗОЗ Тюменської області «Обласна клінічна лікарня №2», м. Тюмень, РФ

Травма грудної клітки є лідируючою причиною фатальних ускладнень. Частота травми грудей залишається високою. Існує багато методів фіксації флотуючих ділянок грудного каркасу, що технічно складні і прив’язані до тих чи інших матеріалів.

Мета: пошук можливостей стабілізації груднино-реберного комплексу без витрат на виготовлення індивідуальних пристроїв; опис та впровадження методу фіксації грудної стінки при флотуючих переломах у дітей у важкому стані, застосовуваних дитячими хірургами у Тюмені.

Матеріали і методи. На півдні Тюменської області за період 2016–2018 рр. чотирьом пацієнтам віком від 9 до 17 років виконано оригінальний спосіб фіксації грудної стінки з множинними флотуючими переломами ребер за допомогою модельованої шини Крамера V-подібної форми для збільшення площі контакту з грудною кліткою. Шина фіксувалася нитками, що не розсмоктуються, проведеними під ребра за стабільні ділянки по краях і за нестабільний фрагмент грудного каркасу, з наступною фіксацією шини.

Результати. За допомогою даного методу вдалося надійно, мініінвазивно стабілізувати грудну стінку пацієнтів, досягти раннього спонтанного дихання, що скоротило тривалість лікування у палаті інтенсивної терапії. Гнійно-септичних ускладнень не спостерігалося.

Висновки. Запропонований метод відновлення каркасної функції грудної клітки за допомогою зовнішньої фіксації V-подібної модельованої шини Крамера простий і може застосовуватися у будь-якому стаціонарі.

Ключові слова: флотуючі переломи ребер, стабілізація грудної клітки, політравма у дітей.

Література

1. Бенян АС. (2014). Применение этапного подхода к стабилизации грудной клетки при множественных и флотирующих переломах ребер. Медицинская наука и образование Урала. 4: 60–63.

2. Вагнер ЕА. (1981). Хирургия повреждений груди. Москва: Медицина.

3. Вишневский АА, Рудаков СС, Миланов НО. (2005). Хирургия грудной стенки: Руководство. Москва: ИД Видар-М.

4. Пронских АА. (2014). Оперативное восстановление каркасности грудной клетки у пациента с тяжелой закрытой травмой груди при политравме. Случай из практики. Политравма. 2: 65-70.

5. Сатывалдаев МН, Аксельров МА. (2017). Устройство для внешней стабилизации грудного каркаса при флотирующих переломах ребер. Патент РФ на изобретение №174276. 6. Сатывалдаев МН, Аксельров МА. (2018). Внешняя стабилизация грудного каркаса у детей при комплексном лечении тяжелой травмы грудной клетки: описание клинических случаев. Ортопедия, травматология и восстановительная хирургия детского возраста. 2: 73-78.

7. Федорова ВД, Емельянова СИ. (2005). Хирургические болезни. Руководство. Москва: МИА.

8. Цеймах ЕА, Бомбизо ВА, Гонтарев ИН. (2013). Миниинвазивные технологии в комплексном лечении больных политравмой с доминирующими повреждениями груди. Барнаул.

9. Athanassiadi K, Gerazounis M, Theakos N. (2004). Management of 150 flail chest injuries: analysis of risk factors affecting outcome. Eur J Cardiothorac Surg. 26(2): 373–376. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2004.04.011; PMid:15296899

10. Baumann J, Stieglitz P, Desmonts JM, Drutel P, Poyart C. (1967). Traitement des volets thoraciques. Ann Chir Thor Car. 6(1): 43–52.

11. Bloomer R, Willett K, Pallister I. (2004). The stove-in chest: a complex flail chest injury Injury. 35(5): 490–493. https://doi.org/10.1016/S0020-1383(03)00291-2

12. Davignon K, Kwo J, Bigatello LM. (2004). Pathophysiology and management of the flail chest. Minerva Anestesiol. 70(4): 193–199. PMid:15173695

13. Garzon A, Seltzer B, Karlson K. (1968). Physiopathology of crushed chest injuries. Ann Surg. 168(1): 128–136. https://doi.org/10.1097/00000658-196807000-00015; PMid:5673189 PMCid:PMC1387197

14. Ginsberg R, Kostin R. (1977). 5 New approaches to the management of flail chest. Can Med Assoc J. 116(6): 613–615. PMid:343895 PMCid:PMC1879189

15. Hagen K. (1945). Multiple rib fractures treated with a drinker respirator: a case report. JBJS Am. 27(2):330–334.

16. Heroy WW, Eggleston FC. (1951). A method of skeletal traction applied through the sternum in «steering wheel injuries of the chest.» Ann Surg. 133: 127. https://doi.org/10.1097/00000658-195101000-00016

17. Jones T, Richardson E. (1926). Traction on the sternum in the treatment of multiple fractured ribs. Surg Gynec Obstet. 42: 283.

18. Liman ST, Kuzucu A, Tastepe AI et al. (2003). Chest injury due to blunt trauma. Eur J Cardiothorac Surg. 23(3): 374–378. https://doi.org/10.1016/s1010-7940(02)00813-8

19. Relihan M, Litwin M. (1973). Morbidity and mortality associated with flail chest injury: a review of 85 cases. J Trauma. 13(8): 663–671. https://doi.org/10.1097/00005373-197308000-00001; PMid:4720987

20. Williams M. (1948). Severe crushing injury to the chest. Ann Surg. 128(5): 1006–1011. https://doi.org/10.1097/00000658-194811000-00020; PMid:17859239 PMCid:PMC1513899

21. Yang Y, Dong L, Wang J. (2010). Memory alloy embracing fixator in treatment of multiple fractured ribs and flail chest. World J Emerg Med. 1(3): 212–215. PMid:25214971 PMCid:PMC4129686

Стаття надійшла до редакції 07.07.2018 р., прийнята до друку 30.11.2018 р.