• Соматичні дисфункції у новонароджених дітей з асфіксією після системної лікувальної гіпотермії
ua До змісту Повний текст статті

Соматичні дисфункції у новонароджених дітей з асфіксією після системної лікувальної гіпотермії

PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):63-68; doi 10.15574/PP.2019.77.63

Плеханова Т. М., Степаненко Т. І.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро

Вступ. Наслідками перинатальної асфіксії може бути не тільки ураження нервової системи, але й соматичні дисфункції з боку життєво важливих органів — легень, серця, нирок, кишечника, з можливим розвитком поліорганної недостатності. Системна лікувальна гіпотермія (СЛГ) у післяреанімаційному періоді має нейропротекторну дію, зменшує частоту летальних випадків і неврологічного дефіциту. Науковий і практичний інтерес представляє не тільки нейропротективна дія СЛГ, але й її вплив на відновлення функцій соматичних органів у новонароджених дітей.

Мета — вивчити відновлення соматичних дисфункцій у новонароджених дітей з асфіксією після СЛГ.

Пацієнти та методи. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 56 доношених новонароджених дітей, які народилися в асфіксії та отримували СЛГ у післяреанімаційному періоді. Вивчено показники гемодинаміки, функції нирок, параметри і тривалість штучної вентиляції легень, становлення ентерального харчування.

Результати. Усі діти народилися в тяжкій асфіксії і після первинної реанімації мали ранні прояви гіпоксично-ішемічної енцефалопатії: синдром пригнічення — 37,5%, судомний синдром — 48,2%, мозкову кому — 14,3%. У всіх дітей були показання до СЛГ, яку розпочали в перші 6 годин після народження. На початку СЛГ соматичні дисфункції реєструвалися в кожної дитини: дихальні розлади — у 34 (66,1%), гемодинамічні порушення — у 23 (48,2%), гостре пошкодження нирок — у 14 (25,0%), синдром поліорганної недостатності — у 12 (21,4%) дітей. Після СЛГ найшвидше відновилася функція дихання та гемодинамічні розлади (в перші 12–48 годин після СЛГ), трохи пізніше відновилася функція нирок (протягом 48–72 годин після зігрівання дитини). Більш тривалими були порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Майже половина дітей на повне ентеральне харчування перейшли протягом 10 діб, а третина дітей — протягом двох тижнів.

Висновки. Відновлення функцій життєво важливих органів і систем у новонароджених дітей у постасфіктичному періоді після СЛГ відбувається поступово і неодночасно. У більшості дітей тривало зберігаються дисфункції шлунково-кишкового тракту у вигляді моторно-евакуаторних порушень та інтолерантності до харчування. У дітей із синдромом поліорганної недостатності і синдромом мозкової коми відмічаються тривалі соматичні дисфункції, що потребує включення їх до групи ризику формування хронічної патології.

Ключові слова: новонароджені діти, асфіксія, системна лікувальна гіпотермія, соматичні дисфункції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артьомова НС, Коробка ОВ, Похилько ВІ, Цвіренко СМ, Ковальова ОМ. (2017). Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4 (26): 24.

2. Бабінцева АГ, Годованець ЮД. (2015). Досвід профілактики ренальних дисфункцій у доношених новонароджених із тяжкою перинатальною патологією. Перинатология и педиатрия. 4 (64): 54—60. https://doi.org/10.15574/PP.2015.64.54.

3. Козлова ЕМ. (2013). Нарушения функции почек у новорожденных, перенесших гипоксию. Автореферат дис. … канд. мед. наук. Киев: 167.

4. Лашина НБ. (2016). 4 варианта постгипоксического синдрома дезадаптации сердечно-сосудистой системы. Медицинская панорама. 8: 22.

5. Уніфікований клінічний протокол «Початкова, реанімаційна і післяреанімаційна допомога новонародженим в Україні». Наказ МОЗ України від 28.03.2014 № 225. Київ: 78.

6. Харламова НВ. (2014). Постгипоксические нарушения сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей (механизмы формирования, прогнозирование, профилактика, коррекция). Автореф. дис. … д-ра мед. наук. Иваново: 42.

7. Ahearne CE, Boylan GB, Murray DM. (2016). Short and long term prognosis in perinatal asphyxia. An update. World J. Clin. Pediatr. 5 (1): 67—74. https://doi.org/10.5409/wjcp.v5.i1.67; PMid:26862504 PMCid:PMC4737695

8. Dixon J, Reis C, Ho WM et al. (2015). Neuroprotective strategies after neonatal hypoxic ischemic encephalopathy. Int. J. Mol. Sci. 16: 22368—22401. https://doi.org/10.3390/ijms160922368; PMid:26389893 PMCid:PMC4613313

9. Grenz A, Clambey T, Eltzsghig HK. (2012). Hypoxia signaling during intestinal ischemia and inflammation. Curr. Opin. Crit. Care. 18 (2): 178—185. https://doi.org/10.1097/MCC.0b013e3283514bd0; PMid:22322265 PMCid:PMC3855266

10. Gupta C, Massaro AN, Ray PE. (2016). A new approach to define acute kidney injury in term newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatr. Nephrol. 31 (7): 1167—1178. https://doi.org/10.1007/s00467-016-3317-5; PMid:26857710 PMCid:PMC4882244

11. Herrera CA, Silver RM. (2016). Perinatal Asphyxia from the Obstetric Standpoint. Clinics in Perinatology. 43 (3): 423—438. https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.003; PMid:27524445.

12. Islam MT, Islam MN, Mollah AH et al. (2011). Status of liver enzymes in babies with perinatal asphyxia. Mymensingh. Med. J. 20: 446—449.

13. Jacobs SE, Morley CJ, Inder TE et al. (2011). Whole-body hypothermia for term and near'term newborns with hypoxic' ischemic encephalopathy: a randomized controlled trial. Arch. Pediatr. Adolesc. Med. 165: 692—700. https://doi.org/10.1001/archpediatrics.2011.43; PMid:21464374

14. Kaur S, Jain S, Saha A et al. (2011). Evaluation of glomerular and tubular renal function in neonates with birth asphyxia. Ann Trop Paediatr. 31 (2): 129—134. https://doi.org/10.1179/146532811X12925735813922; PMid:21575317

15. Lakshminrusimha S, Konduri GG, Steinhorn RH. (2016). Considerations in the management of hypoxemic respiratory failure and persistent pulmonary hypertension in term and late preterm neonates. J Perinatal. 36 (2): 12—19. https://doi.org/10.1038/jp.2016.44; PMid:27225960

16. Lakshminrusimha S, Saugstad OD. (2016). The fetal circulation, pathophysiology of hypoxemic respiratory failure and pulmonary hypertension in neonates, and the role of oxygen therapy. J Perinatal. 36 (2): 3—11. https://doi.org/10.1038/jp.2016.43; PMid:27225963

17. Martinez–Biarge M, Diez–Sebastian J, Wusthoff CJ et al. (2013). Antepartum and Intrapartum Factors Preceding Neonatal Hypoxic-Ischemic Encephalopathy. Pediatrics. 132 (4): 952—960. https://doi.org/10.1542/peds.2013-0511; PMid:24019409

18. Pappas A, Korzeniewski SJ. (2016). Long-Term Cognitive Outcomes of Birth Asphyxia and the Contribution of Identified Perinatal Asphyxia to Cerebral Palsy. Clin. Perinatal. 43 (3): 559—572. https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.012; PMid:27524454.

19. Pelliowski–Davidovich A. (2012). Hypothermia for newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatric Child Health. 17 (1): 41—43. https://doi.org/10.1093/pch/17.1.41; PMid:23277757

20. Polglase GR, Ong T, Hillman NH. (2016). Cardiovascular Alterations and Multiorgan Dysfunction After Birth Asphyxia. Clinicsin Perinatology. 43 (3): 469—83. https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.006; PMid:27524448 PMCid:PMC4988334.

21. Rainaldi AM, Perlman JM. (2016). Pathophysiology of Birth Asphyxia. Clinics in Perinatology. 43 (3): 409—422. https://doi.org/10.1016/j.clp.2016.04.002; PMid:27524444.

22. Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG et al. (2015). Neonatal acute kidney in jury. Pediatrics. 136: 463—464. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3819; PMid:26169430

23. Shah P, Riphagen S, Beyene J et al. (2004). Multiorgan dysfunction in infants with post-asphyxial hypoxic-ischaemic encephalopathy. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 89: 152—155. https://doi.org/10.1136/adc.2002.023093; PMid:14977901 PMCid:PMC1756028

24. Shankaran S, Pappas A, McDonald SA et al. (2012). Childhood outcomes after hypothermia for neonatal encephalopathy. N Engl J Med. 366: 2085—2092.

25. Thornton KM, Dai H, Septer S et al. (2014). Effects of whole body therapeutic hypothermia on gastrointestinal morbidity and feeding tolerance in infants with hypoxic ischemic encephalopathy. Int. J. Pediatr. 20 (4): 643—689. https://doi.org/10.1155/2014/643689; PMid:25214853 PMCid:PMC4158474

26. Wassink G, Gunn ER, Drury PP et al. (2014). The mechanisms and treatment of asphyxiai encephalopathy. Front Neurosci. 8: 40. https://doi.org/10.3389/fnins.2014.00040; PMid:24578682 PMCid:PMC3936504

Стаття надійшла до редакції 14.11.2018 р., прийнята до друку 22.02.2019 р.