• Складна GUCH*пацієнтка в акушерській практиці: мультидисциплінарний підхід до кардіоперинатального супроводу
ua До змісту Повний текст статті

Складна GUCH*пацієнтка в акушерській практиці: мультидисциплінарний підхід до кардіоперинатального супроводу

PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):5-11; doi 10.15574/PP.2019.77.5

Лазоришинець В. В., Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Сіромаха С. О.
ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», м. Київ
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — знизити рівень материнської і малюкової смертності, а також інвалідизації вагітних жінок (породіль) і новонароджених.

Пацієнти та методи. З грудня 2013 р. по вересень 2018 р. було обстежено 2815 вагітних, з яких 116 жінок потребували госпіталізації. Група GUCH-пацієнток становила 64 жінки (61 вагітна, 3 породіллі), із них 52 пацієнтки зі структурними вродженими вадами серця (ВВС), 12 жінок із вродженими аномаліями провідної системи серця. Стратифікацію кардіоваскулярного ризику проводили за трьома шкалами: модифікованою шкалою ВООЗ (mWHO), а також шкалами ZAHARA і CarPreg. Після обстеження та мультидисциплінарного консиліуму фахівців визначили тактику супроводу вагітності та пологів у кожному окремому випадку залежно від класу кардіоваскулярного та перинатального ризику, конкретної клінічної ситуації та терміну вагітності. Усіх пацієнток розподілили на такі групи за видом втручання: консервативна (група втручань на серці та магістральних судинах); група кесаревого розтину; група комбінованої хірургії (кардіохірургічне втручання з кесаревим розтином).

Результати. Сучасний рівень надання міжсекторальної спеціалізованої допомоги GUCH-вагітним з «особливими потребами» значно знижує ризик смертності та інвалідизації матері і дитини. Першою лінією захисту GUCH-жінки фертильного віку є первинна профілактика великих кардіальних подій, зокрема, преконцепційне консультування на базі профільних експертних центрів та її прегравідарна підготовка до вагітності, у тому числі кардіохірургічні втручання з подальшим мультидисциплінарним супроводом на всіх етапах вагітності, пологів, післяпологового періоду.

Висновки. Оптимальний супровід вагітних із вродженою кардіальною патологією потребує мультидисциплінарної взаємодії фахівців експертних центрів. Методика і тактика ведення GUCH-вагітних потребують доопрацювання та перегляду існуючих настанов. Вагітні, які належать до III–IV класу ризику за модифікованою шкалою ВООЗ, мають бути скеровані до спеціалізованих закладів для надання експертної кардіологічної, кардіохірургічної, акушерсько-гінекологічної та перинатальної допомоги. У разі загрози життю вагітної з кардіальною патологією високого ризику ургентне кардіохірургічне втручання дає змогу зберегти життя матері, хоча підвищує антенатальні ризики для плода.

Ключові слова: вагітність, вроджена вада серця, мультидисциплінарна допомога.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банкл Г. (1980). Вроджені вади серця і крупних судин. Київ: Медицина: 312.

2. ESC. (2010). Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010), European Heart Journal. 31: 2915–2957.

3. ESC. (2011). Guidelines on the management of cardiovascular diseases during pregnancy, European Heart Journal. 32: 3147–3197.

4. ESC. (2018). Guidelines for the management of cardiovascular diseases during pregnancy. European Heart Journal. 00: 1–83.

5. Hoffman JI, Kaplan S. (2002). The incidence of congenital heart disease. J Am Coll Cardiol. 39: 1890–1900. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(02)01886-7

6. Maruszewski B et al. (2002). Congenital heart surgery nomenclature and database project: up date and proposed data harvest. European Journal of Cardiothoracic Surgery. 21: 47–49. https://doi.org/10.1016/S1010-7940(01)01082-X

7. Razzaghi H. (2015). Long-Term Outcomes in Children with Congenital Heart Disease: National Health Interview. Survey J Pediatr. 166: 119–124. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.09.006; PMid:25304924 PMCid:PMC4378575

8. Van Rijen E.H.M et al. (2003). Psychosocial functioning of the adult with congenital heart disease: a 20–33 years follow-up. European Heart Journal. 24: 673–683. https://doi.org/10.1016/S0195-668X(02)00749-2

9. Warnes CA. et al. (2001). Task Force 1: The Changing Profile of Congenital Heart Disease in Adult Life, Journal of the American College of Cardiology. 37 (5): 1161–1198. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(01)01272-4

10. Yu C. et al. (2018). Causes of death in a contemp orary adult congenital heart disease cohort. Heart. 104: 1678–1682. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2017-312777; PMid:29666178

Стаття надійшла до редакції 18.11.2018 р., прийнята до друку 18.03.2019 р.