- Синдром Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 (клінічний випадок)
Синдром Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 (клінічний випадок)
Modern pediatrics. Ukraine. 2019.4(100):66-70; doi 10.15574/SP.2019.100.66
Душар М. І., Акопян Г. Р., Макух Г. В., Лук'яненко Н. С., Гнатейко О. З.
ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів, Україна
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
Для цитування: Душар МІ, Акопян ГР, Макух ГВ, Лук'яненко НС та ін. (2019). Синдром Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 (клінічний випадок). Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 66-70; doi 10.15574/SP.2019.100.66
Стаття надійшла до редакції 01.02.2019 р., прийнята до друку 25.04.2019 р.
Синдром Нунан (СН) — відносно поширений синдром множинних вроджених вад розвитку. Основними симптомами є постнатальна затримка росту, характерні дисморфії обличчя та широкий спектр вроджених вад серця. Найпоширенішими вродженими вадами серця є стеноз легеневої артерії та гіпертрофічна кардіоміопатія.
Метою роботи було встановити діагноз у дитини із вродженими вадами серця, важкою гіпертрофічною кардіоміопатією, легеневою гіпертензією та стигмами дизембріогенезу. Мутації в гені RAF1 викликають 3–17% випадків синдрому Нунан і в 95% випадків асоціюються з важкою гіпертрофічною кардіоміопатією. Синдром Нунан є одним із групи споріднених станів, відомих під назвою RASopathie. RASopathies пов'язані з наявністю мутацій в генах зародкової лінії, які кодують специфічні білки шляху RAS/mitogen-activated protein kinase (MAPK), що відіграє вирішальну роль в ембріональному і постнатальному розвитку. Наведено клінічне спостереження синдрому Нунан внаслідок мутації p.Ser257Leu у гені RAF1 із швидко прогресуючою гіпертрофічною кардіоміопатією та летальним випадком у немовляти.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: синдром Нунан, гіпертофічна кардіоміопатія, ген RAF1.
ЛІТЕРАТУРА
1. Букаева АА, Котлукова НП, Заклязьминская ЕВ. (2016). Синдром Нунан, вызванный мутацией p. S257L В ГЕНЕ RAF1: Клиническое наблюдение и обзор литературы. Российский кардиологический журнал. 10 (138): 93—97. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2016-10-93-97
2. El Bouchikhi I, Belhassan K, Moufid FZ, Iraqui Houssaini M et al. (2016). Noonan syndrome-causing genes: Molecular update and an assessment of the mutation rate. Int J Pediatr Adolesc Med. 3(4): 133—142. https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2016.06.003; PMid:30805484 PMCid:PMC6372459.
3. Hopper RK, Feinstein JA, Manning MA, Benitz W, Hudgins L. (2015). Neonatal pulmonary arterial hypertension and Noonan syndrome: two fatal cases with a specific RAF1 mutation. Am J Med Genet A. 167A(4): 882—5. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.37024; PMid:25706034.
4. Ineke van der Burgt. (2007). Noonan syndrome. Orphanet J Rare Dis. 14; 2: 4. doi 10.1186/1750-1172-2-4. https://doi.org/10.1186/1750-1172-2-4; PMid:17222357 PMCid:PMC1781428
5. Kuburovic V, Vukomanovic V, Carcavilla A, Ezquieta4Zubicaray B, Kuburovic N et al. (2011). Two cases of LEOPARD syndrome -RAF1 mutations firstly described in children. Pediatr. 53(6): 687—91.
6. Pierpont EI, Pierpont ME, Mendelsohn NJ, Roberts AE, Tworog4Dube E, Seidenberg MS. (2009). Genotype differences in cognitive functioning in Noonan syndrome. Genes Brain Behav. 8(3): 275—82. https://doi.org/10.1111/j.1601-183X.2008.00469.x; PMid:19077116 PMCid:PMC2760992.
7. Rauen KA. (2013). The RASopathies. Annu Rev Genomics Hum Genet. 14: 355—69. https://doi.org/10.1146/annurev-genom-091212-153523; PMid:23875798 PMCid:PMC4115674
8. Roberts AE, Allanson JE, Tartaglia M, Gelb BD. (2013). Noonan syndrome. Lancet. 26;381(9863): 333—42. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61023-X
9. Shaw AC, Kalidas K, Crosby AH, Jeffery S, Patton MA (2007). The natural history of Noonan syndrome: a long-term follow-up study. Arch Dis Child. 92: 128—32. https://doi.org/10.1136/adc.2006.104547; PMid:16990350 PMCid:PMC2083343
10. Tartaglia M, Zampino G, Gelb BD (2010). Noonan syndrome: clinical aspects and molecular pathogenesis. Mol Syndromol. 1(1): 2—26. https://doi.org/10.1159/000276766; PMid:20648242 PMCid:PMC2858523.
11. Tidyman WE, Rauen KA (2009). The RASopathies: developmental syndromes of Ras/MAPK pathway dysregulation. Curr Opin Genet Dev. 19(3): 230—6. https://doi.org/10.1016/j.gde.2009.04.001; PMid:19467855 PMCid:PMC2743116