• Сімейний випадок хвороби Легг–Кальве–Пертеса
ua До змісту Повний текст статті

Сімейний випадок хвороби Легг–Кальве–Пертеса

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):104-108; DOI 10.15574/PS.2019.63.104

Процайло М. Д., Крицький І. О.
ВДНЗУ «Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»

Хвороба Легг–Кальве–Пертеса (ХЛКП) – важка недуга, яка має прихований початок, тому майже усі пацієнти звертаються по медичну допомогу на тлі розгорнутої клінічної картини зі значними кістковими змінами, що призводить до запізнення діагностики і лікування. Системність ураження, прихований перебіг, важкі ускладнення, висока інвалідизація, значна розбіжність поглядів на етіологію, діагностику, лікування, профілактику свідчать про те, що ХЛКП є важливою медико-соціальною проблемою. Наведене клінічне спостереження родинного випадку ХЛКП доводить, що дана патологія є окремим проявом загального ураження сполучної тканини усього організму, яке має спадкову схильність, – синдрому природженої дисплазії сполучної тканини (МАSS-синдром).

Ключові слова: хвороба Легг–Кальве–Пертеса, спадковість, діагностика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Болезнь Легг-Кальве-Пертеса (болезнь Пертеса, асептический некроз головки бедренной кости, остеохондропатия головки бедренной кости). (2016). htm//umka-vetcom.ua.

2. Болезнь Пертеса – причины, симптомы и лечение. (2019). htths://www.krasotaimedicina. ru./diseases/traumatology/pertes-disease.

3. Болезнь Пертеса или остеохондропатия головки бедренной кости. (2007). htth//infovet.ru.

4. Болезнь Пертеса. htths://ru.wikipedia.org/wiki.

5. Герасименко СІ, Гайко ОГ, Полулях МВ. (2017). Клініка експрес методики визначення стану периартикулярних структур кульшового суглоба при диспластичному коксартрозу ІІІ-ІV ступеня. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2: 16–20.

6. Григоровський ВВ, Филипчук ВВ, Касацій МС. (2017). Патологические изменения в тканях тазобедренных суставов и клинико-морфологические корреляции при заболеваниях, осложненных синдромом фемороацетабулярного конфликта. Вестник травматологии и ортопедии им. НН Приорова. 2: 64–73.

7. Девид Уорик и др. (2013). Хирургия кисти. Пер. с англ. под. ред. ЛА Родомановой. Москва: 704.

8. Дисплазія сполучної тканини: актуальність, клініка та лікування біокоректорами. (2013). www.fit-areal.com.

9. Зеленецький ІБ. (2010). Спадково зумовлені захворювання кульшових суглобів у дітей та їх лікувальна тактика. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 458.

10. Климовицкий ВГ, Усикова ТЯ, Кравченко АИ, Верещагин СИ. (2010). Особенности элементарного гомеостаза у детей при болезни Пертеса. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 475.

11. Корольков АИ. (2008). Болезнь Легг-Кальве-Пертеса. Ортопедия, травматология и протезирование. 2: 111–112.

12. Крись-Пугач АП, Бурин МД. (2002). Обстеження та діагностика опорно-рухових розладів у дітей. Київ – Хмельницький: 216.

13. Кудряшев АЛ, Хомине ВВ, Шаповалов ВМ, Мироевский ФВ (2015). Коксовертебральный синдром и его значение в комплесном лечении больных с сочетанием дегенеративно-дистрофической патологи тазобедренного сустава и позвоночника. Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. 2: 76–82.

14. Лапонін ІВ, Корольков ОІ. (2010). Місце м’ягкотнанної декомпресії у лікуванні ускладненого перебігу Легг-Кальве-Пертеса у дітей. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 476.

15. Лебедиць ІС, Шевченко НС, Матвеєнко ОВ та інші. (2010). Проблеми розвитку остеоартрозу в підлітків, шляхом профілактики. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 457.

16. Лисовський ЕВ, Євтушенко СК, Яворська ОЛ, Євтушенко ОС. (2005). К вопросу о классификации неврологических проявлений врожденной слабости сиединительной ткани у детей. Международный неврологический журнал. 3: 33–35.

17. Лучишин ВГ, Калашников АВ, Майко ОВ, Майко ВМ. (2017). Особливості змін якості життя при застосуванні різних методів лікування із початковими стадіями коксартрозу при коротко- та середньо тривалому спостереженні. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 3: 19–24.

18. Лучишин ВГ, Калашников АВ, Майко ОВ, Майко ВМ. (2017). Порівняльний аналіз ефективності препаратів хондроїтин сульфату, гіаулоронової кислоти та оперативного втручання при початкових стадіях коксатрозу. Боль, суставы, позвоночник. 3: 69–75.

19. Масленников Н. (1999). Болезнь Пертеса – специфическая проблема мелких пород собак. Пудель ревю. http:www.Latin.ru/monomakh/p63.htm.

20. Неттер ФА. (2007). Атлас анатомии человека. НО Бартош, ЛЛ Колесников (ред.). Пер. с англ. АП Киясова. 4-е изд. Москва: 624.

21. Омельченко ЛИ, Николаенко ВБ. (2004). Дисплазия соеденительной ткани у детей. Doctor – журнал для практикующих врачей. 1: 44–47.

22. Омельченко ЛІ, Муквіч ОМ, Лавренчук ОВ. (2017). До питання вітамін-Д залежної регуляції локальних механізмів неспецифічного захисту у дітей із дисплазією сполучної тканини. Здоровье ребенка. 8: 38–42.

23. Погорєлов ВВ, Багмут ІЮ, Жуков ВІ. (2017). Структурно-функціональні та судинні зміни при формування компресійно-ішемічної радікуломієлопатії. Експериментальна і клінічна медицина. 3 (76): 47–51.

24. Процайло МД, Эдинак ОМ. (2004). Особливості кровопостачання головного мозку при остеохондропатії. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Матеріали ХХII

підсумкової наук. практ. конф., присвяч. 150 – річчю з дня народження акад. І.Я. Горбачевського. 3-4 червня. Тернопіль: Укрмедкнига: 87–89.

25. Процайло МД. (2003). Синдром полісистемної дисплазії сполучної тканин при остеохондропатії. Вісник наукових досліджень. 3: 17–20.

26. Проценко ВН. (2010). К вопросу о роли функционального неравенства длины нижних конечностей в формировании дегенеративно-дистрофической патологи поясничного отдела позвоночника. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 315.

27. Рой ІВ, Зінченко ВВ, Русанова ТЕ, Баяндіна ОІ. (2010). Особливості формування кульшових суглобів з ознаками дисплазії сполучної тканини. Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 442.

28. Сушкo ВІ. (Редактор). (2002). Хірургія дитячого віку. Київ: 216. 29. Тимочко-Волошин Р, Мухін В. (2014). До питання дисплазії сполучної тканини у дітей. Фізична активність, здоров’я і спорт. 1: 46–53.

30. Ткаченко ЮП, Пашкова ОЄ. (2003). Стан кортизолсинтезуючої функції у дітей із сполучнотканинною дисплазією, хворих на бронхіальну астму. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1: 30–32.

31. Фазі Хаза Файоз Завід (2017). Психоемоційний статус та стан церебрального кровообігу у пацієнтів молодшого віку з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта. Буковинський мед. вісник. 4 (84): 139–144.

32. Худобин ВЮ, Лобанов ГВ, Климовицкий ВГ и др. (2010). Современный подход к диагностике и лечению «Hip-Spin синдрома». Збірник наукових праць ХV з’їзду ортопедів-травматологів України 16-18 вересня. Дніпропетровськ: 281.

33. Цапок АА. (2015). Вегетативна та вертебральна дисфункції у дітей. Лікарська справа. 2: 161–162.

34. Чуриліна АВ. (2003). Синдром дисплазії сполучної тканини серця у дітей. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1: 20–22.

35. Чуріліна АВ, Атременко СП, Масюта ДІ, Чага ЛФ. (2002). Підхід до диспансерного спостереження дітей з пролапсом мітрального клапана. Мат. наук. практ. конф. Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації 26-27 жовтня. Київ: 60.

36. Щекин ОВ, Коломийчук НВ. (2010). Причины возникновения и диагностики болезни Легг-Кальве-Пертеса. Актуальні питання фармацевтичної науки і практики. 1: 105–109.

Стаття надійшла до редакції 11.02.2019 р., прийнята до друку 10.06.2019 р.