PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.3(60):77-79; doi 10.15574/PS.2018.60.77

Ксьонз І. В., Волошин О. М., Максименко О. С.
ВДН З України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна
Дитяча міська клінічна лікарня м. Полтави, Україна

Мета: оцінити ефективність та доцільність використання сучасних гемостатичних матеріалів для профілактики післяопераційних ускладнень після уретеропластики.

Матеріали і методи. У роботі показано досвід лікування 29 дітей з патологією уретри: 27 – гіпоспадії (виконувались одномоментні корекції вади розвитку при дистальній формі стовбурової гіпоспадії та різні етапи при проксимальній формі); 2 дітей – ушивання нориці уретри. Хворі були розділені на дві групи: основну (11 пацієнтів), у якій під час оперативного втручання використовувався гемостатичний матеріал у вигляді тканини тонкого плетіння з окисленої регенерованої целюлози, і групу порівняння (16 випадків), у яких корекція вади проводилась типовими методами. У першій групі капілярні судини та зона швів укривалися гемостатичним матеріалом розміром 1,25.5,0 см на всю довжину неоуретри. Операція завершується укриванням неоуретри з гемостатиком шкірою, остання ушивається згідно з обраним способом операції.

Результати. В основній групі із 11 оперативних втручань з приводу різних форм гіпоспадії для більш надійного гемостазу та укріплення неоуретри використовували гемостатичний матеріал; ускладнення виникли у 2 (18,8%) випадках: у першому виникло інфікування післяопераційної рани, у другому утворилися нориця і стеноз зовнішнього отвору уретри. У групі порівняння виникло 5 (31,25%) ускладнень: у 4-х випадках утворилась нориця уретри, в 1-му – неспроможність швів з повним розходження країв неоуретри.

Висновки. Використання гемостатичного матеріалу під час оперативної корекції гіпоспадії забезпечує ретельний гемостаз на капілярному рівні, підвищує надійність швів, зменшує набряк та розвиток гематом м’яких тканин у ділянці швів.

Ключові слова: гіпоспадія, уретеропластика, гемостатичний матеріал.

Література

1. Ашкрафт КУ. (1999). Детская хирургия. Санкт-Петербург: Радитет – М. 3: 47.

2. Жарнибаева АД, Дюсембаев АА. (2014). Совершенствование способа лечения дистальных форм гипоспадии у детей. Наука и здравохранение.6:84.

3. Лисенко РБ, Подлєсний ВІ, Чекіні ВВ. (2012). Використання серджисел для додаткової герметизації стінки кишки. Клінічна хірургія. 10: 31.

4. Лисенко СМ, Шевельов ММ. (2005). Застосування «Surgisel» в профілактиці геморагічних ускладнень після виконання нейроонкологічних операції. Український нейрохірургічний журнал. 1(29):16.

5. Маліщук ВД, Овсійчук ТП, Комаровський СВ, Гаврилюк ФО. (2015). Досвід хірургічного лікування гіпоспадії у дітей. Хірургія дитячого віку. 3–4 (48–49): 11.

6. Продеус ПП, Староверов ОВ. (2003). Гипоспадия. Москва: Федеральное государственное унитарное предприятие «Медсервис» Минздрава России: 175.

7. Dewan PA et al. (1991). Hypospadias. Duckett pedicle tube urethroplasty. Eur Urol. –20(1): 39–42. https://doi.org/10.1159/000471657; PMid:1743230

Стаття надійшла до редакції 12.03.2018 р., прийнята до друку 19.08.2018 р.