• Роль вітаміну D у збереженні здоров’я жінок і сучасні принципи корекції D-статусу організму

Роль вітаміну D у збереженні здоров’я жінок і сучасні принципи корекції D-статусу організму

HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):44–49; doi 10.15574/HW.2018.135.44

Пирогова В. І. , Шурпяк С. О. , Ошуркевич О. О. , Жемела Н. І. , Охабська І. І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

У статті представлено оцінку ефективності застосування різних доз холекальциферолу для корекції вітамін D-дефіцитних станів.

Мета дослідження: вивчення поширеності дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку з порушеннями репродуктивного здоров’я й ефективності його корекції з використанням препарату Олідетрим.

Матеріали та методи. Обстежено 350 мешканок м. Львова та Львівської області віком від 20 до 35 років, які планували реалізацію репродуктивних функцій. Нестача або дефіцит вітаміну D були діагностовані у 275 (78,6%) обстежених жінок, з яких 160 були включені у подальше дослідження за наявності інформованої згоди. Залежно від запропонованої схеми корекції дефіциту вітаміну D пацієнтки були розподілені на групи з розподілом на підгрупи залежно від рівня 25(ОН)D у крові.

Результати. Установлено, що вітамін D-дефіцитні стани у жінок репродуктивного віку на етапі підготовки до вагітності виявляють у 78,6% випадків, при цьому дефіцит вітаміну D найчастіше діагностують у жінок з ІМТ 30–35 кг/м2. Вживання вітамінно-мінеральних комплексів, що містять 400 МО холекальциферолу, як і щоденне вживання 2000 МО холекальциферолу, не дозволяє попередити розвиток нестачі та дефіциту вітаміну D і не забезпечує їхньої корекції. Застосування холекальциферолу у щоденній дозі 4000 МО (Олідетрим 4000, Polpharma, Польща) протягом 3 міс прегравідарної підготовки дозволяє проводити корекцію балансу вітаміну D, однак також є недостатнім для усунення тяжкого дефіциту вітаміну D. Це визначає необхідність вживання більш високих доз холекальциферолу даною категорією жінок.

Заключення. Отримані результати свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D у жінок репродуктивного віку. Корекція нестачі та дефіциту вітаміну D з етапу прегравідарної підготовки та протягом І триместра гестації дозволяє знизити частоту ранніх і пізніх гестаційних ускладнень.

Ключові слова: дефіцит вітаміну D, холекальциферол, Олідетрим, ускладнення вагітності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Громова ОА, Торшин ИЮ. Витамин D. Смена парадигмы / Под ред. ЕИ.Гусева, ИН.Захаровой. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2017.

2. Климова ОЮ, Бердникова НГ, Казаков РЕ. Плейотропные эффекты витамина D: необходимый элемент терапии при коморбидности. Consilium Medicum. Неврология и ревматология. (Прил.) 2017; 9:114-121.

3. Коденцова ВМ, Мендель ОИ, Хотимченко СА, Батурин АК, Никитюк ДБ, Тутельян ВА. Физиологическая потребность и эффективные дозы витамина D для коррекции его дефицита. Современное состояние проблемы. Вопросы питания. 2017; 86 (2): 47-62.

4. Комісаренко ЮІ. Вітамін D та його роль у регуляції метаболічних розладів. Лекції, огляди, новини. 2013; 4: 51–54.

5. Пирогова ВІ, Жемела НІ. Вивчення D-статусу вагітних з ускладненим гестаційним процесом. Здоровье женщины. 2015;1(97):105-107.

6. Поворознюк ВВ, Балацька НІ. Дефіцит вітаміну D у населення України та чинники ризику його розвитку. Репродукт. эндокринол. 2013; 5(13): 7–13.

7. Шварц ГЯ. Витамин D, D-гормон и альфа-кальцидиол: медицинские, молекулярно-биологические и фармакологические аспекты. Укр. ревматол. журн. 2009; 3: 63–69.

8. Шурпяк СО. Д-статус пацієнток з дисгормональними захворюваннями репродуктивних органів і коморбідною патологією. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2017; 2 (21): 299-302.

9. Шурпяк СО. Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток з дисгормональними поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів. Здоровье женщины. 2018; 4 (130):14-18.

10. Adams JS. Update in Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2010; 95:471–478. https://doi.org/10.1210/jc.2009-1773; PMid:20133466 PMCid:PMC2840860

11. Bendik I, Friedel A, Roos FF. [et al.]. Vitamin D: a critical and essential micronutrient for human health. Front. Physiol. 2014; 5: 248. https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00248; PMid:25071593 PMCid:PMC4092358

12. Bikle D. Nonclassic actions of Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab.2009; 94:26–34. https://doi.org/10.1210/jc.2008-1454; PMid:18854395 PMCid:PMC2630868

13. Bodnar LM, Catov JM, Simhan HN. [et al.] Maternal vitamin D deficiency increases the risk of preeclampsia. J. Clin. Endocrin. Metab. 2007; 92 (9): 3517-3522. https://doi.org/10.1210/jc.2007-0718; PMid:17535985 PMCid:PMC4288954

14. Garland CF. Vitamin D for cancer prevention: global perspective. Ann. Epidemiol. 2009; 19 :468–483. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2009.03.021; PMid:19523595

15. Grоber U, Spitz J, Reichrath J. [et al.]. Vitamin D: Update 2013: From rickets prophylaxis to general preventive healthcare. Dermatoendocrinol. 2013; 5 (3): 331-347. https://doi.org/10.4161/derm.26738; PMid:24516687 PMCid:PMC3908963

16. Holick MF. Vitamin D status: measurement, interpretation, and clinical application. Ann. Epidemiol. 2009;19 (2):73–78. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2007.12.001

17. Holick MF. Vitamin D is not as toxic as was once thought: a historical and an up to-date perspective. Mayo Clin. Proc. 2015; 90:561–564. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.03.015; PMid:25939933

18. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA. [et al.] Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011; 96 (7):1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385

19. Holmes VA, Barnes MS. Vitamin D deficiency and insufficiency in pregnant women: a longitudinal study. Br J Nutr. 2009; 102 (6): 876–881. https://doi.org/10.1017/S0007114509297236; PMid:19331703

20. Lapillonne A. Vitamin D deficiency during pregnancy may impair maternal and fetal outcomes. Med. Hypotheses. 2010; 74 (1):71–75. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2009.07.054; PMid:19692182

21. Mithal A, Wahl DA, Bonjour JP, Burckhardt P, Dawson-Hughes B, Eisman JA. [et al.]. Global vitamin D status and determinants of hypovitaminosis D. Osteoporos Int. 2009; 20:1807–1820. https://doi.org/10.1007/s00198-009-0954-6; https://doi.org/10.1007/s00198-009-1030-y; PMid:19543765

22. Morris HA, Anderson PH. Autocrine and paracrine actions of vitamin D. Clin. Biochem.Rev. 2010;31(4): 129–138. PMid:21170259 PMCid:PMC2998276

23. Palacios С, Gonzalez L. Is vitamin D deficiency a major global public health problem? J Steroid Biochem Mol Biol. 2014;144 (Pt A):138-145.

24. Povoroznyuk VV, Pankiv IV. Deficiency and vitamin D insufficiency in the people of Bukovyna and Prykarpattya. International Endocrinology J. 2016; 76(4):22-25. (Ukrainian) https://doi.org/10.22141/2224-0721.4.76.2016.77793

25. Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, Carter G, Chlebna-Sokół D, Czech-Kowalska J [et al.]. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe – recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Polska. 2013;64(4):319-327. https://doi.org/10.5603/EP.2013.0012

26. Skowrońska P, Pastuszek E, Kuczyński W, Jaszczoł M, Kuć P [et al.]. The role of vitamin D in reproductive dysfunction in women – a systematic review. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2016; 23 (4): 671–676. https://doi.org/10.5604/12321966.1226865; PMid:28030942

27. Veugelers PJ, Pham T.-M, Ekwaru JP. Optimal vitamin D supplementation doses that minimize the risk for both low and high serum 25 hydroxyvitamin D concentrations in the general population. Nutrients. 2015; 7:10189–10208. https://doi.org/10.3390/nu7125527; PMid:26690210 PMCid:PMC4690079

28. Wagner CL, Greer FR. American Academy of Pediatrics Section on Breastfeeding; American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. Prevention of ricks and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. Pediatrics. 2008; 122 (5):1142–1152. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996

29. Zhang С, Qiu С, Hu FB. [et al.] Maternal plasma 25-hydroxyvitamin D concentrations and the risk for gestational diabetes mellitus. PLoS One. 2008; 3 (11): 3753. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0003753; PMid:19015731 PMCid:PMC2582131