• Роль найдавнішого еволюційного механізму під час вагітності

Роль найдавнішого еволюційного механізму під час вагітності

HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):89–91; doi 10.15574/HW.2018.129.89

Леуш С. Ст., Загородня О. С. , Осадчук С. В., Дем’яненко А. С.
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ
Перинатальний центр м. Києва

У статті наведено дані про роль кислотно-лужного стану як найбільш еволюційно давнього механізму регуляції гомео­стазу та його особливості під час вагітності.
Мета дослідження: визначення особливостей кислотно-лужного стану у вагітних з раннім гестозом.
Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних у І та ІІ триместрах, яких було розподілено на дві групи: у 58 вагітних І групи протягом І триместра спостерігалося блювання різного ступеня вираженості, у 51 вагітної ІІ групи не було проявів раннього гестозу. У всіх обстежених двічі, в термінах 10–11 та 20–21 тиж, визначено водневий показник, концентрацію карбонат-іону та парціальний тиск СО2 у плазмі.
Результати. Біохімічні обчислення продемонстрували, що статистично невірогідний зсув рН у бік лужної реакції, яке спостерігають з прогресуванням вагітності, ґрунтується на істотній різниці абсолютної концентрації іонів водню. Ці зміни є необхідними для адекватного транспорту іонів через мембрани плацентарного комплексу, що формується. Незважаючи на втрату електролітів у жінок з раннім гестозом, ці зміни не виходять за межі фізіологічних.
Заключення. 1. Вагітні з раннім гестозом попри втрати рідини та електролітів внаслідок блювання зберігають сталість кислотно-лужного стану з незначною тенденцію до алкалозу. 2. У вагітних без проявів раннього гестозу відсутня помірна алкалізація плазми, фізіологічне значення якої потребує подальших спостережень та досліджень.
Ключові слова: концентрація іонів водню, алкалоз, ранній гестоз.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вандер А. Физиология почек: Пер. с англ./ Под ред. акад. Ю.В. Наточина. – СПб.: «Питер», 2000. – 256 с.

2. Ґанонґ В.Ф. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. – Львів: БаК, 2002. – 784 с. (на 671 сторінці)

3. Горн М.М., Хейтц У.И., Сверинген П.Л. Водно-электролитный и кислотно-основной баланс (краткое руководство). Пер.с англ. – СПб.: Невский Диалект, 2000. – 320 с.

4. Жаровський Ф.Г., Пилипенко А.Т., П’ятницький І.В. Аналітична хімія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 232.

5. Леуш С.Ст. Електролітні зрушення у вагітних з раннім гестозом /С.Ст. Леуш, А.С. Дем’яненко, О.С. Загородня//Вісник проблем біології і медицини. – 2017. – Вип. 1 (135). – С. 145–148.

6. Теория и практика интенсивной терапии / Под ред.. Варги П., Бтаж С., Джачинто М., Села К. /Пер. с венг. – К.: Здоров’я, 1983. – 720 с.

7. Хиггинс К. Расшифровка клинических лабораторных анализов / К. Хиггинс; пер. с англ.; под ред. проф. В.Л. Эмануэля. – 3-е изд., испр.-М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. – 376 с.

8. Шейман Д. Патофизиология почки. Пер. с англ. – СПб.: Невский Диалект, 2001. – 206 с.

9. Эмануэль В.Л. Лабораторная диагностика заболеваний почек. – СПб: Изд-во СПбГМУ, 2003. – 277 с.