SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.1(97):124-130; doi 10.15574/SP.2019.97.124

Марушко Ю. В., Асонов А. О., Гищак Т. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Серед патології елементного статусу у населення України недостатність магнію займає провідну позицію. Особливо часто такий дефіцит виявляється у дитячому і підлітковому віці, коли внаслідок інтенсивного розвитку дитини підвищені потреби у магнію не відповідають його надходженню з їжею. У статті наведено дані літератури і результати власних досліджень авторів, що свідчать про доцільність визначення рівня магнію при багатьох соматичних захворюваннях, а також необхідність своєчасної корекції магнієвого дефіциту. Корекція дефіциту магнію шляхом використання органічних солей магнію і піридоксину (Магне-В₆^®) сприяє поліпшенню клітинного метаболізму та енергозабезпечення, стабілізації мембрани і формуванню фізіологічних умов для сприйняття клітинами організму специфічної терапії основного захворювання. Застосування Магне-В₆^® дозволяє впливати на базові ланки патогенезу багатьох захворювань, пов'язаних із дефіцитом магнію, з порушеннями енергетичного та електролітного обмінів, а також сприяти відновленню адаптаційних резервів організму.

Ключові слова: дефіцит магнію, діти, Магне-В₆^®.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акарачкова ЕС, Вершинина СВ, Котова ОВ, Рябоконь ИВ. (2013). Основы терапии и профилактики стресса и его последствий у детей и подростков. Вопросы совр педиатрии. 3: 38–44.

2. Акарачкова ЕС, Вершинина СВ, Котова ОВ, Рябоконь ИВ. (2014). Алгоритм диагностики, лечения и профилактики стресса и стресс-связанных расстройств у детей и подростков. Вопросы практич. педиатрии. 6: 24–31.

3. Акарачкова ЕС, Вершинина СВ. (2013). Роль магния в процессах нейропротекции и нейропластичности. Журнал неврологии и психиатрии им СС Корсакова. 2: 80–83.

4. Арушанян ЭБ, Бейер ЭВ. (2012). Гормон мозговой железы эпифиза мелатонин — универсальный естественный адаптоген. Успехи физиол наук. 43; 2: 82–100.

5. Бабанов СА. (2015). Маг по имени Магний. Новая аптека. 4: 70.

6. Бичков МА, Яхницька ММ. (2016). Особливості вмісту електролітів у шлунковому соку хворих на гастроезофагальну рефлексну хворобу. Україна Здоров'я нації. 1–2(37-38): 16–18.

7. Бурчинский СГ. (2013). Мелатонин и его возможности в неврологической практике. Український вісн психоневрол. 21; 1(74): 112–117.

8. Вяткина ИС, Лабыгина АВ, Сутурина ЛВ и др. (2014). Дефицит магния и показатели тревожности у девушек-студенток. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 2: 94–99.

9. Гищак ТВ, Марушко ЮВ. (2011). Обмін магнію у дітей та роль дефіциту магнію у клінічній практиці. Современная педиатрия. 5(39): 89–93.

10. Громова ОА, Егорова ЕЮ, Торшин ИЮ и др. (2010). Перспективы применения магния в педиатрии и детской неврологи. Журнал Педиатрии им ГН Сперанского. 7: 9–14.

11. Громова ОА, Калачева АГ, Торшин ИЮ и др. (2013). Калийсберегающие свойства магния. Кардиология. 10: 38–48.

12. Громова ОА, Калачева АГ, Торшин ИЮ и др. (2014). Диагностика дефицита магния. Концентрации магния в биосубстратах в норме и при различной патологи. Кардиология. 10: 63–71.

13. Громова ОА, Торшин ИЮ, Волков АЮ, Шербо СН. (2014). Значение для клинической практики ранней диагностики дефицита магния при определении его в различных биосубстратах. Российский вестн акушера-гинеколога. 5: 101–110.

14. Громова ОА, Торшин ИЮ, Калачева АГ и др. (2009). Динамика концентрации магния в крови после приема различных магнесодержащих препаратов. Фарматека. 10: 63–68.

15. Громова ОА, Торшин ИЮ, Рудаков КВ. (2014). Систематический анализ магнийзависимых митохондриальных белков. Кардиология. 9: 86–92.

16. Громова ОА, Торшин ИЮ, Юдина НВ и др. (2014). Дефицит магния и нарушения регуляции тонуса сосудов. Кардиология. 7: 66–72.

17. Громова ОА, Федотова ЛЭ, Гришина ТР и др. (2014). Роль магния в формировании метаболического синдрома, коррекции избыточного веса и ожирения у детей и подростков. Педиатрия. 2: 123–133.

18. Громова ОА, Федотова ЛЭ, Калачева АГ и др. (2013). Дефицит магния как проблема стресса и дезадаптации у детей. Педиатрия. 5: 110–121.

19. Громова ОА. (2014). Дефицит магния как проблема современного питания у детей и подростков. Педиатрическая фармакол. 1: 20–30.

20. Громова ЮА, Торшин ИЮ, Калачева АГ, Гришина ТР. (2016). О синергизме калия и магния в поддержании функции міокарда. Кардиология. 3: 73–80.

21. Драпкина ОМ, Гегенава ББ. (2014). Дефицит магния в кардиологии. Терапевтический архив. 12: 104–106.

22. Калачева АГ, Громова ОА, Керимкулова НВ и др. (2012). Нарушения формирования соединительной ткани у детей как следствие дефицита магния. Лечащий врач. 3: 59–64.

23. Каркашадзе ГА, Намазова-Баранова ЛС, Мамедьяров АМ и др. (2014). Дефицит магния в детской неврологии: что нужно знать педиатру? Вопросы совр педиатрии. 5: 17–25.

24. Квашнина ЛВ. (2016). Влияние дефицита магния на формирование «болезней цивилизации» у детей. Здоров'я України. Тематичний номер: 14–15.

25. Майданник ВГ, Сміян ОІ, Бинда ТП, Савельєва-Кулик НО. (2013). Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей. Навчальний посібник. Суми: Сумський держ. у-т: 173.

26. Макарова ТП, Хабибрахманова ЗР, Садыкова ДИ, Чиликина ЮМ. (2012) Состояние элементного гомеостаза у детей и подростков с эссенциальной артериальной гипертензией. Казанский мед журн. 2: 184–190.

27. Мартынов АИ, Урлаева ИВ, Акатова ЕВ, Николин ОП. (2014). Значение дефицита магния в кардиологии. Consilium medicum. 1: 43–46.

28. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2012). Корекція недостатності магнію у дітей та підлітків з астенічним синдромом та первинною артеріальною гіпертензією. Методичні рекомендації для лікарів. Київ: 29.

29. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2013). Ефективність застосування Магне-В6 при астенічному синдромі і порушеннях нічного сну у дітей. Современная педиатрия. 6(53): 37–44.

30. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2013). Корекція дефіциту магнію у дітей та підлітків з астенічним синдромом. Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією. Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. уч., Харків, 28 бер. 2013. Харків: 20–22.

31. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2014). Системні механізми адаптації. Стрес у дітей. Монографія. Київ: 138.

32. Мубаракшина ОА, Сомова МН. (2014). Препараты магния в комплексной терапии и профилактике сердечно-сосудистых заболеваний. Фарматека. 9: 55–58.

33. Немкова СА, Маслова ОИ, Заваденко НН и др. (2015). Комплексная диагностика и коррекция нарушений сна у детей. Педиатрическая фармакология. 2: 180–189.

34. Рахманов РС, Разгулин СА, Тарасов АВ. (2014). Оценка витаминно-минерального статуса и гуморального иммунитета юношей при психосоциальной адаптациии акклиматизации. Медицинский альм. 2: 149–151.

35. Спасов АА, Желтова А, Харитонова МВ. (2012). Магний и окислительный стресс. Российский физиологич. журн. 7: 915–923.

36. Спасов АА, Харитонова МВ, Иежица ИН и др. (2012). Функциональные резервы сердца в условиях алиментарного дефицита магния. Кардиология. 10: 39–44.

37. Тарасов ЕА, Блинов ДВ, Зимовина УВ, Сандакова ЕА. (2015). Дефицит магния и стресс: вопросы взаимосвязи, тесты для диагностики и подходы к терапии. Терапевтический арх. 9: 114–122.

38. Школьникова МА, Клейменова НИ, Дикевич ЕП, Ерастова ЕК. (2011). Применение препаратов магния при лечении нарушений ритма сердца у детей. Российский вестн перинатол и педиатрии. 2: 63–68.

39. Abbasi B. (2012). The effect of magnesium supplementation on primary insomnia in elderly: A double-blind placebo-controlled clinical trial. J Res Med Sci. 17(12): 1161–1169. PMid:23853635 PMCid:PMC3703169

40. Akata T. (2007). Cellular and molecular mechanisms regulating vascular tone. Part 1: basic mechanisms controlling cytosolic Ca²⁺ concentration and the Ca²⁺-dependent regulation of vascular tone. J Anesth. 21: 220–231. https://doi.org/10.1007/s00540-006-0488-4; https://doi.org/10.1007/s00540-006-0487-5; PMid:17458652

41. Astor MC, Lovas K, Wolff AS et al. (2015). Hypomagnesemia and functional hypoparathyroidism due to novel mutations in the Mg-channel TRPM6. Endocr Connect. 4(4): 215–222. https://doi.org/10.1530/EC-15-0066; PMid:26273099 PMCid:PMC4566842

42. Coulter M, Colvin C, Korf B et al. (2015). Hypomagnesemia due to two novel TRPM6 mutations. J Pediatr Endocrinol Metab. 1; 28(11-12): 1373–1378.

43. Guerrero-Romero F, Rodriguez-Moran M, Hernandez-Ronquillo G et al. (2016). Low Serum Magnesium Levels and Its Association with High Blood Pressure in Children. J Pediatr. 168: 93–98. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2015.09.050; PMid:26490130

44. Jin K, Kim TH, Kim YH, Kim YW. (2013). Additional antihypertensive effect of magnesium supplementation with an angiotensin II receptor blocker in hypomagnesemic rats. Korean J Intern Med. 28(2): 197–205. https://doi.org/10.3904/kjim.2013.28.2.197; PMid:23526071 PMCid:PMC3604610

45. Katayama K, Povalko N, Yatsuga S et al. (2015). New TRPM6 mutation and management of hypomagnesaemia with secondary hypocalcaemia. Brain Dev. 37(3): 292–298. https://doi.org/10.1016/j.braindev.2014.06.006; PMid:24985022

46. Mdel C Morales-Ruan, Villalpando S, Garcia-Guerra A et al. (2012). Iron, zinc, copper and magnesium nutritional status in Mexican children aged 1 to 11 years. Slud Publica Mex. 54(2): 125–134. https://doi.org/10.1590/S0036-36342012000200008

47. Mortazavi M, Moeinzadeh F, Saadatnia M et al. (2013). Effect of magnesium supplementation on carotid intima-media thickness and flow-mediated dilatation among hemodialysis patients: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Eur Neurol. 69(5): 309–316. https://doi.org/10.1159/000346427; PMid:23548855

48. Ozmen H, Akarsu S, Polat F, Cukurovali A. (2013). The levels of calcium and magnesium, and of selected trace elements, in whole blood and scalp hair of children with growth retardation. Iran J Pediatr. 23(2): 125–130. PMid:23724170 PMCid:PMC3663300

49. Rodriguez-Ramirez M, Simental-Mendia LE, Gonzalez-Ortiz M et al. (2015). Prevalence of Prehypertension in Mexico and Its Association With Hypomagnesemia. Am J Hypertens. 28(8): 1024–1030. https://doi.org/10.1093/ajh/hpu293; PMid:25618517

50. Rotter I, Kosik-Bogacka D, Dolegowska B et al. (2015). Relationship between serum magnesium concentration and metabolic and hormonal disorders in middleaged and older men. Magnes Res. 28(3): 99–107. PMid:26507751

51. Rubio-Lopez N, Morales-Suarez-Varela M, Pico Y et al. (2016). Nutrient Intake and Depression Symptoms in Spanish Children: The ANIVA Study. Int J Environ Res Public Health. 22: 13–16. https://doi.org/10.3390/ijerph13030352

52. Saha H, Harmoinen A, Karvonen AL et al. (1998). Serum ionized versus total magnesium in patients with intestinal or liver disease. Clin Chem Lab Med. 36(9): 715–718. https://doi.org/10.1515/CCLM.1998.126; PMid:9804396

53. Sanchez-Morito N, Planells E, Aranda P, Llopis J. (2000). Influence of magnesium deficiency on the bioavailability and tissue distribution of iron in the rat. J Nutr Biochem. 11(2): 103–108. https://doi.org/10.1016/S0955-2863(99)00076-5

54. Sarrafzadegan N, Khosravi-Boroujeni H, Lotfizadeh M et al. (2016). Magnesium status and the metabolic syndrome: A systematic review and meta-analysis. Nutrition. 32(4): 409–417. https://doi.org/10.1016/j.nut.2015.09.014; PMid:26919891

55. Tomaschitz A, Ritz E, Pieske B et al. (2014). Aldosterone and parathyroid hormone interactions as mediators of metabolic and cardiovascular disease. Metabolism. 63(1): 20–31. https://doi.org/10.1016/j.metabol.2013.08.016; PMid:24095631

56. Varni JW, Limbers CA, Burwinkle TM. (2007). Impaired health-related quality of life in children and adolescents with chronic conditions: a comparative analysis of 10 disease clusters and 33 disease categories/severities utilizing the PedsQL™ 4.0 Generic Core Scales. Health and Quality of Life Outcomes. 5: 43. https://doi.org/10.1186/1477-7525-5-43; PMCid:PMC1964786

57. Zaher MM, Abdel-Salam M, Abdel-Salam R et al. (2016). Serum magnesium level and vascular stiffness in children with chronic kidney disease on regular hemodialysis. Saudi J Kidney Dis Transpl. 27(2): 233–240. https://doi.org/10.4103/1319-2442.178205; PMid:26997375

Стаття надійшла до редакції 21.09.2018 р., прийнята до друку 10.01.2019 р.