• Роль гепатопротекторного та венотонізуючого лікування у профілактиці рецидивів доброякісних і пограничних пухлин яєчників після виконання консервативних органозберігальних операцій

Роль гепатопротекторного та венотонізуючого лікування у профілактиці рецидивів доброякісних і пограничних пухлин яєчників після виконання консервативних органозберігальних операцій

HEALTH OF WOMAN. 2018.7(133):89–95; doi 10.15574/HW.2018.133.89

Суханова А. А., Єгоров М. Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, м.Київ

Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Оболонського району», м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з доброякісними (ДЕПЯ) і пограничними (ПЕПЯ) епітеліальними пухлинами яєчників після виконання органозберігальних операцій на підставі призначення комплексної протирецидивної терапії.

Матеріали та методи. Було проведено клінічне обстеження 246 пацієнток. До ретроспективної групи увійшли 112 хворих з ДЕПЯ і ПЕПЯ. Ретроспективна група була розподілена на дві підгрупи: І підгрупа – 85 (75,9%) пацієнток з ДЕПЯ; ІІ підгрупа – 27 (24,1%) пацієнток з ПЕПЯ.

До проспективної групи увійшли 60 пацієнток з ЕПЯ, з яких у 30 жінок (ІІІ підгрупа) діагностовано ДЕПЯ, в інших 30 жінок (ІV підгрупа) – ПЕПЯ. Усі жінки проспективної групи отримали курс комплексної протирецидивної терапії з включенням негормонального модулятора метаболізму естрогенів, гепатопротектора та венотоніку після виконаного консервативного хірургічного лікування.

До групи контролю увійшли 64 пацієнтки з ДЕПЯ і ПЕПЯ, яким виконували консервативне хірургічне лікування без призначення комплексної протирецидивної терапії у подальшому.

Застосовували загальноклінічне, ультрасонографічне з допплерографією, патогістологічне, імуногістохімічне дослідження.

Результати. Під час дослідження супутньої соматичної патології було встановлено, що патологія панкреато-гепатобіліарної системи та захворювання вен достовірно частіше діагностують у хворих з ПЕПЯ, ніж ДЕПЯ (р<0,05). Призначення комплексної протирецидивної терапії, до складу якої входить негормональний модулятор метаболізму естрогенів Квінол (по 1 капсулі двічі на добу) протягом 6 міс з повтором курсу через півроку, гепатопротектор Гепанекс (по 1 капсулі двічі на добу) та венотонік Пентавен (по 1 таблетці на добу) протягом 1 міс з повтором курсу 2 рази на рік на весь період спостереження, дозволило знизити рецидиви ДЕПЯ з 13,5% до 3,3%, а ПЕПЯ – з 29,6% до 10% протягом трьох років катамнестичного оцінювання стану репродуктивного здоров’я пацієнток.

Заключення. Для оптимізації ведення хворих з ДЕПЯ і ПЕПЯ після виконання консервативного хірургічного лікування рекомендовано проведення комплексної протирецидивної терапії, до складу якої входить застосування негормонального модулятора метаболізму естрогенів Квінол (по 1 капсулі двічі на добу) протягом 6 міс з повтором курсу через півроку, гепатопротектора Гепанекс (по 1 капсулі двічі на добу) та венотоніку Пентавен (по 1 таблетці на добу) протягом 1 міс з повтором курсу 2 рази на рік протягом 3 років.

Ключові слова: доброякісні і пограничні пухлини яєчників, консервативне хірургічне лікування, модулятор метаболізму естрогенів, гепатопротектор, венотонік.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Варикозная болезнь вен органов малого таза и ее комплексная терапия с применением венотоников и антиагрегантов / П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, О.О. Авксентьев [и др.]// Здоровье женщины. – 2009. – № 6 (42). – С. 136–139.

2. Варикозная болезнь и рецидивирующий флебит малого таза у женщин/ [Рымашевский Н.В., Маркина В.В., Волков А.Е. и др.]. – Ростов-на-Дону: Изд. РГМУ, 2000. – 245 с.

3. Григоренко А.М. Варикозне розширення вен репродуктивної системи у жінок (патогенез, діагностика, лікування): Дис. … д-ра мед. наук : спец. 14.01.01 – Акушерство та гінекологія / А.М. Григоренко – Вінниця, 2012.

4. Дифференциальная диагностика хронических тазовых болей у женщин в свете синдрома тазового венозного полнокровия / С.Г. Гаврилов, А.И. Кириенко, Ю.Э. Доброхотова [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2006. – № 4. – С. 49–53.

5. Дмитришен Р.А. Профилактика рецидивов доброкачественных ново­образований яичников у женщин репродуктивного возраста после ургентных операций / Р.А. Дмитришен, В.Н. Цыган, Г.В. Долгов // Военно-медицинский журнал. – 2011. – Т. 332, № 5. – С. 36–41.

6. Єгоров О.О. Лапароскопічне органозберігаюче лікування пограничних пухлин і ранньої онкологічної патології яєчників / О.О. Єгоров // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – № 2, ч. 1 (58). – С. 115–117.

7. Жук С.И. Роль простагландинов и половых гормонов в патогенезе дисгормональных нарушений/ С.И. Жук, М.М. Драчевская // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 1 (30). – С. 174–176.

8. Кантемирова З.Р., Торчинов А.М., Жигулина Т.А., Кадохова В.В., Алексеева Е.А., Девятых Е.А., Петухов В.А. Стероидные гормоны, миома матки и нарушения функции печени: патогенез и перспективы лечения // Лечащий врач. – 2003. – № 10. – С. 18–20.

9. Климиенко Е.С. Клініко-морфологічні критерії прогнозу перебігу граничних пухлин яєчника: Автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 14. 01.01 – Акушерство та гінекологія / Е.С. Климиенко. – Харків, 2015. – 21 с.

10. Лахно И.В. Хроническая венозная недостаточность в практике гинеколога / И.В. Лахно // Здоровье женщины. – 2009. – № 7 (43). – С. 54–58.

11. Новикова Е.Г. Органосохраняющее лечение больных с пограничными опухолями яичников / Е.Г. Новикова, А.С. Шевчук // Вопросы онкологии. – 2014. – № 3 (60). – С. 267–273.

12. Носенко О.М. Морфологічні аспекти доцільності проведення органо­зберігаючих операцій у жінок репродуктивного віку з кістозними доброякісними утвореннями яєчників, зацікавлених у реалізації репродуктивної функції / О.М. Носенко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2013. – № 2 (18). – С. 51–55.

13. Оваріальний резерв у пацієнток з органозберігаючими операціями на яєчниках / [Дубоссарська З.М., Пузій О.М., Щепанкова Н.Ф., Кукіна Г.О.] // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2012. – № 6. – С. 80–81.

14. Пирогова В.І. Клінічні аспекти довгострокової терапії ендометріозу сучасним прогестагеном дієногестом / В.І. Пирогова, С.О. Шурпяк, Б.Я. Кривко // Здоровье женщины. – 2015. – № 4 (100). – С. 118–121.

15. Asciutto G, Asciutto KC, Mumme A, Geier B. Pelviс venous incompetence: reflux patterns and treatment results. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2009 Sep;38(3):381-6.

16. Asciutto G, Mumme A, Asciutto KC, Geier B. Oestradiol levels in varicose vein blood of patients with and without pelvic vein incompetence (PVI): diagnostic implications. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2010 Jul;40(1):117–21. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2010.01.023; PMid:20202867

17. Borderline tumors of the ovary: A systematic review. Geburtsh Frauenheilk / du Bois A., Ewald-Riegler N., du Bois O. [et al.]. – 2009. – N69. – P. 807–833. https://doi.org/10.1055/s-0029-1186007

18. Clinical management of borderline ovarian tumors / Trillsch F., Mahner S., Ruetzel J. [et al.] // Expert. Rev. Anticancer. Ther. – 2010, Jul. – Vol.10, N7. – P. 1115–1124. https://doi.org/10.1586/era.10.90; PMid:20645700

19. Champaneria R, Shah L, Moss J, Gupta JK, Birch J, Middleton LJ, Daniels JP. The relationship between pelvic vein incompetence and chronic pelvic pain in women: systematic reviews of diagnosis and treatment effectiveness. Health Technol Assess. 2016 Jan; 20(5):1–108. https://doi.org/10.3310/hta20050; PMid:26789334 PMCid:PMC4781546

20. Diagnosis of pelvic congestion syndrome using transabdominal and transvaginal sonography/ S.J. Park, J.W. Lim, Y.T. Ko [et al.] AIR Am. J. Roentgenol. – 2004. – Vol. 182. – P. 683–688. https://doi.org/10.2214/ajr.182.3.1820683; PMid:14975970

21. Dorobisz TA, Garcarek JS, Kurcz J, Korta K, Dorobisz AT, Podgórski P, Skóra J, Szyber P. Diagnosis and treatment of pelvic congestion syndrome: Single-centre experiences.Adv Clin Exp Med. 2017 Mar-Apr;26(2):269-276. PMid:28791845

22. Lee SY, Choi MC, Kwon BR, Jung SG, Park H, Joo WD, Lee C, Lee JH, Lee JM. Oncologic and obstetric outcomes of conservative surgery for borderline ovarian tumors in women of reproductive age. Obstet Gynecol Sci. 2017 May; 60(3): 289–295. https://doi.org/10.5468/ogs.2017.60.3.289; PMid:28534015 PMCid:PMC5439278

23. LiehrJG; Ricci MJ. 4-Hydroxylation of estrogens as marker of human mammary tumors. Proc Natl Acad SciUSA, Apr 16 1996;93(8):3294-3296. https://doi.org/10.1073/pnas.93.8.3294; PMid:8622931

24. Rogan EG; Badawi AF; Devanesan PD; Meza JL; Edney JA; West WW; Higginbotham SM; Cavalieri EL. Relative imbalances in estrogen metabolism and conjugation in breast tissue of women with carcinoma: potential biomarkers of susceptibility to cancer. Carcinogenesis (England), Apr 2003;24(4):697-702. https://doi.org/10.1093/carcin/bgg004

25. Recurrence of borderline ovarian tumors / Svintsitskiy V.S., Vorobyova L.I., Klymenko E.S. [et al.] // Experimental Oncology. – 2013. – №2(35). – P. 118-121.

26. Tropé C.G. Borderline ovarian tumours / C.G. Tropé, J. Kaern, B. Davidson // Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. – 2012. – Vol. 26, N 3. – P. 325–336. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2011.12.006; PMid:22321906

27. Uzan C, Nikpayam M, Ribassin-Majed L, Gouy S, Bendifallah  S, Cortez A, Rey A, Duvillard P, Darai E, Morice P. Influence of histological subtypes on the risk of an invasive recurrence in a large series of stage I borderline ovarian tumor including 191 conservative treatments. Ann Oncol. 2014 Jul;25(7):1312-9. https://doi.org/10.1093/annonc/mdu139; PMid:24713312

28. Vancraeynest E, Moerman P, Leunen K, Amant F, Neven P, Vergote I. Fertility Preservation Is Safe for Serous Borderline Ovarian Tumors. Int J Gynecol Cancer. 2016 Oct;26(8):1399–406. https://doi.org/10.1097/IGC.0000000000000782; PMid:27465897

29. Yousef Y. The Relationship between Intraoperative Rupture and Recurrence of Pediatric Ovarian Neoplasms: Preliminary Observations / Y. Yousef, V. Pucci, S. Emil // J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. – 2016. – Vol. 29, N 2. – P. 111–116. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2015.08.002; PMid:26300232