• Роль гематологічних індексів у діагностиці завмерлої на ранніх термінах вагітності 

Роль гематологічних індексів у діагностиці завмерлої на ранніх термінах вагітності 

HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):128–130; doi 10.15574/HW.2016.110.128 
 

Роль гематологічних індексів у діагностиці завмерлої на ранніх термінах вагітності 
 

Бала О. О., Бенюк В. О., Ковалюк Т. В.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 
 

Серед численних порушень репродуктивної функції у жінок, що впливають на частоту материнської захворюваності та смертності, особливе місце посідає один з різновидів мимовільного переривання вагітності, при якому відбувається внутрішньоутробна загибель плода або ембріона і затримка його в порожнині матки. Такий стан має назву «викидень, що не відбувся» (за МКХ-10) або «завмерла вагітність».


Мета дослідження: вивчення гематологічних показників ендогенної інтоксикації при завмерлій на ранніх термінах вагітності.


Матеріали та методи. Було проаналізовано показники розширеного загального аналізу крові у 60 жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю, у 30 жінок з вагітністю, що розвивається, на ранніх термінах та у 30 здорових невагітних жінок. Вивчені інтегральні гематологічні індекси (лейкоцитарний індекс інтоксикації та гематологічний показник інтоксикації) та білкові фракції сироватки крові у вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю.


Результати. Продемонстровано, що показники у вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю достовірно відрізняються від відповідних показників у жінок з фізіологічним перебігом вагітності у І триместрі та невагітних жінок.


Заключення. Установлено, що для вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю характерні середньотяжкі рівні ендогенної інтоксикації та суттєва диспротеїнемія.


Ключові слова: завмерла на ранніх термінах вагітність, гематологічні індекси, ендогенна інтоксикація, диспротеїнемія.


Література

1. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. 10-й перегляд 1; 2. ВОЗ. Женева. 1998:714.

2. Акушерство. Под ред. проф. Айламазяна ЭК. СПб, «СпецЛит». 2003:527.

3. Акушерство. Под. ред. Савельевой ГМ. М, Медицина. 2000:816.

4. Кальф-Калиф ЯЯ. 1941. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении. Врачебное дело 1:31–35.

5. Ковальчук ЛЯ, Беденюк АД, Футуйма ЮМ, Буряк АЄ. 2013. Ендогенна інтоксикація та її корекція при лікуванні перфоративних гастродуоденальних виразок. Шпитальна хірургія 3:60–62.

6. Сперанский ВВ, Дмитриева ИИ, Зарипова РМ. 1999. Иммунологическая информативность лейкоцитограммы. Клин. лаб. диагностика 12:6–7.

7. Назаренко ГИ, Полубенцева ЕИ, Долгов ВВ. 2004. Современные технологии повышения эффективности использования возможностей лаборатории. Клин. лаб. диагностика 1:52–55.

8. Сухоруков ВП, Дворянский СА, Попов ДВ. 2007. Интегральные гематологические индексы как критерии тяжести и эффективности терапии преэклампсии. Клиническая лабораторная диагностика 11:47–50.

9. Zahorec R. 2001. Ratio of neutrophil to lymphocyte counts – rapid and simple parameter of systemic inflammation and stress in critically ill. Bratisl. Lek. Listy. 102;1:5–14.

10. Клиническая лабораторная диагностика. Национальное руководство (в двух томах). 2012. 1:928, 2:807.