• Роль ендотеліальної дисфункції в генезі прееклампсії та шляхи профілактики її виникнення в наступній вагітності
ua До змісту Повний текст статті

Роль ендотеліальної дисфункції в генезі прееклампсії та шляхи профілактики її виникнення в наступній вагітності

PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.2(78):13-18; doi 10.15574/PP.2019.78.13

Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Огородник А. О., Бутенко Л. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити ефективність профілактики розвитку тяжкої прееклампсії при запланованій вагітності шляхом корекції ендотеліальної дисфункції із застосуванням L-аргініну преконцепційно та у І триместрі вагітності в жінок із тяжкою прееклампсією в анамнезі.

Пацієнти та методи. Вивчено ефективність корекції ендотеліальної дисфункції, вплив цієї корекції на профілактику виникнення прееклампсії та зменшення ураження органів-мішеней, зокрема, вираженої гіпертензії (застосування двокомпонентної гіпотензивної терапії). Використано препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») преконцепційно та в період ранньої гестації в жінок із тяжкою прееклампсією під час попередньої вагітності. Жінок розподілено на дві групи: перша (І) — 9 жінок, розроджених у 28–32 тижні попередньої вагітності; друга (ІІ) — 18 жінок, розроджених у 32–34 тижні попередньої вагітності. Враховуючи, що ризик виникнення повторної прееклампсії в першій групі жінок становить 50%, а в другій — 25%, абсолютно обґрунтованою є корекція ендотеліальної дисфункції шляхом застосування L-аргініну для профілактики прееклампсії. Жінки отримували преконцепційно (за 3 місяці до теперішньої вагітності) та в ранні терміни гестації (до 12 тижнів) препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») перорально по 5 г (2,85 L-аргініну) на добу. Ефективність терапії оцінено за кількістю клітин-попередників ендотеліоцитів та акушерськими наслідками цієї вагітності. Профілактику прееклампсії у ІІ та ІІІ триместрах вагітності проведено відповідно до вимог діючих клінічних рекомендацій.

Результати. Досягнення контролю над артеріальною гіпертензією в результаті поєднання базової гіпотензивної терапії з ефективною терапією препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє зниженню частоти виникнення акушерських ускладнень (ятрогенних передчасних пологів, відшарування плаценти). Зниження частоти гіпертензивних ускладнень доведене тривалістю гестації в терміні понад 37 тижнів у 77,7% жінок І групи та у 94,4% жінок ІІ групи, а також зменшенням уживання кількості двох груп гіпотензивних препаратів для отримання контролю над гіпертензією. Це вказує на ефективність контролю над гіпертензією одним препаратом і дає змогу уникнути поліпрагмазії. Належна корекція ендотеліальної дисфункції препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє адекватному збільшенню клітин-попередників ендотеліоцитів, що, своєю чергою, оптимізує ендотеліальну функцію в жінок із прееклампсією в анамнезі та високим ризиком її повторення і на сьогодні є надійним маркером ефективності корекції.

Висновки. Неінвазивний характер застосування препарату Тівортін аспартат (перорально), зручність у застосуванні, висока ефективність у вагітних, високий профіль безпеки дають змогу рекомендувати зазначену схему терапії для корекції ендотеліальної дисфункції в жінок групи високого ризику виникнення прееклампсії.

Ключові слова: прееклампсія, вагітність, ендотеліальна дисфункція, профілактика, L-аргінін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Двуліт МП, Огородник ОО. (2015). Плацентарні синдроми в клініці екстрагенітальної патології з точки зору ендотеліальної дисфункції: сучасні уявлення та шляхи корекції. Здоровье женщины. 5: 83—86.

2. Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Огородник АО. (2015). Дисбаланс ангіогенезу як причина розвитку прееклампсії у вагітних із вродженими вадами серця на тлі серцевої недостатності. Діагностика та прогнозування. Український Медичний Часопис. 1/2: 83—85.

3. Asahara T, Murohara T, Sullivan A, Silver M, van der Zee R, Li T, Witzenbichler B, Schatteman G, Isner JM. (1997). Isolation of putative progenitor endothelial cells for angiogenesis. Science. 275: 964—967. https://doi.org/10.1126/science.275.5302.964; PMid:9020076

4. Barker DJ. (2000). In utero programming of cardiovascular disease. Theriogenology. 53: 555—574. https://doi.org/10.1016/S0093-691X(99)00258-7

5. Butalia S, Audibert F, Côté AM et al. (2018). Hypertension Canada's Guidelines for the Management of Hypertension in Pregnancy. Canadian Journal of Cardiology. 34 (5): 526—531. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2018.02.021; PMid:29731014

6. Davison JM, Homuth V, Jeyabalan A, Conrad KP, Karumanchi SA, Quaggin S, Dechend R, Luft FC. (2004). New aspects in the pathophysiology of preeclampsia. J. Am. Soc. Nephrol. 15: 2440—2448. https://doi.org/10.1097/01.ASN.0000135975.90889.60; PMid:15339993

7. Germain AM, Romanik MC, Guerra I, Solari S, Reyes MS, Johnson RJ, Price K, Karumanchs SA, Valdes G. (2007). Endothelial Dysfunction A Link Among Preeclampsia, Recurrent Pregnancy Loss, and Future Cardiovascular Events? Hypertension. 49: 90—95. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000251522.18094.d4; PMid:17116761

8. Germain AM, Valdés G, Romanik MC, Reyes MS. (2004). Evidence supporting a beneficial role for long-term L-arginine supplementation in high-risk pregnancies. Hypertension. 44: e1. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000129825.52269.9e; PMid:15218885

9. Urbich C, Dimmeler S. (2004). Endothelial progenitor cells: characterization and role in vascular biology. Circ. Res. 95: 343—353. https://doi.org/10.1161/01.RES.0000137877.89448.78; PMid:15321944

10. Wilkinson IB, Qasem A, McEniery CM, Webb DJ, Avolio AP, Cockcroft JR. (2002). Nitric oxide regulates local arterial distensibility in vivo. Circulation. 105: 213—217. https://doi.org/10.1161/hc0202.101970; PMid:11790703

11. Yang Z, Chen L, Su C, Xia WH, Wang Y, Wang JM, Chen F, Zhang YY, Wu F, Xu SY, Zhang XL, Tao J. (2010). Impaired endothelial progenitor cell activity is associated with reduced arterial elasticity in patients with essential hypertension. Clin. Exp. Hypertens. 32: 444—452. https://doi.org/10.3109/10641961003686435; PMid:20939752

Стаття надійшла до редакції 08.02.2019 р., прийнята до друку 27.05.2019 р.