• Рік досвіду використання екзогенного лактоферину для корекції залізодефіцитних станів: перші висновки та перспективи 
До змісту

Рік досвіду використання екзогенного лактоферину для корекції залізодефіцитних станів: перші висновки та перспективи 

HEALTH OF WOMAN.2015.7(103):58–62 
 

Рік досвіду використання екзогенного лактоферину для корекції залізодефіцитних станів: перші висновки та перспективи 
 

Мельников C. М.

ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ 
 

Рік досвіду застосування екзогенного лактоферину (Латоя) у гінекологічній практиці свідчить про його ефективність в лікуванні залізодефіцитних станів. У 80 (83,3%) хворих протягом 30 днів вдалося значно покращити показники феритину сироватки, гемоглобіну та еритроцитів. Екзогенний лактоферин має дуже добрий профіль безпеки, адже не спричинює альтерації слизової оболонки шлунка та кишечнику. Практичний досвід свідчить, що екзогенний лактоферин здатний нормалізувати гематологічні показники за 30 днів, а у складних випадках за 60 днів, тому може розглядатися як перспективна альтернатива загальноприйнятним схемам лікування залізодефіцитних станів, зокрема в гінекології. 
 

Ключові слова: екзогенний лактоферин, феритин, гемоглобін, залізодефіцитна анемія, ефективність, безпека. 

Література:

1. Коваленко ВМ, Корнацький ВМ. 2008. Хвороби системи кровообігу: динаміка та аналіз. Аналітично-статистичний посібник:66–79.

2. Коноводова ЕН, Бурлев ВА. 2012. Железодефицитные состояния у беременных и родильниц. Акушерство и гинекология 1:137–142.

3. Коноводова ЕН, Бурлев ВА, Тютюнник ВЛ и др. 2011. Эффективность терапии латентного дефицита железа у беременных. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 10(5):26–30.

4. Протопопова ТА. 2012. Железодефицитная анемия и беременность. РМЖ 17:862–867.

5. Андреичев НА, Балеева ЛВ. 2009. Железодефицитные состояния и железодефицитная анемия. Вестник современной клинической медицины 3:60–65.

6. Демидова АВ. 2005. Анемии. М, МЕДпресс-информ:64.

7. Цветкова ОА. 2011. Ликферр (железо [III] – гидроксид сахарозный комплекс) – новый отечественный препарат железа для парентерального введения. РМЖ. 19;2:90–93.

8. Ayub R, Tariq N, Adil MM et al. 2008. Efficacy and safety of total dose infusion of low molecular weight iron dextran in the treatment of iron deficiency anemia during pregnancy. J. Coll. Physicians Surg. Pak. 18(7):424–7. PMid:18760066

9. Brugnara C. 2003. Iron deficiency and erythropoiesis: new diagnostic approaches. Clin. Chem. 49(10):1573–8. http://dx.doi.org/10.1373/49.10.1573

10. Cavill I. 2002. Erythropoesis and iron. Best Practice & Research Clin. Haem. 15(2):399–409. http://dx.doi.org/10.1016/S1521-6926(02)90004-6http://dx.doi.org/10.1053/beha.2002.0004; PMid:12401314

11. Daniilidis A, Giannoulis C, Pantelis A et al. 2011. Total infusion of low molecular weight iron-dextran for treating postpartum anemia. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 38(2):159–61. PMid:21793279

12. Huch R, Huch A. 1995. Erythropoiesis and erythropoietin in perinatal medicine. J. Perinat. Med. 23:5–6. PMid:7658320

13. Johnson–Wimbley TD, Graham DY. 2011. Diagnosis and management of iron deficiency anemia in the 21st century. Therap. Adv. Gastroenterol. 4(3):177–84. http://dx.doi.org/10.1177/1756283X11398736; PMid:21694802 PMCid:PMC3105608

14. Khalafallah A, Dennis A, Bates J et al. 2010. A prospective randomized, controlled trial of intravenous versus oral iron for moderate iron deficiency anaemia of pregnancy. J. Intern. Med. 268(3):286–95. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2796.2010.02251.x; PMid:20546462

15. Killip S, Bennett J, Chambers M. 2007, Mar 1. Iron deficiency anemia. Am Fam Physician 75(5):671–678. PMid:17375513

16. Marret H, Fauconnier A, Chabbert-Buffet N et al. 2010. Clinical practice guidelines on menorrhagia: management of abnormal uterine bleeding before menopause. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 152(2):133–7. http://dx.doi.org/10.1016/j.ejogrb.2010.07.016; PMid:20688424

17. Parker WH, Wagner WH. 2010. Gynecologic surgery and the management of hemorrhage. Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 37(3):427–36. http://dx.doi.org/10.1016/j.ogc.2010.05.003; PMid:20674784

18. Perewusnyk G, Huch R, Breymann C. 2002. Parenteral iron therapy in obstetrics: 8 years experience with iron-sucrose complex. Br. J. Nutr. 88:3–10. http://dx.doi.org/10.1079/BJN2002577; PMid:12117422

19. Schaefer RM, Huch R, Krafft A. 2007. Anaemia Working Group. Current recommendations for the treatment of iron deficiency anemia. Rev. Med. Suisse. 105(3):874–80.

20. UNICEF/UNU/WHO. Iron Deficiency Anemia: Assessment, Prevention, and Control. A Guide for Programme Managers. Geneva: WHO/NHD, 2001.

21. Wagstrom E, Akesson A, Van Rooijen M et al. 2007. Erythropoietin and intravenous iron therapy in postpartum anaemia. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 86(8):957–62. http://dx.doi.org/10.1080/00016340701446157; PMid:17653881

22. Paesano R, Torcia F, Berlutti F, Pacifici E, Ebano V, Moscarini M, Valenti P. 2006, Jun. Oral administration of lactoferrin increases hemoglobin and total serum iron in pregnant women. Biochem Cell Biol. 84(3):377–80. http://dx.doi.org/10.1139/o06-040; PMid:16936810

23. Nappi C, Tommaselli GA, Morra I, Massaro M, Formisano C, Di Carlo C. 2009. Efficacy and tolerability of oral bovine lactoferrin compared to ferrous sulfate in pregnant women with iron deficiency anemia: a prospective controlled randomized study. Acta Obstet Gynecol Scand. 88(9):1031–5. http://dx.doi.org/10.1080/00016340903117994; PMid:19639462

24. Paesano R, Berlutti F, Pietropaoli M, Goolsbee W, Pacifici E, Valenti P. 2010, Apr-Jun. Lactoferrin efficacy versus ferrous sulfate in curing iron disorders in pregnant and non-pregnant women. Int J Immunopathol Pharmacol. 23(2):577–87. PMid:20646353