• Результати порівняльного дослідження оптичного поля лінзового та фіброволоконних фетоскопів

Результати порівняльного дослідження оптичного поля лінзового та фіброволоконних фетоскопів

HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):51–53; doi 10.15574/HW.2018.129.51

Ошовський В. І.
Медичний центр ТОВ «Уніклініка»
Національна медична академія імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: порівняння деяких характеристик візуалізації операційного поля під час застосування фіброволоконних та лінзових фетоскопів.
Матеріали та методи. Було порівняно характеристики класичного лінзового фетоскопа діаметром 2,0 мм, лінзового фетоскопа діаметром 2,0 мм та гнучкої волоконної оптики діаметром 1,0 мм.
Результати. Виявлено, що використання ультратонкої оптики дозволяє суттєво зменшити розміри отворів в амніотичних мембранах без зменшення площі візуалізації, однак з помітною втратою якості зображення.
Заключення. Використання ультратонких фетоскопів є перспективним напрямком у медицині плода, оскільки незважаючи на відносно гіршу якість зображення площа візуалізації операційного поля є ідентичною. Правильне суміщення поверхонь фетоскопа та троакарів, а також налаштування сили світлового пучка дозволяє попередити негативні оптичні ефекти.
Ключові слова: фетоскопія, амніотичні оболонки, інвазивні втручання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Athanasiadis AP, Pantazis K, Goulis DG, Chatzigeorgiou K, Vaitsi V, Assimakopoulos E, et al. Comparison between 20G and 22G needle for second trimester amniocentesis in terms of technical aspects and short-term complications. Prenat Diagn 2009;29:761–5. https://doi.org/10.1002/pd.2283; PMid:19412914

2. Tchirikov M,  Oshovskyy V, Steetskamp J, Falkert A, Huber G, Entezami M. Neonatal outcome using ultrathin fetoscope for laser coagulation in twin-to-twin-transfusion syndrome/ J Perinat Med. 2011 Nov; 39(6): 725–30. https://doi.org/10.1515/jpm.2011.091; PMid:21867454

3. Ruano R, Brizot Mde L, Liao AW, Zugaib M. Selective fetoscopic laser photocoagulation of superficial placental anastomoses for the treatment of severe twin-twin transfusion syndrome. Clinics 2009;64:91–6. https://doi.org/10.1590/S1807-59322009000200005; PMid:19219313 PMCid:PMC2666485

4. Devlieger R., Millar LK, Bryant-Greenwood G, Lewi, Deprest JA. Fetal membrane healing after spontaneous and iatrogenic membrane rupture: A review of current evidence. Am J Obstet Gynec 2006;195:1512–20. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2006.01.074; PMid:16681986 PMCid:PMC1665653

5. Papadopulos N, Klotz S, Raith A, et al. Amnion cells engineering: a new perspective in fetal membrane healing after intrauterine surgery? Fetal Diagn Ther 2006;21:494–500. https://doi.org/10.1159/000095660; PMid:16969002

6. Moore RM, Mansour JM, Redline RW, Mercer BM, Moore JJ. The physiology of fetal membrane rupture: insight gained from the determination of physical properties. Placenta 2006;27:1037–51. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2006.01.002; PMid:16516962

7. Toda A, Okabe M, Yoshida T, Nikaido T. The potential of amniotic membrane/amnion-derived cells for regeneration of various tissues. J Pharmacol Sci 2007;105:215–28. https://doi.org/10.1254/jphs.CR0070034; PMid:17986813