HEALTH OF WOMAN. 2017.2(118):83–87; doi 10.15574/HW.2017.118.83

Серняк Ю. П., Рощин Ю. В., Слободянюк Є. М., Фуксзон О. С., Ткаченко С. В., Мєх В. А.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман

Травма сечоводів є одним з найбільш частих ускладнень гінекологічних операцій, і її діагностують, за даними літератури, у 0,5–30% випадків. Існує велике різноманіття методів хірургічного лікування пошкоджень сечоводу, у тому числі із використанням сучасних малоінвазивних технологій. Проте істинні межі ураження сечоводу часто відрізняються від візуальних, що може стати причиною невдачі хірургічної корекції. Застосування електроуретерографії дозволяє об’єктивно визначити межі ураження сечоводу і відповідно рівень його резекції. У той самий час оцінки застосування електроуретерографії при виборі методу корекції травми сечоводу в літературі немає.

Мета дослідження: поліпшення результатів лікування травм сечоводу під час акушерсько-гінекологічних операцій шляхом удосконалення методів хірургічної корекції.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на підставі результатів клінічних спостережень 61 пацієнтки, яким виконана хірургічна корекція травми сечоводу. Основна група хворих представлена 23 (38,3±12,3%) пацієнтками, у яких корекцію травм виконували лапароскопічним і класичним відкритим доступом із застосуванням електроуретерографії. У першій контрольній групі оперативне лікуванню проведено у 21 (35±12,1%) хворої, яким виконували аналогічні операції, але без застосування електроуретерографії. У другій контрольній групі у 16 (26,7±11,2%) пацієнток виконана уретероскопія з установленням JJ-стенту, а обов’язковою умовою була відсутність дефекту стінки сечоводу.

Результати. Результати лікування оцінювали з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних критеріїв за трибальною системою – як добрі, задовільні і незадовільні. З 23 пацієнток, яким виконували операцію із застосуванням електроуретерографії, у 20 (87%±13,7) хворих результати оцінювали як добрі. У 3 (13%±13,8) пацієнток результати лікування задовільні. Незадовільних результатів у даній групі хворих не спостерігалося. З 21 пацієнтки, яким виконували операції лапароскопічним і відкритим доступом без застосування електроуретерографії, у 8 (38,1%±20,7) хворих результати відповідали добрим. У 9 (42,9%±21,1) хворих результати оцінювали як задовільні, а у 4 (19%±16,8) пацієнток – як незадовільні. З 16 пацієнток, яким виконували уретероскопію зі стентуванням сечоводу, в 11 (68,8%±22,7) хворих результати оцінювали як добрі. У 5 (31,2%±22,7) хворих результати відповідають задовільним. Незадовільних результатів не спостерігалося, що пов’язано з первісним легким ступенем пошкодження сечоводу у даної групи пацієнток (Grade I, відповідно до класифікації Organ Injury Scaling System).

Заключення. Застосування електроуретерографії під час реконструктивно-відновлювальних операцій дозволило зменшити число незадовільних результатів на 19% порівняно з аналогічними операціями без застосування даного методу. Це пояснюється тим, що електроуретерографія дозволяє об’єктивно визначити межі пошкодження сечоводу і відповідний рівень його резекції, а також найбільш оптимальний вид хірургічного лікування травми. У свою чергу, корекція травм сечоводу за допомогою уретероскопії і стентування має високу ефективність за умови, що застосовується у хворих з легким ступенем травми (Grade I, відповідно до Organ Injury Scaling System).

Ключові слова: травма сечоводу, лікування, гінекологічні операції, електроуретерографія.

Література:
1. Морозов А.В. Прямой уретероэнтероанастомоз (вперед, в прошлое?) / А.В. Морозов, К.А. Павленко // Урология. – 2004. – № 4. – С. 23–27.

2. Мысько С.Я. Ятрогенная травма мочеточника – оптимальный выбор лечения / С.Я. Мысько // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2011. – № 3. – С. 80–85.

3. Стусь В.П. Отдаленные результаты лечения артифициальных повреждений мочеточника во время гинекологических и акушерских вмешательств / В.П. Стусь, Н.Н. Моисеенко, Н.В. Дубовская // Урологія. – 2014. – Т. 18, № 2 (69). – С. 11–19.

4. Эндотомия в лечении стриктур верхних мочевых путей / А.Г. Мартов, Б.Л. Гущин, Д.В. Ергаков [и др.] // Урология. – 2002. – № 5. – С. 39–44.

5. Clinical evaluation of double-pigtail stent in patients with upper urinary tract diseases: report of 2685 cases / P. Нао, W. Li, C. Song [et al.] // J. Endourol. – 2008. – Vol. 22, N l. – P. 65–70.

6. Iatrogenic ureteric injuries: incidence, aetiological factors and the effect of early management on subsequent outcome / K. Al-Awadi, E.O. Kehinde, A. Al-Hunayan [et al.] // Int. Urol. Nephrol. – 2005. – Vol. 37, N 2. – P. 235–241. https://doi.org/10.1007/s11255-004-7970-4; PMid:16142549

7. Incidence and management of gynecological-related ureteric injuries / P. Asian, A. Brooks, M. Drummond [et al.] // J. Obstet. Gynaecol. – 1999. – Vol. 39, N 2. – P. 178–181.

8. Injuries of the renal pelvis and ureter. Diagnosis and management / M. Trottmann, S. Tritschler, A. Graser [et al.] // Urologe A. – 2007. – Vol. 46, N 8. – P. 927–934. https://doi.org/10.1007/s00120-007-1373-y; PMid:17628782

9. Laparoscopy-assisted ureter interposition by ileum / O.A. Castillo, R. Sanchez-Salas, G. Vitagliano [et al.] // J. Endourol. – 2008. – Vol. 22, N 4. – P. 687–692. https://doi.org/10.1089/end.2007.0170; PMid:18336074

10. Mendez L.E. Iatrogenic injuries in gynecologic cancer surgery / L.E. Mendez // Surg. Clin. North Am. – 2001. – Vol. 81. – P. 897–923. https://doi.org/10.1016/S0039-6109(05)70173-0

11. Ureteral injury in gynecologic surgery: a 5-year review in a community hospital / J.H. Park, J.W. Park, K. Song [et al.] // Korean J. Urol. – 2012. – Vol. 53, N 2. – P. 120–125. https://doi.org/10.4111/kju.2012.53.2.120; PMid:22379592 PMCid:PMC3285707