• Репаративна терапія при рецидивах ускладненої ектопії шийки матки у жінок репродуктивного віку
До змісту

Репаративна терапія при рецидивах ускладненої ектопії шийки матки у жінок репродуктивного віку

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):58–62; doi 10.15574/HW.2017.126.58

Мазур Ю. Ю., Пирогова В. І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Ускладнена ектопія шийки матки у поєднанні з порушеннями мікробіоти та місцевого імунітету піхви може створити сприятливі умови для інфікування вірусом папіломи людини та його персистенції, що у світлі високої частоти рецидивування ектопії зумовлює актуальність удосконалення існуючих діагностично-лікувальних підходів.
Мета дослідження: оцінювання ефективності препаратів репаративної дії для оптимізації загоєння шийки матки після кріодеструкції з приводу рецидиву ускладненої ектопії шийки матки у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. Здійснено комплексне обстеження та лікування 104 жінок віком від 29 до 40 років з рецидивом ектопії шийки матки згідно з чинними рекомендаціями МОЗ України. Проведено анкетування, бактеріоскопічне, цитологічне дослідження, просту та розширену кольпоскопію з використанням шкали Swede, pH-метрію вагінального середовища. Сліпим методом залежно від методики лікування пацієнтки були розподілені на три групи (37, 35 та 32 жінки відповідно). Пацієнткам основної групи (1-а група) після кріодеструкції шийки матки було призначено песарії на основі Triticum vulgare, пацієнткам групи порівняння (2-а група) призначено метилурацилові супозиторії відповідно по 1 песарію (супозиторію) у піхву протягом 10 днів після інвазивного лікування, у контрольну групу (3-я група) увійшли жінки, які відмовились від медикаментозної терапії після виконання кріодеструкції.
Результати. У пацієнток основної групи лімфорея у середньому тривала менше на 6,5±0,1 доби, відторгнення колікваційного струпа відбувалось швидше на 2,0±0,1 доби, повна епітелізація шийки матки настала на 4,6±0,9 доби швидше (порівняно з групою контролю; p<0,05). У пацієнток основної групи також відзначена найкраща динаміка зменшення площі дефекту шийки матки. Так, на 7-у добу площа дефекту шийки матки серед пацієнток основної групи у середньому зменшилась на 10,0±2,6%, на 14-у добу – на 3,6±1,3%, на 21-у добу – на 11,7±1,5% більше (порівняно з групою контролю), а на 30-у добу в усіх жінок даної групи була досягнута повна епітелізація шийки матки.
Заключення. Ускладнена рецидивна ектопія шийки матки потребує комплексного персоналізованого діагностично-лікувального підходу. Інвазивне лікування у даної категорії пацієнток повинно бути обґрунтованим та супроводжуватись комплексом заходів, спрямованих, зокрема, на створення оптимальних умов для регенерації епітелію шийки матки. Застосування репаративної терапії дозволяє знизити тривалість лімфореї, пришвидшити відторгнення колікваційного струпа та, у кінцевому результаті, досягнути повної епітелізації шийки матки. Запропоновані діагностично-лікувальні заходи дозволять знизити як частоту ускладнень після деструкції, так і безпосередньо рецидивів ектопії шийки матки.
Ключові слова: рецидивна ектопія шийки матки, кріодеструкція, репаративна терапія, супозиторії піхвові.

Література

1. Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Наказ МОЗ України від 31.12.2004 р. № 676. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20041231_676.html

2. Бацильова О.В. (2008). Медико-психологічні особливості репродуктивного здоров’я молоді у сучасних умовах. Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка. За ред. С.Д. Максименка. К. 10; 9: 63–72.

3. Корнієнко В.В. (2013). Планіметрія поверхні опікової рани при використанні хітозанових мембран. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 1; 4: 390–397.

4. Волошина Н.Н., Луценко Н.С. (1998). Комплексное криохирургическое лечение фоновых заболеваний шейки матки при папилломавирусном инфицировании. Проблемы криобиологии. 2: 64–67.

5. Волошина Н.Н. (2010). Особенности репарации шейки матки после комплексного лечения. Запорожский медицинский журнал. 12; 5: 84–87.

6. Озолиня Л.А. (2015). Ведение пациенток с осложненной формой эктопии шейки матки. Здоровье женщины. 3: 56–59.

7. Качалина Т.С., Ваганова С.Е., Коченов В.И. и др. (2009). Комбинированный криохирургический метод лечения доброкачественных заболеваний шейки матки. Практическая медицина. 2(34): 92–97.

8. Кулавский В.А., Насырова С.Ф. (2000). Псевдоэрозия шейки матки у нерожавших женщин (клиника, диагностика, лечение). Уфа: 153.

9. Хворостухина Н.Ф., Михеева Ю.В., Новичков Д.А. (2014). Анализ причин рецидивирования эктопии шейки матки после коагуляции. Фундаментальные исследования. 10(3): 562–566.

10. Bowring J., Strander B., Young M. et al. (2010). The Swede score: evaluation of a scoring system designed to improve the predictive value of colposcopy. J. Low. Genit. Tract Dis. 14(4): 301–305. https://doi.org/10.1097/LGT.0b013e3181d77756; PMid:20885156

11. Nayar R., Wilbur. D. (2015). The Bethesda System for Reporting Cervical Cytology. Springer International Publishing: 321. https://doi.org/10.1007/978-3-319-11074-5

12. Shakuntala Baliga B. (2011). Principles and Practice of Colposcopy. JP Medical Ltd: 295.

13. Trejo S.O.P., Hurtado R.H., Lopez V.J.L. et al. (2000). Reepithelization effect of Triticum vulgare after cervix cautherization. Rev. Fac. Med. UNAM. 43(3): 84–86.