SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):92-97; doi 10.15574/SP.2018.91.92

Чернишова Л. І.
Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Респіраторні інфекції у світі займають перше місце серед усіх захворювань, 85% цих інфекцій припадає на дитячий вік. Рекурентні респіраторні захворювання (RRD) — основна причина хвилювання батьків, звернення до лікаря, зменшення відвідувань дитячого садка і школи, госпіталізації. Імунодефіцит як причина RRD виявляється не більше ніж у 10% дітей. Однією з провідних причин повторних респіраторних симптомів є алергія, при якій розроблена відповідна специфічна терапія. У 1,5% дітей з RRD виявляються серйозні, але не імунні, порушення, більшість дітей — здорові. Вважається, що 6–10 епізодів ГРВІ на рік для деяких дітей необхідні, щоб сформувати імунітет проти різних респіраторних вірусів. До тригерних факторів RRD відносять відвідування організованих дошкільних колективів, пасивне тютюнокуріння, забрудненість повітря у містах. За даними ВООЗ, здоров'я людини, загальна резистентність до інфекцій на 60% залежать від способу її життя, зокрема харчування, рухової активності, психоемоційного стану. Колонізаційну резистентність слизових оболонок забезпечує мікрофлора. На ранніх етапах життя мікробіота «виховує» імунну систему для боротьби з патогенами. Для підтримки мікрофлори використовуються пробіотики. Приводяться результати метааналізів, які доводять можливість зменшення частоти і тривалості RRD при використанні пробіотиків. Підкреслюється штамоспецифічний ефект пробіотичних бактерій. Для профілактики та(або) лікування респіраторних інфекцій розроблено і запатентовано пробіотик, який у Європі зареєстрований під назвою BIFIVIR, в Україні — FLUVIR. Мікроорганізми цього мультипробіотика підвищують Th1-відповідь, яка, як відомо, забезпечує протимікробний та противірусний імунітет, і при цьому не тільки не стимулюють Th2-відповідь, але й знижують її, тобто зменшують алергізацію.

Ключові слова: рекурентні респіраторні інфекції, діти, пробіотики.

Література

1. Абатуров ОЕ, Агафонова ОО, Бабич ВЛ, Дитятківський ВА. (2016). Нові можливості лікування і профілактики респіраторних захворювань у дітей. Современная педиатрия. 1(73): 93—96. doi 10.15574/SP.2016.73.93

2. Аряев НЛ, Сеньковская ЛИ. (2013). Результаты клинической апробации препарата Fluvir у детей дошкольного и школьного возраста с рецидивирующими заболеваниями верхних дыхательных путей. Современная педиатрия. 5(53): 116—119.

3. Чернишова ЛІ, Гайдай НВ, Костюк ОП, Коваленко ОФ. (2000). Імунотерапія та імунопрофілактика у дітей з частими респіраторними захворюваннями. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 3: 84.

4. Чернишова ЛІ, Гільфанова АМ, Бондаренко АВ, Якимович СА, Рабош ОВ, Яновська ВВ, Глушкевич ТГ, Лимар ТВ, Помаз ГМ, Власенко НО. (2014). Вплив ранньої соціальної активності на назофарингеальне носійство S. рneumoniae та розподіл серотипів пневмокока у дітей перших п'яти років життя. Современная педиатрия. 2(58): 58—63.

5. Чернишова ЛІ, Синяченко ВВ, Науменко НВ. (2001). Мукозальний імунітет та його корекція при інфекціях верхніх дихальних шляхів. Перинатологія та педіатрія. 3: 76—78.

6. Чернишова ЛІ, Якимович СА, Чернишов АВ, Донськой БВ, Галазюк ЛВ. (2009). Фактори вродженого та адаптивного місцевого імунітету у дітей з повторними респіраторними інфекціями. Перинатологія і педіатрія. 3(39): 151—152.

7. Чоп'як ВВ, Потьомкіна ГО, Кріль ІЙ, Білянська ЛМ, Мазурак МВ, Ліщук-Якимович ХО. (2013). Дослідження регуляторних імунних механізмів у дітей, що часто хворіють, та можливостей їх корекції. Современная педиатрия. 7: 80—87.

8. Al Faleh K, Anabrees J (2013). Efficacy and safety of probiotics in preterm infants. J Neonatal Perinatal Med. 6: 1—9.

9. Al Kassaa I, Hober D, Hamze M, Chihib NE, Drider D. (2014). Antiviral potential of lactic acid bacteria and their bacteriocins. Probiotics Antimicrob Proteins. 6: 177—185. https://doi.org/10.1007/s12602-014-9162-6; PMid:24880436

10. Amaral MA, Guedes GHBF, Epifanio M, Wagner MB, Jones MH, Mattiello R. (2017). Network meta-analysis of probiotics to prevent respiratory infections in children and adolescents. Pediatr Pulmonol. 52(6): 833—843. https://doi.org/10.1002/ppul.23643. Epub 2017 Jan 3.

11. Andrews T, Thompson M, Buckley DI et al. (2012). Interventions to influence consulting and antibiotic use for acute respiratory tract infections in children: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 7: 30334. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0030334; PMid:22299036 PMCid:PMC3267713

12. Bogaert D, Keijser B, Huse S, Rossen J, Veenhoven R et al. (2011). Variability and diversity of nasopharyngeal micro biota in children: a metagenomic analysis. PLoS One. 6: e17035. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0017035; PMid:21386965 PMCid:PMC3046172

13. Ehlken B, Ihorst G, Lippert B et al. (2005). Economic impact of community-acquired and nosocomial lower respiratory tract infections in young children in Germany. Eur J Pediatr. 164: 607—615. https://doi.org/10.1007/s00431-005-1705-0; PMid:15965766

14. Fendrick AM, Monto AS, Nightengale B, Sarnes M. (2003). The economic burden of non-influenza-related viral respiratory tract infection in the United States. Arch Intern Med. 163: 487—494. https://doi.org/10.1001/archinte.163.4.487; PMid:12588210

15. Food and Agriculture Organization of the United Nations, World Health Organization. Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food. Joint FAO/WHO Working Group Report (2002). London, Canada: Food and Agriculture Organization of the United Nations, World Health Organization.

16. Fooks LJ, Gibson GR. (2002). Probiotics as modulators of the gut flora. Br J Nutr. 88; suppl 1: 39—49. https://doi.org/10.1079/BJN2002628; PMid:12215180

17. Gerritsen C, Ormel G. (2016, Sep/Oct). Probiotics to prevent upper respiratory tract infections Monographic special issue: PRE/PROBIOTICS — Agro FOOD Industry Hi Tech. 27(5).

18. Grzeskowiak Å ‚ Isolauri E, Salminen S, Gueimonde M. (2011). Manufacturing process influences properties of probiotic bacteria. Br J Nutr. 105: 887—894. https://doi.org/10.1017/S0007114510004496; PMid:21059281

19. Guarner F, Khan AG, Garisch J, Eliakim R, Gangl A. (2012). https://doi.org/10.1097/MCG.0b013e3182549092; PMid:22688142

World Gastroenterology Organization World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: probiotics and prebiotics October 2011. J Clin Gastroenterol. 46: 468—481.

20. Guillemard E, Tanguy J, Flavigny A et al. (2010). Effects of consumption of a fermented dairy product containing the probiotic Lactobacillus casei DN-114 001 on common respiratory and gastrointestinal infections in shift workers in a randomized controlled trial. J Am Coll Nutr. 29: 455—468. https://doi.org/10.1080/07315724.2010.10719882; PMid:21504972

21. Hardy H, Harris J, Lyon E, Beal J, Foey A. (2013). Review Probiotics, Prebiotics and Immunomodulation of Gut Mucosal Defences: Homeostasis and Immunopathology Nutrients. 5: 1869—1912. https://doi.org/10.3390/nu5061869.

22. Hendley JO, Hayden FG, Winther B. (2005). Weekly point prevalence of Streptococcus pneumoniae, Hemophilusinfluenzae and Moraxella catarrhalis in the upper airways of normal young children: effect of respiratory illness and season. APMIS. 113: 213—220. https://doi.org/10.1111/j.1600-0463.2005.apm1130310.x; PMid:15799766

23. Hickey L, Jacobs SE, Garland SM. (2012). Probiotics in neonatology. J Paediatr Child Health. 48: 777—783. https://doi.org/10.1159/000329094; PMid:21912185

24. Hidalgo-Cantabrana C, Sanchez B, Milani C et al. (2014). Genomic overview and biological functions of exopolysaccharide biosynthesis in Bifidobacterium spp. Appl Environ Microbiol. 80: 9—18. https://doi.org/10.1128/AEM.02977-13; PMid:24123746 PMCid:PMC3910989

25. Kilic SS. (2004). Recurrent respiratory tract infection. Recent Advances in Pediatrics. New Delhi: Jaypee Brothers Medical Publishers: 1–18. ISBN 81-8061-297-X.

26. Lambert SB, Allen KM, Carter RC et al. (2008).The cost of community-managed viral respiratory illnesses in a cohort of healthy preschool-aged children. Respir Res. 9: 11. https://doi.org/10.1186/1465-9921-9-11; PMid:18215329 PMCid:PMC2266731

27. Lange K, Buerger M, Stallmach A et al. (2016). Effects of antibiotics on gut microbiota. Dig Dis. 34: 260—268. https://doi.org/10.1159/000443360; PMid:27028893

28. Luoto R, Isolauri E, Lehtonen L (2010). Safety of Lactobacillus GG probiotic in infants with very low birth weight: twelve years of experience. Clin Infect Dis. 50: 1327—1328. https://doi.org/10.1086/651694; PMid:20367236

29. Massin MM, Montesanti J, Gerard P et al. (2006).Spectrum and frequency of illness presenting to a pediatric emergency department. Acta Clin Belg. 61: 161—165. https://doi.org/10.1179/acb.2006.027; PMid:17091911

30. Mogna G, Strozzi GP. United States Patent, Mogna et al., Patent No.: US 9,233,130 B2, Date of Patent: Jan. 12, 2016. Probiotic bacteria based composition and use thereof in the prevention and/or treatment of respiratory pathologies and/or infections and in the improvement of the intestinal functionality.

31. Nicholson KG, McNally T, Silverman M, et al. (2006). Rates of hospitalisation for influenza, respiratory syncytial virus and human metapneumovirus among infants and young children. Vaccine. 24: 102—108. https://doi.org/10.1016/j.vaccine.2005.02.004; PMid:16310899

32. Nokso–Koivisto J, Pitkaranta A, Blomqvist S et al. (2002). Viral etiology of frequently recurring respiratory tract infections in children. Clin Infect Dis. 35: 540—546. https://doi.org/10.1086/341773; PMid:12173127

33. Oliva S, Di Nardo G, Ferrari F et al. (2012). Randomised clinical trial: the effectiveness of Lactobacillus reuteri ATCC 55730 rectal enema in children with active distal ulcerative colitis. Aliment Pharmacol Ther. 35: 327—334. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2011.04939.x; PMid:22150569

34. Pregliasco F, Anselmi G, Fonte L, Giussani F, Schieppati S, Soletti L. (2008). A New Chance of Preventing Winter Diseases by the Administration of Synbiotic Formulations. Clin Gastroenterol. 42: 224—233. https://doi.org/10.1097/MCG.0b013e31817e1c91; PMid:18685511

35. Raniszewska A, Gorska E, Kotula I, Stelmaszczyk–Emmel A, Ciepiela O. (2015). Recurrent respiratory tract infections in children — analysis of immunological examinations. Cent Eur J Immunol. 40(2): 167—173. https://doi.org/10.5114/ceji.2015.52830; PMid:26557030 PMCid:PMC4637391

36. Salminen MK, Tynkkynen S, Rautelin H, Saxelin M, Vaara M et al. (2002). Lactobacillus bacteremia during a rapid increase in probiotic use of Lactobacillus rhamnosus GG in Finland. Clin Infect Dis. 35: 1155—1160. https://doi.org/10.1086/342912; PMid:12410474

37. Stiehm ER, Ochs HD. (2004). Winkelstein. Immunologic disorders in infants and children (5th ed.). Elsevier Saunders: 1512.

38. Szajewska H, Konarska Z, Kolodziej M. (2016). Probiotic bacterial and fungal strains: claims with evidence. Dig Dis. 34: 251—259. https://doi.org/10.1159/000443359; PMid:27028756

39. Vesa S, Kleemola M, Blomqvist S et al. (2001). Epidemiology of documented viral respiratory infections and acute otitis media in a cohort of children followed from two to twenty-four months of age. Pediatr Infect Dis J. 20: 574—581. https://doi.org/10.1097/00006454-200106000-00006; PMid:11419498

40. Yizhong W, Xiaolu Li, Ting Ge, Yongmei Xiao, Yang Liao, Yun Cui, Yucai Zhang, Wenzhe Ho, Guangjun Yu, Ting Zhang. (2016). Probiotics for prevention and treatment of respiratory tract infections in children A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Medicine (Baltimore). 95(31): 4509. Published online 2016 Aug 7. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004509; PMid:27495104 PMCid:PMC4979858