• Регіональна центильна таблиця маси тіла новонародженого для м. Києва та Київської області

Регіональна центильна таблиця маси тіла новонародженого для м. Києва та Київської області

HEALTH OF WOMAN. 2018.4(130):30–33; doi 10.15574/HW.2018.130.30

Біла В. В. , Голяновський В. О. , Муравйов В. М.
Перинатальний центр мКиєва

Мета дослідження: розроблення регіональної таблиці гестаційних перцентилів маси тіла для новонароджених м. Києва та Київської області.

Матеріали та методи. Дані щодо маси тіла новонароджених були зібрані у Перинатальному центрі м. Києва за період з січня 2016 р. до січня 2017 р. У загальну кількість було включено 5244 живих новонароджених у терміні гестації 40+0–40+6 тижнів. Для генерації відсоткових та кривих центильної таблиці був використаний метод стандартного відхилення маси тіла, вираженого як відсоток середньої маси тіла всіх новонароджених, а також центильний калькулятор, розроблений Hadlock та співавторами за підтримки ВООЗ (2008) [24].

Результати. Було побудовано центильну таблицю маси тіла новонароджених залежно від гестаційного віку. Відмінності спостерігались між поточною середньою масою тіла новонароджених для м. Києва та поточними даними ВООЗ.

Заключення. Установлено зростання середньої маси тіла новонароджених, що, ймовірно, пов’язано з надмірним, незбалансованим харчуванням та призначенням комплексу полівітамінів та біологічно активних речовин під час вагітності. Це свідчить про важливість використання даної центильної таблиці для диференціальної діагностики нормального росту плода від затримки його росту та малого для даного гестаційного віку плода у межах регіону м. Києва.

Ключові слова: затримка росту плода, перцентильна таблиця міста Києва, середня маса тіла новонароджених, перцентильний графік.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Wilcox A, Skjaeven R, Buekens P, Kiely J. Birthweight and perinatal mortality. A comparison of the United States and Norway. JAMA 1995; 273: 709–711. https://doi.org/10.1001/jama.273.9.709; https://doi.org/10.1001/jama.1995.03520330039034; PMid:7853628

2. Stein ZA, Susser M. Intrauterine growth retardation:epidemiological issues and public health significance. Semin Perinatol 1984; 8: 5–14. PMid:6710174

3. Berkowitz GS, Papiernik E. Epidemiology of preterm birth. Epidemiol Rev 1993; 15: 414–443. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.epirev.a036128

4. Arnold CC, Kramer MS, Hobbs CA et al. Very low birthweight: a problematic cohort for epidemiological studies of very small or immature neonates. Am J Epidemiol 1991; 134: 604–613. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a116133; PMid:1951265

5. Arbuckle TE, Wilkins R, Sherman GJ. Birthweight percentiles by gestational age in Canada. Obstet Gynecol 1993; 81: 39–48. PMid:8416459

6. Kitchen WH, Robinson HP, Dickinson AJ. Revised intrauterine growth curves for an Australian hospital population. Aust Paediatr J 1983; 19: 157–161. https://doi.org/10.1111/j.1440-1754.1983.tb02082.x

7. Skull SA, Ruben AR, Walker AC. Malnutrition and microcephaly in Australian Aboriginal children. Med J Aust 1997; 166: 412–414. PMid:9140346

8. Guaran RL, Wein P, Sheedy M, et al. Update of growth percentiles for infants born in an Australian population. Aust N Z J Obstet Gynaecol 1994; 34:39–50. https://doi.org/10.1111/j.1479-828X.1994.tb01037.x

9. National Health and Medical Research Council. Intra-uterine growth charts. Canberra: AGPS, 1985. PMid:2637694

10. Kliewer EV, Stanley FJ. Aboriginal and white births in Western Australia, 1980–1986. Part 1: birthweight and gestational age. Med J Aust 1989; 151: 493–502. PMid:2637694

11. Beeby PJ, Bhutap T, Taylor LK. New South Wales population-based birthweight percentile charts. J Paediatr Child Health 1996; 32: 512–518. https://doi.org/10.1111/j.1440-1754.1996.tb00965.x; PMid:9007782

12. SAS for Windows [computer program]. Version 6.11. Cary, North Carolina: SAS Institute, 1995.

13. Kramer MS. Determinants of low birth weight: methodological assessment and meta-analysis. WHO Bulletin 1987; 65: 663–737. PMid:3322602 PMCid:PMC2491072

14. Bakketteig LA. Current growth standards, definitions, diagnosis and classification of fetal growth retardation. Eur J Clin Nutrition 1998; 52 Suppl 1: S1-S4.

15. Kramer MS. Socioeconomic determinants of intrauterine growth retardation. Eur J Clin Nutrition 1998; 52 Suppl 1: S29-S33. PMid:9511017

16. Seward JF, Stanley FJ. Comparison of births to Aboriginal and Caucasian mothers in Western Australia. Med J Aust 1981; 2: 80–84. PMid:7300713

17. Sayers SM, Powers JR. Birth size of Australian Aboriginal babies. Med J Aust 1993; 159: 586-591. PMid:8232032

18. David RJ. The quality and completeness of birthweight and gestational age data in computerized birth files. Am J Public Health 1980; 70: 964–973. https://doi.org/10.2105/AJPH.70.9.964; PMid:7406096 PMCid:PMC1619508

19. Lancaster PAL. Birthweight percentiles for Aborigines? Med J Aust 1989; 151: 489–490. PMid:2811721

20. Coory M. Does gestational age misclassification explain the difference in birthweights for Australian Aborigines and whites? Int J Epidemiol 1996; 25:980-988. https://doi.org/10.1093/ije/25.5.980; PMid:8921484

21. Robertson H, Lumley J, Berg S. How midwives identify women as Aboriginal or Torres Strait Islanders. In: Australian Bureau of Statistics, Australian Instituteґ of Health and Welfare. Indigenous identification in administrative data collections: best practice and quality assurance. Report on Workshop Proceedings, November 1996.

22. Read A, Garfield C. Indigenous identification in maternal and child health research in Western Australia. In: Australian Bureau of Statistics, Australian Institute of Health and Welfare. Indigenous identification in administrative data collections: best practice and quality assurance. Report on Workshop proceedings, November 1996.

23.World Health Organization http://www.who.int/childgrowth/standards/weight_for_age/en/

24. World Health Organization weight percentiles calculator