INTERNATIONAL JOURNAL REHABLITATION AND PALLIATIVE MEDICINE.2018.1(7):47-52; doi 10.15574/IJRPM.2018.7.47

Чіжикова М. Є.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
Клінічна лікарня «Феофанія», м. Київ, Україна

Інсульт посідає одне з чільних місць серед причин смертності і завжди перше у структурі стійкої втрати працездатності. Серед больових синдромів у постінсультних пацієнтів біль у спині грає не останню роль. Використання методів рефлексотерапії, зокрема акупунктури, для лікування хронічного болю у спині неодноразово досліджувалося. Водночас патогенетичні особливості больових феноменів у постінсультних хворих вимагають подальшого вивчення та удосконалення лікувально-реабілітаційних підходів.
Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися пацієнти з інсультом в анамнезі, що страждали на хронічний біль у спині. Основна група (n=30) поряд з традиційним лікуванням отримувала рефлексотерапію, контрольна група отримувала тільки традиційну медикаментозну терапію (n=30). Середній вік пацієнтів основної групи становив 70±8,06 року, жінок було 13 (середній вік 66,8±6,96), чоловіків – 17 (середній вік 72,75±7,95). Середній вік пацієнтів контрольної групи склав 70,3±9,0 року, жінок було 8 (середній вік 68,7±9,7), чоловіків – (22 середній вік 70,8±8,4). В обох групах переважав ішемічний інсульт. Більшість пацієнтів обох груп знаходилися у резидуальному періоді. Поряд з корпоральною одночасно застосовувалися декілька мікроакупунктурних систем. Оцінка хронічного болю у спині ґрунтувалася на п`яти критеріях: інтенсивність (оцінювалася за ВАШ), тривалість, характер (оцінювався за NPS), локалізація та умови виникнення.
Результати. Комплексна терапія хронічного болю у спині із застосуванням комбінованої методики акупунктури статистично достовірно (p<0,05) впливає на три показники хронічного болю у спині – інтенсивність, характер та умови виникнення. Контрольна група показала добрі результати (p<0,05) тільки у зниженні інтенсивності болю. Порівняльний аналіз результатів лікування двох груп достовірно продемонстрував (p<0,05) позитивний ефект акупунктури на два показники болю – інтенсивність і характер.
Висновки. Рефлексотерапія, зокрема акупунктура, у комплексному лікуванні постінсультних пацієнтів значно зменшує прояви хронічного болю у спині. Крім того, вона дозволяє покращити ефективність реабілітації та якість життя.
Ключові слова: хронічний біль у спині, гостре порушення мозкового кровообігу, інсульт, рефлексотерапія, акупунктура.

Література

1. Гусев ЕИ, Коновалов АН, Скворцова ВИ. (2009). Неврология и нейрохирургия. Учебник в двух томах. Коновалов А.Н., Козлова А.В. (редакторы). Москва: ГЭОТАР: 420.

2. Джужа ТВ, Федоров СМ, Губенко ВП та ін. (2017). Больові м’язово-скелетні синдроми у людей старших вікових груп: патогенез, клініка, терапевтичні засоби. Монографія. Тернопіль: Підручники і посібники: 256.

3. Коваленко ОЕ. (2013). Нейропластичность как базис саногенеза в рефлексотерапии. Основные направления фармакотерапии в неврологии. Материалы XV Международной конференции 24-26 апреля 2013 года. Судак: 165-170.

4. Коваленко ОЄ, Чіжикова МЄ. (2017). Сучасні погляди на субстрат та механізми дії акупунктури. Міжнародний неврологічний журнал. 6(92): 120-126.

5. Мачерет ЕЛ, Коркушко АО. (2005). Основы Традиционной Китайской медицины в рефлексотерапии. Киев: ДЕЙСТВИЕ: 400.

6. Мищенко ТС. (2017). Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Український вісник психоневрології. 25(9): 22-24.

7. Орос ММ, Луц ВВ. (2015). М’язовий больовий синдром у пацієнтів, які перенесли інсульт. Міжнародний неврологічний журнал. 5(75): 65-68.

8. Прокопів ММ, Рогоза СВ, Трепет ЛМ та ін. (2017). Фактори ризику, структура та наслідки гострого періоду інсульту у місті Києві за даними прагматичного спостереження. Український медичний часопис. III/IV; 2(118): 1-4.

9. Самосюк ИЗ, Козявкин ВИ, Лобода МВ. (редакторы). (2010). Медицинская реабилитация постинсультных больных. Київ: Здоров’я: 424.

10. Тревелл ДГ., Симонс ДГ. (2005). Миофасциальные боли и дисфункции. Пер. с англ. Москва: Медицина: 1192.

11. Bossy Y. (1983). Bases neurobiologiques des reflexotherapies. Paris: Masson: 147.

12. Benjamin EJ, Blaha MJ, Chiuve SE et al. (2017). Heart disease and stroke statistics. A Report from the American Heart Association. AHA Statistical Update.

13. Fan Gang-qi, Wang Qi-cai (2010). Acupuncture and moxibition for stroke rehabilitation. PMPH, Beijing: 137.

14. Hong Jie, Chen Bo. (2010). Acupuncture and Moxibution for Lumbago. PMPH: Beijing: 122.

15. Kendall DE. (1999). A Scientific Model for Acupuncture. American Journal of Acupuncture. 17(3): 251–268.

16. Pomeranz B. (1997). Brain opiates work in acupuncture. New Scientist. 73(1033): 12-13.

17. Stefanov M, Kim J. (2015). Visualizing the Peripheral Primo Vascular System in Mice Skin by Using the Polymer Mercox. Journal of Pharmacopuncture. 18(3):75–79. https://doi.org/10.3831/KPI.2015.18.028

18. Vodyanoy V, Pustovyy O, Globa L et al. (2015). Primo-Vascular System as Presented by Bong Han Kim. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 361974: 17. https://doi.org/10.1155/2015/361974.

19. Xia Y, Ding G (2012). Current Research in Acupuncture. Springer Science & Business Media: 752.

20. Zhang JH, Wang D, Liu M. (2014). Overview of systematic reviews and meta-analyses of acupuncture for stroke. Neuroepidemiology. 42(1): 50-58. https://doi.org/10.1159/000355435.