• Рання діагностика остеопенії у новонароджених, що перенесли перинатальну асфіксію, та фактори ризику її розвитку
До змісту

Рання діагностика остеопенії у новонароджених, що перенесли перинатальну асфіксію, та фактори ризику її розвитку

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.5(61):35-38; doi 10.15574/SP.2014.61.35

Рання діагностика остеопенії у новонароджених, що перенесли перинатальну асфіксію, та фактори ризику її розвитку

Гаджиєва А. С., Гасанов С. Ш. 
Науково-дослідний інститут педіатрії ім. К. Фараджовой, м. Баку, Азербайджан

Мета: рання діагностика остеопенії у передчасно народжених дітей, що перенесли асфіксію, і виявлення факторів ризику її розвитку.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходились 68 передчасно народжених дітей, що перенесли асфіксію, та 20 дітей, народжених у термін від нормальної вагітності і пологів (група контролю). Важкість стану дітей оцінювалася за шкалою NEOMOD. Обстеження проводились на 5–7 і 24–28 день життя дитини. У першу групу війшли 37 дітей гестаційного віку 28–33 тижнів, у другу — 31 дитина гестаційного віку 34–37 тижнів. Досліджувались концентрації паратиреоїдного гормона (ПТГ), кальцитоніну (КТ), остеокальцину (ОК), лужної фосфатазы (ЛФ) у плазмі крові на 5–7 і 24–28 днях життя методом імуноферментного аналізу. Рівні загального кальцію, фосфору у плазмі крові та у сечі досліджувалися на другому тижні (через 14 днів) біохімічним методом.

Результати. Встановлено, що, з одного боку, ПТГ, збільшуючи вміст у крові кальцію і фосфору, призводить до реабсорбції кістковою тканиною, а з іншого — зменшує рівень ОК, що бере участь у синтезі остеобластів. У всіх недоношених дітей з пошкодженням центральної нервової системи спостерігалося підвищення рівня кальцитоніну на тлі гіпокальцемії і гіпофосфотемії до кінця неонатального періоду.

Висновки. Враховуючи низький рівень ОК і високий рівень ЛФ до кінця неонатального періоду, їх можна вважати ранніми діагностичними маркерами розвитку остеопенії.

Ключові слова: перечасно народжені діти, центральна нервова система, перинатальна асфіксія, остеопенія.

Література: 
1. Баранов АА,. Щеплягина ЛА, Баканов МИ. 2002. Возрастные особенности изменений биохимических маркеров костного рамоделирования у детей. Рос педиатр журн 3: 7—12.

2. Крутикова НЮ. 2005. Особенности костного метаболизма новорожденных детей. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Смоленск: 24.

3. Лебедева ЕА. 2008. Состояние костного метаболизма и минерального обмена в зависимости от факторов риска. Автореф. дис. … канд. мед. наук. М: 26 с.

4. Софронова ЛН. 2010. Остеопения недоношенных. Истоки здоровья и болезней недоношенных детей. Метод пособ: 34.

5. Крохина КН, Смирнов ИЕ, Беляева ИА. 2010. Особенности формирования костной ткани у новорожденных детей. Рос педиатрич журн 5: 36—41.

6. Крутикова НЮ. 2005. Особенности костного метаболизма новорожденных детей. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Смоленск: 24.

7. Щеплягина ЛА, Моисеева ТЮ и др. 2005. Остеопения у детей: диагностика, профилактика и коррекция. Пособ для врачей. М.

8. Bowden SA, Robinson RF, Carr R et al. 2008. Prevalence of vitamin D deficiency and insufficiency in children with osteopenia or osteoporosis referred to a pediatric metabolic bone clinic. Pediatrics 121(6): 1585—1590. http://dx.doi.org/10.1542/peds.2007-2111 PMid:18519464

9. Harrison CM. Johnson K, McKechnie E. 2008. Osteopenia of prematurity: a national survey and review of practice. Acta Paediatr 97(4): 407—13. http://dx.doi.org/10.1111/j.1651-2227.2007.00721.x PMid:18363949