• Раннє виявлення нефропатій у дітей
До змісту

Раннє виявлення нефропатій у дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.3(67):116-119; doi10.15574/SP.2015.67.116

 

Раннє виявлення нефропатій у дітей

 

Руда В. І.

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Хмельницька обласна дитяча лікарня

 

Мета: удосконалити ранню діагностику та покращити ефективність надання медичної допомоги дітям із захворюваннями органів сечовидільної системи.

 

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 2615 дітей дошкільного та шкільного віку (3–15 років). Дослідження проводилось за наступним алгоритмом: суцільне дослідження, вторинний клінічний та селективний скринінги та поглиблене нефрологічне дослідження.

 

Результати. Вивчення структури захворювань ОСС у дітей показало перевагу вроджених та спадкових нефропатій над набутими. Встановлено найбільш значущі соціально-економічні та медико-біологічні фактори ризику виникнення нефропатій. Обґрунтовано необхідність проведення масового та селективного ультразвукового скринінгу дітей з метою раннього виявлення нефропатій.

 

Висновки. Ефективним діагностичним алгоритмом виявлення нефропатій у дітей на ранньому етапі захворювання є послідовність первинного клінічного, селективного та вторинного клінічного скринінгів з подальшим поглибленим нефрологічним дослідженням, що дає можливість реєструвати хворих із патологією нирок частіше, ніж за зверненнями.

 

Ключові слова: нефропатії, пієлонефрити, гломерулонефрити, вроджені аномалії розвитку органів сечової системи, ультразвукова діагностика, скринінг.

 

Література:

1. Багдасарова ІВ, Малежик ОІ, Суслова ГД. 1999. Вплив захворювань родичів та медико-соціальних факторів на виникнення нефротичного синдрому у дітей. Матеріали Х з'їзду педіатрів України «Проблеми педіатрії на сучасному етапі».) ПАГ. 4: 122.

2. Бухарин ОВ, Вялкова АА, Гриценко ВА. 2003. Клинико-микробиологическое обоснование ранней диагностики пиелонефрита у детей. Рос педиатрич журн. 2: 42—47.

3. Быковский ВА. 1996. Ультразвуковая диагностика острого пиелонефрита и его хирургических осложнений у детей. Автореф дис канд мед наук. М: 23.

4. Вельтищев ЮЕ. 1996. Профилактическая и превентивная нефрология. Генетические и экопатогенные факторы риска развития нефропатий. Материалы I Конгр педиатров-нефрологов России. СПб: 38—44.

5. Вялкова АА, Перепелкина НЮ, Архиреева ВА. 2003. Специализированная медицинская помощь детям с заболеваниями органов мочевой системы. М, Медицина: 176.

6. Зайцев ІЄ, Загородиш МП, Богород ОВ. 2004. Особливості перебігу пієлонефриту у дітей. Актуальні питання дитячої нефрології. Матеріали наук-практ конф. Вінниця: 332-333.

7. Іванов ДД, Кушніренко СВ. 2011. Інфекція сечової системи в дітей: оновлення 2011. Дитячий лікар. 6(13): 16—20.

8. Иванов ДД, Кушниренко СВ. 2006. Хронические заболевания почек и хроническая почечная недостаточность у детей. Доктор. 2: 32—33.

9. Игнатова МС. 2007. Актуальные проблемы нефрологии детского возраста в начале ХХІ века. Педиатрия. 86;6: 6—14.

10. Капустин СВ, Пиманов СИ. 1998. Ультразвуковое исследование мочевого пузыря, мочеточников и почек. Витебск, Белмедкнига: 128.

11. Возианов АФ, Никулина ГГ, Пасечников СП, Бухалов ЮВ. 1997. Клинико-лабораторная оценка активности воспалительного процесса в почках при остром пиелонефрите. Лаб диагностика. 1: 17—21.

12. Майданник ВГ. 2006. Оцінка ефективності протирецидивного лікування піелонефриту у дітей. К: 12.

13. Возианов АФ, Майданник ВГ, Бидный ВГ, Багдасарова ИВ. 2002. Основы нефрологии детского возраста. К, Книга плюс: 348.

14. Банадига НВ, Рибіна ГВ, Рудик ТМ та ін. 2004. Особливості перебігу та діагностики вторинних пієлонефритів. Актуальні питання дитячої нефрології. Матеріали наук-практ конф. Вінниця: 353—355.

15. Руда ВІ. 2003. Сучасний підхід до вивчення поширеності та діагностики захворювань органів сечової системи у дітей. Перинатол та педіатрія. 2: 61—65.

16. Шапіро АВ, Мішунін ІФ, Шиков ЮМ. 2000. Diaslide i Urisсreen — нові скринінгові тест-системи для бактеріологічного дослідження сечі. Лаб диагностика. 1: 33—37.