- Журнали
- Здоров'я жінки
- ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№4_2010
ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№4_2010
Скачати журнал 
Читати онлайн Мокрик О. М.
Значення макроелемента Mg у репродуктивних процесах організму.
14
Яглов В. В.
Применение спермицидов – эффективный метод профилактики абортов и инфекций, передающихся половым путем.
16
Спермицидные средства, помимо своего основного предназначения – контрацепции – в известной степени способны разрушать многочисленные патогенные микроорганизмы. В России в последнее десятилетие широкое распространение получил препарат Фарматекс, выпускающийся в виде вагинальных свечей, тампонов, таблеток, крема и капсул. Активной субстанцией препарата является бензалкония хлорид. Многочисленные исследования показали его активность в отношении Treponema pallidum, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia spp., Trichomonas vaginalis, Staphylococcus aureus, Gardnerella vaginalis, Haemophius ducrey, Candida albicans, вируса простого герпеса 2 типа, ВИЧ-инфекции. Весьма перспективно применение Фарматекса у девочек-подростков, женщин в перименопаузальном периоде, после рождения ребенка и кормлении грудью, после аборта, при нарушении обменных процессов, нежелании и/или противопоказаниях к использованию других современных методов контрацепции. Результаты клинических исследований свидетельствуют о высокой контрацептивной эффективности Фарматекса и его хорошей переносимости.
Хаскина С. В., Юрданова И. Г.
Железодефицитная анемия и беременность.
20
Квашенко В. П., Айкашев С. А.
К вопросу о сохранении репродуктивного здоровья при прерывании нежелательной и непланируемой беременности.
24
Как выбрать прогестаген?
29
Куземин А. А., Прилепская В. Н., Яглов В. В.
«Белара®» – низкодозированный гормональный контрацептив с антиандрогенным эффектом.
35
Ломага В. М.
Применение капсул Эвика (растительный препарат) в 78 случаях при заболеваниях, нарушающих репродуктивную функцию у женщины.
39
Осина Е. А., Белобородов С. М., Леонов Б. В., Яворовская К. А.
Aнтагонист гонадотропин-рилизинг гормона ганиреликс (Оргалутран®) в программах вспомогательной репродукции (обзор литературы).
43
Новый прямой конкурентный антагонист ГнРГ – ганиреликс (Оргалутран®) обладает быстрым эффектом подавления секреции ЛГ и быстрым восстановлением активности гипофиза после прекращения введения препарата. Применение ганиреликса в программах стимуляции суперовуляции по сравнению с длинным протоколом применения агонистов позволяет существенно сократить сроки лечения, снизить расход гонадотропинов, уменьшить число нежелательных явлений. При этом эффективность ганиреликса не уступает ни одному из агонистов ГнРГ. Ганиреликс применяется в дозе 0,25 мг с 6-го дня стимуляции или при диаметре лидирующего фолликула 14 мм до дня введения триггера овуляции. Появление в клинической практике современных антагонистов ГнРГ открывает новый этап в развитии ВРТ.
Ключевые слова: антагонист, гонадотропин-рилизинг-гормон, ганиреликс, стимуляция суперовуляиии.
Страчунский Л. С., Рафальский В. В.
Антибиотикорезистентность – фактор, определяющий выбор антимикробных препаратов для терапии инфекций мочевыводящих путей.
51
Гомберг В. Г., Надь Ю. Т., Митрофанова Е. П.
Новый подход к лечению гіперактивного мочевого пузыря у пожилых женщин.
59
Дашкевич В. Є., Ципкун А. Г., Ващенко Н. А.
Оцінка клінічної ефективності препарату Хеферол в лікуванні залізодефіцитної анемії у вагітних.
63
Наведені результати клінічної апробації препарату Хеферол у 42 вагітних із залізодефіцитною анемією різного ступеня тяжкості. Отримані дані свідчать про високу ефективність препарату, відсутність побічних реакцій, добру переносимість, безпечність для матері та плода. Хеферол може бути рекомендований для лікування залізодефіцитної анемії у вагітних.
Ключові слова: залізодефіцитна анемія, вагітні, лікування, Хеферол.
Грищенко О. В., Лахно І. В., Дудко В. Л., Ступак І. І.
Профілактика порушень енергетичного статусу внутрішньоутробного плода у вагітних з прееклампсією.
66
Вивчена ефективність застосування препарату Йодомарин у вагітних з прееклампсією (ПЕ). Відзначено зростання рівня прозапальних цитокінів і С-реактивного протеїну, що відображало активацію прозапальних механізмів. У разі застосування препарату Йодомарин установлено зниження рівня синдрому системної запальної відповіді в матері. Після застосування Йодомарину в пацієнток виявлена стабілізація біоелементного обміну, що проявлялося зростанням антиоксидантної активності, відновленням функції біомембран і ліквідацією енергодефіциту. У плодів пацієнток з ПЕ спостерігалося зменшення ролі повільних хвильових процесів у загальній потужності ВСР, що демонструвало порушену реактивність за типом енергетичної складки. На фоні застосування препарату Йодомарин установлено зростання рівня нормоадаптивної реактивності вегетативної функції плода, пов’язане з активацією підкоркових ерготропних центрів. Застосування Йодомарину сприяло відновленню енергетичного балансу й функціонального стану внутрішньоутробного плода у вагітних з ПЕ.
Ключові слова: прееклампсія, Йодомарин, енергодефіцит, вегетативна функція, внутрішньоутробний плід.
Резніченко Г. І., Резніченко Н. Ю., Бессарабов Ю. М., Макієнко Т. С.
Вплив Актовегіну на гормональний гомеостаз жінок з плацентарною недостатністю і стан їх новонароджених у разі переношування вагітності.
70
Обстежено 213 жінок з переношуванням вагітності, у тому числі 135 – з плацентарною недостатністю (70 із них отримували стандартну терапію, 65 – додатково Актовегін). Вивчено вміст естріолу, прогестерону, плацентарного лактогену, кортизолу, пролактину, соматотропного гормону й міоглобіну залежно від проведеного лікування. Установлено, що додаткове включення Актовегіну до стандартної терапії плацентарної недостатності в жінок з переношуванням вагітності позитивно впливає на гормональний баланс і отже – на зниження ускладнень під час пологів і стан новонароджених.
Ключові слова: плацентарна недостатність, переношування вагітності, Актовегін.
Назаренко Л. Г., Зоркота Н.
Динаміка частоти передчасного відшарування плаценти на фоні розширення показань до проведення ангіопротекторної терапії.
74
У роботі проаналізовано взаємозв’язок недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) у жінок і передчасного відшарування нормально розташованої плаценти (ПВНРП). Вивчено можливості зниження частоти гострих порушень матково-плацентарного кровообігу шляхом проведення ангіопротекторної терапії. На підставі популяційного дослідження встановлено, що ПВНРП є патологією, яка асоціюється з НДСТ. На матеріалі клініко-статистичного порівняльного дослідження показано, що застосування препаратів біофлавоноїдів у ІІ половині вагітності знижує ризик ПВНРП, затримки розвитку плода, передчасних пологів.
Ключові слова: плацента, передчасне відшарування, сполучна тканина, дисплазія, ангіопротектори, біофлавоноїди.
Давыдова Ю. В.
Поясничная боль при беременности.
79
Радзинский В. Е., Запертова Е. Ю., Миронов А. В.
Прогнозы лечения невынашивания беременности в I триместре прогестагенами.
81
Грищенко О. В., Лахно І. В., Дудко В. Л.
Вибір методу й лікарської форми препарату для лікування пацієнток з вагінальним дисбіозом.
86
Вивчена ефективність послідовної санації піхви свічками Гексикон і Ліварол у хворих на бактеріальний вагіноз і кандидоз. У пацієнток виявлено мікст-інфікування піхви патогенними та умовно-патогенними коменсалами, що унеможливлювало існування лактобацил. Запропонована схема застосування Гексикону й Ліваролу продемонструвала переваги перед застосуванням сертаконазолу нітрату й повідон-йоду. Це проявилося відновленням лактобацилярного біотопу й закінченням запального процесу в піхві протягом 21 дня спостереження. Пріоритетом розробленого методу є послідовна санація піхви, спрямована спочатку на елімінацію кокової і анаеробної мікрофлори і відновлення лактобацилярного біотопу, а далі на ерадикацію кандидозної інфекції.
Ключові слова: бактеріальний вагіноз, вагінальний кандидоз, Гексикон, Ліварол.
Подольский В. В., Подольский Вл. В.
О возможностях использования нестероидных противовоспалительных препаратов в гинекологической практике.
90
Манасова Г. С., Стокалюк Т. А., Дробина Т. А., Тiтарчук Н. А.
Деякі епідеміологічні аспекти розвитку остеопорозу в жінок репродуктивного віку.
94
У статті представлено аналіз епідеміологічних аспектів і можливих причин розвитку патології кісткової системи в жінок репродуктивного віку на основі анкетування пацієнток. Стан кісткової тканини і наявність остеопатії чи остеопорозу визначалось методом ультразвукової денситометрії. Установлено, що більше ніж у 50% обстежених жінок репродуктивного віку з обтяженим загальносоматичним статусом спостерігається зниження мінеральної щільності кісткової тканини. На стан кісткової тканини впливають також спосіб життя пацієнток, особливості харчування, наявність шкідливих звичок, генетичні фактори. Передбачувані причини розвитку остеопорозу можливо попередити, тому необхідне розроблення профілактичних заходів на всіх етапах життя.
Ключові слова: eпiдемiологiя, кiсткова тканина, остеопороз, репродуктивний вiк.
Сенчук А. Я., Ропяк А. М., Шень Ю. Н.
Комплексна терапія передпухлинних захворювань шийки матки в пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом.
97
З метою підвищення ефективності лікування і профілактики рецидивів передпухлинних захворювань шийки матки було обстежено й проліковано методом лазерної вапоризації 100 пацієнток з хронічним аднекситом. У післяопераційний період застосовували місцеві противірусні, антибактеріальні, імуномоделюючі (Генферон®) і антитромботичні (Дистрептаза®) препарати. Ефективність комплексної терапії, що оцінювалася за частотою елімінації ВПЛ, за відсутністю кольпоскопічних і цитологічних ознак дисплазії епітелію шийки матки, за ультразвуковими і допплєрометричними ознаками відсутності сальпінгоофориту, становила 97%.
Ключові слова: захворювання шийки матки, сальпіноофорит, лікування.
Бенюк В. О., Никонюк Т. Р., Лихолай П. О., Бенюк Л. В.
Сучасні підходи до діагностики та лікування запальних захворювань придатків матки.
102
У статті надані результати багатокомпонентного дослідження гомеостазу в жінок із загостренням хронічного сальпінгоофориту. На основі проведених лабораторних та функціональних методів дослідження автори розробили комплексний диференційований лікувально-профілактичний метод лікування запальних захворювань придатків матки і профілактики репродуктивних ускладнень.
Ключові слова: сальпінгоофорит, запалення, дистрептаза, Ессенціалє® форте Н, Ессенціалє® Н.
Подольський В. В., Дронова В. Л., Теслюк Р. С., Подольський Вл. В.
Клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження щодо сучасних новітніх технологій (діагностики та лікування запальних захворювань статевих органів) з доведеною ефективністю для покращання репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку.
108
У статті описані результати клініко-епідеміологічних та соціологічних досліджень впровадження сучасних медичних технологій діагностики та лікування запальних захворювань статевих органів. Використання сучасних медичних технологій у медичній практиці для лікування ХЗЗСО у жінок дозволяє досягти стійкої ремісії запального процесу, відсутності рецидивів захворювання, зберегти фертильність.
Ключові слова: сучасні медичні технології, запальні захворювання статевих органів, репродуктивне здоров’я.
Борис О. М., Тупіс О. Я., Сербенюк А. В., Гак І. О., Онищик Л. М., Малишева І. В.
Сучасний погляд на основні етіопатогенетичні аспекти та лікування дисменореї в жінок репродуктивного віку.
111
У статті розглянуті питання використання та ефективності сучасного фітопрепарату ТазалокТМ («Про-Фарма») у лікуванні дисменореї в жінок репродуктивного віку. Після проведеного дослідження отримана позитивна динаміка суб’єктивного та об’єктивного стану обстежуваних, зазначена добра переносимість та безпечність даного препарату.
Ключові слова: дисменорея, фітопрепарат ТазалокТМ, репродуктивне здоров’я.
Товстановська В. А., Бондаренко Н. П., Воробей-Вихівська В. Н., Крук О. Ю.
Діагностика і лікування дисплазії шийки матки.
117
У статті викладені основні методики, що застосовуються для діагностики дисплазії шийки матки. Розглянуті переваги і недоліки кожної з них. Обговорюються терапевтичні і хірургічні методи лікування захворювання. Обґрунтована доцільність вибору того чи іншого методу в певних клінічних ситуаціях. Представлені також найновіші концепції в цій області і перспективні шляхи вирішення даної проблеми. Обґрунтована важливість розробки послідовної лікарської тактики в діагностиці і лікуванні дисплазії шийки матки.
Ключові слова: дисплазія шийки матки, діагностика, лікування.
Подольский В. В., Вовк И. Б., Корнацкая А. Г.
Актуальные проблемы репродуктивного здоровья женщин в Украине.
121
Левенець С. О., Начетова Т. А.
Гіперпролактинемія у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції та методи її корекції.
127
Встановлено, що у кожної п'ятої дівчини із олігоменореєю і вторинною аменореєю у патогенезі порушень ритмічності менструацій важливу роль грає помірне підвищення в крові рівня пролактину, який не робить істотного впливу на екстрагонадну продукцію естрадіолу. На тлі комплексного негормонального лікування таких хворих з включенням в нього Мастодинону і Циклодинону через 2-3 місяці відбувається відновлення регулярного менструального циклу у 74 % хворих із олігоменореєю, і у 42 % пацієнток з вторинною аменореєю. У дівчаток з мастопатією і з передменструальним нагрубанням молочних залоз і масталгією на тлі помірного підвищення в крові пролактину при використанні Мастодинона позитивний ефект через 1,5-2 місяці відмічений в 61,5 % спостережень.
Ключові слова: пролактин, гонадотропні і статеві гормони, дівчата-підлітки, олігоменорея, вторинна аменорея, мастопатія, лікування.
Тарабрин О. А., Туренко А. В., Щербаков С. С., Гавриченко Д. Г., Усачева А. А.
Использование бемипарина в комплексной профилактике и коррекции нарушений гемокоагуляции у больных с раком тела матки на этапах хирургического лечения.
130
Ковальчук А. П.
Вплив біологічного зварювання тканин на післяопераційні ускладнення хірургічного лікування раку молочної залози.
134
Вивчені післяопераційні ускладнення у 235 хворих на рак молочної залози. Із них 76 була виконана традиційна мастектомія, 79 хворих прооперовані з підшиванням шкірного клаптя і 80 проведена електрохірургічна операція за допомогою електрокоагулятора ЕК-300М1. За даними порівняльного аналізу ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень установлено суттєві переваги електрохірургічної операції, після проведення якої такі ускладнення, як нагноєння рани, крайовий некроз, бешихоподібні запалення, вірогідно зменшились у кілька разів. Післяопераційні гематоми не виявлялися жодного разу. Покращилася функція плечового поясу, зменшилися біль та набряк руки з боку операції.
Ключові слова: мастектомія, ускладнення, біологічне зварювання.
Лисенко О. В., Кузнеченкова Т. В., Ігликов В. А., Дерябина В. П.
Поширення запальних захворювань сечостатевих органів, асоційованих із генітальними мікоплазмами. Ефективність лікування.
137
Під час обстеження 15 765 пацієнток установлено, що частота виявлення генітальних мікоплазм (M. hominis, M. genitalium, Ureaplasma spp.) у мешканок Південного Уралу склала 25,8%, виявлення мікоплазм закономірно вищою була у соціально неадаптованих жінок (65,9%) порівняно з соціально адаптованими (17,2%). Застосування джозаміцин (Вільпрафен®) у дозі 500 мг 3 рази на добу у жінок, інфікованих генітальними мікоплазмами, забезпечило високу мікробіологічну ефективність (92%) и не супроводжувалося небажаними реакціями.
Ключові слова: поширеність генітальних мікоплазм, методи лікування, джозаміцин.
Степанківська Г. К., Прилуцька А. Б.
Сучасний підхід до лікування папіломавірусної інфекції зовнішніх статевих органів.
142
Проведене дослідження свідчить про наявність вторинного імунодефіциту у хворих із кондиломами зовнішніх статевих органів, що зумовлені ВПЛ 6-го та 11-го типів. Застосування препарату Ізопринозин у даної категорії хворих призводить до відновлення як клітинного, так і гуморального імунітету, сприяючи елімінації вірусу з організму і повному одужанню пацієнтів.
Ключові слова: вірус папіломи людини, імунний статус, лікування, Ізопринозин.
Коган Б. Г., Гордеєва Г. Д.
Застосування Сумамеду в лікуванні цервіциту специфічної етіології.
146
Представлена інформація про комплексне лікування хронічного цервіциту (ендоцервіциту) специфічної етіології (хламідійної, мікоплазменої, уреаплазменої, змішаної) із застосуванням препарату Сумамед.
Ключові слова: цервіцит, ендоцервіцит, ектопія, хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, Сумамед.
Тихомиров А. Л., Сарсания С. И.
Фторхинолоны – препараты выбора для терапии ИППП в акушерско-гинекологической практике.
153
Писарєва С. П., Воробйова І. І., Могілєвська С. І.
Роль генітальних інфекцій у виникненні акушерських та перинатальних ускладнень.
158
Обстежено 168 жінок з невиношуванням, інфікованих хламідіями, уреаплазмами, мікоплазмами.
Проведено вивчення даних анамнезу, клінічного перебігу вагітності, пологів, стану фетоплацентарного комплексу і імунологічної реактивності організму, біоценоза піхви, функції печінки і функціонального стану еритроцитів, а також наслідків вагітності і пологів для матері і плода. Показано, що генітальні інфекції порушують гомеостаз вагітної, що сприяє розвитку ряду ускладнень вагітності і порушень стану плода.
Ключові слова: вагітність, невиношування, уреаплазми, мікоплазми, хламідії.
Чайка А. В., Носенко О. М., Попова М. В.
Золадекс у лікуванні безпліддя у хворих на ендометріоїдні кісти яєчників.
162
У статті розглянуті питання лікування безпліддя у хворих на ендометріоз яєчників. Доведено, що передопераційне та післяопераційне призначення агоністів гонадотропінрилізинг-гормону призводить до підвищення частоти настання вагітності в 1,42 разу.
Ключові слова: безпліддя, ендометріоїдна кіста яєчника, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону, лапароскопія.
Степанківська Г. К., Прилуцька А. Б.
Нові підходи в лікуванні безпліддя, зумовленого гіперпролактинемією.
166
Застосування препарату Алактин (каберголін) у хворих із гіперпролактинемією справляло виражений клінічний ефект, що проявлялося нормалізацією рівня пролактину, підвищенням секреції прогестерону в лютеїнову фазу циклу, відновленням овуляції, що сприяло нормалізації ритму менструації. Алактин може розглядатись як альтернативний препарат у разі резистентності дофамінових рецепторів і непереносимості інших препаратів у пацієнток із гіперпролактинемією непухлинного генезу.
Ключові слова: безпліддя, прогестеронова недостатність, гіперпролактинемія, Алактин.
Камінський В. В., Гюльмамедова І. Д., Ільїн І. Є., Носенко О. М., Гюльмамедова О. А.
Особливості системного та місцевого (ендометріального) імунітету в жінок з неефективними циклами IVF-ET в анамнезі.
171
Ільїн І. Є., Гюльмамедова І. Д., Носенко О. М., Горбачова М. Г., Гюльмамедова О. А.
Деякі генетичні чинники безпліддя в жінок, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій.
171
Алешина А. М.
Лечение первичной дисменореи у студенток 17–22 лет.
172
Геревич Г. И., Ильин И. Е., Гюльмамедова И. Д.
Подготовка эндометрия в циклах ЭКО/ИКСИ с использованием длинного протокола контролируемой гиперстимуляции яичников.
175
Бараш О., Зукін В., Білько Н.
Eфективність циклів ДРТ з використанням відбору сперматозоїдів гіалуроновим тестом.
176
Гюльмамедова И. Д., Ильин И. Е., Ильина О. И.
Оценка качества секреторной трансформации эндометрия при использовании вагинального таблетированного прогестерона в цикле контролированной гиперстимуляции яичников.
176
Гончарова Я.
Ектопічна та гетеротопічна вагітність після ДРТ. Використання ендоскопічних технологій для їх лікування.
177
Грищенко Н. Г., Геродес А. Г., Луцкая Л. И.
Иммунокорригирующая терапия препаратами плаценты на подготовительном этапе перед проведением программ ЭКО у пациенток с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза.
177
Кременськой М., Бараш О., Кременська Ю., Семенюк Л., Судома І., Зукін В.
PGD у носіїв збалансованих транслокацій: досвід та перспективи.
178
Лившиц И. В.
Проведение мини-гистероскопии перед циклом IVF позволяет повысить эффективность лечения бесплодия.
179
Михайлишин Л. О.
Ідіопатичне безпліддя та повторні імплантаційні втрати. Можливості діагностики та лікування.
179
Михайлишин Л. О., Кожема І. Я.
Ефективність застосування ліпофундину та людського імуноглобуліну в разі підвищення NK-клітинної активності.
180
Нагорний В. О., Фединяк А. В., Мороз О. С.
Перспективи використання новітніх технологій спостереження за розвитком ембріонів.
180
Молчанова Е. А., Судома И. А., Чернышов В. П.
Клинико-иммунологические особенности беременности высокого риска после ЭКО (ICSI).
181
Николин Л. Б., Яцишин Н. Г., Кукурудз С. М.
Ефективність і безпечність використання Достинексу в пацієнток з високим ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників у циклах ДРТ.
181
Поворознюк М. В., Суменко В. В., Сербенюк А. В.
Стан репродуктивного здоров’я чоловіків, які перебувають у шлюбі, за даними аналізу мікроскопічного дослідження еякуляту.
182
Силаєва О. П.
Особливості протоколів стимуляції в пацієнток із загрозою розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) у програмах ДРТ.
183
Рябенко Е. П., Верхогляд Н. В., Чернышов В. П.
Структура невынашивания беременности после программ ВРТ.
184
Сегедій Л. І., Прокопів І. В.
Перебіг та завершення вагітності після запліднення in vitro та переносу ембріонів у порожнину матки в жінок із синдромом гіперстимуляції яєчників.
184
Соколова Т. М., Усова А. В.
Эффективность прогестерона при угрозе преждевременных родов у женщин с привычным невынашиванием беременности.
185
Соловйов О., Судома І., Гончарова Я., Задорожна Т.
Просівні дослідження природних і штучних вагітностей у І триместрі, прогноз пізніших родових ускладнень як проявів плацентарної недостатності.
186
Соловйов О., Судома І., Гончарова Я., Задорожна Т.
«Драглювата» неоднорідна плацента («jellylike» heterogeneous placenta) як провісник погіршених наслідків вагітності.
188
Тимовська Ю. О., Плахотна О. В., Маслій Ю. В., Судома І. О., Зукін В. Д.
Перший досвід застосування програм ДРТ в онкологічних хворих.
188
Шишак О. І., Фрик Н. Г.
Чи може душа сказати тілу «Ні»? (психологічний аналіз випадків).
189
Чайка В. К., Гюльмамедова І. Д., Носенко О. М., Гюльмамедова О. А.
Особливості психологічного статусу безплідних жінок, включених до програми ДРТ.
190
Тимовська Ю. О., Силаєва О. П.
Показники програм ДРТ у жінок з обтяженим сімейним онкологічним анамнезом.
190
Соловйов О., Гончарова Я., Ємельяненко Л.
Хромосомні аномалії, вади розвитку та інші патологічні стани при вагітностях після застосування ДРТ – частота і структура. Досвід однієї лікарні.
191
Олійник Ю. В.
Оптимізація лікування запальних процесів статевих органів та профілактика спайкового процесу в жінок репродуктивного віку під час підготовки до ДРТ.
193