ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№2_2012

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Корнацкая А. Г., Дубенко О. Д.

Доброкачественные заболевания молочних желез в практике акушера-гинеколога.

9

 

 

Медведь В. І.

Хронічна серцева недостатність у вагітних (клінічна лекція).

21

 

 

InterMedicalEcoCity на «MIPIM» – найбільшому авторитетному і пред-ставницькому інвестиційному форумі Європи.

28

 

 

Абрамов А. А.

Генетические анализы в медицине – современные возможности и перспективы.

30

 

 

Герасимова Т. В., Гопчук Є. Н.

Хронічна венозна недостатність – загальномедична проблема, або хвороба цивілізації.

32

Хронічна венозна недостатність (ХВН) спостерігається в 40–50% працездатного населення. Одним з етіологічних чинників розвитку ХВН є статева приналежність – жінки хворіють в 1,5–2 рази частіше за чоловіків, чому сприяє вагітність, гормональні зміни в різні вікові періоди. У статті наведено особливо-сті етіопатогенезу, клініки, діагности і лікування цього стану з використанням препаратів першої лінії місцевої терапії та профілактики.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, лікування, профілактика, гепарин, гель Ліотон-1000.

 

 

Сантамария Ампаро

Предотвращение венозной тромбоэмболии во время беременности.

37

 

 

Vadillo-Ortega Felipe, Perichart-Perera Otilia, Espino Salvador, Avila-Vergara Marco Antonio, Ibarra Isabel, Ahued Roberto, Godines Myrna, Parry Samuel, Macones George,

Strauss Jerome F.

Лечебное действие L-аргинина и антиоксидантных витаминов при лечении преэклампсии у женщин группы повышенного риска: ран-домизированное контролируемое исследование.

41

 

 

Пирогова В. И.

Эстрадиола валерат и диеногест: нове возможности предупреждения непланируемой беременности и терапии тяжелых менструальных кровотечений (обзор клинических исследований).

49

В статье представлен обзор результатов клинических исследований препарата эстрадиола валерата и диеногеста (Э2В/ДНГ) – первого КОК с эстрадиола валератом в виде эстрогенового компонента, который по биоактивности идентичен эндогенному 17β-эстрадиолу. Клинические исследования показа-ли эффективность Э2В/ДНГ для предотвращения беременности (индекс Перла = 1,27), подтвердили благоприятный профиль кровотечения, с меньшим количеством общего числа дней кровотечения и с более короткими плановыми месячными, показали, что Э2В/ДНГ является эффективным в лечении тяжелых менструальных кровотечений. Препарат эстрадиола валерата и диеногеста напрямую сравнивался с несколькими другими существующими в настоящее время КОК, при этом были подтверждены его безопасность и хорошая переносимость. Частота неблагоприятных реакций при приеме Э2В/ДНГ сопоставима с эффектами других КОК; наиболее распространенными из которых являются головная боль и мастодиния.

Ключевые слова: контрацепция, диеногест, эстрадиола валерат, меноррагия.

 

 

Яворський П. В.

Особливості лейоміоми матки на тлі ожиріння та метаболічного син-дрому (аналітичний огляд літератури).

58

Вивчення особливостей впливу ожиріння як основного симптому метаболічного синдрому на розвиток лейоміоми матки представляє інтерес не лише з огляду на виявлення можливих загальних патогене-тичних моментів, які до кінця не вивченні та суперечливі, а також і в плані виявлення об’єктивних критеріїв коморбідного ускладнення та онкологічного ризику.

Ключові слова: лейоміома матки, метаболічний синдром, ожиріння.

 

 

Супрунова Т. В.

Проблема папіломавірусної інфекції в гінекології (огляд літератури).

64

У статті наведені дані про етіологію і патогенез, клінічні різновиди проявів папіломавірусної інфекції, сучасні підходи до діагностики та лікування в практиці акушера-гінеколога. Особлива увага приділена огляду противірусних і імуномодулюючих препаратів, комплексному методу лікування генітальної па-піломавірусної інфекції, заснованому на методах імунотропної і противірусної терапії в поєднані з ло-кальною деструкцією новоутворень.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, клініка, діагностика, сучасні підходи до лікування, проти-вірусні та імуномодулюючі препарати.

 

 

Жежер А. А., Гончаренко Д. А.

Коррекция метаболизма у женщин, перенесших операцию кесарева сечения.

77

 

 

Галушко О. А., Петриченко В. В.

Застосування внутрішньовенної форми парацетамолу в акушерській та гінекологічній практиці: сучасні можливості.

79

 

 

Сафонова І. Н., Лукьянова І. С., Абдуллаєв Р. А.

Ультразвукове дослідження за наявності фето-фетального синдрому: диференціальна діагностика і диференційовані терапевтичні підходи (огляд літератури і клінічних випадків).

82

У статті представлений аналітичний огляд літературних даних про патогенез, клінічні особливості, принципи ультразвукової антенатальної діагностики і тактики лікування варіантів фетофетальних трансфузій та селективної затримки росту одного з монозиготних близнюків. Надані результати щоде-нного ультразвукового та допплєрометрічного моніторингу 10 вагітних з ускладненим перебігом моно-хоріальної двоплідної вагітності, диференціально-діагностичні сонографічні та допплєрографічні озна-ки, порівняльний аналіз перинатальних результатів.

Ключові слова: двоплідна монохоріальна вагітність, фето-фетальний трансфузійний синдром, се-лективна затримка росту плода, сонографія, допплєрографія.

 

 

Товстановська В. А., Воробей-Виховська В. Н., Крук О. Ю.

Значення сучасних методів діагностики папіломавірусної інфекції на доклінічної та ранньої клінічної стадії.

88

У статті розглянуті питання соціального значення папіломавірусної інфекції. Викладені основні біо-логічні механізми функціонування вірусу в організмі людини. Обговорюються можливості сучасної лабораторної діагностики й діагностична цінність методик дослідження.

Ключові слова: вірус папіломи людини, папіломавірусна інфекція, канцерогенез.

 

 

Жук С. І., Григоренко А. М.

Етіопатогенетичний підхід до консервативного лікування варикозно-го розширення вен малого таза у жінок.

93

Метою роботи стала клініко-лабораторна та інструментальна оцінка ефективності запропонованого нами патогенетично обґрунтованого консервативного лікування варикозного розширення вен малого таза у жінок репродуктивного віку. Запропоноване комплексне лікування включало пероральний при-йом діосміну й хондроітинсульфату протягом 6 міс, а також фізіотерапевтичні процедури. Результати проведеного дослідження свідчать, що запропоноване лікування є достатньо ефективним, а саме: забезпечує відновлення функції ендотелію варикозно розширених вен, динамічної рівноваги між вазо-дилатуючими та вазоконстрикторними чинниками, нормалізацію реологічних властивостей крові та обмінних процесів у сполучній тканині.

Ключові слова: варикозне розширення вен малого таза, консервативне лікування, флеботропна терапія.

 

 

Данкович Н. О., Жук С. І., Абляєва Е. Ш., Воробей-Вихівська В. М.

Плацентарна дисфункція та натуропатичні методи її лікування.

96

У статті викладені основні аспекти патогенезу плацентарної дисфункції. Обґрунтована доцільність патогенетичної терапії. Роз’яснені можливості антигомотоксичної терапії в лікуванні даної патології. Вивчена ефективність включення препарату Placenta compositum (Biologische Heilmittel Heel GmbH) до схеми комплексної терапії плацентарної дисфункції.

Ключові слова: плацентарна дисфункція, антигомотоксична терапія, Placenta compositum.

 

 

Венцковский Б. М., Венцковский К. О.

Профилактика преэклампсии в условиях женских консультаций.

100

 

 

Савенкова О. Д.

Отчет по применению препарата Циклодинон.

102

 

 

Мазорчук Б. Ф., Коньков Д. Г., Чайка Г. В.

Сучасні підходи до терапії раннього гестозу.

104

 

 

Кондратюк В. К., Коблош Н. Д., Горбань Н. Е., Архіпова Н. А., Григорович Л. В., Ємець Н. О.

Патогенетичне обґрунтування системного підходу до лікування запа-льних захворювань жіночих статевих органів.

107

У статті наведено дані літератури з проблеми лікування запальних захворювань жіночих статевих ор-ганів. Для забезпечення ефективної терапії хронічних запальних захворювань органів малого таза в жінок слід застосовувати системний підхід, який включає етапність лікування, призначення антибак-теріальних препаратів з урахуванням виділеної мікрофлори та її чутливості до антибіотиків, десенсибілізуюче, протикандидозне і симптоматичне лікування.

Ключові слова: запальні захворювання жіночих статевих органів, лікування, системний підхід.

 

 

Бобрицкая В. В.

Динамика органических изменений молочной железы в процессе патогенетической терапии фиброзно-кистозной мастопатии.

113

 

 

Дубинина В. Г., Рыбин А. И.

Комбинированное органосохраняющее лечение начальных форм рака шейки матки у пациенток репродуктивного возраста.

119

 

 

Джобава Э. М., Степанян А. В., Панайотиди Д. А., Болкунова Н. В., Доброхотова Ю. Э.

Особенности течения, диагностики и терапии плацентарной недостаточности при варикозной болезни.

121

Плацентарная недостаточность (ПН) является важнейшей проблемой современной перинатологии. Хроническая плацентарная недостаточность (ХПН) наблюдается у каждой третьей беременной груп-пы высокого риска перинатальной патологии. Перинатальная смертность в этой группе достигает 60%. Мы исследовали современные подходы к диагностике, профилактике и терапии плацентарной недостаточности, в том числе на фоне варикозной болезни. Изучалась эффективность Флебодиа 600 в составе комплексной терапии у пациенток с ПН. На основании полученных результатов авторы рекомендуют всем беременным с варикозной болезнью проводить профилактику ПН (Флебодиа 600), исходя из морфологически подтвержденного снижения компенсаторных реакций плацент у данных пациенток.

Ключевые слова: плацентарная недостаточность, варикозная болезнь, Флебодиа 600.

 

 

Романенко Т. Г.

Комплексна профілактика гестозів у жінок в період преконцепційної підготовки та під час вагітності.

126

Аналіз результатів проведеного дослідження показав, що застосування комплексу вітамінів та міне-ралів (Емфетал) в преконцепційній підготовці та під час вагітності, у жінок групи високого ризику щодо розвитку гестозу, дозволяє суттєво знизити вірогідність перинатального ризику, компенсує підвищену потребу вагітної жінки в вітамінах і мінералах, суттєво знижує ризик виникнення ранніх гестозів, час-тоти та ступеня тяжкості преєклампсії, нормалізує функціональний стан ВНС і ФПК, позитивно впливає на перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

Ключові слова: преконцепційна підготовка, вагітність, профілактика гестозів, комплекс вітамінів та мінералів.

 

 

Веропотвелян Н. П., Веропотвелян П. Н., Горук П. С., Погуляй Ю. С., Завгородняя Л. И.

Рациональный подход к применению лимфоцитотерапии при привы-чном невынашивании беременности.

130

Представлен обзор литературы о роли иммунных факторов в развитии привычного невынашивания беременности, а также результаты собственных исследований. В статье подчеркивается, что эффек-тивность лимфоцитотерапии зависит от правильного подбора пациенток, основанного на данных ана-мнеза и молекулярно-генетических тестов. Показаны различные механизмы действия этого метода.

Ключевые слова: привычное невынашивание беременности, лимфоцитотерапия.

 

 

Голяновський О. В., Мехедко В. В., Галич І. Д., Бачинська М. А.

Сучасні методи корекції істміко-цервікальної недостатності.

134

 

 

Тутченко Л. І., Мелліна І. М., Гамоля А. А., Горіла Є. М., Митькова Є. М.

Особливості обміну ліпідів у вагітних з гіпертонічною хворобою і супутнім ожирінням.

140

У статті представлені результати дослідження показників ліпідного обміну у вагітних з гіпертонічною хворобою (ГХ) та супутнім ожирінням. У результаті проведеного дослідження встановлено наявність вираженої дисліпідемії у жінок із ГХ як із супутнім ожирінням, так і без наявності такого. Зокрема, вияв-лено суттєве зниження ХСЛПВЩ та підвищення коефіцієнта атерогенності у всіх обстежених вагітних із ГХ. У той же час найбільш виражені зміни обміну ліпідів виявлені в жінок із ГХ та супутнім ожирін-ням, особливо в ІІ половині вагітності: значне підвищення концентрації в крові загального холестери-ну, тригліцеридів та суттєве зниження ХСЛПВЩ. Отримані дані слід враховувати під час розробки удосконаленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у цієї категорії хворих.

Ключові слова: вагітні, гіпертонічна хвороба, ожиріння, обмін ліпідів.

 

 

Сёмочкин С. В.

Клиническая эффективность применения препарата Тотема в лече-нии железодефицитной анемии у взрослых: гематологический ответ и улучшение качества жизни.

143

Тотема® – современный препарат двухвалентного железа, широко применяемый в нашей стране. Целью настоящей работы явилось изучение клинической его эффективности и переносимости. В статье представлен собственный опит применения препарата Тотема® в лечении железодефицитной анемии у взрослых, включающий анализ клинической эффективности, оцененный по частоте гемато-логического ответа, улучшению качества жизни (КЖ) и исследованию частоты и выраженности неже-лательных явлений.

Ключевые слова: Тотема®, глюконат железа, железодефицитная анемия, качество жизни, опрос-ник SF-36.

 

 

Подольський В. В., Дронова В. Л., Теслюк Р. С., Подольський Вл. В.

Особливості медико-соціального впливу впровадження сучасних ме-дичних технологій на покращання репродуктивного здоров’я жінок із запальними захворюваннями статевих органів.

148

 

 

Резніченко Г. І., Резніченко Н. Ю.

Застосування препарату Актовегін для корекції вегетативних дисфун-кцій та якості життя у пацієнтів старшого віку.

151

Вивчено ефективність застосування Актовегіну для лікування вегетативних дисфункцій і поліпшення якості життя в пацієнтів старшого віку. Установлено, що лікування Актовегіном забезпечує нормалі-зацію функціонування вегетативної нервової системи й міокарда, гемодинаміки головного мозку, доз-воляє поліпшити якість життя пацієнтів старшого віку.

Ключові слова: вегетативна дисфункція, якість життя, Актовегін.

 

 

Маркін Л. Б., Шатилович К. Л.

Оцінка ефективності використання дидрогестерону в разі ідіоматич-ного загрозливого аборту.

154

Проведені дослідження показали, що прогестаген Дуфастон нормалізує активність матки, позитивно впливає на гестаційну трансформацію преплацентарного кровотоку, забезпечує виражений клінічний ефект після 2-тижневої терапії у 92% випадків у разі ідіопатичного загрозливого аборту.

Ключові слова: ідіопатичний загрозливий аборт, дидрогестерон (Дуфастон).

 

 

Ганжий І. Ю.

Стан репродуктивного здоров’я у жінок з синдромом полікістозних яєчників.

157

У проведеному досліджені проаналізовані особливості гінекологічного анамнезу у жінок різних вікових груп із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Автори виявили, що в даної категорії жінок порушено статеве дозрівання, що в першу чергу проявлялося раннім пубархе, а також збільшенням маси тіла в цей період. Крім цього, у них реєструється висока частота іншої гінекологічної патології. Отже, отрима-ні дані свідчать про те, що вік жінок впливає лише на ту складову гінекологічного анамнезу, яка стосу-ється захворювань статевої сфери, тоді як вік початку статевого життя, його регулярність та викорис-тання контрацепції відбивають стан соціального середовища.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, гінекологічний анамнез, контрацепція, статеве доз-рівання, статеве життя.

 

 

Подзолкова Н. М., Никитина Т. И.

Применение сертаконазола у женщин с рецидивирующим кандидоз-ным вульвовагинитом.

160

 

 

Подольський В. В., Хомінська З. Б., Штул І. А.

Рівень тиреотропного гормону та тироксину в крові жінок з фоновою патологією шийки матки репродуктивного віку, що мешкають у регі-оні з природним йододефіцитом.

164

 

 

Гопчук О. М.

Аспекти корекції дисгормональних порушень репродуктивної систе-ми в жінок.

166

У статті поставлена проблема профілактики і лікування порушень менструального циклу в жінок реп-родуктивного віку на тлі патології щитоподібної залози і йодного дефіциту. Враховуючи поширеність таких станів, профілактика дефіциту йоду стає національним завданням. Застосування комбінованих йодовмісних засобів (Йодофол) розглядається як один з варіантів вирішення означеної проблеми.

Ключові слова: Йодофол, профілактика, лікування, порушення менструального циклу, йод.

 

 

Дубчак А. Є., Лук’янова І. С., Мандзій І. М.

Стан тазової гемодинаміки у жінок з безплідністю, яка супроводжу-ється хронічним тазовим болем.

169

Проведено ультрасонографічне та допплєрометричне дослідження 50 жінок з безплідністю на фоні ХТБ та 20 жінок з безплідністю без ХТБ. У 92% жінок з безплідністю та ХТБ виявлені структурні зміни органів малого таза. У жінок з безплідністю на фоні ХТБ виявлено розширення вен параметрія, діа-метра маткової вени, що свідчить про значні судинні ураження. Допплєрометричні показники швидкос-тей кровотоку свідчать про його порушення в маткових та яєчникових артеріях.

Ключові слова: безплідність, хронічний тазовий біль, тазова гемодинаміка.

 

 

Романенко Т .Г., Ігнатюк Т. М.

Профілактика плацентарної дисфункції інфекційного ґенезу.

172

У статті представлені результати застосування препаратів Мікожинакc та Утрожестан з метою профі-лактики плацентарної дисфункції інфекційного ґенезу у вагітних з групи високого ризику щодо її роз-витку. В основу дослідження покладено обстеження 100 вагітних із високим ризиком розвитку плаце-нтарної дисфункції інфекційного генезу та 50 практично здорових вагітних. У результаті проведених досліджень встановлено, що формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у ва-гітних із високим ризиком розвитку плацентарної дисфункції інфекційного генезу характеризується значним рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти; кількості навколоплідних вод на тлі виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень. Протягом гестації стан мікробіоценозу ста-тевих шляхів у цих вагітних характеризується прогресивним зниженням кількості лактобактерій, біфі-добактерій і молочнокислих стрептококів на фоні одночасного зростання рівня штамів стафілокока та інших мікроорганізмів (уреа- та мікоплазм, хламідій, ешерихій і протей). Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту плацентарної недостатності, зат-римки росту плода, загострення урогенітальної інфекції, бактеріального вагінозу.

Ключові слова: плацентарна недостатність, інфекція та вагітність, ендокринна функція фетопла-центарного комплексу, мікробіоценоз статевих шляхів, Утрожестан, Мікожинакс, профілактика пла-центарної недостатності.

 

 

Подольський Вл. В.

Гормональні характеристики менструального циклу в жінок із хроні-чними запальними захворюваннями статевих органів залежно від типу статевої конституції.

177

 

 

Гаврюшо Д. М.

Перинатальні наслідки при безсимптомній інфекції сечовивідних шляхів залежно від ступеня бактеріурії.

181

У статті поданий порівняльний аналіз результатів вагітності, особливостей перебігу пологів і після-пологового періоду в 137 жінок із безсимптомною інфекцією сечовивідних шляхів із різним ступенем бактеріурії та в 45 здорових вагітних. Встановлено збільшення частоти передчасних, патологічних пологів, передчасного вилиття навколоплодових вод та оперативного розродження при безсимптомній бактеріурії. У жінок із нелікованою помірною бактеріурією післяпологовий період ускладнювався роз-витком гнійно-запальних процесів у 2,8 рази частіше, ніж при вираженій бактеріурії.

Ключові слова: безсимптомна бактеріурія, перинатальні ускладнення, вагітність, передчасні поло-ги, кесарів розтин, пуерперій.

 

 

Гецко Н. В.

Особливості вагінального біотопу у вагітних – носійок вірусу папіло-ми людини високого онкогенного потенціалу.

185

У статті наведено результати досліджень вагінального біоценозу у вагітних – носійок вірусу папіломи людини високого онкогенного потенціалу. Встановлено значне порушення нормоценозу піхви вагітних, виявлено патологічний перебіг вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок даної групи.

Ключові слова: вагітність, вагінальний біоценоз, вірус папіломи людини високого онкогенного по-тенціалу.

 

 

Маркін Л. Б., Шахова О. В.

Ефективність застосування комбінації різних форм випуску антисеп-тика з антимікробною активністю Гексикону в лікуванні запальних захворювань піхви.

188

Досліджена ефективність застосування комбінації різних форм випуску Гексикону в лікуванні запаль-них захворювань піхви. Доведено, що використання комбінації Гексикон розчин для вагінального зас-тосування + Гексикон вагінальні супозиторії на ніч впродовж перших 3 діб лікування, в подальші 7 діб – Гексикон по 1 вагінальному супозиторію на ніч забезпечує виражений клінічний ефект при терапії неспецифічного вагініту.

Ключові слова: Гексикон, вагініт.

 

 

Калюжна Л. Д., Бардова К. О.

Сучасні вимоги до призначення лікування при сечостатевому трихо-моніазі у жінок.

192

Можна стверджувати, що метронідазол вагінальний посилює дію перорального, запобігає рецидивам, діє більш ефективно.

Ключові слова: трихомоніаз, бактеріальний вагіноз, метронідазол.

 

 

Абдуллаева Л. М.

Клинико-гистологическая характеристика доброкачественных обра-зований яичников.

197

 

 

Хурані І. Ф.

Спіральна комп’ютерна томографія в оцінці ефективності протектор-ної терапії постхіміопроменевих легеневих ушкоджень у хворих на рак грудної залози.

199

Розглянута роль спіральної комп’ютерної томографії у виявленні постхіміопроменевих ушкоджень ди-хальної системи. Встановлено, що хіміопроменева терапія призводить до розвитку пошкоджень диха-льної системи у 76,7% пацієнтів. Бронхіти і пульмоніти розвиваються впродовж перших 3 міс у 63,4%, пневмосклероз і фіброз легень до кінця першого року – у 32,4%. Кверцетин та тіотриазолін ослаблю-ють пошкоджувальний вплив хіміопроменевої терапії на легеневу тканину, дозволяють зменшити кількість бронхітів та пульмонітів у 6–7 разів, попередити розвиток фіброзу легень, зменшити запальні явища в легенях, покращують показники зовнішнього дихання. Спіральна комп’ютерна томографія дозволяє деталізувати семіотику постхіміопроменевих ушкоджень, визначити ранні симптоми уражен-ня бронхів та легеневої тканини.

Ключові слова: спіральна комп’ютерна томографія, легеневі ускладнення хіміопроменевої терапії, кверцетин, тіотриазолін.

 

 

Проклятие Евы.

202

 

 

Торянік Е. Л., Сахарова Т. С.

Стан ембріо- та фетогенезу в умовах експериментальної серотоні-нової плацентарної дисфункції у самиць щурів на тлі артеріальної гіпертензії.

204

У роботі надані результати вивчення стану ембріо- та фетогенезу в умовах експериментальної серо-тонінової плацентарної дисфункції у самиць щурів на тлі артеріальної гіпертензії. Встановлено, що артеріальна гіпертензія у SHR самиць щурів ускладнює перебіг вагітності, що проявляється запаль-ною реакцією у просвіті маткових залоз, повнокровністю судин, частковим заповненням судин лабі- ринту плаценти і матки агрегованими еритроцитами. Серотонінова плацентарна дисфункція у вагітних SHR самиць щурів зумовлює облітерацію судин матки і плаценти сполучнотканинними клітинами і робить їх афункціональними. Вагітність у SHR самиць щурів, ускладнена плацентарною дисфункцією, збільшує постімплантаційні втрати та впливає на життєздатність плодів.

Ключові слова: ембріогенез, фетогенез, серотонінова плацентарна дисфункція, артеріальна гіпер-тензія.