ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№8_2011

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Деменіна Н. К., Ісламова О. В., Іщенко Г. І., Мілєвський О. В.

Ведення вагітності у жінок із набутими та вродженими кардіоваскулярними захворюваннями (огляд літератури).

9

Дана оглядова стаття висвітлює підходи до ведення вагітності у жінок з кардіоваскулярними захворюваннями (КВЗ) у світі. Показані гемодинамічні зміни під час вагітності, ризики для матері і плода при різних хворобах серцево-судинної системи, обговорюється тактика ведення пацієнтів із КВЗ перед вагітністю, під час гестації, в пологах та у післяпологовий період. Визначено стани, що належать до групи високого ризику (смертність більше 10%) – синдром Марфана із дилатацією аорти, важкі обструктивні ураження лівих відділів серця, легенева гіпертензія та важка дисфункція лівого шлуночка.

Ключові слова: вагітність, кардіоваскулярні захворювання.

 

 

Дуда О. К.

Вірусний гепатит Е та вагітність: сучасні аспекти діагностики і лікування.

15

Вірусний гепатит Е (ВГЕ) одна з поширених хвороб в країнах субтропічного та тропічного поясів земної кулі. Переважно хворіють молоді люди віком 25–40 років. Переважають безжовтяничні форми. ВГЕ перебігає переважно у вигляді легких форм, але в окремих випадках спостерігається важкий і навіть фульмінантний перебіг. Особливо важко на ВГЕ хворіють вагітні. Високу летальність серед вагітних вважають своєрідною діагностичною позначкою епідемій ВГЕ.

Ключові слова: вірусний гепатит Е, клініка, діагностика, вагітність.

 

 

Децик О. З., Самотовка О. Л., Федорків Н. Б., Стовбан І. В., Яворський М. І., Долик С. С., Самотовка Г. В.

Медико-соціальне обґрунтування моделі системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

19

Визначені закономірності формування онкогінекологічної патології дозволили обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель системи її профілактики. Якісно новими елементами якої стали: алгоритм дій для лікарів первинної ланки, спрямований на раннє виявлення злоякісних новоутворень тіла матки та яєчників, схема суспільних комунікацій їх профілактики і технологія забезпечення населення інформацією з попередження онкогінекологічної патології. Запропонована модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань не передбачає створення в її структурі нових підрозділів, крім існуючих в сучасній системі охорони здоров’я та медичної допомоги, що дозволяє впроваджувати її без значних економічних затрат в інших регіонах України.

Ключові слова: онкологічні захворювання жіночих статевих органів, профілактика, модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

 

 

Микитенко Д. О., Зукін В. Д., Підгорна О. В.

Нова парадигма доімплантаційної генетичної діагностики.

24

У статті розглянуті основні засади доімплантаційної генетичної діагностики ембріонів (проведено порівняльний аналіз законодавчої бази окремих країн, використання різних об’єктів та методів дослідження). Розділено показання для проведення доімплантаційного генетичного дослідження різними методами. Проведено аналіз сучасного стану доімплантаційної генетичної діагностики в Україні та умов і перспектив її подальшого розвитку.

Ключові слова: доімплантаційна генетична діагностика, скринінг, ПЛР, FISH, порівняльна геномна гібридизація.

 

 

Романенко Н. М.

Функціональний стан щитоподібної залози у вагітних з анемією в умовах йодного дисбалансу.

33

Результати проведених досліджень показали, що жінки, які мешкають у регіоні з недостатком йоду у навколишньому середовищі є групою високого ризику щодо розвитку йододефіцитних станів та патології щитоподібної залози. У більшому ступені це торкається вагітних з екстрагенітальною патологією (анемії, захворювання щитоподібної залози). У зв’язку із цім обґрунтовано проводити визначення вмісту йоду та гормонів щитоподібної залози у всіх вагітних на ранніх термінах гестації із наступною корекцією встановлених порушень.

Ключові слова: анемія вагітних, щитоподібна залоза, йодний дисбаланс.

 

 

Воробйова І. І., Живецька-Денисова А. А., Ткаченко В. Б., Шамаєва О. В., Обухова Г. Ю.

Застосування донатора оксиду азоту Тівортіну та енергопротектора цитофлавіну в комплексній терапії пацієнток із загрозою переривання вагітності.

36

Шляхом клініко-статистичного аналізу на підставі дослідження частоти розвитку передчасних пологів, оцінювання стану новонароджених проведена порівняльна оцінка ефективності двох методик лікування загрози переривання вагітності – традиційної та рекомендованої (з застосуванням донатора оксиду азоту та енергопротектора).

Ключові слова: передчасні пологи, терапія невиношування вагітності, циклічні нуклеотиди, азоту оксид (NO), цитофлавін, Тівортін, стан новонароджених.

 

 

Подольский В. В., Подольский Вл. В.

Герпесвирусная инфекция 2-го типа и современные возможности ее лечения при хронических воспалительных заболеваниях половых органов у женщин фертильного возраста.

40

 

 

Тетруашвили Н. К., Сидельникова В. М.

Современные принципы терапии кровотечений в I и во II триместрах беременности.

44

В данной статье освещены вопросы ведения пациенток с кровотечениями в I и II триместрах беременности, в частности, использование транексамовой кислоты в составе патогенетической терапии угрожающего и начавшегося выкидыша.

Ключевые слова: кровотечение, беременность, угрожающий аборт, выкидыш, транексамовая кислота.

 

 

Тихомиров А. Л., Олейник Ч. Г.

Бактериальный вагиноз. Оптимизация лечения бактериального вагиноза.

50

 

 

Грищенко О. В., Лахно І. В., Мащенко А. А., Буклей В. П., Шептуха А. Є.

Вибір методу знеболювання породілей після кесарева розтину з позицій концепції «fast track surgery».

55

Проведено порівняння використання кетопрофену та декскетопрофену для знеболювання після кесарева розтину у 108 пацієнток, розроджених абдомінальним шляхом. Використання preemptive analgesia препаратом Дексалгін з його подальшим двократним введенням у післяопераційний період є більш ефективним порівняно з кетопрофеном методом знеболювання після кесарева розтину. Додаткове застосування ректальної свічки Диклоберл 100 посилює знеболювальний ефект Дексалгіну і дозволяє пролонгувати період до першої ін’єкції морфіну.

Ключові слова: кесарів розтин, анальгезія, Дексалгін, Диклоберл.

 

 

Глазкова І. Б., Симачева С. А.

Диференційований підхід до хірургічного лікування поєднаної патології матки без і з генітальним пролапсом.

58

Результати проведених досліджень повністю підтверджують необхідність диференційованого підходу до лікування поєднаної патології матки без і за наявності генітального пролапсу. Розроблений і впроваджений нами алгоритм дозволяє досягти позитивних результатів як в ранні, так і у віддалені терміни після операції.

Ключові слова: поєднана патологія матки, генітальний пролапс, хірургічне лікування.

 

 

Багаш Сина Касем, Черниченко И. И.

Оценка и коррекция функции почек у женщин.

60

В практической деятельности врачей акушеров-гинекологов все чаще приходится сталкиваться с проблемой гестоза. Оценка экскреторной функции почек на фоне гестоза важна как с клинической, так и с исследовательской точки зрения. Цель исследования оценка функции почек у женщин после перенесенного гестоза и возможности коррекции выявленных нарушений. Была обследована 131 родильница после перенесенного гестоза. У 110 родильниц с гестозом проводили оценку скорости клубочковой фильтрации (СКФ). Контрольную группу составили 32 пациентки с физиологическим течением беременности родов и послеродовой период. У 21 обследуемой женщины с гестозом в послеродовом периоде проводили коррекцию нарушенной функции почек с помощью препарата Канефрон® Н. При углубленном анализе оценки функционального состояния почек обследуемых женщин была выявлена достоверно сниженная СКФ у женщин основной группы по сравнению с обследуемыми контрольной группы. Назначение в послеродовой период препарата Канефрон® Н позволяет эффективно быстро и бережно нормализовать функциональное состояние почек у женщин с перенесенным гестозом.

Ключевые слова: функция почек, Канефрон® Н.

 

 

Вдовиченко С. Ю.

Кесарів розтин при дистрес-синдромі плода.

64

Результати проведених досліджень свідчать, що профілактика перинатальної патології у жінок з дистрес-синдромом плода повинна носити комплексний і поетапний характер, починаючи з адекватної тактики ведення вагітності з динамічною оцінкою біофізичного профілю плода, корекцією психоемоційного статусу на фоні мінімізації лікарських препаратів і закінчуючи пролонгованою регіональною анестезією з одночасним використанням антигіпоксантів безпосередньо перед абдомінальним розродженням.

Ключові слова: кесарів розтин, дистрес-синдром плода.

 

 

Жалоба Г. М., Гончаренко Д. О., Шатрова К. М., Жежер А. О.

Аналіз клінічного перебігу та наслідків перипартальної кардіоміопатії.

66

У статті аналізується 5 випадків перипартальної кардіоміопатії. Усі жінки або були госпіталізовані до Київського обласного центру охорони здоров’я матери і дитини (2 випадки), або оглядались консультантами цього центру під час викликів до районних лікарень (3 випадки). Два випадки закінчились летальна. Приводяться результати патологоанатомічного і патогістологічного досліджень цих хворих, а також результати клінічних методів дослідження. Зроблені висновки щодо ефективністі лікування та рекомендації щодо ведення подібних хворих.

Ключові слова: перипартальна кардіоміопатія, ТЕЛА.

 

 

Жабченко И. А.

Дифференцированный подход к коррекции дисбиотических нарушений во время беременности.

71

 

 

Дашкевич В. Є., Тутченко Л. І., Кирильчук М. Є.

Ефективність лікувально-профілактичних заходів для вагітних із вродженими вадами серця.

76

Представлено аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та становлення лактаційної функції у вагітних із вродженими вадами серця. Застосування розробленої системи лікувально-профілактичних заходів та допологової підготовки призвело до зменшення материнської та перинатальної захворюваності серед вагітних з вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю.

Ключові слова: вроджені вади серця у матері, допологова підготовка, ефективність.

 

 

Плешакова Ю.А.

Терапия ротавирусной инфекции у беременных.

79

Предпосылки: ротавирусная инфекция – одна из наиболее распространенных причин острых гастроэнтеритов у детей в возрасте от 6 мес до 2 лет. У детей более старшего возраста и взрослых ротавирусная инфекция чаще встречается без клинических проявлений. Дети 1-го года жизни часто заражаются от инфицированных ротавирусами матерей.

Цель: изучить возможности снижения заболеваемости ротавирусной инфекцией у детей до 1 года.

Дизайн: сравнительное исследование с клиническим, вирусологическим и иммунологическим контролем.

Пациенты и вмешательства: исследовано 112 беременных репродуктивного возраста с ротавирусной инфекцией без клинических проявлений. Сравнивали 1-ю группу (67 пациенток), получавших комплексный иммуноглобулиновый препарат (КИП) для энтерального применения по 1 дозе внутрь за 30 мин до еды 1 раз в сутки в течение 5 дней и Актовегин внутрь по 200 мг в течение 7 дней, и 2-ю группу (45 пациенток, никакого лечения не получавших).

Результаты: после лечения в 1-й группе ротавирус не определялся ни в одном случае. Ни один из рожденных в этой группе детей в течение 1-го года жизни не заболел ротавирусным гастроэнтеритом, тогда как в контрольной (2-й группе) из 45 детей заболели 40.

Заключение: использование Актовегина совместно с КИП у беременных с ротавирусной инфекцией ведет к снижению заболеваемости детей 1-го года жизни ротавирусным гастроэнтеритом.

Ключевые слова: ротавирусная инфекция, гастроэнтерит у детей, человеческий иммуноглобулин, комплексный иммуноглобулиновый препарат для энтерального применения (КИП), Актовегин.

 

 

Мірзаєва Ю. К., Хайрутдинова Н. Х., Файзирахманова М. М., Керимова Е. Д., Ядгарова И. Н., Cултанов С. Н.

Клініко-гемостазіологічні особливості у вагітних з антифосфоліпідним синдромом на тлі вірусної інфекції.

83

Однією з актуальних проблем сучасного акушерства є вплив вірусних інфекцій на перебіг вагітності. Проведене дослідження виявило, що в більшості жінок з антифосфоліпідним синдромом (АФС) спостерігалась асоційована інфекція. Так, безсимптомне вірусоносійство ВПГ діагностовано у половини жінок, так само було проведено дослідження на Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealiticum, Micoplasma hominis. Дослідження системи гомеостазу, які проявляються в гіперкоагуляції плазмової ланки системи гемостазу, а також у появі маркерів активації внутрішньо судинного згортання крові.

Ключові слова: вірусні інфекції, антифосфоліпідний синдром, вагітність, викидень.

 

 

Вовк І. Б., Трохимович О. В., Дикан І. М., Волик Н. К.

Допплєрометрична характеристика гестаційної перебудови маткової гемодинаміки в ранні терміни вагітності.

86

З метою вивчення становлення маткового кровотоку в ранніх термінах вагітності обстежено 20 вагітних в термінах 6–11 тиж. Аналіз отриманих даних дозволив встановити особливості гестаційної перебудови маткового кровотока залежно від терміну вагітності. До 8 тиж вагітності при застосуванні кольорового допплєрівського картування не зареєстровано змін маткового кровотоку, що пов’язані з трофобластичною інвазією. Після 8–9 тиж вагітності спостерігалась асиметрія кровотоку в домінантній та субдомінантній матковій артерії за рахунок посилення його інтенсивності по домінантній матковій артерії.

Ключові слова: ранні терміни вагітності, маткова гемодинаміка, гестаційна перебудова, допплєрометрія.

 

 

Анкирская А. С.

Микроэкология влагалища и профилактика акушерской патологи.

90

 

 

Семенина Г. Б.

Роль матково-плацентарної гемодинаміки, маркерів активності ангіогенезу та стану периферійного відділу симпатоадреналової системи у патофізіології ускладнень І триместру вагітності у жінок з гіперандрогеніями.

94

Необхідність пошуку ознак порушень в роботі гемодинамічної підсистеми як складових патогенезу низки ускладнень перебігу вагітності у І триместрі у жінок з гіперандрогеніями, намагання теоретично та практично довести існування зв’язку між гемодинамічними порушеннями і патологічним перебігом процесів плацентації зумовили мету і завдання роботи. Шляхом обстеження 66 вагітних з гіперандрогеніями яєчникового та наднирковозалозного ґенезу встановлено, що в основі патогенезу невиношування вагітності та вагітності, яка не розвивається, лежать порушення регуляції окремих етапів плацентації, свідченням чого стали зміни вмісту ангіогенних факторів росту і ендотеліну та периферійного відділу симпатоадреналової системи. У рамках функціональної системи „мати–плацента–плід” у вагітних з гіперандрогеніями компоненти гемодинамічної підсистеми, підкоряючись домінантному принципу організації, мають у своїй основі реципрокний характер взаємовідносин.

Ключові слова: гіперандрогенія, невиношування вагітності, вагітність яка не розвивається, фактори росту, гемодинамічні порушення.

 

 

Мініна О. О.

Некомпактна кардіоміопатія лівого шлуночка у вагітних.

100

У статті повідомляється про рідкісне захворювання у вагітних – некомпактну кардіоміопатію лівого шлуночка. Висвітлюються етіологія, патогенез, сімейний анамнез, перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду, профілактика і лікування можливих ускладнень (серцева недостатність, порушення ритму, тромбоемболія).

Ключові слова: некомпактна кардіоміопатія лівого шлуночка, вагітність, пологи, лікування.

 

 

Самарченко О. О.

Вагітність і пологи у жінок, які використовували різні методи контрацепції.

102

Результати проведених досліджень свідчать, що розродження жінок, що використовували ВМС в анамнезі, супроводжується високою частотою перинатальної патології внаслідок значного рівня порушень у системі мати–плацента–плід, причому поєднаного генезу. Отримані клінічні, функціональні, лабораторні, мікробіологічні і вірусологічні результати підтверджують дане положення та свідчать про необхідність розроблення відповідного алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для практичної охорони здоров’я.

Ключові слова: контрацепція, вагітність, пологи.

 

 

Енькова Е. В., Минаев Н. Н.

Оценка эффективности и комплаентности вагинальных капсул Полижинакс при лечении неспецифических эндоцервицитов.

104

 

 

Захаренко Н. Ф.

Особенности ведения послеоперационного периода у больных с эндометриозом.

106

 

 

Ісламова Г. О.

Гормональний статус у жінок менопаузального віку на тлі автоімунного тиреоїдиту.

111

Установлена зворотна кореляційна залежність вмісту тиреотропного гормону та естрадіолу, що свідчить про розвиток гіпотиреозу на тлі дефіциту естрогенів, а також антимікросомальних антитіл і прогестерону, що дозволяє припустити імуностабілізувальну дію прогестерону на перебіг автоімунного процесу в щитоподібній залозі.

Ключові слова: гормони, природна менопауза, хірургічна менопауза, автоімунний тиреоїдит.

 

 

Подзолкова Н. М., Никитина Т. И., Вакатова И. А.

Новое поколение противогрибковых препаратов для лечения острого вульвовагинального кандидоза.

114

 

 

Веропотвелян П. Н., Веропотвелян Н. П., Бондаренко А. А., Погуляй Ю. С.

Сучасний погляд на оваріальний резерв у разі різноманітних ендокринних порушень у жінок зі зниженою репродуктивною функцією.

118

У статті узагальнені результати досліджень, що проведені переважно останнім часом, з проблеми оваріального резерву при різних ендокринних розладах у жінок із функціональним фактором безпліддя. Наведені дані літератури і результати власних досліджень дозволяють зробити висновок, що вивчення показників оваріального резерву у пацієнток із СРЯ, СПКЯ та малими формами ендометріозу зі зниженою репродуктивною функцією є дуже актуальним і перспективним у напрямку досліджень оваріального резерву у молодих жінок, які більш точно визначають репродуктивний потенціал у кожному конкретному випадку і для проведення своєчасної терапії методом ДРТ (ЕКЗ), особливо у пацієнток із СРЯ, у яких ФСГ більше 20– 25 МО/л, у таких випадках краще проводити з донорською яйцеклітиною.

Ключові слова: оваріальний резерв, ендометріоз, синдром резистентності яєчників, порушення репродуктивної функції.

 

 

Паяниди Ю. Г., Жорданиа К. И.

Искусственная менопауза и опыт применения экстракта цимицифуги (Климадинон).

124

 

 

Шкробанець І. Д., Андрієць О. А., Цисар Ю. В., Поліщук М. І.

Щитоподібна залоза та менструальна функція: важливі складові репродуктивного здоров’я.

128

У статті розглядаються проблеми порушення менструальної функції в дівчат-підлітків препубертатного та пубертатного віку при патології щитоподібної залози як дві важливі складові репродуктивного здоров’я.

Ключові слова: менструальний цикл, дівчата-підлітки, щитоподібна залоза.

 

 

Ревенько О. О.

Частота вірусного інфікування та особливості мікробіоценозу генітального тракту у жінок з порушеною репродуктивною функцією, які перенесли штучне переривання вагітності.

130

Бактеріологічні та вірусологічні дослідження проводили з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви у жінок з порушеною репродуктивною функцією після штучного переривання вагітності. У жінок з безплідністю трубно-перитонеального ґенезу з перенесеним абортом характерно переважання в мікроекології статевих шляхів умовно-патогенної мікрофлори на тлі високої інфікованості HSV-2. У той час як у жінок із безплідністю запального ґенезу етіологічними факторами виявились інфекції, що передаються статевим шляхом.

Ключові слова: штучне переривання вагітності, вторинна безплідність, мікробіоценоз, вірусологічне інфікування.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Палига І. Є.

Клініко-імунологічний аналіз ефективності допоміжних репродуктивних технологій.

134

Проведений аналіз параметрів імунного та цитокінового статусу на системному та місцевому рівні у взаємозв’язку з кількісними та функціональними показниками оваріальної функції та клінічної ефективності допоміжних репродуктивних технологій свідчать про важливу роль імунної системи у регуляції фолікулогенезу та ембріогенезу.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, ефективність, імунологія.

 

 

Скиба Л. І.

Особливості вагінальних мазків дівчат-підлітків.

138

У даній статті розглянуті питання стану репродуктивної системи у дівчат-підлітків за даними цитологічних досліджень вагінальних мазків.

Ключові слова: вагінальні мазки, дівчата-підлітки, мікроскопування.

 

 

Соболь М. В.

Синдром іхтіозу та передчасного народження асоційований з мутаціями гена FATP4.

141

Синдром іхтіозу та передчасного народження (IPS; Ichthyosis Prematurity Syndrome; ОМІМ 608649) це вроджене спадкове захворювання, що відноситься до групи синдромологічних форм іхтіозу. Захворювання характеризується наявністю основної тріади симптомів: передчасне народження; потовщений, щільний, казеозно-сквамозний епітелій та неонатальна асфіксія. Причиною синдрому є мутації в гені FATP4, який кодує ацил-СоА-синтетазу FATP4, що відповідає за зв’язування, транспорт та активацію дуже довгих жирних кислот. Серед пацієнтів з синдромом іхтіозу та передчасного народження описано 11 різних мутацій гена FATP4: дві нонсенс-, сім міс сенс- та дві сплайсинг-мутації. Більшість мутацій призводять до синтезу нефункціонального білка FATP4. Результатом порушення функціонування FATP4 є зміна ліпідного метаболізму в епідермісі пацієнтів, що призводить до порушення струк тури шкіри, її бар’єрної функції та дегідратації шкірних покривів.

Ключові слова: іхтіоз, ацил-СоА-синтетаза, FATP4, жирні кислоти.

 

 

Баскаков П. М., Дубовенко Д. В.

Тактика ведення жінок з дистресом плода і метаболічним синдромом.

147

Результати проведених досліджень свідчать про ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок з надлишковою масою тіла, у тому числі за наявності метаболічного синдрому. Методика є простою, загальнодоступною і може широко застосовуватися в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: дистрес плода, метаболічний синдром.

 

 

Калюжна Л. Д., Бардова К. О.

Сучасний погляд дерматовенеролога на проблему генітального герпесу.

149

 

 

Веропотвелян П. Н., Веропотвелян Н. П., Лазаренко А. Т.

Зміни імунного статусу у вагітних з плацентарною недостатністю та невиношуванням, інфікованих вірусом генітального герпесу, цитомегаловірусом і вірусом Епштейна–Барр.

154

Оглядова стаття і власні дослідження включають сучасний погляд на зміни імунного статусу у вагітних з плацентарною недостатністю і невиношування інфікованих вірусом генітального герпесу (ГГ), цитомегаловірусом (ЦМВ) і вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ). Наявні противірусні препарати протипоказані до застосування в період вагітності. Тому єдино можливим способом стимулювати перебіг вагітності у пацієнток з хронічними інфекціями є призначення препаратів, що дозволяють знизити ступінь ураження ендотелія, тромбофілії і тим самим знизити вірогідність розвитку плацентарної недостатності (ПН) і синдрому втрати плода. У зв’язку з тим, що тромбоз та ішемія судин плаценти починаються з ранніх термінів вагітності, доцільно проводити не лікування, а профілактику ПН і невиношування ще на етапах планування вагітності.

Ключові слова: плацентарна недостатність, невиношування вагітності, інтерлейкін, віруси.

 

 

Бенюк В. О., Щерба О. А., Ластовецька Л. Д.

Етіопатогенетичні підходи до діагностики та лікування кандидозно-герпетичного вульвовагініту.

158

У статті представлені результати вивчення електрокінетичної активності клітин плоского епітелію піхви 138 жінок з проявами кандидозно-герпетичного вульвовагініта. Продемонстровані показники співвідношення рухомих і нерухомих клітин, середня швидкість пробігу ядра, співвідношення амплітуди зсуву плазмолем і амплітуди зсуву ядер клітин епітелію піхви в динаміці. На підставі отриманих даних встановлено високу ефективність використання Лавомаксу, Ацикловіру та Ліваролу з подальшим призначенням пробіотиків у складі комплексної терапії кандидозно-герпетичної мікст-інфекції піхви.

Ключові слова: генітальний герпес, кандидозний вульвовагініт, Ліварол, Лавомакс, електрокінетична активність клітин.

 

 

Прилепская В. Н., Костава М. Н.

Возможности терапии папилломавирусной инфекции.

163

 

 

Мельник О. В.

Вспомогательные репродуктивные технологи и многоплодная беременность – две стороны одной медали.

168

 

 

Нізалова Т. Г.

Тактика проведення допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток із гіперпролактинемією в анамнезі.

170

Результати проведених досліджень свідчать про істотну роль функціональної гіперпролактинемії в порушенні репродуктивної функції жінок. При неефективності поетапної консервативної терапії і ендоскопічного лікування необхідно використовувати допоміжні репродуктивні технології з обов’язковою попередньою корекцією рівня пролактину. Отримані результати підтверджують ефективність розробленого алгоритму і можуть бути широко використані в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, гіперпролактинемія.

 

 

Гопчук О. М., Герасимова Т. В.

Ендокринне безпліддя і негормональні засоби – сучасний погляд.

172

У статті викладена інформація про сучасний стан проблеми безпліддя, а також про негормональні засоби, що застосовують у комплексній терапії його ендокринної форми.

Ключові слова: безпліддя, ановуляція лікування, Трибестан.

 

 

Чермак І. І.

Функціональний стан репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку з безпліддям.

176

Отримані результати свідчать, що оваріальний резерв визначає функціональний стан репродуктивної системи жінки і знижується з віком. Маркерами стану оваріального резерву є вік жінки, тривалість менструального циклу, рівні ряду гормонів, об’єм яєчників, число антральних фолікулів в них. Антимюлеровий гормон слід вважати найбільш точним маркером стану оваріального резерву, оскільки він не залежить від рівнів інших гормонів, дня менструального циклу і відбиває величину пулу премордіальних фолікулів. Отримані результати необхідно враховувати при розробленні алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: репродуктивна система, пізній репродуктивний вік.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Вітюк А. Д.

Лікування ановуляторного безпліддя за наявності гормонально-імунологічних порушень.

180

У жінок з ановуляторним безпліддям спостерігаються гормонально-імунологічні порушення за типом вторинного імунодефіциту. Проведено вивчення функції гормонального гомеостазу та імунної системи в обстежених жінок після лікування. Встановлено, що механізм імуномодулюючої дії сприятливо впливає на показники імунітету, а саме: збільшується загальне число Т- та В- лімфоцитів, імунорегуляторний індекс та зменшується концентрація циркулюючих імунних комплексів. Застосування імуномодулюючого препарату для корекції виявлених змін призводить до нормалізації функції імунної системи.

Ключові слова: ановуляторне безпліддя, гормонально-імунологічні порушення, імуномодулятор.

 

 

Поліщук Л. З., Рябцева О. Д., Новак О. Є.

Прогресія раку яєчника та роль молекул адгезії у процесах метастазування.

184

Огляд сучасної літератури присвячений молекулярно-біологічним особливостям раку яєчника (РЯ), зв’язку генетичних змін з клінічними особливостями РЯ, характеристиці метастатичного фенотипу пухлинних клітин, ролі молекул адгезії у прогресії і метастазуванні раку. Багатосторонність і комплексність молекулярних взаємодій на різних етапах розвитку РЯ зумовлює їх морфологічну і молекулярно-біологічну гетерогенність, що відбивається на варіабельності метастазування і клінічному поліморфізмі пухлинної хвороби.

Ключові слова: рак яєчника, прогресія, молекулярно-біологічні маркери, молекули адгезії. метастатичний фенотип, метастазування.

 

 

Ткачук Т. Є.

Профілактика тромботичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих з онкогінекологічними захворюваннями.

191

У статті наведена інформація про оцінювання ефективності періопераційної антитромботичної терапії у 143 пацієнток зі злоякісними пухлинами жіночих статевих органів шляхом застосування низькомолекулярного гепарину – Клексан (clexane – enoxparinum natrium). Добова доза складала 0,4–0,8 мл залежно від наявності факторів ризику тромботичних ускладнень. Тривалість лікування – 10 діб. У жодної хворої в післяопераційний період, а також під час подальшого моніторингу протягом шести місяців не виникло тромботичних ускладнень

Ключові слова: онкогінекологія, тромбози, профілактика, операції, Клексан.