ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№7_2011

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Погляд у майбутнє.

11

 

 

Поможем вместе.

14

 

 

Casparis D., Carlo P. Del, Braconi F., Grossi A., Merante D., Gafforio L.

Эффективность и переносимость питьевой формы глюконата железа у беременных, страдающих железодефицитной анемией, и у пациенток в послеродовой период: сравнение с другими жидкими и таблетированными препаратами, содержащими двухвалентное и трехвалентное железо.

18

 

 

НАВА Симона, ГАРОНЕ Джан Паоло, КОЛОМБО Давиде и МОНДЖЕЛЛИ Луиджи

Мысли об использования Lactobacillus plantarum Р17630 при вагинальной патологи инфекционно-воспалительного характера.

19

Приводятся результаты, полученные в двух различных экспериментальных открытых исследованиях, с целью оценки эффективности лекарственного препарата на основе Lactobacillus plantarum запатентованного штамма Р17630 для лечения вагинальной патологии инфекционного и/или воспалительного характера. Группа исследования состояла из 60 женщин, 30 из которых с вагинальной инфекцией различной этиологии оценены в первом исследовании, и 30 – с рецидивирующим вульвовагинальным кандидозом (РВВК) оценены во втором исследовании. В первом исследовании лечение заключалось в вагинальном введении капсул препарата (Гинолакт) с Lactobacillus plantarum Р17630 вечером в течение 6 дней, далее контроль в течение 9 дней. Второе исследование предусматривало каждый месяц 6-дневный цикл введения Гинолакта на протяжении 3 мес, после чего следовали 3 контрольных месяца без терапии – общая длительность исследования – 6 мес. Точки исследования в первом исследовании – до начала лечения, в течение лечения и по окончании исследования. Критерии – клиническая симптоматика, объективный статус и изменение кислотности (рН). Второе исследование включило также оценку числа рецидивов. В обоих исследованиях прием Lactobacillus plantarum Р17630 привел к значительному улучшению клинической симптоматики, объективного статуса и нормализации рН до физиологических норм; кроме того, в значительной степени уменьшил число рецидивов ВВК. Эти предварительные результаты, которые требуют подтверждения в более крупных клинических исследованиях, кажется, уже подтверждают поддерживаемый различными группами исследователей тезис о возможности нового подхода к лечению путем использования пробиотика, содержащего особый штамм лактобактерий, которые обладали бы такими доказанными свойствами, как адгезия к клеткам вагинального эпителия, жизнеспособность, способность к росту.

Ключевые слова: Lactobacillus plantarum Р17630, вагинит, вагиноз, бактериальный кандидоз рецидивирующий.

 

 

Бернардис Ф. Де, Кассон А.

Сравнение действия фентиконазола и эконазола на секрецию аспарагиновой протеиназы, вырабатываемой Candida albicans.

24

 

 

Atmaca Murad, Kumru Selahattin и Tezcan Ertan

Сравнение Флуоксетина и экстракта Vitex agnus castus при лечении предменструальных дисфорических нарушений.

28

Клинические испытания показали, что ингибиторы обратного захвата серотонина (ИОЗС) и экстракт Vitex agnus castus являются эффективными средствами в лечении предменструальных дисфорических нарушений (ПМДН). Однако, как нам известно, до настоящего времени не было проведено исследований по сравнению эффективности ИОЗС и экстракта Vitex agnus castus (АС). Таким образом, целью данного исследования было сравнение эффективности флуоксетина – селективного ингибитора обратного захвата серотонина (СИОЗС) с таковой экстракта АС как натурального препарата выбора. После двухмесячного периода скрининга, в ходе которого оценивалась пригодность пациентов для исследования, к испытаниям были привлечены 41 пациентка с ПМДН на основании оценки критериев DSM-VI. Больные были рандомизированы в группы, получавшие флуоксетина и АС, для двухмесячной односторонне-слепой и слепой для оценивающих лиц (single-blind, rater-blind) проспективной терапии. Исход лечения оценивали на основании Penn Daily Symptom Report – DSR (ежедневных дневников симптомов по Пенну), Hamilton Depression Rating Scale – HAM-D (шкалы выраженности депрессии Гамильтона) и шкал: Clinical global impression-severity of illness – CGI-SI (общая клиническая оценка – тяжесть патологии) и Clinical global impression-improvement – CGI-I (общая клиническая оценка – улучшение). В конечной точке исследования на основании критерия клинического улучшения процент больных, давших ответ на флуоксетин (68,4%, n=13) и АС (57,9%, n=11), был сходен. С точки зрения доли полученных ответов, статистически значимого различия между группами выявлено не было. Настоящее предварительное исследование позволяет предполагать, что больные с ПМДН дают одинаково хороший ответ как на флуоксетин, так и на АС. Однако было установлено, что флуоксетин был более эффективным в отношении психологических симптомов, в то время как экстракт ослаблял интенсивность проявления физиологических симптомов.

Ключевые слова: premenstrual dysphoric disorder (предменструальные дисфорические нарушения); fluoxetin (флуоксетин); Vitex agnus castus; efficacy (эффективность); SSRI (СИОЗС).

 

 

Медведєв М. В.

Нова схема перед- та післяопераційного застосування аналогів ГнРГ у жінок з лейоміомою матки.

32

 

 

Андрєєва Т. І., Григоренко А. А., Красовський К. С.

Розвиток тютюнової епідемії серед жінок в Україні у 2000–2010 роках.

38

За даними трьох національно-репрезентативних опитувань населення України розглянуто динаміку щоденного куріння серед українських жінок, а також фактори, що пов’язані з курінням та його припиненням у 2000, 2005, 2010 рр. Поширеність куріння серед жінок усіх соціально-демографічних груп в Україні суттєво зменшилася після застосування ефективних заходів контролю над тютюном. Куріння перестало бути ознакою вищого соціально-освітнього статусу і поступово стає поведінкою менш успішних жінок.

Ключові слова: куріння сигарет, щоденне куріння, припинення куріння, жінки, Україна.

 

 

Скрипченко Н. Я.

Психоемоційна та фізична підготовки як одна із складових впровадження новітніх технологій з надання допомоги вагітним і роділлям.

42

Стаття присвячена питанням впровадження психоемоційної та фізичної підготовки вагітних до пологів, що проводились в індивідуальних пологових залах та пологових залах сімейного типу. Запровадження методів психоемоційної та фізичної підготовки перед пологами дозволило знизити частоту ускладнень під час пологів та в післяпологовий період, що дозволяє рекомендувати ці методики для широкого впровадження в рододопоміжних закладах України.

Ключові слова: вагітність, пологи, фізична, психоемоційна реабілітація.

 

 

Дубоссарская З. М.

Новые возможности в решении проблем вирусной инфекции у женщин.

45

 

 

Расуль-Заде Ю. Г., Ядгарова К. Т., Климашкин А. А.

Анализ материнской смертности в Республике Узбекистан за 2010 год.

50

В Республике Узбекистан в динамике отмечается снижение показателя материнской смертности. В отличие от традиционного анализа материнской смертности, впервые проведен анализ историй умерших женщин с точки зрения соблюдения и выполнения специалистами родильных учреждений рекомендаций, приведенных в национальных клинических руководствах по ведению гипертензивных состояний, кровотечений и сепсиса/септического шока. Разработаны рекомендации по снижению материнской заболеваемости и смертности.

Ключевые слова: материнская смертность, материнская заболеваемость.

 

 

Гопчук О. М.

Сучасний стан проблеми запальних захворювань придатків матки (огляд літератури).

54

У структурі запальних захворювань жіночої статевої системи особливе місце посідають запальні захворювання придатків матки, у тому числі хронічні, з тривалим рецидивуючим перебігом, які призводять до порушення менструальної та генеративної функції, негативно впливають на стан ендокринної, імунної, судинної та нервової систем. Лікування запальних процесів придатків матки повинне бути комплексним та з вибором адекватного антибактеріального препарату. В еру антибіотиків змінилися реактивність організму та властивості збудників запального процесу. У даний час у практичну охорону здоров’я впроваджені високоактивні антимікробні препарати з групи фторхінолонів, які широко застосовують у лікуванні інфекцій геніталій.

Ключові слова: запальні захворювання придатків матки, лікування, левофлоксацин.

 

 

Рыбалко С. Л., Порва Ю. И., Старосила Д. Б., Дядюн С. Т., Руденко А. В., Завелевич М. П., Хаецкий И. К., Нестерова Н. В., Оболенская М. Ю.

Доклад «Моделирование папилломавирусной инфекции in vitro и изучение влияния Протефлазида на репродукцию вируса папилломы».

59

 

 

Пирогова В .І., Михайлишин Л. О., Мороз О. С.

Аналіз факторів негативних спроб запліднення in vitro (огляд літератури).

66

Представлено огляд літератури, в якій розглядаються причини порушень імплантації при повторних негативних спробах запліднення in vitro. Висвітлено імунологічні, імуногенетичні, гормональні причини порушень імплантації.

Ключові слова: повторні негативні спроби запліднення in vitro, імплантація, імунологічні, імуногенетичні, гормональні фактори.

 

 

Нагорная В. Ф., Гонта Р. И., Коваленко Н. Ю., Похильченко М. А.

Индивидуализированный подход к тромбопрофилактике в акушерской практике.

73

 

 

Грищенко О. В., Сторчак А. В., Шевченко О. И.

Место эмпирической антибактриальной терапии в сохранении репродуктивной функции женщины.

77

 

 

Макаренко М. В., Говсеев Д. А., Гузиенко Е. А., Аксенов В. Б.

Нестандартное решение остановки маточного кровотечения.

84

Акушерское кровотечение является лидирующей причиной материнской смертности в мире. На сегодняшний момент единственным радикальным методом остановки акушерского кровотечения является экстирпация матки без придатков – операция, приводящая к инвалидизации женщины репродуктивного возраста. Предложенная комбинированная комплексная методика (дренирование полости матки, круговой шов на шейку матки, шов по Б.-Линчу–Праеру) позволяет снизить объем кровопотери, остановить кровотечение и сохранить орган.

Ключевые слова: акушерское кровотечение, дренирование полости матки, новая методика.

 

 

Щеплягина Л. А., Курмачева Н. А.

Йодный дефицит: клиническое значение для беременных и кормящих женщин.

86

Обзор публикаций по проблеме йодной профилактики у беременных, кормящих женщин и новорожденных детей. Успех любой программы профилактики зависит от приверженности женщины рекомендованной программе восполнения йодного дефицита.

Ключевые слова: йодная профилактика, беременность, лактация.

 

 

Мішиєв В. Д., Пушкарьова Т. Н., Кушнір Ю. А., Блажевич Ю. А., Єршова О. А., Осадча Г. О.

Депресивні розлади в структурі синдрому хронічної втомлюваності, принципи терапії.

90

У статті представлено дані про поширеність, особливості клініки і лікування депресії у структурі синдрому хронічної втомлюваності у жінок репродуктивного віку. Дана порівняльна характеристика терапевтичної дії антидепресантів.

Ключові слова: синдром хронічної втомлюваності, депресія, клініка, терапія.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гопчук О. М.

Азитроміцин – застосування в терапії урогенітальної мікоплазмової інфекції.

93

У статті приведені результати дослідження, присвяченого оцінці ефективності азитромицину в терапії урогенітальної мікоплазмової інфекції.

Ключові слова: урогенітальна мікоплазмова інфекція, лікування, профілактика, азитроміцин, Сумамед.

 

 

Зайдиева Я. З.

Гормональная терапия в климактерии: рекомендации для клинической практики.

98

Профилактика и лечение климактерических расстройств, кроме длительной заместительной гормонотерапии, требует проведения комплексных мероприятий, включающих использование пероральных препаратов магния в сочетании с пиридоксином, что нивелирует негативные эффекты гормональной терапии, позитивно влияет на состояние здоровья женщины и сохраняет качество жизни.

Ключевые слова: климакс, заместительная гормонотерапия, магний, пиридоксин.

 

 

Бобик Ю. Ю.

Профілактика йододефіцитних станів у вагітних в умовах природної йодної недостатності.

102

Проаналізовано особливості перебігу вагітності, стану фетоплацентарної системи, пологів та післяпологового періоду в жінок із йододефіцитними захворюваннями в умовах природного йодного дефіциту залежно від обраного методу лікувально-профілактичних заходів. При цьому виявлено покращання йодного забезпечення, зменшення кількості ускладнень перебігу вагітності, пологів, покращання параметрів лактації в жінок, які використовували препарати ламінарії японської, порівняно з вагітними, що вживали препарати йодиду калію.

Ключові слова: профілактика йододефіцитних захворювань, вагітність, фетоплацентарний комплекс, пологи, лактація.

 

 

Голяновський О. В., Мехедко В. В.

Застосування аргоно-плазмової коагуляції під час кесарева розтину.

107

Запропоновано новий технічний супровід операції повторного кесарева розтину із застосуванням аргоно-плазмової коагуляції тканин. Вивчені особливості оперативного втручання і перебіг післяопераційного періоду. Застосований метод створює швидкий інтраопераційний гемостаз, скорочує час оперативного втручання, зменшує кількість застосування анальгетиків та антибіотиків, покращує перебіг післяопераційного періоду, знижує тривалість перебування в стаціонарі.

Ключові слова: кесарів розтин, аргоно-плазмова коагуляція, гемостаз, післяопераційний період.

 

 

Мазорчук Б. Ф., Старовєр А. В., Коньков Д. Г.

Досвід застосування вагінального гелю Гінофіт з молочною кислотою для корекції вагінального дисбіозу у першій половині вагітності.

111

У статті представлено результати власного досвіду використання зволожуючого гелю для інтимної гігієни Гінофіт з молочною кислотою в корекції дисбіозу піхви у першій половині вагітності. Встановлено, що представлений засіб ефективно нормалізує рН вагінального секрету в межах 3,7–4,0, що призводить до почуття вагінального комфорту, а також дозволяє профілактувати можливі вагінальні інфекції та їх рецидиви під час вагітності.

Ключові слова: вагітність, дисбіоз піхви, рН піхви, гель Гінофіт з молочною кислотою.

 

 

Дин Ким Ен, Усманов У. Р.

Сравнительная оценка эффективности инфузионных растворов при лечении преэклампсии.

116

Исследования выполнены у 73 пациенток в воздасте 27,5±0,8 года при сроке гестации 37,4±0,2 нед. Всем пациенткам были проведены одноцентровые рандомизированные контролируемые клинические исследования с преэклампсией тяжелой степени по классификации D.A. Davey, I. Macgillivray. В I группе (37 женщин) в дородовой период коррекцию гиповолемических нарушений проводили 0,9% раствором натрия хлорида в объеме 1000 мл. Во II группе (36 женщин) внутривенно вводили Реосорбилакт компании «Юрия-Фарм» (Украина) в дозе 5–6 мл/кг в течение 1 ч. Исследовали центральную гемодинамику, КОС и газовый состав крови. В результате проведенных исследований было выявлено, что внутривенное введение 0,9% раствора натрия хлорида не способствовало стабилизации гемодинамического профиля и вызывало значительное увеличение объема внеклеточной жидкости. В то же время применение комбинированного полиэлектронного сбалансированного раствора Реосорбилакт компании «Юрия-Фарм» (Украина) способствовало переходу гипертензивно-гиподинамической диссоциации в эукинетический режим кровообращения и как следствие – устранению синдрома малого сердечного выброса у пациенток с ПЭ тяжелой степени, обеспечивало переход интерстициальной жидкости в сосудистое русло уже через 2 ч после внутривенного введения, увеличивало диурез и устраняло явления метаболического ацидоза.

Ключевые слова: преэклампсия, Реосорбилакт.

 

 

Маркевич В. В.

Возрастные аспекты первых родов.

120

Проведенные исследования дают основание включить юных и возрастных первородящих в группы высокого риска по развитию конкретной акушерской и перинатальной патологии. Это диктует необходимость разработки дифференцированного подхода к тактике ведения этих женщин на этапе планирования семьи, в женской консультации и в акушерском стационаре.

Ключевые слова: первые роды, возрастные аспекты.

 

 

Марічереда В. Г.

Роль дисліпідемії у розвитку пре еклампсії.

121

Проведено вивчення ліпідемичного профілю у вагітних з прееклампсією, в результаті якого виділені дискримінаційні чинники ризику за ліпідограмою. У групі вагітних із прееклампсією зареєстрована достовірна гіпертригліцеридемічна дисліпідемія, яка асоціюється з ризиком розвитку прееклампсії. Зареєстрована позитивна кореляція між рівнями систолічного і діастолічного артеріального тиску і рівнем тригліцеридів у вагітних із прееклампсією. Доведена також позитивна залежність між рівнем тригліцеридів і протеїнурією у вагітних із прееклампсією. На підставі отриманих даних встановлено, що гіпертригліцеридемія є значущим фактором ризику і прогностичним чинником прееклампсії, що дозволяє рекомендувати дослідження ліпідного профілю в жінок групи ризику з метою проведення патогенетичної профілактики ліпідзалежної ендотеліальної дисфункції і розвитку прееклампсії.

Ключові слова: прееклампсія, ліпіди, тригліцериди, ендотеліальна дисфункція, профілактика.

 

 

Хайрутдинова Н. Х.

Синдром кровоточивости у беременных.

124

Проведено исследование основных клинических проявлений синдрома кровоточивости у 183 беременных с целью уточнения характера и структуры заболеваний, сопровождающихся геморрагическим синдромом. Синдром кровоточивости у беременных был обусловлен геморрагическими диатезами, наиболее распространенными из которых оказались тромбоцитопатии (72,7%) и ИТП (15,8%), за ними следовали коагулопатии – БВ тип I (11,5%). Выявлена определенная закономерность локализации и типа кровоточивости, которые представляют собой важную диагностическую информацию для постановки правильного предположительного диагноза геморрагического диатеза акушерами-гинекологами. Клинические проявления заболеваний крови и наследственных нарушений при беременности в виде геморрагического синдрома значительно усугубляют риск развития акушерских кровотечений. Всем женщинам с синдромом кровоточивости в процессе беременности необходимы динамический контроль системы свертывания крови и совместное наблюдение акушера-гинеколога и гематолога.

Ключевые слова: геморрагический синдром, коагулопатии.

 

 

Чермак І. І.

Соціально-психологічні аспекти вагітності у пізньому репродуктивному віці.

127

Результати проведених досліджень свідчать, що вагітність у жінок пізнього репродуктивного віку має специфічні медико-соціальні та психологічні особливості, які треба враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Дослідження в цьому напрямку потребують подовження.

Ключові слова: вагітність у пізньому репродуктивному віці, соціально-психологічні аспекти.

 

 

Веропотвелян П. Н., Веропотвелян Н. П., Бондаренко А. А., Журавлева С. А.

Аутоимунная недостаточность яичников у пациенток, страдающих альгодисменореей на фоне воспалительных заболеваний придатков матки.

130

В исследовании были отобраны 127 пациенток в возрасте от 18 до 25 лет, которые были разделены на 2 группы. В І группу включено 77 женщин с альгодисменореей и воспалительным процессом придатков матки, с циркулирующими в сыворотке крови антиовариальными антителами (АОА), включая антитела к блестящей оболочке ооцита. Во ІІ (контрольную) группу вошли 50 серонегативных пациенток, не страдающих альгодисменореей, но у которых были хронические воспалительные процессы придатков и матки. Представлены результаты научно-практических исследований. Показано формирование аутоиммунной недостаточности за счет воздействия циркулирующих антиовариальных антител, которые вызывают усиление атретических процессов фолликулов. Это – сформированная аутоиммунная овариальная недостаточность воспалительного ґенеза вызвана нарушением бактериального пейзажа и характеризуется гипоэстрогенией яичников. Допплерография и трансвагинальная эхография являются высокоинформативными и неинвазивными методами оценки яичникового резерва.

Ключевые слова: гипоэстрогения, альгодисменорея.

 

 

Радзинский В. Е., Пиддубный М. И., Багаева Т. В., Кочетов А. Г., Гончаревская З. Л.

Особенности действия препарата «Бетадин» при восстановлении биоценоза влагалища.

133

 

 

Корчинська О. О., Волошина У. В., Олексик О. В.

Роль інсулінорезистентності в патогенезі синдрому полікістозних яєчників та сучасні підходи до її корекції.

136

У статті розглянуті сучасні механізми патогенезу синдрому полікістозних яєчників, зокрема роль гіперінсулінемії та інсулінорезистентності. Вказано, що нормалізація метаболічних порушень у жінок із синдромом полікістозних яєчників та зниження ступеня ожиріння препаратом метформін є ключем до подальшого успішного лікування основного симптому синдрому полікістозних яєчників – безпліддя.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність, метформін, метаболічний синдром.

 

 

Коваленко Є. П., Татарчук Т. Ф., Кубишкін А. В., Філоненко Т. Г.

Гіперплазія ендометрія і запалення: оцінка лейкоцитарної інфільтрації та рівня прозапальних цитокінів.

142

Проведено вивчення експресії рецепторів до загального лейкоцитарного антигену CD45 в тканині едометрія і рівня цитокінів у маткових змивах у жінок з різними видами гіперплазії ендометрія. Встановлено, що формування гіперплазії ендометрія супроводжується розвитком запального процесу в ендометрії, характер і ступінь враженості якого відображають рівень експресії CD45 при імуногістохімічному дослідженні і рівень цитокінів у маткових змивах. Мінімальний рівень експресії CD45 у тканинах ендометрія і прозапальних цитокінів (ІЛ-1 β, ІЛ-6, ФНП-α) у маткових змивах відзначений при простій гіперплазії ендометрія, а максимальне значення – при комплексній гіперплазії з атипією. Отримані результати можна трактувати з точки зору формування запалення, асоційованого з гіперплазією ендометрія. Оцінка запальних змін в ендометрії за рівнем цитокінів у маткових змивах і лейкоцитарної інфільтрації за рівнем експресії CD45 може використовуватися в якості критеріїв оцінки прогнозу перебігу гіперплазії ендометрія і ефективності терапії.

Ключові слова: гіперплазія ендометрія, запалення, лейкоцити, цитокіни.

 

 

Дудіна О. О., Пархоменко Г. Я., Габорець Ю. Ю.

Деякі характеристики репродуктивного здоров’я жінок України.

146

У статті наведені дані щодо стану репродуктивного здоров’я жіночого населення в регіональному аспекті. Отримані в ході дослідження дані вказують на стабілізацію репродуктивного здоров’я жінок при значних його відмінностях у показниках у регіональному аспекті.

Ключові слова: репродуктивне здоров’я, безплідність.

 

 

Татарчук Т. Ф., Калугіна Л. В., Коломейчук В. М., Руденко Н. Г.

Стан репродуктивного здоров’я дівчат та дівчат-підлітків України.

152

 

 

Яроцкий Н. Е., Яроцкая И. В., Озеран Н. В.

Применение препарата Реместип при маточных кровотечениях пубертатного периода.

158

 

 

Кохреидзе Н. А., Кольцова Т. В., Леонтьева С. А., Волкова Е. В., Кутушева Г. Ф.

Возможности улучшения результатов терапии воспалительных процессов внутренних гениталий у девочек и девушек.

160

С целью изучения результатов профилактического в отношении развития дисбиотических нарушений микрофлоры влагалища применения пробиотика Вагисан® проведено проспективное исследование, в которое были включены 30 девочек в возрасте от 9 до 17 лет с различными острыми воспалительными заболеваниями внутренних гениталий, требовавших антибактериальной терапии. Сформированы 2 равных по количеству, не различавшихся по возрасту, спектру гинекологической патологии, продолжительности и типу антибактериальной терапии группы больных. Пациентки 1-й группы получали Вагисан® одновременно с антибактериальной терапией, во 2-й группе Вагисан® был назначен после антибиотиков. Установлено, что любой режим назначения пробиотика и антибактериальных средств хорошо переносился больными. Но одновременное применение компонентов терапии позволило вдвое укоротить продолжительность курса лечения: 11,6±2,2 дня против 20,5±3,8 (χ2=7,85; р<0,001); признаки благоприятной трансформации микрофлоры влагалища (χ2=5,21; р=0,022) наблюдались в более ранние сроки от начала лечения.

Ключевые слова: пробиотики, воспалительные процессы внутренних гениталий, дети, девочки-подростки.

 

 

Наурузова З. М., Новикова В. А., Корчагина Е. Е., Федорович О. К.

Влияние терапии хронической плацентарной недостаточности при развитии дискоординации родовой деятельности на состояние плода и новорожденного.

165

 

 

Круть Ю. Я., Пучков В. А.

Аналіз перинатальних результатів у разі недоношеної вагітності, яка ускладнилась передчасним розривом плодових оболонок.

167

Проведено аналіз 96 випадків передчасних пологів у терміні гестації 22–28 тиж. За даними клінічного та патологоанатомічного дослідження встановлені основні причини перинатальних втрат. Виявлено, що тривалий безводний проміжок у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок не збільшує частоту гнійно-септичних ускладнень у новонароджених і знижує перинатальну смертність у 4 рази.

Ключові слова: передчасний розрив плодових оболонок, передчасні пологи, перинатальна патологія.

 

 

Гайструк Н. А., Мельник А. В., Кливак В. В., Шевчук М. В.

Сучасні погляди на вирішення проблеми дистресу плода у вагітних із сідничним передлежанням.

170

У роботі досліджено показники фетоплацентарної гемодинаміки, внутрішньоутробного стану плода та оцінено активність процесів пероксидації ліпідів і білків, рівень вазоактивних молекул в організмі вагітних із сідничним передлежанням плода та плацентарною недостатністю. Встановлено, що за умов сідничного передлежання плода та плацентарної недостатності виникають ознаки дистресу плода та розвивається дефіцит вазодилататорів гідрогену сульфіду та оксиду азоту в сироватці крові. Призначення актовегіну даній групі вагітних значною мірою покращує функціональний стан плода та практично відновлює продукцію вказаних вазоактивних речовин.

Ключові слова: Актовегін, сідничне передлежання плода, оксид азоту, гідрогену сульфід.

 

 

Рубан Г. О.

Прогнозування і профілактика перинатальної патології у пацієнток із синдромом втрати плода.

174

Результати проведених досліджень свідчать, що прогнозування перебігу вагітності за наявності синдрому втрати плода на підставі ехографічної оцінки розвитку плодового яйця і фетоплацентарної гемодинаміки, а також використання розробленого диференційованого підходу ведення вагітності дозволяють знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику.

Ключові слова: синдром втрати плода, перинатальна патологія, прогнозування, профілактика.

 

 

Вовк І. Б., Нетреба Н. І., Горбань Н. Є.

Комплексний підхід до діагностики генітального герпесу у хворих із ретенційними кістами яєчників (операційний матеріал, статеві шляхи, сироватка крові).

177

Установлено, що за наявності маркерів ВПГ-2 у тканині капсул ретенційних кіст яєчників (РКЯ) виявлені статистично достовірні (р<0,05) позитивні результати експресії антигену ВПГ-2 у клітинах епітелію піхви у 78,3% випадків та високі рівні IgG-антитіл (≥ 11 у.о.) у сироватці крові у 73,9% хворих. Отримані дані свідчать про системність патологічного вірусного ураження та необхідність обов’язкового визначення рівня експресії антигену ВПГ-2 у нижніх відділах статевого тракту. При цьому високі концентрації IgG-антитіл у сироватці крові мають прогностичне значення в комплексному підході щодо визначення системності ураження, що проявляється морфологічними змінами органів-мішеней, до яких належать яєчники, та розвитком у них РКЯ. Наявність експресії антигену в зовнішніх статевих шляхах свідчить, що вірусне інфікування може призвести до ураження будь-якого органа репродуктивної системи, в тому числі яєчника, і викликає порушення функціонування всієї репродуктивної системи.

Ключові слова: генітальний герпес, ретенційні кісти яєчників, експресія антигену ВПГ-2 у піхві, концентрація IgG-антитіл у сироватці крові.

 

 

Корнацька А. Г., Вовк І. Б., Трохимович О. В.

Лікування герпесвірусної інфекції у жінок з ранніми репродуктивними втратами в анамнезі.

182

Проведено вивчення ефективності препарату Гевіран (ацикловір) для лікування генітального герпесу. Обстежено 40 жінок з верифікованим генітальним герпесом (ВПГ-2) та ранніми репродуктивними втратами в анамнезі. Вивчено вплив терапії на стан специфічного гуморального імунітету. Отримані результати свідчать про ефективність застосування курсової противірусної терапії із застосуванням препарату Гевіран (ацикловір) у жінок з ранніми репродуктивними втратами в анамнезі.

Ключові слова: генітальний герпес, репродуктивні втрати, лікування.

 

 

Исаков В. А., Ермоленко Д. К., Гончаров С. Б., Ермоленко К. Д.

Опыт применения циклоферона в терапии папилломавирусной инфекции.

186

 

 

Пирогова В. І., Голюк Н. Я.

Особливості ведення хворих із папіломавірусною інфекцією в умовах застосування гормональної контрацепції.

192

Патологія шийки матки посідає одне з чільних місць у структурі гінекологічної захворюваності. Шийка матки є однією з екологічних ніш, анатомічні особливості і функція якої взаємозв’язані зі станом мікробіоценозу піхви. У той же час процеси клітинної проліферації і диференціювання епітелію шийки матки є гормонозалежними. Висока ймовірність злоякісного переродження за наявності інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) вимагає розроблення належної профілактики та лікування за умов застосування гормональної контрацепції. Під спостереженням перебувало 55 жінок репродуктивного віку з інфікуванням ВПЛ, які бажали з метою запобігання вагітності використовувати гормональну контрацепцію. У жінок з папіломавірусним інфікуванням спостерігається порушення мікробіоценозу піхви – анаеробний дисбіоз, значне ураження дріжджоподібними грибами. У великому відсотку випадків є інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом, – хламідіями, вірусом простого герпесу 2-го типу, трихомонадами, що вимагає із застосуванням етіотропної терапії корекції мікробіоценозу призначенням еубіотиків. Застосування Лавомаксу в жінок з папіломавірусним інфікуванням перед призначенням гормональної контрацепції дозволяє досягти елімінації ВПЛ у 93,3%, тоді як у пацієнток, що отримують гормональну контрацепцію, ефективність противірусного лікування становила тільки 84%. Отримані результати свідчать про необхідність обстеження пацієнток на наявність ВПЛ перед застосуванням гормональної контрацепції та проведення відповідного лікування.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, шийка матки, Лавомакс, гормональна контрацепція.

 

 

Гопчук О. М.

Лікування рецидивуючих запальних процесів геніталій у жінок на тлі ВПЧ-інфекції.

197

У статті викладена інформація про ефективність застосування препарату Ізопринозин у комплексі терапії рецидивуючих запальних процесів геніталій у жінок на тлі ВПЧ-інфекції.

Ключові слова: рецидивуючі запальні процеси геніталій, вірус папіломи людини, цервіцит, вульвовагініт, лікування, Ізопринозин.

 

 

Подольський В. В., Дубчак А. Є.

Оцінка впровадження сучасних медичних технологій у діагностиці та лікуванні безплідності для покращання репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку.

200

Проведена оцінка ефективності впровадження сучасних медичних технологій у сфері діагностики та лікування безплідності консервативними та хірургічними методами в жінок, які проживають у Дніпровському районі м. Києва. Обстеження та лікування безплідності представляє собою фізичне, емоційне та фінансове навантаження для подружньої пари, тому всі консультанти під час першої зустрічі з пацієнткою повинні поставити перед собою кілька специфічних задач, від яких буде залежати успіх лікування.

Ключові слова: безплідність, сучасні медичні технології, діагностика, лікування.

 

 

Нікітін О. Д.

Сперміологічні аспекти екстракорпорального запліднення.

203

У роботі описані основні морфологічні структури сперматозоїда, які мають головне значення для вдалого запліднення та подальшого розвитку ембріона. Проаналізована ефективність екстракорпорального запліднення з використанням методики ІКСІ. Наголошено на необхідності поглибленого відбору сперматозоїдів для ЕКЗ.

Ключові слова: сперматозоїд, морфологія, екстракорпоральне запліднення, ІКСІ.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Колесник А. В.

Патология эндометрия как причина женского бесплодия.

206

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о существенной роли хронического эндометрита как причины развития женского бесплодия. При хроническом эндометрите именно ишемия ткани, обусловленная ее патологической пространственной организацией с накоплением коллагенов или локальной гиперкоагуляцией вследствие воздействия Th-1-цитокинов, поддерживает высокий уровень ангиогенеза в эндометрии. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Ключевые слова: женское бесплодие, патология эндометрия.

 

 

Дмитрієва К. І., Скиба Л. І.

Цитологічний скринінг як невід’ємний елемент профілактики раку шийки матки.

208

У статті розглянуті питання ефективності цитологічного скринінгу, найширше застосованого в діагностиці запальних, передракових і злоякісних уражень шийки матки.

Ключові слова: рак шийки матки, скринінг, нормальний мазок, негативний мазок.