ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№6_2011

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Перинатальная служба в Украине: путь к европейским показателям и стандартам.

8

Среди восьми глобальных целей Третьего тысячелетия две непосредственно касаются материнства и детства, а именно: до 2015 года достичь снижения материнской смертности на 75% и младенческой смертности на 67% от уровня 1990 года. Серьезные задачи ставит перед врачами и Национальный проект «Нове життя», предложенный Президентом Украины. Одним из этапов достижения поставленных целей является создание в Украине 27 региональных перинатальных центров. Государственному учреждению «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии» НАМН Украины в этом проекте принадлежит роль главного республиканского перинатального центра. О предстоящих изменениях и нынешних задачах современной перинатологии мы беседуем с директором Института педиатрии, акушерства и гинекологии, академиком НАМНУ, доктором медицинских наук, заслуженным деятелем науки и техники Украины Юрием Геннадиевичем Антипкиным.

 

 

Партнерские роды в Украине: осознанная необходимость.

10

Партнерскими родами в столице и большинстве крупных городов Украины уже никого не удивишь. Но еще лет 15 назад отцов или близких родственников, попадавших с роженицей в родильный зал, считали чудаками, а медицинский персонал относился к перспективе присутствия «чужого» человека на родах обузой и фактором риска развития осложнений у роженицы и ребенка, прежде всего – инфекционных. Одноразовый халат и бахилы на будущем папе не казались веским аргументом, а само желание присутствовать на родах скорее воспринималось как прихоть. В то же время, в Европе у женщин, в одиночестве переживающих схватки, могли деликатно поинтересоваться, не мать-одиночка ли она. Теперь в Украине партнерские и семейные роды – такая же реальность, как и в Европейских государствах. О преимуществах присутствия партнера на родах и многих других аспектах работы родильного дома, имеющего статус «Больница, доброжелательная к ребенку», мы расспросили заведующего кафедрой акушерства и гинекологии № 3 Национального медицинского университета им. А.А.Богомольца, профессора, доктора медицинских наук Василия Алексеевича Бенюка.

 

 

Бенюк В. О., Медведь В. І., Коваль С. Д., Курочка В. В.

Комплексна терапія гестаційної варикозної хвороби.

12

Застосування комплексної терапії є ефективним методом гестаційної варикозної хвороби в ІІІ триместрі вагітності (в терміні 33–38 тиж) і сприяє профілактиці тромбофілічних ускладнень. Застосування Діофлану, який входить до складу комплексної терапії, не має протипоказань в період вагітності. Зручність застосування, зменшення таких проявів, як набряк, почервоніння, біль, парестезії, свербіж, сухість шкірних покривів, визначають пріоритетність використання комплексної терапії при лікуванні гестаційної варикозної хвороби в період вагітності.

Ключові слова: гестаційна варикозна хвороба, компресія, Діофлан.

 

 

Гопчук О. М., Слінчук Н. В.

Неспецифічний вульвовагініт – тактика при неефективності місцевого лікування.

15

Неспецифічний вульвовагініт є однією з найбільш частих причин звернення жінок за медичною допомогою. Самолікування, особливо місцевими лікарськими формами, легко рекомендованими в аптеках, є однією з проблем цивілізації, що знижує можливості раціональної та своєчасної терапії, у зв’язку зі зміною реакції організму на препарати, що в тому числі призводить до дисбалансу мікробіоценозу піхви. Оптимальними препаратами в амбулаторній практиці при лікуванні неспецифічних інфекцій сечостатевого тракту є фторхінолони. На підставі проведеного дослідження ми дійшли висновку про ефективність використання препарату Ципролет в терапії неспецифічного вульвовагініту при неефективності місцевої терапії.

Ключові слова: ципрофлоксацин, Ципролет, лікування, вульвовагiнiт.

 

 

Татарчук Т. Ф., Ефименко О. А.

Современные подходы к лечению постменопаузального остеопороза.

18

 

 

Рыбалко С. Л., Порва Ю. И., Старосила Д. Б., Дядюн С. Т., Руденко А. В., Завилевич М. П., Хаецкий И. К.

Доклад «Моделирование папилломавирусной инфекции in vitro и изучение влияния Протефлазида на репродукцию вируса папилломы».

24

 

 

Маркін Л. Б., Матвієнко О. О.

Профілактично-терапевтичні заходи у вагітних з припиненням розвитку ембріона в анамнезі (попереднє повідомлення).

31

У статті наведені результати дослідження ефективності інтравагінального використання мікронізованого прогестерону (Ендометрину) у вагітних з припиненням розвитку ембріона в анамнезі. Визначено, що застосування Ендометрину у І триместрі гестації сприяє збереженню та розвитку вагітності у даного контингенту жінок.

Ключові слова: Ендометрин, припинення розвитку ембріона.

 

 

Ebert Andreas D., Wilson Tina

Диеногест в лечении эндометриоза: обзор клинических даннях.

35

 

 

Доранжон П., Бюва-Эрбо М., Бюва Ж., Тома Ж. Л.

Лечение эндометриоза номегестрола ацетатом (результаты двух предварительных исследований).

39

Эффекты номегестрола ацетата в лечении эндометриоза были оценены в двух предварительных исследованиях. Одно исследование было открытым (n=15), а второе – контролируемым, двойным слепым (n=10). Целью этих двух исследований было сравнение эффективности, переносимости и приверженности лечению при помощи номегестрола ацетатом двух ежедневных доз (5 и 10 мг), принимаемых в течение шести последовательных месяцев пациентками с эндометриозом I–III стадии. В каждом исследовании две дозы номегестрола ацетата улучшили функциональную симптоматику и уменьшили по меньшей мере на 40% показатель лапароскопии, установленный в соответствии с критериями Американского общества фертильности (American Fertility Society). В контролируемом исследовании клиническое улучшение было значительным при приеме 5 и 10 мг в день, но значительно большим при использовании меньшей дозы. Однако уменьшение показателя лапароскопии не достигло уровня значимости ввиду малого количества обследованных пациентов. В целом генитальные кровотечения были более частыми при приеме дозы 10 мг в день, чем 5 мг в день (56,9% против 32,5% циклов). Результаты этих двух предварительных исследований позволили выбрать дозу 5 мг в день для последующих клинических исследований.

Ключевые слова: эндометриоз, прогестаген, номегестрола ацетат.

 

 

Гопчук О. М.

Дисменорея і спазм гладком’язової тканини – аспекти етіотропної терапії.

44

З усіх видів чутливості біль посідає особливе місце, вона тягне за собою стимуляцію різних відділів нервової та ендокринної систем, для неї немає єдиного універсального подразника. Дисменорея в сучасному розумінні є сукупністю різних хворобливих відчуттів і дискомфортних станів, які відчуває жінка при менструації. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених даній проблемі, найбільш дискусійними залишаються питання терапії. При підборі терапевтичного препарату слід вразовувати вік пацієнтки, інтенсивність болю, раніше проведене лікування, знеболювальні засоби та їх ефективність, стан функції печінки, нирок, фармакокінетику і фармакодинаміку препарату. Розвиток побічних ефектів НПЗЗ – найбільш патогенетично виправданих препаратів в терапії дисменореї, зумовлено механізмом дії останніх, пов’язаним з інгібуванням синтезу циклооксигенази. Можливість вплинути на один з етіологічних факторів розвитку дисменореї надається при використанні спазмолітиків.

Ключові слова: дисменорея, біль, спазм, Но-шпа®.

 

 

Гончаренко Д. О., Жалоба Г. М., Жежер А. О., Шатрова К. М.

Перипартальна кардіоміопатія.

48

В огляді дано опис, а також класифікація кардіоміопатій. Особлива увага приділена перипартальній кардіоміопатії. Розглядаються різні теорії етіології і патогенезу цієї патології. Наводиться тактика ведення вагітних, роділей та жінок у післяпологовий період, яка рекомендується при цій патології.

Ключові слова: кардіоміопатія, перипартальна кардіоміопатія.

 

 

Фофанова И. Ю., Ледина А. В.

Особенности инфекционных процес сов мочевыводящих путей в акушерско-гинекологической практике.

53

Предпосылки: около 10% женщин страдают инфекциями мочевыводящих путей.

Методы: в амбулаторных условиях исследованы 300 беременных (средний срок 23,2±6,6 нед) в возрасте 19–46 лет с инфекциями мочевыводящих путей. В составе комплексной терапии назначали Канефрон® Н – комбинированный препарат, содержащий золототысячник, любисток и розмарин.

Результаты: на фоне регулярного приема препарата Канефрон® Н бактериурия не выявлена ни у одной из женщин. Побочных эффектов или аллергических реакций не выявлено.

Выводы: Канефрон® H эффективен и безопасен в комплексном лечении инфекционных процессов мочевыводящих путей.

Ключевые слова: инфекции мочевыводящих путей, беременность, Канефрон® Н.

Зароченцева Н. В., Титченко Л. И., Титченко Ю. П., Меньшикова Н. С., Кашина Е. С.

 

 

Применение Флебодиа 600 у пациенток с варикозным расширением вен малого таза и синдромом тазовой боли.

58

 

 

Каленчук Н. І., Польова С. П.

Клінічно-лабораторні паралелі діагностики M. tuberculosis у жінок репродуктивного віку.

62

У статті наведені дані щодо діагностики туберкульозного ураження репродуктивної системи у пацієнток, хворих на туберкульоз легень. Показано, що у даного контингенту жінок репродуктивна функція зазнає якісних та кількісних функціональних змін, раннє виявлення яких сприяє ефективній профілактиці захворювань, спричинених туберкульозом.

Ключові слова: туберкульоз, діагностика, репродуктивна функція.

 

 

Мельников С. М.

Метод анкетування при оцінюванні стану сексуального здоров’я жінок менопаузального віку.

64

При проведенні комплексного гінекологічного, сексологічного і соматичного обстеження 350 жінок у менопаузальному віці (від 43 до 69 років) встановлено залежність особливостей стану сексуального здоров’я від віку, тривалості менопаузи, наявності порушень гінекологічного та соматичного статусу. Сексуальні дисфункції встановлено у 72,6% обстежених, а їх наявність безпосередньо впливала на якість життя.

Ключові слова: менопауза, сексуальні дисфункції.

 

 

Уварова Е. В., Анкирская А. С., Григоренко Ю. П., Кумыкова З. Х.

Эффективность терапии бактеріального вагиноза у женщин вне беременности (результаты многоцентрового исследования).

67

Представлены результаты многоцентрового исследования по лечению бактериального вагиноза (БВ) у женщин репродуктивного возраста вне беременности. Оценка клинической и микробиологической эффективности диагностики и лечения БВ выполнена по единой методике у 2505 пациенток в 14 городах России. Установлена высокая эффективность (клиническая – 87,3%, бактериологическая – 97,4%) комбинированного лечения БВ трихополом внутрь в дозе 250 мг 2 раза в сутки в течение 5 дней и кремом клиндамицин для внутривлагалищного введения с 1-го по 3-й день приема трихопола при незначительной (у 4,1% пациенток) выраженности побочных реакций. Кандидозный вагинит как осложнение лечения выявлен у 0,8–1,2% женщин. Данная схема лечения БВ рекомендована для использования в клинической практике.

Ключевые слова: бактериальный вагиноз, метронидазол, клиндамицин.

 

 

Бичкова Є. О., Туманова Л. Є., Ісламова О. В., Дзюбанчук Т .В.

Клініко-епідеміологічне дослідження поширеності гестаційного цукрового діабету і його факторів ризику серед вагітних.

73

Проаналізовано наявність факторів ризику гестаційного цукрового діабету (ГЦД) у загальній популяції вагітних. Отримані дані співставні з результатами обстеження жінок на наявність ГЦД. Установлено, що проведення скринінгу за факторами ризику є необґрунтованим, оскільки поширеність факторів ризику у загальній популяції жінок і серед хворих на ГЦД статистично не відрізняється.

Ключові слова: гестаційний цукровий діабет, фактори ризику, скринінг.

 

 

Мілєвський О. В., Дубчак А. Є.

Урогенітальні інфекції та мікробіоценоз піхви у вагітних з безплідністю запального генезу в анамнезі залежно від прегравідарної підготовки.

79

Досліджено роль урогенітальних інфекцій та стану мікробіоценозу піхви у вагітних з безплідністю запального генезу в анамнезі залежно від прегравідарної підготовки. Проведений аналіз свідчить, що у 75,6% вагітних з трубно-перитонеальною безплідністю в анамнезі в I триместрі гестації виявлялися збудники урогенітальних інфекцій, що передаються статевим шляхом, або патологічна мікрофлора, тобто відзначено загострення інфекційного процесу. Виявлено значне поширення (у 51,1%) в обстежених вагітних факультативних анаеробних бактерій із середнім та високим ступенем мікробного обсіменіння. На прегравідарному етапі жінкам з трубно-перитонеальною безплідністю запального генезу рекомендовано проводити обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, з обов’язковою діагностикою вірусоносійства (вірусу герпеса, цитомегаловірусу) та лікування на прегравідарному етапі з наступним моніторингом їх активації в І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності та корекцією виявлених порушень.

Ключові слова: інфекції, мікробіоценоз, прегравідарна підготовка, безплідність запального ґенезу, вагітність.

 

 

Геряк С. М.

Клінічна ефективність застосування свічок Диклоберл 100 у породілей із епізіотомними ранами та травмами промежини.

82

Дослідження проведено у 60 породілей із розривами промежини І–ІІ ступеня та епізіотоміями. У 30 жінок протягом 72 год після пологів використовували ректальні свічки Диклоберл у дозі 100 мг. Групу порівняння склали 30 породілей, співставних за типом і важкістю патології, які отримували свічки індометацинові в добовій дозі 100 мг. 25 здорових нелікованих жінок склали контрольну групу. Установлено, що пологова травма спричинює активацію місцевої та системної запальної реакції і дисбаланс у імунній відповіді організму, що проявляється посиленням продукції цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-10) та надмірним синтезом фактора некрозу пухлини α (ФНП-α). Застосуванням Диклоберлу у свічках протягом перших трьох діб після пологів досягається достовірний протизапальний і знеболювальний ефект, в тому числі за рахунок зниження продукції ФНП-α, пригнічення секреції ІЛ-1, ІЛ-6 та стимуляції ІЛ-10.

Ключові слова: епізіотомія, травми промежини, больовий синдром, запалення.

 

 

Шляпников М. Е., Кривошеева Г. Н., Бренерова О. В., Кияшко И. С., Панина И. А.

Коррекция вагинального дисбиоза с преимущественно микотическим компонентом накануне срочных самопроизвольных родов.

87

 

 

Герзанич С. О., Задорожна Т. Д., Дашкевич В. Є.

Морфологічна та імуногістохімічна характеристика плацент жінок із різним йодним забезпеченням під час вагітності.

90

Представлені результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження плацент свідчать про існування низки закономірностей, які характеризують взаємодію системи йодно-тиреоїдного гомеостазу вагітних та структурних особливостей тканини плаценти у процесі трансплацентарного обміну в умовах різного йодного забезпечення. Виявлені морфологічні ознаки характеризуються більшою вираженістю експресії VEGF, її інтра- та периваскулярною поширеністю в середніх і термінальних ворсинках, а також проліферацією у синцитії ворсин з утворенням «бруньок» у ворсинах, що є складовою компенсаторної реакції у тканині плаценти. Встановлено, що важливою умовою реалізації компенсаторного резерву плацентарної тканини в умовах обмеженого надходження йоду або тиреоїдної патології є своєчасне забезпечення еутиреоїдного стану організму вагітної.

Ключові слова: дефіцит йоду, судинно-ендотеліальний фактор росту, морфологічна характеристика плаценти.

 

 

Давидова Ю. В., Федорченко Г. В., Булик Л. М., Двуліт М. П.

Особливості перебігу вагітності у жінок, яким було проведено оперативне втручання на щитоподібній залозі під час гестації.

95

 

 

Гопчук О. М.

Ендометрит та амбулаторна терапія – досвід застосування фторхінолонів ІІІ покоління.

97

Запальні захворювання органів малого таза у жінок фертильного віку є однією з основних причин порушення репродуктивного здоров’я. Ураховуючи актуальність і поширеність даної патології необхідний правильний вибір протимікробного препарату, особливо важливе своєчасне та якісне лікування запальних процесів у жінок репродуктивного віку, які є репродуктивним потенціалом. Метою роботи було вивчення клінічної ефективності левофлоксацину для лікування загострення хронічного ендометриту. Використання препарату Леволет у комплексному лікуванні даної патології є ефективним і дозволяє скоротити терміни терапії при вираженій ефективності.

Ключові слова: ендометрит, левофлоксацин, Леволет, лікування.

 

 

Нагорна В. Ф., Байло Н. В., Николаєва С. В.

Оптимізація лікування пацієнток із кандидозним вульвовагінітом поза і під час вагітності.

102

У роботі представлені дані щодо можливості комбінованого використання антимікотика сертаконазолу нітрату і пробіотика фермалаку в оптимізації лікування кандидозного вульвовагініту під час і поза вагітністю. Використання фермалаку дозволяє контролювати ефективність і тривалість антимікотичної терапії; зазначена комплексна терапія забезпечує елімінацію збудника у 100% невагітних та у 40% вагітних.

Ключові слова: пробіотик фермалак, сертаконазолу нітрат, кандидозний вульвовагініт.

 

 

Татарчук Т. Ф., Коваленко Є. П., Філоненко Т. Г., Кубишкін А. В.

Експресія рецепторів до стероїдних гормонів і рівень естрогену та прогестерону в маткових змивах жінок з гіперплазією ендометрія.

105

Проведено вивчення експресії рецепторів до стероїдних гормонів в стромі і залозистій тканині ендометрія, а також рівня естрогену і прогестерону в маткових змивах у жінок з різними видами гіперплазій ендометрія. При всіх видах гіперплазій ендометрія виявлено підвищення вмісту внутрішньоматкових естрогену і прогестерону з відносним переважанням естрогенів. Також установлено переважання експресії естрогенових рецепторів при простій гіперплазії і в другу фазу менструального циклу при комплексній гіперплазії ендометрія. При комплексній гіперплазії ендометрія відбувається нівелювання різниці в локальному вмісті естрогенів і прогестерону та експресії рецепторів до них у тканинах ендометрія. Передбачається, що у формуванні важких форм гіперплазій ендометрія, крім відносної чи абсолютної гіперестрогенії, можуть брати участь інші механізми, а визначення внутрішньоматкових гормонів поряд з рівнем експресії рецепторів можна використовувати для оцінки ступеня гормональних порушень і перебігу гіперпластичних процесів ендометрія.

Ключові слова: гіперплазія ендометрія, стероїдні гормони, рецептори, естрогени, прогестерон.

 

 

Веропотвелян П. М., Веропотвелян М. П., Півнева Н. В., Воленко Н. В.

Порушення менструальної функції в юних/молодих жінок після психоемоційної стресової ситуації.

110

Нами проведено обстеження 57 пацієнток у віці від 17 до 23 років із порушеннями менструальної функції (ПМФ) від 5 міс до 2,5 року. Метою даного дослідження є відновлення менструальної функції та різноманітних розладів нервово-психологічного напруження після перенесеного стресу – «невдалого кохання» – методом комплексної фітогомеопатичної терапії. Застосування фітотерапії та альтернативних гормональному лікуванню юних/молодих жінок фітогомеопатичних препаратів, таких, як Циклодинон, Ременс, Дисменорм і Тазалок у комплексній терапії, є основним механізмом для нормалізації менструальної функції, усунення естроген-прогестеронового дисбалансу, зниження підвищеної секреції пролактину шляхом впливу на гіпоталамо-гіпофіарно-яєчникову регуляцію.

Ключові слова: менструальна функція, стрес, юні/молоді жінки, фітогомеопатична терапія.

 

 

Пирогова В. І., Вереснюк Н. С., Голюк Н. Я.

Ефективність використання препарату Неотризол у комплексному лікуванні змішаних фонових уражень шийки матки.

116

За наявності патології шийки матки, поєднаної із запальними процесами піхви, особливого значення набуває застосування комбінованих препаратів місцевої дії, які впливають на широкий спектр можливих патогенних мікроорганізмів і не сприяють виникненню системних алергійних реакцій та інверсії імунного захисту організму. Сто пацієнток з ознаками цервіциту і кольпіту обстежені і проліковані Неотризолом. До лікування для переважної більшості пацієнток було характерним полімікробне надмірне обсемініння піхви і каналу шийки матки грампозитивною коковою і грамнегативною паличковою флорою, у 21% пацієнток виявлено псевдоміцелій дріжджового гриба, у 6% – трихомоніаз, бактеріальний вагіноз – у 12%, одночасне зменшення кількості лактобактерій у всіх пацієнток до повної їх відсутності – у 23%. Застосування Неотризолу дозволяє досягнути позитивного клініко-лабораторного ефекту після 8-денного курсу лікування у 87%, при продовженні лікування до 16 днів у пацієнток з частковою ефективністю першого курсу – у 92%. Швидкий ефект у пацієнток зі змішаними фоновими ураженнями шийки матки визначає високу оцінку ефективності і впливу лікування на самопочуття і якість життя самими пацієнтками.

Ключові слова: Неотризол, фонові захворювання шийки матки, цервіцит.

 

 

Вовк И. Б., Новик Л. М.

Барьерные методы контрацепции: преимущества и недостатки.

120

 

 

Лесева Т. В.

Особливості перебігу запальних процесів придатків матки на тлі внутрішньоматкової контрацепції та їхні ехографічні аспекти.

123

Було обстежено 60 жінок, 50% яких використовували внутрішньоматкову контрацепцію в період розвитку запального процесу придатків матки. Згідно з отриманими даними, запальні процеси придатків матки у пацієнток, які використовують ВМК, ускладнювались розвитком піосальпінксу у 20%, гнійної тубооваріальної пухлини у 30% жінок.

Ключові слова: ехографія, запальні процеси придатків матки, внутрішньоматкова контрацепція.

 

 

Ломага Ю. Ю.

Порівняльні аспекти функціонального стану фетоплацентарного комплексу та тиреоїдної системи у жінок, які багато народжують.

125

Робота присвячена вивченню функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують. У цих жінок, у порівнянні з першо- і повторнонароджуючими спостерігається порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та фетоплацентарного комплексу, що призводить до дисбалансу тиреоїдних і статевих гормонів, а також недостатнього йодно-гормонального забезпечення всього материнського організму. У зв’язку з цим жінки, які багато народжують, складають групу високого ризику з материнської та перинатальної смертності. Дана проблема залишається актуальною і до сьогодні та потребує більш досконалого вивчення та дослідження.

Ключові слова: жінки, які багато народжують, гормони, фетоплацентарний комплекс, гіпофізарно-тиреоїдна система.

 

 

Семенина Г. Б.

Гіперпродукція антимюллерівського гормону в патогенезі хронічної ановуляції при синдромі полікістозних яєчників.

128

У дослідженні визначали рівень продукції антимюллерівського фактора (АМФ) у фолікулярному апараті 26 жінок із СПКЯ і 22 жінок зі збереженим фолікулогенезом і овуляцією. Імуногістохімічне визначення вмісту АМФ у фолікулярних клітинах біоптатів яєчників виявило, що у хворих із СПКЯ спостерігається більш високий рівень АМФ у гранульозних клітинах на всіх стадіях фолікулогенезу, а також відсутнє зниження рівня АМФ у міру росту антральних фолікулів, яке спостерігається в нормі. Висувається гіпотеза, що гіперпродукція АМФ, який має виражений інгібувальний вплив на фолікулярний апарат, може бути результатом порушення диференціювання біпотентних гонад плода внаслідок генетичних чи інших причин і приводити до порушення фолікулогенезу і овуляції.

Ключові слова: антимюллерівський фактор, синдром полікістозних яєчників.

 

 

Задорожна Т. Д., Вовк І. Б., Калюта А. О., Пустовалова О. І.

Прогностичне значення експресії білка р16INK4a при цервікальних інтраепітеліальних неоплазіях на тлі запальних захворювань шийки матки.

131

У статті наведено результати дослідження гіперекспресії білка p16 (INK4a/CDKN2a), що є одним з тканинних маркерів диференціювання патологічних процесів у шийці матки. Встановлено, що при імуноцитогістохімічному дослідженні мазків з каналу шийки матки та біопсійного матеріалу, позитивна експресія р16 (INK4a/CDKN2a) відзначалась при диспластичних змінах в епітеліальних клітинах шийки матки та за наявності ДНК віруса папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику. Однак позитивна експресія маркеру р16 (INK4a/CDKN2a) у жінок з негативним результатом ВПЛ-тестування свідчить, що такі пацієнти не можуть бути виключені з групи високого ризику щодо виникнення раку шийки матки та свідчить про можливість розвитку неопластичної трансформації епітеліальних клітин шийки матки.

Ключові слова: вірус папіломи людини, запальні захворювання шийки матки, гіперекспресія білка р16 (INK4a/CDKN2a), цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN І), імуноцитогістохімічне дослідження.

 

 

Уварова E. B., Лободина И. М., Веселова Н. М.

Клиническое значение применения препарата Транексам для остановки маточного кровотечения в пубертатный период.

136

В статье приводятся результаты клинико-лабораторного обследования девочек с маточным кровотечением в пубертатный период (МКПП) в возрасте 11–18 лет на фоне проведения негормонального симптоматического гемостаза препаратом Транексам и нестероидным противовоспалительным средством (НПВС) нимесулидом. Получены данные о высокой эффективности применения препарата Тра-нексам с целью остановки маточного кровотечения и для профілактики кровотечений у девочек с обильными, но регулярными менструациями. Остановка кровотечения препаратом Транексам была достигнута в оптимальные сроки с практически полным отсутствием побочных эффектов и негативного влияния на организм девочки-подростка.

Ключевые слова: маточные кровотечения пубертатного периода, гемостаз, транексамовая кислота.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Рудь В. О.

Гістеректомія у жінок репродуктивного віку: найближчі і віддалені наслідки.

140

Результати проведених досліджень свідчать, що реабілітація пацієнток репродуктивного віку після гістеректомії повинна носити індивідуальний характер з раннім використанням спрямованої гормональної терапії з урахуванням широкого спектра змін гомеостазу, що виникають, і функціонального стану яєчників. Підбір препаратів для спрямованої гормональної терапії і її тривалість слід проводити індивідуально і динамічно змінювати з урахуванням основних клініко-лабораторних, ехографічних і психологічних показників. Запропонований алгоритм є простим і загальнодоступним для практичної охорони здоров’я.

Ключові слова: гістеректомія, репродуктивний вік, наслідки.

 

 

Грищенко О. В., Сторчак А. В., Струк Т. А.

Комплексная реабилитационная терапия у пациенток с воспалительными заболеваниями органов малого таза – залог сохранения репродуктивной функции.

143

 

 

Чайка В. К., Чайка А. В., Богослав Ю. П., Носенко О. М., Коктишев І. В., Зоркова О. В., Черноус В. А.

Прогнозування та профілактика порушень репродуктивного здоров’я у жінок з ожирінням.

152

На основі проведеного комплексного клініко-анамнестичного та лабораторного обстеження пацієнток з ожирінням розроблена система прогнозування порушень репродуктивного здоров’я у жінок із метаболічними розладами, досліджена її ефективність на групі жінок екзаменаційної вибірки. Діагностична ефективність розробленої методики складає 79,6%, прогностична цінність позитивного прогнозу – 85,6%, прогностична цінність негативного прогнозу – 74,3%. Розроблена система прогнозування і профілактики порушень репродуктивного здоров’я дозволила знизити частоту захворювань репродуктивної системи і запобігти розвитку аменореї, дисфункціональних маткових кровотеч, гіперпластичних процесів ендометрія і безпліддя.

Ключові слова: репродуктивне здоров`я, ожиріння, репродуктивні порушення у жінок, прогнозування.

 

 

Татарчук Т. Ф., Касянчук Н. Ю., Косей Н. В., Ганжій І. Ю., Капшук І. М.

Патогенетичні аспекти порушень репродуктивного здоров’я при метаболічному синдромі у жінок.

155

Стаття присвячена необхідності розроблення чіткої системи заходів лікування та профілактики метаболічного синдрому з урахуванням гендерних особливостей. У підлітків і молодих жінок з діенцефальними проявами і різними клінічними формами полікістозу яєчників існує необхідність створення рекомендацій щодо зменшення прогресування морфологічних та ендокринно-метаболічних змін для збереження або відновлення фертильності, а також з метою запобігання розвитку метаболічного синдрому у майбутньому. У пацієнток перименопаузального віку особливе значення має не тільки корекція ліпідного профілю і антигіпертензивна терапія, але й адекватний менеджмент гінекологічної патології у зв’язку із підвищеним ризиком розвитку гормонзалежної онкологічної патології.

Ключові слова: метаболічний синдром, репродуктивні гормони, цитокіни.

 

 

Воробій В. Д.

Репродуктивне здоров’я жінок із генітальним ендометріозом.

161

Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив генітального ендометріозу (ГЕ) на стан репродуктивного здоров’я жінок. Вирішення цієї наукової проблеми вимагає комплексного і поетапного підходу, починаючи з ефективної діагностики жіночого безпліддя і закінчуючи адекватною профілактикою акушерських і перинатальних ускладнень. Пропонований алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту порушень репродуктивного здоров’я у жінок з ГЕ і може широко використовуватися в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: генітальний ендометріоз, репродуктивне здоров’я.

 

 

Матюха Л. Ф., Гойда Н. Г.

Репродуктивна медицина – один з пріоритетів підготовки лікарів загальної практики – сімейних лікарів.

163

У статті висвітлено один з компонентів, що входить до компетенції сімейного лікаря – сприяння збереженню репродуктивного здоров’я жінки. Проаналізовано рівень знань сімейних лікарів з питань репродуктивного здоров’я та запропоновані медичні послуги, які цей лікар зобов’язаний надати при веденні фізіологічної вагітності після отримання ним відповідних знань та практичних навичок.

Ключові слова: сімейний лікар, репродуктивне здоров’я, фізіологічна вагітність, компетенції, тематичне вдосконалення.

 

 

Подольський В. В., Дербак А. В., Чернишов В. П.

Імунологічні зміни у жінок, інфікованих папіломавірусом людини.

166

Проведене дослідження свідчить про те, що комплексне поетапне етіотропне лікування з обов’язковим включенням імунних і противірусних препаратів є високоефективною терапією патології шийки матки, інфікованої вірусом папіломи людини. Поряд із комплексною поетапною терапією доцільно проводити в деяких випадках за індивідуальними показаннями – діатермоконізацію шийки матки.

Ключові слова: папіломавірус людини, інфекція, шийка матки, лікування.

 

 

Авраменко С. А., Прилуцкая А. Б., Прилуцкий А. И.

Практические аспекты лечения хронических воспалительных заболеваний органов малого таза хламидийной этиологии.

173

Проведенное исследование позволяет рекомендовать при хронических воспалительных заболеваниях органов малого таза хламидийной этиологии применение препарата Сумамед, который обеспечивает в 96,2% положительный клинический и бактериологический эффекты, тем самым обусловливая возможность профилактики бесплодия при инфекционной патологии мочеполовых органов женщин, а также развития осложнений при беременности.

Ключевые слова: хламидиоз, хронические воспалительные заболевания органов малого таза, лечение, Сумамед.

 

 

Панкратов В. В.

Роль комбинации системного и местного лечения при трихомониазе.

178

 

 

Пітько В. А., Гузь І. А., Логінова О. О., Лук’янчикова Л. О., Демиденко О. Д.

Папіломавірусна інфекція: лікування та профілактика.

180

У роботі розглянуто актуальні питання щодо лікування та профілактики папіломавірусної інфекції статевих органів. Патогенетично обґрунтовано призначення для профілактики імунодефіцитного стану препарату противірусної дії Лавомакс.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, Лавомакс, дисплазія шейки матки.

 

 

Козак О. М.

Патогенетичні аспекти лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок репродуктивного віку.

184

У статті наведені дані щодо ефективності локальної озонотерапії в комплексному лікуванні хронічних запальних захворювань статевих органів (ХЗЗСО). Результати досліджень свідчать, що застосування озону значно підвищує ефективність терапії ХЗЗСО шляхом посилення протекторної колагенолітичної активності перитонеального ексудату.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання статевих органів, лапароскопія, озонотерапія, діагностика, лікування.

 

 

Кондратюк В. К., Ємець Н. О., Коблош Н. Д., Пустовалова О. І., Горбань Н. Є.

Ефективність комплексного застосування препаратів Азитрокс і Вагікаль у лікуванні запальних захворювань шийки матки хламідійної етіології.

187

У статті наведено результати клініко-лабораторного дослідження ефективності комплексного застосування макролідного антибіотика Азитрокс і вагінальних супозиторіїв Вагікаль у лікуванні 60 жінок репродуктивного віку із запальними захворюваннями шийки матки хламідійної етіології. Відзначено швидке клінічне одужання та зниження частоти виникнення рецидивів захворювання у пацієнток даної категорії. Запропоновано широке застосування препаратів Азитрокс і Вагікаль для лікування запальних захворювань шийки матки хламідійної етіології.

Ключові слова: запальні захворювання шийки матки, хламідійна інфекція, лікування, Азитрокс, Вагікаль.

 

 

Рибалка А. М., Єгорова Я. А., Заболотнов В. О., Хомуленко І. О.

Клініка, морфологія і особливості гормонального фону при ускладнених і неускладнених пухлиноподібних процесах яєчників.

191

Наведені особливості клініки, морфології та гормонального фону при різних ускладнених та неускладнених пухлиноподібних процесах яєчників у 110 жінок: з фолікулярними кістами – 31, кістами жовтого тіла – 63, ендометріоїдними кістами – 16. Проведено клінічне, імуногістохімічне дослідження, оцінено рівень експресії Er та Pr. Надані рекомендації з профілактики та лікування цієї патології.

Ключові слова: пухлиноподібні процеси яєчників, клініка, морфологія, гормональний фон, ускладнення.

 

 

Торянік Е. Л., Гнатюк В. В.

Стан фето- і ембріогенезу у вагітних самиць щурів з артеріальною гіпертензією.

194

У роботі проведено вивчення стану ембріо- та фетогенезу у вагітних самиць щурів. Визначено, що артеріальна гіпертензія у вагітних самиць щурів сприяє збільшенню перед- і післяімплатаційної загибелі плодів, зменшенню маси плодів, маси та діаметра плаценти, збідненню глікогеном проміжної і лабіринтної зон.

Ключові слова: вагітність, артеріальна гіпертензія, фетогенез, ембріогенез.