ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№3_2014

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Гопчук О. М.

Трібестан у комплексній терапії запальних захворювань органів малого таза у жінок.

9

У статті наведена інформація про комплекс ефектів рослинного препарату Трібестан, перспективність і можливість його широкого застосування в гінекології для терапії запальних захворювань органів малого таза у жінок.

Ключові слова: Трібестан, Tribulus terrestris L, запальні захворювання органів малого таза, лікування.

 

 

Львівський Медичний форум!

14

 

 

Шурпяк С. А.

Роль прогестагенов в предупреждении гестационной гипертензии.

15

 

 

Национальная стратегия профилактики рака репродуктивных органов: Всеукраинская телеконференція.

18

Всемирному дню борьбы с раком, который во всем мире отмечают 4 февраля, посвятили Всеукраинскую телеконференцию «Национальная стратегия профилактики рака репродуктивных органов: проблемы и перспективы». Телеконференция состоялась 29 января 2014 года и транслировалась на сайтах medprosvita.com.ua и oncodozor.com.ua. Организовали и провели встречу ведущих специалистов общественное объединение «Украинская федерация борьбы против рака» и медицинско-просветительский проект «Онкодозор» при активном содействии и участии главных специалистов Министерства здравоохранения Украины по специальностям онкология, акушерство и гинекология, онкогинекология, урология. В рамках телеконференции обсуждались вопросы диагностики, лечения и профилактики онкологических заболеваний репродуктивных органов. Участники получили возможность в задать ведущим отечественным специалистам вопросы и обсудить проблемы диагностики, профилактики и лечения рака репродуктивных органов в Украине.

 

 

Бактериальный вагиноз: от новых трендов науки к практическим решениям.

25

В XX веке с трибун микробиологических конференций стали планомерно популяризировать новую идею – опустевшую нишу обитания микрофлоры после исчезновения последней незамедлительно заселяют другие микроорганизмы. Эта концепция вскоре отразилась на клинической практике акушеров-гинекологов: стремление к стерильности влагалища как к идеалу (доктрина советской гинекологии 1960–70-х годов) ушло в прошлое, освободив место современным представлениям о невозможности существования репродуктивной системы без бактерий. И эта новая для нас область – вагинальная микроэкология – каждый год преподносит нам сюрпризы, обновляя систему знаний и предлагая все более эффективные клинические решения.

 

 

Бенюк В. О., Майданник І. В.

Досягнення та перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної науки в Україні.

29

У статті висвітлені досягнення та перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної науки в Україні. Описані аспекти діяльності кафедр акушерства та гінекології у Києві, Львові, Харкові, Запоріжжі, Донецьку, Одесі, Полтаві та ін., напрямки їхньої роботи на різних етапах розвитку, наукова діяльність, відкриття та досягнення.

Ключові слова: історія, наука, акушерство і гінекологія, Україна.

 

 

Слабкий Г. О., Качур О. Ю.

Доступність сучасних методів променевої діагностики для жінок (за даними соціологічного опитування).

38

Представлено результати соціологічного дослідження серед пацієнток закладів охорони здоров’я вторинного рівня надання медичної допомоги щодо вивчення доступності сучасних променевих методів діагностики. За результатами дослідження встановлено низький рівень доступності, як фізичної, так і фінансової, сучасних променевих методів діагностики.

Ключові слова: сучасні методи променевої діагностики, заклади охорони здоров’я вторинного рівня, жінки, доступність.

 

 

 

Семенова Е., Куніна М., Стуклов Н.

Роль міді та марганцю у метаболізмі заліза.

40

У метаболізмі заліза в організмі людини беруть участь 22 марганцевих білка і 9 купроензимів. Монотерапія залізом не враховує взаємодії між мікроелементами і тому може супроводжуватися підвищеним числом побічних ефектів, а в разі дефіциту міді викликати перевантаження організму залізом або рефрактерність до лікування. Застосування комбінації залізо + мідь + марганець дозволяє уникнути подібних результатів.

Ключові слова: лікування анемії, заліза глюконат, заліза сульфат, дефіцит заліза, дефіцит міді, глюконат міді, глюконат марганцю, Тотема, Сорбіфер дурулес.

 

 

Романюк М. Г., Вдовиченко Ю. П.

Який вибір вірний: агоністи або блокатори гонадотропін-рилізинг-гормону для стимуляції яєчників при штучному заплідненні? (Огляд літератури).

45

Використання блокаторів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) для стимуляції яєчників зумовило появу великої кількості мета-аналізів, в яких порівнюють застосування блокаторів ГнРГ із протоколами застосування агоністів ГнРГ. Ці мета;аналізи показали суперечливі результати щодо показників вагітностей, з тенденцією на користь кращих показників у агоністів ГнРГ. Нещодавно в Кохранівскому огляді були вирішені ці протиріччя, що продемонстровано відсутністю статистично достовірних відмінностей у показниках живонароджених або вагітностей у процесі, при порівнянні протоколів, які включають агоністи або блокатори ГнРГ. У цій статті піддається сумніву еквівалентність цих двох протоколів, яка була описана в останньому мета-аналізі. У ній наведено аргументи на користь того, що агоністи ГнРГ мають значну перевагу в порівнянні з блокаторами.

Ключові слова: агоністи ГнРГ, блокатори ГнРГ, результати екстракорпорального запліднення (ЕКО), вагітність.

 

 

Кульчавеня Є. В., Бріжатюк Є. В., Хомяков В. Т., Бреусов А. А.

Частота виникнення циститу залежно від виду контрацепції.

50

З метою вивчення впливу способів контрацепції на частоту виникнення рецидиву бактеріального циститу у жінок були проаналізовані історії хвороби 215 хворих циститом. Крім того, була зіставлена частота виникнення рецидивів циститу у трьох групах сексуально активних жінок репродуктивного віку: 26 (1-а група) пацієнток отримували стандартну терапію, як метода контрацепції вони використовували презерватив; 31 (2-а група) хвора приймала комбіновані оральні контрацептиви (КОК); 32 (3-я група) пацієнтки – КОК, а також два курси Канефрону. Встановлена негативна кореляція між прийомом КОК і ризиком виникнення циститу. Після стандартної терапії в 1-й групі рецидив відзначений у 43,3% хворих, у 2-й – у 25,8%, а в 3-й – лише у 15,6% пацієнток. Таким чином, вибір КОК для контрацепції знижує ймовірність рецидиву бактеріального циститу в 2 рази; додатковий прийом Канефрону – в 3 рази.

Ключові слова: цистит, рецидив, контрацепція, профілактика.

 

 

Чайка В. А., Носенко Е. Н., Оразов М. Р.

Сучасні підходи до комбінованої терапії хронічного тазового болю у жінок з аденоміозом.

52

Представлено алгоритм комплексного лікування хронічного тазового болю у жінок з аденоміозом. Патогенетично і клінічно обґрунтовано ефективність застосування агоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів у поєднанні з левоноргестрелумісною внутрішньоматковою системою Мірена. Таке лікування попереджає розвиток рецидиву тазового болю у жінок з аденоміозом. Запропоновані лікувальні підходи спрямовані на розширення можливості профілактики рецидивів тазового болю у пацієнток з аденоміозом.

Ключові слова: хронічний тазовий біль, аденоміоз, дисменорея, диферелін, левоноргестрелумісна внутрішньоматкова система Мірена.

 

 

Лигирда Н. Ф.

Кольпоскопія у вагітних. Особливості норми.

57

Проведено обстеження 84 вагітних з нормальними цитологічними мазками, у яких в анамнезі не було жодних лікувальних втручань на шийці матки. З них 40 – першовагітні (1-а група) та 44 – повторновагітні (2-а група) Вивчено та визначено особливості кольпоскопічної картини в нормі у вагітних в І та ІІ триместрах. Визначено особливості проведення кольпоскопічного дослідження уbвагітних на різних термінах вагітності. Установлено, що структура кольпоскопічних проявів фізіологічної перебудови слизової оболонки в нормі під час вагітності не має вірогідних відмінностей у першовагітних та повторновагітних жінок як у І, так і у ІІ триместрах. В обох групах встановлено, що вірогідно частіше прояви фізіологічної перебудови слизової оболонки відбуваються у ІІ триместрі вагітності, за виключенням процесів метаплазії, які активуються у І триместрі та заміщуються нерівномірним потовщення епітелію – у ІІ.

Ключові слова: кольпоскопія, вагітність, метаплазія, норма.

 

 

Макаренко М. В., Говсєєв Д. А., Михальчук П. Ф., Тян О. В.

Оптимізація лапароскопічної асистованої гістеректомії у хворих із пролапсом матки.

60

Лапароскопічна асистенція при трансвагінальній гістеректомії є операцією вибору у групи пацієнток, які вимагають видалення придатків матки, що мають спайковий процес органів малого таза, інтралігаментарно розташованих міоматозних вузлів матки, а відсутність гнійно-септичних ускладнень, хороший косметичний ефект, мінімальна інтраопераційна крововтрата, скорочення терміну перебування в стаціонарі, зменшення споживання антибіотиків, підтверджують це.

Ключові слова: пролапс матки, спайковий процес, лапароскопія, екстрагенітальна патологія.

 

 

Донська Ю. В., Потапов В. А., Медведєв М. В.

Стратегія лікування поєднаних гормонзалежних захворювань у жінок репродуктивного віку.

62

У статті розглядаються питання комплексного органозберігального лікування поєднаної гормонзалежної патології матки на доопераційному етапі, під час оперативного втручання та після операції. Поєднане використання передопераційної підготовки полімальтозним комплексом гідроксиду заліза (III) разом з комплексом інтраопераційних заходів, що включає сучасні місцеві гемостатики, а також з післяопераційним терапевтичним курсом аГнРГ одночасно з КОК дозволили значно поліпшити результати оперативного лікування, знизити частоту ускладнень, підвищити частоту настання вагітності, а також достовірно знизити частоту рецидивів як гіперплазії ендометрія, так і лейоміми матки.

Ключові слова: лейоміома матки, гіперплазія ендометрія, органозберігальне лікування.

 

 

Чайка В. К., Говоруха І. Т.

Діагностичні та лікувальні можливості щодо запобігання передчасним пологам у жінок після вилікуваного безпліддя.

66

Розроблені заходи щодо ведення вагітності у жінок з вилікуваним безпліддям, які включають маркери діагностики та лікування загрози передчасних пологів з використанням тесту Actim Partus і препарату атосибану (трактоцилу). Такий підхід дозволяє зменшити частоту передчасних пологів, народження недоношених дітей та перинатальних втрат.

Ключові слова: передчасні пологи, безпліддя, діагностика, лікування.

 

 

Веропотвелян М. П.

Значення алоімунних механізмів у виникненні ранніх репродуктивних втрат у подружніх пар зі звичним не виношуванням вагітності.

70

У роботі представлені результати з визначення частки алоімунних факторів у генезі звичного невиношування вагітності у пар Південно-Східного та Центрального регіонів України, зумовленого головним комплексом гістосумісності II класу. Згідно з отриманими даними більше 20% пар із звичними репродуктивними втратами мають високе число збігів за системою HLA II класу (від 3 до 5). У 30 % випадків має місце носійство алелей схильності до анембріонії (DQA1 0201 або DQB1 0201). Висунуто припущення, що носіння «алелей анембріонії» у разі 2 збігів є таким самим значущим фактором схильності до невиношування вагітності, як і більша кількість співпадінь.

Ключові слова: невиношування вагітності, гістосумісність, анембріонія.

 

 

Лук’янова І. С., Янюта Г. С., Сопко Я. О., Янюта О. С.

Особливості матково-плацентарного і плодового кровотоку у вагітних, хворих на кардіоміопатії (за даними допплєрометричного дослідження).

74

Виношування вагітності у жінок з кардіоміопатіями часто супроводжується прогресуванням основного захворювання, що в свою чергу веде до розвитку серцевої недостатності, порушення серцевого ритму, тромбоемболій та є причиною різноманітних ускладнень вагітності, пологів та негативно впливає на стан плода та новонародженого. Отримані дані свідчать про високу ефективність допплєрометричного методу дослідження матково-плацентарного і плодового кровотоку у вагітних з кардіоміопатією для прогнозування перинатальних ускладнень.

Ключові слова: вагітність, кардіоміопатія, матково-плацентарний та плодовий кровоток, допплєрометрія.

 

 

Веропотвелян П. М., Біла В. В., Веропотвелян М. П., Наритник Т. Т., Гужевська І. В.

Сучасний клінічний підхід до лікування загрозливих передчасних пологів.

78

У статті наведені результати наукових досліджень, що стосуються ризику розвитку ускладнень у пацієнток із загрозливими передчасними пологами. Проведене вивчення багатьох публікацій і дані власного дослідження сучасного методу корекції загрозливих передчасних пологів дозволять досягнути позитивних результатів у зниженні неонатальної захворюваності і смертності новонароджених.

Ключові слова: передчасні пологи, селективні β2 -адреноміметики, токоліз, блокатори рецепторів окситоцину і кальцієвих каналів, препарати прогестерону, сульфат магнію, антагоністи кальцію.

 

 

Волосовський В. П.

Плацентарна дисфункція у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі.

84

Результати проведених наукових досліджень свідчать, що вагітність і пологи у жінок, які перенесли позаматкову вагітність, є досить актуальним науковим завданням. При цьому у вагітних цієї групи, особливо після допоміжних репродуктивних технологій, розвивається плацентарна недостатність поєднаного генезу (порушення мікроциркуляції, ендокринна недостатність і високий рівень мікробного обсіменіння), основні ехографічні прояви якої починаються з 18–20 тиж і прогресивно наростають аж до розродження. Високий рівень акушерської і перинатальної патології зумовлений в першу чергу порушеннями в системі мати–плацента–плід, що є причиною високої частоти абдомінального розродження.

Ключові слова: плацентарна дисфункція, позаматкова вагітність.

 

 

Ковалюк Т. В., Бенюк В. О.

Особливості психоемоційної та нейровегетативної адаптації вагітних з аліментарною недостатністю маси тіла.

87

У статті представлені результати дослідження психоемоційної та нейровегетативної адаптації вагітних з аліментарною недостатністю маси тіла. Установлено, що у жінок з аліментарною недостатністю маси тіла достовірно вищі рівні особистісної та реактивної тривожності за шкалою Спілбергера–Ханіна, індексу напруження за результатами комп'ютерної кардіоінтервалографії та нижча загальна потужність спектра варіабельності серцевого ритму, що свідчить про зменшення запасу компенсаторно-адаптаційних реакцій, які може мобілізувати організм для того, щоб відреагувати на стресове навантаження.

Ключові слова: вагітність, аліментарна недостатність маси тіла, психоемоційна адаптація вагітних, нейровегетативна адаптація вагітних.

 

 

Вакалюк Л. М.

Рубець на матці після кесарева розтину за клінічним та морфофункціональним аналізом.

91

На клінічному матеріалі проведено комплексний клініко-морфологічний аналіз рубців на матці після кесарева розтину. Отримані результати відображають морфогенез загоєння гістеротомної рани з утворенням морфофункціонально і клінічно виділених трьох типів рубця: повноцінний, умовно повноцінний і неповноцінний. Результати дослідження сприятимуть розробленню комплексу загальноклінічних і хірургічних заходів для вдосконалення гістероррафії, загалом дозволять покращити здоров’я і репродуктивне майбуття жінок, розроджених кесаревим розтином.

Ключові слова: кесарів розтин, рубець на матці, морфологія.

 

 

Голяновський О. В., Рамазанов В. В., Пехньо Т. В., Сальніков С. Н., Гербут В. В.

Нутритивна підтримка в комплексній терапії пізнього гестозу.

94

Досліджена ефективність нутритивної суміші «Фрезубін ВП Энергия» в якості додаткового компонента комплексної терапії пізнього гестозу у 37 вагітних з прееклампсією легкого та середнього ступеня тяжкості. Установлено, що нутритивна підтримка дозволяє підвищити ефективність терапії пізнього гестозу та стабілізувати стан вагітної, сприяє пролонгації вагітності, зниженню частоти і тяжкості респіраторних порушень у новонароджених.

Ключові слова: вагітність, пізній гестоз, прееклампсія, метаболічний стрес, білково-енергетичне голодування, нутритивна підтримка.

 

 

Веропотвелян П. М., Веропотвелян М. П., Жабіцька Л. А., Гужевська І. В.

Клінічний погляд на лікування звичного невиношування вагітності в анамнезі методом фотодинамічної терапії на тлі хронічної змішаної вірусної інфекції.

98

Дана стаття присвячена вивченню результатів досліджень з фотодинамічної терапії (ФДТ). На підставі даних зарубіжної літератури викладено сучасні уявлення про лазерне випромінювання. Наведені результати останніх наукових розробок, до клінічних досліджень з ФДТ та можливості її застосування в якості антибактеріальної та противірусної терапії. Проаналізовано низку експериментальних досліджень про роль ФДТ при герпетичній інфекції як основного, домінувального причинного фактора звичного невиношування вагітності. Ураховуючи актуальність проблеми невиношування вагітності, асоційованого з герпесвірусною інфекцією, необхідно продовжити вивчення дії ФДТ і можливостей її антибактеріального і противірусного ефектів.

Ключові слова: звичне невиношування, фотодинамічна терапія, хронічна змішана вірусна інфекція.

 

 

Дорошенко І. В.

Особливості анемії вагітних у жінок з хронічною патологією печінки і травного тракту.

104

Результати проведених досліджень свідчать про важливу роль початкової печінкової патології в частоті розвитку і клінічного перебігу анемії вагітних. Це підтверджується більш високою частотою різноманітних ускладнень при розродженні: передчасний розрив плодових оболонок (+16,7%), дистрес плода (+11,2%), аномалії пологової діяльності (+8,4%) і кровотечі у послідовий і ранній післяпологовий періоди (+5,0%). Аналіз стану новонароджених свідчить про більш високі показники асфіксії середнього (+6,7%) і тяжкого ступеня (+2,9%), а також пологової травми (+2,9%) у підгрупі пацієнток із поєднанням патології печінки і травного тракту з анемією вагітних. Аналогічна закономірність спостерігалася і при клінічному оцінюванні раннього неонатального періоду: постгіпоксична енцефалопатія (+20,8%), гіпербілірубінемія (+9,8%), постнатальна інфекція (+8,1%) і геморагічний синдром (+2,8%) частіше мали місце в цій самій групі. Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів для поліпшення результатів розродження пацієнток з даною соматичною патологією.

Ключові слова: анемія вагітних, патологія печінки і травного тракту.

 

 

Веропотвелян П. М., Наритнік Т. Т., Веропотвелян М. П., Гужевська І. В.

Клінічний погляд на методи переривання вагітності в терміні 12–22 тиж.

107

У статті представлені сучасні принципи особливостей переривання вагітності в терміні 12–22 тиж. Проаналізована і вивчена багаточисельна кількість публікацій доказових результатів особливостей техніки, переваг, ризиків та ефективності різних методів переривання вагітності на базах даних королівської колегії RCOG Великобританії, результатів досліджень ВОЗ і американської колегії акушерів і гінекологів (ACOG, США) 2011–2012 рр. У нас в країні необхідно керуватися наказом МОЗ України № 423 від 24.05.2013 р. для переривання вагітності на пізніх термінах.

Ключові слова: вагітність, методи переривання у терміні 12–22 тиж, медикаментозний аборт, хірургічний аборт.

 

 

Пашинян А. Г., Саламова И. В., Хейдар С. А., Семенова В. Б., Арутюнян Г. Б.

Современные местные поликомпонентные препараты в лечении вульвовагинитов смешанной этиологии

112

В статье освещены современные представления об этиологии неспецифических инфекционных заболеваний влагалища. В последние годы все больше регистрируются микст-инфекции, характеризующиеся более тяжелым и длительным течением, частым рецидивированием процесса, развитием восходящей инфекции. Представлены данные, подтверждающие клиническую эффективность поликомпонентных интравагинальных капсул, имеющих в своем составе неомицин + ністатин + полимиксин B, при лечении вульвовагинитов смешанной этиологии.

Ключевые слова: вульвовагиниты смешанной этиологии, поликомпонентные лекарственные препараты.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гаврюшов Д. М.

Клінічне значення анамнестичних особливостей при гіперпластичних процесах ендометрія.

114

Результати проведених досліджень свідчать, що у пацієнток із зазначенням в анамнезі посилань про високу частоту внутрішньоматкових маніпуляцій і наявністю хронічного ендометриту відносний ризик розвитку гіперплазії ендометрія в 11 і 10 разів вище, ніж в популяції, що свідчить про наявність вираженого причинно-наслідкового зв’язку між даними патологічними процесами і розвитком захворювання ендометрія. Будь-яке тривале порушення менструальної функції (> 2 років) підвищує ризик розвитку гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) в 6 разів, а за наявності ГПЕ в анамнезі ризик рецидиву збільшується в 2 рази. Поєднання ГПЕ і хронічного ендометриту має місце в 22,9% випадків, а в 15,2% спостережень діагностується хронічний ендометрит з реактивною гіперплазією. У пацієнток з поєднанням гіперплазії ендометрія і хронічного ендометриту і з реактивною гіперплазією, в порівнянні з гіперплазією без атипії і з атипією, наголошується більш ранній початок і вираженість клінічних симптомів захворювання, тривалість яких перевищує 2 роки. У жінок із простою і складною типовою і атиповою гіперплазією зв’язок між морфологічним варіантом патологічного процесу і патогномонічною клінічною симптоматикою відсутній. У структурі супутніх захворювань у пацієнток з наявністю хронічного ендометриту переважають (в порівнянні з гіперплазією без атипії і з атипією) запальні процеси органів малого таза, доброякісні захворювання шийки матки, ГПЕ, що свідчить про виражений системний характер патології. Отримані результати необхідно враховувати при розробленні алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, клініка, анамнез.

 

 

Шадріна В. С.

Роль імуномодуляторів у лікуванні патології шийки матки.

119

У статті представлені результати вивчення ефективності та безпеки використання рекомбінантного інтерферону-альфа-2b у схемі лікування патології шийки матки. Отримані дані свідчать про високу клінічну ефективність запропонованої схеми терапії фонових процесів шийки матки із застосуванням препарату Лаферобіон у формі ректальних свічок.

Ключові слова: патологія шийки матки, вірус папіломи людини, Лаферобіон, лікування.

 

 

Корнацька А. Г., Чубей Г. В., Бражук М. В., Кондратюк В. К.

Реабілітація репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на органах малого таза.

123

Проведено аналіз результатів 353 органозберігальних операцій на органах малого таза. Оптимізація вибору операційного доступу, активне ведення післяопераційного періоду та використання в ранній післяопераційний період протеолітичних ферментів (Cеррата®) сприяли відсутності ускладнень в післяопераційний період, зменшенню інтенсивності та тривалості больового синдрому. Віддалені результати свідчать про зменшення частоти спайкового процесу. Призначення серратіопептидази привело до відновлення репродуктивної функції у 58,1% пацієнток.

Ключові слова: органозберігальні операції, органи малого таза, спайковий процес, серратіопептидаза.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Турлінова З. О.

Тактика допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з гіперандрогенією різного ґенезу.

127

Результати проведених досліджень свідчать про ефективність запропонованого алгоритму диференційованого підходу до проведення допоміжних репродуктивних технологій у жінок з гіперандрогенією з урахуванням не лише генезу, але і наявності супутнього ожиріння, метаболічного синдрому і синдрому полікістозних яєчників. Представлені дані дозволяють рекомендувати вдосконалений алгоритм для широкого використання в кабінетах і клініках репродуктології.

Ключові слова: гіперандрогенія, допоміжні репродуктивні технології.

 

 

Пирогова В. І., Вереснюк Н. С., Голюк Н. Я.

Сучасні тенденції в діагностичній і лікувальній тактиці при фонових захворюваннях шийки матки.

130

За наявності патології шийки матки, поєднаної із запальними процесами піхви, особливого значення набуває застосування комбінованих препаратів місцевої дії, які впливають на широкий спектр можливих патогенних мікроорганізмів і не сприяють виникненню системних алергійних реакцій та інверсії імунного захисту організму. Сто пацієнток з ознаками цервіциту і кольпіту обстежені і проліковані Неотризолом. До лікування для переважної більшості пацієнток було характерним полімікробне надмірне обсемініння піхви і каналу шийки матки грампозитивною коковою і грамнегативною паличковою флорою, у 21% пацієнток виявлено псевдоміцелій дріжджового гриба, у 6% – трихомоніаз, бактеріальний вагіноз – у 12%, одночасне зменшення кількості лактобактерій у всіх пацієнток до повної їх відсутності – у 23%. Застосування Неотризолу дозволяє досягнути позитивного клініко-лабораторного ефекту після 8-денного курсу лікування у 87%, при продовженні лікування до 16 днів у пацієнток з частковою ефективністю першого курсу – у 92%. Швидкий ефект у пацієнток зі змішаними фоновими ураженнями шийки матки визначає високу оцінку ефективності і впливу лікування на самопочуття і якість життя самими пацієнтками.

Ключові слова: Неотризол, фонові захворювання шийки матки, цервіцит.

 

 

Грек Л. П., Жержова Т. А.

Деякі аспекти застосування нестероїдних протизапальних препаратів у разі больового синдрому в гінекології.

134

Проведено порівняльне вивчення ефективності та безпеки препаратів Ревмоксикам® (ректальні супозиторії), Диклофенак (ректальні супозиторії) та ін’єкційних анальгетиків при лікуванні больового синдрому в гінекології, зумовленого запальними захворюваннями органів малого таза. Доведена однакова ефективність препаратів Ревмоксикам® у дозі 15 мг і Диклофенак у дозі 100 мг в усуненні больового синдрому. Установлено сприятливий фармакологічний профіль, відсутність гастроінтестинальних ускладнень, а також добрий комплаєнс Ревмоксикаму® порівняно з Диклофенаком та ін’єкційними анальгетиками.

Ключові слова: запальні захворювання органів малого таза, больовий синдром, Ревмоксикам®, Диклофенак, ін’єкційні анальгетики, гастроінтестинальні ускладнення, комплаєнс.

 

 

Подольський В. В., Подольський Вл. В., Каграманян А. Л., Новиченко А. В.

Психоемоційний стан жінок фертильного віку з розладами репродуктивного здоров’я, які мешкають у сільській місцевості.

139

У статті представлені результати дослідження психоемоційного статусу жінок фертильного віку з порушенням репродуктивного здоров’я, які мешкають у сільській місцевості, з використанням психологічних методик та анкет. У жінок з хронічними захворюваннями статевих органів (1-а підгрупа) спостерігались емоційне виснаження та втома (35,0%), порушення сну (55,0%), постійна тривога (52,5%), високий рівень психоемоційного стресу (22,5%), високі показники дезадаптивності (55,0%), тривожно-депресивна реакція (27,5%), змішані тривожно-депресивні реакції (12,5%). У жінок з неплідністю (2-а підгрупа) виявлено пригнічений настрій (55,0%), порушення сну (47,5%); високий рівень (30,0%), середній рівень психоемоційного стресу (47,5%), високі показники дезадаптивності (52,5%); спостерігалися депресивна реакція (22,5%), змішаний тривожно-депресивний синдром (15,0%), іпохондрія (10,0%). Жінки з порушеннями менструального циклу (3-я підгрупа) мали: пригнічений настрій (72,5%), емоційне виснаження та втоми (67,5%), порушення сну (50,0%); високий рівень (42,5%) та середній рівень психоемоційного стресу (37,5%); високі показники дезадаптивності (80,0%); виявлено: емоційно нестійкий розлад (20,0%), істеричний синдром (12,5%), невростеничний синдром (15,0%). Данні дослідження дозволять сформувати шляхи медико-психологічної корекції.

Ключові слова: психоемоційний стан, фертильність, репродуктивний стан, сільська місцевість.

 

 

Дубоссарська З. М., Грек Л. П.

Обгрунтування методу лікування пацієнток з «проліферативним синдромом» в гінекології.

145

Проведено дослідження ефективності лікування 60 пацієнток з проліферативними захворюваннями статевих органів (лейоміома матки, ендометріоз, гіперплазія ендометрія) з урахуванням експресії рецепторів естрадіолу, прогестерону, фактора проліферації Кi-67. Визначено ефективність запропонованого лікування на основі клініко-морфологічних показників наведеної вище патології. Це сприяло зменшенню клінічних симптомів захворювання, підвищенню тривалості рецидиву проліферативного процесу, усуненню больового синдрому на 83,3%, настання вагітності в 27,5% випадків.

Ключові слова: лейоміома, ендометріоз, гіперплазія ендометрія, експресія рецепторів естрадіолу і прогестерону, Кі-67.

 

 

Коблош Н. Д.

Стан мікроекології статевих шляхів у жінок з патологією шийки матки.

149

У статті наведено результати обстеження мікроекології статевих шляхів у жінок з патологією шийки матки. Одержані дані свідчать, що у жінок з доброякісними захворюваннями шийки матки спостерігаються порушення мікроекології, які пов’язані з проліферацією умовно-патогенної мікрофлори, збільшенням вірусного інфікування та підвищенням частоти діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Ключові слова: патологія шийки матки, мікроекологія статевих шляхів, інфекції, що передаються статевим шляхом.

 

 

Юзько О. М., Руденко Н. Г.

Лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

153

Автори аналізують застосування методів допоміжних репродуктивних технології в Україні.

Ключові слова: безпліддя, допоміжні репродуктивні технології.

 

 

Гінчицька Л. В.

Клінічна характеристика менопаузальних проявів у жінок у разі застосування негормональних препаратів.

158

Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток менопаузального віку з метою визначення нейровегетативних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень, а також індексу вагінального здоров’я у даного контингенту жінок. Представлені результати клінічних проявів клімаксу до та після застосування негормональних препаратів протягом трьох місяців. Висвітлено ефективність запропонованого лікування.

Ключові слова: менопауза, клінічні прояви, лікування.

 

 

Гопчук О. М.

Гепатопротектори у комплексній терапії урогенітального трихомоніазу.

162

У статті наведена інформація про актуальність і ефективність терапії урогенітального трихомоніазу з включенням у комплексну терапію гепатопротектора рослинного походження, що дозволяє підвищити переносимість та ефективність терапії.

Ключові слова: силімарин, гепатопротектор, Карсил® форте, трихомоніаз, лікування.

 

 

Приймак С. Г., Андрієць О. А.

Внутрішньоутробне інфікування цитомегаловірусною інфекцією в структурі перинатальних ускладнень.

165

Клінічні прояви цитомегаловірусної інфекції мінімальні і можуть бути розцінені як банальне гостре респіраторне захворювання. Тому важливе значення в сучасній діагностиці захворювання має адекватне лабораторне дослідження і правильне трактування отриманих результатів.

Ключові слова: вагітність, внутрішньоутробні інфекції, плід, цитомегаловірус.

 

 

Федорич П. В., Зелений С. Б.

Трихомоніаз. Виявлення Trichomonas tenax і Pentatrichomonas hominis в сечостатевій системі жінок репродуктивного віку, хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом.

167

При дослідженні секрецій сечостатевої системи хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, за допомогою методів оптичної мікроскопії та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) одночасно в низці випадків було виявлено присутність найпростіших, які не є Trichomonas vaginalis. Метою дослідження було виявлення Trichomonas tenax і Pentatrichomonas hominis в сечостатевій системі жінок репродуктивного вік, хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, за допомогою ПЛР у реальному часі. Trichomonas tenax виявлено у 13 (43,3%), а Pentatrichomonas hominis виявлено у 5 (16,7%) з 30 обстежених пацієнток. Продемонстровано можливість існування Trichomonas tenax і Pentatrichomonas hominis в сечостатевій системі жінок репродуктивного віку, хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом.

Ключові слова: Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в реальному часі, сечостатева система, жінки репродуктивного віку.

 

 

І.Ф. Хурані1, О.Я. Какарькін1, П.

Терапевтичний патоморфоз раку грудної залози залежно від схеми полі хіміотерапії.

171

Дослідження лікувального патоморфозу пухлини проведено у 68 хворих на рак грудної залози ІІ–ІІІ стадії після проведення їм 6 курсів неоад’ювантної хіміотерапії (НАХТ) за схемами FАС та ТАС. Мікроскопічно патоморфоз проявлявся дистрофічними і некротичними змінами в паренхімі пухлини, поліморфізмом пухлинних клітин, процесами фіброзу і гіалінозу пухлинної тканини. Виявлено, що лікування за схемою ТАС більш ефективно призводить до морталізації пухлини, спричиняючи лікувальний патоморфоз ІІІ–ІV ступеня у 67% хворих, коли при лікуванні за схемою FАС регресія пухлини настала лише у 35,1% хворих. Найбільш позитивну відповідь на хіміотерапію давав інфільтративний протоковий рак з гіперекспресією HER-2, а також пухлини з високим ступенем проліферації та відсутністю стероїдних рецепторів.

Ключові слова: рак грудної залози, неоад’ювантна поліхіміотерапія, патоморфоз.

 

 

Северин Г. К.

Епідеміологія раку грудної залози серед жінок Донецької області.

175

У даній роботі розглянуто питання епідеміології раку грудної залози серед жіночого населення Донецької області за період 2007–2011 рр. У результаті дослідження було встановлено тенденцію до зростання рівня захворюваності жінок на злоякісні новоутворення грудної залози зі збільшенням питомої ваги виявлення як в містах, так і в сільській місцевості, хворих жінок на рак грудної залози при збільшенні показника морфологічної верифікації діагнозу, чому сприяло підвищення ефективності спеціалізованої онкологічної допомоги населенню, що підтверджується зниженням показника однорічної летальності та зростанням показника п’ятирічної виживаності даної категорії хворих.

Ключові слова: жінки, Донецька область, рак грудної залози, захворюваність, смертність.

 

 

Мигрень: женская болезнь.

180