ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№2_2014

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

 

Романенко Т. Г., Чайка О. И.

Современная диагностика эндокринной патологии при беременности (клиническая лекция).

10

 

 

Campbell Stuart

«Мы более не можем не делать ничего для предотвращения преждевременных родов».

17

 

 

Терещенко А. В., Гойда Н. Г., Моісеєнко Р. О., Дудіна О. О.

Результати діяльності перинатальних центрів в Україні.

21

На початок 2014 року в Україні створено і діє 12 перинатальних центрів III рівня (ПЦ III рівня), цьому передувала значна робота з підготовки та впровадження нормативної бази, підготовки фахівців, впровадження нових медико-організаційних технологій, а також забезпечення регіоналізації допомоги вагітним, роділлям та породіллям. У статті підведені перші підсумки моніторингу діяльності ПЦ в країні, які засвідчили ефективність технологій, що застосовуються. Так, у 2013 році у ПЦ III рівня народжувало 57% вагітних з вродженими вадами серця, 34,3% з цукровим діабетом, 33,3% з важкими формами прееклампсії і еклампсії в цілому по Україні; народилось 59% новонароджених з масою тіла 500,0–999,0 г і 50,5% – масою тіла 1000,0–1499 г; 27% новонароджених з уродженими вадами розвитку; вдвічі знизилась з 6% до 2,9% частка новонароджених, що переведені до дитячих лікарень на доліковування, при цьому обґрунтовано збільшилась частка плодово-материнських втрат, які відбуваються на рівні ПЦ III рівня при зменшенні таких на I та II рівнях допомоги.

Ключові слова: перинатальні центри, регіоналізація перинатальної допомоги, новонароджені, малюкова смертність, результати діяльності.

 

 

Рощина Г. Ф.

Про закони жіночого здоров’я.

26

Розглянута можливість та ефективність застосування препарату Вагісан при лікуванні вульвовагінітів та вагінального дисбіозу у жінок. Вагісан сприяє збільшенню кількості молочнокислих бактерій, відновленню кислого середовища у піхві та нормалізації мікрофлори.

Ключові слова: вульвовагініти, вагінальний дисбіоз, Вагісан.

 

 

Pines A., Sturdee D. W., MacLennan A. H.

Якість життя та роль гормональної терапії в період менопаузи.

32

Якість життя багатьох жінок в менопаузі по всьому світу було значно знижено після сенсаційних звітів дослідження «Ініціатива в ім'я здоров'я жінок» (WHI). Це відбулося внаслідок 50% або більше зниження використання замісної гормональної терапії (ЗГТ) протягом наступних 10 років. Якість життя людини дуже важко оцінити оскільки є дуже багато параметрів , і ще велика кількість різних інструментів оцінки цих параметрів. Однак більшість з них оцінюють лише загальний стан здоров'я і лише деякі симптоми, пов'язані з менопаузою. ЗГТ покращує якість життя жінок у яких менопауза супроводжується менопаузальних симптомами і деякі дослідження щодо ефективності ЗГТ надають достовірну інформацію про можливості поліпшення якості життя та зменшення вазомоторних симптомів. Водночас необхідне глибоке розуміння що застосування ЗГТ для більшості жінок має мінімальні ризики. І поки ці дані не будуть враховані занадто багато жінок будуть продовжувати страждати і мати знижену якість життя без необхідності.

Ключові слова: якість життя, Ініціатива в ім’я здоров’я жінок, гормональна терапія.

 

 

Веропотвелян М. П., Веропотвелян П. М., Гужевська І. В.

Альтернативні підходи до ведення завмерлої вагітності: контраверсії хірургічного та консервативного методів.

36

Наведений аналіз результатів публікацій, які присвячені завмерлій вагітності (ЗВ). УВ статті обговорюють певні переваги застосування альтернативного методу – медикаментозного аборту в ранні терміни вагітності у І триместрі перед традиційним хірургічним лікуванням. Механічне розширення каналу шийки матки і вишкрібання стінок порожнини матки є стандартом надання медичної допомоги при ЗВ. Додаткове ушкодження структурно і функціонально неповноцінного ендометрія, ризик можливих ускладнень хірургічного видалення плодового яйця, що не розвивається і ризик, пов’язаний з наркозом, загрожує репродуктивному здоров’ю жінки. Тому надзвичайно актуальними є питання випорожнення порожнини матки при ЗВ. Широка популяризація даного методу потребує проведення додаткових мультицентрових досліджень у цьому напрямку.

Ключові слова: завмерла вагітність, міфепристон, мізопростол.

 

 

Рибалка А. М., Суліма Г. М., Мітрофанова О. О.

Досвід застосування абдомінальної сакрокольпопексії як методу профілактики постгістеректомічного пролапсу.

41

Запропоновано новий метод абдомінальної сакрокольпопексії у пацієнток високого ризику розвитку постгістеректомічного пролапсу. Високе підвішування склепіння піхви до крижово-маткових зв’язок із реконструкцією фасції є профілактичним заходом розвитку постгістеректомічного пролапсу кукси піхви.

Ключові слова: абдомінальна сакрокольпопексія, постгістеректомічний пролапс, профілактика.

 

 

Шлапак І. П., Жежер А. О., Галушко О. А.

Перший досвід застосування нового вітчизняного комбінованого колоїдно-гіпертонічного розчину в інтенсивній терапії геморагічного шоку.

44

У статті представлені дослідження вітчизняного комбінованого розчину Гекотон на базі відділень анестезіології та інтенсивної терапії Київського центру охорони здоров'я матери та дитини та Київської обласної клінічної лікарні. Наш досвід використання цього препарату становили 21 пацієнт з гострою крововтратою, травматичним шоком. Досліджувалися артеріальний тиск, число серцевих скорочень, діурез, стан мікроциркуляції. Результати нашого дослідження виявили ефективність застосування Гекотону. До переваги цього препарату також відноситься збалансована фармакоекономічна складова. Це дає підставу рекомендувати його до широкого застосування як «стартового» препарату в комплексному лікуванні гіповолемії та шоку різного ступеня, який дозволяє в короткий термін досягти необхідного терапевтичного ефекту та знизити ризик розвитку ускладнень.

Ключові слова: волемічний ефект, гіповолемічний шок, артеріальний тиск, Гекотон, комбінований розчин.

 

 

Герман О. Ю., Голяновський О. В., Рубінштейн А. М.

Вагінальні пологи у жінок з рубцем на матці:клінічний досвід.

48

У ході дослідження визначено критерії відбору, основні показання та протипоказання для вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці. Виходячи з отриманих результатів, виходить, що при правильному визначенні та дотриманні критеріїв безпеки близько 20% вагітних з рубцем на матці можуть успішно самостійно народити через природні пологові шляхи.

Ключові слова: вагінальні пологи з рубцем на матці, кесарів розтин, розрив матки.

 

 

Мамедова С. Ш., Алієва Е. М., Мамедова А. Г., Байрамова Г. М., Байрамова Е. В.

Ехографічні особливості трубної вагітності, що не перервалася.

51

Метою дослідження було визначення ехографічних показників ендометрія матки у вагітних в динаміці трубної вагітності, що не перервалася. Обстежено 34 жінки з трубною вагітністю, що не перервалася. Обстеження включало ультразвукове дослідження вагінальним датчиком довжини, ширини, передньозаднього розміру матки, товщини ендометрія, розмірів плодового яйця. Було встановлено, що в разі трубної вагітності, що не перервалася, ехографічні показники ендометрія матки не відрізнялися від аналогічних параметрів невагітної матки. При затримці менструації понад 14 днів збільшується ймовірність візуалізації плодового яйця. У більш пізні терміни затримки менструації в області маткової труби визначається утворення з ембріоном і жовтковим мішком у його середині.

Ключові слова: трубна вагітність, що не перервалася, плодове яйце, ембріон, жовтковий мішок, ехографія.

 

 

Заболотнов В. О., Рибалка А. М., Міклін О. П., Косолапова Н. В., Супруненко Д. В.

Атипова лейоміома матки.

55

У статті представлені дані про атипову лейоміому матки, класифікація, складності хірургічного лікування. Визначено фактори, що є причиною масивної кровотечі, коли досягнення гемостазу і саме хірургічне лікування може представляти значні труднощі. Розібраний клінічний випадок атипової лейоміоми матки.

Ключові слова: атипова лейоміома матки.

 

 

Петрова Г. А., Давидова Ю. В.

Особливості балансу цитокинів у вагітних, оперованих на щитоподібній залозі під час вагітності.

61

Особливості метаболізму цитокінів у жінок, оперованих на щитоподібній залозі під час вагітності до і після операції, наведені у статті. Було виявлено, що дисбаланс цитокінів є більш вираженим у вагітних з дифузним токсичними зобом. Оперативне втручання з подальшим призначенням замісної гормональної терапії мало позитивний вплив на метаболізм гормонів щитоподібної залози. Замісна гормональна терапія мікронізованим прогестероном у жінок з ознаками загрози переривання вагітності призвела до поліпшення парадигми вагітності за рівнем цитокінів.

Ключові слова: щитоподібна залоза, цитокін, вагітність, хірургія.

 

 

Бенєвський О. В.

Профілактика невиношування і залізодефіцитної анемії у вагітних з тиреотоксикозом.

64

Результати проведених клінічних і додаткових методів дослідження підтверджують ефективність удосконаленого нами алгоритму лікувально-профілактичних заходів, що виявляється зниженням частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з тиреотоксикозом. Це дає нам право рекомендувати його для широкого використання у практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: невиношування, залізодефіцитна анемія, тиреотоксикоз.

 

 

Падалко А. А., Жежер А. А., Мехедко В. В., Романюк О. Ю.

Особливості проведення серцево-легеневої реанімації у вагітних.

66

У статті описано причини зупинки серця у вагітних; фізіологічні зміни в організмі вагітних, які впливають на ефективність реанімаційних заходів; особливості проведення реанімаційних заходів у вагітних.

Ключові слова: серцево-легенева реанімація, вагітність.

 

 

Прилуцький А. І., Прилуцька А. Б., Кущ В. М.

Особливості лікування варикозної хвороби та профілактики її ускладнень у вагітних.

70

Проведене дослідження показало високу клінічну ефективність препарату Ліотон® 1000 гель у вагітних з варикозною хворобою, його хорошу переносимість і відсутність побічної та системної дії. Отримані дані підтверджують пріоритетність використання препарату Ліотон® 1000 гель у лікуванні варикозної хвороби у вагітних.

Ключові слова: варикозна хвороба, вагітність, препарат Ліотон® 1000 гель.

 

 

Худієва Г. З., Алієва Е. М., Мамедова А. Г., Байрамова Г. М., Гарашова М. А.

Особливості фетоплацентарного кровотоку у вагітних із запальними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів.

72

Метою дослідження було оцінювання стану матково-плацентарного та фетоплацентарного кровотоку у вагітних із запальними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів. Обстежено 97 вагітних з різними запальними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів. Методом допплєрометричного дослідження виміряний кровотік у правій і лівій матковій артеріях, артерії пупкового канатика та середній мозковій артерії плода. Визначено індекс резистентності (ІР), пульсаційний індекс (ПІ) та середня швидкість кровотоку в артеріях (Vсер). Установлено, що ранніми проявами фетоплацентарної недостатності були підвищення ІР і зниження середньої швидкості кровотоку в матковій артерії та артерії пупкового канатика.

Ключові слова: допплєрографія, індекс резистентності, пульсаційний індекс, середня швидкість кровотоку, матково-плацентарний кровотік, фетоплацентарна недостатність.

 

 

Полуянова О. М.

Вплив прегравідарної підготовки на перебіг вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці.

75

У статті відображена перспектива зниження частоти повторних кесаревих розтинів за рахунок вагінальних пологів у жінок з одним рубцем на матці шляхом проведення прегравідарної підготовки. Проведення комплексу прегравідарної підготовки, що включає в себе імуностимулювальну, розсмоктувальну, вітамінотерапію в поєднанні з гормональною корекцією, профілактичне призначення антиоксидантів, психопрофілактику, діагностичну гістероскопію, курс фізіотерапевтичних процедур – ампліпульс-форез, сприяє зменшенню частоти ускладнень перебігу вагітності, підвищує ймовірність успішної спроби вагінальних пологів.

Ключові слова: рубець на матці, кесарів розтин, прегравідарна підготовка, вагінальні пологи після кесарева розтину (ВПКР).

 

 

Макаренко М. Ф., Говсєєв Д. О., Протас Р. В., Крушинська О. Ю.

Ефективність упровадження стандартів ведення вагітності та пологів у жінок із цукровим діабетом.

80

У статті наведені результати вагітностей та пологів у жінок із цукровим діабетом, які перебували на лікуванні у відділенні екстрагенітальної патології Міського пологового будинку № 5. Після впровадження в роботу відділення стандартів обстеження та лікування вагітних із цукровим діабетом вдалося значно покращити перинатальні показники та суттєво знизити кількість ускладнень цукрового діабету.

Ключові слова: цукровий діабет, діабетична фетопатія, кесарів розтин, тяжкий гестоз.

 

 

Скрипченко Н. Я., Тиха В. Г.

Лікування невиношування у вагітних з лейоміомою матки із застосуванням натурального мікронізованого прогестерону.

83

Проаналізовано результати лікування загрози переривання вагітності у 30 пацієнток з лейоміомою матки натуральним мікронізованим прогестероном Лютеіна. Про ефективність даного методу лікування свідчить швидке усунення клінічних симптомів загрози переривання вагітності, прискорення регресу УЗД-маркерів загрози викидня, зменшення кількості ускладнень вагітності у таких жінок та прискорення термінів виписки зі стаціонару.

Ключові слова: загроза переривання вагітності, лейоміома матки, натуральний мікронізований прогестерон.

 

 

Луценко Н. С., Аль Суліман Х. М., Потебня В. Ю., Мазур О. Д., Островський К. В., Соколовська И. С.

Порівняльний аналіз інволюції матки у першороділей і повторнороділей протягом 48 год після пологів.

87

Інволюція матки є найбільш адекватним прогностичним критерієм перебігу післяпологового періоду. У статті представлені результати порівняльного аналізу скорочувальної діяльності матки протягом перших двох діб після фізіологічних пологів у першороділей і повторнороділей. Визначено, що для фізіологічного перебігу післяпологового періоду характерно одночасне зменшення практично всіх досліджуваних розмірів матки протягом перших 48 год після пологів. Винятком є лише довжина шийки матки, яка планомірно збільшується. Максимальні зміни відбуваються в перші 12 год після пологів, що визначає саме цей термін для скринінгу субінволюції та патології інволютивної функції матки як у першороділей, так і у повторнороділей.

Ключові слова: післяпологовий період, інволюція матки, УЗД.

 

 

Джеломанова С. О., Данькина І. А., Джеломанова К. С.

Роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку прееклампсії.

90

У статті представлені дані про роль антифосфоліпідних антитіл у генезі розвитку прееклампсії. Розглянуті питання діагностичної цінності визначення різних типів антифосфоліпідних антитіл.

Ключові слова: прееклампсія, антифосфоліпідні антитіла, вагітність.

 

 

Венцківський Б. М., Вітренко Д. В.

Особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок залежно від методу абдомінального розродження.

92

У статті представлені дані про особливості перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абдомінального розродження, категорії ургентності, наявності супутньої патології. 1. За крововтратою: найменша крововтрата відзначена при проведенні планової операції за методом Дерфлера та за методом Старка. 2. За тривалістю операції: за методом Старка незалежно від категорії ургентності найнижча тривалість операції (41–44 хв). 3. За тривалістю перебування породіллі в стаціонарі у післяопераційний період: найменша тривалість перебування в стаціонарі при проведенні планової операції (категорія ургентності 4) незалежно від методу кесарева розтину (4,1±0,3 доби). 4. За характеристикою ускладнень з боку матері: не було ускладнень при проведенні операції за Дерфлером, але результат малоінформативний, оскільки проведено 26 (8,7%) операцій даним методом від загальної кількості операцій. 5. За станом новонародженого: при планових операціях незалежно від методу кесарева розтину не зареєстровано випадки переведення дітей у відділення реанімації новонароджених. При проведенні клініко-лабораторного обстеження у жінок через 3 міс після оперативного розродження анемію частіше виявляли у жінок, яких прооперовано повторно (35,8%), в ургентному порядку (26,3%), за методом Дерфлера (46,1%). Патологічна цитологічна картина переважно супроводжувалась клінічними ознаками запалення слизової оболонки піхви. ІІ ступінь чистоти вагінального вмісту діагностовано в 94 жінок (31,4%), а ІІІ – в 34 жінок (11,3%). Це переважно пацієнтки, які прооперовані повторно в ургентному порядку, незалежно від методу операції кесарева розтину.

Ключові слова: розродження, кесарів розтин, категорія ургентності, лапаротомія, післяопераційний період.

 

 

Жуковська І. Г., Семенова М. В.

Оцінювання ефективності використання Фарматексу (бензалконію хлориду) у жінок із захворюваннями шийки матки після застосування деструктивних методів лікування.

97

Обстежені 65 пацієнток віком від 20 до 32 років із захворюваннями шийки матки, при яких було проведено деструктивне (радіохвильовим методом) лікування. У післяопераційний період у 34 пацієнток основної групи використовували вагінальний крем Фарматекс, який вводили 1 раз протягом 20 днів. 31 жінка (група порівняння) отримувала комбінований препарат, що містить декспантенол 0,1 г, хлоргексидин біглюконат 0,016 г, інтравагінально протягом 10 днів. Усім жінкам проводили клінічні, лабораторні, інструментальні та морфологічні методи дослідження. Доведені добра переносимість пацієнтками бензалконію хлориду (крему Фарматекс), прискорення процесів епітелізації шийки матки, достовірне зниження ускладнень (лімфорея, кровотеча) в післяопераційний період, що дозволяє рекомендувати більш широке застосування Фарматексу у формі крему в клінічній практиці.

Ключові слова: патологія шийки матки, регенерація, деструктивне лікування, Фарматекс.

 

 

Трохимович О. В.

Особливості цитокінового статусу жінок із ранніми втратами вагітності.

101

Вивчено цитокіновий статус жінок із загрозою переривання вагітності та викиднем, що не відбувся, в термінах 4–11 тиж вагітності. Установлено підвищення продукції прозапальних цитокінів IL-1β, IL-6 на тлі зниження концентрацій прозапальних цитокінів IL-4, IL-10, що свідчить про порушення фетопротективних механізмів. Дослідження цитокінового статусу є важливим для оцінювання спрямованості імунної відповіді, прогнозування розвитку гестаційних ускладнень, а також результату вагітності для матері та плода: зміни балансу про- і протизапальних медіаторів на місцевому та системному рівнях можуть бути критеріями загрози переривання вагітності.

Ключові слова: цитокіни, загроза переривання вагітності, викидень, що не відбувся, ранні терміни вагітності.

 

 

Кіра Е. Ф., Гайтукієва Р. А., Муслімова С. З., Артимук Н. В.

Біоценоз і функціональна активність епітелію піхви при місцевому лікуванні аеробного вагініту Поліжинаксом і Тержинаном.

104

Дане дослідження присвячене порівняльному вивченню ефективності та безпеки препаратів Поліжинакс і Тержинан в лікуванні аеробного вагініту (АВ). Оцінювали клінічну (ступінь зменшення об’єктивних і суб’єктивних симптомів) і мікробіологічну ефективність терапії зазначеними лікарськими засобами у пацієнток з АВ. Крім того, вивчали швидкість зникнення запалення піхви, функціональну активність епітелію піхви, вплив препаратів на стан нормальної мікрофлори піхви після закінчення терапії і проводили оцінку якості життя до і після терапії АВ. Для вирішення поставлених завдань проведено обстеження і лікування 60 жінок репродуктивного віку (18–45 років) з діагнозом АВ. Дослідження виконано відповідно до міжнародних нормативів і правил GCP. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що Поліжинакс і Тержинан нарівні ефективні і безпечні при лікуванні АВ. Поліжинакс і Тержинан однаково ефективні щодо умовно-патогенних мікроорганізмів – збудників АВ. Поліжинакс є препаратом вибору для лікування АВ. Тержинан можна застосовувати як комплексного препарату для лікування бактеріального вагінозу і АВ. Поліжинакс не робить імуносупресивної дії на епітелій піхви, завдяки чому відновлення функціональної активності епітелію після лікування Поліжинакс відбувається швидше, ніж після лікування Тержинаном. Після лікування якість життя пацієнток в цілому покращився в кожній з досліджуваних груп.

Ключові слова: аеробний вагініт, Тержинан, Поліжінакс, лікування, багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження.

 

 

Доленко О. В.

Клініко-ультразвукова характеристика та лікування дисфункції яєчників у жінок репродуктивного віку.

111

Наведені дані клінічної ефективності застосування та фітоселективної терапії деяких форм дисфункції яєчників у жінок репродуктивного віку на підставі результатів клінічного, гормонального та ультразвукового досліджень.

Ключові слова: дисфункція яєчників, ультразвукова діагностика, фітотерапія, Циклодинон®, клінічна ефективність, жінки репродуктивного віку.

 

 

Веропотвелян М. П., Веропотвелян П. М., Гужевська І. В., Цехмістренко І. С.

Клінічні аспекти патогенезу аденоміозу та патогенетична терапія.

114

В оглядовій статті наведені дані про сучасні методи лікування пацієнток з аденоміозом. Низка публікацій та наші власні дослідження свідчать, що патогенетично обґрунтоване лікування пацієнток із внутрішнім ендометріозом дозволяє значно підвищити клінічну ефективність лікування, спрямовану перш за все на реалізацію органозберігальної тактики та на відновлення репродуктивної функції у жінок. Однак проведені гормональні методи терапії далеко не використовують весь спектр її можливостей. Розроблення нових схем та режимів терапії може покращити наслідки лікування пацієнток з неактивним аденоміозом, які можуть гальмувати можливе прогресування його в активну форму.

Ключові слова: гістероскопія, лапароскопія, аденоміоз, дієногест, Візан, лавомакс.

 

 

Гладчук І. З., Семенюта О. М., Онищенко Ю. В.

Порівняльний аналіз ефективності методів лікування жінок із синдромом полікістозних яєчників та гіперпролактинемією: ретроспективне дослідження.

121

Метою роботи було визначення клінічної ефективності методів лікування жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та гіперпролактинемією. Показано, що багатофакторне безпліддя у вигляді поєднання гіперпролактинемії й полікістозних яєчників має місце у кожної третьої жінки з порушеною фертильною функцією. Диференційоване застосування консервативної медикаментозної терапії дозволяє досягти ефекту відновлення фертильної функції у 33,8%. Установлено, що застосування хірургічної індукції овуляції шляхом лапароскопічної парціальної оваріальної деструкції дозволяє підвищити ефективність комплексного лікування безпліддя до 40%. Обговорюється доцільність розроблення алгоритму диференційованого застосування методів лікування безпліддя у жінок із СПКЯ та гіперпролактинемією.

Ключові слова: репродуктивне здоров’я, безпліддя, синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія.

 

 

Резніченко Г. І., Потебня В. Ю., Плотнікова В. М.

Застосування комбінації ципрофлоксацину та тинідазолу для лікування і профілактики гнійно-запальних ускладнень при малих гінекологічних оперативних втручаннях.

124

Не дивлячись на невпинне вдосконалення технічних і фармакологічних аспектів забезпечення ефективності та безпечності проведення малих оперативних втручань при гінекологічній патології, суттєво може підвищуватися частота розвитку гнійно-запальних ускладнень. Існує широкий спектр антибактеріальних препаратів для профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань у жінок в післяопераційному періоді при малих гінекологічних операціях. При цьому антибактеріальний препарат має забезпечувати антианаеробну направленість, чинити швидку бактерицидну дію, мати високу антимікробну активність, бути стабільним до β-лактамаз, простим у застосуванні та дозуванні, мати мінімальну токсичність та максимальну безпечність. Таким вимогам при малих гінекологічних оперативних втручаннях відповідає комбінований препарат, що мiстить ципрофлоксацин і тинідазол. Спектр дії цієї комбінації охоплює грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella, Salmonella, Рroteus, Shigella, Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Providencia, Citrobacter, Serratia marcescens, Campylobacter jejuni, Pseudomonas aeruginosa, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Bacillus anthracis, Moraxella catarrhalis. Комбінація ципрофлоксицину та тінідазолу є ефективною щодо грампозитивних бактерій: стафілококів, стрептококів, в тому числі Streptococcus рneumoniae, Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. Тинідазол чинить протипротозойну дію щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia; чинить бактерицидну дію стосовно анаеробних бактерій – Bacteroides spp., в тому числі Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Veillonella spp. Перевагами в застосуванні комбінації ципрофлоксицину та тинідазолу при малих гінекологічних оперативних втручаннях для профілактики гнійно-запальних ускладнень є її висока ефективність стосовно всіх основних збудників, максимальна безпечність і хороша переносимість, висока стабільна концентрація у можливих вогнищах інфекції та економічна доцільність.

Ключові слова: малі гінекологічні оперативні втручання, профілактика укладнень, комбінація ципрофлоксицину та тинідазолу.

 

 

Довгань А. А.

Особливості клінічної характеристики жінок з репродуктивними втратами в анамнезі.

127

Результати проведених досліджень свідчать, що пацієнтки з репродуктивними втратами в анамнезі відрізнялися від жінок групи порівняння за наступними характеристиками: числом пологів, частотою куріння, індексом соматичного здоров’я, віком статевого дебюту і станом репродуктивного здоров’я. Це диктує необхідність подальшого вивчення даної наукової проблеми для розроблення вдосконаленого алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: репродуктивні втрати, клінічна характеристика.

 

 

Оразов М. Р.

Проблемні аспекти цервікальної патології у жінок з тазовим больовим синдромом при аденоміозі.

129

Стаття присвячена одній із найактуальніших проблем сучасної гінекології – проблемі тазового болю, що зумовлено аденоміозом і цервікальною патологією. Питома частота аденоміозу в структурі генітального ендометріозу сягає 70–90%. Інтерес до проблеми полягає в тому, що одночасне синхронне залучення в патологічний процес м’язової і ендометріальної тканини, а також сполучно;тканинних компонентів екстрацелюлярного матриксу не може не стосуватися епітеліальної тканини шийки матки. У дослідженні брали участь 24 жінки репродуктивного віку з больовим синдромом при аденоміозі – як основна група, а групу порівняння склали 10 жінок аналогічного віку з безбольовим перебігом захворювання. Результати дослідження свідчать, що у пацієнток репродуктивного віку з больовим синдромом при аденоміозі досить поширені супутні патологічні стани в цервікальному епітелії з переважанням вірус-асоційованих інтраепітеліальних уражень.

Ключові слова: аденоміоз, тазовий біль, цервікальна патологія, інтраепітеліальне ураження.

 

 

Подольський Вл. В., Лісяна Т. О., Пономарьова І. Г.

Стан мікроекології статевих шляхів у жінок зі змінами репродуктивного здоров’я при порушенні вегетативного гомеостазу.

133

Наведені результати досліджень з визначення мікробного спектра урогенітальних органів у жінок зі змінами репродуктивного здоров'я, що супроводжуються порушеннями вегетативного гомеостазу. З'ясовано, що при різних порушеннях вегетативного гомеостазу у жінок фертильного віку з порушеннями репродуктивного здоров'я відбуваються зміни в мікроекології статевих шляхів, що потребує контролю і спостереження.

Ключові слова: зміни репродуктивного здоров'я, порушення вегетативного гомеостазу, соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи, синдром вегетативної дисфункції, мікробіоценоз урогенітальних органів.

 

 

Решетняк О. В.

Комплексний підхід до обстеження жінок з хронічною урогенітальною патологією кандидозної етіології.

139

Наведені результати стоматологічного та мікробіологічного обстеження порожнини рота жінок з хронічною урогенітальною патологією кандидозної етіології.

Ключові слова: кандидоз, слизова оболонка порожнини рота, хронічна урогенітальна патологія.

 

 

Борис О. М., Онищик Л. М., Сотніченко Г. В.

Оптимізація лікування хронічної гіперандрогенної ановуляції у пацієнток з ендокринним безпліддям на фоні синдрому склерополікістозних яєчників.

141

У статті наведені результати клінічного дослідження терапевтичної ефективності та безпеки препарату Флутафарм® (ПАТ «Фармак»), що містить флутамід, в якому взяли участь 86 пацієнток з синдромом склерополікістозних яєчників (СПКЯ) з порушеннями менструального циклу і гірсутизмом. Дослідження проводили у два етапи: клініко-лабораторне обстеження (протягом менструального циклу) і лікування (3–6–9 міс). Пацієнтки, що відповідали критеріям включення, отримували антиандрогенний препарат Флутафарм®(ПАТ «Фармак»), що містить флутамід, у добовій дозі 125 мг 3 рази на добу протягом 6 міс. Дослідження підтвердило, що застосування флутаміду для лікування СПКЯ, який супроводжується порушеннями циклу і гірсутизмом, сприяє більш ефективному відновленню фертильного потенціалу у жінок.

Ключові слова: гірсутизм, синдром склерополікістозних яєчників, порушення менструального циклу, хронічна гіперандрогенна ановуляція, антиандрогени, флутамід.

 

 

Прилуцька А. Б., Прилуцький А. І., Дзятко Ю. В.

Нові підходи до лікування хронічних запальних захворювань органів малого таза неспецифічної етіології.

149

На підставі даних проведеного дослідження було визначено, що лікування препаратом природного походження Трібестан® хворих із хронічною формою запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ) сприяє обмеженню ексудативного прояву запального процесу, інактивації медіаторів запалення, усуненню застійних явищ в органах репродуктивної системи, відновленню місцевого імунітету та отриманню в 95,3 % позитивного терапевтичного ефекту, що дозволяє широко використовувати даний препарат у лікуванні хронічної форми ЗЗОМТ.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання органів малого таза, лікування, оригінальний препарат рослинного походження Трібестан®.

 

 

Хурані І. Ф.

Оцінювання впливу електрозварювання біологічних тканин на частоту післяопераційних ускладнень у хворих із доброякісними пухлинами грудної залози.

152

Вивчені післяопераційні ускладнення у 156 хворих на доброякісні пухлини грудної залози. 76 хворим було виконано традиційну секторальну резекцію, 80 хворим проводили операцію із застосуванням електрозварювального апарату ЕК-300М1. При проведенні порівняльного аналізу післяопераційних ускладнень встановлено суттєві переваги застосування електрозварювання біологічних тканин над традиційним методом операції. У разі виконання операції за допомогою електрозварювання біологічних тканин частота розвитку таких ускладнень, як нагноєння рани, крайовий некроз, бешихоподібні запалення, вірогідно зменшилась – на 7,7–10,6%. Кровотечі під час операції та післяопераційні гематоми не виникали жодного разу. Тривалість операції зменшилась в середньому на 6,2±2,3 хв.

Ключові слова: грудна залоза, секторальна резекція, ускладнення, зварювання біологічних тканин.

 

 

Захаренко О. С., Дикусаров В. В.

Функціональний стан щитоподібної залози у жінок із безпліддям при зовнішньому генітальному ендометріозі.

155

У статті наведені дані щодо функціонального стану щитоподібної залози в жінок із безпліддям при зовнішньому генітальному ендометріозі.

Ключові слова: генітальний ендометріоз, безпліддя, репродуктивна функція.

Вдовиченко Ю. П., Куріцина С. А., Урсакі Н. О.

Діагностика і профілактика перинатальної патології при аномальній плацентації.

157

Результати проведених досліджень свідчать, що тип плацентації і особливо наявність аномальної плацентації впливає на функціональний стан фетоплацентарного комплексу, а також розвиток перинатальної патології. Для своєчасної діагностики плацентарної дисфункції і зниження частоти перинатальної патології необхідне раннє ехографічне обстеження локалізації плаценти з подальшим динамічним обстеженням пацієнток для оцінювання процесів міграції плаценти. Спосіб і терміни розродження жінок з аномальною плацентацією залежать від локалізації плаценти, завершеності її міграції і функціонального стану фетоплацентарного комплексу.

Ключові слова: перинатальна патологія, аномальна плацентація, діагностика, профілактика.

 

 

Рубан Я. А.

Особливості перебігу неонатального періоду і ранньої адаптації новонароджених від породілей після використання допоміжних репродуктивних технологій.

159

Аналіз стану і ранньої адаптації новонароджених від породілей після допоміжних репродуктивних технологій показав, що перинатальні результати в основній групі і в групі порівняння мають деякі відмінності, які залежать від вираженості початкових патологічних змін, від варіанта лікування безпліддя, від компенсації екстрагенітальної патології, а також від тактики ведення вагітності, зокрема, від обґрунтованого вибору схем гормональної підтримки.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, неонатальний період, адаптація новонароджених.

 

 

Мельник Ю. М.

Комбінований скринінг у І та ІІ триместрі вагітності.

161

Скринінг вагітних є комплексною системою, яка включає в себе не тільки проведення певних тестів та обстежень, а й надання родині вагітної адекватної інформації про захворювання, на пошук якого спрямований даний скринінговий тест, а при виявленні захворювання у плода – про сучасні можливості його лікування або переривання вагітності. Упровадження в клінічну практику сучасних автоматизованих підходів розрахунку ризику при неінвазивній пренатальній профілактиці дозволяє оптимізувати і значно підвищити ефективність скринінгу. У статті висвітлені сучасні підходи до пренатальної діагностики хромосомних аномалій та систематизовано основні ключові моменти, що визначають проведення якісної пренатальної діагностики.

Ключові слова: комбінований скринінг, патологія, плід, ризик аномалій, програми розрахунку, вагітні.

 

 

Данькина І. А., Джеломанова С. О., Данькина В. В.

Оцінювання ефективності азитроміцину при лікуванні мікст-інфекцій у пацієнток репродуктивного віку.

167

Нами вивчена ефективність азитроміцину при лікуванні мікст-інфекцій у пацієнток репродуктивного віку. Виявлено, що зручне одноразове застосування, відсутність побічних ефектів і висока терапевтична ефективність азитроміцину дозволяють рекомендувати цей антибіотик для лікування пацієнтів зі змішаною урогенітальною інфекцією.

Ключові слова: азитроміцин, пацієнтки репродуктивного віку, змішані урогенітальні інфекції.

 

 

Таран О. А., Булавенко О. В.

Сучасні аспекти комбінованої терапії цервікальних неоплазій, асоційованих з папіломавірусною інфекцією.

169

Вірус папіломи людини (ВПЛ) є доведеною причиною передраку і раку шийки матки. Стандартні хірургічні методи деструкції цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (ЦІН) не дають повного успіху, оскільки персистенція вірусу в епітелії часто призводить до виникнення рецидивів захворювання. Метою нашого дослідження було оцінювання ефективності та безпеки застосування циклоферону і радіохвильової хірургії в комплексному лікуванні ВПЛ-інфікованих пацієнток з ЦІН І та ЦІН ІІ. У результаті аналізу даних досліджень ми змогли констатувати, що циклоферон є безпечним і необхідним компонентом лікування передракової патології шийки матки. Комбіноване використання циклоферону і радіохвильової ексцизії шийки матки у разі ЦІН, асоційованої з ВПЛ, сприяє подовженню міжрецидивного періоду, припинення вірусовиділення, прискоренню репаративних процесів у зонах пошкодження, дозволяє зберегти архітектоніку шийки матки і нормалізує біоценоз піхви.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, цервікальна неоплазія, радіохвильова ексцизія, циклоферон.

 

 

Товстановська В. О., Сахарова І. О., Крук О. Ю., Кущ В. М.

Еволюційні особливості симбіозу непластичних процесів, індукованих вірусом папіломи людини, і імунної системи та можливість їхньої супресії.

175

У статті викладено еволюційні особливості симбіозу пухлин і імунної системи. Розглядаються механізми імунного захисту, що відбуваються в організмі людини при інфікуванні онкогенними штамами вірусу папіломи людини (ВПЛ). Представлена інформація про специфічність механізмів вислизання пухлин від імунної системи. Розкрита наукова основа імуносупресивних властивостей онкобілків ВПЛ.

Ключові слова: вірус папіломи людини (ВПЛ), імунна система, Т-лімфоцити, онкобілки, передрак і рак шийки матки.

 

 

Послеродовая депрессия: только в современном мире?

180