ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№2_2013

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

 

Вовк І. Б., Чубей Г. В., Кондратюк В. К., Подоляка Д. В.

Пухлиноподібні ураження яєчників: етіологія, патогенез, діагностика та лікування.

11

В даній статті представлено етіопатогенетичні, класифікаційні, клініко-діагностичні та терапевтичні під-ходи до ведення пацієнток з пухлиноподібними утвореннями в яєчниках. Розглянуто основні напрями лікування в залежності від віку, репродуктивних намірів та гистотипу пухлиноподібного утвору, наведе-но можливості гормональної і негормональної фитоселективної корекції в лікуванні і профілактиці доб-роякісних пухлин яєчників.

Ключові слова: пухлиноподібні ураження яєчників, фитоселективна корекція, лікування.

 

 

Перинатальные центры в Украине: новая идеология, новые перспек-тивы.

20

 

 

Шишкова В. Н.

Подводные камни современной контрацепции: фокус на риск тром-бозов и метаболические нарушения.

22

В статье обоснована необходимость индивидуального подхода при назначении оральных контрацеп-тивов, проанализированы возможные осложнения при их некорректном применении, даны рекоменда-ции по локальной контрацепции.

Ключевые слова: тромбоз, метаболические нарушения, оральные контрацептивы, локальная кон-трацепция.

 

 

Громова О. А., Торшин И. Ю., Лиманова О. А., Никонов А. А.

Патофизиология вегетативно-сосудистых пароксизмов (приливы) у женщин в период менопаузы и механизм действия β-аланина. Новая клинико-фармакологическая концепция.

28

 

 

Кондратюк В. К., Литвиненко Р. А.

Нетримання сечі у жінок (етіологія, діагностика, підходи до лікування).

35

У статті висвітлені епідеміологічні особливості нетримання сечі та визначено місце гіперактивного се-чового міхура (ГАСМ) в структурі нейрогенних розладів сечовиділення. Наведена класифікація нетри-мання сечі, викладені основні патогенетичні механізми та фактори ризику розвитку даної патології, а також алгоритм обстеження хворих з нейрогенними розладами сечовиділення, в тому числі ГАСМ. Розглянуті основні методи лікування нетримання сечі та наведена оцінка консервативного та хірургіч-ного методів його лікування. Особливу увагу приділено визначенню діагностичних критеріїв ГАСМ та можливості медикаментозної корекції симптомів, пов’язаних з даним симптомокомплексом. Розробле-но алгоритм застосування М-холінолітиків при ГАСМ, котрий базується на повноцінному обстеженні пацієнтки для диференційованого вибору консервативного лікування.

Ключові слова: нетримання сечі, гіперактивний сечовий міхур, М-холінолітики, медикаментозна ко-рекція.

 

 

Герасимова Т. В., Гопчук Е. Н., Чайка О. І.

Декскетопрофен – анальгезія в акушерсько-гінекологічній практиці.

41

У статті наведено відомості про ефективність застосування декскетопрофену (Дексалгін) при проведе-нні післяопераційної аваль гезії в акушерсько-гінекологічній практиці.

Ключові слова: хірургія, кесарів розтин, знеболювання, декскетопрофен, Дексалгін.

 

 

Голяновський О. В., Туркенич Н. В., Шемберко А. В.

Комплексна терапія кольпітів у вагітних групи ризику.

45

Розроблені методи профілактики інфекційно-запальних ускладнень у вагітних під час пологів і в післяпологовий період. Обстежено 60 вагітних групи високого ризику з розвитку інфекційних ускладнень (кольпіт, вульвовагініт). Виявлено, що в разі вихідної великої кількості мікроорганізмів у піхві жінок ос-новної групи, на тлі застосування препарату бензидаміну гідрохлориду (Тантум Роза) їхня кількість зменшилася до третьої доби. У пацієнток основної групи змінилося співвідношення складу піхвової флори зі зростанням кількості лактобактерій порівняно з контрольною. Отримані результати свідчать про ефективність препарату бензидаміну гідрохлориду для профілактики кольпітів і вульвовагінітів у вагітних групи ризику.

Ключові слова: урогенітальні інфекції, бензидаміну гідрохлорид, кольпіт.

 

 

Дубчак А. Є., Мілевський А. В., Довгань Є. Н.

Неспецифічні запальні захворювання органів малого таза у жінок.

51

Проблема запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ) залишається актуальною. Практично всі мікроорганізми, що присутні в піхві (за виключенням лакто- та біфідобактерій), можуть брати участь у запальному процесі. Неадекватне лікування ЗЗОМТ призводить до хронізацїї процесу, формуючи основу патологічних станів, що порушують фертильну функцію жінок і в низці випадків вимагають хіру-ргічної корекції, бере участь у розвитку таких патологічних процесів, як міома матки, ендометріоз, гі-перпластичні процеси ендометрія, безпліддя різного ґенезу, непластичні захворювання шийки матки, а також функціональні розлади, що порушують фізіологічний перебіг вагітності. У роботі показана ефективність лікування ЗЗОМТ препаратами Макмирор і Макмирор Комплекс. На відміну від аналогіч-них препаратів Макмирор і Макмирор Комплекс не містять антибіотиків і не спричинюють дисбактеріоз піхви: у міру пригнічення патогенної флори спостерігається ріст лакто- і біфідобактерій і відновлення нормоценезу піхви і нормального рівня кислотності піхвового середовища.

Ключові слова: ЗЗОМТ, лікування, Макмирор, Макмирор Комплекс.

 

 

Завадська Т. С.

Розлади психосоматичного здоров’я, пов’язані з абортом: сучасне вирішення в акушерсько-гінекологічній практиці.

56

Вивчений психоемоційний стан жінок у динаміці перед і після аборту залежно від засобу штучного переривання вагітності. Виявлений зв’язок між соматичними скаргами та депресивним розладом. Оці-нено вплив соматизованої депресії у жінок на вибір засобу переривання небажаної вагітності та їхню якість життя.

Ключові слова: небажана вагітність, аборт, соматизована депресія, якість життя.

 

 

Гончаренко Д. О., Жежер А. О.

Об'ємне відновлення масивних акушерських кровотеч: теорія і практика.

62

У статі наведена номограма, яка дозволяє швидко оцінити тяжкість акушерських кровотеч та розраху-вати приблизний якісний та кількісний склад інфузійної замісної терапії.

Ключові слова: акушерська кровотеча, номограма, інфузійна терапія.

 

 

Макаренко М. В., Говсєєв Д. О., Базелюк О. М.

Аргоново-плазмова коагуляція при повторному кесаревому розтині.

65

У статті наведено інформацію про ефективність інтраопераційного гемостазу, профілактику усклад-нень септичного та геморагічного характеру у пацієнток з повторними випадками лапаротомії в анам-незі з приводу кесарева розтину на тлі застосування аргоново-плазмової коагуляції тканин.

Ключові слова: кесарів розтин, ускладнення, профілактика, аргоново-плазмова коагуляція.

Шурпяк С. О.

 

 

Міома матки і вагітність: клініка, ускладнення і лікування.

67

У клінічній практиці лікаря акушера-гінеколога все частіше зустрічаються випадки вагітності, що розви-вається на тлі лейоміоми матки. Подібна ситуація породжує проблему, яка стає все більш актуальною для сучасного акушерства, що зумовлене низкою соціальних, медичних та демографічних чинників, зокрема збільшенням середнього віку вагітних, зростанням питомої ваги вагітностей після оператив-них втручань на матці та поширенням гормонально-метаболічних порушень серед жінок репродуктив-ного віку. Тим не менше, на сьогоднішній день у літературі є суперечливі дані щодо ускладнень вагіт-ності, пов’язаних з пухлинами матки, наводяться не завжди адекватні рекомендації щодо засад веден-ня даної категорії пацієнток. Відсутня доказова база з аналізом наслідків вагітностей при використанні традиційних і новітніх методів лікування лейоміом. Огляд представляє аналіз літератури з питань впливу лейоміом матки на перебіг вагітності, її характеристики, діагностики; лікування, способів роз-родження та післяпологового спостереження. Аналізуються деякі менш висвітлені питання – щодо впливу міоми на скорочення матки в пологах та особливі клінічні ситуації – вагітність після різних видів міомектомій та емболізації маткових артерій. Огляд базується на джерелах баз даних PubMed з січня 1980 по листопад 2012 року з використанням принципів MeSH і Cochrane Review.

Ключові слова: міома, лейоміома матки, вагітність, ускладнення, розродження, діагностика, лікування.

 

 

Косульнікова Л. Ф., Сироватко Л. М., Богословова Ю. Є.

Застосування препарату Поліжинакс для лікування інфекційного вагініту у II триместрі вагітності.

74

Використання Поліжинаксу у вагітних виправдано, особливо беручі до уваги те, що призначення дея-ких антибактеріальних препаратів, відповідно до наказів МОЗ України вагітним протипоказано. Висока ефективність та безпечність Поліжинаксу доведена багаточисленними дослідженнями та наявністю у складі препарату ністатину, який запобігає розвитку кандидозного вульвовагініту, не чинить негативного впливу на біоценоз піхви, а також немає необхідності додаткового застосування пробіотиків. По-ліжинакс поєднує в собі простоту та зручність використання та може бути рекомендований для широ-кого використання у вагітних, починаючи з ІІ триместра вагітності.

Ключові слова: вагітність, інфекційний вагініт, Поліжинакс, лікування.

 

 

Козлов П. В.

Эффективность токолитической терапии при недоношенной беременности и преждевременном разрыве околоплодных оболочек.

76

В статье представлены данные исследования, являющиеся подтверждением того, что длительное применение токолитических средств достоверно увеличивает латентный период при преждевремен-ном разрыве околоплодных оболочек (ПРПО) в 25–30 нед беременности, предоставляя время, необ-ходимое для экспозиции кортикостероидов. Учитывая благоприятное влияние токолитической тера-пии на фетоплацентарную систему и возможное снижение темпа потери околоплодных вод, длитель-ная токолитическая терапия показана до 31 нед беременности при отсутствии показаний к досрочно-му родоразрешению. Однако при ПРПО в 31–33 нед беременности токолиз целесообразно проводить только на период проведения медикаментозной профилактики синдрома дыхательных расстройств плода.

Ключевые слова: преждевременный разрыв плодных оболочек, токолитическая терапия, профи-лактика синдрома дыхательных расстройств плода, Гинипрал®.

 

 

Корнацька А. Г., Даниленко О. Г., Ракша І. І., Біль І. А., Дубенко О. Д.

Прегравідарна підготовка жінок з синдромом втрати плода та захворюваннями щитоподібної залози.

79

У роботі наведені дані про стан щитоподібної залози у жінок з синдромом втрати плода. Розроблена та впроваджена системапрегравідарної підготовки, представлені результати ефективності розроблю-ної системи.

Ключові слова: щитоподібна залоза, синдром втрати плода, прегравідарна підготовка.

 

 

Авраменко Т. В., Шевченкo О. А., Лапко П. В.

Оцінювання психоемоційного стану зі зміною вегетативного реагування в неврологічному профілі вагітних із уродженою патологією ЦНС плода.

83

У роботі проведено вивчення психоемоційного стану з оцінюванням рівня депресії, вегетативного індексу Кердо, коефіцієнта Хільдебрандта і вегетативних рефлексів у вагітних із уродженою патологією центральної нервової системи плода. Показано порушення міжсистемних відносин у функціональній системі організму вагітних на фоні стресу з вираженою вегетативною дистонією – збільшенням веге-тативного індексу Кердо, коефіцієнта Хільдебрандта і патологічної спрямованістю вегетативних рефлексів. Обгрунтована необхідність використання методу магнітно-резонансної томографії під час вагітності для оптимізації пренатальної діагностики та оцінювання структур мозку при його розвитку.

Ключові слова: вроджена патологія, центральна нервова система, психоемоційний стан, вагітність, плід.

 

 

Веропотвелян П. М., Гужевська І. В., Веропотвелян М. П., Цехмістренко І. С., Півнєв М. С.

Вагітність і пологи у пацієнток з метаболічним синдромом на тлі ожиріння.

90

Для вивчення різних патологічних чинників проведено комплексне дослідження 117 вагітних з метабо-лічним синдромом (МС) на тлі ожиріння. Установлено, що у таких вагітних спостерігається гестоз, фе-топлацентарна дисфункція – передчасне дозрівання плаценти, багатоводдя, дистрес плода, гестанцій-ний цукровий діабет. Основне значення у формуванні МС має надмірна маса тіла з порушенням вуг-леводного та ліпідного обміну. Для профілактики метаболічних порушень слід проводити заходи зі зменшення маси тіла у жінок репродуктивного віку до настання вагітності.

Ключові слова: вагітність, ожиріння, метаболічний синдром, лікування.

 

 

Боровкова Е. И.

Взаимодействие возбудителей инфекции с организмом беременной как фактор риска внутриутробного инфицирования плода.

95

 

 

Рубан Я. А.

Порівняльні аспекти клінічного перебігу І триместра вагітності у жінок після допоміжних репродуктивних технологій.

100

Результати проведених досліджень свідчать, що ранні терміни вагітності є «критичними» для пацієн-ток з безпліддям в анамнезі незалежно від причин та характеризуються більш високою частотою репродуктивних втрат та загрози переривання порівняно з ІІ і ІІІ триместрами вагітності. Ризик несприятливого наслідку підвищується при розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. Отримані результати необхідно враховувати при розробленні алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, І триместр вагітності.

 

 

Романенко Н. М.

Сучасні аспекти патогенезу анемічного синдрому у вагітних.

103

Результати проведених досліджень свідчать про значну роль сироваткового феритину в генезі ане-мічного синдрому у вагітних. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення тактики ведення вагітності і пологів у жінок з анемічним синдромом.

Ключові слова: анемічний синдром, патогенез, сироватковий феритин.

 

 

Ринжук В. Є.

Ультразвукова характеристика нирок та допплєрометрія ниркового кровотоку у вагітних з безсимптомною бактеріурією.

105

Проведено дослідження змін ниркового кровотоку, що характерні для вагітних з безсимптомною бактеріурією, котрі мають певні порушення в системі прозапального та протизапального імунітету. Дані зміни кровотоку характеризують процеси порушення венозного відтоку при одночасному підвищенні су-динної резистентності та за наявності збудника, відсутності адекватної реакції системи імунітету може призвести до розвитку гестаційного пієлонефриту.

Ключові слова: вагітність, безсимптомна бактеріурія, ультразвукове дослідження нирок, допплєрометрія ниркового кровотоку.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гончарук Н. П., Гурженко О. Ю.

Динаміка частоти кесаревих розтинів у разі екстрагенітальної патології як показання до оперативного розродження.

108

У роботі проаналізовані дані про частоту кесаревих розтинів, структуру кесаревих розтинів за показан-нями зі сторони матері, динаміку частоти кесаревих розтинів при екстрагенітальній патології за період 2001–2011 років у Київському міському пологовому будинку №1. Відзначено підвищення частоти кеса-ревих розтинів. Також привертає увагу позитивна тенденція збільшення частоти планових оператив-них утручань. За досліджуваний період спостерігалося значне зменшення частоти кесаревих розтинів при екстрагенітальній патології за наявності відповідного заключення спеціаліста.

Ключові слова: кесарів розтин, екстрагенітальна патологія.

 

 

Багрій Д. О.

Оптимізація тактики ведення пацієнток з акушерською рановою інфекцією.

112

Результати проведеного дослідження свідчать, що профілактика і лікування ранової інфекції в аку-шерстві є досить складним процесом і потребує оцінки багатьох ендо- і екзогенних факторів. Пропо-нована нами методика сприяє адекватному очищенню ранової поверхні, а потім буде стимулювати процеси фагоцитозу і регенерації. У сукупності це дозволяє знизити частоту ранової інфекції з 23,3% до 6,7%, а також покращити результати лікування і скоротити на 4,2 дня перебування породілей в стаціонарі. Це дає нам підставу рекомендувати розроблену методику в практичну охорону здоров’я.

Ключові слова: акушерство, ранова інфекція, профілактика, лікування.

 

 

Жук С. І.

Передгравідарна підготовка у жінок з дисгормональними порушеннями репродуктивної системи.

114

Проведено комплексне обстеження 149 пацієнток, які планують вагітність та мають порушення репродуктивної системи (дисгормональні порушення за типом первинної дисменореї, та жінки, які перенесли оперативне чи консервативне лікування І-ї позаматкової вагітності). Встановлено взаємозв'язок між змінами гормонального фону жіночої репродуктивної системи та характером порушень соматичного статусу. Запропоновано схему корекції існуючих змін за допомогою препарату Циклодинон.

Ключові слова: дисгормональні порушення; первинна дисменорея; Циклодинон.

 

 

Корнацька А. Г., Вовк І. Б., Чубей Г. В.

Негормональна корекція оваріальної гіпофункції запального ґенезу.

119

При дослідженні гормонального гомеостазу у жінок з хронічними запальними процесами статевих ор-ганів встановлено зниження рівнів статевих гормонів, що свідчить про яєчникову гіпофункцію. Включе-ння до комплексної протизапальної терапії рослинного препарату Трібестан було ефективним у біль-шості хворих.

Ключові слова: запальні процеси статевих органів, яєчникова гіпофункція, Трібестан.

 

 

Петрова Г. А.

Досвід застосування протигрибкових препаратів системної дії в разі урогенітального кандидозу у жінок.

122

Наведені результати застосування препаратів Есзол (діюча речовина ітраконазол, 100 мг в одній таб-летці) та Фуцис (діюча речовина флуконазол, 150 мг в одній таблетці) компанії „Кусум Хелтхкер ПВТ. ЛТД) у комплексній терапії урогенітального кандидозу у жінок. Обидва препарати проявляють виражену фунгіцидну активність. Терапевтична ефективність препаратів підтверджена нормалізацією лабораторних показників і ліквідацію проявів урогенітального кандидозу у групі жінок, включених у дослідження.

Ключові слова: Есзол, Фуцис, кандидоз, урогенітальний.

 

 

Булавенко О. В., Фурман О. В.

Роль вітаміну D у розвитку та перебігу синдрому полікістозних яєчників.

125

Дефіцит вітаміну D3 ускладнює перебіг синдрому полікістозних яєчників. Зниження рівня вітаміну D асоціюється зі збільшенням індексу маси тіла, підвищенням рівня вільного тестостерону, недостатні-стю лютеїнової фази (зниження рівня прогестерону та скорочення другої фази оваріоменструального циклу – ОМЦ), наявністю овуляторної дисфункції та порушенням ОМЦ.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, вітамін D, кальцидіол, кальцитріол, інсулінорезис-тентність, вільний тестостерон, прогестерон.

 

 

Горовенко Н. Г., Подольська С. В., Захаренко Н. Ф.

Молекулярно-генетичні маркери ризику розвитку Ендометріозу.

128

Ендометріоз на сьогодні вважають мультифакторним захворюванням, котре може виникнути внаслідок взаємодії багатьох генів, а також вплив чинників навколишнього середовища. У статті розглядається інформаційна цінність деяких генетичних маркерів, асоційованих із ризиком розвитку ендометріозу. Була вивчена частота поліморфних варіантів генів GSTM1, GSTT1, CYP2D6*4 у хворих на ендометріоз. Згідно з результатами нашого дослідження ризик розвитку ендометріозу був вище для носіїв генотипів GSTM1 “+”/ GSTT1 “-”/ CYP2D6wt/wt и GSTM1 “+”/ GSTT1 “+”/ CYP2D6*4/*4 [χ2 – 6,20; OR – 2,88 (1,30–6,41)] и [χ2 – 3,93, OR – 8,62 (1,03–72,04)] порівняно із контрольною группою. Наявність генотипу GSTM1”+“/ ”+“/ CYP2D6 wt/wt була асоційована зі зниженим ризиком розвитку захворювання.

Ключові слова: ендометріоз, молекулярно-генетичні маркери, гени, чинники навколишнього середовища.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Барановська Г. А.

Особливості системного і місцевого фагоцитозу при інфекційно-запальних захворюваннях піхви.

132

Результати проведених досліджень свідчать про істотну роль системного і місцевого фагоцитозу при оцінюванні стану чинників захисту у пацієнток з інфекційно-запальними захворюваннями піхви. Отри-мані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: інфекційно-запальні захворювання піхви, системний і місцевий фагоцитоз.

 

 

Садовой А. П.

Ехографічна діагностика аномалій матки і піхви.

136

Результати проведених досліджень свідчать, що ультразвукова ехографія дозволила виявити вроджені аномалії розвитку матки і піхви в 89,4%, встановити їхню форму у 51,8% дівчаток-підлітків. Найчастіше встановлена часткова аплазія піхви при функціонуючій матці і повна аплазія матки і піхви (82,1%), подвоєння матки і піхви (79,2%), рідше – однорога матка з додатковим рудиментарним рогом (40,0%). Великі труднощі виникли в диференціальній діагностиці між внутрішньоматковою перегородкою і дворогою маткою. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: аномалії розвитку матки і піхви, ехографічна діагностика.

 

 

Боднарюк О. І., Андрієць О. А., Гуменна К. Ю.

Оптимізація комплексного лікування сальпінгоофоритів на тлі запальних захворювань нирок та сечового міхура у дівчат-підлітків.

139

У статті проаналізовано результати обстеження та лікування 47 дівчат пубертатного віку, хворих на сальпінгоофорит на тлі запальних захворювань нирок та сечового міхура. Використання пробіотика з уроантисептичним ефектом – ЛекранТМ в комплексному лікуванні сальпінгоофоритів у дівчат на тлі за-пальних захворювань нирок та сечового міхура є патогенетично обґрунтованим, що підтверджено ла-бораторними дослідженнями та клінічною картиною.

Ключові слова: дівчата-підлітки, сальпінгоофорити, ЛекранТМ.

 

 

Веропотвелян М. П., Ошовський В. І., Бондаренко А. О., Гладкая О. М., Усенко Т. В., Пивнев М. С.

Рідкісний випадок материнського дзеркального синдрому при неімунній водянці плода, що спричинена аномалією судин пупкового канатика.

142

Представлено випадок спостереження рідкісного синдрому (Ballantyne syndrome) у вагітної 25 років, що проявився полісерозитом матері на фоні водянки плода та вираженого багатоводдя. Беручи до уваги той факт, що остаточно встановити причини водянки не вдалося, гіпотетично такою могла висту-пити аномалія судин пупкового канатика. У даній статті здійснено спробу клінічного розбору непростої акушерської ситуації.

Ключові слова: материнський дзеркальний синдром, водянка плода, пренатальне втручання.

 

 

Лянна М. В.

Оцінювання стану системи мати–плацента–плід у вагітних з лейоміо-мою та патологією шийки матки в анамнезі.

149

У статті викладені основні особливості перебігу вагітності, пологів, стан плода та фетоплацентарного комплексу у жінок з лейоміомою та патологією шийки матки в анамнезі.

Ключові слова: вагітність, пологи, плід, плацента, лейоміома, патологія шийки матки.

 

 

Невірковець А. А.

Перинатальні гіпоксичні ураження центральної нервової системи у новонароджених та динаміка змін рівня вільного гепарину у плазмі крові при лікуванні.

151

Наведено дані про фізіологічну роль гепарину, зміни його рівня в плазмі крові у 33 новонароджених з гіпоксичним ураженням центральної нервової системи (ЦНС). Установлено, що у новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС вміст вільного гепарину в плазмі крові достовірно підвищується. Досліджується можлива роль гепарину в формуванні синдрому метаболічної інтоксикації при гіпоксичному ушкодженні ЦНС у новонароджених.

Ключові слова: центральна нервова система, новонароджені, гепарин, плазма крові.

 

 

Камінський В. В., Шипко І. М.

Прегравідарна підготовка, вагітність та пологи у жінок з герпесвірусною та цитомегаловірусною інфекцією після застосування допоміжних репродуктивних технологій.

153

Результати проведених досліджень свідчать, що використання запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у жінок з герпесвірусною та цитомегаловірусною інфекцією після застосування допоміжних репродуктивних технологій на підставі вивчення клініко-ехографічних, імунологічних, мікробіологічних, вірусологічних особливостей, стану фетоплацентарного комплексу привело до зниження частоти акушерської та перинатальної патології у цих вагітних.

Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, генітальний герпес, вагітність, невиношування, пологи, плід, новонароджений, допоміжні репродуктивні технології, профілактика ускладнень гестаційного процесу.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гопчук О. М.

Гравагін (метронідазол) для інтравагінального введення – місцева терапія урогенітального трихомоніазу.

156

У статті наведені результати дослідження ефективності та безпеки місцевого застосування метроні-дазолу в терапії урогенітального трихомоніазу у жінок репродуктивного віку.

Ключові слова: урогенітальний трихомоніаз, метронідазол, свічки, Гравагін.

 

 

Подольський В. В., Хомінська З. Б., Волошин А. В.

Особливості гормонального балансу та сексуального здоров'я у ВІЛ-інфікованих жінок із хронічними запальними захворюваннями статевих органів.

161

У роботі проведено гормональне дослідження та анонімне анкетування 120 ВІЛ-інфікованих жінок (основна група) репродуктивного віку із хронічними запальними захворюваннями статевих органів (ХЗЗСО). У контрольну групу ввійшли 30 здорових жінок репродуктивного віку. Групу порівняння склали 240 жінок, не інфікованих вірусом СНІДу. Доведена необхідність своєчасної профілактики та ліку-вавння порушень гормонального і сексуального здоров’я як невід’ємної частини ефективних заходів з попередження ВІЛ-інфікування у контингенту жінок фертильного віку з ХЗЗСО.

Ключові слова: гормональний статус, сексуальне здоров’я, хронічні запальні захворювання стате-вих органів, репродуктивний вік, ВІЛ-інфіковані жінки.

 

 

Яремчук Т. П.

Стан органів та систем вагітної та плода при сифілісі.

166

В огляді літератури представлені результати сучасних наукових досліджень, які визначають стан орга-нів та систем організму вагітної та плода при сифілісі. Виявлено, що сифіліс негативно впливає на пе-ребіг вагітності, призводить до змін біохімічних показників крові, гіперцитокінемії, гіперкоагуляції. Сифілітичні антифосфоліпідні антитіла (АФА) відрізняються від АФА при антифосфоліпідному синдромі. Вони є β2-глікопротеїн І-незалежними антитілами, циркуляція яких не призводить до тромбофілії. Уста-новлено, що частота мікст-інфікування вагітних із сифілісом іншими збудниками сексуально-трансмісивних інфекцій складає 30–60%. У хворих на сифіліс вагітних виявлений дизбіоз піхви. При сифілісі виявлені також різні форми дизбіозу товстої кишки. Наведена морфологічна характеристика послідів при сифілісі. Посліди вагітних з сифілітичною інфекцією характеризуються розвитком вілузитів з фіброзом строми ворсин, васкулітів з периваскулярним фіброзом та облітерацією просвіту судин, патологічною незрілістю ворсин, які призводять до розвитку дисфункції плаценти. Імуногенетичні методи дослідження плацент дозволили виявити материнське походження інфільтрації лімфоцитів та нейтрофільних лейкоцитів у тканині ворсин. В огляді літератури представлені сучасні дані про вплив внутрішньоматкової інфекції на плід та визначена концепція антенатальної нейропротекції мозку плода. Обґрунтована необхідність лікування плацентарної дисфункції при сифілісі.

Ключові слова: вагітність, сифіліс, послід, плацентарна дисфункція, плід, конгенітальний сифіліс.

 

 

Льовкіна О. Л.

Клініко-анамнестичні, соціальні та психологічні особливості жінок репродуктивного віку із первинним стрес-індукованим безпліддям.

174

Проаналізовано особливості соціальних умов, клініко-анамнестичні та психологічні особливості жінок репродуктивного віку зі стрес-індукованим безпліддям та виявлено наявність соціальних характерис-тик, побутових шкідливостей та хронічних і гострих психоемоційних стресів, які можуть виступати у вигляді тригерного механізму або ж бути основною причиною виникнення стрес-індукованого безпліддя.

Ключові слова: стрес, безпліддя, побутові шкідливості, тривожність.

 

 

Гафійчук Р. Г.

Диференційований підхід до діагностики стану яєчників у жінок із безпліддям при синдромі виснажених яєчників.

181

Ультразвукове та допплєрометричне дослідження яєчників дозволило ґрунтовно підійти до оцінюван-ня оваріальної відповіді та корекції їхньої стимуляції. У жінок із синдромом виснажених яєчників спостерігається недостатнє збільшення повної швидкості пери фолікулярного кровообігу та діагностується високе значення індексу резистентності, що свідчить про недостатню васкуляризацію домінувального фолікула в преовуляторний період. Отримані результати дозволяють уточнити діагноз та підібрати оптимальну схему використання програм допоміжних репродуктивних технологій.

Ключові слова: безпліддя, синдром виснажених яєчників, допплєрометричне дослідження.

 

 

«Тест, пожалуйста, скажи, да всю правду доложи…».

184