ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№2_2010

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Они объединились, чтобы найти лучших!

15

 

 

Моісеєнко Р. О., Шпак І. В., Камінський В. В., Борис О. М., Воробей Л. І., Кривенький В. В., Тупіс О. Я., Гак І. О., Шалько М. Н., Ткачук Р. Р.

Гостра респіраторна вірусна інфекція та вагітність: аналіз клінічного досвіду.

16

У публікації представлена інформація про зв’язок грипу та вагітності, зокрема про вплив вірусу грипу штаму А/H1N1 на захворюваність вагітних. На основі власних спостережень спеціалістів Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини (КМЦРПМ) проаналізовано особливості перебігу даної інфекції у вагітних, найчастіші ускладнення грипу А/Н1N1 у вагітних, принципи ведення, лікування та реабілітації таких хворих. Вагітні, за даними проведеного аналізу, належать до групи підвищеного ризику розвитку ускладнень під час епідемії грипу А/H1N1 і частіше вимагають госпіталізації та інтенсивної терапії. У статті представлено узагальнені дані про вагітних, що захворіли на грип А/Н1N1 під час епідемії 2009 р., та найцікавіші і водночас найважчі випадки грипу у вагітних, які спостерігались у КМЦРПМ. Продемонстровано, що вірус представляє серйозну небезпеку навіть для абсолютно здорових вагітних.

Ключові слова: епідемія грипу А/Н1N1-2009, вагітність, передчасні пологи, антенатальна загибель плода, материнська смертність.

 

 

Мойсеєва-Постоловська Т. Д., Рудь В. О.

Нові підходи до лікування кондиломатозних уражень зовнішніх статевих органів у жінок репродуктивного віку.

28

Удосконалення комбінованих схем лікування кондиломатозних уражень зовнішніх статевих органів шляхом використання портативної аерозольної кріохірургічної системи «Гістофризер» призводить до клінічної регресії вогнищ ВПЛ у 92% пацієнтів, що достовірно вище, ніж у пацієнток, в яких використовували хімічну деструкцію вогнищ. Відповідно, менша кількість жінок потребує повторних маніпуляцій з видалення кондиламатозних уражень.

Ключові слова: вірус папіломи людини, папіломавірусна інфекція низької онкогенності, портативна аерозольна кріохірургічна система «Гістофризер».

 

 

Винаров А. З.

Современные подходы к диагностике и лечению неосложненной инфекции мочевыводящих путей: результаты исследования ARESC.

31

 

 

Тихомиров А. Л., Сарсания С. И.

Современная рациональная фармакотерапия воспалительных заболеваний женских половых органов.

36

 

 

Ситрак-Веар Реджин

Прогестагены в заместительной гормональной терапии: новые молекулы, риски и выгоды.

41

Хотя польза от применения прогестагенов в заместительной гормонотерапии (ЗГТ) с точки зрения защиты эндометрия является общепризнанной, тем не менее связанные с ним риски и недостатки вызвали появление в печати противоречивых статей. Некоторые риски, свойственные прогестагенам как классу, известны, но следует иметь в виду, что прогестагены, применяемые в ЗГТ, имеют различные фармакологические свойства и вызывают различные побочные эффекты. Натуральный прогестерон (П) и некоторые его производные, такие как 19-норпрогестерон (несторон, номегестрола ацетат, тримегестон), не связываются с андрогенным рецептором и, следовательно, не вызывают андрогенные побочные эффекты. Новые синтезированные молекулы, такие, как дроспиренон или диеногест, не имеют андрогенных эффектов, но и не обладают антиандрогенным свойствами. Дроспиренон – производное спиронолактона, которое связывается с минералокортикоидным рецептором. С точки зрения факторов кардиоваскулярного риска, некоторые молекулы с более высоким, чем у других, андрогенным потенциалом ослабляют положительное действие эстрогенов на липидный профиль, а также на сосудистую реакцию. С другой стороны, другие прогестагены лишены андрогенных свойств и не вызывают эти негативные эффекты. Эпидемиологические данные не предполагают никакого отрицательного воздействия прогестагенов, назначаемых с эстрогенами, на сердечно-сосудистую заболеваемость или смертность. Тем не менее, результаты последних исследований дают возможность предположить, что у женщин с установленной ишемической болезнью сердца ЗГТ может не защищать от последующих сердечных приступов, если выбранный прогестаген обладает андрогенными свойствами. Данные, связанные с воздействием прогестагена на ткань молочной железы, в разных странах интерпретировались поразному. Тем не менее, отмечалось преобладающее антиропролиферативное действие на клетки человеческой молочной железы в зависимости от вида применяемого прогестагена, дозы и длительности приема. Что касается риска рака груди, большинство эпидемиологических исследований не показали значительной разницы между приемом эстрогенов в монотерапии или в сочетании эстрогенов с прогестагенами в ЗГТ. Принимая во внимание классические противопоказания для ЗГТ и выбор молекулы прогестинов, которые не вызывают эстрогенные, андрогенные или глюкокортикоидные эффекты, позволит более широко применять прогестины, не вызывая каких-либо значимых побочных эффектов.

Ключевые слова: прогестагенные стероиды, 19-норпрогестероны, маркеры кардиоваскулярного риска, сердечно-сосудистая реакция, атеросклероз, липиды, риск рака груди.

 

 

Сидорова И. С., Шешукова H. A.

Клиническая эффективность сертаконазола (Залаина) при остром кандидозе.

49

 

 

Горохова Г. В., Глазкова І. В., Головаха Л. М., Кондратенко Є. Г., Краснов О. В.

Пренатальна діагностика великої гемангіоми гомілки плода.

52

Представлено випадок пренатальної діагностики вади розвитку судинної системи плода – капілярно-кавернозної гіллястої гемангіоми гомілки плода. Утворення виявлено в 30 тиж вагітності, мало виражений судинний малюнок при кольоровому допплєрівському картуванні. Діагноз остаточно встановлено після народження. Показано гістологічні особливості гемангіоми.

Ключові слова: пренатальна ультразвукова діагностика, гемангіома гомілки плода, капілярно-кавернозна гемангіома.

 

 

 

Венцківська І. Б., Жабіцька Л. А.

Досвід застосування комбінованих гіпертонічних/колоїдних розчинів у терапії акушерських кровотеч.

56

Найважливішою складовою лікування акушерських кровотеч та геморагічного шоку є інфузійно-трансфузійна терапія. Автори розглядають ефективність застосування комбінованих гіпертонічних/колоїдних розчинів, зокрема ГіперХАЕС, в інтенсивній терапії геморагічного шоку внаслідок кровотечі в ранній післяпологовий період та в разі позаматкової вагітності. Наведені дані дозволяють зробити висновок щодо ефективності застосування розчину ГіперХАЕС для першочергового відновлення об’єму циркулюючої крові при лікуванні гострої гіповолемії та шоку, про що свідчать стабілізація гемодинамічних показників, відновлення свідомості, поява діурезу.

Ключові слова: геморагічний шок, післяпологовий період, комбіновані гіпертонічні/колоїдні розчини, ГіперХАЕС.

 

 

Шаповалова К. А., Тарасова М. А.

Медико-социальные факторы, влияющие на выбор и приемлемость суппозиториев «Фарматекс».

58

 

 

Куцарєв І. П., Сидельська В. Я., Куцарєва І. І., Савін К. Е.

У пошуках звичайного й доступного методу лікування нетримання сечі в разі напруження в жінок.

61

Наведено випадки з практики щодо ефективного лікування НСПН з хорошими віддаленими результатами.

Ключові слова: біополімери, нетримання сечі при напруженні, НСПН, Нолтрекс.

 

 

Лакатош В. П., Чистякова М. Г., Леуш С. Ст., Загородня О. С., Слободяник О. Я., Ткалич В. О., Тихоненко В. Г., Вамуш А. В.

Клінічний випадок антенатальної загибелі плода в термін 32 тижні вагітності на тлі часткового міхурового заносу.

63

У статті наведено опис клінічного випадку часткового міхурового заносу, який було діагностовано після антенатальної загибелі плода в 32 тиж гестації. Наголошено на важливості врахування можливості подібної патології в різні терміни вагітності, особливо за наявності таких ознак, як стійкий гіпертонус міометрія та потовщення плаценти за даними ультрасонографії.

Ключові слова: міхуровий занос, β-cубодиниця хоріонічного гонадотропіну, антенатальна загибель плода.

 

 

Подольський В. В., Касаткіна Т. О.

Статева дисфункція в жінок із наркотичною залежністю.

65

За результатами проведеного клініко-епідеміологічного дослідження визначено основні параметри сексуального здоров’я жінок фертильного віку, які споживають наркотики. Дослідження проведені в популяції жінок фертильного віку з наркотичною залежністю, які проживають у промисловому регіоні України. На підставі проведених досліджень виявлено основні порушення сексуального здоров’я і показано роль наркотичних речовин у виникненні статевої дисфункції в даного контингенту жінок.

Ключові слова: клініко-епідеміологічні дослідження, сексуальне здоров’я, статева дисфункція, промисловий регіон, наркотична залежність.

 

 

Тихоміров А. Л., Сарсанія С. І.

Особливості кандидозного вульвовагініту у вагітних на сучасному етапі.

68

Обговорюється проблема кандидозного вульвовагініту (КВВ) у вагітних. Представлені сучасні статистичні дані, подана характеристика збудника – Candida albicans, розглядаються умови виникнення та особливості перебігу даної інфекції під час вагітності (імунологічні аспекти КВВ, вплив статевих гормонів тощо), ускладнення та наслідки для плода і новонародженого. Обговорюється проблема вибору препаратів для лікування КВВ, пропонуються схеми лікування натаміцином різних форм КВВ у вагітних.

Ключові слова: кандидозний вульвовагініт, Candida albicans, вагітність, натаміцин, Пімафуцин.

 

 

Голяновський О. В.

Порівняльний аналіз випадків масивних акушерських кровотеч з наслідками материнської смертності та одужанням породілей.

73

У статті наведено результати порівняльного аналізу випадків масивних акушерських кровотеч з наслідками материнської смертності та одужанням породілей. Установлено достовірно більшу кількість гістеректомій, релапаротомій, декомпенсованого геморагічного шоку, а також масивної інтраопераційної крововтрати в групі породілей з наслідком материнської смертності. Доведено переваги органозберігаючого методу хірургічного гемостазу з перев’язкою магістральних судин матки. Запропоновані зміни до існуючого клінічного протоколу з акушерських кровотеч.

Ключові слова: масивні акушерські кровотечі, хірургічний гемостаз, перев’язування магістральних судин матки, екстирпація матки.

 

 

Грищенко О. В., Лахно І. В., Ступак І. І., Мащенко А. А.

Стимуляція функції лактації в породілей в умовах енергодефіциту.

77

Вивчено ефективність корекції гіпогалактії за допомогою препарату Йодомарин у пацієнток з прееклампсією, достроково розроджених абдомінальним шляхом. У цих пацієнток відзначався енергодефіцит на тлі мітохондріальної дисфункції. Абдомінальне розродження призводило до сповільненого відновлення процесів метаболічного гомеостазу в пуерперії, що негативно впливало на реалізацію функції лактації. Призначення препарату Йодомарин призводило до відновлення енергетичного балансу організму, нормалізації продукції і якісного складу материнського молока.

Ключові слова: прееклампсія, мітохондріальна дисфункція, енергодефіцит, гіпогалактія, Йодомарин.

 

 

Каримова Д. Ф., Каримова Ф. Д., Ходжаева М. А.

Опыт применения препарата Дистрептаза в профилактике осложнений и реабилитации женщин после кесарева сечения.

81

 

 

Авраменко Т. В., Ципкун В. А., Єщенко О. І.

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти жінок з діабетичними ангіопатіями.

84

У статті описані основні зміни структури плаценти в жінок з діабетичними ангіопатіями. У структурах плаценти виявлені такі характерні зміни, як експресія проліферативно-клітинно-нуклеарного антигену ядер проліферуючих клітин (PCNA), судинно-ендотеліального фактора росту, або фактора росту васкулярного ендотелію (VEGF) та фактора адгезії тромбоцитів до ендотелію (CD-31, PECAM), що розцінюються як прояви компенсаторної реакції, спрямованої на покращання плацентарно-плодового кровообігу і стану плода.

Ключові слова: цукровий діабет, вагітність, плацента, судинний ендотеліальний фактор росту, проліферативно-клітинно-нуклеарний антиген ядер клітин, фактор адгезії тромбоцитів до ендотелію.

 

 

Давидова Ю. В., Булик Л. М.

Сучасні підходи до лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби під час вагітності.

88

У статті наведено дані про підходи до лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби під час вагітності. Проаналізовано ефективність лікування даної патології пантопразолом.

Ключові слова: гастроезофагеальна хвороба, вагітність, лікування, пантопразол.

 

 

Писарєва С. П., Воробйова І. І., Живецька А. А., Рудакова Н. В.

Перинатальні наслідки в жінок із загрозою розвитку передчасних пологів.

92

У статті проаналізована соматична й гінекологічна патологія, перебіг вагітності і пологів, постнатального та раннього неонатального періоду в пацієнток із передчасними пологами. Установлено, що рівень смертності недоношених дітей в основному залежить від терміну гестації, методу розродження, а також показань щодо дострокового оперативного розродження. Із причин смертності дітей даної категорії провідне місце посідають внутрішньошлуночкові крововиливи III–IV ступеня тяжкості. Показано, що факторами ризику церебральних розладів у дітей, крім терміну гестації, є ускладнення антенатального періоду (тривала загроза переривання, нефропатія різного ступеня тяжкості, хронічна гіпоксія) і інтранатального періоду – швидкі самовільні пологи, тривалий безводний проміжок, кесарів розтин, проведений за абсолютними показаннями.

Ключові слова: передчасні пологи, недоношена дитина, ускладнення вагітності.

 

 

Шлемкевич А. М., Гулеюк Н. Л., Нечай О. С., Сєднева І. А.

Медико-генетичні аспекти репродуктивних утрат у І та ІІ триместрах вагітності в жінок з патологією перинатального періоду в анамнезі.

96

Як довели результати проведених досліджень, найефективнішим методом профілактики спадкової патології і вроджених вад розвитку є пренатальна діагностика, яка дає можливість вирішити питання про ураження плода і своєчасне переривання вагітності.

Ключові слова: вагітність, пренатальна діагностика, репродуктивні втрати, каріотип.

 

 

Куземенська М. Л.

Перинатальні наслідки розродження пацієнток після різних методів лікування лейоміоми матки.

99

Результати проведених досліджень свідчать, що лейоміома матки і наявність рубця на матці після консервативної міомектомії практично не справляють специфічного впливу на фізичний розвиток новонароджених та їх постнатальну адаптацію протягом першого року життя. Проте жінки з даною патологією належать до групи високого ризику з розвитку хронічної плацентарної недостатності, дистресу плода й перинатальної захворюваності. Отримані результати є обґрунтуванням для вдосконалення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращання безпосередніх результатів розродження, зокрема жінок після консервативної міомектомії.

Ключові слова: лейоміома матки, перинатальні наслідки розродження.

 

 

Подольський В. В., Скрипченко Н. Я.

Клініко-епідеміологічні результати впровадження сучасних медичних технологій розродження жінок в умовах індивідуальних пологових залів та пологових залів сімейного типу.

101

Проведено аналіз анкетування 54 жінок, що народжували в загальних пологових залах, та 37 пологів, проведених в індивідуальних пологових залах. Доведена ефективність упровадження новітніх медичних технологій розродження та визначено її позитивний вплив на медико-соціальні показники народжуваності.

Ключові слова: пологи, індивідуальні пологові зали, новітні технології, народжуваність.

 

 

Янюта Г. С.

Перебіг вагітності, пологів та стан плода і новонароджених у жінок з кардіоміопатією.

105

Проведений аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану плода і новонароджених у 214 вагітних із кардіоміопатіями показав значну частоту ускладнень під час вагітності і пологів, особливо в жінок з дилатаційною формою цього захворювання.

Ключові слова: вагітність, кардіоміопатія, плод, пологи, новонароджений.

 

 

Вуттке В., Ярри Г., Зайдлова-Вуттке Д., Уварова Е. В., Девятченко Т. Ф., Гуменюк Е. Г., Погодин O. K., Левенец С. А.

Терапевтические возможности экстрактов из Авраамова дерева (Vitex Agnus castus) в гинекологической практике.

108

 

 

Потапов В. О., Медведєв М. В., Польщіков П. І., Фінкова О. П.

Імуногістохімічні предиктори рецидивування лейоміоми матки в жінок після консервативної міомектомії.

114

У роботі представлені результати вивчення імуногістохімічних маркерів проліферації, апоптозу, деструкції екстрацелюлярного матриксу, а також рецепторів стероїдних гормонів у тканині лейоміоми в жінок після консервативної міомектомії, що дозволило виділити імунофенотип з високою вірогідністю розвитку рецидивів пухлини.

Ключові слова: лейоміома матки, рецидив, предиктор, імуногістохімія.

 

 

Коробкова О. А.

Імунологічні аспекти хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів.

118

Аналіз даних літератури показав, що хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів негативно впливають на стан клітинного та гуморального імунітету. Це зумовлює необхідність використання отриманих даних під час розроблення діагностичних та лікувально-профілактичних методів.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів, клітинний імунітет, гуморальний імунітет.

 

 

Пирогова В. І., Литвинюк С. І.

Імунокорекція в профілактиці інфекційнозапальних ускладнень після оперативних втручань на органах репродуктивної системи.

121

У статті наведені дані щодо ефективності профілактики інфекційно-запальних ускладнень після оперативних втручань на органах репродуктивної системи шляхом цитокінотерапії. На основі результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження 65 пацієнток, інфікованих HSV II, показано, що застосування супозиторіїв Генферон®, які виявляють виражену протизапальну і імуномодулюючу дію, дозволяє ефективно профілактувати післяопераційні запальні ускладнення шляхом відновлення порушеного імунологічного гомеостазу та сприяє оптимізації перебігу післяопераційного періоду.

Ключові слова: вірус простого герпесу ІІ, ургентна гінекологія, цитокіни, Генферон.

 

 

Берестовий О. О.

Роль аналогів гонадотропін-релізинг-гормону в сучасній репродуктивній медицині та гінекології.

126

Розглядається роль Дифереліну («Іпсен Фарма», Франція) – аналога гіпофізарного гонадотропін-релізинг-гормону – в удосконаленні допоміжних репродуктивних технологій. Наводяться протоколи контрольованої гіперстимуляції яєчників з акцентом на вимиканні за допомогою Дифереліну ендогенної секреції гонадотропінів гіпофізом. Підкреслюється ефективність його застосування у фармако- та оперативній терапії гормонально-залежних захворювань – міоми матки та ендометріозу.

Ключові слова: гонадотропін-релізинг-гормон, аналоги гонадотропін-релізинг-гормону, трипторелін, Диферелін, безплідність, допоміжні репродуктивні технології, міома матки, ендометріоз, лікування.

 

 

Жук С. І., Ревчук Н. В.

Стан гуморального та гормонального гомеостазу в жінок з ендометріозом після пологів та кесарева розтину в разі використання внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг-системи.

129

У статті представлено результати використання маткової левоноргестрел-рилізинг-системи в жінок з ендометріозом після пологів та кесарева розтину. Показано ефективність застосування цієї системи за результатами клінічного обстеження впродовж 1 року та контролю гуморально-гормонального гомеостазу.

Ключові слова: ендометріоз, післяпологовий період, трансформуючий фактор росту β, ендотеліальний фактор росту, розчинний рецептор до інтерлейкіну-2, інтерлейкін-2, інтерлейкін-6.

 

 

Захаренко Н. Ф., Ковбасий В. П., Коваленко Н. В.

Характеристика психологических типов личности при доброкачественных гиперпролиферативных заболеваниях репродуктивной системы женщины.

133

 

 

Куземенська М. Л.

Особливості менструальної функції після консервативної міомектомії.

137

Консервативна міомектомія є одним з найбільш прийнятних варіантів оперативного лікування лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку, особливо до 40 років. Отримані результати дозволяють відзначити позитивний вплив перенесеної операції на відновлення порушеної менструальної функції, особливо в разі адекватно підібраної реабілітаційної терапії.

Ключові слова: консервативна міомектомія, менструальна функція.

 

 

Процько Н. В.

Досвід застосування препарату Полімік у пацієнток із запальними захворюваннями статевих органів неспецифічної етіології.

140

Представлено результати застосування препарату Полімік компанії «Кусум Хелтхкер ПВТ.ЛТД», що володіє комплексною протизапальною дією. Цей комбінований препарат містить 200 мг офлоксацину і 500 мг орнідазолу в кожній таблетці. Терапевтична ефективність препарату підтверджена зникненням клініних проявів запалення в досліджуваної групі жінок.

Ключові слова: Полімік, запальні захворювання статевих органів.

 

 

Писарева С. П.

Роль препаратів імідазолового ряду в лікуванні кандидозного вульвовагініту в жінок із невиношуванням вагітності.

142

З основних протигрибкових засобів полієнового, триазолового та імідазолового ряду підкреслюється роль останніх, особливо сучасного препарату локальної дії Мікогалу (омоконазолу нітрату – «Тева», Угорщина). Препарати локальної фунгіцидної дії набувають особливого значення в лікуванні кандидозного вульвовагініту (КВ) під час вагітності, коли системні антимікотичні протигрибкові препарати не показані, а небезпека розвитку акушерської патології та внутрішньоутробного інфікування плода та новонародженого висока. У роботі наведені результати застосування Мікогалу у вагітних із невиношуванням і показано, що препарат сприяє покращанню клінічного статусу (ослабленню симптомів загрози переривання вагітності, у деяких випадках – їх зникнення), швидко купірує симптоми КВ (ефективність – 86–96%). Підкреслюється більш висока ефективність і безпека застосування омоконазолу в лікуванні КВ у вагітних порівняно з клотримазолом і необхідність більш широкого впровадження омоконазолу в акушерську практику.

Ключові слова: вагітність, невиношування, кандидозний вульвовагініт, лікування, імідазолы, омоконазол, Мікогал.

 

 

Бенюк В. О., Никонюк Т. Р.

Досвід лікування неспецифічного бактеріального вагініту.

146

Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок, що застосування препарату КларитроСандоз має виражений терапевтичний ефект у разі лікування неспецифічного бактеріального вагініту. У практичному відношенні препарат є досить зручним у використанні, добре переноситься хворими, не викликає алергійних реакцій, що дозволяє рекомендувати його для широкого застосування при лікуванні неспецифічного бактеріального вагініту.

Ключові слова: неспецифічний бактеріальний вагініт, мікст-інфекція, запальні захворювання геніталій, лікування.

 

 

Борис Е. Н., Коноплянко В. В., Тупис О. Я., Гак И. В., Онищик Л. Н., Шалько М. Н., Сербенюк А. В.

Корекція психоневрологічних станів у жінок з передменструальним синдромом на фоні дефіциту магнію.

151

У статті проаналізована ефективність застосування препарату Магне-В6 (Sanofi-Aventis, Франція) в комплексній терапії жінок з передменструальним синдромом (ПМС). З метою корекції психо-неврологічних станів, для усунення симптомів дефіциту магнію призначався препарат Магне-В6. Виявлена позитивна динаміка показників магнію в крові, зменшення або зникнення багатьох симптомів ПМС, що значно покращило якість життя жінок.

Ключові слова: передменструальний синдром, дефіцит магнію, психоневрологічні стани, Магне-В6.

 

 

Берестовий О. О.

Сучасні аспекти застосування нестероїдних протизапальних засобів у гінекологічній практиці.

156

З огляду на новітні дані обговорюються важливі аспекти застосування нестероїдних протизапальних засобів, зокрема унікального ненаркотичного анальгетика Кетанов («Ranbaxy Laboratories Limited», Індія) у хірургічній практиці після гінекологічних операцій з метою купірування післяопераційного болю, а також для фармакотерапії гострого та хронічного тазового болю, тазових інфекційних процесів, генітального ендометріозу.

Ключові слова: післяопераційний біль, тазовий біль, тазовий інфекційний процес, генітальний ендометріоз, лікування, нестероїдні протизапальні засоби, кеторолака трометамін, Кетанов.

 

 

Гопчук Є. Н.

Негормональна терапія клімактеричних розладів.

160

Клімактеричний синдром ускладнює фізіологічний перебіг клімактеричного періоду і характеризується вазомоторними, ендокринно-обмінними і нервово-психічними порушеннями, що вимагає своєчасної і адекватної корекції. У статті викладена інформація про альтернативний фітоестрогенам фітопрепарат Трибестан, ефективний в усуненні клімактеричних розладів.

Ключові слова: клімактеричний синдром, лікування, Трибестан.

 

 

Грищенко О. В., Струк Т. А., Сторчак А. В.

Оптимизация лечения дисфункциональных маточных кровотечений у женщин репродуктивного возраста.

164

 

 

Коробкова О. А.

Психовегетативні особливості пацієнток з хронічними запальними захворюваннями жіночих статевих органів у перименопаузі та постменопаузі (огляд літератури).

171

Стан психіки впливає на функцію нейрогуморальної системи, нейротрофічний метаболізм, а також на синтез ферментів. Психічні та вегетативні порушення в перименопаузі та постменопаузі вторинні, вони є реакцією неспецифічних та специфічних систем мозку на патологічний перебіг процесів, які супроводжують зниження рівня естрогенів.

Ключові слова: психосоматичні розлади, депресія, статеві гормони, перименопауза, постменопауза.

 

 

Радіонова О. К.

Профілактика невиношування у жінок з метаболічним синдромом.

173

Результати проведених досліджень свідчать, що використання запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів позитивно впливає на основні біохімічні зміни в І триместрі вагітності, що виявляється істотним зниженням частоти невиношування. У подальшому застосування даної методики дозволяє попередити декомпенсовані зміни з боку системного імунітету, мікробного обсіменіння статевих шляхів і з боку функціонального стану системи мати–плацента–плід. Отримані результати дозволяють науково пояснити клінічну ефективність запропонованої методики, що дає нам право рекомендувати її для широкого використання в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: невиношування, метаболічний синдром, профілактика.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Гопчук Є. Н.

Корекція дисбіозу статевих шляхів у сексуально активних підлітків.

175

У статті приведені результати дослідження, присвяченого оцінці ефективності селективного пробіотика Біокап Фемі для нормалізації дисбіозу статевих шляхів у сексуально активних підлітків.

Ключові слова: лікування, профілактика, пробіотик, Біокап Фемі.

 

 

Товстановская В. А., Гужевская И. В., Воробей-Виховская В. Н., Воробей А. В.

Причины и следствия маточных кровотечений у подростков.

179

 

 

Товстановская В. А., Сахарова И. А.

Эффективность препарата Ив Кер при дисфункциональных маточных кровотечениях у девочек-подростков.

184

 

 

Шкробанець І. Д.

Захворюваність і поширеність хвороб серед дитячого населення Чернівецької області.

188

У статті представлено стислий аналіз первинної і загальної захворюваності дітей 0–14 років за 14 класами захворювань за МКБ-10.

Ключові слова: захворюваність, поширеність захворювань, дитяче населення.

 

 

Мирович Д. Ю., Жданюк Ю. І., Воробйова В. Г.

Використання Лавомаксу в лікуванні хронічної рецидивуючої урогенітальної герпес-вірусної інфекції.

190

У 56 хворих (30 жінок і 26 мужчин) на хронічну рецидивуючу урогенітальну герпес-вірусну інфекцію вивчена ефективність використання Лавомаксу в комплексній антивірусній терапії. Після лікування з використанням Лавомаксу відзначено значне (р<0,05) зменшення тривалості симптомів і зниження кількості рецидивів захворювання, покращання показників Т-клітинного імунітету та інтерферонового статусу. Відзначена імуностимулююча дія Лавомаксу на Т-ланку імунної системи та продукцію інтерферонів. Рекомендовано використання Лавомаксу для лікування хронічної рецидивуючої урогенітальної герпес-вірусної інфекції, яка перебігає на тлі Т-клітинного імунодефіциту і зниження рівня інтерферону.

Ключові слова: хронічна рецидивуюча урогенітальна герпес-вірусна інфекція, імунодефіцит, інтерферон, Лавомакс.

 

 

Вдовиченко Ю. П.

Азитроміцин (Сумамед) у контексті комплаєнсу антибіотикотерапії урогенітальної патології.

194

Обговорюються унікальні фармакокінетичні характеристики макролідів, зокрема розробленого у Хорватії азитроміцину – одного з тих антибіотиків, що найбільш купуються у світі. Підкреслюється його імуно-модулююча дія і роль як базового засобу в антибіотикотерапії деяких захворювань, які передаються статевим шляхом, запальних захворювань органів малого таза, у тому числі під час вагітності та в підлітковій гінекології, у профілактиці раньових інфекцій після хірургічних втручань. Підкреслюється високий комплаєнс азитроміцину та високий ступінь прихильності пацієнтів до такого виду лікування.

Ключові слова: урогенітальна патологія, антибіотикотерапія, макроліди, азоліди, азитроміцин (Сумамед), комплаєнс.

 

 

Подольський В. В., Дронова В. Л., Теслюк Р. С.

Взаємозв’язок гормонального дисбалансу та недостатності імунного гомеостазу у ВІЛ-інфікованих жінок груп ризику.

198

У статті викладено основні причини та особливості виникнення гормонального дисбалансу та недостатності імунного гомеостазу у ВІЛ-інфікованих жінок груп ризику, описано їх взаємозв’язок. Особливо суттєві гормональні зсуви спостерігаються в жінок, які вживають психоактивні сполуки.

Ключові слова: ВІЛ-інфіковані жінки, гормональний дисбаланс, імунний гомеостаз, групи ризику.

 

 

Квашенко В. П., Данькина І. А., Джеломанова С. О.

Контрацептивна і лікувальна ефективність комбінованого орального контрацептиву «Джаз».

200

У даний час комбіновані оральні контрацептиви користуються великою популярністю в усьому світі, забезпечуючи, по-перше, високу контрацептивну надійність і, по-друге, додаткові неконтрацептивні лікувальні ефекти. Нами вивчена дія гормонального препарату «Джаз». Проведене дослідження свідчить про високу контрацептивну і лікувальну ефективність даного препарату.

Ключові слова: переносимість, препарат «Джаз», лікувальна і контрацептивна ефективність.

 

 

Чермак І. І.

Тактика ведення пацієнток пізнього репродуктивного віку з безплідністю на фоні генітального ендометріозу.

204

Результати проведених досліджень свідчать про складність лікування безплідності на фоні генітального ендометріозу в пацієнток пізнього репродуктивного віку. Ефективність лікування безплідності залежить від стадії процесу й супутньої гінекологічної патології. Необхідно брати до уваги значне зниження оваріального резерву в даного контингенту пацієнток, у першу чергу необхідно розробити програми відновлювального лікування, спрямовані на збереження фолікулярного резерву, що є. Актуальний перегляд тактики застосування допоміжних репродуктивних технологій у разі ендометріозу. Отримані результати свідчать про необхідність застосування індивідуального підходу для вирішення цієї складної задачі сучасної репродуктології.

Ключові слова: безплідність, пізній репродуктивний вік, геніальний ендометріоз.

 

 

Каліновська І. В., Головачук О. К.

Зміна імунологічного статусу жінок із безплідністю в разі застосування препарату Валавір®.

207

 

 

Рибалка А. М., Памфаміров Ю. К., Заболотнов В. О., Тімофєєва Н. О., Сидоров Д. М., Румянцева З. С., Боєва О. І.

Консервативна терапія хворих з ендокринним безпліддям.

210

У статті розглянуто групи лікарських засобів для стимуляції овуляції у хворих з ендокринною безплідністю та механізм їх дії.

Ключові слова: ендокринна безплідність, кломіфен-цитрат, гонадотропіни, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормонів, антагоністи гонадотропін-рилізинг гормонів, бігуаніди, тіазолідиндіони, інгібітори ароматази та синтезу пролактину.

 

 

Толстанов О. К., Дімова В. Ф., Куйдан С. П., Тимчук Н. В., Маслюк Н. Є.

Цитологічна діагностика злоякісних новоутворень щитоподібної залози в житомирському обласному медичному консультативно-діагностичному центрі.

216

У статті проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності цитологічного та патогістологічного дослідження щитоподібної залози. Установлено, що тонкоголкова біопсія з наступним цитологічним дослідженням біоптатів є ефективним методом проведення диференціальної діагностики новоутворень щитоподібної залози.

Ключові слова: щитоподібна залоза, диференціальна діагностика новоутворень.

 

 

Бондар Г. В., Сєдаков І. Є., Хоменко А. В., Балашова О. І.

Віддалені результати лікування місцево-поширеного раку молочної залози із застосуванням модифікованої внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

219

На прикладі лікування 54 хворих із місцево:поширеним раком молочної залози доведена ефективність модифікованої селективної внутрішньоартеріальної хіміотерапії. Використання двох катетерів при проведенні внутрішньоартеріальної хіміотерапії в комплексному лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози дає можливість створити оптимальну концентрацію хіміопрепаратів у зоні локалізації пухлини й шляхах регіонального метастазування без збільшення загальної токсичності й домогтися п’ятирічної виживаності в 52,3%. Дана методика показала високу ефективність при низькій токсичності й може бути рекомендована до практичного застосування.

Ключові слова: внутрішньоартеріальна хіміотерапія, місцево-поширений рак молочної залози.