ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№1_2010

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online); ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

В Киеве открыт уникальный Инсультный центр.

10

 

 

«Національна Медична Премія».

11

 

 

Камінський В. В., Доан С. І., Музика О. П.

Клініко-епідеміологічні особливості вірусного гепатиту С у вагітних.

12

Проаналізовано перебіг вагітності в 93 жінок із верифікованим гепатитом С (ГС) та 106 вагітних контрольної групи. Досліджено фактори ризику інфікування ГС. Установлено, що вагітність у жінок із ГС перебігає на тлі підвищеного ризику її самовільного переривання, розвитку гестозу та фетоплацентарної недостатності. Дана група жінок частіше страждала під час вагітності на гострі респіраторно-вірусні захворювання, анемію, пієлонефрит. Виявлено високу частоту соматичних захворювань у вагітних із ГС.

Ключові слова: перебіг вагітності, гепатит С, ускладнення, фактори ризику, соматична патологія.

 

 

Ковальова О. М., Федосюк Р. М.

Кадрове забезпечення та структурна організація відділень інтенсивної терапії новонароджених дитячих лікарень України: аналіз зв’язку з летальністю.

16

У статті наведено результати дослідження зв’язку між летальністю та основними характеристиками медичного персоналу і структурною організацією відділень інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) дитячих лікарень України. Аналіз проведено на основі розрахунку коефіцієнтів співвідношення шансів (КСШ). Ідентифіковано внутрішньолікарняні чинники, що достовірно асоціюються зі збільшенням летальності, серед яких найважливішими є: розгортання ліжок ІТН у структурі педіатричного ВІТ (КСШ 5,0); відсутність у ВІТН доступу до мережі Інтернет (КСШ 3,0); кількість ліжок у ВІТН 12 та більше (КСШ 2,2); відсутність у штаті ВІТН лікарів, які були на стажуванні за кордоном (КСШ 2,01); відсутність у штаті ВІТН лікарів, які добре знають іноземну мову (КСШ 2,0); рівень укомплектованості середнім медичним персоналом менше 78% (КСШ 1,67); відсутність у штаті ВІТН лікарів-неонатологів (КСШ 1,41) та відсутність у ВІТН комп’ютерів (КСШ 1,4).

Ключові слова: дитяча лікарня, відділення інтенсивної терапії новонароджених, летальність, внутрішньолікарняні фактори, коефіцієнт співвідношення шансів.

 

 

Толстанов О. В.

Здоров’я жителів Житомирської області як визначальний чинник наукового обґрунтування потреби в сучасному обладнанні для апаратно-інструментальних методів діагностики.

20

У статті висвітлено динаміку чисельності, народжуваності та смертності населення області, проаналізовано основні причини смерті жителів області в цілому та міського і сільського населення зокрема. Сформульовано основні напрямки регіональної політики щодо збереження і зміцнення громадського здоров’я.

Ключові слова: Житомирська область, народжуваність, смертність, захворюваність.

 

 

Жегулович В. Г., Товстановська В. О., Воробей-Вихівська В. М.

Органозберігаюча тактика лікування фіброміоми матки.

26

У статті наведено результати клінічного дослідження, що мало на меті встановити ефективність застосування препарату Золадекс («AstraZeneca», Великобританія) у лікуванні фіброміоми матки. Розглянуто питання доцільності органозберігаючої тактики ведення хворих із даною патологією. Викладено патогенетичне підґрунтя гормональної терапії фіброміоми матки.

Ключові слова: фіброміома матки, Золадекс, гозерелін, консервативне лікування.

 

 

Борис О. М., Суменко В. В., Тупіс О. Я., Гак І. О., Онищик Л. М., Шалько М. Н., Сербенюк А. В.

Сучасний погляд на лікування неускладнених інфекцій сечовивідної системи у вагітних.

30

У статті розглянуто питання можливості використання та ефективності препарату Монурал (виробництва компанії Замбон, Свитцерланд Лтд.) в якості протимікробної терапії у вагітних із неускладненими інфекціями сечовивідної системи. Після проведеного дослідження отримана позитивна динаміка суб’єктивного та об’єктивного стану обстежуваних, зазначена добра переносимість та безпечність даного препарату.

Ключові слова: неускладнена інфекція, сечовивідна система, фосфоміцин, Монурал, репродуктивне здоров’я, протимікробна терапія.

 

 

Корольова Ж. В.

Поліморфні генетичні маркери ACE (I/D) та ожиріння в патогенезі неуточненої інфекції підшкірної клітковини (бактеріальний целюліт) та їх корекція.

36

У 25 жінок з діагнозом неуточнена інфекція підшкірної клітковини(бактеріальний целюліт) для виявлення поліморфних генетичних маркерів, асоційованих з підвищеним ризиком розвитку патологічних станів, визначали інсерційно-делеційний поліморфізм гена АСЕ.

Ключові слова: генетичні маркери ACE (I/D), неуточнена інфекція підшкірної клітковини.

 

 

Рудь В. А.

Віддалені наслідки тотальної і субтотальної гістеректомії в репродуктивному віці.

39

Вивчено основні клінічні аспекти гістеректомії в жінок репродуктивного віку. Показано, що основною гінекологічною патологією, що призводить до гістеректомії в репродуктивному віці, є лейоміома матки. Установлено особливості розвитку нейроендокрино і психосоматичної патології у віддалений післяопераційний період. Виділено самостійний синдром постгістеректомії.

Ключові слова: гістеректомія, репродуктивний вік.

 

 

Ситрак-Веар Реджин

Прогестагены в заместительной гормональной терапии: новые молекулы, риски и выгоды.

41

Хотя польза от применения прогестагенов в заместительной гормонотерапии (ЗГТ) с точки зрения защиты эндометрия является общепризнанной, тем не менее связанные с ним риски и недостатки вызвали появление в печати противоречивых статей. Некоторые риски, свойственные прогестагенам как классу, известны, но следует иметь в виду, что прогестагены, применяемые в ЗГТ, имеют различные фармакологические свойства и вызывают различные побочные эффекты. Натуральный прогестерон (П) и некоторые его производные, такие как 19-норпрогестерон (несторон, номегестрола ацетат, тримегестон), не связываются с андрогенным рецептором и, следовательно, не вызывают андрогенне побочные эффекты. Новые синтезированные молекулы, такие, как дроспиренон или диеногест, не имеют андрогенных эффектов, но и не обладают антиандрогенным свойствами. Дроспиренон – производное спиронолактона, которое связывается с минералокортикоидным рецептором. С точки зрения факторов кардиоваскулярного риска, некоторые молекулы с более высоким, чем у других, андрогенным потенциалом ослабляют положительное действие эстрогенов на липидный профиль, а также на сосудистую реакцию. С другой стороны, другие прогестагены лишены андрогенных свойств и не вызывают эти негативные эффекты. Эпидемиологические данные не предполагают никакого отрицательного воздействия прогестагенов, назначаемых с эстрогенами, на сердечно-сосудистую заболеваемость или смертность. Тем не менее, результаты последних исследований дают возможность предположить, что у женщин с установленной ишемической болезнью сердца ЗГТ может не защищать от последующих сердечных приступов, если выбранный прогестаген обладает андрогенными свойствами. Данные, связанные с воздействием прогестагена на ткань молочной железы, в разных странах интерпретировались по-разному. Тем не менее, отмечалось преобладающее антиропролиферативное действие на клетки человеческой молочной железы в зависимости от вида применяемого прогестагена, дозы и длительности приема. Что касается риска рака груди, большинство эпидемиологических исследований не показали значительной разницы между приемом эстрогенов в монотерапии или в сочетании эстрогенов с прогестагенами в ЗГТ. Принимая во внимание классические противопоказания для ЗГТ и выбор молекулы прогестинов, которые не вызывают эстрогенные, андрогенные или глюкокортикоидные эффекты, позволит более широко применять прогестины, не вызывая каких-либо значимых побочных эффектов.

Ключевые слова: прогестагенные стероиды, 19-норпрогестероны, маркеры кардиоваскулярного риска, сердечно-сосудистая реакция, атеросклероз, липиды, риск рака груди.

 

 

Хламидийная инфекция и воспалительные заболевания органов малого таза у женщин.

50

 

 

Распространенность Ureaplasma urealyticum и Mycoplasma hominis у женщин с хроническими симптомами со стороны мочевыводящих путей.

50

 

 

Высокая распространенность рецидивирующей хламидийной инфекции у девушек.

51

 

 

Когда следует проводить антибиотикопрофилактику при операции кесарева сечения: после пережатия пуповины или до разреза кожи?

51

 

 

Шауб Андреас Ф. [Schaub Andreas F.], Літчі Mаріо [Litschgi Mario], Гьослі Ірене [Hoesli Irene], Гольцгреве Вольфганг [Holzgreve Wolfgang], Бльойль Ульріх [Bleul Ulrich] і Гайсбюлер Верена [Geissbuhler Verena]

Акушерський гель скорочує другий період пологів і запобігає травмам промежини в жінок, що раніше не народжували: рандомізоване дослідження в контрольованих умовах.

52

Мета: визначити, чи скорочує акушерський гель другий період пологів і чи справляє захисний вплив на промежину.

Методи дослідження: для участі в дослідженні залучили 251 жінку, що раніше не народжували, з одноплідною вагітністю в термін, з потиличним передлежанням плода, з низьким ризиком ускладнень. Всього 226 жінок, що задовольняли вимогам дослідження, були розподілені в дві групи методом сліпого відбору: в групу A, без застосування акушерського гелю, та в групу B, з застосуванням акушерського гелю шляхом нанесення його під час вагінальних оглядів, починаючи з раннього першого періоду пологів (до розкриття шийки матки на 4 см) і закінчуючи пологами.

Результати: в цілому було проаналізовано 183 випадки. При вагінальних пологах без втручань, таких як кесарів розтин, оперативне втручання на піхві чи метод Крістеллера, застосування акушерського гелю значно скоротило другий період пологів на 26 хв (30%) (P=0,026), і суттєво зменшило розриви промежини (P=0,024). Перший період пологів і загальна тривалість пологів також скоротилися, але не суттєво. Не спостерігалося жодних побічних ефектів при застосуванні акушерського гелю.

Висновок: Вагінальне застосування акушерського гелю показало суттєве скорочення другого періоду пологів і суттєве покращення цілісності промежини. Перспективою подальших досліджень може стати вивчення впливу гелю на частоту оперативного втручання і вихідні параметри наслідків для матері та новонародженого.

Ключові слова: родопоміч, акушерський гель, розриви промежини, другий період пологів.

 

 

Акулина Е. А.

Препарат Генферон в комплексной терапии больных лейкоплакией шейки матки.

58

 

 

Товстановська В. А., Воробей-Виховська В. Н., Сахарова І. А.

Нове слово в негормональній терапії фіброзно-кістозної мастопатії.

63

У статті викладені основні методі лікування фіброзно-кістозної мастопатії, обговорюються питання етіології та патогенезу даної патології. Представлені результати дослідження ефективності рослинного препарату ТазалокТМ у терапії цього захворювання.

Ключові слова: фіброзно-кістозна мастопатія, молочна залоза, ТазалокТМ.

 

 

Поворознюк В. В., Орлик Т. В., Дзерович Н. І.

Оцінка ефективності та безпечності препарату Бонвіва в лікуванні системного остеопорозу в жінок у постменопаузальний період.

69

 

 

Подольський В. В., Авраменко Т. В., Коломійченко Т. В.

Клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження щодо впровадження сучасних медичних технологій з доведеною ефективністю при веденні вагітних з цукровим діабетом.

75

Дотримання сучасних технологій ведення вагітності у хворих на цукровий діабет (відповідно до протоколу „Ведення вагітності у хворих на передгестаційний цукровий діабет”, наказ № 582 від 15.12.2003) дозволяє покращити репродуктивний стан здоров’я таких жінок (знизити частоту ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду) і покращити стан їх дітей при народженні.

Ключові слова: репродуктивне здоров’я, сучасні медичні технології, епідеміологічні дослідження, цукровий діабет.

 

 

Шелигін М. С.

Використання методу логістичної регресії для діагностики і прогнозування фіброзно-кістозної хвороби молочних залоз.

78

Результати дослідження свідчать, що провідними факторами ризику розвитку фіброзно-кістозної хвороби є обтяжена спадковість щодо злоякісних новоутворень, порушення менструальної функції, гіпопрогестеронемія, гіперестрогенемія, міома матки, раннє менархе, пізня вагітність, куріння, більше 3 артифікаційних абортів, травма молочної залози і стрес. Отримані результати необхідно використовувати при розробці комплексу діагностичних заходів.

Ключові слова: фіброзно-кістозна хвороба, фактори ризику.

 

 

Доброхотова Ю. Э., Джобава Э. М.

Современные подходы к терапии вагинальных дисбиозов у беременных групп риска.

80

 

 

Ласачко С. А.

Фітотерапія в лікуванні та профілактиці дисгормональних захворювань молочних залоз (огляд літератури та власний досвід).

85

 

 

Романенко Т. Г.

Досвід паліативної терапії генітального ендометріозу.

90

У статті представлена інформація про сучасні аспекти терапії генітального ендометріозу. Приведений клінічний досвід використання сучасного НПВС з метою паліативної терапії проявів генітального ендометріозу.

Ключові слова: ендометріоз, лікування, Німесулід.

 

 

Борис О. М., Онищик Л. М., Шалько М. Н., Сербенюк А. В.

Сучасні аспекти застосування вітаміну Е в практиці акушера-гінеколога.

94

Стаття присвячена питанню застосування антиоксидантів в акушерсько-гінекологічній практиці, зокрема, можливості використання вітаміну Е в комплексній терапії фіброміоми матки, порушень менструального циклу, під час нормального перебігу вагітності, а також у комплексі зберігаючої вагітність терапії, у разі плацентарної недостатності тощо.

Ключові слова: вітамін Е, антиоксидантна система, перекисне окиснення ліпідів, фіброміома матки, вагітність, порушення менструального циклу, плацентарна недостатність.

 

 

Долгошапко О. М., Чермних С. В.

Особливості лікування поєднаної інфекції жовчо- та сечовивідних шляхів у вагітних.

99

У статті висвітлені питання особливостей лікування інфекцій жовчо- і сечовивідних шляхів у вагітних з урахуванням наявності мікст-інфекції з переважанням грамнегативної аеробної мікрофлори. Автори порівняли кілька варіантів антибактеріальної терапії й довели переваги цефоперазону (Гепацефу) над цефтриаксоном, а також більш високу ефективність екстракорпоральної фармакотерапії антибіотиком порівняно із звичним внутрішньом’язовим введенням препарату.

Ключові слова: вагітність, хронічний холецистит, хронічний пієлонефрит, гестаційний пієлонефрит, цефоперазон, екстракорпоральна антибіотикотерапія.

 

 

Данилова Ю. М., Талалаєнко Ю. О.

Стан вегетативної регуляції у пацієнток, вагітність яких супроводжувалася гестаційними гіпертензивними порушеннями.

105

Шляхом аналізу варіабельності серцевого ритму було вивчено стан вегетативної регуляції у 155 пацієнток, які страждали на гіпертензивні порушення під час вагітності (прееклампсія легкого ступеня та індукована вагітністю гіпертензія). З них 63 жінки були учасницями програми сімейних пологів і 56 не брали участі у програмі. Групу контролю в цьому дослідженні склали 36 здорових пацієнток. Дослідження проводилося через 3 міс після пологів. Виявлене відставання відновлення вегетативного статусу до звичайного фізіологічного рівня в пацієнток, що страждали на гіпертензивні порушення під час вагітності порівняно з жінками, які становили групу здорових пацієнток. Це виражалося в збереженні підвищеного симпатичного тонусу й зниженого – парасимпатичного. У пацієнток з гіпертензивними порушеннями, які мали партнерскі пологи, через 3 міс після пологів відбулося повне відновлення функціонування регуляторних систем.

Ключові слова: вегетативна регуляція, гіпертензія, партнерські пологи, варіабельність серцевого ритму.

 

 

Камінський В. В., Сегедій Л. І., Суменко В. В.

Ефективність атосибану в профілактиці передчасних пологів при багатоплідній вагітності після запліднення in vitro та переносу ембріонів у порожнину матки.

110

У статті наведено результати вивчення ефективності антагоніста окситоцинових рецепторів атосибану в разі загрози передчасних пологів у жінок із багатоплідною вагітністю (БВ) після запліднення in vitro (ЗІВ) та переносу ембріонів (ПЕ) у порожнину матки. У разі появи ознак передчасних пологів у жінок із БВ після ЗІВ та ПЕ доведена доцільність застосування атосибану – конкурентного антагоніста рецепторів окситоцину, який у порівняльному дослідженні з бета-2-адреноміметиком гексопреналіном показав достовірно співставну токолітичну ефективність за термінами 48 год і більше та понад 7 діб, а також продемонстрував достовірно більшу порівняльну частоту пролонгування вагітності за терміном понад 14 діб. У пацієнток, що приймали атосибан, були відсутні численні прояви побічної дії, властиві бета-адреноміметикам. Результати роботи проілюстрували та аргументували доцільність проведення кольпоцитологічних досліджень у разі появи ознак передчасних пологів та на етапах пролонгованої вагітності для визначення подальшого її перебігу й оцінки токолітичної ефективності застосованої терапії.

Ключові слова: багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, передчасні пологи, профілактика, атосибан.

 

 

Голяновський О. В.

Ефективність впровадження комплексу заходів щодо прогнозування, профілактики та терапії акушерських кровотеч.

115

Вивчалась клінічна ефективність комплексного підходу до прогнозування, профілактики і своєчасної терапії акушерських кровотеч. У групі жінок, де застосовували зазначений комплекс заходів, установлено достовірно нижчий об’єм крововтрати в пологах та під час операції кесарева розтину (р<0,05), а також зменшення масивних акушерських кровотеч та кількості виконаних гістеректомій та релапаротомій. У співпраці жіночих консультацій і акушерських стаціонарів можливе ефективне впровадження комплексного підходу до попередження та своєчасного лікування акушерських кровотеч.

Ключові слова: акушерська кровотеча, кесарів розтин, хірургічний гемостаз, породілля.

 

 

Давидова Ю. В., Булік Л. М., Коваль С. Д.

Роль корекції гіпомікроелементозів у передгравідарній підготовці.

119

У статті представлено дані про результати корекції гіпомікроелеменогозів у разі проведення програми передгравідарної підготовки. Доказано, що застосування вітамінно мікроелементного комплексу Вітрум®Пренатал Форте дозволяє в оптимальному режимі поновити обмін мікроелементів, що сприяє нормалізації інших видів метаболізму.

Ключові слова: гіпомікроелементоз, передгравідана підтоговка, Вітрум® Пренатал Форте.

 

 

Ломага Ю. Ю.

Клінічна характеристика ведення вагітності та пологів у жінок, які багато народжують.

122

Робота присвячена вивченню клінічної характеристики особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують. У цих жінок, порівняно з народжуючими вперше та повторно, частіше виникають анемія, гестоз, спостерігаються невиношування, кровотечі різного генезу в пологах, а розродження їх збільшує ризик проведення операції кесарева розтину. Жінки, які багато народжують, належать до групи високого ризику з материнської та перинатальної смертності, тому дана проблема залишається актуальною і на цей час і потребує більш досконалого дослідження.

Ключові слова: анемія, гестоз, передчасні пологи, кесарів розтин, жінки, які багато народжують.

 

 

Серов В. Н.

Диагностика и терапия плацентарной недостаточности.

125

 

 

Огородник А. О.

Повторна позаматкова вагітність.

128

Традиційне ведення хворих після ендовідеохірургічного втручання з приводу першої і повторної трубній вагітності виявилося менш ефективним, ніж у разі раннього включення в курс лікування антигомотоксичної терапії. Це сприяє значному поліпшенню здоров’я, що підтверджено клінічними і біохімічними аналізами, анкетуванням хворих за суб’єктивною оцінкою якості життя. Одночасно в цих же пацієнток відзначені і більш сприятливі, ніж у жінок після традиційного лікування, результати обстеження і відновлення репродуктивної функції.

Ключові слова: трубна вагітність, повторна позаматкова вагітність.

 

 

Сорокін О. В., Медведь В. І.

Захворюваність і особливості перебігу вагітності в жінок з великим інтергенетичним інтервалом.

130

У статті наведено порівняльний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з великим інтергенетичним інтервалом, вікових першовагітних та жінок з перервою між пологами від 2 до 5 років. Виявлено високий рівень акушерських ускладнень, зумовлених екстрагенітальною патологією в жінок з великим інтергенетичним інтервалом.

Ключові слова: вагітність, великий інтергенетичний інтервал, вікові першовагітні, екстрагенітальна патологія, гінекологічні хвороби, пологи.

 

 

Макаренко М. В., Панаітіді В. Б., Крушинська Е. Ю., Ярова І. В.

Застосування Ритмокору® в комплексній терапії загрози передчасних пологів у вагітних з екстрагенітальною патологією.

133

У статті наведені результати клінічного дослідження препарату Ритмокор® ( розчин для ін”єкцій 10% по 5 мл) в ампулах виробництва АОЗТ Фармацевтична фірма «ФарКоС» (Україна), проведеного на базі відділення екстрагенітальної патології пологового будинку № 5 м.Києва. В дослідженні приймали участь 125 пацієнток: 60 – контрольна група і 65 жінок, яким вводили Ритмокор®. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносності препарату Ритмокор®. Проведене клінічне дослідження свідчить про добру клінічну ефективність препарату, відсутність побічних реакцій, добру переносимість, що дає можливість рекомендувати його клінічне застосування для профілактики та лікування загрози передчасних пологів, особливо у вагітних з екстрагенітальною патологією.

Ключові слова: Ритмокор®, загроза передчасних пологів, екстрагенітальна патологія.

 

 

Корчинська О. О., Волошина У. В., Теличко Л. В.

Особливості перебігу вагітності та пологів при синдромі фето-фетальної трансфузії (СФФТ).

137

У статті розглянуті особливості перебігу вагітності та пологів у вагітних з монохоріальною двійнею за наявності СФФТ. Показана важлива роль ранньої діагностики СФФТ та необхідність пошуку ефективних методів профілактики та лікування даної патології.

Ключові слова: синдром фето-фетальної трансфузії, монохоріальна двійня, багатоплідна вагітність, плід-донор, плід-реципієнт.

 

 

Подольский В. В., Писарева С. П., Толкач С. Н. Ж.

Влияние урогенитальной инфекции на здоровье женщин; исходы беременности и родов у них.

140

 

 

Мальцева Л. І., Шустова Л. В., Гафарова О. А.

Особливості застосування різних внутрішньоматкових контрацептивів у жінок із бактеріальним вагінозом в анамнезі.

143

Мета дослідження – вивчення мікробного пейзажу піхви та порожнини матки, а також морфологічних змін ендометрія у жінок із бактеріальним вагінозом в анамнезі, які використовують ВМК різних видів. Залежно від медичних показань, бажання жінки та після відповідного обстеження встановлювався мідьвмісний ВМК (30 жінок – I група) або ЛНГ-система «Мирена» (34 жінки – II група). Вивчали характер аеробної й анаеробної мікрофлори піхви та порожнини матки у жінок, які спостерігались. Хламідії, мікоплазми, уреаплазми, ЦМВ, ВПГ, ВПЛ інфекції визначали в ендометрії та цервікальному каналі за методом ПЛР. Більшості жінок проведено морфологічне дослідження біоптату ендометрія після видалення ВМК. Отримані результати порівняли з бактеріологічними та морфологічними даними 20 жінок із бактеріальним вагінозом без ВМК у порожнині матки (група порівняння) та 7 здорових жінок (група контролю). Статистична обробка результатів проведена з використанням регресійно-дисперсійного аналізу за допомогою програми Statistica 6.0 для ПК. Установлено, що рецидивний бактеріальний вагіноз сприяє розвитку інфікування ендометрія, при цьому мідьвмісний ВМК запобігає інфікуванню порожнини матки тільки впродовж перших трьох років. Збільшення терміну використання ВМК призводить до частих рецидивів бактеріального вагінозу, обов’язкового інфікування ендометрія, насамперед, Enterococcus sp. та Ureaplasma urealyticum, розвитку хронічного ендометріту в 35% та гіперплазії ендометрія у 60% жінок. ЛНГ-система «Мирена», навпаки, гальмує розвиток умовно-патогенної мікрофлори в ендометрії, ймовірно, тим самим запобігаючи рецидивуванню бактеріального вагінозу, появі ендометриту та гіперпластичних процесів ендометрія.

Ключові слова: бактеріальний вагіноз, внутрішньоматковий контрацептив, Мирена, хронічний ендометрит, гіперплазія ендометрія.

 

 

Берикашвілі Н. В.

Диференційований підхід до профілактики і лікування передменструального синдрому.

149

Результати проведених досліджень свідчать, що запропонований алгоритм обстеження і лікування основних клінічних форм передменструального синдрому дозволить значно покращити ефективність лікування даної патології і знизити частоту патологічних змін з боку функціонального стану репродуктивної системи.

Ключові слова: передменструальний синдром, профілактика, лікування.

 

 

Прилуцька А. Б., Бичкова Н. Г., Цапенко Т. В.

Принципи лікування хворих з острою формою кандидозного вульвовагініту в сучасних умовах.

152

Лікування Мікогалом хворих на кандидозний вульвовагініт має переваги щодо інших препаратів за рахунок його вираженої антифунгальної дії на грампозитивну мікрофлору, що зумовлює скорочення терміну лікування до 3 днів і отримання ефекту в 95% випадків. Включення до схеми лікування препарату Ізопринозин, що володіє як противірусною, так і імуномоделюючою дією, призводить до нормалізації всіх показників імунограми, що зумовило підвищення ефективності лікування навіть у разі застосування традиційних методів лікування до 83,3%.

Ключові слова: кандидозний вульвовагініт, Мікогал, Ізопринозин, імунний статус.

 

 

Романенко Т. Г., Гопчук Є. Н.

Низькомолекулярні гепарини – профілактика розвитку венозних тромбозів у гінекологічних хворих.

157

Актуальність проблеми венозних тромбозів у гінекології зумовлена поширеністю даних станів, що збільшились у 2–3 рази, у післяопераційний період, у разі неадекватного призначення гормональної терапії, за наявності септичних станах, доброякісних або злоякісних пухлин геніталій. У статті наведено дані про ефективність застосування низькомолекулярних гепаринів для лікування і профілактики тромбозів і емболій як ускладнень оперативних утручань.

Ключові слова: венозні тромбози, низькомолекулярні гепарини, гінекологія, Цибор.

 

 

Бенюк В. О., Усевич І. А., Ластовецька Л. Д., Міроненко Н. О., Лапко Л. А.

Застосування Дисменорму в комплексній терапії і профілактиці передменструального синдрому.

162

Представлено дані порівняльного паралельного дослідження з вивчення ефективності і переносимості гомеопатичного препарату Дисменорм у комплексному лікуванні передменструального синдрому (ПМС). Результати проведених досліджень показали, що Дисменорм є ефективним препаратом у терапії ПМС. Препарат добре переносився і побічні ефекти не спостерігались.

Ключові слова: передменструальний синдром, Дисменорм.

 

 

Плотнікова В. Н., Луценко Н. С., Резніченко Г. І.

Можливості профілактики нейродистрофічного процесу у хворих сальпінгоофоритом при використанні традиційної терапії.

167

У 27 хворих, які перенесли гострий сальпінгоофорит неспецифічної етіології, за реакцією нейроендокринних регуляторних систем організму (симпатико-адреналова, ваго-інсулярна, гіпофізарно-наднирникова) досліджена ефективність традиційної терапії у профілактиці розвитку нейродистрофічних процесів статевих органів і нервової системи. Установлено нейроендокринний дисбаланс, що свідчить про наявність латентного патологічного процесу, який за характером ендокринно:вегетативних реакцій є типовим для нейродистрофічного процесу.

Ключові слова: нейродистрофічний процес, сальпінгоофорит, профілактика, лікування.

 

 

Товстановська В. А., Воробей-Виховська В. Н.

Системна терапія хронічного вульвовагінального кандидозу.

170

У статті викладено аспекти етіології, патогенезу і клініки хроничного вульвовагінального кандидозу. Розглянуто основні напрямки терапії даного захворювання. Обґрунтована важливість этіотропного лікування. Наведено результати дослідження ефективності препарату Фуніт («Нобель Ілач») у лікуванні кандидозного вульвовагініту й попереженні його рецидивів.

Ключові слова: хронічний вульвовагінальний кандидоз, етіотропна терапія, рецидив, Фуніт.

 

 

Воробій В. Д.

Генітальний ендометріоз в аспекті різних факторів ризику.

174

У пацієнток з ендометріозом різної локалізації виділено основні клініко-анамнестичні фактори ризику, що розподілено на п’ять груп. Використання отриманих результатів у практиці охорони здоров’я дозволить підвищити ефективність ранньої діагностики і прогнозування геніального ендометріозу.

Ключові слова: ендометріоз, фактори ризику.

 

 

Запорожан В. М., Михайленко О. В.

Поліморфізм генів біотрансформації ксенобіотиків у жінок з ендометріозом.

176

Проведено оцінку особливостей поліморфізму генів біотрансформації ксенобіотиків у хворих на ендометріоз і в загальній популяції (в умовах Південної України). Установлено, що частота виявлення алелей гена NAT2 (С481Т, G590A, G857A) в основній і контрольній групі не відрізнялася (p>0,05). При аналізі частоти делеції (0/0) гена GSTM1 в основній групі і контрольній з необтяженим сімейним анамнезом установлено достовірні розбіжності (OR=2,7; CI95%: 1,8–3,6; p<0,05), проте частота нульового алелю у хворих на ендометріозом і здорових жінок з обтяженим анамнезом була статистично недостовірною (OR=1,3; CI 95%: 0,8–1,7; p>0,05). Проведені дослідження свідчать про те, що з основних чинників ризику виникнення ендометріозу одне з провідних місць належить дефектам системи ензимів біотранформації ксенобіотиків, а саме – 2-ї фази. В обстежених жінок частота виявлення аномальних алелей генів GSTM1 і NAT2 узгоджується з результатами інших дослідників у країнах Європи.

Ключові слова: ендоментріоз, генетичний поліморфізм, біотрансформація ксенобіотиків.

 

 

Павлушенко С. Д., Яшина Е. Г.

Пути оптимизации лечения доброкачественных заболеваний шейки матки у пациенток репродуктивного возраста.

178

 

 

Серов В. Н., Жаров Е. В.

Хроническая венозная недостаточность.

182

 

 

Бенюк В. О., Никонюк Т. Р., Гончаренко В. М., Щерба О. А.

Критерії оцінки ефективності лікування кандидозного вульвовагініту з позицій доказової медицини.

190

У роботі проведено оцінку ефективності методів лікування кандидозного вульвовагініту шляхом вивчення електрокінетичних властивостей клітин плоского епітелію піхви. На підставі отриманих даних встановлено високу ефективність використання Ліваролу й Лавомаксу в лікуванні кандидозного вульвовагініту.

Ключові слова: кандидозний вульвовагініт, Лавомакс, Ліварол, електрокінетичне дослідження клітин.

 

 

Гопчук Є. Н.

Досвід застосування КларитроСандозу в лікуванні запальних захворювань органів малого таза хламідійної етіології в амбулаторних умовах.

196

У статті представлено інформацію про ефективність застосування кларитроміцину (КларитроСандоз, Сандоз) у лікуванні урогенітального хламидиозу в амбулаторних умовах.

Ключові слова: запальні захворювання органів малого таза, хламідіоз, кларитроміцин.

 

 

Потапов В. А.

Натуропатический препарат Ив Кер в терапии первичной дисменореи.

200

 

 

Бенюк В. А., Никонюк Т. Р., Винярский Я. М.

Хроническая тазовая боль в гинекологии.

205

 

 

Пересада О. А., Колодко Т. В.

Использование растительного препарата Эвика при лечении нарушений менструальной функции у женщин репродуктивного возраста.

208

 

 

Товстановська В. А., Сахарова І. А., Воробей-Віховська В. Н., Крук О. Ю., Прохорова І. Н.

Причини виникнення дисплазії шийки матки в дівчаток-підлітків.

212

У статті розглянуто основні причини виникнення дисплазії шийки матки та фактори ризику цього захворювання. Обговорюється важливе питання поширення даної патології серед дівчат-підлітків. Представлена інформація про роль бактеріальних та вірусних агентів, запалення і порушення гормонального гомеостазу в етіології та патогенезі дисплазії шийки матки. Розкрито соціальне підґрунтя даної проблеми.

Ключові слова: дисплазія шийки матки, вірус папіломи людини.

 

 

Лембрик І. С.

Характеристика перекисного окиснення білків та ліпідів у дітей з хронічною патологією підшлункової залози.

218

У статті узагальнені дані щодо стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та білків у дітей з хронічною патологією підшлункової залози. Установлено підвищення рівнів дієнових кон’югат у 65% пацієнтів з хронічним панкреатитом, малонового діальдегіду та окисні модифікації білків (ОМБ) – у 75% та в 70% хворих відповідно. Констатовано середній прямий кореляційний зв’язок між тривалістю клінічних симптомів та підвищенням рівнів ПОЛ та ОМБ. Отримані дані вказують на напруження ПОЛ та білків у дітей з хронічною патологією підшлункової залози.

Ключові слова: перекисне окиснення ліпідів, окисні модифікації білків, хронічний панкреатит, діти.

 

 

Давидова Ю. В., Лук’янова І. С., Кирильчук М. Є., Дзюба О. М.

Cтан системи мати–плацента–плід за даними інструментальних методів дослідження у вагітних з вродженими вадами серця.

221

У статті наведено дані дослідження стану системи мати–плацента–плід за допомогою допплєрометрії, кардіотокографії та біофізичного профілю плода у вагітних з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю. Виявлено достовірне погіршення стану плода прямо пропорційно залежне від стадії серцевої недостатності. За допомогою допплєрометрії в жінок з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю, виявлено доклінічні ознаки гіпоксії плода: збільшення максимальної швидкості кровотоку у венозній протоці, що може стати критерієм для включення вагітної до групи підвищеного ризику щодо перинатальної патології.

Ключові слова: вроджені вади серця в матері, система мати–плацента–плід.

 

 

Джеломанова С. О., Данькина І. А.

Імунологічні аспекти синдрому затримки розвитку плода.

224

У даному дослідженні встановлено, що практично в усіх жінок із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода та підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл та антитіл до β2-ГП-1 відзначалося поєднання екстрагенітальної патології та обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу. Існує кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості затримки розвитку плода та маркерами автоімунного процесу. Виявлення антитіл до комплексу фосфоліпідів, β2-ГП-1 є особливо важливим для прогнозування розвитку плода та перинатальних утрат.

Ключові слова: синдром затримки розвитку плода, антифосфоліпідні антитіла, прозапальний цитокін – ФНП-α.

 

 

Рибалка А. М., Заболотнов В. О., Дубковський Г. В., Анікін С. С.

Антенатальна загибель обох плодів з монохоріальної моноамніотичної двійні.

227

У статті наведений випадок антенатальної загибелі обох плодів з монохоріальної моноамніотичної двійні в наслідок утворення істинних та хибних вузлів пуповин. Наведено, що монохоріальна, моноамніотична двійня належить до групи надзвичайно високого ризику з перинатальних ускладнень. Дбайливий нагляд за вагітними з багатопліддям в антенатальний період з використанням апаратів УЗД експертного класу, кесарів розтин як шлях розродження сприяють зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

Ключові слова: багатоплідна вагітність, монохоріальна моноамніотична двійня, антенатальна загибель.

 

 

Садек Анаам Хади, Бенюк В. О., Усевич І. А., Никонюк Т. Р., Джураєва Л. С.

Функціональний стан плода у вагітних з не доношуванням.

229

Проведено комплексне дослідження функціонально стану плода у вагітних із загрозою недоношування в різні гестаційні періоди. На підставі отриманих результатів дослідження розроблено методи прогнозування, профілактики та впливу на адаптаційно-гомеостатичні механізми внутрішньоутробного плода і новонародженого.

Ключові слова: недоношування, фетоплацентарна недостатність, біофізичний профіль плода.

 

 

Кузьмин В. Н.

Инфекции, передаваемые половым путем, в проблеме репродуктивного здоровья женщин.

233

 

 

Возіанова Ж. І., Вовк Л. М.

Токсоплазмоз у вагітних: особливості діагностики та лікування.

237

У статті представлений аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з актуальної проблеми – діагностики та лікування токсополазмозу у вагітних і профілактики внутрішньоутробного інфікування. Відповіді на ці питання подано на підставі нових даних, що відповідають вимогам доказової медицини, а також результатів особистих наукових досліджень.

Ключові слова: токсоплазмоз, діагностика, лікування.

 

 

Задорожна Т. Д., Вовк І. Б., Пустовалова О. І., Калюта А. О.

Клініко-морфологічні особливості папіломавірусної інфекції за наявності запальних захворювань геніталій у жінок репродуктивного віку.

241

У статті розглянуто нові підходи до диференціювання патологічних процесів у шийці матки жінок із запальними процесами геніталій, асоційованими з папіломавірусом. Установлено, що у 18 (60%) пацієнток під час обстеження був виявлений вірус папіломи людини високого онкогенного ризику (типи 16-й і 18-й), при цьому в 5 (27,8%) з них – у поєднанні з вірусом генітального герпесу 2-го типу. Під час дослідження мазків з каналу шийки матки діагностовано збільшення експресії імуноцитохімічного маркера p16 (INK4a/CDKN2a) за наявності неопластичної трансформації епітелію шийки матки.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, запальні захворювання шийки матки, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (ЦІН), імуноцитохімічне дослідження, CIN-тест.

 

 

Удовика Н. А., Кладиев В. Н.

И вновь о рецидивирующем генитальном герпесе.

247

 

 

Тимченко О. І., Вовк І. Б., Корнацька А. Г., Ревенько О. О., Процюк О. В., Позмогова Н. В.

Вплив штучного аборту на можливість подальшого дітонародження.

251

Проведено епідеміологічне дослідження за методом «випадок-контроль» з метою вивчення ймовірності впливу штучного аборту на виникнення спонтанного викидня під час наступної вагітності. Результати клініко-епідеміологічного дослідження переконливо свідчать, що штучне переривання першої вагітності в подальшому в кожної третьої жінки є причиною наступних репродуктивних утрат.

Ключові слова: штучний аборт, репродуктивне здоров’я, репродуктивні втрати.

 

 

Чермак І. І.

Функціональний стан репродуктивної системи в пацієнток пізнього репродуктивного віку з безплідністю.

255

Результати проведених досліджень свідчать про наявність специфічних особливостей функціонального стану репродуктивної системи в пацієнток пізнього репродуктивного віку з безплідністю. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення тактики ведення пацієнток цієї вікової групи на етапі відновлення репродуктивної функції.

Ключові слова: безплідність, репродуктивний вік, клінічні аспекти.

 

 

Захарцева Л. М.

Епідеміологічні та клінічні особливості раку молочної залози у хворих молодого віку.

257

Рак молочної залози (РМЗ) є найбільш поширеною онкологічною хворобою в жінок. Частіше хворіють жінки середнього і літнього віку. У пацієнток молодого віку РМЗ спостерігається рідко, але відзначається тенденція до росту захворюваності і в цій групі жінок. Існує думка, що РМЗ у молодих хворих має свої особливості етіології і клінічного перебігу. У публікації наведено огляд літератури, що присвячена дослідженню причин виникнення РМЗ у жінок молодого віку і його клінічної характеристики РМЗ.

Ключові слова: рак молочної залози, молодий вік, етіологія, клінічні особливості.

 

 

Самотовка О. Л.

Аналіз охоплення жінок, хворих на передракові та онкологічні захворювання статевих органів, стандартними дослідженнями.

262

У роботі наведені результати оцінки рівнів охоплення стандартними дослідженнями репрезентативної групи 685 жінок віком понад 20 років, що проживають в Івано-Франківській області. Із обстежених жінок 173 – здорові, 412 – з передраковими станами і 100 – онкогінекологічні хворі. Установлено, що охоплення основними видами досліджень жінок усіх груп, особливо в сільській місцевості, є незадовільним. Показано невідповідність між даними медико-соціологічного дослідження і матеріалами офіційної медичної документації щодо повноти виконання стандартного переліку досліджень. Усунення виявлених недоліків дозволить поліпшити раннє виявлення онкогінекологічної патології.

Ключові слова: скринінгові обстеження, передрак, злоякісні новоутворення, жіночі статеві органи.