ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ WH_№8_2013

  • Науково-практичний журнал
  • ISSN 2307-5074 (Online)
    ISSN 1992-5921 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/HW
  • Наклад -
  • 5500 прим.
  • Формат видання -
  • 280Х210 мм
  • Періодичність -
  • 10 номерів на рік

Борис О. М., Суменко В. В., Сербенюк А. В., Прядко Н. Г.

Сучасні підходи до застосування гепатопротекторів у комплексній терапії урогенітальних мікст-інфекцій.

13

У статті наведені принципи використання та ефективності препарату Карсил® Форте (АТ «Софарма»), що був включений в комплексну терапію урогенітальних мікст-інфекцій. Доведена ефективність препарату щодо зниження вираженості побічних ефектів від антибактеріальної терапії на гепатобіліарну систему організму жінки.

Ключові слова: Карсил® Форте, урогенітальна мікст-інфекція, дезінтоксикаційна функція, антиоксидантний ефект, метаболічний ефект, антибактеріальна терапія.

 

 

Церемонія нагородження кращих спеціалізованих медичних видань України.

18

 

 

Актуальные вопросы гинекологии: обсуждение в рамках научно-практической конференции «Репродуктивне здоров’я: актуальні питання сьогодення».

19

 

 

Быть самым лучшим – честь и ответственность.

22

 

 

Яшина О. Г.

Складні випадки ендометріозу: від стандартів лікування до індивідуального підходу.

24

Зростання поширеності едометріозу та його комбінованих форм вимагає індивідуалізованого підходу до лікування. Клінічний приклад, представлений у статті, демонструє високу ефективність медикаментозної терапії ендометріозу і підтверджує, що впровадження в практику нового інноваційного прогестагену дієногесту дає можливість лікування складних комбінованих форм цього захворювання.

Ключові слова: ендометріоз, ендометріоз післяопераційного рубця, консервативна терапія, дієногест.

 

 

Юзько О. М., Юзько Т. А., Руденко Н. Г.

Стан та перспективи використання допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя в Україні.

26

В Україні у 2012 році було зареєстровано 44 707 випадків жіночого та 11 941 чоловічого безпліддя (в 2011 році відповідно 44 071 та 12 354 випадки). У 2011 році було виконано 12 775 циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя (у 2010 році – 11 144), що склало 280 на 1 млн населення. Частота настання вагітності на 100 розпочатих циклів ДРТ в Україні у 2011 році склала 37,8% (в 2010 – 37,4%).

Ключові слова: безпліддя, допоміжні репродуктивні технології.

 

 

Веропотвелян П. М., Веропотвелян М. П., Гужевська І. В., Наритник Т. Т.

Сучасна точка зору на синдром полікістозних яєчників.

31

У даній статті розглядаються сучасні точки зору щодо патогенезу синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Описані методи обстеження. За останні роки більшість дослідників дотримуються теорії спадкової природи даної патології. Інші дослідники сформулювали нову точку зору на СПКЯ, які показали, що ключову роль у СПКЯ відіграє функціональна яєчникова гіперандрогенія та/або наднирниковозалозова, основним призначенням якої є психічна активація.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, гіперандрогенія, інсулінорезистентність, вагітність.

 

 

Потапов В. А., Польщиков П. І., Фінкова Е. П.

Таргетні механізми антипроліферативного ефекту рослинного препарату ТазалокТМ при лейоміомі матки.

38

Лейоміома матки як доброякісна пухлина характеризується гормоно-залежним характером регуляції, діагностичним критерієм якої виступає відносна або абсолютна гіперестрогенія. Тому основим напрямком у лікуванні міоми матки є зниження естрогенного впливу на клітинну проліферацію, яке досягається шляхом виключення синтезу статевих гормонів в яєчниках або блокадою рецепторів естрогенів в органах-мішенях. Виходячи з концепції таргетного підходу до лікування гіперпластичних процесів в матці і необхідності тривалого застосування без ризику розвитку побічних ефектів, особливий інтерес представляють негормональні препарати з антипроліферативною активністю. Серед фітопрепаратів певним потенціалом в лікуванні лейоміоми матки володіє фітокомплекс Тазалоктм виходячи з його антиестрогенної та антипроліферативної активності. Вивчення імуногістохімічних показників у пацієнток з лейоміомою матки на фоні застосування препарату Тазалоктм показало супресивний вплив на процеси проліферації в матці (↓Ki-67 ) і стабілізуючий ефект на апоптоз у лейомиоцитах (↓Bcl-2) , що підтверджує можливість його застосування для патогенетичної терапії міомной хвороби.

Ключові слова: лейоміома матки, таргетна терапія, ТазалокТМ.

 

 

Дизурические расстройства у женщин: эстафету принимают фитопрепараты.

42

Дизурические расстройства (ДР) у женщин приводят к значительному ухудшению качества жизни. По статистике, каждая третья женщина хотя бы раз в жизни перенесла один эпизод ДР. О проблеме дизурических расстройств нашему корреспонденту рассказала профессор кафедры акушерства, гинекологии и перинатологии Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького, доктор медицинских наук Валентина Павловна КВАШЕНКО.

 

 

Корнацька А. Г., Даниленко О. Г., Трохимович О. В., Новік Л. М., Ракша І. І.

Комплексна протизапальна терапія при синдромі втрати вагітності на тлі хронічних запальних процесів статевих органів (огляд).

44

Представлений огляд літератури щодо інфекційного чинника при синдромі втрати вагітності та комплексних методів корекції даних змін.

Ключові слова: інфекційний чинник, синдром втрати вагітності, комплексна протизапальна терапія.

 

 

 

Дуб Ю. М.

Міжнародний досвід профілактики ВІЛ-інфекції у жіночого населення (аналітичний огляд наукової літератури).

48

Представлено результати аналітичного огляду наукової літератури з питань міжнародного досвіду профілактики ВІЛ-інфекції серед жіночого населення. Зроблено висновок про можливість його використання в системі охорони здоров’я України.

Ключові слова: жіноче населення, ВІЛ-інфекція, профілактика, міжнародний досвід.

 

 

Потебня Г. П., Литвиненко О. О.

Вплив флеботропної терапії на експресію судинного ендотеліального фактора росту.

53

При лікуванні пацієнтів з хронічною венозною недостатністю ефективним є застосування венотоніка Веносмін. Про це свідчить як позитивна динаміка клінічних проявів захворювання, так і результати аналізу спеціальних показників. У пацієнтів, які пройшли курс лікування, не було виявлено жодних побічних явищ застосування запропонованого венотоніка та лікування закінчили всі пацієнти. Вплив Веносміну на рівень експресії VEGF демонструє перспективи застосування цього лікарського засобу в лікуванні хронічних захворювань судин.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, експресія VEGF, Веносмін, лікування, ефективність.

 

 

Подольський В. В., Подольський Вл. В., Свята О. П.

Можливості лікування загрози переривання вагітності в амбулаторних умовах.

59

Визначено умови і методи обстеження жінок із загрозою переривання вагітності, що дозволяють проводити токолітичну терапію гексопреналіном (Гініпрал) в умовах денного стаціонару. Чіткий облік діагностичних критеріїв дозволяє припустити можливість амбулаторного проведення токолізу.

Ключові слова: загроза переривання вагітності, токолітична терапія, денний стаціонар, діагностичні критерії, амбулаторне проведення токолізу.

 

 

Шаблій Т. П.

Хронічний рецидивний кандидозний вульвовагініт: інноваційні підходи в лікуванні.

62

У дослідженні вивчали ефективність застосування Біоспорину в комплексі з Лаферобіоном у хворих з рецидивним кандидозним вульвовагінітом (КВВ) і порівнювали ефективність даної інноваційної схеми з використанням традиційної терапії антимікотиками – флуконазолом та ітраконазолом. Результати дослідження свідчать про високу тривалу ефективність Біоспорину в комплексі з Лаферобіоном (95,2%) і дозволяє рекомендувати дану інноваційну схему для лікування усіх жінок з КВВ, а також для профілактики кандидозу та рецидивів його розвитку в майбутньому.

Ключові слова: Біоспорин-Біофарма, кандидозний вульвовагініт, профілактика, лікування.

 

 

Вдовиченко Ю. П., Страховецький В. С.

Алгоритмізація діагностики і лікування гнійно-запальних захворювань придатків матки.

66

Результати проведених досліджень свідчать, що алгоритм діагностики хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки включає фізикальне дослідження, бімануальний огляд, бактеріологічне і бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви, каналу шийки матки і сечівника, діагностику інфекції, що передається статевим шляхом, трансвагінальне і абдомінальне ультразвукове сканування; за недостатності отриманих результатів необхідне проведення діагностичної лапароскопії. Диференційований підхід до лікування хворих з різними формами гнійно;запальних захворювань придатків матки включає використання лікувально-діагностичної лапароскопії у поєднанні з антибактеріальною і метаболічною терапією в час і після операції. При цьому лікувально-діагностичну і контрольну лапароскопію використовують у хворих з гнійним сальпінгітом і пельвіоперитонітом у разі неефективності протизапальної терапії; у хворих з гнійним сальпінгітом і дифузним перитонітом, а також з гнійно-запальними утвореннями придатків матки проводять комплексну протизапальну терапію і передопераційну підготовку з наступним використанням лікувально-діагностичної і контрольної лапароскопії. Відсутність ефекту від проведеного ендохірургічного лікування служить показанням для проведення лапаротомного хірургічного лікування.

Ключові слова: гнійно-запальні захворювання придатків матки, алгоритм, діагностика, лікування.

 

 

Мумінова Н. Х.

Роль донатора оксиду азоту в комплексному лікуванні септичних ускладнень в акушерстві.

71

Плацентарна недостатність (ПН), що розвивається на тлі бактеріальних і вірусних інфекцій, спричинює низку ускладнень як з боку матері, так і з боку плода. У даному дослідженні оцінювали якість лікування хронічної ПН у разі бактеріальних і вірусних уражень із використанням оксиду азоту Тівортіну у порівнянні зі стандартною медикаментозною терапією. У групу спостереження ввійшли 44 вагітні з гострим пієлонефритом, 17 – із позалікарняною двосторонньою пневмонією та 6 – з бронхопневмонією. Тівортін у складі комплексної терапії вводили внутрішньовенно по 100 мл № 5, з переходом у подальшому на пероральне вживання. L-аргінін сприяє більш швидкому усуненню патологічного процесу, швидкому покращанню як клінічних, так лабораторних і гемодинамічних показників, таких, як артеріальний тиск, пульс і погодинний діурез, що має важливе значення в разі ниркової та легеневої патології. Застосування Тівортіну доцільно в лікуванні та профілактиці ПН у вагітних з інфекційно-запальними процесами.

Ключові слова: септичні ускладнення в акушерстві, плацентарна недостатність, оксид азоту, Тівортін, профілактика, лікування.

 

 

Макаренко М. В., Говсеєв Д. А., Корба А. А.

Вертикальні пологи, сучасний погляд (за даними пологового будинку № 5 м. Києва).

74

Отримані результати дозволили визначити плюси і мінуси вертикальних пологів, висвітлити можливі наслідки і оцінити фактори, що впливають на вибір методу розродження. Наші висновки можна використовувати при розробленні тактики ведення пологів, їх прогнозування.

Ключові слова: вертикальні пологи, ускладнення, переваги, прогнозування.

 

 

Бойко А. І., Потайчук В. І., Гурженко А. Ю., Гурженко Є. Ю.

Гострий цистит у жінок: діагностика та комплексне лікування.

76

Проведено дослідження з вивчення особливостей перебігу і тактики лікування пацієнток із гострим циститом. Було доведено, що в разі застосування допоміжної терапії (у вигляді спазмолітиків і препаратів, які підлужнюють сечу (Катарія)) спостерігається поліпшення клінічної картини та лабораторних показників у короткі терміни, що сприяє покращанню якості життя.

Ключові слова: гострий цистит, антибіотики, лікування, Катарія, Полімік.

 

 

Веропотвелян П. Н., Веропотвелян Н. П., Смородська Є. П.

Сучасні підходи до діагностики пре еклампсії.

79

Проведено огляд літератури з діагностики прееклампсії, яка є причиною смерті матері та плода у всьому світі. Наведені основні концепції патогенезу, а також узагальнені дані систематичних оглядів літератури останніх років. У статті розглянуто низку біохімічних маркерів, які могли бути використані в практиці лікаря для проведення моніторингу вагітних з прееклампсією в майбутньому.

Ключові слова: еклампсія, прееклампсія, біохімічні маркери, смертність матері та плода, огляд літератури.

 

 

Нагорна В. Ф., Гонта Р. І., Бощенко Т. Г.

Діагностика і профілактика маніфестних і загрозливих тромботичних ускладнень після кесарева розтину.

85

На основі факторів ризику в Обласному перинатальному центрі Одеської клінічної лікарні проведено докладне опитування, анкетування і обстеження 500 вагітних у терміні 30–40 тиж. Відсутність ризику розвитку тромбоемболії легеневої артерії відзначена лише у 6,4% жінок, низький ризик тромбонебезпеки – у 42,2%, середній – найвищий – у 57,8% пацієнток. Генетичне тестування за факторами системи гемостазу проведене у 30 пацієнток з тромбоутворенням у плаценті, центральних або периферійних венах, що клінічно маніфестувалося важкою прееклампсією, затримкою внутрішньоутробного розвитку, передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти, тромбозами вен в період вагітності та після розродження. Виявлено поліморфізм генів MTHFR у 33,3%, F-5 G1691A – у 23,3%, F-1 G455A – у 36,7%, мутації гена PAI-1 – у 100%, гена АСЕ – у 60%, ITGB – у 40% обстежених. У більшості жінок поєднувалися мутації різних генів. У всіх обстежених ускладнення розвинулися на тлі факторів ризику: кесарів розтин, інфекції, гормональна терапія, ліжковий режим. Аналіз динаміки показників гемостазіограми у 100 вагітних груп середнього і високого ризику щодо тромбоутворення, розроджених шляхом кесарева розтину, що отримували беміпарин і нестероїдні протизапальні препарати у післяопераційний період, виявив значні зміни показників у післяопераційний період, котрі свідчать про гіперкоагуляцію, яка зберігається до 5–7-ї доби (дні виписування зі стаціонару), це вимагає продовження коригувальної терапії в амбулаторних умовах.

Ключові слова: вагітність, ускладнення гестації, гени факторів згортання крові, система гемостазу.

 

 

Гайдай Н. В.

Шляхи профілактики передчасного розриву плодових оболонок у вагітних з варикозною хворобою.

90

У роботі представлені дані щодо застосування Гексикон у вагітних жінок з варикозною хворобою, з метою зниження ризику материнських і перинатальних ускладнень. Застосування Гексикон в комплексі лікувально–профілактичних мероприятия протягом 10 днів у вагітних з варикозною хворобою знижує ризик розвитку септичних ускладнень у матері і новонароджених до 84,7 %.

Ключові слова: вагітні, варикозна хвороба, ризик ускладнень, Гексікон.

 

 

Гафурова М. Р.

Роль донатора оксиду азоту в оптимізації показників фетоплацентарного комплексу у вагітних з епілепсією.

94

У дослідженні оцінювали ефективність застосування препарату L-аргініну – Тівортін® в терапії плацентарної дисфункції (ПД) у вагітних, які страждають на епілепсію. Тівортін застосовували для медикаментозної корекції ПД протягом 10 днів. Після закінчення лікування результати допплєрометричного дослідження кровотоку в системі мати–плацента–плід підтвердили високу клінічну ефективність Тівортіну для корекції гемодинамічних порушень як в маткових артеріях, так і в судинному руслі плода. У 70% пацієнток відзначалася нормалізація показників гемодинаміки в басейні маткових артерій. Повна нормалізація систоло-діастолічного відношення відзначена у 66,7% пацієнток з порушеннями гемодинаміки в артерії пупкового канатика. У вагітних з порушенням кровотоку (як в маткових, так і в плодових судинах) відбулося вірогідне зниження індексу резистентності. Тівортін має велике майбутнє в акушерській практиці як один з небагатьох препаратів, сертифікованих для використання під час вагітності, для повного розкриття його терапевтичних можливостей необхідні подальші дослідження.

Ключові слова: вагітність, епілепсія, фетоплацентарний комплекс, плацентарна дисфункція, L-аргінін, Тівортін.

 

 

Лежненко С. П., Голяновський О. В.

Психоемоційний стан жінок після використання різних методів хірургічного гемостазу масивних акушерських кровотеч.

98

Проведено оцінювання психоемоційного стану жінок після перенесеної масивної акушерської кровотечі (МАК) із застосуванням різних методів хірургічного гемостазу – органозберігального, з перев’язуванням магістральних судин матки та радикального (екстирпація матки). Психоемоційний стан жінок після операції оцінювали шляхом опитування за шкалою ситуаційної реактивної тривожності Спілберга–Ханіна. Установлені психологічні переваги і низькі показники реактивної тривожності в групі жінок, у яких використовували органозберігальні методи лікування МАК.

Ключові слова: масивні акушерські кровотечі, перев’язування магістральних судин матки, екстирпація матки, реактивна тривожність.

 

 

Бакшеєв С. М.

Післяабортні і репродуктивні ускладнення у жінок, яким використовували методи переривання вагітності в І триместрі.

101

Результати проведених досліджень свідчать, що переривання вагітності незалежно від методу його проведення, негативно впливає на репродуктивне здоров’я жінок. При цьому кожен метод має свої особливості як ранніх, так і пізніх ускладнень, і не може бути рекомендований як ефективний спосіб планування вагітності. Отримані результати необхідно враховувати при розробленні алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: переривання вагітності, ускладнення.

 

 

Мумінова Н. Х.

Порушення гепатобіліарної системи в разі гнійно-септичних станів в акушерстві.

104

У статті представлено дослідження з оцінювання ефективності лікування 41 породіллі з інфекційними післяпологовими захворюваннями, яким до складу комплексної терапії було включено інфузійний препарат Реосорбілакт у поєднанні з гепатопротекторами та з одночасною нутритивною підтримкою. У процесі лікування пацієнтки добре переносили внутрішньовенне введення Реосорбілакту, покращання клініки та лабораторних показників відбувалося через 18–36 год. Зменшилися показники трансаміназ (АСТ і АЛТ – 0,55 та 0,50 ммоль/л відповідно), рівень білірубіну з його непрямою фракцією знизився на 7,3 мкмоль/л, протеїнемії – на 9 г/л. Застосування якісного плазмо; та білковозаміщувального детоксикаційного препарату Реосорбілакту з паренетеральним введенням гепатопротектора прискорює поліпшення клінічної картини гнійно-септичних станів з одночасним зменшенням побічних ефектів антибіотиків.

Ключові слова: гнійно-септичні стани, Реосорбілакт, гепатопротектори, нутритивна підтримка.

 

 

Манжула Л. В.

Вплив лікування варикозної хвороби під час вагітності і після пологів на акушерські та перинатальні результати розродження.

108

Результати проведених досліджень свідчать, що варикозна хвороба вен нижніх кінцівок і зовнішніх статевих органів під час вагітності підвищувала загальну частоту акушерських і тромбоемболічних ускладнень, сприяла нестабільному розвитку вагітності, збільшувала тяжкість проявів токсикозу вагітності і вегетосудинної дистонії. Некориговані порушення венозного відтоку і мікроциркуляції під час вагітності і після пологів сприяли підвищенню частоти і тяжкості тромбоемболічних ускладнень. Нестабільний перебіг вагітності, висока частота акушерських ускладнень пологів і післяпологового періоду, циркуляторна і гемічна гіпоксія тканин негативно впливали на внутрішньоутробний розвиток плода і стан новонародженого. Отримані результати є науковим обґрунтуванням необхідності вдосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: варикозна хвороба, результати розродження.

 

 

Колесник Г. В.

Морфологічні особливості поєднаної патології матки у жінок репродуктивного віку.

113

Результати проведених досліджень свідчать, що обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез зумовлює дисбаланс гормонального гомеостазу, хронічні запальні захворювання ендометрія, що створюють передумови для проліферативних процесів в матці і яєчниках, розвитку аденоміозу, міоми матки, гіперплазії строми яєчників, гіперплазії ендометрія від простої типової гіперплазії без атипії до складної атипової гіперплазії. Установлені морфологічні особливості поєднаної патології необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: поєднана патологія матки, репродуктивний вік. 

 

 

Камоева С. В., Савченко Т. Н., Абаева Х. А., Иванова А. В.

Оптимизация предоперационной подготовки перед реконструктивно-пластическими операциями в гинекологии.

117

Целью проведенного исследования явилась оптимизация предоперационной подготовки при реконструктивно-пластических операциях, выполненных влагалищным доступом, по поводу пролапса тазовых органов. Проведено количественное и качественное исследование состояния биоценоза влагалища у 68 пациенток до и после применения препарата Полижинакс. Показано, что препарат Полижинакс улучшает состояние биоценоза влагалища за счет снижения микробной обсемененности. Применение препарата Полижинакс для предоперационной подготовки может быть эффективным методом профилактики инфекционно-воспалительных осложнений и способствовать регенерации тканей после реконструктивно-пластических операций, выполненных вагинальным доступом при пролапсе тазовых органов.

Ключевые слова: пролапс тазовых органов, Полижинакс, микробиоценоз, инфекционно-воспалительные осложнения.

 

 

Резніченко Н. А.

Альфарекін у лікуванні папіломавірусної інфекції.

121

Досліджено ефективність застосування Альфарекіну в комплексному лікуванні жінок з папіломавірусною інфекцією. Установлено, що застосування Альфарекіну більш ефективно впливає на показники клітинного імунітету у порівнянні з використанням індуктора синтезу інтерферону, суттєво знижує частоту позитивної детекції ДНК вірусу, веде до зниження концентрації прозапальних цитокінів на тлі підвищення рівня інтерферонів.

Ключові слова: папіломавірусна інфекція, інтерферон, Альфарекін, лікування.

 

 

Камінський В. В., Суханова А. А., Суменко В. В., Шалько М. Н.

Особливості діагностики ендоцервікальної патології шийки матки.

124

У даній статті представлені результати достовірності цитологічної діагностики патологічних процесів каналу шийки матки у жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя залежно від методу та інструменту забору діагностичного матеріалу.

Ключові слова: цитологія, цитозабірник, ендоцервікс, цервікальна залозиста інтраепітеліальна неоплазія (ЦЗІН).

 

 

Жук С. І., Таран О. А., Кошмеринська А. М., Лаврентюк В. С., Шамрай О. В.

Характеристика біоценозу генітального тракту у жінок з патологією шийки матки.

128

При дослідженні 95 пацієнток з фоновими та передраковими процесами шийки матки виявлена кореляція між дисбіотичними змінами піхви (пригнічення молочнокислих бактерій на тлі підвищення вмісту представників умовнота безумовно-патогенної флори) і цервікальною патологією за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі «Фемофлор скрин». Дисбаланс мікробіоти генітального тракту може робити значний внесок у розвиток і прогресування цервікальної патології.

Ключові слова: патологія шийки матки, дисбіоз, мікробіота, полімеразна ланцюгова реакція в реальному режимі часу.

 

 

Рощина Г. Ф.

Альтернативні методи корекції клімактеричних розладів.

131

Розглянута можливість та проведено оцінювання ефективності застосування ізофлавонів червоної конюшини у корекції клімактеричних розладів у жінок за допомогою натурального засобу з червоного клеверу (Клеверол) як альтернативного методу лікування.

Ключові слова: клімактеричні розлади, ізофлавони, Клеверол.

 

 

Товстановська В. О., Прилуцька А. Б., Прилуцький О. І., Коваль Є. В.

Новий підхід у лікування жінок з атрофічним кольпітом.

137

За результатами проведеного дослідження встановлена висока терапевтична ефективність препарату Далмаксін при атофічному кольпіті та скорочення тривалості лікування порівняно з відомими лікарськими препаратами того самого призначення, його добра переносимість, що дозволяє широко використовувати даний препарат у гінекологічній практиці.

Ключові слова: атрофічний кольпіт, лікування, Далмаксін.

 

 

Герасимова Т. В., Гопчук О. М.

Запальні захворювання органів малого таза – включення препаратів із протизапальною та антиішемічною дією до комплексу терапії.

140

У статті наведено інформацію про ефективність застосування нової лікарської форми тіотриазоліну – супозиторіїв Далмаксін в комплексі лікування пацієнток із запальними захворюваннями органів малого таза.

Ключові слова: запальні захворювання органів малого таза, тіотриазолін, Далмаксін, лікування, протизапальна та антиішемічна дія.

 

 

Сюсюка В. Г., Колокот Н. Г., Макуріна Г. І., Коваленко Ю. Б., Сухомлинов В. М.

Комплексний підхід до терапії вульвовагінітів змішаної етіології у пацієнток репродуктивного віку.

143

У статті представлені результати проспективного дослідження клінічної ефективності препаратів Тантум Роза ( бензідамін ) і Макмірор Комплекс (активні речовини ніфурател і ністатин) у 88 жінок. Встановлена клінічна та мікробіологічна ефективність при лікуванні вульвовагінітів змішаної бактеріально–грибково–трихомонадно етіології і при цьому відзначений низький відсоток рецидивів, а відсутність пригнічуючого впливу препаратів на стан нормальної мікрофлори піхви дозволило обмежитися одним етапом лікування без застосування еубіотиків.

Ключові слова: неспецифічні вульвовагініти, профілактика рецидивів, лікування, бензідамін, ніфурател, ністатин.

 

 

Акуліна О. О., Петрова О. П., Лашкова І. Г.

Терапевтична ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) у комплексному лікуванні хворих з передпухлинною патологією шийки матки на етапі реабілітації.

150

У статтi наведенi результати дослiдження, якi свiдчать про ефективнiсть використання низькоiнтенсивного лазерного випромiнювання на етапi реабiлiтацiї пiсля електрохiрургiчного та радiохвильового лiкування хворих з передпухлинною патологiєю шийки матки.

Ключові слова: низькоінтенсивне лазерне випромінювання (НІЛВ), CIN II–III, багатошаровий плоский епітелій.

 

 

Алієва Н. Ш.

Порушення менструального циклу у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників.

153

Порушення менструального циклу є одним з основних симптомів синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) і проявляється у різноманітних формах. У нашому дослідженні олігоменорея спостерігалася у 80,9% пацієнток, аменорея та дисфункціональні маткові кровотечі відзначалися в 11,8% та 7,4% відповідно. Ожиріння та кількість антральних фолікулів у яєчниках пацієнток з СПКЯ здатні впливати на характер порушень менструальної функції.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, менструальний цикл, ожиріння, антральні фолікули.

 

 

Берая Д. Ю.

Тактика відновлення репродуктивної функції у жінок з автоімунною патологією щитоподібної залози.

156

Результати проведених досліджень свідчать, що проблема безпліддя у жінок з автоімунною патологією щитоподібної залози є досить актуальною і вимагає комплексного поетапного підходу. Використання вдосконаленого нами алгоритму дозволяє підвищити ефективність допоміжних репродуктивних технологій і знизити частоту репродуктивних втрат. Отримані результати дають можливість рекомендувати вдосконалений алгоритм для застосування в практичній охороні здоров’я.

Ключові слова: аутоімунна патологія щитоподібної залози, репродуктивна функція.

 

 

Хурасева А. Б.

Лечебно-профилактические мероприятия у девочек с маточными кровотечениями пубертатного периода.

158

Цель исследования: изучить особенности клинического течения маточных кровотечений пубертатного периода (МКПП) у девушек, родившихся с малой и большой массой тела, и оптимизировать лечебно-профилактические мероприятия у этих пациенток.

Дизайн: ретроспективное и проспективное исследование.

Материалы и методы. Обследованы 530 девочек-подростков в возрасте 13–18 лет, распределенных на три группы: I – 170 девушек, родившихся с малой массой тела (2000–2800 г), II (контрольная) – 182 девушки, родившиеся с нормальной массой тела (3200–3600 г), III – 178 девушек, родившихся с большой массой тела (4000–4800 г). При обследовании применяли общеклинические, гормональные и эхографические методы. Результаты. Частота МКПП у девушек, родившихся с большой массой тела (39,3%), оказалась выше, чем в других группах. У девушек с малой массой тела при рождении имел место гипоэстрогенный тип кровотечения, а с большой массой тела – гиперэстрогенный тип МКПП. Разработан дифференцированный алгоритм диагностики и лечения МКПП в зависимости от массы тела при рождении и гормонального профиля. Проведены лечебно-профилактические мероприятия, направленные на предупреждение нарушений репродуктивного здоровья, с учетом выявленных особенностей. Заключение. Учет конституциональных особенностей девочек-подростков позволяет правильно подобрать гемостатическую терапию и обеспечивает лечебно-профилактический эффект на этапе дальнейшей регуляции менструального цикла. Оптимальным способом коррекции менструального цикла и профилактики рецидивов кровотечений у девочек-подростков является гормональная терапия.

Ключевые слова: нарушения менструального цикла, маточные кровотечения пубертатного периода (МКПП), подростки, профилактика, гормональные контрацептивные средства.

 

 

Палига І. Є.

Клінічний аналіз невдалих спроб використання допоміжних репродуктивних технологій.

164

Результати проведених досліджень свідчать, що основними причинами невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є: тривале безпліддя, неодноразові оперативні втручання на органах малого таза, велике число внутрішньоматкових операцій, наявність ендометріозу і високий інфекційний індекс. Окрім цього, тривале і невдале лікування безпліддя само по собі є негативним чинником, що посилює наявні порушення. Ці чинники ризику призводять до зриву адаптаційно-гомеостатичних резервів організму, хронізації запалення, посиленню анатомофункціональних дефектів репродуктивної системи, що у свою чергу знижує репродуктивний потенціал пацієнток і сприяє невдалим спробам ДРТ.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, невдалі спроби.

 

 

Шелигін М. С.

Клінічні та ехографічні ознаки змін тканин грудних залоз у клінічно здорових жінок у разі застосування комбінованих оральних контрацептивів.

167

Отримані результати свідчать про те, що частота мастодиній серед пацієнтів, котрі вживають комбіновані оральні контрацептиви (КОК), нижча, ніж у жінок, які не застосовують цей метод контрацепції. Тривале вживання КОК знижує інтенсивність масталгії порівняно з групою здорових жінок. Тривале вживання монофазних КОК не призводить до змін архітектоніки та ехощільності в тканинах грудних залоз, що свідчить про безпечність тривалої контрацепції та підтверджується даними ультразвукового дослідження. У групі пацієнтів, які не отримували КОК, ультразвукові ознаки дуктектазії і потовщення паренхіми тканин грудних залоз, пов’язані з вираженим больовим симптомом, можуть стати тригерами ризику розвитку мастопатії. Отримані результати необхідно використовувати при мотивації вибору методу контрацепції та успішного лікування масталгії и профілактики мастопатії.

Ключові слова: мастопатія, масталгія, комбіновані гормональні контрацептиви, ультразвукова діагностика.

 

 

Ромащенко О. В., Білоголовська В. В., Мельников С. Н., Ященко Л. Б., Щербак М. А., Коваль С. Б.

Забезпечення сексуального комфорту на тлі використання гормональної контрацепції.

169

У статті наведено аналіз клінічних спостережень, що свідчить про ефективність застосування препарату Трібестан з метою профілактики можливих сексуальних дисфункцій, що виникають на тлі використання гормональної контрацепції.

Ключові слова: сексуальний комфорт, гормональна контрацепція, Трібестан.

 

 

Литвиненко О. О.

Рак грудної залози: лікування, реабілітація і перші кроки у прогнозуванні ризиків.

173

У статті розглянуті методики хірургічного лікування раку грудної залози (РГЗ) і підкреслена важливість післяопераційної реабілітації пацієнток. Основними завданнями спостереження за хворими після курсу комплексної терапії є як можна більш раннє виявлення локальних рецидивів або контралатерального РГЗ; обстеження на предмет можливих побічних ефектів, пов’язаних з лікуванням (таких, як менопаузальні симптоми і остеопороз), та їхня корекція, а також психологічна підтримка пацієнтки і надання їй необхідної інформації з метою прискорення повернення до нормального життя. Важливий аспект статті – роль генетичних досліджень у попередженні можливого виникнення РГЗ.

Ключові слова: рак грудної залози, комплексна терапія, реабілітація, генетичні дослідження, геноміка.

 

 

Слишком рано или слишком поздно?

178

Некоторые европейские веяния стали украинской реальностью уже давно. И некоторые изменения в обществе непосредственно коснулись медицины. Один из таких аспектов – явное смещение возраста рождения первенца от более юного к более зрелому. Родила первого ребенка в 28 лет? Этим в Украине уже никого не удивишь. Вполне возможно, скоро мы приблизимся к «евростандарту»: в Европе женщина, родившая первенца в 30–35 лет, не приводит в шок ни знакомых, коллег и родственников, ни врачей. Унизительный термин «старородящая», с середины ХХ века употреблявшийся в бывшем Советском Союзе в отношении всех женщин, готовящихся стать молодыми мамами в 25 и старше, постепенно исчезает из лексикона врачей.