СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ №6-2013

  • Науково - практичний журнал
  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 8000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Журнал «Современная педиатрия» — перший у рейтингу кращих спеціалізованих видань у галузі педіатрії.

12

 

 

Урочиста церемонія нагородження кращих спеціалізованих медичних видань за підсумками 2013 року.

14

 

 

Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика виповнюється 95 років!

16

 

 

Морозова С. В., Митюк А. М.

Физиологические и клинические аспекты носового дыхания.

19

 

 

Стуклов Н. И., Семенова Е. Н.

Лечение железодефицитной анемии. Что важнее: эффективность или переносимость? Существует ли оптимальное решение?

26

Эффективность терапии железодефицитной анемии определяется не только биодоступностью железа из препарата, но также зависит от приверженности к лечению самого больного, на что существенным образом влияет переносимость препарата и стоимость лечения. Эффективность препаратов, содержащих двухвалентное железо, доказана в многочисленных исследованиях (степень доказательности 1А) и не вызывает сомнения. Препараты на основе трехвалентного железа лучше переносятся, но не всегда эффективны и требуют более длительных курсов лечения. Благодаря уникальному составу (глюконат железа II + глюконат меди + глюконат марганца), препарат «Тотема» (производство французской компании Innotech International Laboratory) позволяет быстро восстанавливать концентрацию гемоглобина и депо железа и при этом обладает хорошей переносимостью. Медь и марганец входят в активные центры белков, обеспечивающих зависимое всасывание железа в кишечнике, быструю утилизацию, поступившего в кровь железа тканями, участвующих в синтезе гемоглобина, регулируют поступление железа в митохондрии, обеспечивают антиоксидантную защиту. Сравнение результатов трех метаанализов показало, что Тотема обладает лучшей переносимостью, чем сульфат железа II (34,1% и 20,4%; р<0,005) и сравнимой переносимостью по отношению к препаратам трехвалентного железа (полимальтозный комплекс гидроксида железа III (14,9%; 0,1<р <0,25), протеин сукцинилат железа III (9,4%; 0,75<р<0,9). Более того, при приеме Тотемы в 19 раз реже возникают запоры, чем при приеме сульфата железа II и в 10 раз реже, чем при приеме полимальтозного комплекса гидроксида железа III., что очень важно для беременных женщин, часто страдающих запорами, особенно в III триместре беременности. При этом Тотема относится к средней ценовой категории, что делает его оптимальным для терапии большого количества пациентов.

Ключевые слова: лечение анемии, железа глюконат, железа сульфат, полимальтозный комплекс гидроксида железа, протеинсукцинилат железа, дефицит железа, глюконат меди, глюконат марганца, Тотема.

 

 

Бойкова Н. Э.

Современные подходы к терапии патологии верхних отделов дыхательного тракта у курящих подростков.

33

Статья посвящена серьезной медико-социальной проблеме — подростковому курению. По обобщенным данным статистики, в старших классах курят 50–70% юношей и 30–40% девушек. Курение, помимо прочего, приводит к развитию ЛОР-заболеваний. Авторы статьи провели исследование, целью которого было установить терапевтическую эффективность и переносимость карбоцистеина в лечении воспалительной патологии верхних дыхательных путей у курящих подростков. 

 

 

Сонцева А. В., Загребаєва О. Ю., Кончиць Е. С.

Ранні детермінанти розвитку ожиріння у дітей в пубертаті.

36

Мета: визначення ранніх факторів ризику формування надлишкової маси тіла у дітей пубертатного віку.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 259 історій розвитку дітей віком від 12 до 17 років, що спостерігалися у 8-й міській дитячій поліклініці м. Мінська, з оцінкою терміну гестації, виду вигодовування до 4 місяців, антропометричних показників при народженні, 4–12 місяців; 1,5 року; 2–6 років; 12 років. Пацієнти були розподілені за статтю на групи відповідно до значень індексу маси тіла (ІМТ) у 12 років: Д1 — контроль — дівчатка з нормальною масою тіла (n=92), Д2 — надлишковою масою (n=20), Д3 — ожирінням (n=10); М1 — контроль — хлопчики з нормальною масою тіла (n=88), М2 — надлишковою (n=17), М3 — ожирінням (n=25).

Результати. Встановлено достовірно більші значення ІМТ у дівчаток групи Д3 у віці 4, 5 і 6 років порівняно з контролем. У хлопчиків групи М3 виявлено збільшення показників ІМТ порівняно з однолітками контрольної групи у наступні вікові періоди: 6–8 і 10–11 місяців; 1 рік; 2–6 років. Відмічено ранній (у 2 роки) «стрибок» ІМТ у 12-річних дівчат і хлопчиків з ожирінням (p=0,05 і p=0,001 відповідно).

Висновки. До факторів ризику формування ожиріння у періоді пубертату належать збільшені показники ІМТ у грудному і дошкільному віці, ранній «стрибок» індексу. Виділення потенційних ранніх маркерів ожиріння у дитячому віці дозволяє визначити цільові точки профілактичного і лікувального впливу.

Ключові слова: ожиріння, пубертат, фактори ризику, ранні детермінанти, «стрибок» ІМТ.

 

 

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям із хронічним гостро-дуоденітом.

42

 

 

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги дітям із хронічним холециститом.

48

 

 

Абатуров О. Є., Герасименко О. М., Завгородня Н. Ю.

Індукція синтезу бета-дефензину 2 пробіотичними бактеріями при лікуванні хелікобактерної інфекції у дітей.

52

Мета: визначення впливу пробіотичного препарату, що містить штам Escherichia coli Nissle 1917, на фактори локального антихелікобактерного захисту шляхом оцінки концентрації β-дефензину 2 (НВD-2) у шлунковому соку дітей з хронічною Н. pylori-асоційованою гастродуоденальною патологією у стадії загострення.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 30 дітей віком від 8 до 17 років. Основну групу склали 15 дітей, яким в семиденну схему «потрійної» антихелікобактерної ерадикаційної терапії був включений препарат, до складу якого входить пробіотичний штам E.coli Nissle 1917 (Мутафлор®). До групи порівняння увійшли 15 дітей, які отримували лише базисну «потрійну» антихелікобактерну терапію. Ефективність лікування оцінювали на 7 і 28 день терапії з обов'язковим контрольним бактеріологічним дослідженням калу, визначенням показників гемограми та біохімічної гепато- і нефрограми. Ефективність ерадикації H.pylori та повторне визначення НВD-2 у шлунковому соку проводили через 6 тижнів після закінчення антихелікобактерної терапії.

Результати. Застосування пробіотичного штаму E.coli Nissle 1917 у схемі «потрійної» антихелікобактерної терапії у дітей дозволило підвищити ефективність ерадикації, зменшити виразність побічних ефектів основного лікування та характеризувалося хорошою індивідуальною переносимістю.

Висновки. Терапія пробіотичним препаратом «Мутафлор®» знижує уразливість слизової оболонки шлунка до впливу H. pylori, що обґрунтовує доцільність його застосування в ерадикаційній схемі лікування хелікобактерної інфекції у дітей.

Ключові слова: Н. pylori-інфекція, бета-дефензини, пробіотичний штам Escherichia coli Nissle 1917, Мутафлор®.

 

 

Надрага О. Б., Кас'яненко Ю. В., Токарев П. В., Талалай Л. I., Поцілуйко Н. М., Томашевська І. Е.

Ефективність застосування Humana Electrolyt у комплексному лікуванні дітей з гострими кишковими інфекціями.

57

Мета: встановити ефективність застосування препарату для оральної регідратації Humana Electrolyt у комплексному лікуванні дітей з гострими кишковими інфекціями.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 40 дітей, госпіталізованих з приводу гострої кишкової інфекції. Усім дітям проводилися загальноклінічні лабораторні, інструментальні обстеження; визначення електролітів у сироватці крові; для оцінки важкості зневоднення використовувалась шкала ВООЗ; важкість перебігу гастроентеритів оцінювали за шкалою Весікарі. Пацієнтам основної групи (20 дітей) у комплекс лікування було включено розчин для оральної регідратації Humana Electrolyt. Діти групи порівняння (20 дітей) з цією ж метою отримували інші комерційні розчини або розчини для пиття, приготовлені в домашніх умовах.

Результати. Застосування Humana Electrolyt у дітей перших трьох років життя сприяло швидшій нормалізації порушень водно-електролітного балансу, не призводило в процесі регідратації до зниження рівнів калію у сироватці крові та загалом сприяло швидшому одужанню. Це позначилося і на тривалості інфузійної терапії та термінах перебування у стаціонарі. Відмічено також добрі органолептичні властивості суміші.

Висновки. Встановлено високу ефективність суміші Humana Electrolyt та прихильність дітей до запропонованого лікування.

Ключові слова: гострі кишкові інфекції, діти раннього віку, порушення водно-електролітного балансу, суміш для оральної регідратації, Humana Electrolyt.

 

 

Корнійчук О. П., Бурова Л. М., Лаврик Г. С., Ференц Н. М., Максимів Н. І.

Протимікробна активність Біоспорину: дослідження in vitro.

61

Мета: вивчення антагоністичної активності in vitro препарату «Біоспорин-Біофарма» стосовно стандартних культур кишкових патогенів Shigella sonnei, Salmonella typhimurium, референтного штаму Escherichia coli та клінічних ізолятів Escherichia coli, Proteus vulgaris, Citrobacter koseri, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, грибів роду Candidа.

Матеріали і методи. У дослідженні застосовано класичний метод відтермінованого антагонізму.

Результати. Доведено високу активність препарату «Біоспорин-Біофарма» відносно умовно-патогенних ентеробактерій — основних бактеріальних чинників кишкових захворювань і, що особливо важливо, відносно сальмонел та шигел Зонне. Найвищу активність Біоспорину встановлено відносно золотистого стафілокока. Важливою перевагою Біоспорину порівняно з іншими біопрепаратами є елімінуючий ефект відносно грибів роду Сandida.

Висновки. Антимікробна дія препарату «Біоспорин-Біофарма» та наявність інших лікувальних властивостей дозволяють рекомендувати його застосування при кишкових захворюваннях, хворобах ЛОР-органів та патологічних процесах на слизових оболонках, при зниженні місцевого імунітету, захворюваннях сечовидільної системи. Використання Біоспорину як протигрибкового препарату при дисбіотичних станах у дітей та дорослих дозволяє уникнути або послабити хіміотерапевтичне навантаження на організм.

Ключові слова: протимікробна активність, дослідження in vitro, пробіотик, Біоспорин.

 

 

Марушко Р. В.

Рандомізовані клінічні дослідження: ефективність іммунонутріентов у терапії хронічних захворювань кишечнику у дітей раннього віку.

66

На сьогодні розглядаються нові підходи в лікуванні хронічних запальних захворювань кишечника (ХВЗК) у дітей. Такі підходи передбачають організацію раціональної терапії з урахуванням впливу на патофізіологічні механізми та забезпечення безпеки терапевтичних заходів. Встановлено вплив таких іммуннонутріентов, як пробіотики, пребіотики та омега-3 довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти на патогенетичні механізми розвитку хронічних запальних захворювань кишечника. Припускається, що комплексне використання в терапії ХВЗК цих нутрієнтів може посилити терапевтичний ефект, а саме, сприяти зниженню активності запалення і посиленню репаративних процесів у слизовій кишечника, тим самим, досягненню більш сприятливого перебігу, одужання або стійкої ремісії ХВЗК у дітей раннього віку. До теперішнього часу дані про такі дослідження в сучасній літературі практично відсутні.

Метою цієї роботи була оцінка ефективності комплексного застосування іммуннонутріентов (пробіотики, пребіотики та омега-3 довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти) в лікуванні хронічного неспецифічного невиразкового коліту у дітей раннього віку.

Методи: Обстежено 92 дитини (середній вік 1,6 років, віковий інтервал 1?3 роки, дівчатка/хлопчики 10/13) з хронічним неспецифічним невиразковий колітом (ХННК). Всі діти отримували загальноприйняту терапію. Методом рандомізації визначено дві групи: 50 дітей (основна група) поряд із загальноприйнятою терапією отримували іммуннонутріенти, 42 дитини склали контрольну групу. Клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження, а також оцінку експресії інтерлейкінів та мікробіологічний аналіз мікрофлори кишечника (біфідо- і лактобацили) проводили на початку і наприкінці спостереження. Для оцінки ефективності терапії та особливостей перебігу захворювання розраховувався індекс активності ХННК.

Результати: Проведені дослідження показали, що індекс активності ХННК у дітей основної групи в динаміці зменшився з 8,6±0,8 до 3,4±1,2 (р<0,01), у той час як у дітей контрольної групи цей показник в динаміці спостереження достовірно не змінювався (8,7±0,7 і 7,1±1,1, р>0,05). Всі пацієнти основної групи і 25 з 42 (59,5%) дітей контрольної групи мали поліпшення клінічного перебігу захворювання , ремісія була досягнута у 47 з 50 (95,0%) дітей основної групи , в той час як у дітей контрольної групи у 22 з 42 (52,4%). У динаміці дослідження у дітей основної групи відзначалося значне поліпшення стану індігенной мікрофлори кишечника поряд з вираженими позитивними зміни профілю інтерлейкінів. В обох групах загострень ХННК, а також побічних ефектів використання іммуннонутріентов не відзначалося.

Висновки: Дані дослідження показали, що застосування пробіотиків і пребіотики в комбінації з омега-3 довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами в комплексній терапії хронічного неспецифічного невиразкового коліту сприяє значному поліпшенню клінічного перебігу захворювання, що пов'язано зі зниженням запальних змін в слизовій та зменшенням активності захворювання, значним поліпшенням показників імунної системи та стану мікрофлори кишечника. Показана ефективність іммунонутріентов у відновленні слизової і підтримці ремісії при хронічному запальному процесі в кишечнику.

Ключові слова: хронічний неспецифічний невиразковий коліт, діти раннього віку, іммуннонутріенти.

 

 

Козакевич В. К.

Дитяче харчування Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів (огляд).

73

Пропонується огляд дитячого харчування Хорольского МКК ДП. Широкий асортимент вітчизняних сумішей «Малютка», «Малютка premium», «Малиш», каш «Малишка» дозволяє вирішити багато проблем у харчуванні як здорових дітей, так і дітей з особливими потребами у харчуванні.

Ключові слова: штучне вигодовування, дитяче харчування, пребіотики, олігосахариди, GOS/FOS, замінники материнського молока, діти перших років життя.

 

 

Возняк А. В.

Ефективність препарату «Ноофен®» у комплексному лікуванні вегетативної дисфункції у дітей.

81

Мета: удосконалення лікувальної програми вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей шкільного віку.

Пацієнти і методи. Проведено проспективне клініко-інструментальне обстеження 57 дітей віком 7–14 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом ВД. Діагностичний алгоритм включав: дані анамнезу, скарги батьків та дитини; визначення основних клінічних проявів ВД; інструментальні методи обстеження; аналіз варіабельності ритму серця та особливостей вегетативного гомеостазу. Психологічний стан дітей оцінювали за допомогою опитувальника САН; для оцінки рівня тривожності застосовували тест Спілбергера та шкалу Гамільтона. До комплексу стандартної терапії в основній групі було додано препарат «Ноофен®».

Результати. У дітей з ВД спостерігалось напруження обох відділів ВНС. Також виявлено високий рівень тривожності, часті скарги на біль голови. Порівняльна оцінка схем лікування показала ефективність Ноофену, що свідчить про комплексну дію (ноотропну, антигіпоксичну, помірну транквілізуючу, анальгетичну і вегетостабілізуючу) препарату.

Висновки. У дітей з ВД спостерігаються дисбаланс вегетативної регуляції та порушення вегетативної забезпеченості серцевого ритму, напруження адаптаційних механізмів організму в цілому, переважання центрального впливу на серцевий ритм. Доведено ефективність запропонованої схеми комплексного лікування з включенням препарату «Ноофен®».

Ключові слова: діти, вегетативні дисфункції, Ноофен®.

 

 

Шатило В. Й.

Попередження порушень постави у дітей та підлітків.

88

Мета: проаналізувати проблему порушення постави у дітей та підлітків, намітити перспективні підходи до її вирішення.

Пацієнти і методи. Для досягнення мети використані інформаційно-аналітичний та клініко-статистичний методи дослідження. Були проаналізовані дані державної медичної статистики і статистики по Житомирській області, результати опитування медичних працівників загальноосвітніх закладів.

Результати. Несвоєчасно виявлена патологія опорно-рухового апарату, відсутність належних заходів з метою зміцнення здоров'я дітей і первинної профілактики на ранніх етапах їхнього росту сприяють збільшенню занедбаних форм порушень постави та сколіозу. За умови своєчасної діагностики ранніх клінічних проявів і проведення профілактичних і лікувальних заходів можливо запобігти розвитку та вплинути на прогресування порушень постави у дітей. Запропоновано функціонально-організаційну модель профілактики порушень постави у дітей у загальноосвітніх закладах.

Висновки. Основним завданням медичних працівників щодо профілактики захворювань опорно-рухового апарату у дітей є виділення груп ризику для розробки і проведення відповідних запобіжних заходів.

Ключові слова: захворювання опорно-рухового апарату, порушення постави, медичний працівник, профілактика.

 

 

Янковський Д. С., Широбоков В. П., Моісеєнко Р. О., Кривопустов С. П., Димент Г. С.

Нове покоління ентеросорбентів і комплексних пробіотиків для оздоровлення мікробної екосистеми людини.

92

Стаття присвячена питанням мікробної екології людини і використанню пробіотиків у медицині. Наведено характеристику вітчизняних ентеросорбентів на основі смектиту і мультифункціональних комплексних пробіотиків на їх основі.

Ключові слова: мікробна екологія, мікробіота, пробіотик, смектит, ентеросорбент, мультипробіотик, «Смектовіт®», «Симбітер® форте».

 

 

Мокія-Сербіна С. О., Чечель В. В.

Когнітивні порушення та їх корекція у дітей дошкільного віку, які мали дефіцит заліза у ранньому віці.

101

Мета: дослідження ефективності та безпеки препарату «Кіндінорм» у лікуванні дітей дошкільного віку, які мали дефіцит заліза (ДЗ) у ранньому віці, на основі комплексної оцінки показників когнітивних функцій.

Пацієнти і методи. У дослідження було включено 30 дітей старшого дошкільного віку, які мали ДЗ у ранньому віці. Усі діти пройшли клініко-лабораторне та психологічне обстеження. Спостереження проводилося у динаміці перед початком лікування, через 28 днів на фоні лікування та через 56 днів — після закінчення курсу лікування. 30 дітей основної групи отримували препарат «Кіндінорм» на фоні підтримуючої феротерапії (Актиферрин).

Результати. Встановлено зниження показників сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мови у дітей, які мали ДЗ у ранньому віці. На фоні лікування Кіндінормом відмічено покращання показників, які характеризують рівень уваги, слухового сприйняття, слухової та зорової пам'яті, словесно-логічного мислення. Побічних ефектів дії Кіндінорму під час проведення обстеження не виявлено.

Висновки. Результати дослідження дозволяють рекомендувати застосування препарату «Кіндінорм» з метою підвищення ефективності лікування когнітивних порушень у дітей, які мали ДЗ у ранньому віці.

Ключові слова: діти, дефіцит заліза, когнітивні порушення, тести, Кіндінорм.

 

 

Банадига Н. В.

Сутність дизелементозу у дітей із залізодефіцитною анемією.

105

Мета: дослідити вміст окремих мікроелементів та металовмісних сполук у крові дітей із залізодефіцитною анемією (ЗДА).

Пацієнти і методи. Обстежено 100 дітей віком від 1 місяця до 3 років, в яких була діагностовано ЗДА різного ступеня важкості. Проаналізовано особливості анте- і постнатального етапів розвитку дитини, якості вигодування; провідних клінічних проявів анемії. Усім хворим крім загальноклінічних обстежень проводили визначення рівнів міді, цинку, заліза, металовмісних сполук (каталази, церулоплазміну) у сироватці крові. Групу контролю склали 20 дітей аналогічного віку, у яких не виявлено гострої і хронічної патології.

Результати. У групі дослідження встановлений супутній дизелементоз, який проявлявся зниженим вмістом міді, цинку у сироватці крові у поєднанні з достовірно високим вмістом каталази, церулоплазміну. Встановлено зворотній кореляційний зв’язок між загальною залізозвязувальною здатністю сироватки крові та рівнем: заліза (r=00,659; р<0,05); каталази (r=00,382; р<0,05); цинку (r=00,248; р<0,05). Також встановлено пряму залежність між вмістом у сироватці крові: заліза і цинку (r=0,271; р<0,05); цинку та міді (r=0,461; р<0,05), що свідчить про важливість поліетіологічності виникнення дефіциту мікроелементів при ЗДА у дітей раннього віку.

Висновки. Діагностований супутній дизелементоз у дітей із ЗДА обґрунтовує необхідність розширення діагностичного алгоритму, цілеспрямованої корекції харчових та лікувальних рекомендацій.

Ключові слова: діти раннього віку, мікроелементи, залізодефіцитна анемія, діагностика.

 

 

Жданович О. І., Коломійченко Т. В.

Основні проблеми сучасної неонатальної фармакотерапії.

110

Розглянуто актуальні проблеми сучасної неонатальної фармакотерапії. Вказано на необхідність покращення інформаційного забезпечення лікарів щодо використання лікарських засобів у педіатрії, для чого потрібно створити національний формуляр лікарських засобів для дітей. Показано труднощі проведення клінічних досліджень нових лікарський засобів у дітей, особливо новонароджених. Виділено основні напрямки вирішення проблем сучасної неонатологічної фармакотерапії.

Ключові слова: неонатологія, фармакотерапія, лікарські засоби, клінічні дослідження.

 

 

Симптоматическое лечение респираторных заболеваний у детей: доклад в рамках научно-практического семинара «Проблемные вопросы педиатрии в практической медицине».

113

 

 

Дринов Г. І.

Клініко-імунологічна характеристика та ефективність консервативного лікування хронічного тонзиліту у дітей.

116

Мета: визначення ефективності Імупрету як засобу профілактики ГРВІ та загострень хронічного тонзиліту (ХТ) при довготривалій терапії.

Пацієнти і методи. Лікування препаратом «Імупрет» проводилось протягом 6 місяців 162 дітям з ХТ віком від 3 до 15 років. Пацієнти були обстежені за загальноклінічною програмою, що включала: загальний і біохімічний аналіз крові, бактеріологічне дослідження мазка з поверхні піднебінних дужок і задньої стінки глотки, мокротиння, рентгенологічне дослідження, оцінку функції зовнішнього дихання. Додатково оцінювався імуний статус.

Результати. Протягом року спостереження у 55 пацієнтів встановлено високу ефективність лікування препаратом «Імупрет»; у 76 лікування було ефективним; у 23-х ефект був помірним і лише у 8 не зафіксовано позитивних змін або погіршився перебіг захворювання. Виявлені позитивні зміни в імунному статусі після лікування Імупретом були стійкими і корелювали з ефективністю терапії.

Висновки. Препарат «Імупрет» має виразну лікувальну, імуномодулюючу та профілактичну дію при інфекціях верхніх дихальних шляхів, як вірусної, так і бактеріальної етіології. Тривале застосування Імупрету дозволяє відновити роботу імунної системи та знизити число оперативних втручань.

Ключові слова: інфекції верхніх дихальних шляхів, хронічний тонзиліт, профілактика і лікування, Імупрет.

 

 

Бобришева А. В., Крюгер О. О., Вяльцева Ю. В., Пунг К. В.

Диференціальна діагностика випадку об'ємного новоутворення головного мозку в період епідемічного підвищення захворюваності гострими респіраторними вірусними інфекціями.

121

Резюме. Наведено клінічний випадок діагностики об'ємної пухлини головного мозку у п'ятнадцятирічного хлопчика в період епідемії грипу.

Ключові слова: сезонні інфекції, грип, діти, об'ємне новоутворення головного мозку.

 

 

Філоненко Г. В., Саламаніна А. О.

Особливості діагностики еризипелоїду у дітей: клінічний випадок.

124

Резюме. Показано етіологію і патогенез, напрямки діагностичного пошуку і лікування еризипелоїду. Наведено клінічний випадок захворювання у дитини раннього віку.

Ключові слова: інфекційні захворювання, діагностика, лікування, еризипелоїд, діти.

 

 

Марушко Ю. В., Мовчан О. С., Зелена Н. А., Іовіца Т. В.

Досвід застосування симбіотика Флувір у дітей на етапі реабілітації після гострих респіраторних захворювань.

128

Мета: вивчення рівня секреторного імуноглобуліну А у слині дітей, що перенесли ГРЗ, та корекція виявлених порушень за допомогою симбіотика Флувір®.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 30 дітей віком від 2 до 12 років, які перенести ГРЗ різного ступеня важкості. Діти І групи (20 хворих) отримували курс симбіотика «Флувір® для дітей» по 1 саше на день протягом 25–30 днів; діти ІІ групи (10 хворих) Флувір® не тримували. Аналіз рівня секреторного IgA у слині проводився на 10–15 день захворювання та через 30–35 днів.

Результати. Встановлено зменшення концентрації sIgA у слині дітей, які перенесли ГРЗ, що може призводити до зниження резистентності організму до інфекційних захворювань. Застосування симбіотика «Флувір® для дітей» дозволило зменшити прояви астенічного синдрому після перенесеного ГРЗ та диспептичного синдрому після антибіотикотерапії. Вживання препарату протягом місяця призводило до підвищення та нормалізації концентрації секреторного IgA в слині пацієнтів. Протягом 6 місяців в групі дітей, що пройшли місячний курс симбіотика «Флувір® для дітей», спостерігався достовірно нижчий рівень захворюваності на ГРЗ порівняно з дітьми, що не вживали симбіотик

Висновки. Симбіотик «Флувір® для дітей» є ефективним та безпечним для використання в педіатрії з метою профілактики ГРЗ та корекції зниження рівня sIgA після перенесеного респіраторного захворювання.

Ключові слова: діти, гостре респіраторне захворювання, секреторний IgA, Флувір®.

 

 

Панько Н. О.

Прогнозування еволюції ранніх ювенільних артритів на першому році розвитку процесу.

134

Мета дослідження: розробка критеріїв прогнозування еволюції ювенільного ревматоїдного (ЮРА) та реактивного артриту (РеА).

Пацієнти і методи. Обстежено 49 дітей з ознаками раннього артриту (до 6 місяців від дебюту) віком від двох до 18 років. У процесі уточнення нозологічної форми суглобової патології використовувались клінічні, загальноприйняті лабораторні та інструментальні дослідження, визначалися антитіла до циклічного цитрулінованого та модифікованого цитрулінованого віментину. Проведена послідовна процедура Вальда—Генкіна.

Результати. Встановлено, що для прогнозування подальшої еволюції ЮРА важливе значення мають переважно клінічні ознаки: суглоби дебюту, парність та симетричність суглобового синдрому, залучення у короткі строки до запального процесу інших суглобів. Серед лабораторних показників важливим є підвищення вмісту глікопротеїдів. Для прогнозування хронічного перебігу РеА провідна роль належить симптомам, що характеризують інтенсивність запалення у суглобовому апараті, ехосонографчні поєднання синовіту з гіперплазією та розростаннями синовіальної оболонки, серопозитивний статус за а-МЦВ на початкових етапах захворювання.

Висновки. Представлені найбільш інформативні клінічні ознаки й лабораторні показники для прогнозування перебігу ЮРА і РеА у перші місяці хвороби. Розроблено алгоритми прогнозування несприятливого перебігу ювенільних артритів на ранніх етапах розвитку захворювання.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, прогноз, клініка, антитіла до цитрулінованих білків.

 

 

Дудник В. М., Вижга Ю. В.

Оцінка функціональної недостатності у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

138

Мета: визначити критерії функціональної недостатності на основі вивчення особливостей клінічного перебігу та активності захворювання ЮРА у дітей.

Пацієнти і методи. У дослідження було включено 149 дітей з ЮРА віком від 1 до 17 (12,0±3,9) років. На час обстеження усі діти мали клінічні та лабораторні ознаки загострення захворювання. Комплекс обстеження включав клінічні і лабораторні методи; оцінку суглобового синдрому за шкалою Річі, оцінку больового синдрому з використанням візуальної аналогової шкали, оцінку активності ЮРА за допомогою інтегральних індексів шкали активності хвороби. Анкетування пацієнтів з ЮРА проводилось за методикою CHAQ, адаптованою для дитячого віку.

Результати. У 40,9% дітей захворювання характеризувалось швидким прогресуванням, середня кількість уражених суглобів склала 2,55±0,2, а індекс Річі — 5,4±0,4 бала, та супроводжувалось помірною активністю запального процесу за інтегральним індексом шкали активності хвороби на основі С-реактивного протеїну (2,4±0,01 бала). Встановлений високий показник суб’єктивного відчуття болю та хвороби, особливо серед дівчаток, що значно впливає на їх психоемоційний стан та знижує якість життя. За даними запитальника CHAQ, у дітей з ЮРА значно страждає здатність до виконання мінімальних побутових фізичних навантажень (71,8% пацієнтів), особливо знижується мобільність та повсякденна активність, що робить їх соціально вразливими та вимагає постійної сторонньої допомоги.

Висновки. Наявність прямого кореляційного зв'язку між окремими клінічними параметрами (кількістю уражених суглобів, суглобовим індексом Річі, показником інтегрального індексу шкали активності хвороби) та показниками суб'єктивних переживань дітей (результат опитувальника CHAQ та візуальної аналогової шкали) вказує на значний негативний вплив захворювання на стан здоров'я та функціональний статус дітей з ЮРА.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, функціональна недостатність, діти.

 

 

Волоха А. П.

Ліування і профілактика бактеріальних менінгітів у дітей.

143

Бактеріальний менінгіт належить до невідкладних медичних станів. Найбільша частота гнійних менінгітів (до 75% випадків) спостерігається у дітей перших 5 років життя. Близько 10% дітей з гнійним менінгітом помирають, до 40% мають віддалені наслідки, включаючи глухоту та інші неврологічні ускладнення. Рання діагностика й адекватна антимікробна терапія є ключовими аспектами ведення хворих з бактеріальними менінгітами. Ефективна імунопрофілактика, спрямована проти основних збудників гнійних менінгітів (N. menigitidis, H. іnfluenzae тип b та S. pneumoniae), дозволяє суттєво знизити кількість випадків бактеріальних менінгітів у дітей.

Ключові слова: бактеріальний менінгіт, діти, антибактеріальна терапія, вакцинація проти N. menigitidis, H. Іnfluenzae тип b та S. pneumoniae.

 

 

Чернишова Л. І., Бондаренко А. В., Старенька С. Я.

Прояви первинного комбінованого імунодефіциту у періоді новонародженості.

150

Резюме. Первинні імунодефіцити (ПІД) — важкі вроджені генетично детерміновані захворювання імунної системи. Діти з ПІД на момент народження, як правило, не мають клінічних ознак імунодефіциту. Однак існують окремі нозології, які за фенотипом можна запідозрити вже в періоді новонародженості. В даній статті наведено власні спостереження рідкісного первинного комбінованого імунодефіциту (синдрому Омена) у новонародженої дівчинки. Особливостями випадку стали рання маніфестація з проявів аутоімунітету. Поєднання синдрому Омена із хворобою «трансплантат проти хазяїна» внаслідок численних трансфузій плазми значно погіршило стан і прогноз пацієнтки.

Ключові слова: первинний імунодефіцит, комбінований імунодефіцит, синдром Омена, новонароджені, трансплантація.

 

 

Колибаєва Т. Ф., Марковський В. Д., Сорокіна І. В., Мирошниченко М. С., Підвальна Н. А.

Структура патології органів сечовидільної системи у дитячого населення: регіональний аспект.

153

Авторами проведено дослідження з вивчення та аналізу патології органів сечовидільної системи у дітей Харківської області за останні шість років. Встановлено, що у структурі патології органів сечовидільної системи дитячого населення Харківської області значна кількість випадків припадає на інфекції нирок і сечовидільних шляхів, дисметаболічну нефропатію, міхурові-сечовідний рефлюкс та аномалії органів сечовидільної системи, гломерулонефрити, дисфункції сечового міхура, гідронефроз.

Ключові слова: патологія, сечовидільна система, діти.

 

 

Провідна Державна установа «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України» відзначає 10-річний ювілей.

158

 

 

Бойко О. П., Руденко Н. М., Кузьменко Ю. Л., Довгалюк А. А., Максименко А. В., Ємець І. М.

Хірургічне лікування атрезії легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перетинкою.

160

Мета: проаналізувовати ефективність хірургічного лікування пацієнтів з атрезією легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перетинкою (АЛАІМШП).

Пацієнти і методи. За період з січня 2003 р. по травень 2013 р. у Центрі дитячої кардіології і кардіохірургія було обстежено 58 пацієнтів з діагнозом АЛАІМШП віком від 6 годин до 14 днів. З 58 пацієентів у 40 (68,9%) були нормальні розміри або невелика гіпоплазія правих відділів серця, у 9 (15,5%) осіб діагностувалась помірна і у 9 (15,5%) — виразна гіпоплазія правих відділів серця.

Резюме. Загальна летальність при лікуванні вади була 22,4%. Альтернативним хірургічному методом лікування у пацієнтів зі сформованим з трьох частин правим шлуночком і нормальною коронарною анатомією є балонна вальвулопластика (БВП). Балонна вальвулопластика проведена у 31 пацієнта з летальністю 9,6%. 27 осіб перенесли хірургічне втручання з летальністю 37%. Факторами ризику операції в періоді новонародженості були виразна дисплазія правого шлуночка і тристулкового клапана, аномалія Ебштейна, а також аномалії коронарних артерій.

Висновки. Атрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перетинкою є рідкісною вадою з різноманітною морфологічною картиною, і лише хірургічне лікування може бути ефективним у даної категорії пацієнтів.

Ключові слова: атрезія легеневої артерії, тристулковий клапан, правий шлуночок.

 

 

Доронін О. В., Ханенова В. А., Мешкова М. С.

Лікування порушень серцевого ритму у дітей раннього віку.

164

Мета: аналіз власного досвіду лікування аритмій у дітей вагою до 15 кг.

Пацієнти і методи. У дослідження було включено 61 послідовного пацієнта вагою до 15 кг та віком від 1 доби до 4,5 року. Діти знаходились на лікуванні в ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» з приводу різних порушень серцевого ритму. Термін спостереження становив від двох місяців до двох років. Залежно від отриманого лікування всі пацієнти були розподілені на три групи: медикаментозне лікування (37 хворих — 60,7%), катетерні втручання (7 хворих — 11,5%) та імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) — 17 (27,8%) пацієнтів.

Результати. У групі медикаментозного лікування у всіх пацієнтів терапія була ефективною. У групі катетерних втручань проведено одне електрофізіологічне дослідження. У всіх інших пацієнтів виконано катетерні деструкції, які були ефективними. У третій групі було імплантовано 8 ЕКС з ендокардіальною стимуляцією, 5 — з епікардіальною, у 4 пацієнтів проведено заміну ЕКС. Ускладнень при лікуванні не спостерігалось.

Висновки. Лікування аритмій у дітей вагою до 15 кг у спеціалізованому центрі досить ефективне та безпечне. Протиаритмічна терапія дозволяє відтермінувати необхідність проведення катетерної деструкції у маленьких дітей.

Ключові слова: діти, аритмія, лікування, катетерна деструкція.

 

 

Воробйова Г. М.

Імунореактивність новонароджених з вродженими вадами серця, яким під час операції була застосована аутологічна пуповинна кров.

168

Хірургічна корекція критичних вроджених вад серця з використанням апарату штучного кровообігу вимагає застосування донорської крові. Переливання новонародженим компонентів донорської крові пов'язане з ризиком розвитку трансмісивних інфекцій, імунологічних ускладнень. Аутологічна пуповинна кров є альтернативою використанню донорської крові. Важливим завданням є пошук маркерів безпеки та ефективності її застосування в неонатальної кардіохірургії. Останнім часом велика увага приділяється дослідженню ролі молекулярних шаперонів, зокрема білка теплового шоку 60 (heat shock protein 60, Hsp60) і антитіл до нього, в патогенезі різних захворювань, у тому числі серцево-судинних. Експериментально було показано, що анти-Hsp60 антитіла здатні посилювати запальні реакції, викликані екстрацелюлярним Hsp60, у тому числі продукцію прозапальних цитокінів. Дослідження імунних реакцій у новонароджених після трансфузії пуповинної або донорської крові показало зниження регуляторної та захисної активності організму при переливанні донорської крові. Аутологічна пуповинна кров є функціонально активною та не супресує імунну відповідь.

Ключові слова: пуповинна кров, анти-Hsp60 антитіла, вроджені вади серця, цитокіни.

 

 

Ємець Г. В., Кузьменко С. О., Жовнір В. А.

Серцева недостатність у дітей: огляд літератури.

172

Резюме. Серцева недостатність — синдром, при якому серцевий викид не здатний забезпечувати метаболічні потреби організму. Найчастішими механізмами її виникнення є збільшене перед- та після навантаження, аритмії, ураження міокарда. У дітей СН частіше виникає на тлі природжених вад серця або кардіоміопатій. Сучасні підходи до лікування СН включають усунення захворювання, що лежить в її основі, хірургічну корекцію природженої або набутої вади серця, медикаментозну терапію. Проблема СН у дітей не втрачає актуальності і вимагає подальшого вивчення з проведенням масштабних доказових досліджень.

Ключові слова: серцева недостатність, серцева недостатність у дітей.

 

 

Гудзенко Прокопій Микитович (до 100-річчя від дня народження).

177

 

 

ДЦП: полтора столетия поиска истины.

179