- Журнали
- Сучасна педіатрія
- СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 7 -2012
СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 7 -2012
Скачати журнал 
Читати онлайн Информационное письмо.
9
Правила подачи материала для публикации с изменениями согласно требованиям ВАК.
10
События.
12
Моісеєнко Р. О., Терещенко А. В.
Основні напрямки діяльності та подальшого розвитку мережі будинків дитини системи МОЗ України.
15
Резюме. Проаналізовано результати державної політики щодо охорони здоров'я і соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за період 1999–2011 рр. Показано напрямки діяльності та подальшого розвитку мережі будинків дитини системи МОЗ України.
Ключові слова: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування, охорона здоров'я, соціальний захист, будинок дитини.
Горбань А. Є., Волосовець О. П., Бережний В. В., Закрутько Л. І., Василенко Л. В., Уваренко С. В.
Моніторинг основних засобів наукової комунікації за напрямом «Педіатрія» в сфері охорони здоров'я України за 2008–2011 рр.
21
Резюме. Наведено результати ретроспективного аналізу основних засобів наукової комунікації за напрямом «Педіатрія» у сфері охорони здоров'я України за 2008–2011 рр. Проаналізовано фактори, які впливають на ефективність проведених наукових форумів. Підвищенню ефективності впровадження нововведень в практику охорони здоров'я сприятиме включення до них посилань на методичні рекомендації (МР), які мають містити повний опис інноваційної технології, що пропонується для впровадження, або на інформаційні листи (ІЛ), які мають містити алгоритм застосування зазначеної технології з посиланням на джерело доказовості. Дослідження кількісних та якісних показників МР та ІЛ виявило необхідність підвищення якості наукової інформації: обґрунтування новизни поданої інформації, її відповідність принципам доказової медицини, подання інформації стосовно безпеки та протипоказань до застосування запропонованої медичної технології тощо.
Ключові слова: інформаційне забезпечення напряму «Педіатрія» в Україні, засоби наукової комунікації, наукові медичні форуми, нововведення, методичні рекомендації, інформаційні листи.
Шевченко М. В.
Підходи до визначення гарантованого рівня медичної допомоги (медичних послуг) в Україні.
28
Резюме. В статті наведено підходи до визначення гарантованого рівня медичної допомоги (медичних послуг) в Україні.
Ключові слова: гарантований рівень, безоплатна медична допомога, соціальні стандарти.
Горелік В. В., Гончар В. В.
Навчання лікарів основам мікрохірургії на післядипломному етапі.
30
Резюме. У статті викладено 5-річний досвід з навчання основ мікрохірургії на кафедрі дитячої хірургії НМАПО імені П.Л. Шупика. Показано важливість знань з даного розділу медицини для практичної діяльності лікарів різних спеціальностей. Визначено завдання щодо подальшого удосконалення післядипломного навчання лікарів основам мікрохірургії.
Ключові слова: післядипломна освіта лікарів, мікрохірургія.
Невірковець А. А.
Роль базових відділень у забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів під час підвищення кваліфікації.
32
Резюме. Висвітлено досвід підготовки практичних лікарів у системі післядипломної освіти. Автор пропонує удосконалення практичної підготовки фахівців. Пропонуються оптимальні схеми проведення практичних занять для циклів удосконалення лікарів у базових відділеннях.
Ключові слова: безперервний професійний розвиток, система післядипломної освіти, практичні заняття.
Гусева С. П.
Сухой кашель у детей — современные аспекты этиопатогенеза, диагностики и лечения.
34
Бєлих Н. А.
Залізодефіцитна анемія у дітей грудного віку: етіологія та поширеність.
37
Резюме. У статті наведені результати епідеміологічного дослідження анте- та післянатального дефіциту мікронутрієнтів у дітей грудного віку. Встановлена поширеність анемій на першому році життя становила 349,2/1000, що в 6 разів перевищує офіційні статистичні дані. Продемонстровано, що чинниками, які сприяють розвитку залізодефіциту на першому році життя, є передчасні пологи, ускладнений перебіг вагітності (анемія, дисфункція плаценти), нераціональне харчування матері-годувальниці. Зроблено висновок про необхідність застосування профілактичних заходів щодо розвитку залізодефіцитної анемії у дітей грудного віку.
Ключові слова: харчування, залізодефіцитна анемія; діти грудного віку; грудне вигодовування.
Овчаренко Л. С., Вертегел А. А.
Антибактеріальна терапія у дітей: еволюція ефективних рішень.
42
Резюме. Показано значення антибіотикотерапії у педіатричній практиці. Акцентовано увагу на необхідності виваженого підходу до призначення антибіотиків у дітей.
Ключові слова: діти, антибіотики, безпека, ефективність.
Нагорна Н. В., Дубова Г. В., Бордюгова О. В., Муравська, І. Ю. Кислиця В. М., Бурка О. О., Муравська К. В.
Ефективність Ноофену в корекції порушень психоемоційного статусу у дітей з вегето-судинною дисфункцією.
47
Резюме. У роботі проведена оцінка показників психоемоційного статусу 115 дітей (63 дівчинки і 52 хлопчика) 7–18 років з вегето-судинною дисфункцією (78 чол.) і здорових однолітків (37 чол.). У 75,6±4,9% дітей з ВСД виявлено різні патологічні зміни психоемоційного статусу, при цьому найбільш частими були підвищений рівень тривожності, порушення сну, астенія, депресія, конфліктність, інтровертованість. Проведення 21-денного курсу Ноофену у складі комплексного лікування дітей з ВСД підвищило його ефективність, що підтверджувалося швидшою і виразнішою позитивною динамікою показників психоемоційного статусу, насамперед ступеня тривожності (56,8±8,1% та 13,5±5,6% хворих відповідно, р<0,001), рівня стресового стану (75,7±7,1% і 29,7±7,5% пацієнтів відповідно, р<0,001) та конфліктності (56,8±8,1% і 16,2±6,1% дітей відповідно, р<0,01). Вищевикладене свідчить про доцільність доповнення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів дітей з ВСД препаратом «Ноофен».
Ключові слова: діти, вегето-судинна дисфункція, психоемоційний статус, Ноофен.
Стуклов Н. И.
Мета-анализ данных переносимости питьевой формы глюконата железа (II), меди и марганца (препарат Тотема) при лечении железодефицитной анемии у детей и взрослых.
52
Эффективность препаратов, содержащих двухвалентное железо, доказана в многочисленных исследованиях и не вызывает сомнения. Препарат Тотема (производство французской компании Laboratoire Innotech International), кроме органической соли двухвалентного железа, также содержит медь и марганец в форме глюконата. Такой уникальный состав позволяет быстро восстанавливать концентрацию гемоглобина и депо железа и при этом обладает хорошей переносимостью. Медь и марганец входят в активные центры белков, обеспечивающих зависимое всасывание железа в кишечнике, быструю утилизацию поступившего в кровь железа тканями, синтезе гемоглобина, регулируют поступление железа в митохондрии, обеспечивают антиоксидантную защиту. В литературе встречаются данные по сравнению переносимости глюконата железа, но, к сожалению, отсутствуют аналогичные исследования мультиэлементного препарата Тотема. Данные же отдельных работ из-за небольшой выборки дают разрозненные результаты. Целью данного исследования было объективно оценить переносимость Тотема, чтобы сравнить полученный результат с существующими мета-анализами по безопасности применения других препаратов железа. Для изучения было отобрано 30 исследований (1077 пациентов), содержащих информацию по переносимости препарата Тотема. Общее число нежелательных реакций на приём препарата составил 10,4%. В основном побочные явления были представлены лёгкими, непродолжительными диспепсическими реакциями (8,5%), не требующими отмены препарата. Только 1,1% пациентов были вынуждены отказаться от дальнейшего приёма Тотема. Сравнение результатов показало, что Тотема обладает лучшей переносимостью, чем сульфат железа II (34,1 и 20%, р<0,005), и сравнимой переносимостью по отношению к препаратам трёхвалентного железа (полимальтозный комплекс гидроксида железа III (14,9%; 0,1<р<0,25), протеин сукцинилат железа III (9,4%; 0,75<р<0,9)).
Ключевые слова: Тотема, мета-анализ, железа глюконат, железа сульфат, полимальтозный комплекс гидроксида железа, протеинсукцинилат железа, дефицит железа, глюконат меди, глюконат марганца, лечение анемии.
Клименко Т. М., Тарасова І. В., Маркевич В. Е., Турова Л. О.
Особливості вмісту та балансу марганцю, кобальту та хрому у доношених новонароджених із перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС.
61
Резюме. У статті досліджені особливості вмісту та балансу мікроелементів (кобальт, хром, марганець) у сироватці та еритроцитах, а також особливості їх ниркової екскреції у разі гіпоксичних уражень ЦНС у доношених новонароджених. Цим дітям у неонатальному періоді властиве суттєве збільшення сироваткового та еритроцитарного вмісту Cr та Mn. Виникає значний дисбаланс сироваткового та еритроцитарного вмісту Co. Гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС супроводжується більш значними та тривалими змінами вмісту та балансу мікроелементів. Одним із чинників виникнення дисбалансу мікроелементів у разі гіпоксичних уражень ЦНС у доношених новонароджених є пригнічення екскреції Mn, Со і Cr.
Ключові слова: доношені новонароджені, перинатальні гіпоксичні ураження ЦНС, мікроелементи.
Марушко Ю. В.
Обґрунтування елімінаційних заходів для профілактики та терапії респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей.
65
Резюме. У роботі узагальнено дані літератури і власних спостережень щодо ролі елімінаційної терапії носової порожнини у профілактиці і терапії респіраторної патології верхніх дихальний шляхів.
Ключові слова: респіраторна патологія верхніх дихальний шляхів, слизова оболонка носа, елімінаційна терапія.
Косаковський А. Л., Шатец В. А., Биц В. П.
Про застосування препарату Септолете плюс у формі спрею спрей у дітей при гострому фарингіті на тлі застуди та ГРВІ та з гострим фарингітом на тлі загострення хронічного аденоїдиту.
71
Резюме. Наведено матеріали клінічних досліджень препарату Септолете плюс у формі спрею виробництва фірми «KRKA d.d.» (Словенія). Клінічні дослідження проведено у 30 амбулаторних пацієнтів дитячого віку з гострим фарингітом на тлі застуди та ГРВІ та з гострим фарингітом на тлі загострення хронічного аденоїдиту. Результати спостережень дозволяють зробити висновок про те, що досліджуваний препарат ефективний при лікуванні даної нозології у дітей.
Ключові слова: Септолете плюс у формі спрею, гострий фарингіт, діти.
Таточенко В. К.
Як запобігти пневмококовим хворобам.
75
Резюме. Показано роль пневмококової інфекції у захворюваності населення різних вікових груп і сучасні методи її профілактики (за матеріалами бесіди з доктором медичних наук, професором В.К. Таточенко).
Ключові слова: пневмококова інфекція, діти, вакцинація.
Мовчан О. С., Марушко Ю. В.
Клінічні аспекти використання Лаферобіону в педіатрії.
79
Резюме. Показано можливості застосування рекомбінантних інтерферонів, зокрема Interferon alpha-2b (Лаферобіон), у терапії різних інфекційно-запальних захворювань у дітей, починаючи від народження.
Ключові слова: рекомбінантні інтерферони, інфекційно-запальні захворювання, діти, Лаферобіон.
Леженко Г. О., Пашкова О. Є., Пантюшенко Л. І.
Роль Haemophilus influenzae у формуванні інфекційної патології у дітей (огляд літератури та власні дослідження).
84
Резюме. В роботі проведено аналіз та узагальнення сучасних поглядів на роль Haemophilus influezae у формуванні інфекційної патології у дітей. Також наведений власний досвід у визначенні частоти розповсюдження Haemophilus influezae при патології дихальних шляхів у дітей та визначення чутливості та резистентності даного патогену до антибактеріальних препаратів. Обґрунтовано доцільність застосування цефалоспоринів ІІ–ІІІ покоління у лікуванні інфекції, викликаної Haemophilus influezae, у дітей.
Ключові слова: Haemophilus influezae, антибіотикорезистентність, цефподоксиму проксетил, цефуроксиму аксетил.
Катілов А. В., Дмитрієв Д. В., Мазулов А. В.
Загальні принципи діагностики і терапії позалікарняної пневмоній у дітей.
93
Резюме. У статті акцентовано увагу на основних проблемах діагностики і лікування негоспітальних пневмоній у дітей, а також значенні своєчасної і раціональної антибіотикотерапії.
Ключові слова: позалікарняна пневмонія, діти, діагностика, антибіотикотерапія.
Воротняк Т. М., Білоус В. В.
Діагностика пневмонії у дітей на тлі загострення бронхіальної астми за показниками конденсату видихуваного повітря.
98
Резюме. Вивчали показники конденсату видихуваного повітря у дітей, хворих на бронхіальну астму, негоспітальну пневмонію, негоспітальну пневмонію на тлі загострення бронхіальної астми. Показано, що у дітей із пневмонією на тлі загострення бронхіальної астми порівняно із пацієнтами з бронхіальною астмою без пневмонії у конденсаті видихуваного повітря відмічається зниження концентрації загального білка з одночасним підвищенням вмісту продуктів окисної модифікації білків та посилення протеолітичної активності.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, конденсат видихуваного повітря.
Буряк В. Н.
Особливості терапевтичної тактики при гострому бронхіті у дітей.
102
Резюме. Вивчено ефективність і безпечність використання Пектолвану Ц у комплексі лікування гострого бронхіту у дітей. Встановлено, що поряд із секретомоторною та муколітичною дією препарат відновлює знижену продукцію слизовою верхніх дихальних шляхів sIgA та лізоциму, що, у свою чергу, нормалізує функціональну активність її місцевих імунологічних бар'єрів. Напевне з цим пов'язано більш швидкий зворотний розвиток клініко-лабораторної симптоматики у групі дітей, які отримували Пектолван Ц, що вигідно вирізняє даний препарат серед інших муколітиків та експекторантів. У цьому зв'язку Пектолван Ц може розглядатися у якості препарату вибору серед відкашлювальних засобів при лікуванні гострого бронхіту у дітей.
Ключові слова: терапевтична тактика, гострий бронхіт, діти, Пектолван Ц.
Шеф Г. Г., Марушко Ю. В., Мовчан О. С., Зелена Н. А.
Досвід застосування препарату Цефодоксу у комплексній терапії позалікарняної пневмоній у дітей різних вікових груп.
107
Резюме. Актуальною проблемою сучасної педіатрії є інфекції респіраторного тракту, зокрема пневмонії. У роботі узагальнено досвід застосування препарату цефалоспоринового ряду Цефодоксу в комплексній терапії неважких позалікарняної пневмоній у дітей різних вікових груп.
Ключові слова: респіраторна інфекція, пневмонії, діти, антибіотик Цефодокс.
Безруков Л. О., Колоскова О. К., Ортеменка Є. П.
Чи є ефективним лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами бронхіальної астми у дітей із нейтрофільним характером запалення бронхів?
112
Резюме. Проведено проспективне дослідження когорти з 26 дітей, які страждають на бронхіальну астму з ознаками нейтрофіл-опосередкованого запалення бронхів. Установлено певний клінічний ефект монотерапії інгаляційними кортикостероїдами (зростання відносного ризику досягнення задовільного рівня клінічного контролю — 38,4%, абсолютного ризику — 19,2%, мінімально необхідна кількість хворих для досягнення позитивного результату — 6) і, водночас, значуще покращення показників зовнішнього дихання (зростання відносного ризику нормалізації спірографічних даних — 60,0%, абсолютного ризику — 46,1%, мінімальна кількість хворих — 3). При нейтрофільному варіанті запальних змін у бронхах ризик досягти контрольованості астми виявився наступним: співвідношення шансів (СШ) клінічного контролю — 2,3 (95%ДІ 0,7–7,0), СШ нормалізації спірографічних даних — 7,5 (95%ДІ 1,6–34,8).
Ключові слова: бронхіальна астма, нейтрофільний характер запалення, контроль захворювання, інгаляційні глюкокортикостероїди.
Бойко Н. С., Марушко Ю. В.
Досвід застосування карбоцистеїну у педіатричній практиці.
115
Резюме. Метою роботи стало дослідження ефективності карбоцистеїну (Флюдитек) при гострому простому бронхіті у дітей. Карбоцистеїн є ефективним мукорегулятором, відмінним за механізмом дії від муколітичних та відхаркувальних препаратів, що нормалізує реологічні властивості та регулює кількість продукованого бронхіального секрету. Це дозволяє рекомендувати його у якості препарату вибору за необхідності мукоактивної терапії ГРЗ у дітей.
Ключові слова: гострі респіраторні захворювання, гострий простий бронхіт, мукорегулятори, карбоцистеїн.
Глядєлова Н. П., Унич Н. К., Орлюк І. Б.
Рослинний імуномодулятор Біоарон С: досвід застосування для профілактики та лікування інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей.
121
Резюме. Стаття присвячена проблемі лікування та профілактики гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) у дітей. Наведений огляд літературних даних клінічних результатів застосування препарату «Біоарон С» у дітей з ГРВІ, у т.ч. у дітей, які часто і тривало хворіють, доводить доречність і безпеку його введення до схем лікування.
Ключові слова: гостра респіраторна вірусна інфекція, діти, Біоарон С, терапія, профілактика.
Єршова І. Б., Осичнюк Л. М., Рещіков В. А., Чернова О. В., Гавриш Л. І.
Особливості етіології позалікарняної пневмонії дітей на сучасному етапі.
126
Резюме. Було обстежено 129 дітей віком від 2 до 16 років, які проходили лікування в дитячій міській лікарні №3 м. Луганськ у період з вересня по грудень 2011 р. з приводу позалікарняної пневмонії та ГРЗ, ускладненого гайморитом. Відмічена частота різної локалізації запального вогнища у всіх дітей та в залежності від віку. Проаналізовано результати бактеріологічного дослідження мазку із зіва та носа, визначено найбільш частих збудників та їхню чутливість до антибіотиків.
Ключові слова: пневмонія позалікарняна, етіологія, чутливість збудників.
Шевченко Н. С., Лебець І. С., Неліна І. М., Кашкалда Д. А.
Результати трирічного спостереження за підлітками із остеоартрозом за умов проведення лікувальних заходів.
128
Резюме. Наведено результати клініко-лабораторних спостережень за підлітками з остеоартрозом, які отримували диференційоване лікування. Терапевтичні комплекси включали хондропротектори, протизапальні препарати, немедикаментозні засоби, що спрямовані на корекцію порушень метаболізму сполучнотканинних структур хряща, ліквідацію запального процесу, покращення стану мікроциркуляції. За період трирічного спостереження визначено позитивну динаміку у клінічних і параклінічних показниках і її залежність від тривалості лікування. Виявлено, що на першому році терапії переважно зменшуються клінічні та ехосонографічні прояви хвороби. Трирічна тривалість лікування сприяє суттєвому покращенню метаболізму протеогліканів і колагену, зниженню активності ферментів катаболізму колагену й еластину на тлі збільшення активності їх інгібіторів, нормалізації співвідношень клітин у Т-ланці імунітету, вмісту ІL-1B, IL-6. Збереження високої активності ферменту катаболізму колагену, порушень балансу у функціонуванні системи еластаза — інгібітор еластази, підвищених показників ФНП-α, наявність за даними рентгенологічного і ультразвукового досліджень ознак прогресування патологічного процесу, що спостерігається у підлітків при двох-трьох роках лікування, потребує подальшого проведення терапії та її корекції.
Ключові слова: підлітки, остеоартроз, лікування, метаболізм сполучної тканини, імунологічні показники.
Каладзе М. М., Загорулько А. К., Меметова Е. Я.
Функціональний стан тимусу у хворих на ЮРА (клініко-експериментальна частина).
132
Резюме. У статті показано морфологічні зміни тканини тимуса при моделюванні ад'ювантного артриту на 12 білих лабораторних чистопорідних щурах лінії «Wistar». В умовах даного експерименту виявлено дистрофічні зміни клітинних елементів тимуса. При проведенні СКТ тимуса у 16 хворих на ЮРА, виявлена залежність атрофічних змін від тривалості захворювання і форми. Вивчено рівень гормону тимуса, α1-тимозину у 34 дітей з ЮРА у віці з 7 до 16 років, показник якого був зниженим порівняно з групою контролю.
Ключові слова: адьювантний артрит, експеримент, тимус, щури, діти, ювенільний ревматоїдний артрит, діагностика.
Марушко Е. Ю.
Капилляроскопия ногтевого ложа в детской кардиоревматологии.
137
Резюме. Капіляроскопія нігтьового ложа — інформативний метод обстеження дітей із системними запальними захворюваннями сполучної тканини і ювенільним ревматоїдним артритом. За нашими даними, у дітей із системним червоним вовчаком та ювенільним ревматоїдним артритом спостерігається ураження мікроциркуляторного русла, більш виразне у дітей з вовчаком.
Ключові слова: капіляроскопія нігтьового ложа, діти, сістменая червоний вовчак, ювенільний ревматоїдний артрит.
Ковальчук Т. А.
Результати дослідження функціонального статусу суглобів у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит дітей за допомогою опитувальника CHAQ.
142
Резюме. Обстежено 120 дітей — 60 хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, 30 хворих на реактивний артрит та 30 практично здорових. Використання опитувальника CHAQ виявило, що ревматоїдний артрит у дітей характеризується функціональними порушеннями в таких сферах повсякденної активності, як одягання та догляд, піднімання, прийом їжі, ходьба, гігієна, радіус дії, володіння дрібною моторикою, виконання доручень, хатньої роботи та ігор. Виявлені взаємозв'язки між індексом функціональної недостатності та основними клініко-лабораторними параметрами ювенільного ревматоїдного артриту обґрунтовують доцільність використання опитувальника CHAQ для оцінки функціонального статусу суглобів у цій групі пацієнтів.
Ключові слова: функціональний статус суглобів, опитувальник CHAQ, ювенільний ревматоїдний артрит, діти.
Лебець І. С., Панько Н. О.
Характеристика проявів суглобової форми ювенільного ревматоїдного артриту на ранніх етапах розвитку захворювання.
146
Резюме. Обстежено 77 дітей з ураженням суглобів запального характеру. Представлено найбільш інформативні клінічні ознаки й лабораторні показники для діагностики ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА) і реактивного артриту (РеА) у перші місяці хвороби. Показано високу діагностичну значущість при ЮРА антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (анти-ЦЦП). Акцентовано увагу на необхідності проведення ультразвукового дослідження у суглобах, що не мають клінічних ознак ураження, з метою виявлення субклінічного синовіту.
Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, діагностика, клініка, антитіла до цитрулінованих білків.
Квашніна Л. В.
Корекція порушень метаболізму кальцію і вітаміну D у дітей із синдромом мальабсорбції.
150
Резюме. У статті представлені механізми порушення кальцієвого гомеостазу у дітей з синдромом мальабсорбції та підходи до їх корекції препаратами кальцію та вітаміну D.
Ключові слова: діти, кальцієвий гомеостаз, синдром мальабсорбції.
Марченко Т. З., Квіт Д. І., Томків Я. В., Сакалош Л. П., Никитюк С. І., Томків З. В., Тизьо О. М., Вітковська Н. В.
Можливості підвищення ефективності терапії і досягнення комплаєнса у дітей із функціональними гастродуоденальними захворюваннями.
157
Резюме. Комплексна 14-денна терапія функціональних гастродуоденальних захворювань із застосуванням суспензії «Домрід» у 10 дітей раннього віку сприяла ліквідації клінічних ознак і позитивній динаміці маси тіла, а у 21 дитини віком 4–18 років — ліквідації клініко-ендоскопічних і сонографічних змін на фоні доброї переносимості, відсутності алергічних і побічних реакції, що сприяло підвищенню комплаєнтності лікування.
Ключові слова: діти, гастроезофагальний рефлюкс, гастроезофагальна рефлюксна хвороба, функціональна диспепсія, домперидон.
Абатуров А. Є.
Метаболічний синдром і патологія травного тракту у дітей.
161
Резюме. Показано причини виникнення, критерії діагностики, наслідки і напрямки лікування метаболічного синдрому у дітей. Підкреслюється роль гастроентерологів і нутріціологів в організації профілактики і лікування даного стану.
Ключові слова: метаболічний синдром, критерії діагностики.
Козакевич В. К.
Сучасні функціональні продукти харчування вітчизняного виробництва в профілактиці та лікуванні функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей першого року життя.
167
Резюме. Показана роль функціонального харчування у становленні та нормалізації функцій шлунково-кишкового тракту у дітей грудного віку. Проведено дослідження ефективності адаптованих молочних сумішей «Малютка premium 1» з пребіотиками та нуклеотидами для вигодовування дітей першого року життя, які мали функціональні розлади травлення. Результати клінічної апробації суміші показали, що її застосування є оптимальним в умовах організації профілактичної допомоги дітям перших місяців життя, які знаходяться на штучному вигодовуванні, а також дітям, які потребують профілактики або лікування мінімальних шлунково-кишкових дисфункцій.
Ключові слова: діти, штучне вигодовування, замінники грудного молока, адаптація, пребіотики, нуклеотиди.
Гищак Т. В., Марушко Ю. В., Злобинець А. С.
Застосування комбінованого препарату магнію та калію у комплексній терапії дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів та кардіометаболічними порушеннями.
171
Резюме. Поєднана патологія травного каналу та серцево-судинної системи є актуальною проблемою педіатрії. Включення в комплексне лікування дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів і кардіометаболічними розладами комбінованого препарату магнію та калію «Ритмокор» позитивно впливає на стан жовчовивідних шляхів, забезпечує покращення метаболізму міокарда, нормалізацію вмісту калію і магнію у сироватці крові. Це дозволяє рекомендувати препарат для широкого використання в комплексі лікувальних заходів дітям з патологією жовчовивідних шляхів та вторинними кардіоміопатіями.
Ключові слова: поєднана патологія травного каналу та серцево-судинної системи, дискінезія жовчовивідних шляхів, калій, магній, Ритмокор.
Надрага О. Б., Литвин Г. О., Поцілуйко Н. М.
Ефективність застосування сорбенту «Атоксіл» у комплексному лікуванні ротавірусних гастроентеритів у дітей раннього віку.
177
Проведено клінічне дослідження застосування сорбента Атоксіл у комплексній терапії гострих гастроентеритів ротавірусної етіології у дітей раннього віку. На тлі використання препарату вже з перших днів від початку лікування спостерігалась краща динаміка нормалізації температури тіла, зменшення частоти випорожнень, припинення блювання, покращання загального стану та нормалізація апетиту. Висока ефективність препарату та хороші органолептичні властивості дозволяють рекомендувати його для застосування у педіатричній практиці.
Ключові слова: ротавірусна інфекція, гастроентерит, діти раннього віку, ентеросорбенти, Атоксіл.
Денисова М. Ф., Музика Н. М.
Прогностичне значення непрямих серологічних маркерів фіброзу печінки в ранній діагностиці трансформації хронічного гепатиту В у цироз печінки.
182
Резюме. Проблема діагностики фіброзу печінки та його моніторингу на період лікування — актуальна проблема сучасної гепатології. Особливого значення набувають неінвазивні методи діагностики. В статті наведена клініко-параклінічна характеристика дітей з хронічним вірусним гепатитом В, доведено інформативність непрямих серологічних маркерів фіброзу, визначені критерії ризику трансформації хронічного вірусного гепатиту В у цироз печінки.
Ключові слова: хронічний вірусний гепатит В, діти, фіброгенез, непрямі серологічні маркери.
Задорожна Т. Д., Мостовенко Р. В., Ципкун А. Г., Березенко В. С.
Морфологічна характеристика метаболізму заліза у дітей з хронічним гепатитом С.
186
Резюме. У статті наведені результати гістологічного та гістохімічного дослідження біоптатів печінки у 20 дітей з хронічним гепатитом С (ХГС). Встановлено, що у 75% досліджуваних біоптатів мало місце відкладення заліза в різних структурах печінкової дольки. Виявлено, що співвідношення відкладення заліза в гепатоцитах, макрофагах та інших структурах печінки практично однакове. Встановлено, що вміст заліза в тканині печінки впливає на виразність запалення та активність фібротичного процесу в органі.
Ключові слова: діти, біопсія печінки, хронічний гепатит С, залізо.
Платонова О. М.
Ефективність лікувально-діагностичних заходів при функціональних захворюваннях кишечнику з позиції доказової медицини.
189
Резюме. Проведений огляд публікацій з проблеми лікування та діагностики ФЗК у дітей та підлітків дозволив визначити, що найбільш доказові дані одержані щодо високої ефективності застосування при цій патології пробіотиків та тримебутіну. Обговорюється доцільність проведення подальших досліджень діагностичної цінності клініко-інструментальних та клініко-лабораторних методів для розробки об'єктивних діагностичних критеріїв діагностики СПК та інших ФЗК.
Ключові слова: функціональні захворювання кишечнику, синдром подразненого кишечнику, лікування, діагностика, доказова медицина.
Боднар Г. Б.
Патофізіологічні аспекти формування функціональних порушень товстої кишки у дітей.
192
Резюме. В роботі наведені сучасні дані про фізіологію та патофізіологію товстої кишки. Послідовно викладені основні функції товстої кишки, їх визначення, класифікація та патофізіологічні аспекти формування функціональних порушень даного органу у дітей.
Ключові слова: товста кишка, патофізіологічні аспекти, діти.
Цимбаліста О. Л., Бобрикович О. С., Кравченко В. І.
Характеристика захворювань щитовидної залози серед дітей та підлітків Прикарпаття.
196
Резюме. Серед дітей і підлітків Прикарпаття за останні п'ять років спостерігається зниження захворювань щитовидної залози (ЩЗ) в усіх клімато-географічних районах, зокрема в гірських. У підлітків частота патології ЩЗ є вищою, ніж у дітей. Серед захворювань ЩЗ переважає (95,5–96,5%) дифузний нетоксичний зоб І ст. Рівень медіани йодурії в цьому регіоні відповідає легкому йододефіциту. При метаболічному синдромі у підлітків частіше (р<0,001) діагностуються захворювання ЩЗ, ніж серед усієї популяції.
Ключові слова: діти, підлітки, патологія, щитовидної залози, дефіцит йоду.
Муратова К. Г.
Допплерографія магістральних судин шиї у дітей з цукровим діабетом 1 типу.
200
Резюме. Проведено зіставлення допплерографічних показників кровотоку у магістральних судинах шиї у дітей з різною тривалістю цукрового діабету 1-го типу. Запропоновані допплерографічні критерії діагностики діабетичної ангіопатії.
Ключові слова: діти, цукровий діабет, допплерографія магістральних судин шиї.
Фоміна С. П.
Патоморфоз гломерулонефриту з нефротичним синдромом у дітей.
203
Резюме. Якісні зміни в розвитку гломерулонефриту з нефротичним синдромом у дітей української популяції визначено після 2000 року. Встановлено «обтяження» презентації захворювання: достовірно зменшилась кількість хворих з типовими проявами нефротичного синдрому, зросла частка супутньої гематурії, гіпертензії та порушення функції нирок в дебюті, змінилися вікові та гістологічні акценти, погіршився спектр чутливості до стандартної терапії глюкокортикоїдами. Однак використання національних протоколів імунотропної терапії нефротичного синдрому у дітей залишило можливість підтримання ремісії стабільною за наявності чутливості до глюкокортикоїдів, а при гормонорезистентному нефротичному синдромі вірогідно зменшило ризик розвитку хронічної ниркової недостатності в строки спостереження до 60 місяців. Зазначені факти свідчать про патоморфоз захворювання та підтверджують ефективність терапевтичної стратегії, прийнятої в Україні щодо дітей, хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдромом.
Ключові слова: гормоночутливий нефротичний синдром, гормонорезистентний нефротичний синдром, патоморфоз, терапія, функція вижиття, діти.
Проблемные вопросы бронхиальной астмы у детей: итоги научной встречи специалистов и интерактивной телеконференции.
207
Шумна Т. Є.
Роль хімічних речовин у розвитку екозалежних алергічних захворювань у дітей.
209
Резюме. Стаття присвячена сучасним патогенетичним аспектам визначення ролі хімічних речовин у розвитку алергічних захворювань як екологічної патології у дітей в умовах несприятливих факторів навколишнього середовища для подальшого удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
Ключові слова: алергічні захворювання, хімічні речовини, екозалежна патологія, діти.
Іванова Л. А.
Клінічне значення показників запалення та гіперсприйнятливості дихальних шляхів при тяжкій бронхіальній астмі у дітей шкільного віку.
212
Резюме. На базі пульмоалергологічного відділення обласної дитячої лікарні м. Чернівці обстежено 57 дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму, та 65 їхніх однолітків із середньотяжким варіантом захворювання. Показано, що за тяжкої БА у дітей вміст в конденсаті видихуваного повітря метаболітів оксиду азоту та альдегід- і кетопохідних 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального характеру зростає. У дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму, неспецифічна гіперсприйнятливість бронхів вірогідно вища за рахунок гіперчутливості і гіперреактивності дихальних шляхів. Між показниками окисної модифікації білків, активністю каталази та індексом бронхоспазму за тяжкої БА установлено прямий зв'язок. У дітей із середньотяжким перебігом астми виявлено зворотній зв'язок між активністю каталази, вмістом у конденсаті видихуваного повітря метаболітів оксиду азоту та індексом бронхоспазму.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, показники запалення бронхів.
Пархоменко Л. К., Єщенко А. В.
Медичні та соціальні аспекти тютюнопаління у підлітків.
215
Резюме. У статті наведено дані щодо шкідливого впливу тютюнопаління на підлітковий організм, актуальності профілактики тютюнозалежності у дітей та підлітків, ролі медичних працівників у профілактиці здорового способу життя.
Ключові слова: підлітки, тютюнопаління, тютюнозалежність.
Дети «в себе»: история исследования аутизма .
219