- Журнали
- Сучасна педіатрія
- СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 4 – 2013
СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 4 – 2013
Скачати журнал 
Читати онлайн IX школа-семінар з міжнародною участю «Сучасні можливості діагностики та лікування комплексних імунодефіцитних розладів у дітей» (м. Мукачів, квітень, 2013). Резолюція.
10
Гордиенко Сергей
Чемпионат бригад скорой помощи завершился победой киевлян.
12
Юбилей.
15
ВОЗ: информационный бюллетень №286. Февраль 2013 г.
16
Наказ МОЗ України №59 від 29.01.2013. Уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення.
20
Henker J., Muller S., Laass M. W, Schreiner A., Schulze J.
Пробіотик Escherichia coli штаму Nissle 1917 (ECN) для успішної підтримки ремісії виразового коліту у дітей і підлітків: відкрите пілотне дослідження.
32
Діти та підлітки складають близько 20% хворих на виразковий коліт (ВК), що необхідно враховувати при виборі терапії. E. coli Nissle 1917 (EcN) — це пробіотик з доказовою базою, який є альтернативою месалазину (5-ASA) для підтримки ремісії ВК у дорослих і перспективним засобом цього виду терапії. Дане відкрите пілотне дослідження було проведене з метою вивчення переваги EcN у підтримуючій терапії у молодих пацієнтів з ВК. 34 пацієнтам у віці від 11 до 18 років з ВК у ремісії призначались або EcN (2 капсули один раз на день, n=24), або 5-ASA (в середньому 1,5 г/день, n=10); пацієнти знаходились під спостереженням протягом року. У результаті, частота рецидивів склала 25% (6/24) в групі EcN і 30% (3/10) в групі 5-ASA. Дані щодо загального стану здоров'я та розвитку були сприятливими, і відомостей про серйозні побічні ефекти не поступало. Отже, підтримуюча терапія при ВК із застосуванням пробіотика EcN є ефективною й у молодих пацієнтів.
Ключові слова: діти, підлітки, виразковий коліт, підтримуюча терапія, пробіотик EcN.
Куновська Л. М.
Мета і значення ендоцервікальної мікрофлори вагітних у формуванні кишкового мікробіоценозу новонароджених дітей з клінічними ознаками внутрішньоутробного інфікування.
35
Цілі дослідження: вивчити видовий склад і стан мікробіоценозу піхви у вагітних жінок групи ризику; оцінити вплив дисбіотичних порушень мікробіоценозу піхви вагітних на процеси адаптації, мікробної колонізації та формування кишкового мікробіоценозу у новонароджених дітей з клінічними проявами внутрішньоутробного інфікування (ВУІ).
Пацієнти і методи. У дослідження було включено 300 новонароджених з клінічними проявами ВУІ та їхні матері. За допомогою стандартних бактеріологічних методів досліджували мазки з піхви, амніотичну рідину, плаценту, плодові оболонки, пуповину і два локуса новонароджених (ніс і зів). З метою корекції виявлених порушень кишкового біоценозу у дітей застосовувався пробіотик Saccharomyces boulardіi (Ентерол® 250).
Результати. Бактеріологічні дослідження мазків з піхви вагітних та шлункового аспірату у їхніх новонароджених дітей виявили ріст патогенної мікрофлори. У переважній більшості випадків були верифіковані полімікробні асоціації грампозитивних коків Staphylocoсcus epidermidis і Staphуlococсus aureus у поєднанні з грибами роду Candida та умовно-патогенною Esсherichia coli.
Висновки. Виділена з родових шляхів і шлункового аспірату немовлят мікрофлора була ідентична материнській, що вказувало на кореляційний зв'язок між висхідним шляхом ВУІ у новонароджених дітей та дисбіотичними порушеннями у піхві вагітних. Включення в комплекс медикаментозного лікування новонароджених дітей з клінічними ознаками ВУІ пробіотика Saccharomyces boulardіi (Ентерол® 250) сприяло достовірній (р<0,05) елімінації патогенної мікрофлори і формуванню кишкового мікробіоценозу у переважної більшості новонароджених дітей (81,7%) з домінуванням колоній Lactobacillus spp. та Bifidobacterium spp.
Ключові слова: мікробіоценоз піхви, вагітна жінка, новонароджений, внутрішньоутробне інфікування, пробіотик.
Бережний В. В., Козачук В. Г.
Вакцинопрофілактика гепатиту В: експертний погляд на міжнародні стратегії захисту.
39
Резюме. Останніми роками вірусні гепатити стали великою не тільки медичною, але й соціально-економічною проблемою. Сучасні методи боротьби з вірусом гепатиту В (ВГВ) визначають комплексний підхід, спрямований на три ланки епідемічного процесу — джерела вірусу, розрив шляхів передачі вірусу, захист сприйнятливого населення. Найбільш ефективним та довготривалим засобом захисту проти ВГВ залишається імунопрофілактика. Універсальна масова вакцинація дітей першого року життя проти ВГВ захищає дітей раннього віку, попереджає життєво небезпечні наслідки інфекції — хронізацію захворювання та можливість розвитку цирозу, гепатоцелюлярної карциноми в майбутньому. Запровадження у Національний календар щеплень гнучких схем вакцинації, рекомендованих ВООЗ, двома або трьома дозами вакцини проти ВГВ у складі комбінованої гексавалентної вакцини збільшить рівень охоплення вакцинацією проти ВГВ в Україні щонайменше до рівня охоплення трьома дозами КДП, одночасно знизивши кількість ін'єкцій дітям та візитів у поліклініку, що сприятиме покращанню та своєчасності вакцинації.
Ключові слова: вірусний гепатит В, профілактика, вакцинація, комбінована гексавалентна вакцина.
Харитонюк Р. О.
Тенденції захворюваності дітей Рівненської області на інфекційну патологію.
45
Проведено аналіз інфекційної захворюваності дитячого населення Рівненської області та порівняння окремих її показників із загальноукраїнськими. Показано тенденції захворюваності на інфекційну патологію, керовану засобами специфічної імунопрофілактики.
Ключові слова: інфекційні хвороби, діти, імунопрофілактика.
Геппе Н. А., д-р мед. н., проф., Фарбер И. М., канд. мед. н., Старостина Л. С., канд. мед. н., Батырева О. В., Озерская И. В., Малявина У. С.
Подбор рациональных методов терапии острых инфекционных и персистирующих аллергических ринитов легкой и средней степени тяжести у детей с использованием метода компьютерной бронхофонографии.
48
Ключевые слова: дети, аллергия, аллергический ринит, острый ринит, персистирующий ринит, деконгестанты, Виброцил®.
Аряєв М. Л., Шевченко І. М., Кузменко І. В., Тіткова О. В.
LGG® у комплексному лікуванні атопічного дерматиту у дітей.
52
Мета: вивчення ефективності і безпечності пробіотика штамму Lactobacillus rhamnosus GG (Према® для детей/Preema® kids) у комплексній терапії атопічного дерматиту (АД) у дітей.
Пацієнти і методи. Порівняльне контрольоване дослідження проводилось у паралельних групах, відібраних методом стратифікованої рандомізації серед дітей віком 2,5–18 місяців з АД. Діти основної групи (n=27) протягом місяця щодня отримували перорально по 10 крапель препарату «Према® для детей/Preema® kids». Діти контрольної групи (n=30) отримували стандартну терапію АД. Для оцінки стану хворих застосовували шкалу важкості атопічного дерматиту SCORAD і дерматологічний індекс якості життя малюків IDLQI.
Результати. На тлі прийому Lactobacillus rhamnosus GG у дітей з АД спостерігалося зниження тяжкості перебігу захворювання. Відношення шансів переходу важкого і середньоважкого перебігу АД в легкий за результатами оцінки SCORAD через 14 днів в основній групі становило 0,18 (95% ДІ 0,05–0,62), в контрольній — 0,27 (95% ДІ 0, 09–0,82). За результатами ROC&аналізу також відзначена більш висока ефективність включення LGG в комплексну терапію АД у дітей — в основній групі площа під кривою становила 0,76 (95% ДІ 0,63–0,89, р=0,006), у контрольній групі — на рівні 0,68 (95% ДІ 0,55–0,82, р=0,03).
Висновки. Застосування у комплексній терапії АД у дітей пробіотика Lactobacillus rhamnosus GG сприяє виразній позитивній динаміці клінічних проявів захворювання. Препарат «Према® для детей/Preema® kids» вирізняє добра переносимість, відсутність побічних реакцій. Зручна форма випуску, хороші органолептичні властивості, можливість одноразового прийому протягом доби дозволяють знизити психотравмуючий ефект від терапії та досягти кращого комплаєнсу.
Ключові слова: атопічний дерматит, лікування, діти, Lactobacillus rhamnosus GG.
Няньковський С. Л., Герасимов С. В., Секретар Л. Б., Возняк А. В., Садова О. Р., Громик Н. Є.
Ефективність левоцетиризину при алергічному риніті у дітей.
57
Мета: оптимізація лікування алергічного риніту (АР) у дітей.
Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь діти віком 6–12 років, які мали прояви інтермітуючого середньоважкого або персистуючого легкого AР протягом останніх 12 місяців. Симптоми захворювання оцінювалися батьками/пацієнтами за 4-бальною шкалою: «0» — немає симптому, «1» — незначний симптом, «2» — помірний симптом, «3» — сильно виражений симптом і заносилися у спеціальний щоденник; сукупну активність захворювання визначали як суму всіх балів за тиждень. Дітям основної групи призначали сироп левоцетиризину (L-цет) у дозі 10 мг щоденно протягом чотирьох тижнів. Діти контрольної групи отримували чотири рази на день кромоглікат натрію у формі назального спрею та, за потреби, очних крапель.
Результати. Наприкінці першого тижня лікування левоцетиризином загальна виразність назальних симптомів зменшилась у понад двічі, тоді як при застосуванні кромоглікату натрію — на 30%, різниця між групами склала 18% (р<0,05). Дещо менша різниця спостерігалась на другому тижні, але виразність очних симптомів не мала відмінностей, що концептуально збігається з літературними даними. Невеликі відмінності між групами на другому тижні лікування також можуть бути пов'язані з повільнішим розвитком дії кромоглікату натрію.
Висновки. Пероральна форма левоцитиризину (L-цет) перевищує ефективність назальної форми кромоглікату натрію при лікуванні легкого персистуючого або середньоважкого інтермітуючого АР у дітей. Висока ефективність, добрий профіль безпечності, зручний режим прийому дозволяють рекомендувати левоцитиризин у схемі лікування даних форм АР у дітей.
Ключові слова: алергічний риніт, антигістамінні препарати, левоцитиризин.
Марушко Ю. В., Мельников О. Ф., Грачова М. Г., Мовчан О. С.
Ефективність застосування препарату «Амізончик» при гострих респіраторних захворюваннях у дітей віком 3–6 років.
62
Мета: клініко-імунологічна оцінка ефективності застосування препарату «Амізончик» при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ) у дітей віком 3–6 років.
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 36 дітей віком 3–6 років, хворих на ГРЗ. Клінічне обстеження включало: збір та деталізацію скарг, анамнез захворювання, об'єктивний огляд, орофарингоскопію у динаміці захворювання. Хворі основної групи (28 дітей) отримували препарат «Амізончик» по 4–7 мл 3 рази на день залежно від віку протягом 6 днів; пацієнти контрольної групи (7 дітей) отримували загальноприйняту комплексну терапію. Для оцінки динаміки суб'єктивних та об'єктивних даних використовували візуально-аналогову 4-бальну шкалу: за 0 балів приймали відсутність симптому, за 3 бали — максимальний його прояв.
Результати. На тлі лікування препаратом «Амізончик» вже на другий день відбувалося покращання загального стану, зменшення інтоксикаційного синдрому і зниження температури тіла. Застосування препарату у комплексній терапії ГРЗ призвело до зниження у ротоглотковому секреті протизапального цитокіну — інтерлейкіну-1β. Препарат добре переносився дітьми, побічних ефектів не зареєстровано. У групі контролю спостерігалася повільніша позитивна динаміка стану хворих, клінічної картини та імунологічних показників.
Висновки. Препарат «Амізончик» може використовуватись у терапії ГРЗ у дітей віком 3–6 років. Застосування препарату у комплексній терапії ГРЗ прискорює одужання та нормалізацію імунологічних показників.
Ключові слова: гострі респіраторні захворювання, імунологічні показники, Амізончик.
Крючко Т. О., Кушнерева Т. В., Коленко І. О., Хабертюр Ю. М.
Гострі фарингіти у дітей: питання етіології та лікування.
67
Мета: оцінка ефективності Тонзипрету при лікуванні гострих фарингітів у дітей дошкільного віку на фоні ГРВІ.
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 50 дітей віком від 1 до 6 років з встановленим діагнозом ГРВІ, гострого фарингіту. Основну групу склали хворі (n=25), яким в якості місцевого лікування гострого фарингіту призначався Тонзипрет в таблетках для розсмоктування. Група контролю (n=25) отримувала оральні антисептики на основі деквалінію хлориду. Ефективність терапії оцінювали за п'ятибальною шкалою у 1-й та 5-й день лікування. Для порівняння динаміки клінічних проявів у групах спостереження вираховували показник середнього бала. Максимальна сума балів у хворого — 48.
Результати. У групі дітей, які приймали Тонзипрет, спостерігалася більш виразна позитивна динаміка основних проявів захворювання (біль у горлі, утруднення при ковтанні, кашель); динаміка симптомів загальної інтоксикації (нездужання, головний біль, нежить) в обох групах не мала значних розбіжностей. Встановлено високу ефективність лікування у 80% пацієнтів, що одержували Тонзипрет, помірну — у 12% та низьку — у 8%, а також добру переносимість препарату у 92% хворих.
Висновки. При виборі засобу терапії фарингіту слід враховувати етіологічний чинник, вік дитини та виразність симптомів захворювання. При вірусному характері захворювання більш швидка позитивна динаміка спостерігається при застосуванні комбінованого препарату Тонзипрету, який має виразний знеболюючий, протизапальний та імуномодулюючий ефекти.
Ключові слова: гострий фарингіт, діти дошкільного віку, етіологія, лікування, Тонзипрет.
Марушко Ю. В., Грачова М. Г.
Досвід використання комбінованого натурального препарату в терапії та профілактиці респіраторних захворювань у дітей.
73
Резюме. Узагальнено дані літератури щодо застосування комплексного гомеопатичного препарату Афлубін для профілактики і лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. Аналіз наведених даних дозволяє рекомендувати Афлубін, як з метою профілактики в період епідемічного підйому і спорадичної захворюваності, так і для комплексного лікування ГРЗ у широкій клінічній практиці в стаціонарних та амбулаторних умовах.
Ключові слова: гострі респіраторні захворювання, діти, профілактика, лікування, гомеопатичний препарат, Афлубін.
Дуднік В. М., Ізюмець О. І., Лайко Л. І., Добіжа М. В., Неживенко Т. П., Гомон Р. А.
Диференційна діагностика жовтухи новонароджених.
78
Резюме. Показано принципи диференційної діагностики жовтухи новонароджених і хвороб іншої етіології зі схожими клінічними і параклінічними проявами. Підкреслюється важливість перинатального аналізу і мультидисциплінарний характер неонатології, як науки, так і практики.
Ключові слова: неонатологія, педіатрія, жовтуха, білірубін.
Шадрін О. Г., Платонова О. М.
Моніторинг поширеності синдрому подразненого кишечнику серед дитячого населення України.
84
Мета дослідження: оцінка досвіду моніторингу поширеності синдрому подразненного кишечнику серед дитячого населення України.
Пацієнти і методи. Протягом 2010–2012 рр. проведене проспективне лонгітудинальне дослідження шляхом статистичного аналізу уніфікованих форм звітності, затверджених відповідно до наказу МОЗ України № 59 від 29.01.2013 «Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення».
Результати. Показано, що впровадження уніфікованої системи звітності дозволило збільшити виявлення даної патології на етапі первинної медико-санітарної допомоги. Виявлені регіони з незадовільним рівнем впровадження сучасних діагностичних критеріїв. Найвищі рівні поширеності СПК визначалися у підлітків південних регіонів України (АР Крим, Одеська та Миколаївська область). Протягом 2010–2012 рр. епідеміологічні показники були відносно сталими, однак в цілому у 2011 р. були зареєстровані найвищі значення поширеності та захворюваності на СПК, що може пояснюватися успішною імплементацією уніфікованої системи звітності, яка ґрунтується на Римських критеріях ІІІ перегляду.
Висновки. Рівні виявлення СПК серед дітей української популяції відрізняються від загальносвітових і є на 40–50% меншими від рівнів, що реєструються у країнах Східної Європи та Росії. Найвища частота СПК серед дітей реєструється у Південному регіоні Україні (0,32‰). Недостатній рівень виявлення СПК обумовлений недоліками підготовки фахівців з питань застосування сучасних діагностичних критеріїв та гіпердіагностикою органічної патології.
Ключові слова: синдром подразненого кишечнику, стандартизація, дитяче здоров'я, моніторинг.
Марушко Р. В.
Клініко-іммунологічні особливості хронічного неспецифічного невиразкового коліту у дітей раннього віку.
88
Мета: вивчення активності цитокінів для визначення їх патогенетичної ролі та ефективності функціонування окремих факторів імунної системи у дітей раннього віку при хронічному неспецифічному невиразковому коліті (ХННК).
Пацієнти і методи. Обстежено 60 дітей віком від 1 до 3 років, хворих на ХННК, які знаходились на стаціонарному лікуванні. Контрольну групу склали 30 умовно здорових дітей відповідного віку. Імунологічний статус дітей оцінювали на підставі визначення концентрацій цитокінів у сироватці крові методом імуноферментного аналізу Enzyme-Immuno-Sorbent-Assay.
Результати. Встановлено, що при ХННК у дітей раннього віку концентрація та співвідношення різних груп цитокінів у сироватці крові зазнає значних змін — підвищується концентрація прозапальних цитокінів (IL-1α, IL-6, IL-8, TNF-α) та знижується рівень протизапальних цитокінів (IL-4 та IL-10), при цьому відбуваються зміни вмісту факторів росту — підвищення рівня фактора росту гепатоцитів та зниження рівня інтестинального трефоїлового фактора.
Висновки. Виявлені зміни стану цитокінів можна розцінювати як порушення імунорегуляторних механізмів, які лежать в основі патогенезу формування хронічного запального процесу в кишечнику хворих дітей раннього віку.
Ключові слова: діти раннього віку, цитокіни, хронічний неспецифічний невиразковий коліт.
Дудник В. М.
Переваги застосування фітонірингового препарату «Іберогаст» у комплексній терапії хронічного гастродуоденіту у дітей в стадії загострення.
92
Мета: дослідження ефективності фітопрепарату «Іберогаст» у комплексній терапії хронічого гастродуоденіту (ХГД) в стадії загострення у дітей.
Пацієнти і методи. У дослідження було включено 58 дітей віком від 8 до 18 років з встановленим клінічним діагнозом ХГД. Усі діти пройшли клініко-лабораторне обстеження, у тому числі швидкий уреазний тест на H. pylori та УЗД органів травного тракту. Спостереження проводилося у динаміці на 7 і 14 добу лікування, а також через 1 і 6 місяців від початку терапії, дані заносились у спеціальну анкету. 30 дітей основної групи у складі комплексної терапії отримували препарат «Іберогаст», 28 дітей групи порівняння — лише стандартну терапію.
Результати. Терапія з включенням препарату «Іберогаст» була ефективною у 86,6% дітей. У дітей основної групи спостерігалося швидше купірування диспептичного та антено-вегетативного синдромів (на 11,7% та 14,8% відповідно), моторних порушень (96,7%), нормалізація показників запальної відповіді (63,3%), ніж у хворих, які отримували лише загальноприйняту терапію. Динамічне спостереження через місяць після початку терапії показало відсутність скарг щодо больового, диспептичного та антено-вегетативного синдромів у дітей основної групи. Переносимість препарату «Іберогаст» була задовільною, відмов від прийому та алергічних реакцій не спостерігалось.
Висновки. Результати дослідження дозволяють рекомендувати застосування фітопрепарату «Іберогаст» у дітей з метою підвищення ефективності комплексної терапії ХГД у стадії загострення.
Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, загострення, фітопрепарат, Іберогаст.
Козакевич В. К., Козакевич О. Б.
Харчування та формування здорової кишкової мікрофлори у дітей перших місяців життя.
98
Мета: вивчити та дати об'єктивну оцінку клінічної ефективності використання вітчизняної суміші «Малютка premium 1» з пребіотиками та нуклеотидами у харчуванні дітей першого року життя.
Пацієнти і методи. Групу спостереження склали 23 дитини у віці 10 днів — 4 місяців, які вигодовувалися сумішшю «Малютка premium 1». Групу порівняння склали 24 дитини, що отримували інші суміші. Тривалість спостереження становила 30 днів.
Результати. Клінічні спостереження показали гарну переносимість нової суміші. Період адаптації до апробованого продукту перебігав у досліджуваних дітей цілком задовільно, відмови від нової молочної суміші не зафіксовано. Введення до раціону продукту, збагаченого пребіотиками та нуклеотидами, призвело до зниження частоти виникнення, а наприкінці спостереження — і до зникнення симптомів кишкових кольок; за даними мікробіологічних досліджень калу спостерігалося достовірне підвищення концентрації біфідо- і лактобактерій, зменшення умовно-патогенної мікрофлори.
Висновки. Суміш «Малютка premium 1» добре переноситься, забезпечує потреби дітей першого року життя у важливих поживних речовинах. Вигодовування дітей в перші місяці життя сумішшю, збагаченою пребіотичним комплексом олігосахаридів, забезпечує ефект, подібний до ефекту грудного молока, — покращуються процеси травлення та показники біоценозу кишечнику.
Ключові слова: штучне вигодовування, пребіотики, олігосахариди, GOS/FOS, замінники материнського молока, діти перших місяців життя.
Марушко Ю. В., Нагорна К. І.
Досвід застосування комбінованого препарату заліза, міді і марганцю у дітей з патологією жовчовивідних шляхів та залізодефіцитними станами.
103
Мета: вивчення впливу комплексної медикаментозної терапії з включенням комбінованого препарату заліза, міді і марганцю (Тотема) на показники обміну заліза та перебіг хронічної патології жовчовивідних шляхів (ХПЖВШ) у дітей старшого шкільного віку із захворюваннями біліарного тракту і залізодефіцитними станами.
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 39 дітей віком 11–16 років з ХПЖВШ, що проходили стаціонарне лікування з приводу загострення основного захворювання. У 29 (74%) осіб виявлено анемію І ступеня, у решти 10 (26%) пацієнтів спостерігався латентний залізодефіцит. Пацієнти основної групи (25 дітей) з 5-го дня перебування в стаціонарі додатково отримували препарат «Тотема» по 5 мг/кг на добу з розрахунку по елементарному залізу, але не більше 150 мг/добу. Дітям контрольної групи (14 дітей) були надані рекомендації щодо раціонального харчування з включенням продуктів, багатих на залізо. Клінічне спостереження велося протягом 6-ти місяців після госпіталізації.
Результати. Корекція обміну заліза і мікроелементів у хворих з ХПЖВШ сприяє не лише ліквідації антено-вегетативної симптоматики та інших клінічних проявів дефіциту заліза, але й більш повній і стійкій клінічній ремісії захворювань жовчовивідних шляхів. Встановлено, що препарат «Тотема» ефективно відновлює дефіцит заліза у таких дітей, безпечний і добре переноситься.
Висновки. Діти з патологією біліарної системи потребують обстеження на залізодефіцитні стани. Призначення у комплексній терапії препарату «Тотема» покращує стан червоної крові та сприятливо впливає на перебіг патології жовчовивідних шляхів.
Ключові слова: дефіцит заліза, діти, патологія жовчовивідних шляхів, комбінований препарат «Тотема».
Крючко Т. А., Вовк Ю. А., Ткаченко О. Я., Несина І. Н., Луканін А. В.
Сучасні підходи до корекції вторинної лактазної недостатності у дітей першого року життя.
108
Мета: оцінити ефективність замісної терапії лактазою у комплексному лікуванні грудних дітей із симптомами вторинної транзиторної лактазної недостатності (ЛН).
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходились 44 дитини віком від 1 до 6 місяців без обтяженого алергоанамнезу, що мали клінічну картину вторинної або транзиторної ЛН. Усі діти до моменту захворювання були на повному грудному вигодовуванні. Першу групу склали 24 дитини (12 хлопчиків і 12 дівчаток), яким корекцію ЛН проводили із застосуванням препарату «Мамалак». У контрольній групі (20 дітей) специфічна медикаментозна терапія ЛН не проводилась. Динаміка нормалізації травлення оцінювалася на 2, 5, 7 день і 2, 4 тиждень від початку спостереження.
Результати. Проведені дослідження показали добру переносимість замісної терапії у всіх спостережуваних дітей (з дослідження не була виключена жодна дитина) та її ефективність в усуненні симптомів ЛН. На тлі застосування лактозомісткого препарату вже на кінець першого тижня спостерігалась нормалізація частоти випорожнень та їх консистенції, купірувався больовий синдром, значно зменшилися частота та об'єм зригувань. Дітям контрольної групи, з огляду на відсутність динаміки, було замінено три грудні годування на безлактозні суміші. Ця тактика виявилася ефективною у 16 (80,0%) пацієнтів.
Висновки. Застосування замісної ферментативної терапії лактазою дозволяє швидко та ефективно покращити загальний стан дитини, консистенцію і частоту випорожнень, прискорити процес одужання та зберегти грудне вигодовування.
Ключові слова: лактазна недостатність, діти першого року життя, замісна терапія, лактозомісткий препарат.
Крамарьов С. О., Виговська О. В., Янковський Д. С., Димент Г. С.
Досвід застосування мультипробіотика Симбітер® в клініці дитячих інфекцій.
114
Резюме. Проведено вивчення ефективності мультипробіотика Симбітер® при інвазивних ГКІ з метою запобігання побічним ефектам з боку шлунково-кишкового тракту у дітей з різними інфекційними захворюваннями на тлі антибіотикотерапії, у комплексній терапії інфекційного мононуклеозу Епштейна—Барр вірусної етіології, хронічної активної форми Епштейна—Барр вірусної інфекції; впливу мультипробіотика на частоту виникнення і тривалість симптомів ГРВІ у здорових дітей під час осінньо-зимового сезону. Показано високу клініко-лабораторну та профілактичну ефективність мультипробіотика Симбітер®, а також безпечність препарату.
Ключові слова: мультипробіотик, Симбитер®, діти, гострі кишкові інфекції, інфекційний мононуклеоз, хронічна форма Епштейна—Барр вірусної інфекції, гострі респіраторні вірусні інфекції, профілактика.
Боброва В. І., Воробієнко Ю. І., Кошова А. О.
Особливості цитопротективної терапії у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією.
121
Мета: вивчити ефективність лікування хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) з включенням у комплекс терапії поліненасичених омега 3 жирних кислот.
Пацієнти і методи. Під спостереженням перебували 136 дітей віком від 12 до 17 років з верифікованою ХГДП. Усім дітям проводили фіброезофагогастродуоденоскопію верхніх відділів травного каналу, внутрішньошлункову рН-метрію, ендоскопічне дослідження з прицільною біопсією СО антрального відділу шлунка та СО ДПК для морфологічного дослідження, серологічне дослідження із застосуванням імуноферментного аналізу з визначенням антитіл Ig G до Н. pylori та забарвлення гістологічних зрізів біоптату антрального відділу шлунка за Гімзе. Комплексне лікування включало еридикаційну, антисекреторну, цитопротективну терапію. До лікувального комплексу у 32 дітей, які палять, та 76 дітей, які не палять, було включено «Смарт ОмегаТМ Q10» по 1 капсулі на добу протягом 1 місяця.
Результати. На тлі проведеної терапії не було встановлено різниці в термінах зникнення больового синдрому, однак виявлено суттєві переваги включення «Смарт ОмегаТМ Q10» щодо купірування диспептичних симптомів. При контрольному гістологічному дослідженні у всіх пацієнтів відмічалось зниження ступеня запалення СОШ та СО ДПК. Пошкодження слизового бар'єра після лікування частіше зберігалося у пацієнтів, які палять.
Висновки. У дітей з ХГДП відбувається суттєве порушення цитопротективної функції ГДЗ. Включення до традиційної терапії омега 3 поліненасичених жирних кислот сприяє зменшенню запалення та покращанню цитопротективних властивостей СОШ та СО ДПК, прискорює регресію клінічних проявів захворювання.
Ключові слова: діти, хронічна гастродуоденальна патологія, омега 3 поліненасичені жирні кислоти.
Марушко Ю. В., Гищак Т. В.
Досвід застосування препарату «Холосас» при функціональних розладах біліарного тракту.
125
Наведено огляд наукової літератури, присвяченої проблемі діагностиці та лікуванню функціональних розладів біліарного тракту (ФРБТ) у дітей. Показано можливості застосування препарату з плодів шипшини (Холосас) у комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у хворих на ФРБТ.
Ключові слова: функціональні розлади біліарного тракту, діти, жовчогінні препарати, Холосас.
Майданник В. Г., Мітюряєва І. О., Кухта Н. М., Мойсієнко М. Б., Терлецький Р. В.
Сучасні ефективні методики лікування вегетативних дисфункцій за гіпертензивним типом у дітей.
129
Мета: вивчення ефективності та безпечності використання комбінації гомеопатичних препаратів «Хомвіонервін» та «Хомвіотензин» у комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій за гіпертензивним типом у дітей.
Пацієнти і методи. У дослідження було включено 48 дітей віком від 10 до 17 років, у яких в результаті всебічного обстеження було діагностовано вегетативні дисфункції (ВД) за гіпертензивним типом. Клініко-психологічні та інструментальні обстеження проводили до лікування та в кінці другого місяця лікування. 30 хворих отримували у комплексній терапії препарати Хомвіотензин та Хомвіонервін по 1 таблетці 3 рази на день протягом 2-х місяців у поєднанні з парентеральним введенням вітамінів В1 та В6. До комплексу лікування включали масаж, лікувальну фізкультуру та психологічну корекцію. У групі контролю 18 хворих отримували аналогічний комплекс лікування, але без Хомвіотензину і Хомвіонервіну.
Результати. Застосування Хомвіотензину та Хомвіонервіну двомісячним курсом у комплексному лікуванні ВД сприяло стабільній нормалізації артеріального тиску, зменшенню проявів церебростенічного синдрому, нормалізації функціонального стану вегетативного гомеостазу, мозкової і цервікальної гемодинаміки, підвищенню якості життя. Встановлено безпечність препаратів, що вивчалися.
Висновки. Препарати «Хомвіонервін» та «Хомвіотензин» можуть бути рекомендовані для широкого призначення у комплексному лікуванні хворих на ВД за гіпертензивним типом двомісячними і більш тривалими курсами.
Ключові слова: вегетативні дисфункції за гіпертензивним типом, комплексне лікування, Хомвіотензин, Хомвіонервін.
Касьянова А. Ю., Жовні В. А., Федевич О. М., Часовський К. С., Ємець І. М.
Віддалений психомоторний розвиток дітей з вродженими вадами серця при операціях зі штучним кровообігом та застосуванням аутологічної пуповинної крові.
135
Мета: визначити віддалений рівень психомоторного розвитку дітей, що у перші години життя перенесли хірургічну корекцію вродженої вади серця (ВВС) з використанням апарату штучного кровообігу (АШК) та аутологічної пуповинної крові.
Пацієнти і методи: для дослідження когнітивної сфери та моторного розвитку дітей була використана методика «Шкала розвитку малюків N. Bayley» (BSID-II), у дослідженні взяли участь 80 дітей віком 1–2 роки з ВВС. Основна група включала 20 дітей; дві контрольні групи порівняння — 45 та 15 дітей відповідно, залежно від застосування або незастосування донорської крові під час хірургічної корекції вади.
Результати. Середні показники ментального (MDI) та психомоторного (PDI) індексів були в межах вікової норми в усіх групах дітей; у контрольній групі, де під час операцій був використаний АШК та застосовувалась аутологічна пуповинна кров, MDI був 96,7±16,84 (p=0,26), а PDI — 90,81±12,42 (p=0,25).
Висновки. Використання аутологічної пуповинної крові під час хірургічної корекції ВВС є безпечним методом лікування новонароджених, з огляду на віддалені післяопераційні результати ментального та психомоторного розвитку.
Ключові слова: діти, вроджені вади серця, хірургічна корекція, когнітивні функції, індекси психомоторного розвитку, аутологічна пуповинна кров.
Каладзе М. М., Соболєва О. М., Скоромна Н. М.
Динаміка показників кількісної продукції та ритму секреції мелатоніну у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит на етапі санаторно-курортної реабілітації із застосуванням електросон-терапії.
138
Мета: вивчення особливостей кількісної продукції і ритму секреції мелатоніну у дітей, що страждають на ЮРА, та впливу електросон-терапії на мелатонінпродукуючу активність епіфіза.
Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходились 40 дітей з ревматоїдним артритом віком від 4 до 16 років. Суглобово-вісцеральну форму захворювання діагностовано у 15 дітей, переважно суглобову — у 25 хворих. Пацієнтам першої групи (група порівняння, n=20) проводилось традиційне санаторно-курортне лікування; пацієнтам другої групи (основна груп, n=20) додатково приназначалась електросон-терапія курсом 10 процедур через день. Вміст в організмі мелатоніну визначали за концентрацією його основного метаболіту — 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМТ) у сечі.
Результати. Санаторно-курортне лікування, доповнене електросон-терапією, чинило більш виразний вплив на змінені біоритми у дітей з ЮРА. Коригуючий ефект полягав у достовірному (p<0,001) підвищенні добового вмісту мелатоніну та його нічного рівня (p<0,001), що свідчило про тенденції до нормалізації ритму його секреції.
Висновки. Застосування електросон-терапії у комплексі санаторно-курортної реабілітації хворих на ЮРА сприяє нормалізації гормональної регуляції та нівелюванню проявів внутрішнього десинхронозу за рахунок відновлення порушеної циркадіанної ритміки секреції мелатоніну.
Ключові слова: діти, ювенільний ревматоїдний артрит, мелатонін, електросон-терапія, санаторно-курортне лікування.
Майданник В. Г., Мітюряєва І. О., Кухта Н. М., Мойсієнко М. Б., Терлецький Р. В.
Нові можливості у лікуванні гіпотензивних станів у дітей.
142
Мета: оцінка ефективності та безпечності використання заспокійливого гомеопатичного препарату «Хомвіонервін» у комплексному лікуванні гіпотензивних станів у дітей.
Пацієнти і методи. У дослідження було включено 56 дітей віком від 10 до 17 років, у яких в результаті всебічного обстеження було діагностовано вегетативні дисфункції (ВД) за гіпотензивним типом. Клініко-психологічні та інструментальні обстеження проводили до лікування та в кінці другого місяця лікування. Хомвіонервін призначали 36 дітям основної групи по 1 таблетці 3 рази на день протягом двох місяців у поєднанні з парентеральним введенням вітамінів В1 та В6. До комплексу лікування включали масаж, лікувальну фізкультуру та психологічну корекцію. У групі контролю 20 хворих отримували аналогічний комплекс лікування, але без Хомвіонервіну.
Результати. Хомвіонервін підвищує ефективність антистресового комплексного лікування хворих на ВД за гіпотензивним типом, що проявляється у стабільній нормалізації артеріального тиску, зникненні характерних церебростенічних симптомів (головний біль, запаморочення), підвищенні рівня психоемоційного стану, зокрема показників самопочуття, активності, настрою, а також зниженні рівня ситуативної та особистісної тривожності та покращанні якості життя.
Висновки. Препарат «Хомвіонервін» може бути рекомендований для широкого призначення у комплексному лікуванні хворих на ВД за гіпотензивним типом двомісячними та тривалішими курсами у комплексі з вітамінами групи В та мінералами на фоні проведення масажу, ЛФК та психотерапії.
Ключові слова: вегетативні дисфункції за гіпотензивним типом, діти, комплексне лікування, гомеопатичний препарат, Хомвіонервін.
Летяго Г. В.
Вплив санаторно-курортного лікування на мікроциркуляторні процеси при остеоартрозі у підлітків.
149
Мета: оцінити вплив санаторно-куротного лікування на мікроциркуляторні процеси в уражених суглобах при остеоартрозі у підлітків.
Пацієнти і методи. Обстежено 45 підлітків віком 13–18 років, хворих на остеоартроз. Верифікація патології проводилася за допомогою рентгенографії уражених суглобів та ультразвукового дослідження. Для вивчення мікроциркуляції використовували метод капіляроскопії нігтьового ложа, яку проводили зранку, натще. У 32 підлітків першої групи застосовувалися хрящмодифікуючі та нестероїдні протизапальні препарати, а 13 пацієнтів другої, окрім зазначеної терапії, отримали комплекс санаторно-курортного лікування, що включав кліматотерапію, лікувальне харчування, ЛФК, масаж, санацію хронічних вогнищ інфекції, грязьові аплікації та лазерне випромінювання на уражені суглоби.
Результати. У другій групі пацієнтів визначалося більш суттєве покращання показників мікроциркуляції — судинної, внутрішньосудинної, периваскулярної ланок. Це проявилося у зростанні кількості функціонуючих капілярів, відсутності виразної звивистості бранш, зменшенні частоти порушень швидкості кровообігу та агрегації еритроцитів.
Висновки. Отримані результати вказують на важливість використання санаторно-курортного лікування у комплексній терапії остеоартрозу.
Ключові слова: остеоартроз, підлітки, мікроциркуляція, санаторно-курортне лікування.
Леженко Г.О., Пашкова О. Є., Рудова О. І., Рубанова Є. І.
Досвід застосування Цефіксиму у лікуванні інфекцій сечової системи у дітей.
152
Мета: оцінка клінічної та бактеріологічної ефективності цефіксиму (Цефікс) у лікуванні інфекцій сечової системи у дітей.
Пацієнти і методи. У дослідження було включено 70 дітей з інфекціями сечової системи в активній стадії запального процесу: 22 хворих з гострим циститом, 28 — з гострим пієлонефритом, 20 — із загостренням хронічного пієлонефриту. У всіх хворих діагноз був підтверджений даними анамнезу, клініко-лабораторного, рентгенологічного, мікробіологічного обстеження та ультразвукового дослідження органів сечовивідної системи. У комплексній терапії усім дітям застосовувався цефіксим в дозі 8 мг/кг один раз або 4 мг/кг двічі на добу. Тривалість курсу лікування становила при циститі — 5 діб, при пієлонефриті — 10–14 діб.
Результати. На тлі лікування цефіксимом у всіх пацієнтів, хворих на цистит та гострий пієлонефрит, та у 19 (95,0%) хворих на хронічний пієлонефрит відмічалася позитивна динаміка. Вже на 2–3-у добу від початку лікування температура тіла знизилася до нормальної, зникли болі у поперековій ділянці, поліпшився апетит, зникали дизурічні явища; на 7–8 добу лікування у всіх хворих спостерігалася стерилізація сечі, а на 8–10-й день лікування — повна нормалізація клінічного аналізу крові і сечового синдрому. Цефікс добре переносився пацієнтами.
Висновки. Застосування цефіксиму (Цефікс) як засобу антибактеріальної терапії при циститі та неускладненому перебігу пієлонефриту у дітей є етіологічно обґрунтованим, високоефективним та безпечним.
Ключові слова: цистит, пієлонефрит, пероральні цефалоспорини, цефіксим, діти.
Лавренчук О. В., Дріянська В. Е., Багдасарова І. В., Петрина О. П.
Протирецидивна терапія хронічної інфекції сечової системи у дітей.
157
Мета: оцінка ефективності протирецидивної терапії із застосуванням препарату «Фурамаг» у дітей з хронічною інфекцією сечової системи (ІСС).
Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь 52 дитини віком 1–17 років з хронічною ІСС — 45 хворих з пієлонефритом (ПН), 7 пацієнтів — з циститом. Усі діти мали рецидивуючий перебіг ІСС та на початок обстеження знаходились у періоді загострення. Усі хворі були обстежені перед лікуванням та в стадії клініко-лабораторної ремісії. Тривалість спостереження склала вісім місяців. Діти з ПН отримали курс антибактеріального лікування препаратами цефалоспоринового ряду протягом 10–14 днів з переходом на Фурамаг в дозі 5 мг/кг/добу, який отримували 14 діб. Наступне протирецидивне лікування було продовжене препаратом «Фурамаг» (1,5 мг/кг/добу, одноразово на ніч). Залежно від тривалості протирецидивної терапії пацієнти були розподілені на групи: перша група отримувала препарат один місяць; друга група — шість місяців.
Результати. Встановлена висока ефективність тривалого застосування препарату «Фурамаг» у дітей з рецидивуючим перебігом хронічної ІСС, особливо при вторинних обструктивних ПН; виявлена достатня чутливість мікроорганізмів до препарату у всіх хворих та відсутність імунодепресивної дії на стан місцевого імунітету за показниками SLPI у дітей з хронічною ІСС; визначена задовільна переносимість препарату «Фурамаг» у дітей різного віку.
Висновки. Висока ефективність пролонгованого застосування Фурамагу у дітей з рецидивуючим перебігом хронічної ІСС і задовільна його переносимість дозволяють рекомендувати препарат до застосування у педіатричній практиці.
Ключові слова: діти, інфекція сечової системи, хронічний пієлонефрит, цистит, протирецидивна терапія, Фурамаг.
Римаренко Н. В., Усова С. В., Романенко С. П., Чветко С. Т.
Випадок вилікованого вісцерального лейшманіозу у дитини раннього віку в криму.
162
Резюме. У статті наведено випадок вісцерального лейшманіозу у дівчинки 4 місяців із власного клінічного спостереження.
Ключові слова: вісцеральний лейшманіоз, лікування, діти.
Бондаренко А. В., Чернишова Л. І., Головатюк І. В., Габрись Г. М., Касьян О. І., Єгорова Л. М.
Особливості клінічного перебігу та діагностики неповного синдрому Кавасакі.
165
Резюме. Синдром Кавасакі — гострий системний васкуліт з потенційними важкими наслідками. При неповному клінічному варіанті перебігу синдром нерідко діагностується несвоєчасно. У статті наведено огляд літератури та власні спостереження авторів неповного синдрому Кавасакі. В усіх випадках більшість основних симптомів (висипка, зміни долонь і стоп, склерит) були непостійними або відсутніми, наибільш постійними ознаками були лихоманка і запальні зміни у загальному аналізі крові. В одному випадку діагноз підтверджено патологоанатомічно, у двох інших — ефективністю специфічної терапії. Враховуючи потенційну загрозу наслідків захворювання, у диференційну діагностику лихоманки у дитини раннього віку слід завжди включати синдром Кавасакі; застосування високих доз внутрішньовенного імуноглобуліну виправдане за підозри даного синдрому у дитини.
Ключові слова: синдром Кавасакі, системний васкуліт, коронарні артерії, аневризми, внутрішньовенний імуноглобулін.
Коренєв М. М., Овсяннікова Л. М., Водолажський М. Л., Сидоренко Т. П., Фоміна Т. В., Кошман Т. В.
Інформаційно-аналітична оцінка дисертаційних досліджень, виконаних в Україні у 2007–2011 рр. За напрямками клінічної педіатрії, шкільної та підліткової медицини.
169
Резюме. У статті наведено структуру тематичних напрямків дисертацій, виконаних в Україні у 2007–2011 рр. у клінічній педіатрії, шкільній та підлітковій медицині. Встановлено обсяг та кількісні показники складових інформаційного та інноваційного ресурсів, створених за результатами дисертаційних досліджень.
Ключові слова: дисертації, охорона здоров'я дітей та підлітків, інформаційні та інноваційні ресурси дослідницьких робіт.
Дети индиго: две правды.
173