СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 4 – 2010

  • Науково - практичний журнал
  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 8000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Зміст

 

Д.С. Янковскому 70 лет.

11

 

 

Евпаторийской детской больнице 90 лет.

12

 

 

Любінець О. В.

Стан інформованості та знань організаторів охорони здоров'я щодо медико-демографічних проблем в Україні.

14

Резюме. Проведено опитування організаторів охорони здоров'я щодо їх інформованості та рівня знань з питань демографічної ситуації в Україні.

Ключові слова: організатори охорони здоров'я, менеджери, демографічна ситуація, навчання, інформованість.

 

 

Лєжнєв І. О., Котова Н. В., Старець О. О.

Інтегроване ведення хвороб дитячого віку — стратегія первинної медичної допомоги хворим дітям віком від 1 тижня до 5 років.

17

Резюме. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку — це стратегія зниження рівня смертності та захворюваності дітей від найбільш поширених хвороб, таких як гострі респіраторні інфекції, діарея, кір, порушення харчування, неонатальні інфекції та деякі інші. Ця стратегія включає низку профілактичних і терапевтичних втручань, метою яких є поліпшення практики як у медичних закладах, так і вдома.

Ключові слова: захворювання дітей, ведення.

 

 

Olivieri Dario, Fiocchi Alessandro, Pregliasco Fabrizio, Veehof Suzanne, Cantoni Vittorio

Безпека та переносимість рибосомального імуномодулятора у дорослих і дітей.

24

Резюме. Рибосомальні препарати, або рибосомальні імуномодулятори (РІ), не містять атенуїрованих бактерій і, на відміну від екстрактів живих бактерій, які можуть викликати серйозні побічні ефекти, проявляють імуностимулюють активність без інфекційної патогеності. З метою визначення профілю переносимості РІ проведено дослідження шляхом ретельного аналізу як рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих і відкритих досліджень, так і даних фармаконагляду за більш ніж 30 млн. призначень. У різних клінічних дослідженнях відмічена добра переносимість РІ за клінічними та лабораторними показниками. Вірогідної різниці за переносимістю між групами, що приймали РІ або плацебо, у рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих дослідженнях не спостерігалось. Фармаконагляд не показав будь-яких змін у профілі ризику при застосуванні РІ. Єдиним протипоказанням була гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату. РІ не слід застосовувати у випадку гострого стрептококового гломерулонефриту, синдрому набутного імунодефіциту, тяжких вірусних інфекцій або тяжких аутоімунних захворювань. Риск при застосуванні РІ при рецидивуючих інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів у певних популяціях, зокрема, у дітей і літніх людей, мінімальний.

Ключові слова: небажані реакції, екстракти бактерій, протипоказання, лікарські взаємодії, постмаркетингові дослідження, фармаконагляд, рибосомальний імуномодулятор, безпека, побічні ефекти, профіль переносимості.

 

 

Ясуда Х., Ямая M., Сасакі T., Інуе Д., Накаяма K., Ямада M., Асада M., Йошида M., Сузукі T., Нішимура Х., Сасакі Х.

Карбоцистеїн інгібірує риновірусну інфекцію в епітеліальних клітинах трахей людини.

27

Резюме. Метою дослідження було вивчити вплив муколітичного препарату карбоцистеїну на риновірусну інфекцію (РВ) у дихальних шляхах. Епітеліальні клітини трахей людини були заражені основною групою РВ — РВ14. Інфекція РВ14 підвищила титри вірусу і цитокінетичний вміст супернатантів. Карбоцистеїн знизив титри супернататного вірусу, кількість РНК РВ14 у клітинах, схильність клітини до інфекції РВ і концентрації супернатантного цитокіна, включаючи інтерлейкіни ІЛ-6 та ІЛ-8, після інфікування РВ14. Карбоцистеїн зменшив експресію матричної РНК, кодуючи фактор міжклітинної адгезії ICAM-1, рецептор для основної групи РВ. Він також знизив супернатантну концентрацію розчинної форми ICAM-1, кількість та інтенсивність світіння кислотоутворюючих ендосом у клітинах до інфекції РВ, та активації ядерного фактора kB за домогою РВ14. Карбоцистеїн зменшив також супернатантні титри вірусу побічної групи РВ — РВ2, хоча карбоцистеїн не зменшив рівень матричной РНК, кодуючи ліпопротеїновий рецептор низької щільності, рецептор для РВ2. Результати дослідження показують, що карбоцистеїн зупиняє розвиток інфекції РВ2, блокуючи РНК проникнення вірусу в ендосоми, та інфекції РВ14 за допомогою того самого механізму, зменшуючи рівні фактора міжклітинної адгезії-1. Карбоцистеїн може зменшити запалення дихальних шляхів, знижуючи вироблення цитокінів при інфекції риновірусом.

Ключові слова: ендосома, молекула міжклітинної адгезії, муколітичний препарат, риновірус.

 

 

Квезерели-Коладзе А. Н., Мтварелидзе З. Г.

Застосування препарату Тотема при лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку.

35

Резюме. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) залишається важливою медико-соціальною проблемою дитячої гематології, особливо у дітей раннього віку. У зв'язку з цим інтерес становляють ферорезистентні форми ЗДА, у розвитку яких певну роль грає мідьдефіцитний стан. Метою дослідження була оцінка ефективності препарату Тотема при лікуванні ЗДА у дітей раннього віку з супутнім дефіцитом міді. Під спостереженням знаходились 42 пацієнта з ЗДА у віці від 4 місяців до 3_х років. Проведені дослідження виявили, що ЗДА у дітей раннього віку часто перебігає з супутнім дефіцитом міді та церулоплазміну, особливо у недоношених і у дітей із тривалою діареєю в анамнезі. У подібних випадках поряд із показниками периферичної крові та обміну заліза, доцільно дослідити й обмін міді. Таким чином, препарат Тотема є ефективним антианемічним препаратом при лікуванні ЗДА у дітей раннього віку з супутнім дефіцитом міді. Тотема одночасно поповнює дефіцит заліза та міді, перешкоджаючи формуванню залізорезистентної анемії, викликаної нестачею міді. Препарат сприймається добре, побічні реакції рідкісні та легко ліквідуються.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, залізо, мідь, церулоплазмін, Тотема.

 

 

Кеммерих Бернд , Эберхардт Рейнхильд и Стаммер Хольгер

Эффективность и переносимость комбинации травы чабреца и плюща в виде жидкого экстракта против плацебо у пациентов, страдающих острым бронхитом с продуктивным кашлем. Проспективное, двойное слепое, плацебо контролируемое клиническое исследование.

39

Резюме. Цель исследования: оценить эффективность и переносимость фиксированной комбинации чабреца и листьев плюща в виде жидкого экстракта (комбинация чабреца и плюща) и соответствующего плацебо у пациентов, страдающих острым бронхитом с продуктивным кашлем. Определение: двойное, слепое, плацебо-контролируемое, многоцентровое исследование фазы IV. Методы: Был отобран 361 амбулаторный пациент с острым бронхитом и наличием более 10 приступов кашля в течение дня. Из исследования исключались пациенты с длительностью кашля более 2-х дней и общим баллом тяжести симптомов по Шкале тяжести бронхита (ШТБ) менее 5-ти. Пациенты были рандомизированы на проведение 11-дневной терапии (5,4 мл три раза в день) либо сиропом, содержащим комбинацию экстракта чабреца и плюща (Бронхипрет® сироп; N=182) либо сиропом, содержащим плацебо (N=179). После обследования на исходном уровне (визит 1 = день 0) были назначены два контрольных обследования (визит 2 = день 4; визит 3 = день 10/завершение терапии). Эффективность исследуемой терапии острого бронхита определялась путем подсчета приступов кашля у пациента в течение дня (с помощью карманного счетчика), оценки симптомов, связанных с острым бронхитом, а также на основании оценки исследователем наиболее важных симптомов острого бронхита по ШТБ. Оценка переносимости основывалась на мониторинге нежелательных явлений (НЯ), измерениях показателей жизнедеятельности (ЧД. пульс, температура, АД и т.д.), а также на основании оценки пациентом и исследователем переносимости в конце исследования. Основным показателем было изменение частоты приступов кашля в дневное время с 7-го по 9-й день, согласно точным ежедневным записям пациента на основании показаний карманного счетчика и записей в дневнике. Эффективность терапии оценивалась с помощью анализа вариантности (ANOVA), скорректированного для центральных эффектов. Вследствие значительного отклонения от «предварительных условий» ANOVA, дополнительно рассчитывался критерий Вилкоксона (стратифицированный по исследовательским центрам).

Результаты: средний показатель уменьшения частоты приступов кашля на день 7–9 по сравнению с исходным уровнем составил 68,7% в группе комбинированной терапии экстрактом чабреца-плюща и 47,6% — в группе плацебо (р 0,0001). В группе комбинированной терапии экстрактом чабреца-плюща 50% снижение частоты приступов кашля, по сравнению с исходным уровнем, было достигнуто на 2 дня раньше, чем в группе плацебо. Наблюдалось быстрое улучшение симптомов острого бронхита (ШТБ) в обеих группах, но регрессия симптоматики проходила быстрее, а количество пациентов, реагирующих на терапию, было выше (р 0,0001) в группе комбинированной терапии экстрактом чабреца-плюща по сравнению с группой плацебо во время визита 2 (83,0% против 53,9%) и визита 3 (96,2% по сравнению с 74,7%). Лечение хорошо переносилось, при этом не наблюдалось различий частоты или тяжести нежелательных явлений в группе комбинированной терапии экстрактом чабреца-плюща и группе плацебо. Не отмечалось тяжелых или серьезных нежелательных реакций. Заключение: пероральная комбинированная терапия острого бронхита экстрактом чабреца-плюща в течение около 11 дней превосходила плацебо по эффективности. Терапия была безопасной и хорошо переносилась пациентами.

Ключевые слова: острый бронхит, Бронхипрет® сироп, шкала тяжести бронхита, приступы кашля, двойное слепое, рандомизированное, плацебо-контролируемое клиническое исследование фазы IV, листья плюща (hederae helices folium), комбинация с травой чабреца (thymi herba), трава чабреца (thymi herba), комбинация с листьями плюща (hederae helices folium).

 

 

Волосовець О. П., Кривопустов С. П.

Абдомінальний біль у дітей: проблемно-орієнтований підхід.

49

Резюме. Показано етіологію та основні принципи діагностики і лікування абдомінального болю у дітей.

Ключевые слова: абдомінальний біль, структурні і функціональні порушення, гостра хірургічна патологія, Ріабал.

 

 

Боднарчук В. О.

Контрольованість бронхіальної астми у дітей, інфікованих токсокарами: наскільки можливою вона є сьогодні.

58

Резюме. Вивчено інфікованість токсокарозом дітей з різним ступенем контролю бронхіальної астми. Наведено результати застосування модифікованого терапевтичного комплексу: у разі виявлення токсокарозу до комплексу базисної терапії включали 10-денний курс лікування препаратом Ворміл (альбендазол) з обов'язковим паралельним застосуванням сорбентів, антигістамінних препаратів і пробіотиків.

Ключові слова: бронхіальна астма, токсокароз, діти.

 

 

Каладзе М. М., Соболєва О. М., Юр'єва А. В.

Ефективність застосування методу біорезонансної вібростимуляції в реабілітації дітей з бронхіальною астмою.

62

Резюме. Застосування методу біорезонансної вібростимуляції в комплексній санаторно-курортній реабілітації дітей з бронхіальною астмою сприяє підвищенню адаптаційного потенціалу дитячого організму, гармонізації взаємодії стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем, покращенню показників імунного статусу і функції зовнішнього дихання, відновленню біоритмів організму та зниженню ендотоксинового навантаження.

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, санаторно-курортна реабілітація.

 

 

Косаковський А. Л., Косаківська І. А., Жабінець Н. І.

Досвід застосування препарату Називін при лікуванні дітей з гострим ринітом та гострим риносинуїтом.

67

Резюме. Наведено матеріали клінічних досліджень препарату Називін® виробництва фірми «Мерк КГаА», Німеччина, для «Нікомед». Обстежено 50 амбулаторних пацієнтів дитячого віку з гострим ринітом, гострим риносинуїтом. Результати клінічних спостережень дають змогу зробити висновок про те, що досліджуваний препарат ефективний при лікуванні дітей усіх вікових груп з гострим ринітом і гострим риносинуїтом, включаючи немовлят.

Ключові слова: Називін®, гострий риніт, гострий риносинуїт, діти.

 

 

Пухлик С. М.

Носовий душ — необхідна процедура?

71

Резюме. Підтримання здоров'я порожнини носа є визначальним у функціональному стані навколоносових пазух і респіраторного тракту у цілому. Показано ефективність носового душу при різних патологічних станах порожнини носа, навколоносових пазух і носоглотки. Одним з високоефективних засобів для гігієни порожнини носа є Хьюмер 050 Гіпертонічний (Хьюмер 150).

Ключові слова: патологічні стани порожнини носа, носовий душ, сольовий розчин, Хьюмер 050 Гіпертонічний (Хьюмер 150).

 

 

Больбот Ю. К., Калічевська М. В.

Стан цитокінової системи у дітей з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту і бронхіальною астмою.

77

Резюме. Бронхіальна астма (БА) у дітей в 65% перебігає супутньою патологією верхніх відділів травного тракту (ВВТТ), серед яких найчастіше зустрічається хронічний гастрит і гастродуоденіт, гастроезофагальнорефлюксна хвороба, а також поєднана патологія шлунково-кишкового тракту. Патологія травної системи посилює перебіг і перешкоджає контролю БА. Клінічний перебіг захворювань ВВТТ у хворих на БА здебільшого відрізняється малосимптомністю. Цитокіновий статус дітей з БА з супутньою патологією ВВТТ характеризується достовірним підвищенням рівня IFN-γ в периферійній крові. Водночас, впливу захворювань гастродуоденальної зони на концентрації IL-4, IL-5 і IL-13 не виявлено.

Ключові слова: діти, бронхіальна астма, патологія верхніх відділів травного тракту, цитокіни.

 

 

Починок Т. В., Гриценко П. Г., Васюкова М. М., Фік Л. О., Луговськой Е. В., Мельничук В. В., Горобець Н. І., Антошкіна А. М.

Недиференційована дисплазія сполучної тканини та порушення системи згортання крові у дітей.

80

Резюме. Проаналізовано клінічну картину дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) віком 6-12 років. Доведено, що формування НДСТ залежить від впливу 2 та більше несприятливих факторів гіпоксичного ґенезу на плід. НДСТ у дітей супроводжується синдромом хронічної втоми, порушенням різних органів і систем організму, зумовлює гостру та хронічну соматичну патологію, алергію, порушення фізичного розвитку та стану здоров'я дитини в цілому. При НДСТ у дітей спостерігається підвищена активація систем згортання крові та фібринолізу.

Ключові слова: діти, недиференційована дисплазія сполучної тканини, розчинний фібрин, D-димер.

 

 

Малиновська Н. О., Бабій І. Л.

Шляхи оптимізації терапії дітей з вегетосудинними дисфункціями на тлі порушень функціонального стану хребта.

84

Резюме. Проаналізовано ефективність терапії дітей з вегетосудинними дистоніями (ВСД), які розвиваються на тлі порушень функціонального стану хребта (ФСХ). Встановлено, що, крім стандартних терапевтичних заходів при ВСД, проведення комплексу спеціальної гімнастики і масажу для відновлення ФСХ достовірно поліпшує деякі показники функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) і неспецифічних адаптаційних реакцій організму (НАРО). Додаткове включення в терапію природного метаболіту гліцину значно підвищує ефективність лікування та позитивно впливає на показники функціонування ВНС і НАРО.

Ключові слова: вегетосудинна дисфункція, функціональний стан хребта, неспецифічні адаптаційні реакції організму.

 

 

Тодика Ю. І.

Оцінка ефективності комплексного гомеопатичного препарату «Остеобіос» при корекції остеопенічного синдрому у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

87

Резюме. У статті досліджувалися показники кісткового метаболізму та мінеральна щільність кісткової тканини у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Вивчалася ефективність призначення комплексного гомеопатичного препарату «Остеобіос» з метою корекції порушень кісткового метаболізму у хворих на ювенільний ревматоїдним артрит дітей.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, кістковий метаболізм, мінеральна щільність кісткової тканини, Остеобіос.

 

 

Федорців О. Є., Ярема Н. М.

Омега-3 поліненасичені жирні кислоти і процеси перекисного окислення ліпідів у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

90

Резюме. Проаналізовано активність процесів перекисного окислення ліпідів у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Загострення захворювання супроводжувалося інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів і зниженням активності антиоксидантної системи захисту. Введення до комплексної терапії хворих омега-3 поліненасичених жирних кислот (епадолу) і препаратів рослинного походження (ліпофільного комплексу з плодів шипшини та шроту розторопші плямистої) сприяло пригніченню процесів перекисного окислення ліпідів і підвищенню активності антиоксидантної системи захисту.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, омега-3 поліненасичені жирні кислоти, процеси перекисного окислення ліпідів, антиоксидантна система захисту.

 

 

Клименко Т. М., Левченко Л. А., Воробйова О. В., Дутов Є. М., Герасимов І. Г.

Ефективність клінічної оцінки стану недоношених новонароджених з дуже низькою масою тіла.

94

Резюме. На підставі кореляційного аналізу виявлено взаємозв'язки між гестаційним віком (ГВ), оцінками за шкалами Апгар і Доунса та pH у недоношених новонароджених. Значення коефіцієнтів кореляцій становили: між оцінками за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хв. життя — r=0,96 (р<0,001), між ГВ та оцінкою за шкалою Апгар на 1-й хв. — r=0,78 (p<0,001), або на 5-й хв. — r=0,79 (p<0,001), між оцінками за шкалами Доунса і Апгар на 1-й хв. — r=-0,86 (p<0,001), або на 5-й хв. — r=-0,88 (p<0,001), між оцінкою за шкалою Апгар на 1-й хв. та рН — r=0,90 (p<0,001).

Ключові слова: недоношені новонароджені, шкали Апгар и Доунса, кореляції.

 

 

Ященко Ю. Б., Буряк О. Г.

Невирішені питання використання оксиду азоту як маркера діагностики і лікувального засобу в неонатології.

97

Резюме. Наведено визначення і патогенетичне значення нітроксидергічного дисбалансу в розвитку у новонароджених дихальної недостатності легеневого походження. Вивчено нітроксидергічний статус при синдромі гострого ушкодження легень і гострому респіраторному дистрес-синдромі у 80 новонароджених. Показано, що у новонароджених при паренхіматозній дихальній недостатності спостерігається дисбаланс метаболізму оксиду азоту в легенях, зміни якого можна використовувати в діагностиці запального процесу на рівні аерогематичного бар'єра.

Ключові слова: новонароджені, оксид азоту, дихальна недостатність.

 

 

Яковенко Н. О.

Гострі діареї у дітей ранного віку — імунологічні аспекти.

101

Резюме. Для оцінки імунологічного статусу організму при гострій діареї було проведене обстеження 60 дітей раннього віку. Встановлено, що у 63% дітей з інвазивною діареєю та у 50% дітей із секреторною діареєю має місце порушення локального імунітету кишечнику. Грамнегативна флора— збудник гострої діареї була виявлена в 53% випадків у групі дітей з інвазивними діареями та в 27% випадків у групі дітей із секреторними діареями. В групі дітей з інвазивними діареями виявлені достовірно вищі рівні прозапальних цитокінів, ніж в групі дітей із секреторними діареями, що свідчить про переважання запального компонента в цій групі діарей

Ключевые слова: гострі діареї, діти раннього віку, антитіла до ендотоксину грамнегативної флори, цитокіни, локальний імунітет кишечнику, пробіотики.

 

 

Леженко Г. О., Усачова О. В., Пашкова О. Є., Борисенко Т. В.

Оцінка ефективності специфічної імунотерапії вроджених кардитів цитомегаловірусної етіології у дітей першого року життя.

106

Резюме. На підставі аналізу клініко-лабораторних та інструментальних досліджень показано, що особливістю перебігу вроджених кардитів цитомегаловірусної етіології є раннє та стійке зниження контрактильної функції міокарда та розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Авторами доведено доцільність застосування внутрішньовенного специфічного імуноглобуліну при вроджених кардитах цитомегаловірусної етіології у дітей першого року життя.

Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, вроджений кардит, діти раннього віку, специфічна імунотерапія.

 

 

Абатуров О. Є., Височина І. Л.

Медикаментозний вплив на стан мукозального імунітету у дітей.

110

Резюме. Проведено оцінку мукозального імунітету у дітей з визначенням концентрації секреторного імуноглобуліну А та вмісту протимікробних білків лактоферину, α-дефензинів 1–3 в ротоглотковому секреті та оцінкою мікробіоценозу слизових зіву та носа в періоді клінічного благополуччя. Показано наявність імуномодулюючих властивостей комплексного рослинного препарату ІМУНІН-Нортон виробництва «American Norton Corporation» (США) за рахунок індукції лактоферину та збільшення концентрації SIgA в ротоглотковому секреті часто хворіючих дітей віком від 3 до 17 років, що супроводжувалось санацією слизових зіву та носа за рахунок зменшення кількості умовних патогенів.

Ключові слова: діти, мукозальний імунітет, нормальна флора слизових зіву та носа, профілактика ГРЗ, ІМУНІН-Нортон.

 

 

Омельченко Л. І., Чайковський І. А., Ошлянська О. А., Файнзільберг Л. С.

Нові підходи до скринінгового обстеження серця у дітей з патологією сполучної тканини.

117

Резюме. Вітчизняними науковцями розроблено модифікований метод обробки електрокардіограми (ЕКГ) – аналіз ЕКГ у фазовому просторі. Це плідно використовується у дорослих з ішемічною хворобою серця. Вперше вивчалися можливості використання зазначеного методу в дітей з вродженою та набутою патологією сполучної тканини з метою ранньої діагностики кардіальних порушень. Результати проведеного дослідження засвідчили більшу діагностичну значущість виявлення порушень реполяризації міокарда за допомогою фазаграфу, ніж при оцінці стандартної ЕКГ. Перевагою використання приладу для аналізу ЕКГ у фазовому просторі є зручність і мобільність цього пристрою, відсутність необхідності накладання електродів та миттєві результати дослідження.

Запропоновано його використання як скринінгової оцінки стану серцево-судинної системи в дитячому віці та для ранньої діагностики уражень міокарда в дітей з груп ризику.

Ключові слова: діти, захворювання сполучної тканини, фазаграф.

 

 

Пархоменко Л. К., Бортна Т. М.

Прогнозування появи порушень ритму серця у юнаків із пролапсом мітрального клапана.

122

Резюме. Зіставлено фактори ризику розвитку порушень ритму серця у юнаків із пролапсом мітрального клапана. Визначено провідні механізми впливу на формування аритмій у даної категорії пацієнтів, на основі чого розроблено прогностичний алгоритм появи порушень ритму серця.

Ключові слова: пролапс мітрального клапана, дисфункція вегетативної нервової системи, дизритмії, гіпомагніємія, аномальні хорди.

 

 

Синоверська О. Б., Іванишин Л. Я., Шлімкевич І. В.

Основні характеристики артеріального тиску у дітей із малими серцевими аномаліями.

125

Резюме. Вивчено основні зміни рівня артеріального тиску у дітей з різними варіантами малих аномалій розвитку серця. Доведено, що 28,6% пацієнтів мали схильність до артеріальної гіпертензії. Насамперед — це діти із міксоматозною дегенерацією мітрального, пролапсами мітрального та трикуспідального клапанів. У 48,4% обстежених із малими серцевими аномаліями спостерігалася схильність до артеріальної гіпотензії. Найчастіше ця патологія зустрічалася у дітей із дилатацією кореня аорти та аневризмою синусів Вальсальви. Відмічено вірогідне, порівняно зі здоровими дітьми, перевищення рівня додаткового тиску та його добової варіабельності в пацієнтів усіх обстежених груп, що свідчить про виражену гіперреактивність дітей із серцевими мікроаномаліями. Доведено, що при комплексному обстеженні пацієнтів із дисплазією сполучної тканини серця необхідно вимірювати додатковий артеріальний тиск і проводити його добове моніторування.

Ключові слова: мікроаномалії розвитку серця, добове моніторування артеріального тиску, діти.

 

 

Крамарєв С. О.

Патогенетична терапія гострих респіраторних інфекцій у дітей.

128

Резюме. Головний внесок у захворюваність дітей гострими респіраторними захворюваннями роблять легкі і середньоважкі форми ГРВІ, при яких специфічні противірусні препарати не завжди застосовуються пацієнтами і рекомендуються лікарями через відносно високу вартість, ймовірність побічних ефектів тощо. При цих формах захворювання на перший план виступають засоби патогенетичної і симптоматичної терапії. Для розірвання порочного кола, що виникає при запаленні, доцільне застосування лікарських засобів, що впливають на основну ланку запалення. До останніх належить препарат фенспірид гідрохлорид. Фенспірид не належить до нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортикостероїдів і тому позбавлений побічних ефектів, властивих цим лікарським засобам. В Україні фенспірид гідрохлорид виробляється ВАТ «Галичфарм» (м. Львів) і представлений препаратом «Інспірон».

Ключові слова: гострі респіраторні захворювання, засоби патогенетичної і симптоматичної терапії, фенспірид гідрохлорид, Інспірон.

 

 

Крамарєв С. О.

Перспективи застосування Сумамеду у клініці дитячих інфекцій.

132

Резюме. Описуються особливості, механізм дії та фармакокінетика азитроміцину (Сумамеду) — макролідного антибіотика з підкласу азалідів. Розглядаються різні аспекти його клінічного та профілактичного застосування у педіатричній практиці при такій патології як пневмонія, кашлюк, хламідійна інфекція, хвороба котячої подряпини (бартонельоз) тощо. До основних переваг Сумамеду, що обумовлюють його широке застосування у педіатричній практиці, слід віднести високий комплаєнс, наявність різних лікарських форм (у тому числі й спеціально розрахованих для оптимального дозування та зручності використання у дітей як раннього, так і старшого віку), прийом препарату 1 раз на добу, можливість призначення короткими курсами (3 дні) та проведення ступінчатої антибіотикотерапії.

Ключові слова: педіатрія, макролідні антибіотики, підклас азалідів, азитроміцин, показання, комплаєнс, Сумамед.

 

 

Павлишин Г. А.

Клінічні особливості, лікування та профілактика сезонних вірусних інфекцій у новонароджених та дітей раннього віку.

140

Резюме. Наведено дані літератури про епідеміологію, особливості клінічного перебігу, лікування та профілактику гострих респіраторних інфекцій, у тому числі грипу, у дітей раннього віку та новонароджених.

Ключові слова: грип, гострі респіраторні захворювання, новонароджені, клініка, лікування, профілактика.

 

 

Хоружа Р. Ю.

Герпесвірусна інфекція у дітей. Сучасний стан питання. Місцеві медикаментозні втручання при герпесвірусній інфекції, що вражає порожнину рота.

146

Резюме. Розглянуто проблеми лікування герпесвірусної інфекції у дітей, локалізованої у ротовій порожнині — гострого герпетичного (афтозного) стоматиту. Запропоновано комплекс заходів невідкладної допомоги (до обстеження, що підтверджує діагноз) при гострих станах з використанням аплікацій гелю Холісалу у поєднанні з одноразовою обробкою елементів ураження спиртово-ефірною настоянкою прополісу, збагаченою тетрагідроізополініобовольфраматом.

Ключові слова: гострий герпетичний (афтозний) стоматит, Холісал, спиртово-ефірна настоянка прополісу.

 

 

 

Харченко Ю. П., Юрченко І. В., Кашинцев С. В., Хамо Ібрагім, Ісакова Н. П.

Клініко-епідеміологічні особливості ротавірусної інфекції у дітей в Одеському регіоні. Досвід застосування препарату «Ентерожерміна» у комплексному лікуванні.

152

Резюме. Було проаналізовано результати клініко-лабораторного обстеження 2964 дітей віком від 9 днів життя до 5 років, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в Одеській міській клінічній інфекційній лікарні з діагнозом «Гостра кишкова інфекція», за період з грудня 2006 р. по грудень 2009 р. У 40,9% зразках фекалій методом ІФА виявлено ротавіруси групи А. Високий рівень захворюваності на ротавірусну інфекцію у дітей спостерігається цілорічно, а найбільшу кількість захворілих виявлено у зимово-весняний період. Використання у комплексі терапії дітей з ротавірусною інфекцією пробіотика Ентерожерміна сприяє швидшому зникненню основних клінічних симптомів захворювання.

Ключові слова: ротавірусна інфекція, пробіотик, Ентерожерміна.

 

 

Локшина Е. Е., Зайцева О. В.

Нові підходи у терапії рецидивних респіраторних захворювань у дітей.

156

Резюме. Проведено відкрите порівняльне дослідження з метою вивчення клінічної ефективності та безпечності препарату «Біоарон С» у лікуванні рецидивних респіраторних захворювань у дітей віком від 3-х до 16 років. Результати показали хорошу ефективність, переносимість та безпечність препарату у комплексній терапії ГРЗ. Курсова терапія препаратом сприяє покращенню апетиту, швидшому купіруванню гіпертермічного синдрому, дозволяє знизити частоту ГРЗ.

Ключові слова: рецидивні респіраторні захворювання, діти, імуномодулююча терапія, Біоарон С.

 

 

Заплатников А. Л.

Внебольничные пневмонии у детей: принципы диагностики и этиотропной терапии.

161

 

 

Сенаторова А. С., Логвінова О. Л., Басюк М. А., Башкирова Н. В., Крижановська Е. Н.

Стартова емпірична терапія пневмонії у дітей: досвід застосування «Цефодоксу».

166

Резюме. Вивчався спектр збудників пневмоній у дітей, визначалася чутливість флори, що висівалася, до антибіотиків in vitro. Показано клінічну ефективність препарату «Цефодокс» у лікуванні пневмоній у дітей різного віку, що дозволяє рекомендувати препарат у комплексній терапії даного захворювання.

Ключові слова: мікрофлора респіраторного тракту, пневмонія, антибіотики, Цефодокс.

 

 

Шадрін О. Г., Полковниченко Л. М.

Корекція психоемоційних розладів при функціональних закрепах у дітей раннього віку.

172

Резюме. Наведено особливості психоемоційного та вегетативного статусу дітей раннього віку з функціональними закрепами. Аналіз стану вегетативної нервової системи показав наявність її дисфункції в обстежених дітей з перевагою симпатикотонії. Психоемоційні порушення зустрічались у всіх дітей із закрепами. Корекція виявлених порушень проводилась препаратами гліцину та магнію.

Ключові слова: функціональні закрепи, психоемоційний стан, діти, лікування.

 

 

Шадрин О. Г., Дюкарева-Безденежных С. В., Остапчук Т. Г., Грегуль Н. А.

Опыт применения сиропа «Пиковит» у детей раннего возраста с органическими заболеваниями кишечника.

176

Резюме. В статье представлены результаты положительного опыта применения сиропа «Пиковит» на фоне применения базисной терапии у детей в возрасте от 1-го года до 3-х лет с заболеваниями желудочно-кишечного тракта.

Ключевые слова: дети раннего возраста, гиповитаминоз, органическая патология кишечника, Пиковит.

 

 

Бєлоусов Ю. В.

Ліпідний дистрес-синдром при захворюваннях органів травлення у дітей.

179

Резюме. Обговорюються питання порушень жирового обміну у дітей та їх впливу на захворювання органів травлення. Підкреслюється, що найбільш характерними захворюваннями цієї групи у дитячому віці є жовчнокам'яна хвороба та жировий гепатоз, тоді як холестероз жовчного міхура практично не діагностується. Наведені критерії діагностики ліпідного дистрес-синдрому, підкреслюється значення ранньої діагностики для призначення раціональної раціональної етіотропної та патогенетичної терапії.

Ключові слова: діти, захворювання органів травлення, ліпідний дистрес-синдром, діагностика.

 

 

Борисенко М. І.

Стан підшлункової залози при хронічному запальному процесі в слизовій оболонці гастродуоденальної зони та узагальнення клінічного досвіду лікування поєднаної патології в дітей.

183

Резюме. Наведено результати комплексного клініко-параклінічного дослідження стану підшлункової залози у 982 хворих з хронічним гастродуоденітом, у віці 7–15 років. Встановлено часте втягнення в патологічний процес підшлункової залози (46,03%). У 9,8% дітей діагностовано хронічний панкреатит, у 18,95% — реактивний панкреатит, а у 17,8% — диспанкреатизм. Особливістю пошкодження підшлункової залози при хронічному запальному процесі у слизовій оболонці гастродуоденальної зони у дітей є те, що зміни у ній формуються поступово з повільним прогресуванням патологічного процесу, мало вираженими клінічними проявами. Зміни у підшлунковій залозі потребують своєчасного їх виявлення, а також введення до терапевтичного комплексу ферментів, до складу яких не входять засоби, що виконують холеретичну дію. У лікуванні патології підшлункової залози у дітей з хронічним запальним процесом у слизовій оболонці гастродуоденальної зони було ефективним застосування Мезим форте.

Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, підшлункова залоза, диспанкреатизм, реактивний панкреатит, хронічний панкреатит, лікування, діти.

 

 

Гнатейко О. З., Личковська О. Л., Кулачковська І. Ю.

Гелікобактерна інфекція і функціональна диспепсія у дітей.

187

Резюме. Функціональна диспепсія у дітей у третині випадків асоційована з Нр-інфекцією, однак чітких рекомендацій щодо проведення ерадикаційної терапії у таких пацієнтів немає. Вагомим показом до проведення антигелікобактерної терапії слід вважати обтяжений щодо Нр-асоційованих захворювань спадковий анамнез, наявність позашлункових проявів інфекції. Однак, враховуючи високу частоту ускладнень рекомендованої антигелікобактерної терапії, відсутність стовідсоткової ефективності, а також можливість реінфекції, актуальним є пошук альтернативних шляхів попередження та контролю гелікобактерної інфекції.

Ключові слова: функціональна диспепсія у дітей, гелікобактерна інфекція.

 

 

Сенаторова Г. С., Дриль І. С., Андон'єва Н. М.

Патологічна ферментурія у дітей з хронічним захворюванням нирок на тлі дисметаболічних нефропатій.

190

Резюме. Проведено оцінку стану внутрішньоклітинних ферментативних систем при хронічному захворюванні нирок у дітей. У сечі досліджено рівень ферментів з різною внутрішньоклітинною локалізацією: γ-глутамілтрансферази та сукцинатдегідрогенази. Виявлений підвищений рівень внутрішньоклітинних ферментів свідчить про пошкодження канальцієвого апарату нирок та є проявом ураження як базальної мембрани, так і матриксу плазматичних мембран проксимальних звитих канальців нирок. Запропоновано використовувати рівень внутрішньоклітинних ниркових ферментів для діагностики ранніх порушень функціонування нирок.

Ключові слова: діти, хронічне захворювання нирок, γ-глутамілтрансфераза, сукцинатдегідрогеназа.

 

 

Вакуленко Л. І., Кондратьєв В. О., Різник Т. К.

Вікова етіологічна структура пієлонефриту у дітей і раціональна антибактеріальна терапія.

193

Резюме. На основі аналізу 558 випадків пієлонефриту в дітей та підлітків віком 1–18 років визначено сучасні вікові особливості етіологічної структури, чутливості та резистентності уропатогенів, що дає змогу проводити цілеспрямовану раціональну стартову антибактеріальну терапію при відсутності результатів бактеріологічного дослідження, особливо в амбулаторних умовах лікування. Встановлено найбільш ефективні комбінації антибактеріальних препаратів залежно від клінічного перебігу пієлонефриту і віку пацієнтів.

Ключові слова: діти, підлітки, пієлонефрит, етіологія, антибактеріальна терапія.

 

 

Матеріали X Ювілейної Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Імунопрофілактика та імунотерапія в педіатрії».

197