- Журнали
- Сучасна педіатрія
- СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 3 – 2012
СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 3 – 2012
Скачати журнал 
Читати онлайн
Новый календарь прививок в Украине: современные возможности иммунопрофилактики.
8
Дедишин Л. П.
Підготовка лікарів в умовах викладання клінічної педіатрії за принципами Болонської декларації.
12
Резюме. Викладено основні проблеми на шляху впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу з підготовки лікарів на кафедрі педіатрії. Використовуючи досвід попередніх навчальних програм, існуючі клінічні бази та наявне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, кафедра намагається виконати поставлені завдання та забезпечити якісну підготовку спеціалістів.
Ключові слова: навчальний процес, кредитно-модульна система, педіатрія.
Посснер Майк
Профілактика алергії за допомогою часткового сироваткового гідролізату.
14
Резюме. Показано переваги суміші «NAN® Гіпоалергенний» на основі часткового гідролізату білка у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Добра переносимість і профілактична дія суміші щодо атопічних дерматитів у малюків з алергією у сімейному анамнезі доведені у численних і тривалих дослідженнях. «NAN® Гіпоалергенний» знижує ризик атопічного дерматиту в перший рік життя приблизно на 50%, профілактична дія зберігається до 5–6 років.
Ключові слова: немовля, штучне вигодовування, атопічний дерматит, профілактика, суміш з частковим гідролізатом білка, NAN® Гіпоалергенний.
Сакалош Л. П., Квіт Д. І., Стасина Ю. В., Сакалош А. В., Марченко Т. З., Семенюк О. О.
Синдром Холта—Орама: клінічний випадок.
17
Резюме. Наведено випадок синдрому Холта—Орама у дитини 2,5 років: трьохфалангові перші пальці кистей, дефект міжшлуночкової перетинки, відкрита аортальна протока.
Ключові слова: діти, вади розвитку, діагностика, терапія.
Недельська С. М., Раскіна К. В.
Еволюція у лікуванні бронхіальної астми у дітей.
19
Резюме. У статті показано особливості перебігу і підбору терапії у дітей з бронхіальною астмою; розглядаються питання досягнення контролю над алергічним запаленням.
Ключові слова: бронхіальна астма, діти, терапія, контроль.
Марушко Ю. В., Грачова М. Г.
Сучасний стан проблеми гельмінтозів у дітей. Питання діагностики і лікування.
21
Резюме. Наведено дані щодо поширеності гельмінтозів у світі; показано клінічні прояви, ускладнення, принципи діагностики і лікування гельмінтозів у дітей і дорослих.
Ключові слова: гельмінтози, діагностика, лікування.
Фролова Т. В., Охапкіна О. В., Берус А. В., Дубоносов В. Л.
Мінеральні предиктори формування вегетативної дисфункції у дітей шкільного віку.
27
Резюме. У роботі наведені результати п'ятирічного моніторингу школярів з вегетативними розладами на тлі синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Визначені мінеральні предиктори формування різних форм вегетативних розладів у дітей з порушенням фібрилогенезу та обґрунтована необхідність проведення адекватної їх профілактики.
Ключові слова: діти, вегетативна дисфункція, мінеральний профіль.
Козачук В. Г.
Пальмовое масло в детском питании.
30
Леженко Г. О., Усачова О. В., Пахольчук Т. М., Сіліна Є. А., Матвєєва Т. Б.
Досвід застосування цефалоспорину ІІІ покоління Цефіксу у лікуванні сальмонельозу у дітей.
32
Резюме. На підставі динамічного клініко-лабораторного спостереження за 57 хворими на сальмонельоз дітьми різних вікових груп показана ефективність антибактеріального препарату Цефікс.
Ключові слова: сальмонельоз, діти, лікування, Цефікс, Ріабал®.
Романенко Т. А., Колеснікова І. П.
Аналіз впливу циркулюючих збудників кашлюку на динаміку захворюваності дітей різного віку.
35
Резюме. При вивченні закономірностей поширеності різних видів бордетел та захворюваності на кашлюк осіб різного віку виявлено кореляційний зв'язок цих процесів. Побудовано математичну модель для прогнозування тенденції захворюваності на основі оцінки широти циркуляції серологічних варіантів збудника.
Ключові слова: кашлюк, захворюваність, серологічні типи збудника, кореляційний зв'язок.
Мороз Г. І., Видиборець С. В.
Набута гемофілія в педіатричній практиці.
39
Резюме. В статті наведені основні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування набутої гемофілії — рідкісного, але потенційно життєво небезпечного геморагічного захворювання, що виникає внаслідок розвитку аутоантитіл, направлених проти плазмового VIII фактора згортання крові. Діагностика набутої гемофілії у дітей є надзвичайно важливою проблемою, оскільки з цим захворюванням недостатньо обізнані спеціалісти загальної медицини та педіатрії.
Ключові слова: набута гемофілія, аутоантитіла, кровотечі, фактор VIII, імуносупресія, інгібітор.
Фесенко М. Є., Мелащенко О. І.
Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей з вродженою цитомегаловірусною інфекцією.
42
Резюме. Наведені результати спостереження за 58 дітьми, народженими від матерів з цитомегаловірусною інфекцією, впродовж двох років життя. Вивчалися захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток обстежених дітей, проводились лікувально-реабілітаційні заходи з метою профілактики формування рецидивної і хронічної патології.
Ключові слова: захворюваність, нервово-психічний розвиток, вроджена цитомегаловірусна інфекція.
Бойко Я. Є., Чернишов В. П.
Біологічна терапія ювенільного ревматоїдного артриту: від теорії до практики. Перший досвід застосування адалімумабу у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.
45
Резюме. Застосування біологічних препаратів у клінічній ревматології значно змінило терапевтичну парадигму ювенільного ревматоїдного артриту. У даній роботі проаналізований світовий досвід використання біологічних препаратів у хворих на ЮРА та показані перші власні результати лікування адалімумабом хворих на рефрактерний до базової терапії ЮРА.
Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, біологічні препарати, адалімумаб.
Муквіч О. М., Задорожня Т. Д., Полук Т. А., Людвик Т. А.
Ювенільний ідіопатичний артрит та імунопатологічна роль порушень мікробіоти кишечнику.
53
Резюме. В роботі наведені дані експериментальних, патоморфологічних та клініко-параклінічних досліджень, які визначають роль порушень мікробної флори кишечнику при ювенільному ідіопатичному артриті. Доведено доцільність включення пробіотичної мікрофлори в схему комплексної терапії.
Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, мікробіота кишечнику, діти, мультипробіотики.
Старець О. О., Федоренко О. В.
Результати багатофакторного аналізу клініко-параклінічних показників у дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит.
58
Резюме. Вивчались клініко-параклінічні показники у дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит. Виявлено, що використання багатофакторного кореляційного аналізу клініко-інструментальних даних гострого інфекційного міокардиту у дітей дає можливість прогнозувати важкість перебігу захворювання.
Ключові слова: діти, гострий інфекційний міокардит, багатофакторний кореляційний аналіз.
Глядєлова Н. П., Козачук В. Г., Корольова В. А., Лобода Р. М., Шуригіна І. В.
Використання цефалоспоринів 2 покоління в терапії фаринготонзилітів у дітей.
60
Резюме. Адекватна та ефективна антибактеріальна терапія тонзилітів (фаринготонзилітів) є однією із серйозних проблем педіатрії і дитячої оториноларингології та становить великий практичний інтерес для лікарів багатьох спеціальностей. В статті узагальнені сучасні дані щодо етіології, підходів до призначення антимікробної терапії дітям з фаринготонзилітами. Особливу увагу приділено антибіотику цефалоспоринової групи ІІ покоління — цефуроксиму аксетилу, його ефективності в терапії хронічних фаринготонзилітів в періоді загострення.
Ключові слова: діти, тонзиліт, фаринготонзиліт, антибактеріальна терапія, цефуроксиму аксетил, Зіннат™.
Старець О. О., Федчук І. М., Стабецька С. А.
Ефективність та безпечність Ормаксу для лікування гострого простого бронхіту у дітей раннього віку.
66
Резюме. У статті наведені дані про оцінку з позицій доказової медицини ефективності та безпечності препарату Ормакс для лікування гострого простого бронхіту у дітей раннього віку. За даними проведеного когортного проспективного дослідження, середня тривалість антибактеріальної терапії при лікуванні Ормаксом достовірно менша, ніж при застосуванні антибактеріальних препаратів інших груп, — основні клінічні симптоми захворювання купірувалися при застосуванні 3-денного курсу препарату. Препарат Ормакс продемонстрував також достатню безпечність у проведеному дослідженні.
Ключові слова: діти, гострий простий бронхіт, антибактеріальна терапія.
Дука К. Д., Ільченко С. І., Дука І. Г.
Сучасні аспекти хронізації бронхіального запалення у дитячому віці та шляхи його профілактики.
69
Резюме. На основі результатів проведених досліджень представлено концепцію щодо ролі певних факторів ризику (у тому числі БЛД, активного і пасивного куріння, схильності до пневмофіброзу, енергодефіцитних станів, дисбіотичних порушень мікрофлори середніх та нижніх дихальних шляхів, дискінезії дихальних м'язів) у розвитку та хронізації запального процесу в бронхах і формуванні хронічного бронхіту через порушення метаболічної та дренажної функції бронхолегеневої системи. З урахуванням зазначеної концепції запропоновані ефективні методи діагностики та схеми профілактики незворотних змін в бронхах з призначенням препаратів антиоксидазної та метаболічної дії.
Ключові слова: діти, підлітки, хронічний бронхіт, бронхолегенева дисплазія, прогнозування, профілактика.
Марушко Т. В.
Роль елімінаційної терапії у лікуванні алергічного риніту у дітей.
73
Резюме. В роботі наведено дані літератури щодо значення елімінаційної терапії при захворюваннях носа та навколоносових пазух у дітей. Окремо розглянуто питання щодо використання іригаційної терапії препаратом Но-Соль у дітей з алергічним ринітом.
Ключові слова: захворювання носа та навколоносових пазух, алергічний риніт, іригаційна терапія, Но-Соль.
Охотнікова О. М., Мелліна К. В., Бондаренко Л. В., Паппа І. В.
Місце сучасної ентеросорбції у лікуванні дітей з алергічними дерматозами.
79
Резюме. Показано досвід застосування препарату «Атоксил» у комплексній терапії алергічних захворювань (кропив'янка, атопічний дерматит) у дітей. Ентеросорбент Атоксил зарекомендував себе як ефективний та важливий компонент комплексної терапії аліментарнозалежної алергічної патології. Застосування Атоксилу дозволяє скоротити тривалість гострого періоду АД, кропив'янки та набряку Квінке у дітей та зменшити курсову дозу системних ГКС.
Ключові слова: алергічні захворювання, комплексна терапія, ентеросорбенти, Атоксил.
Цодікова О. А., Гарбар К. Б., Барчан Г. С.
Саногенетична корекція стану мукозального імунітету у дітей з використанням сучасних фітоімуномодуляторів.
84
Резюме. На прикладі дітей з рецидивними респіраторними інфекціями продемонстровано різноспрямований характер коливань вмісту секреторного імуноглобуліну А (Sig A) в слині залежно від типу загальних неспецифічних адаптаційних реакцій організму, що вимагає обґрунтованого підходу до призначення етіотропної терапії та імунореабілітації. Динаміка рівня Sig A в слині в процесі лікування дозволила оцінити ефективність використання фітоімунопрепарату «Імупрет» в комплексі реабілітаційних заходів, що вказує на включення механізму саногенезу при його застосуванні у дітей: ліквідація запальних та алергічних процесів, зменшення ендогенної інтоксикації та вегетативних розладів.
Ключові слова: мукозальний імунітет, адаптаційні реакції.
Аряєв М. Л., Бределєва Н. К., Васильченко Л. В., Ігнатенко М. І., Ігнатенко А. С.
Досвід застосування Мутафлора для підвищення імунітету у недоношених новонароджених.
91
Резюме. Вивчалася ефективність застосування пробіотика Мутафлор для підвищення імунітету у 30 недоношених новонароджених. Виявлено зниження ризику розвитку гострих респіраторних вірусних інфекцій та пневмоній у недоношених дітей протягом першого місяця життя. Мутафлор вирізняється доброю індивідуальною переносимістю та низькою частотою розвитку побічних реакцій.
Ключові слова: пробіотик, Мутафлор, недоношені діти.
Леженко Г. О., Пашкова О. Є., Пантюшенко Л. І.
Обґрунтування вибору тактики фармакотерапії гострих синуситів у дітей.
95
Резюме. В роботі проведено аналіз ефективності застосування перорального антибіотика Цефодоксу (цефподоксима проксетил) в терапії гострих бактеріальних синуситів у дітей. Показано, що Цефодокс є ефективним і безпечним препаратом та може використовуватися в якості емпіричної терапії при лікуванні гнійних захворювань навколоносових пазух у дітей.
Ключові слова: діти, гострий синусит, Цефодокс.
Шадрін О. Г., Дюкарева-Безденежних С. В., Остапчук Т. Г., Грегуль Н. А.
Досвід застосування сиропу Піковіт у дітей раннього віку з органічними захворюваннями кишечника.
99
Резюме. У статті наведені результати позитивного досвіду застосування сиропу Піковит на фоні базисної терапії в дітей віком від 1 до 3 років із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Ключові слова: діти раннього віку, гіповітаміноз, органічна патологія кишечника, Піковит.
Єрмоленко Н., Харитонова Л., Якимова Л.
Досвід застосування урсодеоксихолевої кислоти при холестерозі жовчного міхура у дітей.
102
Резюме. Появлення ультразвукових апаратів з високою розподільною здатністю дозволило виявляти холестероз жовчного міхура (ХЖМ) на ранніх стадіях, відстежувати особливості його клінічного перебігу. Замість холецистекотомії (загальноприйнятий метод лікування ХЖМ) автори застосували у пацієнтів дитячого віку урсодеоксихолеву кислоту. Отримані результати підтвердили переваги консервативної терапії у дітей з ХЖМ. Запропонований алгоритм ведення таких хворих.
Ключові слова: холестероз жовчного міхура, діти, урсодеоксихолева кислота.
Шадрін О. Г., Марушко Р. В., Марушко Т. Л., Тищенко В. К., Галазюк Л. В.
Шляхи удосконалення лікування хронічних запальних захворювань кишечника у дітей раннього віку.
106
Резюме. Проведені порівняльні дослідження з визначенням рівня муцинових глікопротеїнів та їх фракцій в копрофільтратах дітей з хронічним постінфекційним колітом. Показано, що використання таких продуктів функціонального харчуванням, як мультипробіотики, пребіотики, омега-3 поліненасичені жирні кислоти та провітаміни цитоенергетичної дії, в комплексній терапії хронічних колітів у дітей раннього віку сприяє значному покращанню та відновленню стану преепітеліального слизового бар'єру, мікробіоценозу кишечника, прискорює процеси реституції інтестинальних епітеліоцитів та репарації слизової товстої кишки, покращує результати лікування захворювання.
Ключові слова: хронічний постінфекційний коліт, діти раннього віку, продукти функціонального харчування, мікробіоценоз кишечнику.
Капліна Л. Є., Кузьменко І. В., Кожевін Р. В., Божко Л. І.
Лікувальне харчування та відновлення водно-електролітного балансу при антибіотик-асоційованій діареї у дітей.
111
Резюме. Проводилося клінічне спостереження за дітьми раннього віку з ознаками антибіотик-асоційованої діареї. Оцінювалися динаміка клінічних симптомів і лабораторних показників на фоні комплексної терапії із застосуванням регідратаційних сумішей для відновлення електролітного балансу та спеціальної молочної суміші для лікувального харчування дітей.
Ключові слова: антибіотик-асоційована діарея, діти раннього віку, регідратація, лікувальне харчування.
Марушко Ю. В., Тодика Ю. І., Асонов А. О.
Досвід використання омепразолу (Омез®, dr. Reddy's) для лікування
гастродуоденальної патології у клінічній практиці педіатра (огляд літератури).
115
Резюме. В статті наведений аналіз світової літератури щодо проблеми лікування гастродуоденальної патології у дітей із застосуванням препарату із групи інгібіторів протонної помпи — омепразолу. Висока поширеність гастродуоденальних захворювань у дітей різного віку спонукає до пошуку ефективних та безпечних лікувальних підходів. Омепразол застосовується у дітей віком від 1 року, виявляє високу ефективність та безпечність у лікуванні ерозивних та запальних захворювань стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроезофагальної рефлюксної хвороби, в складі антихелікобактерної терапії.
Ключові слова: гастродуоденальна патологія, діти, омепразол, хелікобактер пілорі, інігбітори протонної помпи.
Бєлоусов Ю. В., Бєлоусова О. Ю.
Чи завжди вторинний кишковий дисбіоз?
120
Резюме. Обговорюються питання патогенезу кишкового дисбіозу у дітей. Висловлюється думка, що дисбіоз може виникнути не тільки в нозологічному періоді захворювання, але й в преморбідному та донозологічному періодах, і в цьому випадку має первинний характер. На основі вивчення стану кишкового біоценозу при запальних (хронічний неспецифічний невиразковий коліт та функціональних (синдром подразненого кишечнику) захворювань кишечнику у дітей показано, що кишковий дисбіоз може бути як однією з причин виникнення, так і наслідком СПК та хронічного коліту.
Ключові слова: діти, кишковий дисбіоз, хронічний коліт, синдром подразненого кишечнику.
Бабаніна С. М., Бабаніна М. Ю.
Використання пробіотиків у комплексному лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота у дітей.
124
Резюме. Метою дослідження було вивчення клінічної ефективності препарату БіоГая для корекції мікробіоцинозу та імунного статусу у дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит. Обстежено 50 дітей. Використання препарату БіоГая виявилося досить ефективним, призвело до нормалізації мікробіоцинозу порожнини рота та покращення стану клітинного та гуморального імунітету.
Ключові слова: гострий герпетичний стоматит, БіоГая, лікування.
Нечай А. Ф.
Застосування препаратів вальпроєвої кислоти при лікуванні пацієнтів з синдромом Веста.
129
Резюме. Синдром Веста належить до епілептичних енцефалопатій дітей раннього віку, характеризується особливим типом епілептичних припадків — інфантильними спазмами, змінами на енцефалограмі у вигляді гіпсаритмії, затримкою психомоторного розвитку. Інфантильні спазми резистентні до більшості протисудомних препаратів. Похідні вальпроєвої кислоти є препаратами вибору при лікуванні пацієнтів з інфантильними спазмами. Наведені результати застосування похідних вальпроєвої кислоти у 30 пацієнтів з синдромом Веста. У 5 (16,6%) з них спостерігалася повна ремісія згинальних спазмів, у 16 (53,3%) частота інфантильних спазмів зменшилася на понад 50%, у 9 (30%) пацієнтів спостерігалася резистентність. Препарати вальпроєвої кислоти виявилися більш ефективними при ідіоматичному синдромі Веста, а також у пацієнтів з перинатальним ураженням головного мозку.
Ключеві слова: синдром Веста, лікування, вальпроат.
Овчаренко Л. С., Шамрай І. В., Редько І. І., Жихарева Н. В., Дорошенко С. В.
Сироватковий рівень деяких нейромедіаторів у дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи залежно від гостроти запального процесу в бронхах.
132
Резюме. При комплексній оцінці нейрогенних запальних процесів у дітей з рекурентним бронхітом і перинатальним ураженням ЦНС була встановлена характерна особливість адаптивних автономних механізмів — нормальний вміст субстанції Р у сироватці крові в інтеркурентному періоді і різке підвищення в гострому періоді бронхіту. Нейроімунні зсуви, як вихідні, так і реактивні, в гострий період бронхіту у дітей з рекурентним бронхітом і перинатальним ураженням ЦНС вказують на значне посилення прозапальних процесів і одночасний нейромедіаторний дисбаланс.
Ключові слова: діти, бронхіт, субстанція Р, вазоактивний інтестінальний пептид.
Іванов Д. Д., Сергейчук С. Ю.
Фітоніринг та інфекції сечової системи у дітей: цистит.
135
Резюме. Протокол лікування інфекцій сечової системи не передбачає застосування фітотерапії, за винятком фітонірингового препарату Канефрон Н, що рекомендований для призначення як в період гострих проявів циститу, так і для профілактики його рецидивів для всіх вікових груп. Фітопрепарати, створені на основі фітонірингу, найбільше наближені до рекомендацій доказової медицини.
Ключові слова: доказова медицина, фітотерапія, фітоніринг, інфекцій сечової системи, Канефрон Н.
Сенаторова Г. С., Помазуновська О. П., Муратов Г. Р., Крижановська О. М.
Вплив деяких факторів оточуючого середовища на розвиток та стан здоров'я дітей раннього віку.
139
Резюме. Метою роботи було удосконалення методів діагностики відхилень здоров'я дитячого населення шляхом вивчення факторів ризику. Проведено клініко-лабораторне обстеження 101 дитини. Усі діти були розподілені на 2 групи залежно від наявності атопічного дерматиту; також була встановлена закономірність появи проявів захворювання залежно від зайнятості матерів на промисловості. Встановлені особливості формування соматичної патології у дітей під впливом оточуючого середовища. Отримані результати розкривають ще один шлях профілактики формування хронічних захворювань.
Ключові слова: діти, оточуюче середовище, стан здоров'я, промисловість.
Величко В. І.
Мотиваційне навчання дітей молодшого шкільного віку в школі управління вагою.
143
Резюме. Лікування ожиріння у дітей слід починати зі створення та/або посилення мотивації пацієнта на зменшення маси тіла. У навчених нами хворих дітей в школі управління вагою були сформовані навички самоконтролю: щоденне вимірювання маси тіла, артеріального тиску, ведення щоденника харчування та усвідомлене виконання дитиною рекомендацій. Програма мотиваційного навчання в школі управління вагою має високу інформативну ефективність, її застосування в комплексній терапії ожиріння у дітей молодшого шкільного віку допомагає змінити стереотип харчування дитини, що є запорукою успіху не лише зниження маси тіла, але й тривалого збереження досягнутих в процесі лікування результатів.
Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, ожиріння, мотиваційне навчання, школа управління вагою.
Каладзе М. М., Кармазина І. В., Мельцева О. М.
Реабілітація імунної системи дітей з онкопатологією з урахуванням стану антиоксидантного статусу.
148
Резюме. Вивчався стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) у 178 дітей з гемобластозами у стані ремісії та їх зміни під впливом санаторно-курортної реабілітації. Виявлено наявність активації процесів ПОЛ та зниження активності АОЗ. Санаторно-курортна реабілітація має сприятливий вплив на стан процесів ПОЛ та АОЗ, зменшуючи явища дисбалансу між ПОЛ та АОЗ у цій категорії дітей.
Ключові слова: гемобластоз, санаторно-курортна реабілітація, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист.
«Детские» болезни: когда мы о них узнали?
152
Кунсткамера.
154