ЗМІСТ:

Участники ІІ Всеукраинского конкурса рисунка среди детей с сахарным диабетом отпраздновали победу на Майдане Независимости.

9

Наказ N 296 від 19.05.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48» .

11

Дячук Д. Д., Мельник Н. Ю., Шейко М. С.

Особливості та шляхи удосконалення обслуговування дитячого населення, яке прикріплено до ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини» ДУС.

13

Резюме. В статті висвітлені проблеми в галузі медицини в цілому; особливості та етапи відновлення педіатричної служби в медичному управлінні ДУС, досягнення та шляхи подальшого розвитку.

Ключові слова: спеціалізована медична допомога, консультативно-лікувальний центр.

Ященко Ю. Б., Кобець В. М.

Якість життя дітей, які народилися з низькою та екстремально низькою масою тіла, та заходи з організації її покращення.

15

Резюме. Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку новонароджених з низькою та екстремально низькою масою тіла (НМТ та ЕНМТ) при народженні. Проблеми здоров'я та подальшого розвитку дітей з НМТ та ЕНМТ зумовлені медичними чинниками, що формуються на тлі їх морфо-функціональної незрілості, а також соціальними факторами, які пов'язані з особливостями соціальної і психологічної адаптації дитини та її батьків.

Ключові слова: новонароджені, низька маса тіла при народженні, патологія новонароджених, морфо-функціональна незрілість.

Резолюция участников «круглого стола» «Профилактическое и лечебное применение мультипробиотиков в педиатрии и семейной медицине».

19

Мойсеєва Г. В., Васильєва В. А., Башкатова Т. І.

Корова інфекція, вакцинація проти кору, захворюваність серед щеплених.

22

Резюме. Тривалість захисту реципієнта проти корової інфекції залежить від епідеміологічної ефективності вакцин, які використовуються. Це потребує проведення моніторингу за захворюваністю серед щеплених з урахуванням дати останнього щеплення, типу вакцини (моно- або комбінована), наявності інфекційних або соматичних захворювань у період після щеплення, дотримання схеми імунізації.

Ключові слова: кір, захворюваність, безпечність, ефективність.

Костинов М. П., Магаршак О. О., Сулоева С. В., Тарасова А. А., Лукачев И. В., Кытько О. В., Рыжов А. А., Коровкина Т. И.

Перспективы включения вакцинации Пневмо-23 в национальный календарь прививок.

25

Крамарєв С. О., Мощич А. П.

Результати дослідження ефективності препарату Афлубін при гострих респіраторних інфекціях у дітей.

29

Резюме. Показано ефективність застосування препарату Афлубін для профілактики та лікування гострих респіраторних інфекцій у дітей.

Ключові слова: гострі респіраторні інфекції, діти, профілактика, Афлубін.

Баєшко Г. І., Кіслиця В. М., Дудчак О. П., Смирнова Т. В.

Синдром Арнольда—Кіарі у клінічній практиці педіатра.

33

Резюме. Стаття присвячена проблемі краніо-вертебральних мальформацій — аномалії Арнольда—Кіарі. У роботі показано частоту виявлення, клінічну картину, основні принципи діагностики та лікування. Наведено опис власного клінічного спостереження синдрому Арнольда—Кіарі у підлітка та особливості його діагностики.

Ключові слова: природжені вади розвитку нервової системи, синдром Арнольда—Кіарі, вертебро-базилярна недостатність, діти.

Синчук Н. І., Скалецька О. Н., Якубич С. Г., Юрчак З. П., Гриневич Є. В., Пришляк Р. П., Корж В. І., Гарыга Н. А., Маркевич А. А., Гаращук Л. Л.

Досвід застосування препарату Лексин (цефалексин) в практиці дільничного педіатра.

38

Резюме. Показано ефективність препарату Лексин у лікуванні дітей з тонзилофарингітом в амбулаторних умовах.

Ключові слова: тонзилофарингіт, антибіотикотерапія, Лексин.

Ващилін Г. В., Гагаловська Л. А., Гнатів М. М., Тандура Н. Г., Загорулько Т. Д., Зайцева Л. М., Мартинюк Ж. І.

До питання вродженої краснухи — випадок із практики.

41

Резюме. Краснуха — гостра контагіозна вірусна екзантема. Збудник — РНК- вмісний вірус, що має тератогенний ефект. У вагітних може перебігати важко, легко і безсимптомно. Внутрішньоутробне зараження можливе при будь-якій формі перебігу краснухи у вагітної. Краснушна інфекція в перші 8 тижнів вагітності веде до інфікування плоду у 30–80% випадків. Із збільшенням гестаційного віку ризик розвитку вродженої краснухи знижується. Серед ВВР, що формуються в ранні терміни гестації, найчастішими є вроджені вади серця, органа зору, глухота. Профілактика синдрому вродженої краснухи можлива тільки за допомогою вакцинації.

Ключові слова: краснуха, РНК-вмісний вірус, вагітність, тератогенний ефект, синдром вродженої краснухи, специфічні антитіла IgG, IgM, авідність, вакцинація.

Бобровицька А. І., Глазкова Л. Х.

Оптимізація загального реактивного потенціалу організму у вихованців будинку дитини.

44

Резюме. У статті наведені результати оптимізації загального реактивного потенціалу організму у 44 вихованців будинку дитини. Встановлено, що застосування препарату Септилін з метою профілактики інфекційних захворювань у вихованців будинку дитини сприяло підвищенню неспецифічної резистентності організму та дозволило забезпечити стійкість до інфекційних хвороб.

Ключові слова: вихованець будинку дитини, загальний реактивний потенціал, Септилін.

Савельєва-Кулик Н. О., Сміян О. І., Мощич О. П., Бинда Т. П., Січненко П. І., Романюк О. К., Васильєва О. Г.

Ефективність застосування сульфату цинку в терапії вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

48

Резюме. Вивчалась ефективність та безпечність застосування препарату на основі сульфату цинку як замісної комплексної терапії в умовах дисмікроелементозу та вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Результати дослідження дозволяють рекомендувати введення сульфату цинку у схему лікування вегетативно-судинних дисфункцій у даної категорії хворих за умов попередньо діагностованого низького рівня цинку в плазмі крові.

Ключові слова: вегетативно-судинна дисфункція, мікроелементне забезпечення, плазма крові, нащадки ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Марушко Ю. В., Мошкіна Т. В., Аль Нажар М. А.

Терапевтичні заходи при ацетонемічному синдромі у дітей.

51

Резюме. В роботі представлена проблема терапії ацетонемічного синдрому (АС) в сучасній педіатрії. БіоГая ОРС є ефективним та безпечним комплексом і може застосовуватись в терапії АС у дітей.

Ключові слова: ацетонемічний синдром, комплексна терапія, розчин для пероральної регідратації, БіоГая ОРС.

Фролова Т. В., Охапкіна О. В., Стенкова Н. Ф., Леонтьєва Ф. С.

Лікувальна тактика остеопенічних порушень у дітей з дизморфогенезом сполучної тканини.

56

Резюме. На підставі вивчення особливостей формування остеопенії у дітей з порушеннями фібрилогенезу обґрунтовано комплекс терапевтичних заходів щодо їх корекції у дітей та підлітків: при проведенні корекції остеопенічних порушень у дітей з НДСТ терапевтичні заходи повинні починатися з препаратів, що спрямовані на стимуляцію процесу колагеноутворення, з наступним призначенням препаратів кальцію.

Ключові слова: діти, остеопенія, дисплазія сполучної тканини, корекція.

Юдин Валерий

Фитотерапия: прошлое, настоящее и будущее.

59

Клименко В. А., Сіренко Т. В., Хоценко Г. О.

Вплив тютюнопаління матерів на стан здоров'я дітей раннього віку.

66

Резюме. Маркером пасивного тютюнопаління у новонароджених є вміст у сироватці крові метаболіту ціанідів — тіоціанату. У дітей, які народилися від матерів, що палять тютюн, спостерігаються відхилення у фізичному розвитку, як на момент народження, так і протягом першого року життя. Особливістю нервово-психічного розвитку цих дітей є відставання на 2–3 епікризові терміни (при оцінці за шкалою D. Wechsler з використанням коефіцієнта QD). Встановлена пряма залежність між фізичним і нервово-психічним розвитком; найбільш тісний зв'язок з показником QD виявила довжина тіла. У дітей, що народились від матерів-курців, визначена збільшена захворюваність, в структурі якої домінують неврологічні порушення, гострі респіраторні захворювання, пневмонія, гіпотрофія. Пороговим рівнем концентрації тіоціанату (який істотно потенціює розвиток патології) у новонародженого є 3,64±0,52 мг/л.

Ключові слова: тютюнопаління, діти, фізичний розвиток, нервово-психічний розвиток, захворюваність.

Корнєва В. В., Козачук В. Г., Курило Л. В., Боярська К. А., Капічина М. А.

Оцінка ефективності ентеросорбенту Атоксилу у комплексному лікуванні аскоридозу у дітей.

69

Резюме. У статті наведені результати дослідження ефективності ентеросорбенту 4 покоління «Атоксил» у комплексному лікуванні аскаридозу у дітей. За результатами дослідження виявлено високу терапевтичну ефективність та хорошу переносимість препарату. що дозволяє рекомендувати його для широкого застосування у комплексному лікуванні гельмінтозів, у тому числі аскаридозу, у дітей.

Ключові слова: гельмінти, аскаридоз, діти, ентеросорбція, Атоксил.

Балясинская Г. Л., Люманова С. Р., Ланда Р. И.

Значение мукоактивной терапии в лечении острых синуситов у детей.

73

Суліма О. Г., Ефендієва Г. Б., Тіщенко В. К.

Особливості термостабільності білків плазми крові у новонароджених з дуже малою масою тіла.

75

Резюме. Проведено дослідження термостабільності білків плазми крові у 24 новонароджених з гестаційним віком (ГВ) 24–32 тижні, масою тіла від 700 до 1500 г. Встановлено, що за сприятливого перебігу раннього неонатального періоду для новонароджених цієї вагової категорії характерні підйом величин світлорозсіювання при 350 нм. Зниження величин оптичної щільності пов'язано з несприятливим перебігом захворювання.

Ключові слова: новонароджені з дуже малою масою тіла, внутрішньошлуночкові крововиливи, термостабільність білків.

Кондрачук О. С., Ялинська Т. А., Таммо Р., Єршова Є. Б., Рокицька Н. В., Руденко Н. М.

МРТ-діагностика уражень міокарда, асоційованих з природженими вадами серця: методика пізнього контрастування.

77

Резюме. У роботі наведені результати обстеження 27 пацієнтів з природженими вадами серця (15 післяопераційних пацієнтів, 12 пацієнтів без хірургічного втручання) з використанням МРТ-методики пізнього контрастування. МРТ-методика пізнього контрастування дозволяє виявляти ділянки нежиттєздатного міокарда у даної категорії пацієнтів.

Ключові слова: ураження міокарда, асоційовані з природженими вадами серця; МРТ-діагностика; методика пізнього контрастування.

Прохоров Є. В., Островский І. М., Бельська Е. А., Толстікова Е. А., Ходанич Н. А., Хилинская І. А.

Ефективність застосування «Біоарону С» у лікуванні гострого та рецидивного бронхіту у дітей.

81

Резюме. В статті наведені результати різних варіантів терапії гострого бронхіту та загострення рецидивного бронхіту у 48 пацієнтів віком 5–15 років. Продемонстровано більшу ефективність лікування в групі дітей, які поряд з традиційним лікуванням отримували фітопрепарат «Біоарон С», що має імуномодулюючі властивості. Позитивний вплив препарату обумовлений його дією, яка потенціює функціональну активність Т-клітинної ланки імунітету, а також його протизапальним ефектом.

Ключові слова: гострий бронхіт, рецидивний бронхіт, Біоарон С, діти.

Юлиш Е. И., Ярошенко С. Я., Абилова Е. И.

Гострі респіраторні захворювання у дітей, що часто і тривало хворіють, залежно від пори року.

85

Резюме. У статті висвітлено причини високої захворюваності на ГРЗ в літні місяці дітей, що часто і тривало хворіють. Обґрунтовано підхід до профілактики частих ГРЗ у цього контингенту, заснований на використанні противірусного препарату «Флавозід». Підтверджено його клінічну ефективність.

Ключові слова: діти, що часто і тривало хворіють, профілактика, літо, Флавозід.

Стриж В. О., Костроміна В. П.

Ефективність протизапального препарату «Інспірон» при лікуванні загострень рецидивного бронхіту у дітей.

90

Резюме. Метою дослідження було оцінити доцільність включення препарату «Інспірон сироп 2 мг/1 мл» (Україна) у схему терапії загострень рецидивного бронхіту (РБ) у дітей віком від 3-х до 14 років. На тлі застосування препарату спостерігався кращий ефект лікування. Позитивний вплив Інспірону на перебіг РБ характеризувався швидшим відновленням параметрів неспецифічного захисту та системної детоксикації, що підтверджувалось морфометричними дослідженнями системи нейтрофільних гранулоцитів. Під час застосування Інспірону не відмічено небажаних реакцій та непереносимості препарату, що дає змогу рекомендувати його для оптимізації стандартної схеми терапії РБ, підвищення її ефективності у клінічній та амбулаторній практиці педіатрів, дитячих пульмонологів та алергологів.

Ключові слова: рецидивний бронхіт, діти, Інспірон.

Незгода І. І., Онофрійчук О. С., Боднарюк О. В., Колєснік А. М., Южаніна В. М., Нікульченко О. В.

Аналіз антибіотикочутливості штамів ентеробактерій, виділених у дітей з гострими кишковими інфекціями, до цефалоспориного антибіотика ІІІ покоління Цефіксу.

96

Резюме. Вивчалася чутливість найбільш поширених збудників ГКІ у дітей до перорального цефалоспорину ІІІ покоління Цефіксу. Цефалоспорин Цефікс виявляє високу інгібуючу дію на патогенні та умовно-патогенні ентеробактерії, що дозволяє рекомендувати його застосування в якості етіотропної монотерапії при лікуванні дітей з легким та середньотяжким перебігом ГКІ та у вигляді ступінчастої терапії при тяжкому перебігу захворювання.

Ключові слова: гострі кишкові інфекції, патогенні та умовно-патогенні ентеробактерії, етіотропна терапія, пероральні цефалоспорини, Цефікс.

Абатуров О. Є., Герасименко О. М.

Особливості експресії TLR4 та TLR-аксесуарних молекул у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт.

100

Резюме. В статті наведені дані щодо особливості експресії TLR4 в біоптаті слизової оболонки шлунка (СОШ) та вмісту sCD14 у сироватці крові дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, асоційований з H. рylori, в стадії загострення. Показано, що у дітей розвиток хронічного гастродуоденіту, асоційованого з H. рylori, супроводжується підвищенням експресії в СОШ TLR4, якій є ключовим сенсором для LPS H. pylori, та низьким рівнем sCD14.

Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, діти, Helicobacter pylori, TLR4, sCD14.

Глядєлова Н. П., Боярска К. А., Капичина М. А.

Застосування інгибітора протонної помпи Омезу у терапії деструктивних захворювань гастродуоденальної зони хелікобактерної етіології у дітей.

103

Резюме. Стаття присвячена проблемі застосування сучасного антисекреторного препарату «Омез» у схемах протихелікобактерної терапії деструктивних захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Наведено огляд літературних даних, що присвячені сучасним підходам до антихелікобактерної терапії, фармакологічним властивостям препаратів групи інгибіторів протонної помпи. Аналіз літературних даних та власних клінічних результатів застосування Омезу у складі трикомпонентної протихелікобактерної терапії у дітей з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки, що асоційовані з Helicobacter pylori, доводять його ефективність та безпечність у даної групи пацієнтів.

Ключові слова: виразкова хвороба, діти, ерозивний гастродуоденіт, Helicobacter pylori, блокатори протонної помпи, Омез.

Шадрін О. Г., Басараба Н. М., Чернега Н. Ф.

Структура та особливості перебігу захворювань печінки у дітей раннього віку.

108

Резюме. В статті наведено структуру та особливості перебігу захворювань печінки у дітей раннього віку за результатами госпітальної статистики. Аналіз даних диктує необхідність їх подальшого вивчення з метою розробки діагностичних критеріїв уражень печінки з урахуванням причинно-значимих факторів у цій віковій групі.

Ключові слова: діти раннього віку, структура захворювань, печінка.

Бовбель И. Э., Малюгин В. Ю.

Иберогаст® в лечении функциональной диспепсии и хронического гастрита у детей и подростков.

110

Банадига Н. В., Дутчак О. М., Рогальський І. О., Банадига А. І., Яцків О. Н.

Панкреатична недостатність у дітей з патологією травної системи.

115

Резюме. Обстежено 107 пацієнтів віком від 3 до 18 років з патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон. Використані наступні спеціальні методи дослідження: провокаційний прозериновий тест, визначення у крові еластази-1, кріоглобулінів, інтерлейкіну-6. У 51,95% хворих діагностовано панкреатичну недостатність функціонального типу, що доведено фізіологічним або «висхідним» типом амілазної кривої, нормальним рівнем сироваткової еластази-1. У 40,85% випадків виявлено відносну панкреатичну недостатність, доказом якої були патологічні типи амілазних кривих, високі рівні еластази-1, кріоглобулінів, інтерлейкіну-6 у крові.

Ключові слова: екзокринна недостатність, підшлункова залоза, діти.

Чернега Н. В., Денисова М. Ф.

Досвід застосування препарату «Енерлів» у дітей з хронічними вірусними гепатитами В і С.

119

Резюме. В статті наведені результати ефективності застосування препарату «Енерлів» (виробництва компанії «Берлін-Хемі Менаріні», Німеччина) у комплексній терапії хронічних вірусних гепатитів В і С у дітей віком від 12 років і старше. Фармакологічні властивості, клінічні дослідження, відсутність токсичної дії дозволяють рекомендувати включення Енерліву в комплекс терапії хронічних вірусних гепатитів у дітей.

Ключові слова: діти, хронічний вірусний гепатит, лікування, есенційні фосфоліпіди, Енерлів.

Крючко Т. О., Несіна І. М., Рум`янцева М. О.

Стратегія лікування хронічних вірусних гепатитів у дітей на сучасному етапі.

122

Резюме. У статті наведений аналіз сучасної наукової літератури, присвяченої лікуванню хронічних вірусних гепатитів у дітей. В даній роботі піднімаються дискусійні питання протокольної терапії хронічних гепатитів у дитячому віці та перспективні шляхи їх вирішення з метою підвищення ефективності лікування та контролю над захворюванням.

Ключові слова: діти, хронічний гепатит В, хронічний гепатит С, лікування.

Боднар Г. Б.

Дослідження імунітету дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію.

126

Резюме. Проведено імунологічне обстеження дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію. Встановлено відмінності імунологічних показників порівняно з практично здоровими дітьми.

Ключові слова: діти, гастродуоденальна патологія, імунітет, гелікобактер.

Дудник В. М., Руденко Г. М.

Клініко-ендоскопічна характеристика дітей з хронічною гастродуоденальною патологією, асоційованою з цитотоксичними штамами Нelicobacter pylori.

130

Резюме. У статті наведені дані клінічного обстеження 175 дітей у віці 7–17 років, хворих на хронічну гастродуоденальну патологію, асоційовану з H. pylori. Цитотоксичні штами H. pylori були визначені за допомогою імуноферментного аналізу у 48,57% хворих на хронічний гастродуоденіт та гастрит. Виявлено, що 84,00% дітей з ерозивним та 80,95% з нодулярним хронічним гастродуоденітом, гастритом були інфіковані CagA(+) штамами H. рylori. У групах дітей, інфікованих CagA(+) штамами H. рylori, спостерігались більш виразні прояви больового, диспептичного та астеновегетативного синдромів.

Ключові слова: хронічна гастродуоденальна патологія, цитотоксичні штами Нelicobacter pylori, діти.

Гищак Т. В., Марушко Ю. В., Турицина Л. А.

Застосування препарату «Панзинорм 10 000» для корекції екзокринної панкреатичної недостатності у дітей шкільного віку.

134

Резюме. Проблема діагностики захворювань підшлункової залози та корекції екзокринної панкреатичної недостатності у дітей є однією з найскладніших в дитячій гастроентерології. Вторинне зниження травної активності підшлункової залози спостерігається частіше за первинне і може виникати при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Причини вторинних порушень травних функцій панкреасу різноманітні, серед них поєднана патологія травного каналу. Метою роботи було узагальнення даних літератури та особистих спостережень щодо діагностики екзокринної недостатності панкреас у дітей та визначення шляхів її корекції.

Ключові слова: діти шкільного віку, захворювання підшлункової залози, екзокринна панкреатична недостатність, Панзинорм 10 000.

Буряк В. Н.

Лікувальне харчування при атопічному дерматиті у дітей першого року життя. Тактика і стратегія.

138

Резюме. Показано досвід застосування гіпоалергенних сумішей Humana HA1 і Humana HA2 компанії Humana (Німеччина) у комплексному лікуванні дітей з атопічним дерматитом та проявами дисбіозу кишечнику. Результати дослідження дозволяють рекомендувати пріоритетне призначення даних сумішей для профілактики і лікування атопічних дерматитів з дисбіозом кишечнику у дітей першого року життя, без супутнього призначення пробіотиків та антибіотиків.

Ключові слова: діти першого року життя, атопічний дерматит, дисбіоз кишечнику, гіпоалергенна суміш, Humana HA1, Humana HA2.

Дутчак А. М., Синоверська О. Б.

Особливості алергосенсибілізації у дітей з атопічним дерматитом.

141

Резюме. У статті наведено літературні дані та результати власних досліджень щодо стану алергосенсибілізації до різних груп алергенів у дітей, які страждають на атопічний дерматит. Для постановки діагнозу та визначення важкості недуги використовувалися клініко-лабораторні критерії (об'єктивне обстеження з розрахунком індексу SCORAD з урахуванням частоти, тривалості та кількості загострень на рік, тривалості ремісій, ефекту від терапії). Методом хемілюмінесценції визначали рівні загального та специфічних IgЕ. Проведено аналіз взаємозв'язку рівнів реагінових антитіл з важкістю та тривалістю захворювання. Підтверджено, що реагіновий шлях є основним у розвитку атопічного дерматиту. Встановлено вагому роль харчових алергенів у розвитку атопії у дітей раннього віку та збільшення значимості епідермальних, кліщових, грибкових, пилкових алергенів з віком дитини.

Ключові слова: діти, атопічний дерматит, алергосенсибілізація, алергени.

Процюк Т. Л., Токарчук Н. І., Процюк Л. О., Чирка О. В., Суркова Н. М., Коцур Л. Д.

Прогнозування стану здоров’я дітей з ранніми проявами атопічного дерматиту.

145

Резюме. Прогноз при ранній маніфестації атопічного дерматиту залежить від якості спостереження, адекватності протиалергічних заходів та виразності проявів патологічного шкірного процесу. Імунний статус дітей з важким та середньоважким перебігом атопчного дерматиту характеризується зниженням рівня загального IgG, гіперімуноглобулінемією Е, низьким вмістом IgА у пацієнтів у віці старше 6 міс. При важкому та середньоважкому атопічному дерматиті спостерігається значна затримка термінів вакцинації у дітей. При легкому атопічному дерматиті у більшості дітей вакцинація проводиться у декретовані строки. Вакцинація дітей з ранньою маніфестацією середньоважких і важких форм атопічного дерматиту повинна проводитися в період ремісії захворювання на тлі підготовки. Підготовка до вакцинації дозволяє прищепити дітей з важким перебігом атопічного дерматиту без побічних реакцій і виразних загострень патологічного процесу.

Ключові слова: атопічний дерматит, діти, специфічний IgЕ, вакцинація.

Антипкін Ю. Г., Радченко Н. А.

Вплив пробіотика «Апібакт» на стан біоценозу кишечнику та імунітету у дітей.

149

Резюме. Вивчався стан біоценозу кишечнику дітей, що хворіють на неспецифічні захворювання органів дихання. Обґрунтовано доцільність включення мультипробіотику «Апібакт» у схему вторинної профілактики у хворих із захворюваннями органів дихання для відновлення нормальної мікрофлори та імуномодулюючої дії.

Ключові слова: діти, що часто хворіють; кишкова мікрофлора; дисбактеріоз; вторинна профілактика; мультипробіотик, Апібакт.

Одинець Ю. В., Головачова В. О., Зовський В. М.

Вміст хімічних елементів у крові та волоссі дітей, хворих на хронічний пієлонефрит та дизметаболічну нефропатію.

154

Резюме. З метою удосконалення ранньої діагностики хронічного пієлонефриту та дизметаболічної нефропатії вивчався вміст макро- та мікроелементів у крові та волоссі 97 дітей. Було виявлено зміни макро- та мікроелементного складу крові та волосся, які корелюють з тяжкістю та тривалістю захворювання.

Ключові слова: мікроелементи, кров, волосся, пієлонефрит, дизметаболічна нефропатія, діти.

Гуркін Ю. А.

Досвід поетапного лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток.

157

Резюме. Запропоновано диференційований підхід до лікування неспецифічних вульвовагінітів у дітей з урахуванням стадії захворювання, віку пацієнта та ступеня виразності дисбіозу. Так званий реабілітаційний етап вважається одним з головних с точки зору збереження репродуктивного потенціалу дівчинки.

Ключові слова: дівчинка, неспецифічний вульвовагініт, біоценоз піхви, локальна терапія, Поліжинакс® Вірго.

Маменко М. Є., Бєлих Н. А.

Йодний дефіцит та зобогени отчуючого середовища у формуванні тиреоїдної патології у дітей промислового регіону.

160

Резюме. У статті проаналізовано вплив основних зобогенів на формування дифузного нетоксичного зоба у дітей на сході України. Робота виконана в рамках 30-кластерного дослідження поширеності йододефіцитних захворювань у Луганській області (ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001, 2007). Проведено аналіз факторів, що сприяють розвитку тиреоїдної патології у дітей у районах із високим техногенним навантаженням та в умовно «чистій» частині області. Продемонстровано наявність йодного дефіциту легкого ступеня на всій території області. Показано ефект потенціювання йодної недостатності факторами забруднення оточуючого середовища, що негативно впливає на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи. Зроблено висновок щодо необхідності проведення йодної профілактики в регіоні з багатофакторним впливом на розвиток тиреоїдної патології у дітей.

Ключові слова: йодний дефіцит, ендемічний зоб, ендокринні дизраптори, діти.

Кожарі Юрію Олександровичу — 60 .

165

Овчаренко Леониду Сергеевичу — 60 .

166

Коренєву Миколі Михайловичу — 80.

168