СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 6 – 2012

  • Науково - практичний журнал
  • ISSN 2412-4508 (Online)
    ISSN 1992-5913 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 8000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Науково-практичний журнал

 

Информационное письмо.

9

 

 

Наказ № 832 про затвердження уніфікованого клінічного протоколу

медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит.

10

 

 

Котова Н. В.

Диспансерне спостереження та тривалий догляд за дітьми із хронічною патологією на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

28

Резюме. Обговорюються питання диспансерного спостереження за хронічно хворими дітьми на первинному рівні, спектр необхідної допомоги, розподіл обов'язків між сімейним лікарем і педіатром-консультантом, необхідність мультидисциплінарного ведення таких дітей, роль допомоги членів сім'ї.

Ключові слова: диспансерне спостереження, хронічно хворі діти, первинна медико-санітарна допомога.

 

 

Лапій Ф. І.

Кашлюк немовлят: можливі шляхи попередження.

35

Резюме. Проаналізовано дані світової статистики щодо захворюваності та смертності дітей від кашлюку. Показано результати численних досліджень з вивчення ефективності та безпеки вакцин з кашлюковим компонентом.

Ключові слова: кашлюк, захворюваність, смертність, вакцина, вакцинація.

 

 

Майданник В. Г.

Застосування джозаміцину у педіатричній практиці.

39

Резюме. У статті викладено сучасні аспекти застосування джозаміцину у педіатричній практиці. Представлений антимікробний спектр і чутливість основних збудників інфекцій дихальних шляхів і ЛОР-органів до джозаміцину, його фармакокінетичні особливості, ефективність при різних захворюваннях у дітей, а також переносимість і безпечність застосування у дитячому віці. Обговорюються переваги використання у дітей лікарської форми джозаміцину Солютаб — Вільпрафен Солютаб.

Ключові слова: діти, інфекції дихальних шляхів, пневмонія, макроліди, джозаміцин.

 

 

Головні питання імунопрофілактики та лікування інфекційних і соматичних хвороб: національний цикл семінарів з акцентом на лікування й профілактику респіраторних інфекцій.

45

 

 

Леонтьєва І. В.

Діагностика та лікування метаболічного синдрому в практиці педіатра.

48

Резюме. У статті обговорюються сучасні уявлення про етіологію та патогенез метаболічного синдрому (МС). Детально викладено основні компоненти МС у дитячому та підлітковому віці, наведено критерії діагностики ожиріння, інсулінорезистентності, дисліпопротеідемій. Надана характеристика основних змін серцево-судинної системи при МС. Представлено групи ризику з розвитку МС, розглянуто проблеми його профілактики та лікування.

Ключові слова: метаболічний синдром, МС, діти та підлітки, ожиріння, інсулінорезистентність, артеріальна гіпертензія.

 

 

Бережний В. В., Козачук В. Г.

Вітчизняні адаптовані молочні суміші у вигодовуванні дітей грудного віку.

55

Резюме. У статті показано, що вітчизняні адаптовані молочні суміші «Малютка premium 1» та «Малютка premium 2», збагачені пребіотиками и нуклеотидами, максимально наближені до грудного материнського молока, що дозволяє забезпечити гармонійний розвиток дітей, до харчування яких введено зазначені суміші.

Ключові слова: материнське молоко, діти, адаптовані молочні суміші, пребіотики, нуклеотиди.

 

 

Квашніна Л. В., Матвієнко І. Н., Родионов В. П.

До питання раціонального харчування дітей раннього віку: невирішені проблеми.

59

Резюме. Раціональне харчування є однією з умов гармонійного розвитку дитини. Дослідження останніх років свідчать, що сучасний стиль харчування дітей не тільки не задовольняє їхні потреби, але й в деякій мірі є шкідливим. В ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології» НАМН України було проведене клінічне дослідження стану азотистого та кальцій-фосфорного обміну у дітей раннього віку (6 міс. — 3 роки життя) при корекції раціону білоквмісними продуктами. У раціоні дітей досліджуваної вікової групи виявлено виразний дефіцит споживання кальцію з раціоном, а також дисбаланс за споживанням основних нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів) та забезпеченням адекватного калоражу. Додаткове призначення сиру дітям дозволило скоригувати їхній раціон за необхідною кількістю білка, не призводило до розвитку побічних та алергічних реакцій, напруження білкового обміну та фізіологічних функцій сечовидільної системи.

Ключові слова: раціональне харчування, діти раннього віку, стан азотистого і кальцій-фосфорного обміну, корекція раціону, білоквмісні продукти.

 

 

Янковський Д. С., Заєць В. Н., Зварич В. А., Китам В. O., Димент Г. С.

Використання методу полімеразної ланцюгової реакції для ідентифікації бактеріального складу мультикомпонентних пробіотиков.

65

Резюме. Метою дослідження була розробка швидкого, ефективного і відтворюваного методу детекції та ідентифікації бактерій родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium, Lactococcus, Streptococcus та Acetobacter, що містяться у мультипробіотиках групи «Симбітер®», за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

Ключові слова: цукролітичні бактерії, мультипробіотик, полімеразна ланцюгова реакція.

 

 

Бєлих Н. А., Маменко М. Є., Шлєєнкова Г. О., Корнієнко Л. Й.

Йодна забезпеченість вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку на сході України.

69

Резюме. У статті наведено результати дослідження стану йодної забезпеченості вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку в залежності від характеру вигодовування. Продемонстровано, що в обстежених популяційних групах має місце низька медіана йодурії як результат недостатнього надходження йоду з продуктами харчування та відсутність адекватної індивідуальної йодної профілактики під час вагітності та лактації, в той час як у дітей, які отримують адаптовані молочні суміші, збагачені йодом, медіана йодурії відповідала нормальним значенням. Зроблено висновок про необхідність застосування індивідуальної та групової йодної профілактики у групах підвищеного ризику, до яких належать діти, вагітні, жінки-годувальниці.

Ключові слова: йодний дефіцит; йодурія; діти; індивідуальна йодна профілактика.

 

 

Копча В. С.

Пробіотики: роздуми з позиції їх якості, ефективності, антибіотикорезистентності й безпеки.

73

Резюме. Проаналізовано позитивні й негативні властивості багатьох пробіотиків, враховуючи механізм їхньої дії та антибіотикорезистентність. Значна частина препаратів, що містять представників індигенної флори кишечнику людини, не тільки малоефективна, але й суперечить вимогам лікарської безпеки. Тому з-поміж аналізованих терапевтичних середників вигідно вирізняються біоентеросептики, штами мікроорганізмів яких володіють природною поліантибіотикорезистентністю. Класичним представником таких пробіотиків є ентерол-250, що містить дріжджові гриби Saccharomyces boulardii.

Ключові слова: пробіотики, безпека використання, антибіотикорезистентність, біоентеросептики.

 

 

Абілова О. І.

Визначення ризику маніфестації внутрішньоутробної інфекції у дітей.

78

Резюме. Під наглядом перебувало 98 дітей, які належать до групи ризику щодо реалізації внутрішньоутробного інфікування. Контролем служили 20 практично здорових дітей (що не входять до групи ризику з реалізації внутрішньоутробного інфікування). У матерів, діти яких склали групи спостереження, вивчалися: акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг даної вагітності та пологів, морфологічні особливості плацент. У результаті проведених досліджень у матерів інфікованих герпесвірусами дітей були виявлені: несприятливий перебіг вагітності (загроза переривання (68%), анемія (51%), запальні захворювання жіночих статевих органів (56%) тощо); порушення в пологах (раннє вилиття навколоплідних вод (30,5%), слабкість пологової діяльності (37,3%) тощо); морфологічні зміни в плаценті, характерні для інфекційно-запального ураження плацент (віллузіт (65%), інтервіллезіт (55%), децидуїт (70 %), плацентарна недостатність (70%) та ін.)

Ключові слова: діти, внутрішньоутробне інфікування, герпесвіруси, діагностика, морфологічне дослідження плаценти.

 

 

Єршова І. Б., Рещіков В. А., Осичнюк Л. М.

Нервово-психічний розвиток дітей 5–6 років, які мешкають в м. Луганськ.

84

Резюме. Було обстежено 149 дітей віком 5–6 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади. Серед розладів афективного спектру найчастішими були порушення сну та швидке коливання настрою, депресивні прояви найчастіше характеризувалися пригніченим настроєм. Серед відхилень у психоневрологічному статусі переважали мінімальні мозкові дисфункції і психосоматичні розлади. На підставі проведеного обстеження виділено групу дітей, які мають високе напруження регуляторних систем і ризик зриву адаптації. Рекомендовано особливий підхід при вирішенні питання щодо готовності цих дітей до школи.

Ключові слова: діти дошкільного віку, нервово-психічний розвиток, шкільна дезадаптація.

 

 

Невірковець А. А.

Больові поліневропатії. Перспективи наукових досліджень.

87

Резюме. Поліневропатії характеризуються дифузним ураженням периферичних нервових волокон, що входять до складу різних нервів. У клінічній картині спостерігаються порушення рухливості, чутливі розлади, вегетативна дисфункція. При деяких формах поліневропатії одним із провідних в клінічній практиці є больовий синдром. У статті наведені патофізіологічні механізми формування больового синдрому при основних формах поліневропатій.

Ключові слова: поліневропатія, невротичний біль.

 

 

Клименко Т. М., Карапетян О. Ю., Каратай О. С., Мельничук О. П.

Досвід застосування урсодеоксихолієвої кислоти у новонароджених з холестазом.

90

Резюме. У статі наведено дані щодо клінічної ефективності лікарського препарату «Укрлів» суспензія (урсодеоксихолєва кислота) у комплексному лікуванні новонароджених дітей з холестазом.

Ключові слова: новонароджені, неонатальна жовтяниця, холестаз, урсодеоксихолєва кислота.

 

 

Горовенко Н. Г., Кир'яченко С. П., Россоха З. І.

Роль міжгенної взаємодії у розвитку критичних станів у новонароджених.

93

Резюме. Представлені в літературі дані щодо ролі генетичних факторів у розвитку та перебігу критичних станів у новонароджених мають розрізнений характер. Комплексної оцінки впливу поліморфних варіантів генів та ген-генної взаємодії у новонароджених раніше не проводилося. Нами було виявлено асоціацію генотипів ID, DD гена АСЕ; АС, СС гена AT2R1; AG, AA гена TNF-α; CT гена MTHFR з розвитком критичних станів у новонароджених та побудовано прогностичну модель з високим потенціалом передбачення 76,2%. Встановлено, що досліджені нами гени задіяні в різних ланках патогенезу критичних станів, оскільки для них не виявлено ген-генного взаємозв'язку, за винятком генів АСЕ та AT2R1, для яких показано синергічну взаємодію.

Ключові слова: генетичний поліморфізм, новонароджені, мультифакторна просторова редукція.

 

 

Знаменська Т. К., Кирилова Л. Г., Швейкіна В. Б.

Сучасний підхід до нейропротекторної терапії недоношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ушкодженням головного мозку.

98

Резюме. На підставі результатів суцільного комплексного міждисциплінарного дослідження доведена ефективність лікування недоношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ушкодженням головного мозку з включенням до традиційної терапії препарату нейрометаболічної та нейропротекторної дії (цитиколін). Об'єктивізація отриманих даних проведена за допомогою порівняльного аналізу даних клінічного, нейровізуалізаційного та імуноферментного досліджень.

Ключові слова: гіпоксично-ішемічне ушкодження ЦНС, недоношені новонароджені, набряк головного мозку, внутрішньошлуночковий крововилив, перивентрикулярна лейкомаляція, мозковий нейротрофічний фактор, цитиколін.

 

 

Чернишова Л. І., Степановський Ю. С., Донськой Б. В., Чернишов В. П.

Визначення цитокінів IL-10, IFN-γ та TNF-R1 в оцінці функціонального стану імунної системи ВІЛ-інфікованих дітей.

103

Резюме. На підставі результатів суцільного комплексного міждисциплінарного дослідження доведена ефективність лікування недоношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ушкодженням головного мозку з включенням до традиційної терапії препарату нейрометаболічної та нейропротекторної дії (цитиколін). Об'єктивізація отриманих даних проведена за допомогою порівняльного аналізу даних клінічного, нейровізуалізаційного та імуноферментного досліджень.

Ключові слова: гіпоксично-ішемічне ушкодження ЦНС, недоношені новонароджені, набряк головного мозку, внутрішньошлуночковий крововилив, перивентрікулярна лейкомаляція, мозковий нейротрофічний фактор, цитиколін.

 

 

Шумна Т. Є.

Характеристика лабораторних маркерів алергічного запалення у дітей Запорізького регіону.

109

Резюме. Проведено порівняльний аналіз лабораторних маркерів алергічного запалення (загального IgЕ та еозинофільного катіонного білка) у 287 дітей з алергічними захворюваннями віком від 6 до 17 років. 171 хворий мешкав в умовах великого промислового м. Запоріжжя, 116 дітей — у відносно екологічно чистих районах Запорізької області (Приморський, Бердянський). Результати порівнювались з показниками 56 практично здорових дітей, що склали контрольну групу. Встановлено, що підвищений рівень загального IgE можна розцінювати як маркер респіраторних форм алергії (алергічного риніту та бронхіальної астми), причому його показники були вищими у хворих з м. Запоріжжя. Підвищений рівень ЕКП, що свідчить про еозинофільне запалення в тканинах, був характерним для дітей з бронхіальною астмою, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, що дозволяє припустити залежність його високих показників від наявності контакту з причинними алергенами, якими у великому промисловому місті є екологічні забруднювачі.

Ключеві слова: маркери, алергічні запалення, алергічні захворювання, діти.

 

 

Недельська С. М., Пахольчук О. П., Бессікало Т. Г.

Раціональне харчування в профілактиці та лікуванні алергії на їжу у дітей.

113

Резюме. В статті наведені останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошується на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Ключові слова: харчова алергія, діти, псевдо алергія, харчова непереносимість.

 

 

Овчаренко Л. С., Вертегел А. А.

Антибактеріальна терапія захворювань, викликаних бета-гемолітичним стрептококом группи А, у дітей.

116

Резюме. Показано роль бета-гемолітичного стрептокока групи А у виникненні найбільш поширених у педіатричній практиці інфекційних захворювань. Розглянуто можливості лікування даних інфекцій із застосуванням цефуроксим аксетилу.

Ключові слова: діти, бета-гемолітичний стрептокок групи А, терапія, антибіотики цефуроксим аксетил.

 

 

Марушко Ю. В.

Досвід використання спрею оксиметазоліну у терапії гострих ринітів у дітей шкільного віку.

120

Резюме. Вивчалася ефективність і безпечність використання препарату «Ринт» для симптоматичної терапії гострого катарального риніту на тлі ГРВІ у дітей та підлітків. Показано високу ефективність препарату, зручність застосування та відсутність побічної дії, що забезпечує прихильність до лікування.

Ключові слова: гострі респіраторні вірусні інфекції, риніт, діти та підлітки, Ринт.

 

 

Крамарьов С. О., Виговська О. В.

Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей із застосуванням ліпосомальної форми рекомбінантного інтерферону альфа-2b.

125

Резюме. Показано ефективність лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей шляхом застосування ліпосомальної форми рекомбінантного інтерферону-альфа 2b, що проявилося у зменшенні тривалості основних симптомів ГРВІ у дітей, таких як лихоманка, ринорея, гіперемія слизової ротоглотки, та зменшенні вірогідності розвитку ускладнень ГРВІ.

Ключові слова: діти, грип, гострі респіраторні вірусні інфекції, ліпосома, інтерферон, ліпосомальна форма рекомбінантного інтерферону, лікування.

 

 

Литвинець Л. Я., Синоверська О. Б., Гнатейко О. З.

Вклад генів детоксикації ксенобіотиків у формування фенотипових собливостей бронхіальної астми у дітей Прикарпаття.

130

Резюме. Вивчено фенотипові особливості бронхіальної астми у 94 дітей Івано-Франківської області з різними варіантами алельного поліморфізму генів І та ІІ фаз детоксикації ксенобіотиків: mEPXH 1, GSTМ1 і GSTТ1. Описана асоціація між поліморфізмом даних генів, схильністю до виникнення та тяжкістю перебігу БА у дітей. Встановлено, що на реалізацію БА, як екодетермінованої патології, впливають індивідуальні варіанти метаболічної активності генів детоксикації ксенобіотиків. Доведено, що у хворих із неконтрольованою БА достовірно частіше зустрічались генотипи СС та GG гена mEPXH 1 та del/del по обох генах глутатіон-S-трансферази (GSTМ1 і GSTТ1).

Ключові слова: бронхіальна астма, діти, гени детоксикації ксенобіотиків, поліморфізм генів.

 

 

Овчаренко Л. С., Вертегел А. О., Андрієнко Т. Г., Редько І. І., Жихарева Н. В., Самохін І. В.

Використання ізотонічного розчину натрію хлориду з прополісом для терапії респіраторної патології у дітей.

134

Резюме. для назальних іригацій ізотонічної морської води з 0,5% водним розчином прополісу для терапії гострого інфекційного риносинуситу і аденоїдиту у дітей з рекурентною патологією респіраторного тракту продемонструвало достатню клінічну ефективність відносно купірування основної клінічної симптоматики (скорочення тривалості закладеності носа і ринореї), зменшення загальної тривалості захворювання і кількості ускладнень. Результати лабораторних досліджень показали регенераторну (відновлення структури назального епітелію), бар'єрну (збільшення концентрації sIgA), протизапальну (зниження на слизовій оболонці носа кількості нейтрофільних і еозинофільних гранулоцитів, лімфоцитів), сануючу і деконтамінуючу (зменшення бактеріального і грибкового обсіменіння носоглотки) дію препарату.

Ключові слова: діти, риносинусит, аденоїдит, натрію хлорид, прополіс.

 

 

Романкевич І. В.

Визначення рівня СРП високої чутливості у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

138

Резюме. У статті показано результати дослідження рівня СРПhs як маркера ендотеліальної активації та пошкодження, а також серцево-судинної патології. У дітей з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) спостерігаються ознаки ендотеліальної дисфункції у зв`язку з наявністю системного запального процесу. Визначення рівня СРПhs проводилось у 22 дітей з ЮРА та 19 дітей групи контролю. Рівень СРПhs у здорових дітей становив 0,0084±0,0072 мг/л проти 0,07725±0,05 мг/л у дітей з ЮРА (р=0,01). У дітей з І ст. активності ЮРА СРПhs був у середньому 0,08±0,035 мг/л, ІІ та ІІІ ст. — 0,089±0,076 мг/л і 0,144±0,00063 мг/л відповідно. За відсутності активності процесу рівень СРПhs становив 0,0095±0,007 мг/л. При поліартриті рівень протеїну був всередньому 0,140±0,055 мг/л, а у дітей з олігоартритом — 0,067±0,045 мг/л (р=0,01). У дітей із системним перебігом захворювання концентрація СРПhs становила 0,12±0,005 мг/л, при переважно суглобовій формі була на нижчому рівні і склала 0,086±0,04 мг/л (р=0,01). Не встановлено залежності від тривалості захворювання, впливу віку та статі на показники СРПhs. Також був виявлений сильний негативний зв'язок (r=-0,92) між рівнем СРПhs та величиною ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії у дітей з ЮРА. Достовірне підвищення рівня СРПhs у дітей відмічалось і при негативному результаті СРП, визначеному якісним методом.

Ключові слова: СРПhs, ювенільний ревматоїдний артрит, ендотелій, запалення.

 

 

Пшенична О. В., Хапченкова Д. С.

Аритмогенна дисплазія правого шлуночка: огляд літератури та власне клінічне спостереження.

143

Резюме. У статті наведена інформація про поширеність і методи діагностики та лікування аритмогенної дисплазії правого шлуночка. Наведено власне клінічне спостереження дитини з аритмогенною дисплазією правого шлуночка, першою клінічною ознакою якої була шлуночковая екстрасистолія.

Ключові слова: аритмогенна дисплазія, діти, аритмія.

 

 

Боярська Л. М., Котлова Ю. В., Кравець Л. В., Потапенко С. В.

До питання про оцінку функціональних можливостей вегетативної нервової системи у новонароджених на підставі вивчення серцевого ритму.

149

Резюме. Вивчалася варіабельність серцевого ритму з використанням добового моніторування за Холтером у дітей — пацієнтів відділення патології новонароджених. Встановлено, що вегетативний статус народжених передчасно дітей характеризується підвищенням симпатичного тонусу на тлі зниження парасимпатичної модуляції, а також зміщенням вегетативної рівноваги в бік переважання симпатичної ланки.

Ключові слова: варіабельність ритму, новонароджені, адаптація.

 

 

Пашкова О. Є., Леженко Г. О.

Вміст ендотеліну-1, трансформуючого фактору росту β1 у дітей, хворих на муковісцидоз, та їх роль у процесах ремодулювання міокарда лівого шлуночка.

152

Резюме. У роботі наведено результати дослідження вмісту ендотеліну-1 та трансформуючого фактору росту β1 (ТФР-β1) у сироватці крові дітей, хворих на муковісцидоз. Встановлено вірогідне підвищення даних показників у пацієнтів з муковісцидозом порівняно із практично здоровими дітьми. Виявлено тісний взаємозв'язок між вмістом у сироватці крові дітей, хворих на муковісцидоз, ендотеліну-1 і ТФР-β1 та розвитком кардіогемодинамічних розладів та ремодулюванням міокарда лівого шлуночка.

Ключові слова: ендотелін-1, трансформуючий фактор росту β1, ремодулювання міокарда лівого шлуночка, муковісцидоз, діти.

 

 

Боярчук О. Р.

Мала хорея у дітей: особливості клініки, діагностики та лікування.

155

Резюме. Проведено аналіз перебігу малої хореї у 41 пацієнта з гострою ревматичною лихоманкою віком від 4 до 16 років. Показано низьку активність показників запального процесу на тлі симптомів хронічної інтоксикації у дітей з ізольованою ревматичною хореєю. Вказано на необхідність просвітницької роботи серед батьків дітей з ізольованими формами ревматичної хореї для збільшення їх прихильності до тривалої антибактеріальної терапії.

Ключові слова: гостра ревматична лихоманка, ревматична хорея, діти.

 

 

Абатуров О. Є., Леоненко Н. Й.

Клініко-ендоскопічні особливості хронічних гастритів, асоційованих із внутрішньоклітинними вірусними інфекціями у дітей.

159

Резюме. У статті наведені дані щодо ролі внутрішньоклітинних вірусних інфекцій у розвитку гастродуоденальної патології у дітей, які обтяжують перебіг захворювання.

Ключові слова: гастродуоденальна патологія, внутрішньоклітинні вірусні інфекції, діти.

 

 

Шадрін О. Г., Платонова О. М., Гариничева Т. О.

Досвід застосування Іберогасту у дітей із синтропною патологією шлунково-кишкового тракту.

161

Резюме. Вивчався характер моторики стравоходу за допомогою внутрішньо порожнинної манометрії у дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), синдром подразненого кишечнику (СПК). Розроблено схеми терапії у дітей з синтропною патологією ШКТ з включенням «Іберогасту», оцінено ефективність і безпечність їх застосування. Показано, що застосування препарату «Іберогаст» у віковому дозуванні протягом 28 днів достовірно знижує виразність симптомів синтропної патології ШКТ та дозволяє досягти повної ремісії до кінця лікування. Обґрунтовано застосування «Іберогасту» для лікування дітей із синтропною патологією ШКТ — ГЕРХ та СПК.

Ключові слова: гас троезофагеальна рефлюксна хвороба, синдром подразненого кишечнику, лікування, Іберогаст, діти.

 

 

Мантак Г. І., Сторожук І. В., Андрікевич І. І., Довгошиєнко І. П., Ющенко Л. О., Сауленко Т. О., Однорогова Г. Г.

Особливості клінічного перебігу та сучасна діагностика ротавірусної інфекції у дітей молодшого віку.

166

Резюме. Проведено клінічне дослідження 120 дітей молодшого віку з ротавірусною інфекцією, які знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному боксованому діагностичному відділенні Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Ідентифікацію вірусу проводили за допомогою високочутливого, специфічного, швидкого (10 хвилин) та простого у використанні cito-тесту імунохроматографічного аналізу. Ротавірусна інфекція у дітей молодшого віку переважно мала важкий перебіг. У клінічній картині ротавірусної інфекції переважали: інтоксикація, гемодинамічні розлади, гастроінтестинальні порушення, катаральні явища, дегідратація різного ступеня важкості.

Ключові слова: діти, ротавірусна інфекція, клініка, діагностика.

 

 

Кривенко Л. С., Огурцов О. С.

Фотодинамічна терапія у комплексі заходів професійної гігієни порожнини рота.

169

Резюме: Були обстежені пацієнти віком 17 років, проведена професійна гігієна двома методами: за стандартною схемою та з використанням фотодинамічної терапії. Зміни у гігієнічному статусі були незначними, у той час як ступінь запалення тканин пародонту значно відрізнявся.

Ключові слова: професійна гігієна порожнина рота, фото динамічна терапія.

 

 

Солонько Г. М.

Аналіз показань до загального знеболювання в амбулаторних умовах для проведення стоматологічної санації у дітей.

171

Резюме. Проведено аналіз показань до загального знеболювання у дітей при стоматологічній санації. Всього за період 2006–2011 рр. обстежено і сановано 648 дітей У всіх випадках наркоз був єдино можливим способом знеболення. Інтенсивність карієсу в обстежених дітей становила понад 8 зубів, вони вимагали не тільки пломбування, але й ендодонтичного лікування, а також видалення. Автори чітко розподілили усі показання для проведення загального знеболювання у дітей на загальносоматичні і стоматологічні та визначили їхню питому вагу у загальному складі показань. Виявилося, що переважна кількість дітей мали як соматичні, так і стоматологічні показання для проведення наркозу для стоматологічної санації, які повинні визначатися спільно антестезіологом і стоматологом. Чітке визначення показань до проведення наркозу дозволить мінімізувати ризик анестезіологічного забезпечення і стоматологічного втручання та надати стоматологічну допомогу усім дітям, що її потребують.

Ключові слова: діти, загальне знеболювання, стоматологічна санація.

 

 

Диагноз до: возможности пренатальной диагностики.

175

 

 

Памяти профессора Г.И. Белебезьева .

177

 

 

Памяти профессора Юрия Владимировича Белоусова .

178

 

 

Пам'яті вчителя Приходько Валентини Семенівни.

180