СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 5 – 2011

  • Науково - практичний журнал
  • ISSN 2412-4508 (Online)
    ISSN 1992-5913 (Print)

  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 8000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Вниманию врачей.

11

 

 

Інформація щодо 9-ої Європейської міністерської конференції Ради Європи з питань охорони здоров’я.

12

 

 

Наказ № 595 Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів.

17

 

 

Дудіна О. О., Пархоменко Г. Я.

Динаміка здоров'я дитячого населення України.

37

Резюме. В статті наведені дані щодо захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення України за період 2006–2010 років. Результати дослідження вказують на погіршення здоров'я дитячого населення та значні відмінності показників у регіональному аспекті.

Ключові слова: дитяче населення, захворюваність, поширеність хвороб, регіональний аспект.

 

 

Гребняк М. П., Єрмаченко О. Б., Ніколаєнко В. Н., Северін Г. К.

Диференційоване управління охороною здоров'я дітей на основі його кваліметрії.

40

Резюме. Реальним шляхом поліпшення стану здоров'я населення є диференційоване управління профілактичними і лікувально-оздоровчими заходами. Модель управління здоров'ям включає в себе наступні блоки: «Кваліметрія здоров'я», «Рівень охорони здоров'я», «Мета охорони здоров'я», «Лікувально-профілактичні заходи». Кваліметрія здоров'я дозволяє планувати об'єм і характер оздоровчої і профілактичної роботи.

Ключові слова: кваліметрія здоров'я, диференційоване управління.

 

 

Pregliasco Fabrizio, Terracciano Luigi, Marcassa Sergio, Zava Dario, Anselmi Giovanni

Обгрунтування клінічного застосування рибосомального імуномодулятора.

45

Резюме. Для стимуляції імунної системи та створення захисту протимікробних інфекцій тривалий час застосовувалися вакцини. Імунотерапія, заснована на рибосомальних препаратах, покращує як специфічну, так і неспецифічну імунну відповідь (зокрема резистентність слизових оболонок) проти поширених патогенів респіраторного тракту. Метою огляду є підсумок наявних знань щодо можливостей застосування комбінації чотирьох імуногенних рибосомальних фракцій різних видів бактерій та екстрагованої фракції мембрани Klebsiella pneumoniae для модулювания певних імунних відповідей. Імуномодулююча активність рибосомального компоненту пов'язана з наявністю високоочищених епітопів з клітинних фракцій, отриманих шляхом бактеріального лізису. Припускається, що рибосомальні препарати викликають Т-залежну імунну відповідь з наступною проліферацією В-лімфоцитів та продукцією секреторних високоафінних антитіл (зокрема IgA), а також формування специфічної імунної пам'яті. Звичайно, цей препарат стимулює активність макрофагів, поліморфноядерних клітин і натуральних кілерів. «Ідеальною» вакциною є високоочищений протеїн, зв'язаний з переносником і ад'ювантом, який посилює вакцинуючий ефект.

Ключові слова: активація, епітопи, імунна система, імуногенність, імуноглобулін, Klebsiella pneumoniae, натуральна цитотоксичність, респіраторні рецидивні інфекції, рибосомальний імуномодулятор.

 

 

Вавилова В. П., Крекова Н. П., Сечная Е. В., Березина Т. А., Капелина Л. Л., Караулынова Т. А., Ваиман О. А., Чернюк О. С., Вавилова Т. А.

Современные возможности профилактики респираторных инфекций в образовательных дошкольных учреждениях.

51

 

 

Нагорна Н. В., Дубова Г. В.

Захворювання органів дихання у дітей як екозалежна патологія. Місце Синупрету в їх профілактиці та лікуванні.

55

Резюме. В умовах несприятливої екологічної обстановки формується екологічна дезадаптація, яка призводить до виникнення захворювань органів дихання у дітей. У статті описана багатогранна дія комбінованого фітопрепарату Синупрет (протизапальна, протинабрякова, секретолітична, противірусна, антибактеріальна, імуномодулююча, покращує мукоциліарний кліренс, дренаж та вентиляцію навколоносових пазух), що реалізується завдяки унікальній фітоніринговій технології. Обґрунтована доцільність застосування Синупрету у профілактиці та етіопатогенетичному лікуванні інфекцій верхніх відділів респіраторного тракту у дітей з екологічно несприятливих регіонів.

Ключові слова: екологічна дезадаптація, захворювання органів дихання, комбінований фітопрепарат, фітонірінгова технологія, Синупрет.

 

 

Квашніна Л. В., Оніськова О. В.

Забезпеченість вітаміном D та ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи (огляд літератури).

61

Резюме. Наведено огляд літератури, присвяченої ролі вітаміну D в організмі людини, зокрема зв‘язку між його рівнем та ризиком виникнення патології серцево-судинної системи. На підставі аналізу даних зроблено висновок, що забезпеченість організму вітаміном D повинна бути важливою задачею охорони здоров'я людини протягом всього її життя.

Ключові слова: вітамін D, гіповітаміноз, серцево-судинні захворювання.

 

 

Кривопустов С. П.

Патогенетический подход к интраназальной терапии острого вирусного ринита у детей.

65

 

 

Коноводова Е. Н.

Железодефицитные состояния: когда и кому назначать Тотему?

69

Резюме. Рассматриваются причины железодефицитных состояний (ЖДС), включая железодефицитную анемию (ЖДА). Подчеркивается, что в патогенезе ЖДС важную роль могут играть нарушения обмена других эссенциальных микроэлементов, в частности меди и марганца. Таким образом, для успешной терапии ЖДС необходимо учитывать особенности взаимодействия микроэлементов в живом организме и помнить, что железо является не единственным микроэлементом, необходимым для синтеза гемоглобина. В этой связи особое место среди ферропрепаратов занимает препарат Тотема, в состав которого помимо железа входят медь и марганец. Подчеркивается, что Тотема оптимально соответствует физиологии обмена железа и выпускается в чрезвычайно удобной для применения жидкой лекарственной форме. Рассматриваются результаты клинических исследований Тотемы, свидетельствующие о высокой эффективности этого препарата в лечении и профилактике ЖДС и ЖДА у различных категорий больных и его хорошей переносимости.

 

 

Бабаніна С. М., Бабаніна М. Ю., Кліменкова Л. І., Гудимова Г. Е.

Сучасні підходи до лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота у дітей.

74

Резюме. Метою дослідження було вивчення клінічної ефективності препарату «Холісал-гель» у лікуванні дітей із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота. Результати дослідження довели високу протизапальну активність препарату, його знеболювальну, протимікробну та протигрибкову дію. Добра переносимість, приємний смак, зручність та безпечність застосування, навіть у дітей раннього віку, дозволяють рекомендувати препарат до широкого застосування при лікуванні даної групи захворювань.

Ключові слова: захворювання слизової оболонки порожнини рота, лікування, Холісал-гель.

 

 

Єршова І. Б., Нестерова Т. В.

Медико-біологічні фактори ризику розвитку порушення мовлення у дітей.

78

Резюме. В статті наведені результати дослідження факторів, що впливають на розвиток порушень мовлення у дітей дошкільного віку. У дослідженні взяли участь діти 6-річного віку: 111 дітей з порушенням мовлення та 75 дітей контрольної групи. За результатами дослідження встановлено, що відхилення в мовному розвитку в дошкільному віці зумовлені впливом сукупності медико-біологічних факторів ризику. Діти з мовною патологією мали більшу кількість обтяжливих факторів порівняно з контрольною групою.

Ключові слова: порушення мовлення, діти дошкільного віку, фактори ризику.

 

 

Крамарєв С. О., Виговська О. В.

Досвід застосування препарату Флавозід при Епштейна—Барр вірусній інфекції у дітей.

80

Резюме. Під спостереженням знаходилися 60 дітей, хворих на хронічну активну форму Епштейна—Барр вірусної інфекції, у віці від 1 до 18 років. Діти, окрім базисної терапії, отримували препарат Флавозід у вікових дозах впродовж 3-х місяців. Результати проведених досліджень показали клінічну і лабораторну ефективність Флавозіду при лікуванні хронічної активної форми Епштейна—Барр вірусної інфекції у дітей.

Ключові слова: діти, Епштейна—Барр вірус, інфекційний мононуклеоз, хронічна активна форма Епштейна—Барр вірусної інфекції, Флавозід, лікування.

 

 

Вертегел А. О.

Стан біохімічних процесів кісткового метаболізму у дітей з респіраторною патологією.

86

Резюме. У дослідженні встановлено, що у дітей з рекурентним бронхітом або бронхіальною астмою мають місце порушення у показниках кісткового метаболізму, що характеризують як посилення кісткової резорбції, так і відносне послаблення фізіологічних процесів утворення кісткової тканини на фоні підвищеної вікової потреби в субстратах для побудови скелета. У дітей з рекурентним бронхітом має місце достовірне зниження концентрації загального кальцію сироватки крові і кальцію в сечі, підвищення активності лужної фосфатази, вмісту остеокальцину, паратгормону і продуктів деградації колагену 1 типа. Серед пацієнтів з бронхіальною астмою встановлений більший відсоток дітей зі зниженим рівнем кальцію сироватки крові і сечі, підвищеним вмістом остеокальцину і продуктів деградації колагену 1 типу.

Ключові слова: діти, остеогенез, бронхіт, бронхіальна астма, кістковий метаболізм.

 

 

Гищак Т. В., Марушко Ю. В.

Обмін магнію у дітей та роль дефіциту магнію у клінічній практиці.

89

Резюме. Магній грає значну роль в життєдіяльності людського організму. Дитячий організм чутливий до порушень магнієвого гомеостазу, і це викликає певний інтерес у зв'язку з даними про значну поширеність дефіциту магнію в популяції та особливостями дитячого віку, оскільки діти та підлітки в період інтенсивного росту належать до групи ризику щодо розвитку магнієвого дефіциту. В роботі узагальнені дані щодо обміну магнію у дітей та можливості корекції магнієвого дефіциту в педіатричній практиці.

Ключові слова: магнію, корекція магнієвого дефіциту, Магне-В6.

 

 

Марушко Ю. В.

Фітотерапевтичні засоби при кашлі у дітей.

94

Резюме. В роботі наведено дані щодо механізмів розвитку кашлю у дітей, його диференціальної діагностики, підходів до терапії. Важливе місце в терапії кашлю займають сучасні фітотерапевтичні засоби, зокрема «Гербіон сироп подорожника» та «Гербіон сироп первоцвіту».

Ключові слова: кашель, фітотерапія, Гербіон сироп подорожника та первоцвіту.

 

 

Фесенко М. Є., Комар В. М., Стасюк А. І.

Ефективність комплексної диференційованої патогенетичної терапії дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору, з урахуванням виявленої патології.

98

Резюме. Проведено поглиблене вивчення стану здоров’я дітей, що мешкають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. За результатами дослідження встановлено високий рівень захворюваності, у структурі якої домінували анемія I–II ст., як самостійне захворювання (25,4%), так і в різних комбінаціях з іншою супутньою та хронічною патологією (кардіопатія, нефропатія, бронхіальна астма, ДЖВШ, хронічний тонзиліт, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, дисбактеріоз I–II ст., харчова та медикаментозна алергія). Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, що дозволило зменшити кількість дітей, які часто хворіють, з 53% до 9,5% (р<0,001).

Ключові слова: діти, що часто хворіють; питна вода, фтор, лікувально-профілактичні заходи.

 

 

Назар О. В.

Вплив нормобаричної гіпоксітерапії на показники якості життя дітей з церебральним паралічем.

100

Резюме. У роботі наведені сучасні аспекти методології оцінки якості життя в педіатрії та принципові особливості застосування даного методу у дітей. В результаті дослідження була проведена оцінка якості життя дітей з церебральним паралічем (ЦП) та ефективності застосування методики нормобаричної гіпоксітерапії в комплексній реабілітації дітей з ЦП із застосуванням опитувальників оцінки якості життя PedsQLтм, «Cerebral Palsy Module».

Ключові слова: дитячий церебральний параліч, якість життя, опитувальник PedsQLтм «Cerebral Palsy Module», нормобарична гіпоксітерапія, реабілітація.

 

 

Шадрин О. Г., Коваленко Г. Б.

Звіт з теми: «Ефективність застосування полівітамінного комплексу «Піковіт-сироп» у комплексній терапії дітей раннього віку з гострою пневмонією».

103

Резюме. Встановлено, що застосування Піковіт-сиропу в комплексному лікуванні дітей раннього віку (1–3 роки) з гострою пневмонією дозволило підвищити ефективність патогенетичної терапії, сприяло ліквідації симптомів гіповітамінозу. Доведена добра переносимість препарату дітьми раннього віку, його низька сенсибілізуюча активність.

Ключові слова: діти, гостра пневмонія, гіповітаміноз, Піковіт-сироп.

 

 

Марушко Ю. В., Гищак Т. В.

Перспективи застосування пероральних цефалоспоринів у педіатричній практиці, терапії захворювань органів дихання.

108

Резюме. У статті показано можливості застосування пероральних цефалоспоринів (лексин, цефутил, цефодокс) у педіатричній практиці для лікування захворювань органів дихання у дітей. Наведено дані літератури і особисті дослідження клінічної ефективності і безпеки застосування пероральних цефалоспоринів.

Ключові слова: захворювання органів дихання, антибіотикотерапія, пероральні цефалоспорини.

 

 

Цодікова О. А., Гарбар К. Б., Барчан Г. С.

Клініко-імунологічні особливості гомеостазу у дітей з рецидивними респіраторними інфекціями та їх динаміка при використанні фітопрепарату «Біоарон С».

117

Резюме. З позицій системного аналізу забезпечення механізмів загальних неспецифічних адаптаційних реакцій організму досліджено клінічну ефективність фітоімунопрепарату «Біоарон С» в комплексі реабілітаційних заходів у дітей з рецидивними респіраторними інфекціями. Виявлено безпеку та клінічну ефективність препарату, імуномоделюючий та адаптогенний вплив.

Ключові слова: імунна система, гомеостаз, адаптаційні реакції, фітопрепарати, Біоарон С.

 

 

Цимбаліста О. Л., Гаврилюк О. І.

Порушення в системі зовнішнього дихання у дітей, хворих на ускладнену пневмонію.

122

Резюме. Вивчено функцію зовнішнього дихання у 154 дітей, хворих на ускладнену пневмонію, віком 6–18 років. У дітей з проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини виявлено більш виразні рестриктивні порушення та генералізовану обструкцію, які утримуються після закінчення лікування в стаціонарі. У дітей без проявів сполучнотканинної дисплазії відбувається відновлення більшості показників спірометрії.

Ключові слова: діти, пневмонія, недиференційована дисплазія сполучної тканини, функція зовнішнього дихання.

 

 

Бережний В. В., Романкевич І. В.

Ювенільний ревматоїдний артрит і атеросклероз: нові погляди на два захворювання.

126

Резюме. В статті показано нові патогенетичні механізми атеросклеротичного ураження судин у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, зв’язок між хронічним запальним процесом, лікуванням та розвитком атеросклерозу у даної категорії хворих. Наведено можливі шляхи профілактики патологічного ураження судин.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, атеросклероз, запалення.

 

 

Коренєв М. М., Богмат Л. Ф., Носова О. М., Ніконова В. В., Яковлєва І. М., Ахназарянц Е. Л.

Артеріальна гіпертензія у підлітковому віці — напрямки антигіпертензивної терапії.

130

Резюме. Лікування підлітків з ПАГ антигіпертензивними препаратами першої лінії протягом 6 і 12 місяців, навіть за відсутності повної нормалізації АТ, сприяє зменшенню індексу маси міокарда лівого шлуночка та нормалізації ліпідного спектру крові, зниженню рівня мікро альбумінурії. Встановлена низька прихильність до тривалої терапії антигіпертензивними препаратами підлітків з ПАГ. Виділено групу підлітків (30,0%), у яких в процесі спостереження відбувалося прогресування АГ. Доведена необхідність тривалого застосування антигіпертензивних препаратів першої лінії підлітками з ПАГ з метою попередження стабілізації АГ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, підлітки, добове моніторування артеріального тиску, органи-мішені, лікування.

 

 

Богмат Л. Ф., Рак Л. І., Введенська Т. С., Головко Т. О.

Зміни структурно-функціональних параметрів серця у дітей із систолічною дисфункцією міокарда залежно від комплексу терапії.

134

Резюме. Мета дослідження: визначення впливу комплексів терапії (патогенетичної та кардіометаболічної дії) на процеси ремоделювання серця й центральної гемодинаміки у дітей із початковими стадіями хронічної серцевої недостатності. Обстежено 20 дітей з патологією міокарда (міокардіофіброз, дисплазія сполучної тканини серця, порушення ритму), які отримували терапію патогенетичними засобами — інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту та/або β-блокатор, та 20 хворих, що періодично отримували курси терапії препаратами кардіометаболічної дії — тіотриазолін, триметазидін, L-карнітин або мілдронат. Установлено, що у дітей з граничним зниженням фракції викиду лівого шлуночка (55–61%) на тлі патогенетичної терапії відбувається покращання морфофункціональних показників серця: зменшення розмірів лівого шлуночка та підвищення насосної й скорочувальної здатності міокарда, нормалізація співвідношень показників загальної гемодинаміки. Курси кардіометаболічної терапії не призводять до подібних змін, а перебудова загальної гемодинаміки відбувається у бік гіпокінетичного варіанта.

Ключові слова: хронічна серцева недостатність, систолічна дисфункція, діти, патогенетична терапія, кардіометаболічна терапія, структурно-функціональні параметри серця, гемодинаміка.

 

 

Ковальчук Т. А.

Сучасні підходи до моніторингу ювенільного ревматоїдного артриту.

138

Резюме. В наведеному огляді літератури розглядається процес становлення та розуміння новітніх підходів до моніторингу ювенільного ревматоїдного артриту. Велика увага приділяється сучасним методам оцінки активності захворювання як провідної лінії моніторингу ревматоїдного артриту. Пояснюються можливості використання поняття «якість життя» у системі комплексного моніторингу захворювання.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, активність процесу, якість життя, діти.

 

 

Шадрін О. Г., Ковальчук А. А.

Ефективність і безпечність препарату Панзинорм 10 000 при проявах зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у дітей із затяжними ентероколітами.

144

Резюме. Питання раціонального вибору ферментної терапії при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози у дітей із затяжними ентероколітами залишається складним та важливим у медико-соціальному аспекті. За сучасними протоколами лікування передбачено комплексну корекцію морфофункціональних порушень органів травлення з впливом на основні чинники хвороби. Серед перспективних напрямків терапії є застосування високоефективного і безпечного препарату Панзинорм 10 000.

Ключові слова: діти, підшлункова залоза, зовнішньосекреторна функція.

 

 

Белоусов Ю. Б.

Лекарственные поражения печени, ассоциируемые с макролидами. Очевидна ли связь?

148

 

 

Лембрик І. С.

Характеристика захворювань підшлункової залози у поєднанні з хронічним холециститом у дітей шкільного віку.

153

Резюме. Вивчалися клініко-параклінічні особливості перебігу патології підшлункової залози у поєднанні з хронічним холецистохолангітом у 484 дітей. Встановлено переважання антено-невротичного та больового синдромів — у 98,1% та 86,7% обстежених відповідно. За даними лабораторно-інструментальних обстежень виявлено помірні порушення екзокринної функції підшлункової залози у 78,8% хворих. У 82,6% пацієнтів діагностовано домінування симпатичного відділу вегетативної нервової системи, наявність надсегментарних порушень вегетативної регуляції, що визначає як адаптацію, так і прогноз захворювання.

Ключові слова: захворювання підшлункової залози, хронічний холецистит, діти.

 

 

Використання сучасних функціональних продуктів харчування при закрепах та дисбіозі кишечнику (огляд літератури).

156

Резюме. Наведено основні підходи до цілеспрямованого впливу на кишкову мікрофлору. Показано можливості застосування з цією метою молочних функціональних продуктів харчування з лактулозою.

Ключові слова: кишкова мікрофлора, пребіотики, лактулоза.

 

 

Тяжка О. В., Боброва В. І., Кошова А. О.

Вікові морфологічні особливості хронічного запалення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

161

Резюме. В статті відображені основні морфологічні особливості клітинного складу запального інфільтрату слизової оболонки шлунка залежно від віку дітей. У більшості обстежених дітей, не залежно від віку, відмічали запалення з переважно лімфоцитарною інфільтрацією. Згідно з отриманими результатами, ступінь запальних змін і характер клітинного складу інфільтрату слизової оболонки шлунка залежить від віку дітей, що необхідно враховувати при проведенні лікування.

Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, лімфоцитарна інфільтрація, мікроциркуляція шлунка.

 

 

Корнєва В. В., Курило Л. В., Глядєлова Н. П.

Досвід використання комбінованого препарату «Омез Д» в терапії запальних захворювань гастродуоденальної зони у дітей.

164

Резюме. В статті наведені результати використання комбінованого препарату інгібітора протонної помпи омепразолу і домперідону «Омез Д» виробництва «Dr.Reddy's Laboratories Ltd» у складі комбінованої терапії запальних захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Аналіз результатів застосування Омезу Д в складі протихелікобактерної терапії у дітей із запальними та ерозивно-виразковими ураженнями шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованими з Helicobacter pylori, доводить його ефективність та безпечність у дітей старшої вікової групи.

Ключевые слова: діти старшого віку, гастродуоденіт, виразкова хвороба, Helicobacter pylori, інгібітори протонної помпи, домперідон, Омез Д.

 

 

Горленко О. М., Коссей Г. Б., Кучерук В. В.

Особливості перебігу функціональних розладів травлення у дітей раннього віку та шляхи їх корекції.

168

Резюме. Проведено клінічне спостереження за 131 дитиною віком від 4 до 22 місяців із синдромом функціональної диспепсії. Встановлено, що найбільш вагомими факторами ризику розвитку функціональної диспепсії у дітей раннього віку є штучне вигодовування та раннє введення продуктів прикорму. Вікових відмінностей клінічних проявів функціональної диспепсії не спостерігалося. Кращі результати лікування були досягнуті у випадку комбінації традиційних препаратів з фітокорекцією.

Ключові слова: функціональна диспепсія, діти раннього віку, фітокорекція.

 

 

Шадрін О. Г., Тарасюк Б. А., Марушко Р. В., Марушко Т. Л.

Проблеми діагностики та лікування дискінезій жовчовивідних шляхів у дітей раннього віку.

170

Резюме. В статті обговорюються сучасні погляди на функціональні порушення гепатобіліарної системи, зокрема дискінезії жовчовивідних шляхів і проблеми діагностики та лікування цих порушень у дітей раннього віку. Наведені дані щодо використання препарату Хофітол в якості «жовчогінного сніданку» при проведенні ультразвукового дослідження та при лікуванні дітей раннього віку з дискінезіями жовчовивідних шляхів.

Ключові слова: функціональні порушення гепатобіліарної системи, дискінезія жовчовивідних шляхів, діти раннього віку, Хофітол.

 

 

Денисова М. Ф., Ципкун А. Г., Чернега Н. В., Кудрей Ю. В., Музика Н. М., Тарасюк Б. А.

Патофізіологічні особливості фази реплікації хронічних вірусних гепатитів В і С у дітей.

176

Резюме. У 150 дітей з хронічними вірусними гепатитами В и С у фазі реплікації вивчені гендерно-вікова структура, клінічні прояви, фактори хворого і фактори вірусу, рівень прозапальних цитокинов (на прикладі TNF-α і його розчинних рецепторів), механізми формування ендотоксикозу, особливості печінкової гемодинаміки, метаболізму сполучної тканини. Знайдено клініко-параклінічні відмінності перебігу ХВГ В и С у дітей, установлено взаємозв'язок між порушенням процесів колагеноутворення, ушкодженням ендотелію, формуванням ендотоксикозу й ступенем активності гепатиту.

Ключові слова: діти, хронічні вірусні гепатити, клініка, патогенез.

Леженко Г. О., Пашкова О. Є.

Підходи до терапії гастроезофагеального рефлюксу у дітей, хворих на бронхіальну астму.

180

Резюме. Вивчалася ефективність застосування препарату Брюліум лінгватабс (домперидон 10 мг) у лікуванні гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Доведено, що Брюліум лінгватабс є ефективним і безпечним препаратом та може бути рекомендований в якості препарату вибору в терапії ГЕР у дітей, хворих на БА.

Ключові слова: бронхіальна астма, гастроезофагеальний рефлюкс, Брюліум лінгватабс (домперидон).

 

 

Тимощук О. В.

Порушення в системі оксиду азоту як один з патогенетичних чинників розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей.

183

Резюме. Хронічний гастродуоденіт (ХГД) є важливою медико-соціальною проблемою дитячої гастроентерології. Упродовж останніх десятиріч змінюється точка зору щодо етіології та патогенезу цього захворювання, зокрема приділяється велика увага мікроциркуляції та порушенням її регуляції. У статті узагальнено дані щодо клініко-параклінічних особливостей хронічного гастродуоденіту у дітей, показано стан і характер порушень системи NO у дітей різного віку.

Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, оксид азоту, загальний нітрит.

 

 

Буряк В. М., Махмутов Р. Ф., Пошехонова Ю. В., Бабич В. Л., Віховська Н. В.

Вплив патогенетичної терапії препаратом КАНЕФРОН®Н на стан місцевих імунних бар'єрів при гострому пієлонефриті у дітей.

187

Резюме. У статті наведено порівняльний аналіз динаміки клінічних проявів, результатів бактеріологічного дослідження сечі та показників місцевого імунітету слизової сечовивідних шляхів при гострому пієлонефриті у дітей на тлі застосування загальноприйнятого терапевтичного комплексу з/без включення препарату КАНЕФРОН®Н. Обидва види лікування дозволили досягти ліквідації клінічних симптомів захворювання, повної бактеріологічної санації сечі. В групі пацієнтів, яким призначався КАНЕФРОН®Н, спостерігалася нормалізація показників місцевого імунітету слизової сечовидільного тракту, водночас у групі хворих, що не отримували даний препарат, ці показники залишались патологічно зміненими. Зроблено висновок про доцільність включення КАНЕФРОНУ Н у комплекс терапії дітей з гострим пієлонефритом як засобу, який нормалізує імунологічну реактивність сечовидільного тракту, що є важливим для попередження хронізації захворювання.

Ключові слова: гострий пієлонефрит, діти, місцевий імунітет, КАНЕФРОН®Н, патогенетична терапія.

 

 

Дудник В. М., Звенігородська Г. Ю.

Клініко-лабораторні особливості хронічного гломерулонефриту у дітей Подільського регіону.

192

Резюме. Встановлені основні клінічні та лабораторні прояви хронічного гломерулонефриту залежно від форми захворювання у дітей Подільського регіону. Провідними ознаками гематуричної форми є артеріальна гіпертензія, гематурія різного ступеня, мінімальна протеїнурія; нефротичної форми — набряки, артеріальна гіпертензія та виражена протеїнурія; ізольованого сечового синдрому — помірно виражена протеїнурія та еритроцитурія без екстраренальних проявів.

Ключові слова: хронічний гломерулонефрит, гематурична форма, нефротична форма, ізольований сечовий синдром, клінічні особливості.

 

 

Іванов Д. Д., Кушніренко С. В.

Застосування Стимолу у дитячій нефрології: корекція метаболічних порушень при тубулопатіях, хронічній нирковій недостатності, гломерулонефриті, пієлонефриті та тубуло-інтерстиційному нефриті у дітей.

195

Резюме. Розглянуто види метаболічних порушень та шляхи їх корекції при різних захворюваннях нирок у дітей. З метою корекції метаболічних порушень та з урахуванням сучасних фармакологічних можливостей при тубулопатіях, хронічній нирковій недостатності, гломерулонефриті, гострому та хронічному пієлонефриті та тубуло-інтерстиційному нефриті доцільно та патогенетично обґрунтовано включення у комплекс лікування препарату Стимол®.

Ключові слова: захворювання нирок, метаболічний ацидоз, корекція метаболічних порушень, Стимол®.

 

 

Аряєв М. Л., Шевченко І. М., Кузменко І. В., Тіткова О. В.

Панкреатичні ферменти в комплексній терапії атопічного дерматиту у дітей.

200

Резюме. Досліджувалася ефективність застосування панкреатичних ферментів у комплексній терапії атопічного дерматиту у дітей. Як найбільш ефективний метод визначена комплексна терапія атопічного дерматиту з включенням препарату «Пангрол 10000».

Ключові слова: діти, атопічний дерматит, панкреатичні ферменти, Пангрол 10000.

 

 

Руденко С. М., Гавриленко Т. І., Охотнікова О. М.

Гіперчутливість до найпоширеніших аероалергенів у дітей раннього віку з повторними епізодами бронхообструкції на тлі лікування Н1-антигістамінним препаратом ІІІ покоління дезлоратадином.

204

Резюме. У статті наведено результати обстеження 71 хворого віком від 2 до 5 років з повторними епізодами бронхообструкції (обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою). Проводилося дослідження рівня специфічних IgE до неінфекційних алергенів та антигенів цвілевих грибків Cladosporium herbarum, Alternaria tenuis, Aspergillus niger і їх динаміки на тлі включення до комплексної терапії Н1-антигістамінного препарату ІІІ покоління дезлоратадину (Едему). Встановлено позитивну клінічну динаміку і зменшення рівня сенсибілізації до неінфекційних і грибкових алергенів на тлі застосування дезлоратадину.

Ключові слова: рецидивна бронхообструкція, неінфекційна і грибкова сенсибілізація, дезлоратадин (Едем), діти перших 5 років життя.

 

 

Сенаторова Г. С., Чайченко Т. В.

Компоненти метаболічного синдрому у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням.

209

Резюме. Наведені дані обстеження 150 підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням з точки зору оцінки компонентів метаболічного синдрому залежно від ступеня надлишку маси, згідно із сучасними рекомендаціями міжнародних організацій, що працюють у відповідних галузях, у порівнянні з критеріями Міжнародної діабетичної федерації. Встановлено, що накопичення надлишку маси у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням відбувається за абдомінальним типом з формуванням інсулінорезистентності та дисліпідемії вже при надмірній вазі з наступним гіперінсулінізмом, гіпертригліцеридемією і значущим зниженням концентрації ЛПВЩ. При цьому кількість осіб з нормальним АТ зменшується залежно від величини ІМТ, а високий відсоток діагностування лабільної форми артеріальної гіпертензії та «гіпертензії білого халата» вимагають обов'язкового проведення добового моні торування АТ в якості доповнення до офісних результатів. Таким чином, рекомендовані міжнародною діабетичною федерацією для діагностики метаболічного синдрому параметри лише констатують грубі зміни, тоді як для визначення предикторів рівня кардіоваскулярного ризику потрібне використання додаткових більш чутливих методів.

Ключові слова: метаболічний синдром, підлітки, ожиріння, надлишкова маса тіла.

 

 

Прагни, дивуй та перемагай у всеукраїнській премії «Диво-Дитина-2012».

213