СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ № 1 – 2012

  • Науково - практичний журнал
  • DOI:
  • 10.15574/SP
  • Наклад -
  • 8000 примірників
  • Формат видання -
  • 290Х210 мм
  • Періодичність -
  • 8 номерів на рік

Рекламу лекарств ограничили.

10

 

 

Обговорення нової стратегії покращання здоров'я в Україні «Здоров'я-2020: український вимір».

11

 

 

Киев: опыт пилотного региона.

13

 

 

Горачук В. В., Гойда Н. Г.

Методичні підходи до визначення задоволеності пацієнтів (їхніх представників) медичною допомогою у закладі охорони здоров'я.

15

Резюме. Запропонована адаптована методика анкетного опитування пацієнтів або їхніх представників стосовно задоволеності якістю отриманої медичної допомоги. Результати опитування можна використовувати як інформаційну базу для визначення аспектів підвищення ефективності діяльності закладу охорони здоров'я.

Ключові слова: задоволеність медичною допомогою, анкетне опитування, пацієнти / їхні представники.

 

 

Терещенко А. В., Квашніна Л. В., Матвієнко І. Н., Цихонь З. О., Шевченко Т. В.

Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку стандарт надання первинної медико-санітарної допомоги дітям і наступного спостереження за їхнім здоров'ям.

19

Резюме. Будь-які зміни в стандартизації надання медичної допомоги вимагають не тільки розробки цих стандартів та навчання медичних працівників, але й чіткої системи моніторингу впровадження цих стандартів в медичну практику. Переважна більшість вітчизняних стандартів не мають розроблених інструментів навчання та моніторингу їх впровадження у медичну практику. Стратегія ВООЗ/ЮНІСЕФ Інтегрованого ведення хвороб дитячого віку (ІВХДВ) у своїй структурі містить протокол надання медичної допомоги дітям від народження до 5 років життя, інструменти для навчання (електронна навчальна програма ИКАТ та буклет схем), інструмент моніторингу впровадження стратегії та розроблені індикатори структури, процесу і результатів впровадження стратегії. Цей комплекс забезпечує не тільки процес впровадження самої стратегії, але й процес виявлення основних проблем впровадження і впливу на їх зміни та, відповідно, на якість медичної допомоги.

Ключові слова: індикатори, якість, клінічний аудит, медична допомога, моніторинг, навчання, первинний рівень, результати.

 

 

Довгаль М. П., Биков О. К., Андреєв С. В.

25-річний досвід роботи дитячого хірургічного стаціонару одного дня.

23

Резюме. На основі досвіду надання хірургічної допомоги майже 8 тисячам дітей та підлітків м. Житомира в хірургічному стаціонарі одного дня розроблена та впроваджена система організаційної роботи одноденного амбулаторно-поліклінічного хірургічного стаціонару для дітей. Визначені умови, показання та протипоказання до проведення оперативних втручань в одноденному хірургічному стаціонарі. Доведено, що коротка тривалість перебування в стаціонарі одного дня, швидка реабілітація після операції та наркозу позитивно впливають на фізичний та психічний стан дитини, сприяють ранньому відновленню здоров'я та суттєво скорочують бюджетні фінансові витрати.

Ключові слова: дитячий хірургічний стаціонар одного дня.

 

 

Карпова Е. П., Фейзуллаєв Е. Ф.

Досвід застосування препарату Аква Маріс спрей для горла для місцевого лікування хронічного тонзиліту у дітей.

25

Резюме. Метою дослідження було вивчити ефективність препарату Аква Маріс спрей для горла у лікуванні дітей з хронічним тонзилітом. Було обстежено та проліковано 84 дитини з хронічним тонзилітом компенсованої форми у віці від 5 до 15 років. Результати показали, що застосування препарату дозволяє досягти виразного стійкого ефекту, підтвердженого катамнестично, що свідчить про високу терапевтичну ефективність та дозволяє рекомендувати його для широкого застосування у комплексному лікуванні хронічного тонзиліту у дітей.

Ключові слова: хронічний тонзиліт, гіпертонічний розчин води Адріатичного моря, діти.

 

 

Марушко Ю. В., Мовчан О. С., Бичкова Н. Г.

Використання препарату «Деринат» у комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей з алергопатологією, що часто хворіють.

29

Резюме. З проблемою дітей, що часто хворіють, стикаються передусім дільничні педіатри, лікарі загальної практики — сімейної медицини. У роботі наведені результати використання препарату «Деринат» у комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей, що часто хворіють, на тлі алергопатології. Клінічний ефект препарату підтверджувався позитивною динамікою імунологічних показників.

Ключові слова: діти, що часто хворіють, алергопатологія, лікувально-профілактичні заходи, імунологічні показники, Деринат.

 

 

Осидак Л. В., Дондурей О. О., Зарубаєв В. В., Головачева К. Г., Суховецька В. Ф., Дриневський В. П., Кашаєва О. В.

Лікування ГРВІ у дітей: можливості імунокорекції.

33

Резюме. В експериментах in vivo на тваринній моделі доведено наявність у препарату «Деринат» (дезоксирибонуклеат натрію) проективної активності щодо вірусу A(H1N1) pdm 2009. В умовах плацебо-контрольованих рандомізованих клініко-лабораторних досліджень, згідно з Правилами GCP, доведена лікувальна ефективність та безпечність Деринату при включенні його у комплексну терапію дітей >0 років з грипом та ГРІ іншої етіології, що проявилось статистично значущим скороченням тривалості основних клінічних симптомів захворювання з нормалізацією зсувів вивчених лабораторних показників, що виникли, та швидшою елімінацією збудників з носових ходів пацієнтів.

Ключові слова: діти, лікування, дезоксирибонуклеат натрію, імунітет, антиоксидантна активність, грип та ГВІ.

 

 

Балясинская Г. Л., Люманова С. Р., Ланда Р. И.

Значение мукоактивной терапии в лечении острых синуситов у детей.

39

 

 

Нагорна Н. В., Бордюгова О. В., Дубова Г. В.

Дизелементоз у дітей з дефіцитом заліза та шляхи його корекції.

41

Резюме. У роботі наведені результати дослідження 33 хімічних елементів у 59 дітей (36 дівчаток та 23 хлопчиків) віком від 6 місяців до 18 років із залізодефіцитною анемією і 35 здорових однолітків (18 дівчаток та 17 хлопчиків). У дітей із залізодефіцитною анемією достовірно частіше, ніж у здорових однолітків, документовано наявність токсичних (35,6% і 14,3% відповідно, р<0,05) та перевищення допустимого вмісту потенційно токсичних (44,1% і 11,4%, р<0,01) хімічних елементів. Лабораторні показники ЗДА у всіх дітей були підтверджені дефіцитом заліза за даними спектрального аналізу волосся. При цьому у всіх пацієнтів із ЗДА достовірно частіше, ніж у здорових дітей, констатовано дефіцит таких ессенціальних елементів, як калій, марганець, магній, селен, мідь, цинк, хром, молібден. Проведений курс ентеросорбції препаратом «Атоксил» з подальшим курсом препарату «Тотема» дозволили знизити до допустимих значень вміст токсичних і потенційно токсичних елементів у 83,3% дітей, ліквідувати дефіцит життєво необхідних елементів у 65,0% дітей, при цьому рівень заліза нормалізувався у 83,3% дітей, міді і марганцю — у 60,0%. Препарати безпечні й ефективні при диселементозі, що дає підставу рекомендувати їх до застосування у дітей із залізодефіцитною анемією.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, дизелементоз, діти, Атоксил, Тотема.

 

 

Токарчук Н. І., Чекотун Т. В., Пересунько Ю. В., Старинець Л. С., Савицька Т. В., Лагода В. В.

Клініко-патогенетичне значення показників ліпідного обміну та рівня лептину при ожирінні у дітей раннього віку.

48

Резюме. У статті наведений аналіз показників ліпідного обміну та рівня лептину у дітей раннього віку залежно від їх фізичного розвитку, сімейного анамнезу та вигодовування на першому році життя. Виявлено, що рівень лептину у дітей раннього віку залежить від маси тіла та статі.

Ключові слова: діти раннього віку, ожиріння, лептин.

 

 

Шульгай О. М., Кабакова А. Б., Шостак І. Й.

Досвід застосування препарату «Урсофальк» у лікуванні ацетонемічного синдрому у дітей.

52

Резюме. У статті наведено причини виникнення ацетонемічного синдрому у дітей, особливості його клінічних проявів, раціональні підходи до комплексної терапії, переваги застосування препарату «Урсофальк».

Ключові слова: діти, ацетонемічний синдром, нервово-артритична аномалія конституції, лікування, реосорбілакт.

 

 

Білогорцева О. І., Симоненкова Н. В., Волик М. А., Стополянський О. В., Доценко Я. І.

Туберкульозна інфекція у ВІЛ-інфікованих дітей.

56

Резюме. В статті наведені результати клініко-анамнестичного спостереження за 55 дітьми з ВІЛ/ТБ. Визначена роль основних факторів ризику у розвитку захворювання на туберкульоз. Підтверджена діагностична цінність методу туберкулінодіагностики у ВІЛ-інфікованих дітей.

Ключові слова: туберкульоз, діти, ВІЛ-інфекція.

 

 

Крамарьов С. О., Євтушенко В. В., Дорошенко В. О.

Регідратаційна терапія при гострих респіраторних інфекціях у дітей.

61

Резюме. Проведено дослідження ефективності застосування водних розчинів з метою корекції водно-електролітного балансу у дітей з ГРІ. Адекватний оральний прийом рідини у всіх хворих забезпечив швидку інволюцію симптомів дегідратації.

Ключові слова: гострі респіраторні інфекції, водно-електролітний баланс, розчин для оральної регідратації.

 

 

Охотнікова О. М., Гавриленко Т. І., Гладуш Ю. І., Іванова Т. П., Руденко С. М., Усова О. І., Зарудня О. Ф., Грищенко О. М.

Гострі і хронічні бронхообструктивні захворювання у дітей віком до 5 років та муколітична фітотерапія.

65

Резюме. Вивчалася терапевтична ефективність і переносимість препарату ПЕКТОЛВАН ПЛЮЩ («Фармак», Україна) при лікуванні дітей раннього віку з бронхообструктивним синдромом. Результати показали хорошу клінічну ефективність та переносимість препарату, навіть у хворих зі схильністю до розвитку алергії, що дозволяє рекомендувати його застосування у складі комплексної терапії бронхообструктивного синдрому у пацієнтів раннього віку.

Ключові слова: діти раннього віку, бронхообструктивний синдром, алергія, ПЕКТОЛВАН ПЛЮЩ.

 

 

Шостакович-Корецька Л. Р.

Проблема антимікробної резистентності в терапії гострих респіраторних захворювань у дітей.

70

Резюме. Останнім часом лікарям усе частіше доводиться стикатися з лікарсько-стійкими збудниками негоспітальних респіраторних інфекцій. За даними літератури, основною причиною цього є необґрунтована й нераціональна антибіотикотерапія. Для вирішення проблеми лікування хворих із гострими респіраторними захворюваннями, викликаними резистентними до стандартної терапії штамами мікроорганізмів, розроблена нова форма амоксициліну/клавуланату — Аугментин™ ES. Ефективність та обґрунтованість застосування препарату показана на конкретному клінічному прикладі з практики педіатра.

Ключові слова: резистентність, антибіотикотерапія, Аугментин™ ES.

 

 

Марушко Ю. В., Олефір Т. І., Гринішина Г. Г., Бордовська І. Г., Аль-Нажар М. А.

Досвід застосування ступеневої антибактеріальної терапії у дітей з позалікарняною пневмонією.

76

Резюме. Проведено ступеневу антибактеріальну терапію цефалоспорином ІІ покоління цефуроксимом (Цефумакс парентерально з переходом на Цефутил перорально) гострої позалікарняної пневмонії у дітей. Аналіз динаміки клініко-лабораторних даних показав високу ефективність запропонованої схеми лікування. Перехід на пероральну форму прийому препарату значно підвищував комплаєнс лікування, побічних реакцій на застосовані препарати не спостерігалося.

Ключові слова: гостра позалікарняна пневмонія, ступенева антибактеріальна терапія, цефуроксим.

 

 

Богмат Л. Ф., Головко Т. О.

Стан симпатоадреналової системи у дітей з патологією міокарда та різним рівнем функціонування правого шлуночка.

81

Резюме. Мета дослідження: вивчити стан симпатоадреналової системи у дітей з патологією міокарда при різних рівнях функціонування правого шлуночка серця. Обстежено 92 пацієнти з патологією міокарда (вторинна кардіоміопатія, диспластична кардіоміопатія, порушення ритму). Проведено клінічні дослідження з аналізом скарг, даних анамнезу захворювання й життя, об'єктивного дослідження. Оцінку симпатоадреналової системи проводили за показниками рівня екскреції катехоламінів (адреналіну, норадреналіну) у добовій сечі. Морфофункціональний стан правого шлуночка оцінювався за результатами ультразвукового допплерівського дослідження серця в «М»- і «В»-режимах. Встановлено, що у дітей з патологією міокарда зниження насосної функції і правого, і лівого шлуночків супроводжується підвищенням активності симпатоадреналової системи, що найбільш виражено при мінімальній систоличній дисфункції. При її прогресуванні активність САС вірогідно знижується.

Ключові слова: симпатоадреналова система, правий шлуночок серця, діти, патологія міокарда.

 

 

Марушко Т. В., Марушко Є. Ю.

Роль імунобіологічних препаратів у лікуванні ревматологічних захворювань у дітей.

85

Резюме. На сучасному етапі доведена важлива роль окремих цитокінів у розвитку ревматичних хвороб, особливо при ревматоїдному артриті та ювенільному ревматоїдному артриті, найважливішими серед яких є інтерлейкін-1, інтерлейкін-6 та фактор некрозу пухлин-α. Новим словом у лікуванні даної групи хвороб є імунобіологічні препарати. Препарат гуманізованих антитіл проти рецепторів інтерлейкіну-6 тоцилізумаб є високоефективним та безпечним засобом для лікування системної форми ювенільного ревматоїдного артриту.

Ключові слова: ревматичні захворювання, діти, імунобіологічна терапія, тоцілізумаб.

 

 

Дудник В. М., Вижга Ю. В., Гумінська Г. С., Віннічук Л. Л., Марчук О. І.

Клініко-лабораторна характеристика ювенільного ревматоїдного артриту.

90

Резюме. Проведено комплексне обстеження 132 дітей з ювенільним ревматоїдним артритом — 75 (57%) дівчаток та 57(43%) хлопчиків. Отримані результати дозволили оцінити клініко-лабораторні особливості перебігу ЮРА у дітей.

Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, клінічний перебіг, діти.

 

 

Федоренко О. В.

Корекція гіпоксичних порушень при гострому інфекційному міокардиті у дітей при різних схемах лікування.

93

Резюме. У статті наведені інформативні методи оцінки показників ступеня гіпоксії міокарда у дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит, а також ефективність різних способів її корекції при серцево-судинній патології. Вивчались показники кислотно-основної рівноваги та кислотно-основного стану при різних схемах лікування гострого інфекційного міокардиту. Виявлено, що оксидативний стрес і біоенергетична гіпоксія повністю купіруються при застосуванні базисної терапії в комплексі з антигіпоксантом і антиоксидантом.

Ключові слова: діти, гострий інфекційний міокардит, гіпоксія міокарда.

 

 

Аряєв Н. Л., Кононенко Н. А.

Клінічне значення комбінації омепразолу і домперидону у терапії функціональної диспепсії у дітей.

96

Резюме. Вивчалася ефективність та безпечність комбінованого призначення омепразолу та домперидону («Омез Д») у лікуванні функціональної диспепсії у дітей віком від 12 до 18 років. Показано, що застосування препарату сприяє швидкому купіруванню симптоматики та покращанню загального самопочуття пацієнтів. Препарат безпечний у дитячому віці та забезпечує високий рівень прихильності до терапії, що дозволяє рекомендувати його для лікування функціональної диспепсії у дітей.

Ключові слова: функціональна диспепсія, діти, омепразол, домперидон.

 

 

Козакевич В. К., Козакевич О. Б.

Адаптовані молочні суміші вітчизняного виробництва з нуклеотидами та олігосахаридами у харчуванні дітей першого року життя.

101

Резюме. Показано досвід застосування вітчизняних замінників грудного молока — сумішей «Малютка premium 1» та «Малютка premium 2» з пребіотиками та нуклеотидами для вигодовування дітей раннього віку. Результати вивчення складу сумішей та даних проведеного дослідження показали, що суміші добре переносяться, забезпечують потреби дітей першого року життя у важливих поживних речовинах.

Ключові слова: діти, штучне вигодовування, замінники грудного молока, адаптація.

 

 

Овчаренко Л. С., Самохін І. В., Вертегел А. О., Андрієнко Т. Г., Редько І. І., Жихарева Н. В.

Раціональний вибір прокінетика при функціональних порушеннях травлення у дітей.

105

Резюме. Прокінетік «Домрід» (домперидон, Kusum Pharm) є ефективним і безпечним засобом монотерапії функціональної диспепсії і гастроезофагеального рефлюксу у дітей, що зумовлено його високими лікувальними характеристиками, статистично достовірно підтвердженими клінічними, лабораторними та інструментальними методами моніторингу перебігу даних захворювань і можливих небажаних явищ. Для досягнення терапевтичного успіху при лікуванні функціональної диспепсії і гастроезофагеального рефлюксу в більшості випадків достатньо 14-денного прийому суспензії «Домрід» у стандартних дозуваннях з чітким клінічним поліпшенням вже на 7-у добу лікування. Застосування Домріда протягом 14 днів у дітей у віці від 1 року до 12 років з функціональною диспепсією і гастроезофагеальним рефлюксом має низький ризик розвитку гіперпролактинемії, і препарат може широко використовуватися в педіатричній практиці без необхідності моніторингу даного параметру.

Ключові слова: діти, функціональна диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, домперидон.

 

 

Шутова О. В.

Сучасні напрямки удосконалення діагностики, профілактики та патогенетичної корекції холестеринового холелітіазу у дитячому віці.

110

Резюме. Стаття присвячена вивченню показників системи ліпопротеїдів та аполіпопротеїнів у сироватці крові дітей з холелітіазом на стадії формування каменів. Результати проведеного дослідження показали порушення в системі аполіпопротеїнів Апо-АI та Апо-В при нормальному рівні холестерину у сироватці крові, що дозволяє розглядати зміни в системі аполіпопротеїнів у якості одного з факторів формування жовчнокам'яної хвороби у дитячому віці.

Ключові слова: діти, холелітіаз, метаболізм ліпідів, аполіпопротеїни.

 

 

Лембрик І. С., Цицюра О. О., Боюк М. Б.

Особливості ЛОР-проявів при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі у дітей шкільного віку та шляхи їх терапевтичної корекції.

114

Резюме. В статті проаналізовано патологічні зміни з боку ЛОР-органів у дітей шкільного віку із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. У всіх хворих діагностовано хронічний фарингіт, у 50% — гіпертрофічний тонзиліт, у 25% — аденоїдні вегетації ІІ–ІІІ ступенів. Поруч із класичними проявами хвороби у обстежених найчастіше відмічалися захриплість голосу, хронічний кашель, нежить, розлади ковтання, дисфонія. Застосування у комплексній терапії антацидного препарату «Фосфалюгель» дозволило в більш стислі терміни мінімалізувати клінічні прояви захворювання, а також нормалізувати функціональний стан гастродуоденальної зони та верхніх дихальних шляхів.

Ключові слова: діти, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ЛОР-прояви, лікування.

 

 

Белоусова О. Ю.

Використання сучасних функціональних продуктів харчування при закрепах та дисбіозі кишечнику.

118

Резюме. Показано роль продуктів функціонального харчування у становленні та нормалізації функцій шлунково-кишкового тракту у дітей грудного віку. Проведено дослідження ефективності адаптованої молочної суміші «Хумана Біфідус з пребіотиком лактулозою» у дітей першого року життя, які були госпіталізовані в стаціонар з діагнозом «ГРВІ» або «Гострий бронхіт» та мали супутні функціональні розлади травлення (функціональний закреп, функціональні коліти, дисшезію дітей раннього віку). Результати клінічної апробації суміші показали, що її застосування є оптимальним в умовах організації профілактичної допомоги здоровим дітям перших місяців життя, які знаходяться на штучному вигодовуванні, а також дітям, що потребують профілактики або лікування мінімальних гастроінтестинальних дисфункцій.

Ключові слова: функціональні розлади травлення, діти грудного віку, дієтичне харчування, адаптована молочна суміш, лактулоза, Хумана Біфідус.

 

 

Токарчук Н. І., Старинець Л. С.

Використання Імунофлазіду для профілактики та лікування грипу і ГРВІ у дітей під час сезонного підвищення захворюваності.

123

Резюме. Вивчалася ефективність застосування препарату «Імунофлазід»® («Екофарм», Україна) у дітей раннього віку з гострими респіраторними вірусними інфекціями. Переносимість препарату, його клінічна ефективність, високий комплаєнс лікування дозволяють рекомендувати препарат для широкого застосування в амбулаторних та стаціонарних умовах у якості лікувального та профілактичного засобу.

Ключові слова: гостра респіраторна вірусна інфекція, діти раннього віку, Імунофлазід.

 

 

Бережний В. В., Марушко Т. В., Тараненко Т. В., Марушко Є. Ю.

Клініко-інструментальна характеристика дебюту системного червоного вовчака у дітей.

128

Резюме. Дебют СЧВ у дітей кидає діагностичний виклик лікарям різних спеціальностей, оскільки початок захворювання не має чітких клінічних ознак, характеризується різноманіттям масок дебюту, високим ступенем агресивності перебігу. Аналіз початку захворювання дає змогу виділити групи найчастіших масок дебюту СЧВ у дітей. СЧВ у дітей в дебюті у 21% випадків характеризується атиповим або неповним перебігом, у таких випадках хвороба перебігає під маскою інших захворювань, що є основою для встановлення хибного діагнозу.

Ключові слова: системний червоний вовчак, діти, маска дебюту, клініко-інструментальна характеристика.

 

 

Марченко Т. З., Морозович О. М., Сакалош Л. П., Ткачів Н. М.

Катамнез дітей після комплексної амбулаторної реабілітації перенесених гострих респіраторних захворювань.

134

Резюме. Проведено вивчення катамнезу протягом 7 місяців після закінчення весняної амбулаторної реабілітаційної програми ГРЗ у 30 дітей основної групи з включенням фітопрепарату Біоарон С, і у 20 дітей контрольної групи (без фітопрепарату Біоарон С). В основній групі виявлено позитивну динаміку показників гемоглобіну, апетиту, маси тіла, компенсаторно-захисного потенціалу за інтегральними коефіцієнтами гемограми на фоні зниження частоти ГРЗ і відсутності формування нових вогнищ інфекції, що свідчить про ефективність застосування Біоарону С.

Ключові слова: діти, катамнез, гострі респіраторні захворювання, Біоарон С, параметри апетиту, гемоглобін, коефіцієнт фагоцитарного захисту, специфічний імунний лімфоцитарно-моноцитарний потенціал.

 

 

Усачова О. В., Дуда К. О.

Патогенетичне обґрунтування специфічної імунотерапії вродженої і ранньої набутої цитомегалії та оцінка її ефективності.

141

Резюме. За результатами аналізу специфічного імунологічного профілю, показників стану клітинної ланки імунітету та рівня інтерферону γ крові, проведеного у 89 інфікованих цитомегаловірусом дітей раннього віку (38 — з вродженою та 51 — з ранньою набутою цитомегалією) в динаміці спостереження, обґрунтовано доцільність та показано ефективність лікування специфічними імуноглобулінами.

Ключові слова: цитомегаловірусна інфекція, новонароджені, діти раннього віку, клітинна ланка імунітету, інтерферон γ, лікування, антицитомегаловірусний імуноглобулін.

 

 

Зубаренко О. В., Стоєва Т. В., Василенко О. Б.

Оцінка ефективності протирецидивної терапії у дітей з хронічними пієлонефритами, асоційованими з дисметаболічною нефропатією.

146

Резюме. З метою оцінки ефективності протирецидивної терапії з включенням препарату «Фурамаг» у дітей з хронічними пієлонефритами, асоційованими з дисметаболічною нефропатією, проведено лонгітудінальне обстеження 60 пацієнтів віком від 3 до 17 років. Встановлено, що персистенція мікробних збудників у сечі, яка визначається у 67% дітей з хронічним дисметаболічним пієлонефритом, спричиняє латентний перебіг інфекційно-запального процесу та підтримує метаболічні розлади. Ефективність пролонгованої протирецидивної схеми з включенням Фурамагу у дітей з хронічними необструктивними пієлонефритами, у тому числі асоційованими із дисметаболічною нефропатією, підтвердженою клініко-лабораторними показниками.

Ключові слова: діти, пієлонефрит, протирецидивна терапія, дисметаболічна нефропатія, Фурамаг.

 

 

Крючко Т. О., Бабаніна С. М., Карпенко О. О., Бабаніна М. Ю., Пилипенко О. А.

Шляхи оптимізації ефективності лікування дітей з рецидивним герпетичним стоматитом.

150

Резюме. Вивчалася ефективність застосування фітопрепарату «Імупрет» у комплексному лікуванні гострого герпетичного стоматиту у дітей. На фоні терапії Імупретом встановлено достовірне зниження тривалості та виразності симптомів захворювання, таких як гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини рота, свербіж та біль у ротовій порожнині; швидке зменшення проявів периферичного лімфаденіту; скорочення терміну епітелізації елементів ураження та покращення загального самопочуття дітей; позитивні зміни стану мікробіоценозу ротової порожнини.

Ключові слова: герпетична інфекція, слизова оболонка порожнини рота, стоматит, Імупрет.

 

 

Бухановська Т. М., Мальцева Л. О.

Оцінка негативних факторів навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я дітей промислового міста (аналітичний огляд).

155

Резюме. У статті охарактеризовано чинники, які негативно впливають на стан здоров'я дитячого населення. Встановлено комплексну дію соціально-економічних причин, насамперед погіршення якості харчування дітей, техногенного навантаження внаслідок промислового забруднення навколишнього середовища, збільшення стресових ситуацій у повсякденному житті дітей.

Ключові слова: діти, навколишнє середовище, техногенне навантаження, харчування, психічне благополуччя.

 

 

Пархоменко Людмила Костянтинівна (до 70-річчя від дня народження).

159

 

Кунсткамера.

161

 

Нил Филатов: жизнь педиатра.

165