- Журнали
- Сучасна педіатрія
- СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ 02-2011
СУЧАСНА ПЕДІАТРІЯ 02-2011
10
13
15
Конференція «За здорове майбутнє наших дітей — дитяча імунізація» (4 березня 2011 р., м. Будапешт).
19
22
Резолюція Всеукраїнської конференції «Нові можливості захисту дітей від ротавірусної інфекції».
24
26
Нуклеотиди: вплив на імунну систему малюка.
28
Резюме. Показано роль нуклеотидів у розвитку імунної системи дитини, а також історію вивчення цього питання.
Ключові слова: імунна система, діти, грудне вигодовування, штучне вигодовування, нуклеотиди, молочні суміші.
Богомильський М. Р., Гаращенко Т. І., Бабкіна Л. А.
32
Резюме. Метою дослідження було показати доцільність застосування елімінаційного препарату Аква Маріс (Ядран, Хорватія), що діє безпосередньо на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, у комплексі терапії сезонного та цілорічного алергічного риніту (САР та ЦАР). Ефективність застосування елімінаційної терапії у дітей з алергічними ринітами (АР) виражалась не тільки у достовірному покращенні динаміки симптомів САР та ЦАР, але й у значному зниженні застосування препаратів для терапії АР, таких як назальні судинозвужувальні краплі, системні антигістамінні препарати, топічні кромони та кортикостероїди. У пацієнтів з КАР, що отримували препарат Аква Маріс, значно знизилася кількість побічних ефектів на тлі прийому кортикостероїдів.
Ключові слова: сезонний алергічний риніт, цілорічний алергічний риніт, елімінаційна терапія, слизова оболонка верхніх дихальних шляхів, Аква Маріс.
Шамсиєв Ф. М., Мирсаліхова Н. Х., Алімова К. І., Таджиханова Д. П.
39
Резюме. Метою роботи була оцінка стану імунної системи дітей з бронхолегеневою патологією, асоційованою з TORCH-інфекцією, у динаміці лікування Протефлазидом. Порівняльний аналіз за основними параметрами імунної системи показав, що включення імунокоректора Протефлазиду за новою схемою у комплекс лікування сприяє швидшому покращенню клініко-імунологічної динаміки, коригуючи порушені ланки імунітету.
Ключові слова: імунна система, асоційована з TORCH-інфекцією бронхолегенева патологія, імунокоректор, Протефлазид.
42
Резюме. В современных условиях более чем в 80% случаев показаниями для назначения антибиотиков в педиатрической практике являются инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов. При этом в большинстве случаев антибактериальная терапия проводится в амбулаторных условиях. К антибиотикам, применяемым у детей в амбулаторних условиях, предъявляется ряд важных требований, обеспечивающих успешное лечение.
Буряк В. М., Пошехонова Ю. В., Шабан Н. І.
Оптимізація тактики ведення дітей, що страждають на хронічний тонзиліт.
48
Резюме. У результаті проведеного дослідження встановлено високу ефективність використання препарату «Лізак» з метою санації від патогенної бактеріальної мікрофлори, а також відновлення місцевих імунологічних бар'єрів слизової оболонки піднебінних мигдаликів та задньої стінки глотки у дітей, що страждають на хронічний тонзиліт.
Ключові слова: хронічний тонзиліт, діти, тактика ведення, Лізак.
Синупрет у практиці педіатрії: з позиції доказової медицини.
52
Резюме. Наведено дані про ефективність та безпечність застосування фітопрепарату Синупрет при гострому вірусному неускладненому синуситі, риносинуситах різної етіології, як у вигляді монотерапії негнійних захворювань придаткових пазух носа, так і в комплексному лікуванні (включаючи антибіотикотерапію) гнійних синуситів у дітей, починаючи з дворічного віку. Високий профіль безпеки, зручність у застосуванні, можливість оптимального вибору однієї з чотирьох форм та велика
наукова доказова база дозволяють розглядати Синупрет як перспективний засіб для широкого застосування у практиці сімейної медицини і педіатрії.
Ключові слова: риносинусит, фітотерапія, діти, Синупрет.
Квашніна Л. В., Кузюк Л. Г., Маковкіна Ю. А.
58
Резюме. Стаття присвячена вивченню стану функції зовнішнього дихання у здорових дітей шкільного віку. Проведений аналіз параметрів спірографічних показників з урахуванням віку, статі, фізичного розвитку та соматотипу.
Ключові слова: діти, функція зовнішнього дихання, соматотип, фізичний розвиток.
Сучасні клініко-терапевтичні аспекти кампілобактеріозу у дітей.
68
Резюме. Показано особливості бактеріологічної діагностики, клінічних проявів та етіотропної терапії кампілобактеріозу у дітей різних вікових груп.
Ключові слова: гострі кишкові інфекції, кампілобактер, діти, діагностика, клініка, лікування.
71
Резюме. На основі аналізу клініко-лабораторних даних 37 дітей перших 3 років життя показано, що серопозитивні до цитомегаловірусів та вірусів герпесу 1-го, 2-го типів по-різному забезпечені гормонами кори наднирників та мають особливості функціонування клітинної ланки імунітету, що впливає на перебіг періоду раннього віку.
Ключові слова: герпесвіруси 1-го, 2-го типів, цитомегаловіруси, серопозитивні, новонароджені, діти раннього віку, клініка, клітинна ланка імунітету.
74
Резюме. У результаті комплексного клінічного, інструментального, імуноферментного досліджень вивчалася динаміка рівня мозкового нейротрофічного фактора (BDNF) у недоношених новонароджених залежно від функціональних и структурних змін ішемічного та геморагічного характеру (набряк головного мозку, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночковий крововилив) та без них, при гіпоксично-ішемічному ураженні головного мозку. Виділено кореляційні зв'язки між антропометричними даними, оцінкою за шкалою Апгар та показниками рівня BDNF. Встановлено ступінь їх сили, визначено залежність кількісного рівня BDNF від змін значень вказаних показників.
Ключові слова: мозковий нейротрофічний фактор, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночковий крововилив, недоношені новонароджені.
Траверсе Г. М., Цвіренко С. М., Пономаренко Л. М.
81
Резюме. В роботі показано, що у матерів, які народили передчасно маловагових дітей, удвічі частіше виявляється патологія щитовидної залози за даними УЗД. У пуповинній крові їхніх дітей значно знижений рівень гормонів щитовидної залози, що за дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, які народили передчасно маловагових дітей, йодовмісними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока і тривалість годування грудьми на першому році життя.
Ключові слова: передчасно народжені діти, мала вага, йодний дефіцит, грудне вигодовування, йодовмісні препарати.
84
Резюме. Вивчення особливостей перебігу постнатальної адаптації 73 недоношених дітей з масою тіла при народженні менше 1000 г та гестаційним віком менше 30 тижнів дозволило виявити чинники, які можуть бути прогностичними маркерами несприятливих наслідків (смерті в неонатальному періоді). Такими чинниками є дизметаболічні порушення у вигляді важкої гіпопротеїнемії, ранньої гіперглікемії та нестабільності глікемії, а також виразна тромбоцитопенія та кандидозна контамінація.
Ключові слова: новонароджені з надзвичайно малою масою тіла, постнатальна адаптація, виживання, метаболічні порушення.
Шунько Є. Є., Дзюблик І. В., Омельченко Л. В., Соловйов С. О.
89
Резюме. В роботі наведено результати вірусологічного дослідження новонароджених і дітей раннього віку, що перебували на лікуванні в стаціонарах обласної дитячої лікарні. Всього досліджено 107 проб фекалій. Антиген ротавірусів виявлено у 18 (16,8%) випадках та антиген аденовірусів — у 33 (30,8%) пробах. Проаналізовано стан здоров'я матерів обстежених дітей, їх гінекологічний, акушерський анамнез, ускладнення, що мали місце під час вагітності та пологів. Виявлено фактори ризику інфікування вірусами, розглянуто особливості перебігу захворювання у інфікованих новонароджених, простежено стан здоров'я дітей на першому та другому роках життя.
Ключові слова: ротавірусна інфекція, аденовірусна інфекція, вірусологічне дослідження, новонароджені, фактори ризику.
Похилько В. І., Цвіренко С. М., Траверсе М. О.
Особливості розвитку та стан здоров'я в ранньому віці дітей, що народилися з малою масою тіла.
96
Резюме. Проведено аналіз фізичного та нервово психічного розвитку 150 дітей, що народилися з масою менше 2500 г. Виявлено високу частоту перинатальної патології ЦНС, системи дихання, гіпербілірубінемій. Маса тіла у віці 1 рік знаходиться в межах 6300–11500 г, зріст — 60–76 см. Значно поширені неврологічні розлади, сенсорні порушення у ранньому віці. Найпоширенішою патологією є анемія, алергія, високий індекс інфекційної захворюваності.
Ключові слова: новонароджена дитина, мала маса тіла при народженні, фізичний розвиток, захворюваність.
99
Резюме. У статті наведено результати аналізу анкетування вагітних та дані масового скринінгу новонароджених на гіпотиреоз за 2009 рік. Продемонстровано, що недостатнє вживання багатих на йод продуктів, низька частота адекватної йодної профілактики під час вагітності обумовлюють напружене функціонування гіпофизарно-тиреоїдної системи матері та плоду, що проявляється високою частотою неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок про необхідність впровадження індивідуальної йодної профілактики в групах підвищеного ризику, до яких належать вагітні, жінки-годувальниці, діти.
Ключові слова: йодний дефіцит, неонатальна гіпертиреотропінемія, гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдна система, діти.
Застосування препарату «Віброцил» при алергічному риніті у дітей.
103
Резюме. В статті наведено основні положення про поширеність, механізм розвитку, класифікацію, клінічну картину, лікування і профілактику алергічного риніту у дітей. Наводяться дані про ефективність застосування Віброцилу при алергічному риніті у дітей.
Ключові слова: алергічний риніт, діти, Віброцил.
107
Резюме. Показано результати проспективного багатоцентрового відкритого дослідження ефективності та переносимості цефалоспоринового антибіотика ІII покоління для перорального застосування цефподоксиму проксетилу (Цефодокс) у дітей з неважкою позагоспітальною пневмонією («Цеф-Просто»), проведеного у 2009–2010 рр. в Україні на базі 8 клінічних центрів (мм. Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Полтава, Запоріжжя, Львів, Сімферополь) за участі 225 пацієнтів у віці від 5 місяців до 18 років. Відмічено високу еффективність та високий профіль безпеки препарату.
Ключові слова: проспективне багатоцентрове відкрите дослідження, позагоспітальна пневмонія, антибіотикотерапія, Цефодокс.
Муколітична терапія при захворюваннях верхніх відділів дихального тракту в підлітків, які палять.
113
Резюме. Наведено результати дослідження терапевтичної ефективності та переносимості препарату Флюдитек у лікуванні пацієнтів із запальною патологією верхніх дихальних шляхів. Показано, що цей лікарський засіб раціонально використовувати в комплексній терапії запальних захворювань ЛОР органів в осіб, які палять. Доведено достатню безпеку його застосування.
Ключові слова: верхні дихальні шляхи, тютюнопаління, підлітки, муколітична терапія, препарат Флюдитек.
Адекватна антибіотикотерапія респіраторних захворювань у дітей на амбулаторному етапі.
116
Резюме. Вивчалася структура респіраторної захворюваності у дітей, яким була потрібна антибіотикотерапія, та ефективність препарату «Лексин» в амбулаторній педіатричній практиці. Показано ефективність та безпечність застосування Лексину у дітей з даною патологією.
Ключові слова: структура респіраторної захворюваності, антибіотикотерапія, Лексин.
Безруков Л. О., Колоскова О. К., Гарас М. Н.
121
Резюме. На підставі оцінки показників активності запалення бронхів у конденсаті видихуваного повітря 122 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, встановлено вірогідно вищий вміст метаболітів монооксиду нітрогену та альдегід- і кетопохідних 2,4-динітрофенілгідразонів за тяжкого персистувального перебігу захворювання. Визначена діагностична цінність вказаних показників у верифікації тяжкої персистувальної бронхіальної астми відносно середньотяжкого варіанту патології.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, тяжкість захворювання, запалення бронхів, конденсат видихуваного повітря.
Абатуров О. Є., Завгородня Н. Ю., Кіракозова І. В.
Клінічне значення бета-дефензинів у розвитку хронічних НР-асоційованих гастритів у дітей.
124
Резюме. Стаття присвячена вивченню стану факторів місцевого мукозального захисту при хронічних гастритах у дітей. Наведені дані дослідження клінічної значущості визначення бета-дефензину-2 у шлунковому соку дітей, хворих на хронічний гастрит.
Ключові слова: хронічний гастрит, НР-інфекція, дефензини, діти.
Особливості перебігу захворювань гастродуоденальної ділянки у дітей.
127
Резюме. Вивчалися морфофункціональні особливості захворювань гастродуоденальної ділянки у дітей. Проведено клінічне обстеження 637 дітей з гастродуоденальною патологією. Встановлено відмінності клінічних проявів залежно від тяжкості та тривалості захворювання.
Ключові слова: діти, гастродуоденальна патологія, особливості.
130
Резюме. В статті відображені основні гістологічні та імуногістохімічні особливості формування і перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей залежно від рівня шлункової секреції. Відмічено, що у більшості обстежених дітей перебіг хронічної гастродуоденальної патології відбувається на тлі нормальної кислототвірної функції шлунка. Встановлена залежність функціонального стану кислотоутворюючих і кислотонейтралізуючих залоз від рівня базальної секреції шлунка дозволила визначити особливості формування гіперацидного синдрому у дитячому віці. Проведене імуногістохімічне дослідження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки допомогло встановити структурні особливості дисрегенерації слизової оболонки органів гастродуоденальной зони. Отримані дані дають можливість диференційованого підходу до призначення антисекреторних препаратів.
Ключові слова: діти, хронічна гастродуоденальна патологія, шлункова секреція, імуногістохімічне дослідження.
Особливості харчування дітей із синдромом короткої кишки.
134
Резюме. Синдром короткої кишки (СКК) встановлюється при втраті значної довжини тонкої кишки та її функціональній неспроможності. Пацієнти з СКК потребують довготривалу парентеральну підтримку аж до досягнення адаптації кишечнику, тому діти з СКК тривалий час знаходяться під наглядом лікарів, регулярним моніторингом загального стану і лабораторних показників з метою профілактики серйозних ускладнень.
Ключові слова: синдром короткої кишки, діти, кишкова адаптація, лікування, нутрітивна підтримка.
Надрага О. Б., Литвин Г. О., Поцілуйко Н. М.
138
Резюме. Показано етіологічну роль ротавірусів у захворюваності дитячого населення на гострі кишкові інфекції та можливості ентеросорбції у лікуванні даної патології. За результатами дослідження встановлено залежність перебігу захворювання від віку дитини (важчий перебіг ротавірусних гастроентеритів виявлено у дітей віком 24–36 місяців). Як ефективний та безпечний лікувальний засіб при гострих гастроентеритах ротавірусного ґенезу у дітей раннього віку зарекомендував себе ентеросорбент Атоксіл. З перших днів від початку лікування з використанням Атоксілу спостерігалась краща динаміка основних симптомів захворювання — нормалізація температури тіла, зменшення кратності дефекації, купірування блювання, покращувався загальний стан дітей, нормалізувався апетит. Відмічено також добрі органолептичні властивості препарату.
Ключові слова: гостра кишкова інфекція, ротавірусний гастроентерит, діти раннього віку, ентеросорбція, Атоксіл.
Незгода І. І., Онофрійчук О. С.
142
Резюме. Вивчалася клінічна та лабораторна ефективність застосування суміші «NAN Кисломолочний 1 та 2» в комплексному лікуванні дітей першого року життя, хворих на ГКІ. Застосування суміші «NAN Кисломолочний» покращує функціональний стан травного тракту, сприяє швидкому усуненню симптомів інтоксикації, явищ метеоризму, діарейного та диспептичного синдромів, нормалізації кількісного та якісного складу кишкового мікробіоценозу, а також санації макроорганізму від патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Результати дослідження дозволяють рекомендувати дієтотерапію сумішами «NAN Кисломолочний 1 та 2» у дітей раннього віку, хворих на ГКІ.
Ключові слова: гострі кишкові інфекції, діти першого року життя, дієтотерапія, NAN Кисломолочний.
146
Резюме. В статті наведено сучасні погляди та суперечливі питання щодо проблеми виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей та підлітків із залученням до патологічного процесу стравоходу. Проаналізовано власні спостереження поєднаної патології залежно від інфікованості Helicobacter pylori та визначено можливі варіанти формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей та підлітків з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки.
Ключові слова: виразкова хвороба, хелікобактерна інфекція, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діти та підлітки.
Сучасні погляди на діагностику та лікування ювенільних артритів.
149
Резюме. Для оптимізації лікування пацієнтів з ювенільним артритом необхідне впровадження сучасних стандартів діагностики та лікування. Призначення схеми лікування ЮРА, базисних та біологічних препаратів може проводитися тільки під контролем дитячого кардіоревматолога, який має достатні знання та досвід для її проведення. Терапія є тривалою і має на меті систематичний контроль активності хвороби та оцінку відповіді на терапію.
Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, діагностика, лікування.
Сенаторова Г. С., Саніна І. О., Вергеліс Н. В.
Зміни процесів реполяризації міокарда у дітей: межа норми та патології.
155
Резюме. В статті проаналізовано сучасний стан проблеми порушень реполяризації міокарда у дітей. Обстежено 34 дитини, що скаржилися на болі в серці, у 76,2% дітей виявлено порушення процесів реполяризації на ЕКГ. Показано клінічну значущість змін кінцевого шлуночкового комплексу в діагностиці патології міокарда.
Ключові слова: діти, біль у серці, реполяризація міокарда.
Артеріальна гіпертензія у дітей. Кардіоренальні синдроми.
160
Резюме. Наведено сучасні підходи до визначення артеріальної гіпертензії, її діагностики та лікування відповідно до останніх настанов Української асоціації кардіологів (2008) та European Society of Hypertension, 2009. Наголошено на великий частці вторинних гіпертензій, зокрема ренальної. Наведено сучасну класифікацію кардіоренального синдрому.
Ключові слова: гіпертензія у дітей та підлітків, діагностика, лікування, ренальна гіпертензія, кардіоренальний синдром.
Бережний В. В., Марушко Т. В., Курило Л. В., Глядєлова Н. П., Корнєва В. В., Козачук В. Г.
Вторинна артеріальна гіпертензія у дітей (робоча класифікація, діагностика).
163
Резюме. Наведено класифікацію вторинної артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків, показано напрямки діагностики даного стану. Наведено короткий опис патологічних станів, пов'язаних з вторинною артеріальною гіпертензією.
Ключові слова: вторинна артеріальна гіпертензія, діти та підлітки, робоча класифікація, діагностика.
169
Резюме. У 37 дітей з хронічною ревматичною хворобою серця віком від 13 до 17 років проводили оцінку інтенсивності синтезу оксиду азоту за рівнем його стабільних метаболітів — нітритів та нітратів. Встановлено зростання середніх показників їх вмісту: нітратів та сумарного вмісту нітритів і нітратів у сироватці крові у дітей з хронічною ревматичною хворобою серця, що має компенсаторне значення. Проте у 32,4% пацієнтів виявлено зниження рівня нітритів та у 27,0% — зниження сумарного показника вмісту нітратів та нітритів, що свідчить про напруження в роботі оксид-азотсинтезуючої системи. Встановлено нормалізуючий вплив препарату магнію на синтез оксиду азоту ендотелієм, що дасть змогу попередити прогресування хвороби та тяжкі ускладнення.
Ключові слова: хронічна ревматична хвороба серця, активні метаболіти оксиду азоту, магній, діти.
Суправентрикулярні тахікардії у дітей.
172
Резюме. Суправентрикулярна тахікардія (СВТ) є найбільш частою аритмією у дітей. Дана аритмія може викликати гемодинамічні порушення, пов'язані з ризиком для здоров'я та, навіть, життя. СВТ у дітей має свої особливості порівняно із дорослими. Знання механізмів виникнення тахікардії, особливостей діагностики і методів лікування необхідні для надання адекватної допомоги таким пацієнтам.
Ключові слова: суправентрикулярна тахікардія, діти, діагностика, лікування, катетерна деструкція.
Павлишин Г. А., Ковальчук Т. А.
Місце індексів DAS, DAS28, SDAI, CDAI в оцінці активності ювенільного ревматоїдного артриту.
175
Резюме. В статті наведено порівняльну оцінку використання класифікаційних ступенів активності ювенільного ревматоїдного артриту та індексів DAS, DAS28, SDAI, CDAI. Охарактеризовано особливості перебігу захворювання на сучасному етапі з урахуванням класифікаційних критеріїв активності процесу. Шляхом проведеного кореляційного аналізу обґрунтовано доцільність використання індексів DAS, DAS28, SDAI, CDAI для оцінки активності захворювання у дітей.
Ключові слова: ювенільний ревматоїдний артрит, активність процесу, індекси DAS, DAS28, SDAI, CDAI, діти.
Романишин Я. Ю., Костюченко Л. В., Виговська Л. С.
Х-зчеплений лімфопроліферативний синдром.
179
Резюме. Х-зчеплений лімфопроліферативний синдром, або синдром Дункана, є рідкісним генетично-детермінованим первинним імунодефіцитом, який характеризується в типових випадках розвитком фатального EBV-індукованого інфекційного мононуклеозу та важких імунологічних порушень. В роботі наведено огляд літератури та випадок XLP з типовою клінічною картиною та змінами імунітету, проте без мутації SAP-гена.
Ключові слова: Х-зчеплений лімфопроліферативний синдром, синдром Дункана, EBV, SLAM-асоційований протеїн, XIAP, трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин.
«Школа імунізації» — новий підхід до організації системної роботи з батьками з питань вакцинації.
184
Резюме. Обговорюються проблеми організації профілактичних щеплень на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність відповідної підготовки медичних працівників первинної ланки з питань проведення вакцинації. На прикладі Харківського регіону показано нову ефективну форму організації системної роботи з батьками з висвітлення питань, пов'язаних з профілактикою інфекційних захворювань у дітей.
Ключові слова: діти, вакцинація, інфекційні хвороби.
Буряк В. М., Пошехонова Ю. В., Шабан Н. І., Дудко М. В., Скачкова Л. П., Бессараб П. О.
Досвід оптимізації патогенетичної терапії атопічного дерматиту у дитячому віці.
188
Резюме. Вивчалася безпека застосування та ефективності впливу на провідні клініко-патогенетичні прояви атопічного дерматиту у дитячому віці препарату «Едем». Аналіз отриманих даних дозволив довести наявність значного антигістамінного ефекту у препарату «Едем», зумовленого не лише блокадою Н1-рецепторів гістаміну, але й зниженням виділення його з тучних клітин у результаті стабілізації їхніх мембран. Результати дослідження дозволяють рекомендувати Едем у якості високоефективного і безпечного засобу лікування при різних патогенетичних варіантах атопічного дерматиту у дитячому віці.
Ключові слова: атопічний дерматит, дитячий вік, терапія, Едем.
Борисова Т. П., Герасименко О. М.
193
Резюме. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування препарату Канефрон® Н (24 дитини) і стандартного лікування гематуричної форми хронічного гломерулонефриту (21 дитина). Всім пацієнтам проведено нефрологічне обстеження до лікування і через три місяці терапії. Застосування препарату Канефрон® Н привело до достовірного зменшення виразності еритроцитурії, зниження частоти гіперурікозурії, гіпероксалурії, гіперкальциурії, бактеріурії. Встановлено достовірне зниження β2-мікроглобуліну в сечі, що свідчить про зменшення тубулярних функціональних порушень. Препарат Канефрон® Н не впливав на рівень протеїнурії, β2-мікроглобуліну у сироватці крові, а значить, на гломерулярні зміни у дітей із гематуричною формою хронічного гломерулонефриту.
Ключові слова: хронічний гломерулонефрит, гематурична форма, лікування, Канефрон® Н.
Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Єщенко А. В.
Медичні аспекти професійної орієнтації підлітків в Україні.
198
Резюме. У статті наведені медичні аспекти професійної орієнтації підлітків в Україні та шляхи її поліпшення в сучасних умовах.
Ключові слова: професійна орієнтація, підлітки, лікарська професійна консультація.
Сороколат Ю. В., Голубова М. А., Бічева С. В., Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Лазуренко Т. А.
«Клініка, дружня до молоді» — дієвий спосіб формування здорового способу життя серед підлітків.
202
Резюме. Показано досвід створення та напрямки діяльності «Клініки, дружньої до молоді» у м. Харкові.
Ключові слова: комплексна психолого-соціально-медична допомога, підлітки, молодь, Клініка, дружня до молоді.
Правові аспекти забезпечення дітей лікарськими засобами.
204
Резюме. Послуги системи охорони здоров'я та їх якість, засоби лікування хвороб та відновлення здоров'я дітей за предметом правового регулювання належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Однак нормативно-правова база щодо забезпечення дітей педіатричними лікарськими засобами потребує подальшого правового регулювання, зокрема щодо фармацевтичної розробки лікарських засобів для дітей, проведення клінічних досліджень у різних вікових групах, реєстрації педіатричних лікарських засобів, післяреєстраційного нагляду за застосуванням ліків для дітей.
Ключові слова: захворюваність, діти, медична допомога, лікарські засоби, правове регулювання.
Юрию Кононовичу Больботу — 60.
207
К юбилею нашего учителя — профессора Станислава Константинович Евтушенко .
209
Приходько Валентине Семеновне — 85.
213
Зубаренко Олександру Всеволодовичу — 60 .
215
216