HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):86–89; doi 10.15574/HW.2016.112.86 
 

Психосоціальні аспекти загрози передчасних пологів

Жук С. І., Щуревська О. Д.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: вивчення особливостей психологічного статусу жінок при одному з найпоширеніших ускладнень вагітності – загрозі переривання вагітності залежно від рівня стресового навантаження.

Матеріали та методи. Проведено дослідження психологічного статусу (рівень психосоціального стресу – за методикою Холмса–Раге, рівень тривожності – за 
методикою Спілберга–Ханіна, тест відношення до вагітності В.І. Добрякова, діагностика механізмів психологічного захисту – за методикою Плутчика–Келлермана–Конте, оцінка якості життя – за опитувальником sf-36) 60 вагітних жінок із загрозою переривання вагітності у ІІІ триместрі вагітності. Обстежувані жінки були розподілені на дві групи: до 1-ї групи увійшли 30 вагітних жінок – вимушених переселенок з Донецької та Луганської областей і до 2-ї групи – 30 вагітних жінок, які постійно мешкали в м.Києві.

Результати. За однакової клінічної картини загрози передчасних пологів виявлено невідповідність суб’єктивної оцінки свого стану у жінок – вимушених 
переселенок: високий рівень ситуативної і особистісної тривожності, зниження показників фізичного (фізичне функціонування, рольове фізичне функціонування) і психологічного (соціальне функціонування, рольове емоційне функціонування) здоров’я, сумнівні і патологічні підтипи гестаційної домінанти. Це створює передумови для ускладненого перебігу вагітності, майбутніх пологів і післяпологового періоду.

Заключення. Отже, виявлено невідповідність між об’єктивними клінічними ознаками аналогічної акушерської патології (на прикладі загрози переривання вагітності) у вагітних жінок з різним рівнем стресового навантаження і їхньою суб’єктивною оцінкою свого стану, що впливає на їхній психологічний статус. Це повинно бути відображено в індивідуально підібраній терапії і враховуватись в роботі акушерів-гінекологів з цими пацієнтками, а також вимагає обов’язкової участі психологів у роботі з цією категорією пацієнток.

Ключові слова: вагітність, загроза передчасних пологів, стрес, психологічний статус.

Література

1. Мисюк МН, Коваленко ЕС. 2008. Тревожность и страхи как проявление эмоциональной сферы беременных женщин. Управление в социальных и экономических системах: материалы ХVII Международной научно-практической конференции (2–6 июня 2008 г., г. Минск). Минский ин-т управления; редкол.: НВ Суша и др. Минск:413–414.

2. Григорьева ЕС. Роль личностных особенностей женщины в возникновении патологии беременности (обзор современных исследований). Электронный ресурс. Режим доступа: http: psyjournals.ru/ files/ 40831/ psytel_conf_Grigoryeva.pdf

3. Носкова ОВ. 2008. Особенности тревожного состояния женщин при беременности и его психокоррекция. Медицинская психология 3:52–56.

4. Амирджанова ВН, Горячев ДВ, Коршунов ВИ и др. 2008. Популяционные показатели качества жизни по опроснику sf-36. Научно-практическая ревматология 1:36–48.

5. Чирков НБ, Махмудов НБ. 2012. Психологические и физические аспекты качества жизни пациентов с контралатеральными паховыми грыжами. Современные наукоемкие технологии 10:7–10.

6. Куликов ЛВ. 2001. Психология сознания. СПб, Питер:480.

7. Палящая АЕ. 2009. Социально-психологические факторы, определяющие тип переживания беременности. Известия Самарского научного центра Российской академии наук:949–952.

8. Рабовалюк ЛH. 2012. Выделение подтипов ПКГД на основе теста отношений беременной ИВ Добрякова. Сборники конференций НИЦ Социосфера 18:124–136.