• Психоемоційний стан жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров’я у вигляді лейоміоми матки 
ua До змісту

Психоемоційний стан жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров’я у вигляді лейоміоми матки 

HEALTH OF WOMAN. 2016.2(108):137–140; doi 10.15574/HW.2016.108.137 
 

Психоемоційний стан жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров’я у вигляді лейоміоми матки 
 

Подольський Вл. В.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної Академії медичних наук України», м. Київ 
 

У статті представлені результати дослідження психоемоційного стану жінок фертильного віку з лейоміомою матки та порушеннями вегетативного гомеостазу. Отримані дані засвідчили, що у цих жінок переважав низький рівень психоемоційного стресу. Переважна більшість жінок фертильного віку з лейоміомою матки та порушеннями вегетативного гомеостазу у вигляді соматоформної дисфункції вегетативної нервової системи за гіпотонічним типом мали прояви психоемоційного стресу середнього та високого рівнів.

Аналіз показників рівня ситуативної та особистої тривожності у жінок фертильного віку з лейоміомою матки та порушеннями вегетативного гомеостазу показав переважання низького рівня як ситуативної, так і особистої тривожності. Помірний рівень тривожності був вищий також у жінок фертильного віку з лейоміомою матки та порушеннями вегетативного гомеостазу у вигляді соматоформної дисфункції вегетативної нервової системи за гіпотонічним типом. Стан психологічної адаптації у жінок фертильного віку з лейоміомою матки та порушеннями вегетативного гомеостазу характеризувався переважанням адаптивності, що притаманне цьому типу змін репродуктивного здоров’я.


Ключові слова: психосоматичні зміни, жінки фертильного віку, порушення вегетативного гомеостазу, лейоміома матки, стрес, репродуктивне здоров’я, психоемоційний стан.


Література:

1. Kopyna A. 1992. Psychological methods in the practice of doctor. Doctor 10:26-27. Meyerson FZ. 2001. Adaptation, stress and Prevention. M:115-126.

2. Sobchik LN. 2007. The method of color choices – modification of Luscher color test. A Practical Guide. SPb. Rech:128.

3. Baibakova YA, Efremova OA, Kozhin MI. 2011. Features of psychological status in patients with neuro dystonia. Scientific statements BSU. Series: Medicine. Pharmacy 13:29-34.

4. Gorbunova AV. 2000. The autonomic nervous system and the stability of cardiovascular function under emotional stress. Neurochemistry 17(3):163-184.

5. Makolkin VI, Abbakumov SA. 1985. Cardiopsychoneurosis in therapeutic practice. Moscow, «Medicine»: 191.

6. Vein AM. 2003. Autonomic dysfunction: clinical features, diagnosis, treatment. M, LLC «Medical News Agency».

7. Batsyleva AV. 2011. Psychology of reproductive health: medical, psychological and social aspects [monograph]. Donetsk: Donbas: 34-35, 236

8. ICD-10 / ICD 10. The International Classification of Diseases (10th revision). Classification of Mental and Behavioural Disorders. Clinical description and guidelines for the diagnosis. Ed. JL Nuller, SY Tsirkin. – SPb.: Overlayd, 1994. 297

9. Smulevich AB. 2003. Depression in somatic and psychiatric diseases. M.:Med.Inf. Agency: 432.

10. Khaustova OO, Bezsheyko VH. 2010. Neuro Immuno endocrinological aspects of depressive disorders in chronic somatic diseases. Universe of social psychiatry, medical psychology and psychosomatic medicine 1.3(3):112-119.

11. Zinchenko OМ. 2014. Clinical characteristics and distinctive features of the main forms of neurotic disorders in urban and rural. Ukr. Journal neuropsychiatrist 22; 2:78-82.