• Психоемоційні аспекти стану вагітних із загрозою передчасних пологів

Психоемоційні аспекти стану вагітних із загрозою передчасних пологів

HEALTH OF WOMAN. 2018.10(136):51–55; doi 10.15574/HW.2018.136.51

Шевченко А. О. , Круть Ю. Я.
Запорізький державний медичний університет

Мета дослідження: вивчення психоемоційного статусу вагітних із загрозою передчасних пологів.

Матеріали та методи. Обстежені 92 жінки з одноплідною вагітністю у терміні гестації 22–34 тиж. До основної групи увійшли 32 вагітні із загрозою передчасних пологів, які отримували стандартну терапію; до групи порівняння – 30 вагітних із загрозою передчасних пологів, з якими була проведена психопрофілактична бесіда щодо їхнього стану; до контрольної групи – 28 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критеріями виключення були: багатоплідна вагітність, тяжка екстрагенітальна патологія; прееклампсія; аномалії статевих органів; вагітність, що настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Психоемоційний стан жінок оцінювали шляхом опитування за допомогою шкали, запропонованої С.Д. Спілбергером та адаптованої Ю.А. Ханіним (1978). Для оцінювання комфортності стану вагітності у пацієнток був вибраний опитувальник САН.

Результати. При вивченні рівня тривожності у вагітних із загрозою передчасних пологів за допомогою опитувальника С.Д. Спілбергера та Ю.А. Ханіна встановлено достовірну різницю у величині ситуативної тривожності (СТ) в основній групі та групі порівняння. Рівень СТ був достовірно більший у вагітних основної групи та становив 44,38 (р=0,002), що в 1,31 разу більше, ніж у групі контро­лю (34,0±6,1%). У рівні особистісної тривожності (ОТ) вдалося виявити статистичну відмінність (р=0,02) між групою порівняння та групою контролю. В основній групі високий та середній рівні СТ розподілились порівну – по 50%, а у групі порівняння так: середній рівень – 56,25%, високий – 34,37%. В основній групі середній рівень ОТ виявлено у 43,75% вагітних, високий рівень – у 56,25%. У групі порівняння високий рівень ОТ був майже у 60% вагітних, середній – у 40,63%. У вагітних основної групи найбільш знижений порівняно із нормою (контроль­на група) згідно з опитувальником САН був компонент «Активність» (р=0,0022; Mann–Whitney U-test), менша різниця спостерігалась за показником «Самопочуття». Показник «Настрій» був достовірно нижчий в основній групі порівняно з групою контрою (р=0,002; Mann–Whitney U-test).

Заключення. Використання тестових методик дозволяє здійснити раннє виявлення відхилень у психологічному стані вагітних та своєчасну їхню корекцію з метою зниження ризику невиношування вагітності та перинатальної патології. Для отримання максимальної ефективності лікування загрози переривання вагітності, де визначальною ланкою є спадкоємність і послідовність у веденні жінок у період гестації, у практичній роботі акушерів-гінекологів жіночих консультацій, відділень патології вагітних окрім застосування стандартного алгоритму лікування загрози передчасних пологів необхідно долучати психолога та використовувати методологію психопрофілактики та психокорекції ускладнень гестаційного процесу.

Ключові слова: вагітність, невиношування вагітності, тривожність, психоемоційний стан.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Божук О.А. Психоемоційний стан вагітних в аспекті їх медико-психологічного супроводу / О.А. Божук // Медична психологія. – 2014. – № 4. – С. 12–15.

2. Вдовиченко С.Ю. Профілактика акушерської та перинатальної патології при використанні родинно-орієнтованих технологій під час вагітності та пологів: Автореф. дис. … д-ра мед. наук / С.Ю. Вдовиченко. – К., 2017. – С. 39.

3. Воробйова І.Ю. Невиношування вагітності: сучасні погляди на проблему (огляд літератури) / І.Ю. Воробйова, А.А. Живецька-Денисова, В.Б. Ткаченко, Н.В. Рудакова, С.М. Толкач // Здоровье женщины. – 2017. – № 3. – С. 113–117.

4. Сюсюка В.Г. Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності / В.Г. Сюсюка, О.В. Комарова, О.В. Пейчева, Е.Г. Аверченко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2017. – № 1. – С. 115–119.

5. Сюсюка В.Г. Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження / В.Г. Сюсюка // Перинатология и педиатрия. – 2016. – № 3. – С. 43–48. doi 10.15574/PP.2016.67.43

6. Шевченко А.О. Зміни вмісту прогестерону, інсуліну та кортизолу під впливом лікування у вагітних із загрозою передчасних пологів в умовах хронічного стресу/ А.О. Шевченко// Запорожский медицинский журнал. – 2018. – № 3. – С. 334–338.

7. Button S. Seeking help for perinatal psychological distress: a meta-synthesis of women’s experiences / S. Button, A. Thornton, S. Lee, J. Shakespeare, S. Ayers // British Journal General Practice. – 2017. – Oct; 67(663). – P. 692–699. https://doi.org/10.3399/bjgp17X692549; PMid:28847773 PMCid:PMC5604833

8. García-Blanco A. Can stress biomarkers predict preterm birth in women with threatened preterm labor? / A. García-Blanco, V. Diago, V. Serrano De La Cruz, D. Hervás, C. Cháfer-Pericás, M. Vento // Psychoneuroendocrinology. – 2017. – Sep.83. – P. 19–24. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2017.05.021; PMid:28558282

9. Glover V. Prenatal maternal stress, fetal programming, and mechanisms underlying later psychopathology – a global perspective / V. Glover, K. JO’Donnell, T.G. O’Connor, J. Fisher // Deviation Psychopathology. – 2018. – Aug;30 (3). – P. 843–854. https://doi.org/10.1017/S095457941800038X; PMid:30068411

10. Omidvar S. Associations of psychosocial factors with pregnancy healthy life styles / S. Omidvar, M. Faramarzi, K. Hajian-Tilak, F. Nasiri Amiri // PLoS One. – 2018. – Jan 25;13(1):e0191723. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0191723; PMid:29370250 PMCid:PMC5784968

11. Paules C. Threatened preterm labor is a risk factor for impaired cognitive development in early childhood / C. Paules, V. Pueyo, E. Martí, S. deVilchez, I. Burd, P. Calvo, D. Oros // American Journal Obstetrics and Gynecology. – 2017. – Feb;216 (2). – P. 157. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.10.022; PMid:27780701

12. Phillips C. Risk of recurrent spontaneous preterm birth: a systematic review and meta-analysis / C. Phillips, Z. Velji, C. Hanly, A. Metcalfe // BMJ Open. – 2017. – Jul 5;7(6). https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-015402

13. Serpeloni F. Grandmaternal stress during pregnancy and DNA methylation of the third generation: an epigenome-wide association study / F. Serpeloni, K. Radtke, S.G. de Assis, F. Henning, D. Nätt, T. Elbert // Translational Psychiatry. – 2017. – Aug 15;7(8):e1202. https://doi.org/10.1038/tp.2017.153; PMid:28809857 PMCid:PMC5611722

14. Valsamakis G. Stress, female reproduction and pregnancy / G. Valsamakis, G. Chrousos, G. Mastorakos // Psychoneuroendocrinology. – 2018. – Sep 22; 10. – P. 48–57.

15. Van den Bergh B.R.H. Prenatal developmental origins of behavior and mental health: The influence of maternal stress in pregnancy / B.R.H. Van den Bergh, M.I. Van den Heuvel, M. Lahti, M. Braeken, S.R. de Rooij, S. Entringer, D. Hoyer, T. Roseboom, K. Räikkönen, S. King, M. Schwab // Neuroscience Biobehavioral Reviews. – 2017. – Jul 28. p:S0149-7634(16)30734-5.

16. Vehmeijer F. Maternal psychological distress during pregnancy and childhood health outcomes: a narrative review / F. Vehmeijer, M. Guxens, L. Duijts, H.El. Marroun // Journal Developmental Origins Health and Disease. – 2018. – Oct 31. – P. 1–12. https://doi.org/10.1017/S2040174418000557; PMid:30378522