• Променева діагностика придбаної холестеатоми в дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом 
До змісту

Променева діагностика придбаної холестеатоми в дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):51-55; doi 10.15574/SP.2015.71.51 
 

Променева діагностика придбаної холестеатоми в дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом 
 

Кокоркін Д. Н.

ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» 
 

Актуальність. Холестеатома в дитячому віці вирізняється поширеною деструкцією елементів середнього вуха при мінімальних клінічних проявах отиту. Відсутність клініки захворювання ускладнює його своєчасну діагностику. 
 

Мета: за результатами променевих методів дослідження виділити основні ознаки типів придбаної холестеатоми в дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом. 
 

Пацієнти та методи. Оперували і спостерігали 100 дітей віком 5–15 років із різними типами придбаної холестеатоми. Хворих ділили на дві групи: діти з агресивною (n=50) і ретракційною холестеатомою (n=50). Відмінності за статтю та віком були недостовірними. Використовували планіметрію соскоподібного відростка і комп'ютерну томографію скроневої кістки. За результатами планіметрії враховували будову і площу соскоподібного відростка, величину кута Чителлі, відстань від передньої стінки сигмовидного синуса до зовнішнього слухового проходу (дистанція L). За результатами комп'ютерної томографії проводили денситометрію вмісту порожнин середнього вуха, вимірювали адітус і передній аттиковий простір. Попередньо отримані результати зіставляли зі знахідками під час операції. Статистичну значущість гіпотез проводили з використанням індексу парної кореляції Пірсона (r). Використовували програмний продукт Statistica-6. 
 

Результати. Виділено ознаки агресивної холестеатоми в дитячому віці. Агресивна холестеатома вирізняється ніздрюватим соскоподібним відростком, кортикальними дефектами, деструктивними змінами адітуса і передніх відділів аттика. Ретракційна холестеатома, навпаки, розвивається в умовах склерозованого соскоподібного відростка з фіброзною облітерацією адітуса. Вірогідною ознакою ретракційної холестеатоми є супутня патологія носа, навколоносових пазух і носоглотки. 

Висновки. Слід враховувати результати променевих методів дослідження при плануванні обсягу і термінів проведення хірургічного втручання в дітей із набутою холестеатомою. Запропонований перелік ознак агресивної та ретракційної холестеатоми достовірний у 90% випадків. 
 

Ключові слова: діагностика, холестеатома, діти, підлітки. 
 

Література: 
1. Дмитриев НС, Косяков СЯ, Федосеев ВИ. Компьютерная томография височной кости в предоперационном обследовании больных с различной патологией уха. Сб матер 16-го съезда оториноларингологов Российской Федерации: 77—78.

2. Добротин ВЕ. 1997. Определение показаний и объема хирургического вмешательства при деструктивных поражениях носа, пазух с учетом данных компьютерной томографии. Автореф дис д.мед.н. Москва.

3. Зеликович ЕИ. 2004. КТ височной кости в диагностике приобретенной холестеатомы среднего уха. Вестн оториноларингологии. 5: 28—32.

4. Зеликович ЕИ. 2005. Рентгеновская компьютерная томография височной кости в диагностике заболеваний среднего уха. Автореф дис д.мед.н. Москва.

5. Калина ВО. 1960. Эмбриология и анатомия уха. Руководство по оториноларингологии. Москва, Медицина. Т.1: 100—174.

6. Косягина ЕБ. 1984. Анатомические особенности строения сосцевидного отростка в детском возрасте. Архив патологии. 65: 62—65.

7. Chu FW, Jackler RK. 1988. Anterior epitympanic cholesteatoma with facial paralysis: a characteristic growth pattern. Laryngoscope. 98(3): 274—279. http://dx.doi.org/10.1288/00005537-198803000-00007; PMid:3343877

8. Glasscock ME, Dickins RE, Wiet R. 1991. Cholesteatoma in children. Larygoscope. 103: 1743—1753.

9. Hasebe S, Takachashi H. 2001. Mastoid condition and clinical course of cholesteatoma. ORL Otorhinolar Relate Spec. 63: 160—164. http://dx.doi.org/10.1159/000055733

10. Hildman H, Sudhoff H. 1999. Cholesteatoma in children. Int J Ped Otolaryngol. 49: 81—86. http://dx.doi.org/10.1016/S0165-5876(99)00138-X

11. Jahnke K. 2004. Middle ear surgery. Georg Thieme Verlag. Stuttgart: 164.

12. Palva A, Pekka K, Karja J. 1997. Cholesteatoma in children and adultes. Arch Otolaryngol. 103: 74—77. http://dx.doi.org/10.1001/archotol.1977.00780190054003

13. Sad? J, Fuchs C. 1994. A comparison of mastoid pneumatization in adults and children with cholesteatoma. Eur Arch Otorhinolaryngol. 251(4): 191—195.

14. Saleh HA, Mills RP. 1999. Classification and staging of cholesteatoma. Clin Otolaryngol. 24: 355—359. http://dx.doi.org/10.1046/j.1365-2273.1999.00272.x; PMid:10472474

15. Swarts JD, Harnsberger HR. 1998. Imaging of temporal bone. New York: 489.

16. Tos M. 1993. Manual of middle ear surgery. Stuttgart. 1: 406.

17. Valvasori EG, Appelbaum EL. 1993. In: Surgery of the ear and temporal bone. New York: 33—55.

18. Witmaack K. 1918. Die normale und die pathologische Pneumatisation des Schlafenbeines. Jena.