• Прокальцитонін у новонароджених дітей. Неоднозначність оценки

Прокальцитонін у новонароджених дітей. Неоднозначність оценки

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.5(93):37-41; doi 10.15574/SP.2018.93.37

Танцюра Л. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, Україна

Прокальцитонін є маркером інфікування, який широко використовують для ранньої діагностики бактеріального сепсису і відповідної реакції на антибактеріальну терапію. За нормальних умов прокальцитонін синтезується у невеликих кількостях щитоподібною залозою, є попередником кальцитоніну. При інфікуванні прокальцитонін синтезується багатьма тканинами і клітинами організму і надходить у системний кровотік у великій кількості. При інтерпретації показників прокальцитоніну у плазмі крові у новонароджених дітей необхідно враховувати його перинатальну кінетику. У нормальних фізіологічних умовах концентрація прокальцитоніну у плазмі крові протягом перших діб життя підвищена. Однією з причин транзиторного підвищення рівня прокальцитоніну у плазмі крові у здорових новонароджених дітей є швидка колонізація поверхні шкіри і слизових різними мікроорганізмами відразу після народження. Динаміка зниження концентрації прокальцитоніну у недоношених дітей значно повільніша, ніж у доношених, що пов'язано з особливостями метаболізму і незрілістю механізмів екскреції. Причиною підвищення рівня прокальцитоніну у новонароджених дітей можуть бути і неінфекційні чинники. Тому для діагностики сепсису порогові значення концентрації прокальцитоніну у перші кілька діб життя відрізняються від загальновизнаних референсних показників. Інтерпретувати показники прокальцитоніну у новонароджених слід не ізольовано, а в комплексі з клінічними даними.
Ключові слова: прокальцитонін, референсні показники, новонароджені діти, сепсис.

ЛІТЕРАТУРА

1. Altunhan H, Annagur A, Ors R et al. (2011). Procalcitonin measurement at 24 hours of age may be helpful in the prompt diagnosis of early onset neonatal sepsis. Int J Infect Dis. 15:854–858. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2011.09.007; PMid:22019570

2. Assuma M, Signore F, Pacifico L et al. (2000). Serum procalcitonin concentrations in term delivering mothers and their healthy offsprings: A longitudinal study. Clin Chem. 46:1583—1587.

3. Becker KL, Snider R, Nylen ES. (2008). Procalcitonin assay in systemic inflammation, infection, and sepsis: clinical utility and limitations. Crit Care Med. 36(03):941—952. https://doi.org/10.1097/CCM.0B013E318165BABB; PMid:18431284

4. Benitz WE. (2010). Adjunct laboratory tests in the diagnosis of early-on-set neonatal sepsis. Clin. Perinatol. 37: 421—438. https://doi.org/10.1016/j.clp.2009.12.001; PMid:20569816

5. Chiesa C, Natale F, Pascone R et al. (2011). C reactive protein and procalcitonin: reference intervals for preterm and term newborns during the early neonatal period. Clin Chim Acta. 412:1053—1059. https://doi.org/10.1016/j.cca.2011.02.020; PMid:21338596

6. Chiesa C, Panero A, Rossi N et al. (1998). Reliability of procalcitonin concentrations for the diagnosis of sepsis in critically ill neonates. Clin Infect Dis. 26(03):664—672. https://doi.org/10.1086/514576; PMid:9524841

7. Chiesa C, Pellegrini G, Panero A et al. (2003). C-reactive protein, interleukin-6, and procalcitonin in the immediate postnatal period: influence of illness severity, risk status, antenatal and perinatal complications, and infection. Clin Chem. 49(01):60—68. https://doi.org/10.1373/49.1.60; PMid:12507961

8. Davies J. (2015). Procalcitonin. J Clin Pathol. 68: 675—679. https://doi.org/10.1136/jclinpath-2014-202807; PMid:26124314

9. Fukuzumi N, Osawa K, Sato I et al. (2016). Age-specific percentile-based reference curve of serum procalcitonin concentrations in Japanese preterm infants. Scientific Reports. 6:23871. https://doi.org/10.1038/srep23871; PMid:27033746 PMCid:PMC4817150

10. Groselj-Grenc M, Ihan A, Pavcnik-Arnol M et al. (2009). Neutrophil and monocyte CD64 indexes, lipopolysaccharide-binding protein, procalcitonin and C-reactive protein in sepsis of critically ill neonates and children. Intensive Care Med. 35(11): 1950—1958. https://doi.org/10.1007/s00134-009-1637-7; PMid:19756501

11. Hans-Gerhard Schneider, Que Thanh Lam. (2007). Procalcitonin for the clinical laboratory: a review. Pathology. 39(4): 383—390. https://doi.org/10.1080/00313020701444564; PMid:17676478

12. Jokic M, Guillois B, Cauquelin B et al. (2000). Fetal distress increases interleukin-6 and interleukin-8 and decreases tumour necrosis factor-α cord blood levels in noninfected full-term neonates. Br J Ob Gyn. 107:420—425. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2000.tb13241.x

13. Lam HS, Ng PC. (2008). Biochemical markers of neonatal sepsis. Pathology. 40:141—148. https://doi.org/10.1080/00313020701813735; PMid:18203036

14. Lapillonne A, Basson E, Monneret G et al. (1998). Lack of specificity of procalcitonin for sepsis diagnosis in premature infants. Lancet. 351:1211—1212. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(05)79165-0

15. Levy O. (2007). Innate immunity of the newborn: basic mechanisms and clinical correlates. Nat Rev Immunol. 7:379—390. https://doi.org/10.1038/nri2075; PMid:17457344

16. Llorente E, Prieto B, Cardo L et al. (2007). Umbilical cord blood serum procalcitonin by time-resolved amplified cryptate emission (TRACE) technology: Reference values of a potential marker of vertically transmitted neonatal sepsis. Clin Chem Lab Med. 45: 1531—1535. https://doi.org/10.1515/CCLM.2007.304; PMid:17892436

17. Lopez-Sastre L, Solis DP, Serradilla VR et al. (2007). Evaluation of procalcitonin for the diagnosis of neonatal sepsis of vertical transmission. BMC Pediatr. 7:9. Published online 2007 Feb 26. https://doi.org/10.1186/1471-2431-7-9; PMid:17324267 PMCid:PMC1828911

18. Marchini G, Berggren V, Djilali-Merzoug R, Hansson LO. (2000). The birth process initiates an acute phase reaction in the fetus-newborn infant. Acta Pediatr. 89:1082–1086. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2000.tb03355.x; PMid:11071089

19. Markic J, Saragа M, Dahlem P. (2017). Sepsis Biomarkers in Neonates and Children: C-Reactive Protein and Procalcitonin. J Child Sci. 1:89-95.

20. Monneret G, Labaune JM, Isaac C et al. (1998). Increased serum procalcitonin levels are not specific to sepsis in neonates. Letter. Clin Infect Dis. 27:1559–1560. https://doi.org/10.1086/517758; PMid:9868696

21. Müller B, White JC, Nylen ES, Snider RH, Becker KL, Habener JF. (2001). Ubiquitous expression of the calcitonin-i gene in multiple tissues in response to sepsis. J Clin Endocrinol Metab. 86(01):396–404. https://doi.org/10.1210/jc.86.1.396; https://doi.org/10.1210/jcem.86.1.7089
PMid:11232031

22. Ochi F, Higaki T, Ohta M et al. (2014). Procalcitonin as a marker of respiratory disorder in neonates. Pediatrics International. 57(2):263–268. https://doi.org/10.1111/ped.12505; PMid:25223367

23. Pontrelly G, De Crescenzo F, Buzzetti R et al. (2017). Accuracy of serum procalcitonin for the diagnosis of sepsis in neonates and children with systemic inflammatory syndrome: a meta-analysis. (2017) BMC Infect Dis. 17(1):302. Published online 2017 Apr 24. https://doi.org/10.1186/s12879-017-2396-7; PMid:28438138 PMCid:PMC5404674

24. Resch B, Gusenleitner W, Muller WD. (2003). Procalcitonin and interleukin-6 in the diagnosis of early onset sepsis of the neonate. Acta Paediatr. 92(02):243–245. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2003.tb00534.x; PMid:12710654

25. Sachse C, Dressler F, Henkel E. (1998). Increased serum procalcitonin in newborn infants without infection. Clin Chem. 44:1343–1344. PMid:9625064

26. Schuetz P, Chiappa V, Briel M et al. (2011). Procalcitonin algorithms for antibiotic therapy decisions. Arch Intern Med. 171:1322–1331. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2011.318; PMid:21824946

27. Stocker M, Hop WC, van Rossum AM. (2010). Neonatal Procalcitonin Intervention Study (NeoPIns): effect of peocalcitonin–guided decision making on duration of antibiotic therapy in suspected neonatal early onset sepsis: s multicenter randomized superiority and non–inferiority intervention study. BMC Pediatr. 10:89–96. https://doi.org/10.1186/1471-2431-10-89; PMid:21143869 PMCid:PMC3016366

28. Turner D, Hammerman C, Rudensky B et al. (2006). Procalcitonin in preterm infants during the first few days of life: introducing an age related nomogram. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 91: 283–286. https://doi.org/10.1136/adc.2005.085449; PMid:16547079 PMCid:PMC2672732

29. Turner D, Hammerman C, Rudensky B et al. (2006). The role of procalcitonin as a predictor of nosocomial sepsis in preterm infants. Acta Paediatr. 95(12):1571–1576. https://doi.org/10.1080/08035250600767811; PMid:17129964

30. Vijayan AL, Vanimaya, Ravindran S et al. (2017). Procalcitonin: a promising diagnostic marker for sepsis and antibiotic therapy. J Intensive Care. 5:51. https://doi.org/10.1186/s40560-017-0246-8; PMid:28794881 PMCid:PMC5543591

Стаття надійшла до редакції 21.02.2018 р., прийнята до друку 14.09.2018 р.