• Прогнозування ризику формування анемії у дітей грудного віку
До змісту

Прогнозування ризику формування анемії у дітей грудного віку

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.1(65):34-39; doi 10.15574/SP.2015.65.34

 

Прогнозування ризику формування анемії у дітей грудного віку

 

Бєлих Н. А.

ДЗ «Луганський державний медичний університет», Україна

 

Мета: визначити прогностично значущі чинники ризику формування анемії у дітей грудного вікуу регіоні помірного йодного дефіциту.

 

Пацієнти і методи. Проведене анкетування 1052 вагітних, визначення рівня гемоглобіну крові, аналіз результатів скринінгу на анемію 948 дітей у 9-місячному віці. У 252 вагітних визначали рівень сироваткового феритину, тиреотропіну та вільних фракцій тироксину й трийодтироніну.

 

Результати. Встановлено, що найбільш вагомими прогностичними чинниками формування анемії у дитини грудного віку є наявність субклінічного гіпотиреозу та гестаційної гіпотироксинемії у матері, матково#плацентарної дисфункції, прееклампсії, народження оперативним шляхом, проживання в неповній або багатодітній родині. Протекторними чинниками були народження дитини від першої вагітності, оптимальний вміст тиреотропіну у матері під час гестації.

 

Висновки. У профілактиці анемії у дітей в 9-місячному віці ключове значення мають заходи з антенатальної охорони плода та своєчасна корекція патологічних станів під час вагітності.

 

Ключові слова: залізодефіцит; анемія; вагітність; дитина грудного віку, прогнозування.

 

REFERENCES 
1. Анемии у детей: диагностика, дифференциальнаядиагностика, лечение. Под ред. АГ Румянцева, ЮН Токарева. — 2-е изд., доп. и перераб. М, Икс Пресс, 2004: 216.

2. Антипкін ЮГ. 2005. Стан здоров'я дітей в умовах дії різних екологічних чинників. Мистецтво лікування. 2: 16—23.

3. Беляева ЛМ. 2005. Железодефицитные анемии у детей. Современные подходы к лечению. Мед нов. 9: 45—50.

4. Коровина НА, Подзолков НМ, Захарова ИН и др. 2004. Влияние витаминов и микроэлементов на состояние здоровье беременной женщины. Лечащий врач. 12: 1—3.

5. Коровина НА, Захарова ИН, Заплатников АЛ и др. 2004. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей: современные подходы к коррекции. Рук-во для врача-педиатра. М, Медпрактика: 99.

6. Захарова ИН, Скоробогатова ЕВ, Обыночная ЕГ, Коровина НА. 2007. Дефицитвитаминов и минералов у детей и ихкоррекция. Педиатрия. 3: 112—118.

7. Занько СН. 2005. Железодефицитная анемия и беременность. Охрана материнства и детства. 1(6): 31—39.

8. Зубаренко ОВ. 2006. Метаболічна корекція залізодефіцитних анемій у дітей. Совр педиатрия. 1(10): 110—112.

9. Зубаренко АВ, Гуриенко ЕА. 2006. Патогенетические аспекты железодефицитных анемий у детей. Перинатол и педиатрия. 1(25): 120—123.

10. Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ МОЗ України від 31.03.2008 № 149. К. 2008: 45.

11. Майданник ВГ, Глєбова ЛП. 2003.Сучасні можливості діагностики та лікування залізодефіцитних станів у дітей. ПАГ. 2: 27—32.

12. Марушко ЮВ. 2008. Залізодефіцитні стани у дітей на сучасному етапі. Здоров'я України. 10/1: 25—27.

13. Сарсания СИ, Тихомиров АЛ, Ночевкин ЕВ, Тускаев КС. 2012. Нюансы диагностики и лечения железодефицитной анемии. Трудный пациент. http://t-pacient.ru/articles/461.

14. Реброва ОЮ. 2006. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, МедиаСфера: 312.

15. Тютюнник ВЛ, Балушкина АА, Докуева РС. 2013. Профилактика и лечение железодефицитной анемии при беременности. РМЖ. http://www.rmj.ru/articles_8589.

16. Халафьян АА. 2007. STATISTICA 6. Статистический анализ данных. Учебн. М, Бином: 512.

17. Raj S, Faridi MMA, Rusia U, Singh O. 2008. A prospective study of iron status in exclusively breastfed term infants up to 6 months of age. International Breastfeeding Journal. 3(3). http: // creativecommons.org/licenses/by/2.0.

18. Allen HL. 2005. Multiple micronutrients in pregnancy and lactation: an overview. Am J Clin Nutr. 81: 1206—1212.

19. AssessingtheIron statusofpopulations. Geneva: WHO/ Euro/NUT. 2001: 1—35.

20. Baker RD, Greer FR. 2010. Clinical Report — Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0–3 years of age). Committee on Nutrition American Academy of Pediatrics. Pediatrics. 126;5: 1040—1050.

21. Baykan A, Yal??n S., Yurdak?k K. 2006. Does maternal iron supplementation during the lactation period affect iron status of exclusively breast-fed infants? The Turkish Journal of Pediatrics. 48: 301—307.

22. Bodnar LM, Cogswell ME, McDonald T. 2005. Have we forgotten the signi?cance of postpartum iron de?ciency? Am J of Obstet and Gynecol. 193: 36—44.

23. Clark S. 2008. Iron Deficiency Anemia. Nutr Clin Pract. 23: 128—141.

24. Iron Deficiency Anaemia: Assessment, Prevention, and Control: a guide for programmer managers. Geneva. 2008: 1—114.

25. Kazal LA. 2002. Prevention of Iron Deficiency in Infants and Toddlers. Am. Fam. Physician. 1;66(7): 1217—1225.

26. Sichitri JA, Fonseca VM, Hoffman D, Trugo NM. 2006. Lac of association between iron status at birth and growth of preterm infants. Rev. Saude Publica. 40(4): 641—647.

27. Rao R, Georgieff MK. 2007. Iron in fetal and neonatal nutrition. Semin Fetal Neonatal Med. 12(1): 54—63. http://dx.doi.org/10.1016/j.siny.2006.10.007; PMid:17157088 PMCid:PMC2048487

28. Meinzen-Derr JK, Guerrero ML, Altaye M et al. 2006. Risk of Infant Anemia Is Associated with Exclusive Breast_Feeding and Maternal Anemia in a Mexican Cohort. J Nutr. 136: 452-458.

29. Szajewska H, Ruszczynski M, Chmielewska A. 2010. Effects of iron supplementation in nonanemic pregnant women, infants, and young children on the mental performance and psychomotor development of children: a systematic review of randomized controlled trials. Am J Clin Nutr. 91: 1684—1690.

30. Ward PP, Paz E, Connely OM. 2005. Lactoferrin. Cellular and Molecular Life Science. 62: 2540—2548.