• Прогнозування повторних ускладнень гестації у жінок із високим перинатальним ризиком
ua До змісту Повний текст статті

Прогнозування повторних ускладнень гестації у жінок із високим перинатальним ризиком

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.3(99):25-29; doi 10.15574/SP.2019.99.25

Говсеєв Д. О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Київський міський пологовий будинок №5, Україна

Мета: підвищення ефективності прогнозування повторних ускладнень гестації у жінок з високим перинатальним ризиком на підставі використання сучасних інформативних маркерів.

Матеріали і методи. Було обстежено 150 жінок з різним ступенем перинатального ризику. Для перевірки алгоритму додатково відібрано 50 жінок з ускладненнями при попередній вагітності. Жінкам проведено комплекс клінічних, ехографічних, допплерометричних, кардіотокографічних, лабораторних досліджень.

Результати. Визначення інформативності клінічних факторів ризику, доповнених лабораторно-діагностичними тестами оцінки фетоплацентарного гомеостазу, дозволило розробити оціночно-прогностичну шкалу ризику розвитку повторних гестаційних ускладнень. Запропонована бальна вимірювальна система оцінки ризику гестаційних ускладнень дозволяє обґрунтувати доцільність проведення лікувальних заходів у групі ризику. Даний підхід відкриває перспективу виділення контингенту вагітних, які не потребують проведення лікувально-профілактичних заходів, що дозволить уникнути необґрунтованих втручань у гестаційний процес.

Висновки. Використання запропонованої методики прогнозування дозволить знизити частоту повторних ускладнень вагітності.

Ключові слова: вагітність, повторні ускладнення, перинатальний ризик, прогнозування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабкина ТМ. (2014). Эхографические методы исследования в акушерстве и гинекологии. Клиническая медицина. 4: 123—126.

2. Запорожан ВМ. (2016). Акушерство і гінекологія. Київ:Здоров'я: 240.

3. Игитова МБ. (2016). Прогнозирование и лечение беременных с высоким риском развития акушерских осложнений. Акушерство и гинекология. 3: 43—51.

4. Минцер АП. (2014). Статистические методы исследования в диссертационных работах. Практическая медицина. 4: 87—92.

5. Назаренко ГИ. (2016). Лабораторные методы исследования в клинической медицине. Москва: Медицина: 358.

6. Радзинский ВЕ. (2016). Плацентарная недостаточность прогнозирования и ее коррекция. Акушерство и гинекология. 1: 11—16.

7. Сердюк ГВ, Момот АП, Воробьева ЕН. (2016). Клинико-диагностическое значение С-реактивного белка и проангиогенных факторов роста как маркеров системного воспалительного ответа при беременности (обзор литературы). Клиническая лабораторная диагностика. 6: 3—8.

Стаття надійшла до редакції 13.12.2018 р., прийнята до друку 04.04.2019 р.