HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):171–174; doi 10.15574/HW.2016.110.171 
 

Прогнозування неефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок з безплідністю та патологією печінки 
 

Бойчук О. Г.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

Мета дослідження: оцінювання факторів ризику та розроблення алгоритму прогнозування неефективності програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у жінок з патологією печінки.

Матеріали та методи. Для побудови алгоритму прогнозування комплексно обстежено 200 пацієнток з безплідністю та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП): 1-а група – 55 жінок, у яких настала вагітність (ефективність застосування програм ДРТ), 2-а група – 145 жінок, у яких застосування ДРТ виявилось неефективним. Побудову алгоритму прогнозування здійснювали на основі патометричної процедури розпізнавання, розробленої Є.В. Гублером.

Результати. За результатами проведених комплексних досліджень виділили 23 фактори ризику, які можуть бути використані при прогнозуванні неефективності ДРТ у жінок з патологією печінки. Щодо кожної групи розрахована частота зустрічальності кожної з ознак та за формулою дивергенцій Кульбака обчислена інформативність кожного фактора. Відповідно до процедури розраховані прогностичні коефіцієнти для виділених 15 найбільш інформативних показників і побудована прогностична таблиця, яка є інформаційною основою роботи алгоритму прогнозування. У результаті експериментального прогнозування встановлено емпіричні пороги на рівні a1=12, a2=-12.

Заключення. Розроблений алгоритм прогнозування дозволяє з високою точністю (95,0%) зараховувати жінок до групи ризику неефективності ДРТ, що допоможе вчасно провести відповідну терапію та підвищити ефективність програм ДРТ у жінок з НАЖХП. Запропонований алгоритм може бути рекомендований для використання у практичній репродуктології.

Ключові слова: безплідність, допоміжні репродуктивні технології, патологія печінки, прогнозування.

Література

1. Гублер ЕВ. 1990. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии. Л, Медицина:176.

2. Российская Ассоциация Репродукции Человека. Регистр ВРТ. Отчет за 2012 год. СПб. 2014:36.

3. Юзько ОМ. 2013. Допоміжні репродуктивні технології в Україні: вагітність, пологи, новонароджені. Жіночий лікар 4:52–53.

4. Brinsden PR. 2009. Thirty years of IVF: the legacy of Patrick Steptoe and Robert Edwards. Hum Fertil (Camb). 12(3):137–143. http://dx.doi.org/10.1080/14647270903176773; PMid:19925325

5. Cai QF et al. 2011. Factors predicting the cumulative outcome of IVF/ICSI treatment: a multivariable analysis of 2450 patients. Hum. Reprod. 26;9:2352–2540. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/der228

6. van Loendersloot LL et al. 2013. Individualized decision-making in IVF: calculating the chances of pregnancy. Hum. Reprod. 28;11:2972–2980. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/det315; PMid:23925394

7. Yeh JS et al. 2014. Pregnancy rates in donor oocyte cycles compared to similar autologous in vitro fertilization cycles: an analysis of 26,457 fresh cycles from the Society for Assisted Reproductive Technology. Fertil Steril. 102(2):399–404. http://dx.doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.04.027